CC BY
113
УДК 658.5
УПРАВЛ1ННЯ РОЗРОБКОЮ I РЕАЛ1ЗАЦ1еЮ СТРАТЕГ1ЧНОГО
РОЗВИТКУ ОРГАН1ЗАЦП
Науменко М.О., к.е.н., доцент, Колестк €.1., маг^тр (НТУ «ХП1»)
Стаття описуе як теоретичнг, так i практичт актуальнi аспекти стратеггчного розвитку органгзаци в умовах ринку. Особлива увага придшяеться ефективному впровадженню багатьох ideù, як залог устху у досягненнi сво '1'х щлей.
Ключовi слова: стратеЯчний розвиток, оргашзащя, empameeÏH
Загальна постановка проблеми. За останнш час потрiбнiсть обгрунтовано! четко! стратепчно! полетики оргашзаци набула вагому значимють, И сприймають як конструктивну об'ективну необхiднiсть забезпечення iснування пвдприемства не тшьки сьогоднi, але й у перспектива Дослiдження багатьох краГн свету сввдчать про те, що "менше 10% вiдсоткiв ефективно сформульованих стратегш
реалiзуються. Приклад УкраГни та И сощально-економiчний стан не безшдставно дае можливiсть так вважати. Кожна краГна повинна вмiти реагувати на змши, але й сввдомо керувати ними.
У сучасних умовах розробка стратеги, е одним з головних питань стойкого i ефективного функцюнування будь-яко! оргашзаци. Стратеги можуть бути обгрунтованими лише в разi застосування до Гх розробки наукових пiдходiв, методiв системного аналiзу, прогнозування i оптимшцд. Успiх досягаеться за рахунок нових iнформацiйних технологiй, якiсних процеав, що забезпечують лiдерство суб'екта управлшня i конкурентоспроможнiсть товарiв, що
випускаються, та послуг.
Анализ останнгх дослгджень / публжацш / видтення невиршених частин проблеми. Питання стратегiчного управлiння закладами ресторанного господарства, !х
конкурентоспроможностi розкритi у працях вiтчизняних та закордонних вчених: Кабушшна М.1. П'ятницько! Н.О., П'ятницько! Г.Т., Сфимова О.П., Кравченко Л.1., [1-4]. Шутяк Ю.В., Лук'янова В.В. [5] розглядали актуальнi економiчнi проблемами розвитку шдприемств харчово! промисловостi. Разом з тим недостатньо дослвдженими залишаються питання щодо розробки ефективно! системи управлшня стратепчним розвитком ресторанного бiзнесу.
Метою статт1 е описати методи i пiдходи до розробки стратегil для досягнення конкурентоспроможностi, визначити перспективнi напрями дiяльностi, що забезпечують Г! зростання i розквiт. Видiлити об'ективний процес стратегiчного управлiння, що забезпечить рют i закрiплення позицiй органiзацiг.
Викладення основного матер1алу. Намагаючись вирiшити проблеми стратепчного менеджменту можна видiлити основоположш твердження:
- забезпечення дотримання законодавства, вимог всiх видiв права;
- розробка системи управлшня, що максимально враховуе економiчнi закони функцюнуючого ринку, закони органiзацii i науковi подходи, принципи i сучаснi методи ухвалення управлiнського рiшення;
- тдвищення конкурентоспроможностi органiзацii i товарiв шляхом здшснення реформування на основi концепцп стратегiчного менеджменту;
- пiдвищення ефективностi i стiйкостi функцiонування органiзацil, захист прав акцiонерiв;
- забезпечення всiх защкавлених осiб достовiрною iнформацiею про фшансово -економiчний стан органiзацii; [6]
Сучасш умови ринкових вiдносин потребують на рiвнi великого середнього або малого бiзнесу "ефективно сформульованих" стратегш розвитку. Тобто чикого, ясного та максимально обгрунтованого розумiння "куди йти та чому саме туди". Досввд розробки стратегiй в п1дприемницьк1й дiяльностi п1дтверджуе низький рiвень укра!нських оргашзацш як великого, так i середнього бiзнесу якi ще тiльки починають формування стратегiй, довгострокових планiв, шновацшних процесiв, тощо.
При формуваннi стратеги варто керуватися тими ж принципами, що i у ввдношенш цшей, а саме:
1.Стратег1я повинна бути сформульована по можливостi коротко, без зайвого цифрового матерiалу.
2.Стратег1я повинна бути зрозумшою для всiх пращвнишв.
3. Основнi положення стратегii не повинш допускати рiзночитань i рiзних тлумачень.
4. Положення стратегii повинш бути доведеш до всiх причетних, тобто до гг керiвникiв.
© Науменко М.О., Колесшк £.1.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 32, 2010
5.Формулюючи стратегiю, варто пам'ятати про И житгевий цикл, що iнодi досягае 10 рок1в.
Стратепчним плануванням е набiр дiй i рiшень, зроблених керiвництвом, як1 ведуть до розробки специфiчних стратегiй, призначених для того, щоб допомогти оргашзацп досягти сво!х цiлей. Зпдно Штера Лоранжа, процес стратегiчного планування е шструментом, що допомагае в ухваленш управлiнських рiшень. Його завдання — забезпечити нововведения i змiни в оргашзацп достатньою мiрою. Точнiше кажучи, вiн бачить чотири основнi види управлшсько! дiяльностi в рамках процесу стратегiчного планування. До них ввдносяться: розподiл ресурсiв, адаптацiя до зовшшнього середовища, внутрiшня координацiя i оргашзацшне стратегiчне передбачення.
Роль керiвника вищо! ланки полягае в бiльшому, шж проста шщащя процесу стратегiчного планування. Вона також пов'язана iз здiйсненням, об'еднанням i оцiнкою цього процесу. [7]
Необхвдшсть стратегiчного планування набувае чинносл в рамках еволюци оргашзацп в куш з ключовими моментами, як затвердження мси, цiлей, концепци розвитку, виходу на тi чи iншi сегменти ринку, застосування iнновацiйного шструментарш складних торгiвельних систем. Таким чином, управлшська робота з визначення й впровадження в життя стратеги скорше е правилом, шж виключенням. Стратепчне управлiння - основа управлiння i дiяльнiсть зi створення й здшснення стратеги фактично рано чи шзно зачiпае будь-яку управлiнську роботу на кожному пвдприемста.
Основною метою стратепчного менеджменту досягнення оптимального рiвня ефективносп i конкурентоспроможностi товарiв i оргашзацп в цшому. Виходячи з цього, можна сформулювати загальнi принципи, на основi яких мае будуватись стратепчна дiяльнiсть пiдприемств [6, 20 с.].
1) покладання на керiвникiв вщповвдальносп за рiвень органiзованостi робiт по стратепчному менеджменту i за його кiнцевi результати;
2) орiентацiя дiяльностi оргашзацп на стратепчш iнновацiйнi проекти, забезпечуючi розвиток або здобуття нових конкурентних переваг в областi пiдвищення якосп товару i його сервiсу, ресурсозберпання;
3) стратегiя забезпечення конкурентоспроможностi оргашзацп переважно повинна базуватися на використанш ексклюзивних цiнностей.
Необхвдно щоб результати розробки та впровадження стратеги розвитку були чгтко сформульоваш та предметно орiентованi на цiльовi сегменти, ушкальну пропозицiю послуг чи
товарiв, управлшську реформу, конкурентний вплив, зрiст прибутку, елементи маркетингу, тощо.
Концепцiя орiентацi! на споживача в широкому дiапозонi контролюе дiяльнiсть, на будь-як1й стадп життевого циклу об'екту. Застосовуючи системний пвдхщ суб'ект управлiння повинен забезпечувати високу як1сть виходу дано! системи (за умови високо! якостi !! входу), який одночасно е входом шшо! системи, — споживача. Для реалiзацi! ше! концепцп необхiдно спочатку аналiзувати якiсть i взаемозв'язки iз зовнiшнiм середовищем (i по можливосл покращувати цi зв'язки), приймати на основi аналiзу заходи по забезпеченню високо! якостi входу i тшьки потiм пвдвищувати як1сть процесу в самш системi (тобто стабiлiзувати управлшня, пвдвищувати його ефективнiсть, органiзованiсть, яшсть). У теперiшнiй же час замють маркетингового пiдходу в основному застосовуеться виробничий пiдхiд, орiентований спочатку на вдосконалення технологi! i органiзацi! в самш системi i тiльки попм на полiпшення останнiх компонентiв системи.
Пропонуеться наступне поняття -«стратепчна сегменташя ринку» - дослiдження ринку з метою прогнозування його параметрiв для розробки стратегi! фiрми. До параметрiв ринку вiдносяться - функцп або потреби, як1 потрiбно задовольнити, групи споживачiв по цiльових сегментах, об'еми, цши i термiни продаж1в по цiльових сегментах, технологi! задоволення потреб. Сегментацiя може бути мiжнародною i внутрiшньою.
Як в1дзначае Жан-Жак Ламбен [8], одним з перших стратепчних ршень, що приймаються фiрмою, повинне стати визначення ринку, на якому вона хоче вести конкурентну боротьбу. Цей вибiр свого базового ринку мае на увазi розбиття ринку на частини, що складаються iз споживачiв з схожими потребами i поведiнковими або мотивацiйними характеристиками i сприятливi маркетинговi можливостi, що створюють для фiрми. Фiрма може вважати за краще звернутися до всього ринку або сфокусуватися на одному або дешлькох специфiчних сегментах в межах свого базового ринку. Таке розбиття базового ринку зазвичай виконуеться в два етапи, якi вiдповiдають двом рiзним рiвням роздiлення ринку. Завдання першого етапу, званого макросегментацiею, полягае в вдентифжаци "ринк1в товару", тодi як на другому еташ, званому мжросегментащею, ставиться мета виявити усерединi кожного рашше iдентифiкованого ринку "сегменту" споживачiв. Склавши подiбну схему базового ринку, оргашзац1я починае оцiнювати привабливiсть кожного ринку його сегменту i свою конкурентоспроможшсть на ньому.[3]
Реалiзацiю стратеги сегментацп ринку сл1д почати з визначення мюи фiрми, яка описуе и
Ксник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 32, 2010
роль i головну функцш в перспективi, орiентованiй на споживача. Слiд поставити три фундаментальнi питання
• Яким бiзнесом ми займаемося?
• Яким бiзнесом нам слад займатися?
• Яким бiзнесом нам не слад займатися?
Ввдповщ на щ питання дозволять
конкретизувати базовий ринок фiрми. Виявити новi потенцшш сегменти можливо пiсля проведения стратепчного аналiзу i вiдповiдi на наступш питання:
• чи iснують iншi технологii для виконання необхiдних функцш?
• чи Здатний вдосконалений товар виконувати додатковi функцii?
• чи С iншi групи покупцiв з аналопчними потребами або функщями?
• чи не Можна краще задовольнити потреби деяких покупцiв, зменшуючи число функцш (вщповвдно знижуючи цiну)?
• чи юнують новi набори (скорочеш або розширенi) функцiй, товарiв або послуг, придатних для продаж1в як едине цше?
Одним з концептуальних питань стратегiчноi сегментацii ринку е вибiр стратеги обхвату ринку, яка може бути наступною:
1 Стратепя концентрацii, або фокусування, коли фiрма дае вузьке визначення свое! области дiяльностi ввдносно ринку товару, функци або групи споживачiв Це стратепя фахiвця, прагнучого до високо! частки ринку в чiтко певнш нiшi.
2 Стратеия функцiонального фахiвця, коли фiрма вважае за краще спецiалiзуватися на однiй функцii, але обслуговувати всi групи споживачiв, защкавлених в цiй функцii.
3 Стратепя спецiалiзацil по клiентовi, коли фiрма спецiалiзуеться на певнiй категорii ктентш, пропонуючи Гм широку гамму товарiв або комплектнi системи устаткування, що виконують додатковi або взаемозв'язанi функци.
4 Стратеия селективно! спецiалiзацi! випуск багатьох товарiв для рiзних риншв, не зв'язаних м1ж собою.
5 Стратепя повного обхвату, коли пропонуеться повний асортимент товарiв для задоволення всiх груп споживачiв. Як правило, стратепя вибираеться виходячи з можливостей i потенцiалу фiрми по двох основних параметрах ринка—функци (потреби) i групи споживачiв i трьом додатковим — об'еми, термши, технологi!.
Для ринков споживчих товарiв перший етап
— розбиття риншв товару на однорщш сегменти
— може виконуватися рiзними способами
• на основi соцiально-демографiчних характеристик споживачiв (сощально-демографiчна, або описова, сегментащя);
• на основi вигод, як шукають в товарi потенцiйнi споживачi (сегментац1я по вигодах);
• на основi стилю життя, описаного в термшах активностi, iнтересiв i думок (сощально-культурна сегментацiя);
• на основi характеристик поведiнки при покупщ (поведiнкова сегментацiя). [6]
Стратегiчна сегментац1я вiдрiзняеться складнiстю прогнозування i невизначешстю результатiв. Найбiльш поширеними методами прогнозування параметрiв ринку е методи екстраполяци по тенденцiях, експертнi, iндекснi методи.
Висновки та перспективи подальших дослгджень у цьому напрями Описаш вище дослвдження вщносилися головним чином до планування на рiвнi вищого керiвництва. Формулювання стратегiчного плану е ретельною, систематичною тдготовкою до майбутнього. Головним чином орiентуе виробничу дiяльнiсть на запити споживачiв, гнучко реагуе i проводить своечасш змiни в органiзацii, дозволяе добиватися конкурентних переваг, що в сукупноси дае можливiсть органiзацi! виживати в довгостроковiй перспективi, досягаючи при цьому своГх цiлей. У процес стратегiчного планування встановлюються загальнi напрямки, що забезпечують рiст i закршлення позицiй органiзацii.
Тому, якщо ми хочемо досягти успiху i розробити ефективну стратегш розвитку маемо використовувати комплексний шдхвд.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Кабушкин Н.И. Менеджмент гостиниц и ресторанов [Текст] /Н.И. Кабушкин. - Минск. -2000. - 258 с.
2 П'ятницька Г.Т., Менеджмент громадського харчування. [Текст] [подручник] /Г.Т. П'ятницька, Н.О. П'ятницька // - К.: КНЕСУ.- 2001. 423 с.
3 Сфимова О.П. "Экономика общественного питания" [Текст] /под ред. Н.И. Кабушкина. -Минск: 000 "Новое знание". - 2000. - 287 с.
4 Кравченко Л.И. Экономический анализ в общественном питании [Текст] /Кравченко Л.И//
- Мшськ: Вища шк., 1999.
5 Шутяк Ю.В. Стратепчне управлшня як необхщна умова щдвищення ефективноси д1яльносп щдприемства в сучасних умовах господарювання [Текст] /Ю.В. Шутяк, В.В.Лук'янова // Вюник Технологичного ушверситету Подiлля. - 2004. - №4. - С. 119-121.
6 Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент [Текст] [учебник]. /Р.А. Фатхутдинов//— 7-е изд., испр. и доп. М,: Дело, 2005. — 448 с.
7 Мескон М. Основы менеджмента.[Текст] /М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хероури //- М.: Дело.
- 1997. - 702 с.
В1сник економпки транспорту 1 промисловост! № 32, 2010
8 Ламбен Ж-Ж. Стратегический маркетинг. Ж-Ж. СПб.: Наука. -1996. - 356 с. Европейская перспектива [Текст] [Пер. сс франц] /
Аннотация. Статья описывает как теоретические, так и практические актуальные аспекты стратегического развития организации в условиях рынка. Особенное внимание, уделяется эффективному использованию разнообразных идей, выступающих залогом успеха в достижении своих целей.
Ключевые слова: стратегическое развитие, организация, стратегия
Summary. Clausedescribes both theoretical, and practical actual aspects of strategic development of the organization in conditions of the market. The especial attention, is given an effective utilization of the various ideas acting as the keystone to success in achievement of the purposes.
Keywords: strategic development, organization, strategy
Рецензент д.е.н., професор ХНЕУПилипенко А.А. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 656. 078
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО ОР1СНТОВАНОГО УПРАВЛ1ННЯ розвитком на шДПРИеМСТВАХ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО транспорту
Плугта Ю.А., асшрант (УкрДАЗТ)
В cmammi проведено анал1з кнуючог на тдприемствах залiзничного транспорту системи управлтня, розглянутi принципи та методи управлтня, видшет недолжи, проблеми та перешкоди, що заважають успшному розвитку тдприемств залгзничного транспорту. Обтрунтована необхiднiсть змiни iснуючоi системи управлтня та формування системи iнтелектуcльно орieнтовcного управлтня розвитком тдприемств зал1зничного транспорту.
Ключовi слова: система управлтня, принципи та методи управлтня, ттелектуально орieнтоване управлтня розвитком
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими та практичними завданнями. В
даний час вщбуваеться повна перебудова сватово! системи: як економiчно!, фшансово!, так i сощально!. Змiнюються геополггачш акценти, набирають силу таш кра!ни як: Роая, Китай, Бразилiя, випсняючи зi свгтовою економiчною арени колишшх лiдерiв. 1ндус^альне суспшьство змiнюеться поспндуст^альним. 1ндус^альна економша змiнюеться новою економшою -економшою, рушшною силою яко! е люди з !х знаннями, досввдом. Нарешп приходить розумшня того, що постшне (в кращому випадку) прагнення до оновлення матерiально! бази виробництва, основних фондiв, впровадження шновацш i нововведень без придшення належно! уваги розвитку персоналу не принесе очiкуваних
© Плупна Ю. А.
результатiв. Саме розкриття людського потенцiалу, перетворення його в каштал компани, perioHy, кра'ни призведе до тдвищення ефективностi пiдприeмств, шдвищення
конкурентоспроможносп (як самих працiвникiв, так i пiдприeмств, галyзi, регiонy та кра'ни в цiломy), тобто буде сприяти полiпшенню соцiально-економiчноi ситуаци, пiдвищення рiвня та якостi життя, що, безумовно, буде мати позитивний вплив на полгтичну, демографiчнy, кримiногеннy ситyацiю, а також багато шших позитивних наслщшв.
Безумовно, саме iнтелект е визначальним фактором конкyрентоспроможностi в даний час. Це стосуеться будь-якого тдприемства будь-яко' галyзi господарювання будь-яко' форми власностг Тому до настiльки стратегiчно важливо' для кра'ни
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 32, 2010
