CC BY
576
УДК 330.101.3
УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1ЧНИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ ПЩПРИеМСТВ:
ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Божанова О.В., здобувач (УкрДАЗТ)
У сmаmmi проведений аналiз теоретичних пiдходiв до управлiння економiчним потенцiалом тдприемства, приведений критичний анал1з поняття «Економiчний потенцiал», розглянутi його складовi, а також розглянутi критерИ оцiнки управлiння економiчним потенцiалом.
Ключовi слова: економiчний потенщал, тдприемство, економiчнi системи, управлшня потенщалом, процес управлтня.
Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання промислових пвдприемств важливе значення набувае ретельне вивчення тако! економ1чно! категорп як «економ1чний потенщал» пвдприемства. Дана категор1я з'явилася у вичизнянш економ1чнш лггератур1 досить недавно. Значення 1 важлив1сть вивчення цього явища обумовлено тим, що
конкурентоспроможшсть пвдприемства
визначаеться сукупшстю можливостей пвдприемства в р1зних сферах д1яльност1, як1 взаемодшть м1ж собою, тобто потенщалом пвдприемства. Складшсть та багатограншсть дано! категори, а також р1зномаштшсть шдход1в до визначення вимагае чигсого з'ясування економ1чно! сутносп поняття «економ1чний потенщал» та його рол1 в сучаснш економщ. Ефектившсть управлшня економ1чним
потенщалом е важливим чинником формування конкурентних переваг будь-якого пвдприемства.
Анализ останнгх до^джень i пубткацш. Категор1я «економ1чний потенщал» останшм часом викликае штерес у багатьох учених-економюпв. В б1льшост1 робгт таких автор1в як Лашн Е.В. [1], Краснокутська Н.С. [2], Мец В.О. [3], Чумаченко М.Г. [4], Митрованов Г.В., Кравченко Г.О., Большакова О.Ю. [5], Ревуцький Л.Д. [6], Слижис М.У. [7], Отенко 1.П. [8], Федонш О.С., Ретна 1.М., Олексюк. О.1. [9], в1дм1чаеться важливють вивчення проблем ощнки потенщалу 1 вказуеться на юнування значних вщмшностей в визначенш самого поняття потенщалу, його сутносп, складу 1 сшввщношення з шшими категор1ями.
Метою даного дослвдження е проведення анал1зу теоретичних п1дход1в, щодо визначення поняття «економ1чний потенщал», що дозволить удосконалити сучасне методичне забезпечення ощнки економ1чного потенщалу промислового тдприемства.
Виклад основного матерiалу. Кожне тдприемство повинно самостшно шукати внутршш джерела фшансування, ращонально ними керувати, досягаючи !х ефективного використання. Кожен кер1вник пвдприемства
повинен чгтко ор1ентуватися у складних ринкових вщносинах, правильно ощнювати стратепю подальшого розвитку, фшансовий стан свого тдприемства виходячи з наявних та прихованих ресурав. Економ1чний розвиток не тшьки свгтовий, а й зокрема укра!нський сввдчить про необхщшсть використання нових теоретичних шдход1в, прикладного шструментарш, яш сприяють ефективному подоланню сощально-економ1чними системами господарювання р1зних р1вшв, в тому числ1 1 пвдприемствами важких економ1чних реалш. 1стотш змши сощально-економ1чних вщносин в Укра!ш за останнш час потребують ефектившшого управлшня економ1чним потенщалом щдприемств.
За сво!м етимолопчним значенням слово «потенщал» означае «сукупшсть наявних засоб1в, можливостей в як1й-небудь галуз1» [10], «джерела, можливосп, засоби, запаси, що можуть бути використаш для виршення будь - якого завдання, досягнення певно! мети; можливосп суспшьства, держави в певнш сфер1» [11], « сукупшсть потужносп стосовно чого-небудь, сукупшсть засоб1в, можливостей, необхщних для чого-небудь» [12], «сукупшсть уах наявних засоб1в, можливостей, продуктивних сил 1 т. ш., що можуть бути використаш в якш-небудь галуз1, дшянщ, сфер1», або «приховаш зд1бносп, сили для яко!-небудь д1яльност1, що можуть виявлятися за певних умов» [13].
1з трансформованих тлумачень категорш «потенщал», отриманих на пвдстаи вищенаведених нормативних визначень, найб1льш характерними, але майже д1аметрально протилежними сприймаються формулювання, за якими його квал1ф1кують як «можливосп, наявшсть умов, котр1 в суспшьному житп завдяки практичнш д1яльност1 людей можуть перейти у д1яльшсть» [7] та «наявш в економ1чного суб'екта ресурси... та вмшня ращонально використати !х для досягнення поставлено! мети» [14]. Вже в межах цих визначень поняття «потенщал» досить виразно постае в залежшсть факту звернення до нього 1 залучення його в науковий 1 практичний оби\ Але, виокремлюючи потенщал в якосп
© Божанова О.В.
джерела продукувания додаткових ресурав, однi дослвдники так i залишаються в площинi екстенсивного сприйняття можливостей суспiльства, оск1льки iдентифiкують !х з прихованими засобами, а iншi вважають нарiжним каменем в його архiтектурi удосконалення розширення дiапазону вмiння людини щодо бiльш рацiонального використання наявно! ресурсно! бази. Через це ми схиляемося до науково! позицп, за якою поняття «потенщал» мае сприйматися не статичною характеристикою сощально! чи то виробничо! системи, а динашчною складовою, на яку можна i слiд впливати з метою формування i сввдомого використання суспiльством
можливостей забезпечення соцiально спрямоваио! процесуальностi.
На сьогодш слово «потенщал» використовуеться в багатомаштносп варiантiв, вичерпний список яких навiть важко навести, але найбшьш вживаними вважаються «економiчний потенщал», «соцiально-економiчний потенщал», «сощальний потенщал», «виробничий потенщал», «трудовий потенцiал», «ресурсний потенцiал». О^м цього, через явну дихотомiчнiсть слова «потенщал» йому надають навiть шше значения, намагаючись описати не тшьки явища, але й види д1яльносп. Зокрема, у сучаснiй термшологи досить часто вш використовуеться в таких словосполучениях, як «потенцiал працездатностi», «потенщал державносп», «потенцiал
виробництва», «потенцiал товарного
виробництва», «потенцiал розподiлу», «потенцiал обм^», «потенцiал споживання», «потенцiал управлiння суспшьним процесом вiдтворення», «потенцiал управлiння суспшьним процесом вщтворення», «потенцiал нематерiального виробництва», «потенщал трудових ресурсiв» тощо. Проте, незважаючи на все рiзноманiття тлумачень поняття «потенцiал», усi вони в бшьшосп випадк1в пвдпорядковуються певнiй iерархil. Отже, потенцiал е характеристикою динамiчного стану пiдприемства обумовлений цiлями його функщонування й розвитку. Активнiсть тдприемства визначаеться його наявним економiчним потенщалом. Управлiння потенцiалом пов'язане не пльки з пiзнанням i використанням, але й формуванням i розвитком тих його властивостей, як необхiднi для досягнення бажаного результату.
Вивчення властивостей потенщалу повинно починатися з дослщження властивостей системи до яко! вш належить. Ройзберг Б. А. i Фатхутдинов Р.А. найбiльш повно видiлили 30 властивостей систем до яких належить потенщал, та згрупували !х за певними ознаками. Цi автори пропонують ознаки пiдроздiляти на чотири групи, що дае змогу визначати сутшсть i складнiсть системи, зв'язок системи iз зовнiшнiм середовищем, методологiю мети, параметри функцiонуваиия й
розвитку системи [15]. У визначенш потенцiалу шдприемства закладена системна властивiсть цiлiсностi. Тому там науковцi як Клейнер Г.Б., Пономаренко В.С., Федонш О.С. частше потенцiал визначають як «iнтегральне
воображения», «системну еднiсть»,
«взаемозв'язок», «взаемодш» засобiв працi, предметiв працi й само! пращ, а також «здiбностей» персоналу управляти процесами функцiонувания й розвитку пвдприемства [9, 16, 17].
1стотними властивостями потенцiалу пвдприемства як потенщалу системного об'екта ^м цiлiсностi е:
- складшсть, обумовлена рiзномаиiттям елемеилв потенцiалу та !х взаемод1ю м1ж собою, що означае - шльшсть способiв системного подання потенцiалу тдприемства не мае обмежень;
- структуршсть, що характеризуе внутршню впорядкованiсть i певну iерархiчнiсть елементiв потенцiалу;
- пропорцшшсть, що припускае, що елементи потенщалу в системi перебувають у певнш спiввiдносностi й пропорцiйностi;
- ввдкрипсть, що означае, що потенщал тдлягае впливу факторiв зовнiшнього середовища [8].
Осшльки потенцiал як характеристика вщображае закономiрностi функцiонувания й розвитку тдприемства вш визначений властивостями:
- динашчносп - змiнам пiддаються структура, яшсний стан i розмiр потенцiалу щдприемства;
- iнертностi - змiна потенщалу системи починаеться через деякий час тсля початку впливу змiн у зовшшньому або внутрiшньому середовищi й тривае деякий час пiсля !х закiичения;
- еластичностi - швидшсть змiни потенцiалу залежить вiд рiвня самого потенцiалу;
- стабiльностi - система прагне до рiвноваги й стабшзащ! дiапазону змiн потенцiалу системи;
- синергетичносп - цiлеспрямоваиа й погоджена взаемодiя всiх елементiв потенщалу, створюе ефект набагато бшьший нж !х сума [8]. Для управлшия потенцiалом п1дприемства найбiльш складним е не пльки завдаиия облiку перерахованих i пошук сховаиих властивостей, але й формуваиия i розвиток тих, що необхщш для досягнення цшей.
До таких властивостей потенцiалу падприемства Отенко 1.П. в1дносить:
- адаптившсть, що характеризуе процес цiлеспрямоваио!' змши структури й властивостей потенцiалу ввдповщно до змiн зовнiшнього й внутршнього середовища п1дприемства;
- гнучк1сть, що розкривае характер зв'язк1в м1ж елементами потенщалу, «легшсть ïx перегрупування без коршних змш у структур1 потенщалу»;
- оптимальшсть що обумовлена найбшьш ввдповщним до цшей функщонування й розвитку пвдприемства;
- достатшсть, яка позначае, що р1вень потенщалу й Bcix його елеменпв дозволяе з урахуванням ризику досягати поставлених цшей;
- шновацшшсть, що припускае зростання р1вня потенщалу шд впливом реалiзацiï нововведень;
- мобшьшсть, що припускае здатшсть елеменпв потенщалу перемщатися, концентруватися в необхвдних сполученнях i ращонально функщонувати в конкретних умовах;
- обмежешсть у чаа, яка припускае, реал1зацш потенщалу в певному часовому просторц
- спрямовашсть, що обумовлена вектором розвитку й вшображае шзходящш або висхвдний потенщал вшповшно до цшей пвдприемства;
- самооргашзащя й саморозвиток, закладеш в здатностях персоналу пвдприемства управляти процесами реалiзацiï потенщалу.
В економ1чнш наущ багато дослшнишв видшяють економ1чний потенщал, сутшсть якого ще не сформована не остаточно. Так анал1з економiчноï лггератури показав, що коло визначень економ1чного потенщалу пвдприемства широке. Лашн £.В. видшяе чотири тдходи до розумшня сутносп економ1чного потенщалу [1]:
1) економ1чний потенщал як сукупна здатшсть галузей народного господарства. Так Б.М. Мочалов даний термш розум1е як сукупна здатшсть галузей народного господарства виготовляти промислову, сшьськогосподарську продукщю, здшснювати каштальне буд1вництво, транспортувати вантаж1, надавати послуги населенню[19]. На це ж визначення посилаються В.Н.Мосш i Д.М.Крук, Л.1. Лопатшкова, А.М. Румянцева. У даному визначенш шдкреслюеться лише один з аспекпв економ1чного потенщалу -здатшсть господарського мехашзму виконувати виробничу функцш. Очевидно, що це не едина характеристика економ1чного потенщалу [20];
2) економ1чний потенщал як сукупшсть наявних у наявносп ресурав. Такий пвдхш простежуеться в публ1кац1ях Б. Плшевского, Ю. Личина [21,22]. Наведеш вчеш в своïx працях зм1ст поняття «потенщал» замшюють поняттями «ресурси», «швестици», «швестицшш ресурси», «чисельшсть зайнятих». На наш погляд, якщо при розкритп термша робити акцент тшьки на ресурсний аспект, тим самим видшяти лише одну з характерних рис поняття, не виявляючи при цьому специф1чних рис, то в результат! зникають ютотш
вшмшносп ввд шших економ1чних категорш, таких як нащональне багатство, ресурси, матер1ально-техшчна база. Принциповою вшмшшстю м1ж термшами «ресурси» i «потенщал» е те, що ресурси юнують незалежно ввд суб'екпв економ1чно1' д1яльносп, а потенщал окремого тдприемства, суспшьства в цшому неввддшьний ввд суб'екпв д1яльностц
3) ототожнення термшв «економ1чний потенщал», «економ1чна мщшсть» i «народногосподарський потенщал». Так £. Горбашв вважае синошмами термши «економ1чна мщшсть», «економ1чний потенщал», «народногосподарський потенщал» [23]. Говорячи про народногосподарський потенщал Е. Фнурнов посилаеться на Велику Радянську Енциклопедш, де дане визначення економ1чного потенщалу [24]. Мочалов Б.М., навпроти, вважае, що варто вщр1зняти показники економ1чно1' мщносп ввд економ1чного потенщалу [19]. Вш вважае, що економ1чний потенщал краши, галуз1, тдприемства характеризуемся обсягами накопичених ресурав i максимально можливим обсягом матер1альних благ i послуг, яких можна досягти в перспектив! при оптимальному використанш наявних ресурав. Економ1чна мщшсть характеризуе фактично досягнутий р1вень розвитку виробничих сил на визначену дату. Економ1чний потенщал розкривае економ1чну мщшсть, тако1' ж точки зору дотримуеться А.О. Задоя, який акцентуе увагу на розходженш термшв «народне господарство» i «економ1чний потенщал». Оск1льки поняття «народне господарство» i «економжа» - поняття не тотожш i народногосподарський потенщал - поняття вщповвдно ширше економ1чного потенщалу [25];
4) економ1чний потенщал як результат економ1чних i виробничих ввдносин м1ж суб'ектами господарсько1' д1яльносп. Так Самоукш Л.1. вважае, що економ1чний потенщал необхшно розглядати у взаемозв'язку з властивими кожнш суспшьно-економ1чнш формаци виробничими вшносинами, що виникають м1ж окремими пращвниками, трудовими колективами, а також управлшським апаратом тдприемства з приводу повного використання 1'хшх зд1бностей з1 створення матер1альних благ i послуг[26]. Краснокутська Н.С. вважае, що в даному визначеш п1дкреслена досить важлива риса економ1чного потенц1алу. Однак, економ1чний потенц1ал однаковою м1рою залежить в1д наявност1 та достатност1 виробничих сил, для мобшзаци яких i виникають виробнич1 в1дносини [2]. У словнику «Управлшня сощал1стичним виробництвом» тд ред. О.В. Козлова даеться визначення економ1чного потенц1алу як економ1чн1 можливосп краши, що залежать в1д р1вня розвитку продуктивних сил i виробничих вщносин, наявност1 трудових i виробничих ресурав,
ефективностi господарського MexaHi3My [18]. У даному визначеннi не вказуеться про якi конкретно економiчнi можливосп йде мова.
Також необх1дно ввдмггати, що бiльшiсть пyблiкацiй по теори потенцiалiв присвячена такому оцiночномy показниковi як економiчний потенцiал Аналiз цих публжацш виявляе значнi розходження у вивченш економiчного потенцiалy, розyмiннi його сутностг Так, Краснокутська Н.С. дае визначення потенцiалy, як можливостi системи ресурав i компетенцй' пвдприемства створювати результат для защкавлених осiб за допомогою реалiзацiï бiзнес-процесiв [2]. Ми вважаемо, що таке визначення не ввдображае рiвнi потенцiалy та його структуру. Мец В.О. вважае, що економiчний потенщал е узагальнюючою характеристикою роботи тдприемства i проявом сукупного впливу наступних взаемозалежних його сторш: виробничого, майнового, фiнансового i дшового потенцiалiв [3]. Але у цьому випадку поняттям економiчного потенцiалy зашнюеться поняттям сукупного потенцiалy пiдприемства та, ^м того, такий пiдхiд потребуе чiткого ввдокремлення меж складових кожного з названих потенщатв. Тривалий час у вичизнянш лiтератyрi потенцiал ототожнювався з масштабами дiяльностi виробничого тдприемства, а для його характеристики найчастше використовувалися так1 показники як виробнича потyжнiсть, вих1д продyкцiï з одинищ виробничоï площi тощо. Такий пвдхвд пвдтримуе Лапiн £.В. [1]. На думку Чумаченко М.Г., економiчний потенщал визначаеться як "ввдносини, що виникають на пiдприемствi з приводу досягнення максимально можливого фiнансового результату за умови: наявносп власного капiталy, достатнього для виконання умов лiквiдностi i фiнансовоï стiйкостi; можливостi залучення кашталу, в обсязi необхiдномy для реалiзацiï ефективних iнвестицiйних проектiв; рентабельностi вкладеного капiталy; наявностi ефективноï системи керування фiнансами, що забезпечуе прозорiсть поточного i майбутнього фшансового стану" [4]. В залежносп вiд пiдходy до визначення сутносп економiчного потенцiалy видвдяють рiзнi напрями оцiнки економiчного потенщалу тдприемства. Лашн £.В., що ототожнюе поняття "економiчного i виробничого потенщалу" пропонуе здiйснювати аналiз економiчного потенщалу на основа аналiзy забезпеченостi пвдприемства основними засобами та ефективносл 1'х використання; аналiзy забезпеченостi пвдприемства трудовими ресурсами та 1'х використання; аналiзy матерiальних ресyрсiв пвдприемства [1]. Митрофанов Г.В., Кравченко Г.О., Большакова О.Ю. пропонують здiйснювати аналiз економiчного потенщалу за наступними напрямами: загальний аналiз економiчного потенцiалy пiдприемства; оцiнка фшансово!
стiйкостi; оцiнка платоспроможностi; аналiз ефективносп використання економiчного потенцiалу пiдприемства [5]. Отже, економiчний потенцiал пвдприемства е складною, динамiчною, iерархiчною й стохастичною системою взаемопов'язаних елементiв. При визначенш економiчного потенцiалу необхiдно видiляти його пвдвиди, що вiдповiдають елементам, як складають економiчнi ресурси. Залежио ввд специфiки пвдприемства в його внутршнш структурi видiляють наступнi його складов^ виробництво, кадри, менеджмент, фiнанси, маркетинг, шформащю.
Аналiз лiтературних джерел щодо ощнки потенцiалу показуе недостатню вивчешсть цiе! проблематики. Методики оцiнки промислового, виробничого або ресурсного потенцiалу добре вiдомi й орiентованi на розрахунок к1льк1сних показникiв i як1сних характеристик чиннишв, що враховуються. Так, Ревуцький Л. Д. пропонуе систему економiчних ощнок виробничого потенцiалу пвдприемства де включае наступнi показники: потенцiйна рiчна виробнича потужшсть у розрахункових одиницях, розгорнута по видах основно! i побiчно!' продукцп; потенцiйний рiчний валовий обсяг продукцп, що випускаеться, робiт, послуг; потенцiйна величина додано! вартостi; потенцшний чистий рiчний доход (обсяг чисто! продукцп); потенцiйний рiчний балансовий прибуток вiд виробничо! дiяльностi при можливих варiантах цiново!' стратегi!' пвдприемства; потенцшний чистий прибуток тсля сплати податшв [18]. Недолiком цього пiдходу е оцшка лише виробничого потенцiалу i включения тiльки вартiсних показникiв.
До найважливший внутрiшнiх факторiв, що впливають на величину економiчного потенцiалу пвдприемства, належать: часовий фактор; обсяги виробництва i продажв; собiвартiсть реалiзовано! продукцп; структура i маржа валового прибутку; власнi оборотнi кошти; вартiсть основних засобiв; вартiсть залучення капiталу. Першi шiсть наведених чинник1в впливають на розмiр грошового потоку.
Для ефективного управлiння необхвдна оцiнка дiючого потенцiалу, що е чуттевим до трансформацiй внутрiшнього i зовнiшнього середовища пвдприемства. Роль i значения економiчного потенцiалу промислового пвдприемства полягае в пошуку i реалiзацi! внутрiшнiх джерел розвитку з метою забезпечення стабiльно! роботи пвдприемства.
1де! оцiнки дiючого потенцiалу компанi!' на основi концепцi! ланцюжка цiнностей розроблялися М. Портером [27]. Використання дано! концепци припускае чотири напрямки: зв'язок з постачальниками; зв'язок зi споживачами; технологiчнi зв'язки усерединi ланцюжка
цiнностей бiзнес-одиницi; зв'язку м1ж ланцюжками цiнностей бiзнес-одиниць у середиш пвдприемства, що сприяють вибору конкурентно! стратеги i збшьшенню вартостi тдприемства в цшому. Дана концепцiя вимагае прийняття до уваги зовнiшнiх факторiв макросередовища, облiкy невизначеностi.
Вивчення зовшшнього середовища дае можливiсть своечасноï реакци на погрози для пвдприемства, що з'явилися на ринку, i здатшсть до розробки заходiв, завдяки яким можливо не тiльки врахувати i запоб^и цим погрозам, але i отримати з ситуаци новi вигвдш можливостi для змiцнення власних конкурентних позицiй. Пiд впливом елементiв зовшшнього середовища у пвдприемства виникае необхвдшсть пристосування до даного середовища для пвдтримки конкурентних переваг. Дшчий економiчний потенцiал залежить як ввд внутршшх можливостей пiдприемства ефективно використовувати ва наявнi в його розпорядженнi ресурси, так i ввд зовнiшнiх умов.
Вважаеться доцшьним й ефективним для ршення проблеми yправлiння економiчним потенщалом промислових пвдприемств використання сучасних концепцш менеджменту, що включають взаемодш системного i ситуацшного пiдходiв. Стратегiчне управлшня пвдприемства починаеться з проведення аналiзy, у тому числi зовнiшнього i внутршнього середовища компанiй-конкyрентiв,
постачальникiв, покупщв, кадрового потенцiалy, фiнансових, трудових i техшчних ресyрсiв пвдприемства. Вiд якосп проведеного аналiзy залежать всi подальшi етапи стратегiчного yправлiння пiдприемством в цшому. Управлшня економiчним потенцiалом повинне
реалiзовyватися через здiйснення специфiчних функцш: розробку програми комплексного yправлiння економiчним потенцiалом; створення органiзацiйних структур, що забезпечують прийняття i реалiзацiю управлшських рiшень в областi забезпечення найбшьш повного використання економiчного потенцiалy; формування ефективних iнформацiйних потоков, що дадуть змогу враховувати всi можливi варiанти yправлiнських рiшень; аналiз факторiв, що впливають на економiчний потенцiал пвдприемства; контроль над виконанням yправлiнських ршень в областi використання економiчного потенщалу. Даш функци можуть бути застосоваш до пвдприемств yсiх форм власносп й органiзацiйно-правових форм дiяльностi. Конкретш функци визначаються в залежностi ввд галузевих особливостей пвдприемств, ïхнiх розмiрiв, органiзацiйних форм дiяльностi. Для формування системи управлшня економiчним потенцiалом пвдприемства рекомендуеться спочатку визначити мету i задачi
цього yправлiння. Всi задачi yправлiння економiчним потенцiалом пвдприемства взаемозалежш Тому в процесi yправлiння економiчним потенцiалом пвдприемства поставленi задачi повинш вирiшyватися комплексно й оптимально. Для оптимiзацiï виконання задач yправлiння економiчним потенцiалом, керiвниковi необхiдно знати, яш фактори впливають на його стан. Для цього можна скористатися аналiзом чyтливостi, що дозволяе визначити, чи не призведуть змiни ключових факторiв до зниження ефективностi дiяльностi пвдприемства. Негативне значення показуе, що даний фактор значно впливае на показники дiяльностi пiдприемства. Система оцiночних показникiв займае важливе мiсце в економiчнiй наущ. Побудова науково обгрyнтованоï системи соцiально-економiчних показник1в оцiнки дiяльностi пвдприемства е одним з основних моменпв створення наyковоï теори. Оцiнка визначае юридичний аспект виконання yправлiння пвдприемства поставленоï перед ним задачi. Фyнкцiï ощнки yправлiння для роботи пвдприемства е надзвичайно важливими. Задачею оцiнки системи управлшня пвдприемством е складання балансу його економiчного потенцiалy. Оцiнка це не просто завершення роботи з аналiзy yправлiння пiдприемством, але й основа для розробки наступних стратепчних цiлей пвдприемства. Тому виникае необхвдшсть розробки системи ощнних критерив управлшня економiчним потенцiалом пвдприемства, що допомогли б оптимально використовувати наявш ресурси пвдприемства i створювати резерв для подальшого розвитку виробництва. Економiчна ефектившсть - складова частина оцiнки ефективносп виробництва. Синтетичне вираження економiчного ефекту у формi економiчноï ефективностi результапв дiяльностi пвдприемства дозволяе вартiсно вимiрити процеси, що вiдбyваються в сферi виробництва. Особливостями е наявнiсть витрат, пов'язаних зi створенням системи управлшня соцiально-економiчним потенцiалом. Критерiем економiчного ефекту стае зростання прибутку пiдприемства, а сощального -економiя матерiальних, трудових витрат, економiя часу, що теж створюе у зростання прибутку i конкурентоздатшсть пвдприемства. Сутшсть економiчного ефекту - одержання додаткових економiчних вигод (економiя матерiальних, фiнансових i трудових ресурав), що виражаються в пвдвищенш продyктивностi працi i зростаннi прибутку пвдприемства. Цей ефект торкаеться як виробничох, так i невиробничоï сфери. Стутнь змiни умов життедiяльностi пвдприемства визначаеться у ввдносних i умовних показниках, як рiзниця того, що було до i тсля впровадження системи керування соцiально-економiчним потенцiалом, ввдношення цiеï рiзницi до вих1дного
показника позначаеться у вщсотках. Критер1ем штегрального економ1чного ефекту може виступати мшшзащя витрат на досягнення задано1' м1сп i стратегй' тдприемства, зростання прибутку тдприемства, шдвищення добробуту його власнишв i пращвнишв, пвдвищення конкурентних позицш пвдприемства тобто максим1защя результапв його д1яльност1 при заданому р1вш витрат. Критерп ощнки управлшня економ1чним потенщалом подшяють на наступш групи: щльов1, виробнич1, комерцшш, сощальш. Перша група критерив визначае напрямок розвитку тдприемства, тобто проводиться ощнка вибору напрямку розвитку тдприемства, а саме наск1льки обраний напрямок розвитку е перспективним, насшльки були враховаш зовшшш фактори конкурентного середовища, галузев1 особливосп тдприемства, ввдповщшсть мети потребам ринку, вщповвдшсть обрано1' стратегй' вже наявних канал1в збуту на шдприемств1 та шш1 фактори, а також проводиться оцшка ефективносп використовуваних метод1в управлшня
пвдприемством, ощнка можливого виконання поставлених цшей тобто наск1льки були враховаш ус фактори, що впливають на д1яльшсть пвдприемства; друга - стан виробничоï сфери; третя - припускае анал1з фшансових показник1в роботи тдприемства, куди входять i оцшка фшансових результапв (показник1в загальноï д1яльност1 пвдприемства) ; четверта - визначае вплив управлшських ршень на стан трудових ресурав i соцiaльноï сфери. Фшансове становище характеризуеться наступними показниками: поточною i перспективною платоспроможшстю, оборотшстю, наявшстю власних i позикових засоб1в, ефектившстю 1хнього використання. I чим краще щ показники, тим вище яшсть управлшня економ1чним потенщалом. Фшансов1 результати можуть бути спрямоваш або на досягнення фiнaнсовоï стабшьносп тдприемства, або на фшансовий зр1ст. При нестаб1льному економ1чному сташ тдприемства вс його зусилля будуть спрямоваш на досягнення фiнaнсовоï стабшьносп. Таким чином, основою управлшня економ1чним потенщалом е його як1сна i кшьшсна ощнка i мониторинг.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: Монография. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2004, - 360с.
2. Краснокутська Н.С. Потенщал пвдприемства: формування та ощнка: Навчальний поабник. - Китв: Центр нaвчaльноï лггератури, 2005. - 352с.
3. Мец В.О. Економ1чний анал1з фшансових результапв та фшансового стану
тдприемства: Навч. noci6. - К.: Вища школа, 2003.
- 175с.
4. Чумаченко М.Г. Економiчний ан^з: Навч. noci6. - К.: КНЕУ, 2001. - 204с.
5. Митрофанов Г.В., Кравченко Г.О., Большакова О.Ю. Фшансовий аналiз: Навч. посiбник. - К.: КНТЕУ, 2002. - 301с.
6. Ревуцький Л. Д. Потенцiал i вартiсть шдприемства. - М.: Перспектива, 1997. - 278с.
7. Слижис М.У. Экономический потенциал основных производственных фондов в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1986. -С.10.
8. Отенко 1.П. Стратепчш прюритети шдприемства: монографiя. - Харкiв: Вид. ХНЕУ, 2008. - 180с.
9. Федонш О.С. Потенцiал шдприемства: формування та ощнка: Навч. поаб. / О.С. Федонш, 1.М. Репiнa, О.1. Олексюк. - К.: КНЕУ, 2003. - 316с.
10. Словарь иностранных слов /Под ред.. А. Спиркина. - 7-е узд., перераб. - М.: Русский язык, 1980. - С.404.
11. Большой энциклопедический словар: В 2т./Гл. Ред. А.М. Прохоров. - М.: Советская энциклопедия, 1991. - Т.2 - С. 188.
12. Ожегов С.И. Словарь русского языка /Под ред.. Ю.Ю. Шведовой. - 23-е узд., испр. - М.: Рус. Яз., 1990. - С. 569.
13. Новий тлумачний словник укратнськот мови: у 3т./ уклад.: В. Яременко, О. Слшушко. - К.: Вид - во «Аконтт, 2000. - Т.3. -927с.
14. Економiчнa енциклопедтя: У 3т./ Редкол.: С.В.Мочерний (ввдп. ред..) та ш. - К.: Видавн. Ценр «Акaдемiя», 2002. - Т.3 - С.13.
15. Райзберг Б. А. Управление экономикой: учебник / Б.А. Райзберг, Р.А. Фатхутдинов. - М.: ЗАО «Бизнес - школа «Интел
- Синтез», 1999. - 784с.
16. Клейнер Г.Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски. Стратегии, безопасносноть /Г. Б. Клейнер, В.Л. Тамбовцев, Р.М. Качалов. - М.: Экономика, 1997.
- 288с.
17. Пономаренко В.С. Стратепчне управлшня тдприемством. - Харшв: Основа, 1999. - 620с.
18. Управлшня сощалютичним виробництвом: Словник щд ред. Козлова О.В. -М., 1985. - 354с.
19. Економiчний потенщал розвитого соцiaлiзму. / Щд ред. Мочалова Б.М.- М.,1982. -205с.
20. Основи економiчного i соцiaльного прогнозування / Щд ред. Мосiнa В.Н., Крука Д.М.
- М.,1985. - 200с.
21. Плiшевький Б. Потенщал швестування / Б. Плiшевський // Економют. -1996. - №3. [текст]
22. Личин Ю. Потенщал будiвельного комплексу / Ю. Личин // Економют.-1997. - №6. [текст]
23. Горбашв £. Економiчний потенцiал розвитого соцiалiзму / £. Горбанiв // Питання економiки.-1981. - №9.[текст]
24. Велика Радянська Енциклопедiя. / Ред. Веденський Б. А. т.34. - 634с.
25. Задоя А.О. Народногосподарський потенщал i штенсивне вiдтворення. - Кшв, 1986. -154с.
26. Самоукiн А.1. Потенцiал нематерiального виробництва. - М.: Знания, 1991. - 214с.
27. Портер М.Э. Конкуренщя: Пер з англ. М., 2000. - 285с.
Аннотация. В статье проведен анализ теоретических подходов к управлению экономическим потенциалом предприятия, приведен критический анализ понятия «экономический потенциал», рассмотрены его составляющие, а также рассмотрены критерии оценки управления экономическим потенциалом.
Ключевые слова: экономический потенциал, предприятие, экономические системы, управление потенциалом, процесс управления
Summary. In the article the analysis of the theoretical going is conducted near a management economic potential of enterprise, the walkthrough of concept «Economic potential» is resulted, his constituents are considered, and also the criteria of estimation of management economic potential are considered.
Keywords: economic potential, enterprise, economic systems, management potential, process management
Рецензент д.е.н., доцент ХНЕУМалярець Л.М. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 325.456
ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ МОНОПОЛИЙ В УСЛОВИЯХ
НЕСТАБИЛЬНОСТИ
Косич М.В., к.э.н., доцент (УкрГАЖТ)
Монопольнi структури в умовах нестабiльностi можуть стати рушийними силами економки, що здатш вивести крату з кризи, але й можуть також стати серьйозною перепоною на шляху досягнення позитивних результатiв реформ, що проводяться. Ключовi слова: криза, монополия, природна монополiя.
Постановка проблемы. Мировой экономический кризис коснулся хозяйственной деятельности практически всех экономических субъектов на территории нашей страны, в том числе и крупных предприятий - монопольных объединений. Ввиду значительного влияния монопольных структур на развитие и стабильное состояние национальной экономики: выпуск основной массы продукции, значительные поступления в бюджеты различных уровней и т. д., необходимо исследовать особенности их функционирования в условиях кризисных явлений.
Анализ последних исследований. Проблемам монополизма, монополистической практики и
естественных монополий экономическая теория уделяла достаточное внимание начиная со 11-й половины XIX века. В настоящее время во всех классических отечественных и зарубежных учебниках «Экономикс» можно найти целые главы, посвященные естественным монополиям. В неоклассической экономической теории основы анализа монополий были заложены в работах А. Курно, А. Маршалла, Е. Чемберлина. Деятельности монополий в постсоветском периоде посвящены труды украинских ученых - В. Базелевича, В. Вагнера, Н. Малаховой, Г. Филюк.
Выделение нерешенных проблем. Сложность регулирования монополистической
© Косич М.В.
