CC BY
12УДК: 616.716.4-001.5+616.156-001
О. С. Барило, д. мед. н., Р. Л. Фурман, П. О. Кравчук
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М. I. Пирогова Вшницька обласна клшчна лiкарня iM. М. I. Пирогова
МАГН1ТОЛАЗЕРНА ТЕРАП1Я ПОШКОДЖЕНЬ НИЖНЬОАЛЬВЕОЛЯРНОГО НЕРВА, ЩО ВИНИКЛИ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ
Проведено оперативне втручання i подальше тсляопера-цшне л^вання 30 хворих з ангулярними переломами ниж-ньо1 щелепи, що супроводжуються клткою пошкодження нижнеальвеолярного нерва. Використано комплексне лжу-вання i3 застосуванням магнтолазерноi терапп в червоно-му спектрi випромтювання i постшног магттног тдукцп. Було виявлено, що використання магнтолазерноi терапп прискорюе регрес больового синдрому в перiод л^вання. Дана фiзiотерапевтична процедура значно зменшуе ттен-сившсть ноцщептивних болiв, призводить до помiрного ре-гресу проявiв вЫх видiв невропатт, пов'язаних з пошко-дженням нижнеальвеолярного нерва.
Ключовi слова: перелом нижньо1 щелепи, магнтолазерна тератя, бшь, VAS, NTSS -9, LANSS, DN4.
А. С. Барило, Р. Л. Фурман, П. А. Кравчук
Винницкий национальный медицинский университет им. М. И. Пирогова Винницкая обласная клиническая больница им. М. И. Пирогова
МАГНИТОЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ ПОВРЕЖДЕНИЙ НИЖНЕАЛЬВЕОЛЯРНОГО НЕРВА, ВОЗНИКШИХ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
Проведено оперативное вмешательство и дальнейшее послеоперационное лечение 30 больных с ангулярными переломами нижней челюсти, сопровождающимися клиникой повреждения нижнеальвеолярного нерва. Использовано комплексное лечение с применением магнитолазерной терапии в красном спектре излучения и постоянной магнитной индукции. Было обнаружено, что использование магнитола-зерной терапии ускоряет регресс болевого синдрома в период лечения. Данная физиотерапевтическая процедура значительно уменьшает интенсивность ноцицептивных болей, приводит к умеренному регрессу проявлений всех видов невропатий, связанных с повреждением нижнеальвеолярного нерва.
Ключевые слова: перелом нижней челюсти, магнитолазер-ная терапия, боль, VAS, NTSS -9, LANSS, DN4.
A. S. Barilo, R. L. Furman, P. A. Kravchuk
Vinnitsa National Medical University named after N. I. Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I Pirogov
MAGNETO-LASER THERAPY OF INFERIOR ALVEOLAR NERVE INJURIES, CAUSED BY MANDIBLE FRACTURES
ABSTRACT
Mandibular fractures represent the most common fractures of the facial bones, which according to different authors vary from
65 to 85 percents of all facial injuries. Inferior alveolar nerve injury is constantly observed for the mandible fractures. Physical therapy plays an important role in the treatment and patient rehabilitation. It is recommend to use magneto-laser therapy of the mandible fractures in 3-4 days after the injury has taken place.
The purpose of our study is the comprehensive assessment of the key pain indicators for the patients suffering the mandibular fractures, accompanied by inferior alveolar nerve injuries. The assessment is based on conventional treatment regimens, extended with magneto-laser therapy using the permanent magnet and red laser beaming.
Materials and methods. Surgeries and postoperative treatment has been conducted for 30 patients with mandible fractures, accompanied by Inferior alveolar nerve injury. Repositions and fixations of fragments, antibiotic, anti-inflammatory medications and magneto-laser therapy were used in the study group. Similar surgery, the same antibiotics and anti-inflammatory medications with no magneto-laser therapy were applied in the comparison group. Assessment ofpain and symptoms of neuropathy were conducted using the LANSS pain scale, DN4 questionnaire, visual analogue scale (VAS) and the overall assessment scale of neuropathy symptoms (NTSS - 9). Results. Since the scale LANSS, DN4, VAS and NTSS - 9 reflect pain from different angles, the results may vary for the same tendency. A clear difference is observed in the dynamics of patients' improvement. The figures for the first day hasn't differed and seemed somewhat higher within the study group. On day 7, the difference was observed in the direction of improvement in the study group versus the comparison group. On day 14 the difference was much greater.
Conclusion. The use of magneto-laser therapy with red laser beaming and permanent magnetic field accelerates the regression of pain and is justified in the treatment of mandible fractures, accompanied by the clinical signs of inferior alveolar nerve damage.
Keywords: mandibular fracture, magnetolaser therapy, pain, VAS, NTSS -9, LANSS, DN4.
Серед уах перело]шв лицьових исток першить належить переломам нижньо! щелепи, за даними рiз-них авторiв до 65-85 % ввд загально! шлькосп травм обличчя. Особливу увагу викликають переломи в межах кута нижньо! щелепи, тобто там, де найчаспше вщбуваеться перелом i проходить нижнещелеповий канал [8, 10, 11]. При переломах тша нижньо! щелепи часто спостертаеться травма нижнеальвеолярного нерва в каналi [11, 7]. В комплекснш терапп пошко-джень нервових волокон традицшно використовують вазоактивш препарати, антитромботичш та антифiб-ринолтгичш препарати, дiуретики, психотропш речо-вини та ноотропш засобим, що опосередковано дшть на нижнеальвеолярний нерв через вщновлення трофь ки навколишшх тканин [3, 6]. Велику популярнють в останне десятилитя набуло лжування лазерним ви-промiнюванням внаслщок багатофакторносп впливу, простоя i атравматичносп методики, вщсутносп але-рпчних реакцш [4]. Магштолазерна тератя - поедна-ний вплив на оргашзм з л^вально-профшактичними щлями магштного поля i низькоштенсивного лазерного випромiнювання. Як вщомо, поеднаш фiзiотера-певтичш методи повинш базуватися, насамперед, на синергiзмi бюлопчно! ди поеднуваних в однш проце-дурi лжувальних фiзичних факторiв. Як магттному
© Барило О. С., Фурман Р. Л., Кравчук П. О., 2014.
полю, так i лазерному випромiнюванню притамант трофжорегенераторний, протизапальний, знеболюю-чий, протинабряковий, iмуномодулюючий та iншi ефекти [5, 9]. Периферична нервова система реагуе на дiю магнiтного поля зниженням чутливостi перифе-ричних рецепторiв, що обумовлюе знеболюючий ефект, i полiпшенням функцп провiдностi, яка благотворно впливае на вщновлення функцш травмованих периферичних нервових зак1нчень за рахунок полш-шення росту аксотв, шетшзацд i гальмування роз-витку в них сполучно! тканини [5]. Аналгетичний ефект магттотерапп, викликаний збшьшенням секре-ци ендогенних отощв, що призводять до мiорелак-суючого, протинабрякового та протизапального ефек-тiв. Вщбуваеться пiдвищення судинно! та еmтелiаль-но! проникностi, прямим наслiдком чого е прискорен-ня розсмоктування набряк1в i введених лiкарських ре-човин. Завдяки даному ефекту магнiтотерапiя знайш-ла широке застосування при травмах. [2, 5]. Спектр впливу апарату магттолазеротерапп на органiзм па-цiента широкий - вш мае iмуномодулюючу, протиза-пальну, протинабрякову, знеболювальну, регенерато-рну, десенсибiлiзуючу дiю. При цьому магттолазерна терапiя практично не дае побiчних ефектiв [9]. Фiзич-т методи лiкування вiдiграють велику роль при тера-пп та реабштацп хворого. 1х вибiр залежить вщ тер-мiнiв, що пройшли тсля травми. Рекомендуеться ви-користовувати магттолазерну терашю при вщсутнос-тi гншно-запальних ускладнень переломiв нижньо! щелепи з 3-4 дня тсля травми [1]. Так як при переломах нижньо! щелепи, особливо в дмнщ тша та кута щелепи, досить часто виникае пошкодження нижнеальвеолярного нерва, при проведент фiзiотерапевти-чного лжування необхiдно враховувати вплив даних процедур на перебп вiдновлення нижнеальвеолярного нерва тсля травми. В джерелах лггератури досить мало вiдомостей про використання магштолазерно! те-рапп для вщновлення чутливих нервiв, i немае даних про використання магштолазерно! терапп при травмах нижнеальвеолярного нерва.
Ми вважаемо за необхщшсть проведення досль дження впливу магштолазерного випромiнювання (постiйний магнiт + червоне лазерне випромiнюван-ня) на процес вiдновлення функцп нижнеальвеолярного нерва при переломах нижньо! щелепи.
Мета проведеного до^дження. Метою нашого дослщження е комплексна оцшка основних показни-к1в больового синдрому та його усунення, що супро-воджуе пошкодження нижнеальвеолярного нерва у патенпв з переломами нижньо! щелепи, з викорис-танням загальноприйнято! схеми лжування, доповне-но! застосуванням магнiтолазерно! терапи.
Матерiали та методи. Проведено оперативне втручання та подальше пiсляоперацiйне лжування 30 хворих з ангулярними переломами нижньо! щелепи, що супроводжувались клшшою пошкодження нижнеальвеолярного нерва. Патента були подшет на 2 кттчт групи: основна група та група порiвняння.
В основну групу увшшли 15 пацiентiв. У цих па-цiентiв проводився комплекс лiкувальних заходiв, який мiстив: операцiю репозицi! уламшв та двощеле-пового шинування, використання антибютика широ-
кого спектру дп на протязi 10 днiв (цефтрiаксон) парентерально (в/м), нестеро!дного протизапального препарату (дiклофенак) парентерально (в/м). В данш групi в пiсляоперацiйному перiодi було застосовано фiзiотерапевтичне лiкування з використання апарату магштолазерно! терапи Узор-А-2К з лазером в черво-ному спектрi випромiнення 630 нм i потужнiстю до 5 Вт, магшгною насадкою постiйного магнiтного поля з величиною магштно! iндукцi! 60 мТл, 7 сеанав за встановленою методикою використання апарату.
В групу порiвняння увiйшли 15 пацieнтiв. У цих пащенпв проводилась загальноприйнятий комплекс л^вальних заходiв: репозицiя уламк1в та двощелепо-ве шинування, використання антибютика широкого спектру дп термiном 10 дiб (цефтрiаксон) парентерально, нестеро!дного протизапального препарату (дш-лофенак) парентерально.
Роботу виконано у втд ленн щелепно-лицево! xi-рургi! Вiнницько! мiсько! клiнiчно! лiкарнi швидко! ме-дично! допомоги та в щелепно-лицевому вщдшент Вш-ницько! обласно! клiнiчно! лшарт iм. М. I. Пирогова. Для можливосп адекватно! обробки даних дослвдження, були вiдiбранi пац1енти з ангулярними переломами ^зо-льованi односторонне поеднат двосторонт при ввдсут-носп клЫчних проявiв пошкодження нерва з протиле-жно! сторони). При цьому, у пащенпв змщення уламк1в не спостерпалось, або було до 0,5 см.
Ощнювання больового синдрому та симптомiв невропатi! проводилось з використанням больово! шкали LANSS, опитувальника DN4, вiзуально-аналогово! шкали (ВАШ) (оцiнювалась суб'ективш ввдчуття iнтенсивнiсть болю) та шкали загально!' ощ-нки симптомiв невропатп (NTSS - 9). [5]
Больова шкала LANSS ( Leeds Assesment of Neuropathic Symptoms and Signs, M.Bennett, 2001) -ощночна шкала невропатичних симптомiв и ознак.
Зпдно цiе!' шкали, хворому задаеться 5 запитань по штенсивносп та характеру болю, а також виявля-ються ознаки аллодинi! та порушення чутливосп в зонi iннервацi!. Кожне з запитань мае вщповщне зна-чення в бальнiй оцiнцi. Для отримання загально зна-чення шкали, складають значення параметрiв сенсор-них дескрипторiв i тестування чутливостi. Максима-льне значення суми - 24. Якщо сума <12, то нейропа-тичш меxанiзми формування болю малоймовiрнi. Якщо сума >12, то ймовiрнi нейропатичш меxанiзми формування болю.
Опитувальник DN4 - для дгагностики нейро-патичного болю, Bouhassira D, et al., 2005. Зпдно методики опитувальника DN4, проводиться беада з патентом. Опитувальник складаеться з двох блошв: перший блок (7 питань) заповнюеться на пiдставi опитування патента, другий блок (3 питання)— кль нiчного огляду. Перший блок дозволяе оцшити пози-тивт сенсорнi симптоми, так1 як спонтанний бшь (вь дчуття печi!, хворобливе ввдчуття холоду, ввдчуття наче ударiв струмом), парестезi! та дизестезi! (вщчут-тя повзання мурашок, поколювання, ошмшня, свер-б1ж). Другий блок дозволяе лжарю виявити аллоди-нш i негативнi сенсорнi симптоми.(табл. 1) Кшьюсть балiв >4 означае наявнiсть у патента нейропатичного болю. Максимальна шльшсть балiв - 10.
Визуальная аналоговая шкала (ВАШ) Visual Analogue Scale (VAS) (Huskisson E. С., 1974). Цей метод суб'ективно1 оцшки болю полягае в тому, що па-щента просять вшмггити на неградуйованiй лшп за-вдовжки 10 см точку, яка вшповшае Mipi вираженостi болю. Лiва межа лшп вiдповiдае визначенню «0» (ввд-сутнiсть болю), правий - «10» (бшь нестерпний). До безумовних переваг ще1 шкали вiдносяться ii простота
i зручнiсть. Вiзуально-аналогова шкала вшображае ш-тенсивнiсть болю, що вщчувае пацiент, на час обсте-ження. Iнтенсивнiсть болю пацiент вiдмiчае самостш-но (табл. 2). Недолшом ВАШ е ii одновимiрнiсть, тоб-то за цiею шкалою хворий вiдмiчае лише штенсив-нiсть болю. Тому для дослщження використовують i iншi методи дослiдження болю.
Таблиця 1
Опитувальник DN4 (стандарт-схема)
Опитувальник DN4
Чи вшповшае бшь, який вщчувае пацiент, одному або декшьком з наступних визначень?
так ш
1. вщчуття печiння
2. хворобливе вщчуття холоду
3. вщчуття як вiд удару струмом
Чи супроводжуеться бiль одним або декшькома з таких симптомiв в областi ii локалiзацil?
так нi
4. пощипуванням, вщчуттям повзання мурашок
5. поколюванням
6. онiмiнням
7. сверблячкою
ОГЛЯД ПАЩбНТА
Чи локалiзована бшь в тш же областi, де огляд виявляе один або обидва наступних симптому:
так ш
8. Знижена чутливють до дотику
9. Знижена чутливють до поколюванню
Чи можна викликати або посилити бiль в обласп ii локалiзацil:
так нi
10. провiвши в цш областi пензликом
Таблиця 2
Вiзуально-аналогова шкала болю (ВАШ) (стандарт-схема)
Вiзуально-аналогова шкала болю (ВАШ)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Таблиця 3
Шкала NTSS - 9 (стандарт-схема)
Шкала NTSS - 9
Симптом Виразшсть Ви б оцшили виразнiсть, як Частота Ви б оцшили частоту, як
За п 24 години, що пройш-ли ви вщчували вшсутнш слабо помiрно сильно радко часто постшно
Стрiляючi болi 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Печшня 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Ниючi болi 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Аллодишя (спотворений бiльi) 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Статична гiпералгезiя 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Поколювання 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Онiмiння 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Мерзлякуватiсть 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Крампии (посмикування) 0 1 2 3 0 0,33 0,66
Шкали загальноï оцтки симптомы невропати (NTSS - 9). Шкала NTSS - 9 е вимiром otmotomîb за Ti 24 години, що пройшли (табл. 3). Зпдно ще! шкали, ми в 3M03i ощнювати цiлий ряд симптомiв, що вини-кають у пацiентiв при травматичному пошкодженш нижнеальвеолярного нерва. Для комплексного ощню-вання симптомiв невропати по шкалi NTSS - 9 вико-ристовуеться сума показник1в вах симптомiв.
Комплекс дослiджень проводився тричi за перiод лiкування: на час гостташзацд (перша доба), на 7 до-бу лiкування та на 14 добу лжування. Вимога, яка ставилась до вах пащенпв, це дослщження без використання аналгетичних засобiв. Така вимога ставилась тому, що дмофенак мае знеболюючий ефект, котрий мiг спотворити результати дослщження. Це досягалось наступними заходами: в день госпiталiза-цiï обстеження проводилось в максимально короткий термш до призначення препаратiв, на 7 та 14 добу обстеження проводилося вранщ до лiкувальних маншу-ляцш (не менше 6 годин вщ попереднього введення препаратiв). В зв'язку з тим, що антибактерiальний препарат, що входив в комплекс л^вальних заходiв,
не впливае на результати дослщження - його викори-стовували по загальноприйнятш схемi однаково в ос-новнiй групi та груш порiвняння.
Результати дослгдження. Згiдно опитувальника LANSS, ми виявляли ознаки аллодинп, загальне по-рушення чутливостi в зош iннервацiï, а також штен-сивнiсть та характер болю. Виявлено зниження показ-ник1в шкали в обох групах, що свiдчить про змен-шення больового синдрому. Це закономiрно, тому що при вщсутносп ускладнень запального характеру, ш-сля зашнчення гострого перiоду (1-3 доба) наступае регенеращя в зонi перелому. А це сприяе зменшенню больового синдрому. Проте, зменшення спостерпа-лось неоднаково в двох групах. (рис. 1). Видно, що показники значно кращi в основнш групi. Якщо про-аналiзувати данi цього опитувальника в основнш гру-пi, то виявляеться, що рiзке падiння вiдмiчаеться за рахунок параметрiв, що показують ноцiцептивнi бо-льовi вiдчуття. Надалi показники майже не змiнюють-ся, i зберпаються за рахунок ознак дизестезивних прояшв.
25 20 15 10
□ 1 доба
□ 7 доба
□ 14 доба
Група порiвняння
Основна група
Ш1 доба п 7 доба □ 14 доба
Група порiвняння
Основна група
5
0
Рис. 1. Показник шкали LANSS.
Рис. 2. Показники опитувальника DN4.
Пpoaнaлiзувaвши дят шкяли oпитувaльникa DN4, ми виявили няступну зaкoнoмipнicть (рие. 2). Ha шчят-ку дocлiдження piзницi мгж пoкaзникaми мaйже не булo, бiльш тoгo, в ocнoвнiй гpупi вoни були дещo бшьшими. Ha 7 дoбу piзниця мгж величинaми буля неcуттeвa (в oc-нoвнiй гpупi пoкaзники меншi в 1,09 paß) i мaйже тягою ж (в 1,25 pas) зялишиляоь дo к1нця cпocтеpеження (14 дoбa). Тяк як дяний oпитувaльник в ocнoвнoму вiдoбpa-жae oзнaки дизе^^^н^ пpoявiв, мoжнa пpипуcтити щo мaгнiтoлa зеpнa теpaпiя незнaчнo впливae m pегpе-0ю unx пpoявiв ^и пеpелoмax.
Пpи aнaлiзi пoкaзникiв ВАШ ^зуялью-aнaлoгoвoï шкяли) виднo тенденцш дo зниження, i в
cтеpiгaли зя знячним зменшення бoлю в ocнoвнiй гpупi. В цiй ^уш ня чяо пocтуплення ня лжувяння пoкaзники мяйже не вiдpiзнялиcь вш тaкиx в гpупi пopiвняння, ня 7 дoбу вoни були нижчими ня 3,05 pa-зи, a ня мoмент випиоки (14 дoбa) пoкaзники ВАШ були в 12,5 paa меншими вiд тaкиx в ^уш пopiвняння. Звiдcи виднo, щo бoльoвий cиндpoм (в ocнoвнoму -cпoнтaнний бiль тя бiль ^и нaвaнтaженнi) в ocнoвнiй гpупi ня мoмент випиаки зi cтaцioнapу був мяйже ввд-cутнiм i xвopi не пoтpебувaли в зacтocувaннi будь-якиx знебoлюючиx. Тoдi як в ^уш пopiвняння вшмь чaвcя бшь cеpедньoï вaжкocтi, щo пoтpебувaв зacтo-cувaння знебoлюючиx пpепapaтiв.
ocнoвнiй ^уш i в гpупi пopiвняння (рис. 3). Ми cto-
а
7
e б 4 З 2 1 О
□ 1 доба
□ 7 доба
□ 14 доба
Група noрiвняння
Основна група
Риа 3. Динaмiкa пoкaзникiв ВАШ.
Тяблиця 4
Дам1 шкали загально'1 оцiнки симптомiв невропатп (NTSS - 9)
Шкяля зaгaльнoï oцiнки cимптoмiв невpoпaтiï (NTSS - 9)
Гpупa пopiвняння Оcнoвнa ^упя
Пеpшa дoбa 22,35±0,98 22,54±0,95
7-мя дoбa 18,62±2,39 14,15±1,55
14-тя дoбa 13,65±2,89 3,32±0,53
Риа 4. Пoкaзники шкяли NTSS - 9.
□ 1 доба в 7 доба
□ 14 доба
Данш обстеження зпдно шкали загально! оцiнки симптомiв невропатiï (NTSS - 9) викладено в табл. 4 та рис. 4. Видно чггку рiзницю в динамiцi покращення стану пащенпв. На першу добу показники не вiдрiз-нялись, а навиъ були дещо бiльшими в основнш гру-ni. На 7 добу рiзниця становила 1,32 рази в бж покращення показник1в в основнш груш по вщношенню до групи порiвняння. На 14 добу така рiзниця становила 4,12 рази.
Так, як шкали LANSS, DN4, ВАШ i NTSS - 9 вь дображають болъовий синдром з рiзних ракурав, тому i результата рiзнятъся, при збережеш однаковоï тенденцiï.
Висновок. Таким чином, провiвши аналiз дина-мiки скарг та об'ективних даних при переломах ниж-нъоï щелепи в дмнщ кута, що супроводжуеться пош-кодженням нижнього альвеолярного нерва, було ви-явлено, що використання магштолазерно1' терапп чер-воним лазером та постшним магнiтним полем приш-видшуе регрес больового синдрому в перiод лжуван-ня. Дана фiзiотерапевтична процедура значно змен-шуе iнтенсивнiстъ ноцiцептивного болю, призводить до помiрного регресу проявiв всiх видiв невропатiй, пов'язаних з пошкодженням нижнеальвеолярного нерва, а саме: стрiляючi болi, печiння, ниючi болi, алло-динiя (спотворенi бол^, статична гiпералгезiя, поко-лювання, отмшня, мерзлякуватiстъ, крампiя (посми-кування).
Отже, використання магштолазерно1' терапп е виправданим в комплекснiй терапп переломiв ниж-нъоï щелепи, що супроводжуеться клшчними про-явами пошкодження нижнього альвеолярного нерва.
Плануеться розширити обсяг подальших досль джень використання магнiтолазерноï терапп при переломах нижньо1' щелепи, дослщивши ïï вплив на iншi симптоми перелому щелепи з ушкодженням нижнеальвеолярного нерва.
Список лтератури
1. Афанасьев В. В. Травматология челюстно-лицевой области. / В. В. Афанасьев - М. : Гэотар-Медиа, - 2010. - 256 с.
2. Беликов А. В. Лазерные биомедицинские технологии (часть 1). Учебное пособие. / А. В. Беликов, А. В. Скрипник - СПб: СПбГУ ИТМО, - 2008. - 116 с.
3. Гусев Е. И. Неврология и нейрохирургия: учебник в 2-х томах, том 1, с приложением на компакт-диске, 2-е изд., испр. и доп./ Е. И. Гусев, А. Н. Коновалов, В. И. Скворцова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, - 2007. - 608с.: ил.
4. Ефанов О. И. Физические факторы, применяемые в стоматологи. Учебно-методическое пособие / О. И. Ефанов. - М., -МГМСУ, - 2002. - 58с.
5. Илларионов В. Е. Основы лазерной терапии. / В.Е Илларионов - М.: - Респект, - 1992. - 123с.
6. Карлов В. А. Неврология. Руководство для врачей. Издание 2-е, переработанное и дополненное. / В. А. Карлов. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», - 2002. - 638с.
7. Кенбаев В. О. Травматология челюстно-лицевой области. / В. О. Кенбаев - Шымкент, - 2006.- 118 с.
8. Рыбалов О. В. Характеристика переломов костей лицевого скелета (по данным Полтавской областной клинической больницы) / О. В. Рыбалов, Мохаммед Эйд // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - 2003. - .№6. - С. 130-131.
9. Терапия матричными импульсными лазерами красного спектра излучения./ Москвин С. В. [и др.] - Тверь: ООО «Издательство «Триада», 2007. - 116 с.
10. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. / Тимофеев А. А. - Киев, -2012. - 1062 с.
11. Тимофеев О. О. Клш1ко-патоф1зюлопчш шдходи до класифжацп уражень в систем! тршчастого нерва / О. О. Тимофеев, О. П. Весова // Современная стоматология - 2010. - №4 - С. 100102.
REFERENCES
1. Afanasiev V. V. Travmatologiya chelyustnolitsevoy oblasti. [Maxillofacial traumatology]. Moscwa, Geotar-Media; 2010:256.
2. Belikov A. V., Skripnik A. V. Lazernye biomeditsinskie tehnologiyi (Chasty 1)/ Uchebnoe posobie [Laser Biomedical Technology (Part 1). Tutorial]. SPb, SPbGU ITMO; 2008:116.
3. Gusev E. I., Konovalov A. N., Skvortsova V. I. Nevrologiya I neyrohirurgiya: uchebnik v 2-h tomah, tom 1, s prilozheniem na kompakt-diske, 2-е izd., ispr. i dop. [Neurology and neurosurgery: a textbook in two volumes, Volume 1, with the application CD-ROM, 2nd ed., Rev. and additional] Moscow, Geotar-Media; 2007:608.
4. Efanov O. I. Fizicheskie factory, primenyaemyu v stomstologii. Uchebnoe posobie [Physical factors are used in dentistry. Teaching aid]. Moscow, MGMSU; 2002:58.
5. Illarionov V. E. Osnovy lazernoy terapii [Fundamentals of laser therapy]. Moscow, Respekt; 1992:123.
6. Karlov V. A. Nevrologiya. Rukovodstvo dlya vrachey. Izdanie 2-е, pererabotanoe I dopolnenoe. [Neurology. Guidance for doctors. 2nd edition, revised and enlarged]. Moscow, ООО «Meditsinskoe informatsionnoe agenstvo»; 2002:638.
7. Kenbaev V. O. Travmatologiya chelyustnolitsevoy oblasti. [Maxillofacial traumatology]. Shymkent; 2006:118.
8. Rybalov O.V., Mohamed Eyd. Characteristics of fractures of the facial bones (according to the Poltava Regional Hospital). Voprosy eksperimentalnoy Iklinicheskoj stomatologii. 2003;6:130-131.
9. Moskvin S. V. Terapiya matrichnymi impul'snymi lazerami krasnogo spectra izlucheniya [Therapy matrix pulsed lasers red emission spectrum]. Tver, ООО «Izdatel'stvo «Triada»; 2007:116.
10. Timofeev A. A. Rukovodstvo po chelyustno-litsevoy hirurgii I hirurgicheskoy stomatologii [Guidelines for maxillofacial surgery and surgical dentistry]. Kiev; 2012:1062.
11. Timofeev A. A., Vesova E. P. Clinical and pathophysiologi-cal approach to the classification of lesions in the trigeminal system. Sovremennaya stomatologiya. 2010;4:100-102.
Надшшла 25.02.14
УДК 577.1:311.4+616.316-008.8-053.2/.6+616-092:616.315
О. I. Демид, О. А. Макаренко, д. бюл.. н., А. Е. Тащян, к. мед. н.
Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально1 академл медичних наук Украши»
ЗМ1НИ Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В РОТОВОÏ Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ З Р1ЗНИМИ ВИДАМИ ВРОДЖЕНИХ РОЗЩ1ЛИН П1ДНЕБ1ННЯ
Обстежена 51 дитина з вродженими розщыинами тдне-бтня i встановлено тдвищення в ротовт pidmi piern мар-Kepie запалення (МДА i еластази) i ступеня дисбюзу, що ко-релюе з тяжюстю патологй. Навпаки, активтсть катала-зи та антиоксидантш-прооксидантний тдекс АП1 знижу-ються при вказанш патологи вiдповiдно до тяжкостi за-хворювання.
Ключовi слова: розщыина тднебтня, запалення, дисбiоз, антиоксидантна система, ротова piдина.
