Научная статья на тему 'М. В. Скліфосовський: погляд з «Малої» Батьківщини'

М. В. Скліфосовський: погляд з «Малої» Батьківщини Текст научной статьи по специальности «Прочие медицинские науки»

CC BY
23
1
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по прочим медицинским наукам , автор научной работы —

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «М. В. Скліфосовський: погляд з «Малої» Батьківщини»

Актуальн проблемы сучасно'1 медицины

УДК: 614.23:617.5(092)

М.В. СКЛЮОСОВСЬКИЙ: ПОГЛЯД 3 «МАЛ01» БАТЬК1ВЩИНИ

Мартиненко О.П., Акперов 1.А.

Луганський державний медичний уыверситет Приднютровський державний университет ¡м. Т.Г. Шевченка

Своею поя вою на св1т 6 кв1тня (25 березня за старим стилем) 1836 р. Микола Васильевич Склифосовський прославив мюто Дубосари -поселения на л1вому берез1 Днютра. Тод1 ця те-ритор1я входила до складу ХерсонськоТ губернИ РосмськоТ ¡мпери. См'я Сктфосовських жила на хутор1 Карантин, який своею назвою завдячував карантиннм застав1 3 часом мюто розрослося \ поглинуло хут1р. Будинок, де жила родина Скпн фосовських, не збер1гся; мюцев1 мешканц та краезнавц1 не змогли визначити мюце обметя Сктфосовських. Старожили вказують лише на мюце, де була школа, в яку ходили хуторянсью Д|ти.

Рщкюне пр^вище Миколи Васильовича мае грецьке походження; сучасы дубосарц вважа-ють Сктфосовських «помолдавленими греками». Серед молдавськоТ ¡нтел1генци етнны греки займають помине мюце: так, асоцаця хфурпв Республки Молдова носить ¡м'я Нколае Анес-теадк Батько Миколи Васильовича був вихщцем з бщноТ дворянськоТ ам'Т, працював «письмоводителем» карантиноТ контори. На утримання чиновник^ низького р1вня видтялися мЬеры кош-ти, тому звернення до кер1вництва В.Сктфосовського були переповнеы розпачем: «служба письмоводителем с 1827 г., теперь по случаю постигшей меня от неприличного жалования крайней нищеты и бедности духа, готов сложить с себя ответственность в аккуратном ведении 30 книг, потому что из отпущенных городом 306 рублей (на год) 250 рублей идет на канцелярские нужды..., а чтобы самому существовать на 50 рублей, приходилось уже хаживать с подписным листом.».

Злиденнють, безправ'я та епщеми - це чин-ники характеризуют життя в Дубосарах в т1 ча-си. 31 збережених статистичних даних вщомо, що в один рк з 178 народжених д1тей померли 100 за перший ркжиття.

Микола в ам'Т був дев'ятою дитиною з два-надцяти. Батько сам вчив д1тей читати та писа-ти, залучав до читання, виховував почуття обов'язку, добросовюнють, щирють. Л1кар1, як1 працювали на карантиннм станци, вщмнали у

маленького Миколи велику тягу до знань, та б1д-нють вимусила батьюв передати дектькох д1тей, вкпючаючи Миколу, до дитячого притулку. П1з-ыше Микола був зарахований до другоТ пмнази Одеси, яку зашчив з1 сраною медаллю.

В 1854 р. Миколу було зараховано на медичний факультет Московського уыверситету «на казенне утримання». На вибф його фаху впли-нули, зокрема, розповщ1 матер1 про роботу батька п1д час лквщаци епщеми холери в 1830 роцк Пюля закнчення навчання в 1859 роц Микола Васильович повертаеться в Одесу, де працюе в мюькм л1карн1. Але в його послужному списку е такий запис: «Проездом из Москвы через Дубос-сары, по предложению начальника Херсонской губернии, по случаю болезни тамошнего врача, исполнял обязанности его по городской больнице и городу с 23 августа по 8 сентября 1859 года».

Земляки шанують пам'ять М.В. Сктфосовсь-кого. В краезнавчих музеях Дубосар та Тирасполя е експозици, присвячеы видатномух1рургу.

В 2001р., до 165-рнчя з дня народження М.В. Сктфосовського, Приднютровський республн канський банк випустив ср1бну монету номЫа-лом 100 рублв. На лицевм стороы монети в1д-чеканене портретне зображення х1рурга, яке знизу обрамлене лавровою плкою; в композицю також включено меч, який обвивае зм1я, та ме-дичну чашу.

Нам не вдалося знайти родич1в М.В. Сктфо-совського. В одному з райоыв ПриднютровськоТ МолдовськоТ Республки працюе лкар-гтенют X. Г. Склфосовський, який не прослщкував свое генеалопчне дерево. На мюькому цвинтар1 Дубосар захоронень Скл1фосовських немае.

В 40 ктометрах нижче Тирасполя, але вже на правому берез1 Днютра, е святе для кожного украшця мюце. Тут в сел1 Варниця, яке знахо-диться в межах м. Бендери, спочив 1ван Мазепа.

Наприкнц1 вересня кожного року делегаци з р^них кутав Украши пршздять на це мюце.

Отже вже теля смер^, дивним чином переплелись дол1 цих двох видатних людей, що прославили як Полтаву, так \ Приднютров'я.

Том 6, Выпуск 1-2

329

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.