CC BY
39
УДК 616.314-76-77(92)
В.М. Ждан, В.М. Бобирьов, В.М. Дворник, О.1. Тесленко
ЖИТТеВИЙ ШЛЯХ Л1КАРЯ, ВЧЕНОГО, ПЕДАГОГА ДО 80-Р1ЧЧЯ ПРОФЕСОРА
РУБАНЕНКА В'ЯЧЕСЛАВА ВАСИЛЬОВИЧА (1936-2013).
_ ** _ _ _
СВ1ТЛ1Й ПАМ'ЯТ1 ВЧИТЕЛЯ ПРИСВЯЧУеТЬСЯ
ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» Кафедра ортопедичноТ стоматологи з iмплантолопeю
\
Усе свiдоме життя талановито! творчо1 особистостi, заслуженого лкаря УкраТни, професора Рубаненка В'ячеслава Васильовича було пов'язане з дiяльнiстю Харшського (Полтавського) медичного стоматологiчного iнституту, УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академiТ.
Пройшовши шлях вщ аспiранта, а далi асистента, доцента, завщувача кафедри, декана факультету, професора кафедри, В'ячеслав Васильович був прикладом людськоТ гщносп й чесп, людиною великоТ душi та щирого серця.
В'ячеслав Васильович Рубаненко народився в 1936 роц в м.Сучан Приморського краю у великiй, дружнш сiм'Т вiйськового, де взiрцем чесност й порядностi була мати Тамара Олександрiвна.
Пiсля закiнчення середньоТ школи, щоб допомогти батькам i зробити якомога бтьше
своТми руками, працював у авiацiйнiй промисловостi на завода опанував професiю столяра-червонодеревника. З 1955 по 1957 рк служив у лавах РадянськоТ АрмiТ, мав намiри присвятити свое майбутне армiТ, професп кадрового вiйськового. Але доля змшила його мрiю. У 1959 роц вiн вступив до Харкiвського державного медичного стоматолопчного iнституту, а в 1964 роц став лкарем-стоматологом. Символiчною е схож1сть професiй вшськового i лiкаря, бо саме вони присягаються на вiрнiсть високим принципам свого обов'язку.
Навчався студент Рубаненко у 5 груш, де були ттьки дiвчата, а серед них i майбутня дружина Олена Бориавна 1ванова. Зрозумiло, що вiн став лщером групи, а ще ва п'ять рокiв навчання був членом ком^ету комсомолу iнституту.
Про студентськ роки дуже яскраво i колоритно згадували друзi В'ячеслава Васильовича -секретар ком^ету комсомолу Скрипнiков Микола Сергшович, Левiтов Олександр Миколайович, Бтич Анатолiй Миколайович, Мирошнiченко 1ван Тимофшович, Босая Лiдiя Федорiвна, Ковальов бвген Вiкторович, Костиленко Юрiй Петрович: як умти дружити, допомагати, пiдтримувати один одного!
Багато цкавого було в студентському житп: поряд iз навчанням важливе мiсце займав спорт. Вщвщували спортивнi секцiТ, грали за збiрну iнституту з волейболу, Тздили на змагання мiж вищими навчальними закладами.
Професор Валерш Степанович Онищенко згадував традицшш спортивнi змагання з волейболу мiж академiями КМАПО й УМСА, коли незважаючи на результат, завжди перемагала дружба. А головне, це сприяло покращенню стосунш i взаеморозумшню мiж науковцями рiзних ВНЗ, а також було справжшм виховним моментом для молодих викладачiв.
Усiм запам'ятався 60^чний ювiлей В'ячеслава Васильовича волейбольним матчем за участ ювiляра, коли вш вiдзначився як найактивнiший i корисний для команди гравець.
Наприкшц 50-х рокiв студентських будiвельних загошв ще не було, але кожен рк студенти лагодили iнститутську нерухомють, фаховi будiвельники були лише консультантами. Ком^ет комсомолу, члени якого мали повну довiру ректора Григорiя Самсоновича Воронянського, шщшвав i органiзовував цю роботу.
Набутий В'ячеславом Васильовичем досвщ у столярнш справi, хист до виконання шкрустацшних робiт (портретних, пейзажних та ш.) залишилися захопленням i вiдпочинком на все життя, а також стали в нащф пiд час бу^вництва дач.
А як можна було жити без туризму!
Олександр Миколайович Левтов згадуе, як брали участь у вах республiканських зльотах, що збирали тисячi туристiв зi всього Союзу. Добре товаришували з хлопцями i дiвчатами - туристами iз заводiв. Все було спiльне - Ужа, швентар, пiснi. А бтя багаття ХГМС1 пiд час «передтрапезних молитов» збиралося бiльше люду, ыж бiля загального вогнища.
Зi слiв Лщи Федорiвни БосоУ, пiд час навчання на 1-2 курсах з ^^ативи члешв комiтету комсомолу на травневi та жовтневi свята здiйснювали туристичнi подорожi мальовничими мiсцями Сiверського Донця в так зван «коробовi хутори». Спткування й пiснi бiля багаття, спроби ловити рибу на св^анку, намагання приготувати та куштувати жаб'ячi лапки - все було смачно i романтично!
Восени Уздили в колгоспи для надання шефськоУ допомоги зi збирання врожаю. За спiльною працею студенти краще Узнавали i розумiли один одного, вчилися дружити.
Олена Бориавна розповщае, що з перших дшв знайомства, коли вони спiльно користувалися пщручниками, яких не вистачало в бiблiотецi, разом займалися волейболом, Уздили на змагання, подорожували, разом були в колгосп - i так ус п'ять рокiв навчання в 5 групк Серед захоплень В'ячеслава Васильовича також були книги, фiлателiя, мандрiвки лiсом, спiлкування з природою. Чудова й незабутня пора!
Пюля закшчення вишу працював у практичнш охоронi здоров'я лiкарем, завiдувачем щелепно-лицевого вiддiлення ХаршськоУ обласноУ лкары, де почав збирати клiнiчний матерiал для подальшоУ науковоУ роботи. У 1966 роц В'ячеслав Васильович був зарахований до астрантури на кафедру ортопедичноУ стоматологiУ Харкiвського державного медичного стоматолопчного iнституту.
У цей перюд кафедра нормально! фiзiологiУ (зав. каф. - проф. О.М. Фуголь) i кафедра ортопедичноУ стоматологи (зав. каф. - доц. М.Р. Марей) об'еднали науковi зусилля в напрямi фiзiологiчних дослщжень у стоматологiУ. Колеги-асшранти згадують науковi дискусiУ на «четвергах» удома в Ольги Максимiвни Фуголь, коли за чашкою чаю або кави активно працювала колективна думка, обговорювалися теми, методики дослщжень, висловлювались iнодi абсурднi думки, але ыхто нiкого не принижував, кожен м^ одержати аргументоване i тактовне пояснення незрозумтих питань.
Пiд час навчання В'ячеслава Васильовича в аспiрантурi друзi часто згадують кiмнату експериментальних дослщжень по вул. Тринклера в Харковi та сухарики, що були необхщним харчовим подразником (як говорив е.В. Ковальов)
- i хлiба не треба.
Результатом навчання в аспiрантурi стала кандидатська дисертацiя на тему «Функциональная характеристика жевательных мышц при частичных дефектах зубного ряда». I вже 1971 рк - хвилювання пщ час захисту дисертаци, коли в дискуаю вступили видатн науковц проф. А.1. Бетельман i проф. Ю.1. Бернадський, щодо доцтьносп застосування методу ортопедичного лiкування без препарування зубiв. А потiм 1991 рк - i захист першого учня М.Д. Короля на першому засiданнi спецiалiзованоУ вченоУ ради.
Ще в харкiвський перiод В'ячеслав Васильович сформувався як спе^алют лiкар-стоматолог. У нього були гарн вчителi, висококвалiфiкованi спецiалiсти, якi заклали основи його фаховоУ майстерностi.
Пiд керiвництвом завiдувачiв кафедри М.Р. Марея, Г.Б. ШиловоУ, ректора академiУ М.С. Скрипнiкова В'ячеслав Васильович пройшов чудову школу формування викладача, науковця, оргашзатора i громадського дiяча.
З 1969 по 1978 рк В.В. Рубаненко працював асистентом кафедри ортопедичноУ стоматологи Полтавського медичного стоматолопчного шституту, з 1978 року - на посадi доцента ^еУ ж кафедри. У 1979 роц ршенням ВАК СРСР йому присвоене вчене звання доцента.
Громадськють i адмiнiстрацiя вишу помiтили його чеснють, поряднiсть, принциповiсть, високi оргашзаторськ здiбностi. В'ячеслав Васильович працював на рiзноманiтних дiлянках роботи: комсомол, партшна органiзацiя; на кафедрi був завучем, вщповщальним за науку, партгрупоргом. З 1986 року виконував обов'язки завщувача кафедри ортопедичноУ стоматологи Полтавського медичного стоматолопчного шституту, а з ачня 1987 року обраний за конкурсом завщувачем ^еУ ж кафедри.
Провщним напрямом наукових дослщжень В.В. Рубаненка стае функцюнальна патолопя зубощелепноУ системи, и сутнiсть i методи ортопедичного лiкування при частковiй та повнш вiдсутностi зубiв, захворюваннях скронево-нижньощелепного суглоба, парафунк^ях жувальних м'язiв, при патолопчному стираннi твердих тканин зубiв, ортопедичному лiкуваннi хворих iз використанням iмплантатiв; питання реабiлiтацiУ щелепно-лицевих хворих, що мали вщображення в дев'ятнадцяти кандидатських дисерта^ях, захищених пiд його керiвництвом (Король М.Д., Доленко Б.О., Тесленко О.1., Белiков О.Б., Новков В.М., Кузь Г.М., ерис Л.Б., Добровольський О.В., Ходун Е.В., Дворник В.М., Король Д.М., Згонник О.С., Абу Сахюн 1яд, Стрельников М.О., Баля Г.М., Лугова М.О., Остроголов Д.Ф., Добровольска О.В., Петренко Р.В.), та докторських дисерта^ях Белiкова О.Б. i Дворника В.М. Наукова дiяльнiсть В'ячеслава Васильовича була пщтвердженням того, що догми медицини потребують перегляду. Вш завжди мав новi погляди на старi проблеми.
В'ячеслав Васильович залишився в пам'ят учшв як досвщчений педагог, квалiфiкований лектор, високопрофесшний клiнiцист, талановитий органiзатор науковоУ, навчально-методичноУ та виховноУ роботи. Проводив велику лкувально-консультацiйну роботу, заняття з практичними лкарями i зубними технками, брав активну участь у науково-практичних конферен^ях, постiйно впроваджував новi технологiУ i розробки в практику охорони здоров'я, налагоджував спiвпрацю iз заводами-виробниками устаткування й iнструментiв. Клшщист, консультант, фахiвець улюбленоУ ортопедичноУ стоматолопчноУ справи, В'ячеслав Васильович завжди знаходив просте й обфунтоване рiшення в складних випадках дiагностики i лкування. Надання йому в 1998 роц почесного звання «Заслужений лiкар УкраУни» щиро вiдгукнулося в наших серцях.
В.В. Рубаненко - автор понад 160 наукових праць, 9 поабниш, 10 патен^в на винахщ i 45 рацiоналiзаторських пропозицiй. Вiн був рецензентом i консультантом багатьох кандидатських та докторських дисертацш з ортопедичноУ стоматологи, поабниюв i методичних розробок. Стаж його педагопчноУ роботи становить 46 рош.
На кафедрi пщ керiвництвом професора Рубаненка В.В. був оргашзований курс стоматологiчноУ iмплантацiУ з необхщним методичним i програмним забезпеченням, а з 2005 року кафедра стала опорною з iмплантологiУ.
Десяткам здiбних учыв В'ячеслав Васильович допомк визначитися i показати себе в науцк 1деУ, висунутi розумною, мудрою людиною i провiдним ученим, розробляються на кафедрах стоматологiчного профiлю та втiлюються в практику охорони здоров'я.
Керiвниками багатьох кафедр i установ е його учнi та послщовники.
Вiн досвiдчений керiвник, товариш, чуйний, добрий батько для студенев. Жодна студентська рада не вщбувалася без участ декана. Навiть коли вш був дуже зайнятий, знаходив час прийти на КВК, зайти в групу на виховну годину, поспткуватися зi студентами просто на життевi теми.
Але найбтьше вражало його вмiння збирати навколо себе людей, приходити на допомогу кожному студентовi чи викладачевк Любили його не ттьки спiвробiтники i студенти, а й колеги з шших мiст УкраУни: вони завжди приУжджали до Полтави, як додому: за порадою, за перейняттям досвщу роботи, просто, як друзк Завжди вщчувалося, що центр стоматологiУ - це наше мюто, наша УМСА.
Приемною i зворушливою подiею в життi кожного студента-випускника е свято останнього дзвоника на нашш кафедрк Iнiцiатива органiзацiУ цього заходу належала В'ячеславу Васильовичу. Батькiвське, напутне слово з уст професора, мелодiя шктьного дзвоника, перев'язаного барвистою стрiчкою залишаються в серцях випускниш на все життя. Це свщчить про повагу
вчителя до своУх учнiв, про розумшня Ухых проблем, бажання допомогти подальшому становленню фахiвцiв i громадян нашоУ краУни.
Адмiнiстрацiя вишу i вся стоматологiчна громадськiсть високо оцшили внесок В'ячеслава Васильовича в стоматолопчну науку. У 1992 роцi йому було присвоене вчене звання професора. У 1993 роц В.В. Рубаненко був обраний деканом стоматолопчного факультету. Велику педагопчну, наукову роботу В'ячеслав Васильович поеднував iз плiдною громадською дiяльнiстю, роблячи чималий внесок у оргашзацш охорони здоров'я, виконуючи обов'язки голови цикловоУ методичноУ комiсiУ «Стоматологiя», з 1995 року - президента Асо^ацп стоматолопв м.Полтави i ПолтавськоУ областi, заступника голови координацшноУ Ради при МОЗ УкраУни з нових технологш та шструметчв, члена республiканськоУ проблемноУ комiсiУ «Стоматологiя», голови апробацiйноУ вченоУ Ради №2 «Стоматолопя».
Був нагороджений Грамотою Мшютерства охорони здоров'я, подякою Прем'ер-мшютра УкраУни, грамотами обласноУ i мюькоУ рад Полтави, медаллю «Ветеран працЬ, знаками «Вiдмiнник охорони здоров'я», «Вщмшник вищоУ школи» «Винахiдник СРСР». Заслужений лкар УкраУни професор В.В. Рубаненко був дшсним членом МiжнародноУ асо^аци стоматологiв -ортопедiв европи, членом редколегш вiтчизняних журналiв "Дент Арт", "Проблеми екологiУ та медицини", "Новини стоматологiУ" та iн.
Кафедру ортопедичноУ стоматологи, очолювану В'ячеславом Васильовичем, неодноразово нагороджували Почесними грамотами, заносили на шститутську Дошку пошани.
Професор Рубаненко в^^знявся скромнютю, ввiчливiстю, поряднiстю, користувався великою повагою викладачiв, студентiв, спiвробiтникiв кафедри, деканату, стоматолопчноУ полклшки.
В'ячеслав Васильович отримував натхнення з великоУ родини Рубаненш. У нього трое братiв: 1гор Васильович, Юрiй Васильович, Валерiй Васильович, яю живуть у Москвi та Харковк Разом iз дружиною Оленою Бориавною вони виховали двох д^ей: дочку, яка з вiдзнакою закшчила наш виш i тепер працюе в практичнш охоронi здоров'я та виконуе кандидатську дисертацш, сина, який закшчив вище вшськове авiацiйне училище i згодом - зуботехнiчне вщдтення УМСА; двi внучки також мають дипломи лкаря-стоматолога i працюють у Харковк
Хай усе гарне, що було в житл В'ячеслава Васильовича, вттиться в життя його д^ей i онукiв, а його багатий досвщ науково-педагогiчноУ роботи передаеться учням i послiдовникам.
Пам'ятаемо, цiнуемо моменти життя, дш, роки, в яю були разом iз цiею мудрою, св^лою людиною.
Вiн завжди з нами, тому що живий у нашш пам'ятк
