CC BY
27
ЮВ1ЛЕ1
П.Т. Максименко, А.К. Нколшин, Т.О. Петрушанко, П.М. Скрипников
ПРОФЕСОР ЮХИМ МИХАЙЛОВИЧ ГОФУНГ (ДО 140-Л1ТТЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
УкраУнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Виповнюеться 140 рош з дня народження ви-датного дiяча в^чизняно''' стоматологи, основоположника вищо'Г стоматолопчно''' освiти, Заслуже-ного дiяча наук УРСР професора Юхима Михайловича Гофунга.
Ю.М. Гофунг народився 1876 року в м. Конс-тантиноградi (нинi КрасноградО Полтавсько''' губе-рни в ам'Т вчителя. Середню освiту отримав у Полтавськш класичнiй пмнази. У 1896 роц вступив, а в 1899 роц закiнчив Варшавську зуболкар-ську школу i з поверненням в Полтаву почав зу-болкарську практику в лiкарнi при громадi Черво-ного Хреста, де протягом 4 рош безкоштовно ль кував незаможних хворих.
У 1912 роц Юхим Михайлович Гофунг був вщ-ряджений в унiверситетську клiнiку Берлшу для оволодiння новими методами дiагностики i лку-вання захворювань зубiв, а також зубного проте-зування. Повернувшись iз вiдрядження, вiн ви-кладае в Харкiвськiй зуболiкарськiй школi та ви-вчае актуальнi проблеми лкування зубiв.
У цей перюд Ю.М. Гофунг виконуе декiлька роб^ з консервативного лiкування хвороб зубiв, а
також бере участь в оргашзацп i проведеннi з'''зду зубних лiкарiв, який вiдбувся в м. Харковi у 1911 р. i в роботi делегатського з'''зду зубних лiкарiв в Москвi (1913 р.).
Найбтьш яскравою виявилась здатнiсть Юхима Михайловича як оргашзатора, вченого, педагога шсля 1917 року.
Очолюючи одонтологiчну комiсiю СРСР у 1919-1921 рр., Ю.М. Гофунг брав активну участь в оргашзацп державно' мережi спецiалiзованоl' до-помоги населенню та вищо' стоматолопчно''' освн ти в республщк
У 1920 роц за декретом уряду УРСР була створена зуболкарська мережа, в якш надавали безкоштовну стоматологiчну допомогу головним чином роб^никам промислового пiдприемства, ваптним жiнкам i дiтям. Для укртлення i подаль-шого розвитку державно' мережi стоматолопчно''' допомоги були потрiбнi висококвалiфiкованi кадри лiкарiв-стоматологiв.
Ю.М. Гофунг активно i наполегливо ставив пи-тання перед урядом СРСР и РФСР про невщкла-дну необхщнють одонтологiчних кафедр i факультет в медичних ВНЗ, де змогли б готуватися квалiфiкованi кадри лiкарiв-стоматологiв i розро-блюватись актуальнi проблеми стоматологи.
У 1921 роц^ не дивлячись на тяжке економiчне положення кражи, уряд УРСР знайшов кошти для оргашзацп одонтологiчного факультету при Хар-кiвськiй медичнiй академп з метою подготовки ль карiв-одонтологiв з вищою освiтою.
Ректорат доручив Ю.М. Гофунгу оргашзувати роботу факультету. Наприкшц 1921 року факультет почав функцюнувати, а в липнi 1924 року здшснений перший випуск лiкарiв-одонтологiв в кiлькостi 72 осiб. Таким чином в кра'ш був закла-дений фундамент для пiдготовки квалiфiкованих лiкарiв-стоматологiв в системi вищих медичних навчальних закладiв. Незабаром одонтологiчнi факультети були вщкрит ще в рядi великих про-мислових центрiв Укра'ни.
За перiод з 1921 по 1929 р. при одонтолопч-ному факультет також було органiзовано i проведено 4 цикли пщвищення квалiфiкацil лiкарiв стоматологiв. Однак, не дивлячись на досягнув успiхи в пщготовц кадрiв для задоволення потреб населення в стоматолопчнш допомозi, лiкарiв-стоматологiв не вистачало, а 'х загальноклiнiчна i спецiальна пiдготовка залишалась посередньою.
Слабо розроблялися i актуальн проблеми стоматологи.
Тому, з метою збтьшення кшькосп i пщви-щення якосп пiдготовки лiкарiв-стоматологiв, а також бтьш iнтенсивного розвитку наукових дослщжень з актуальних проблем стоматологи, 19 серпня 1931 року уряд СРСР видае наказ № 73 про вщкриття самостшного Харкiвського стомато-лопчного iнституту. Проректором з навчальноТ i науковоТ роботи був призначений професор Ю.М. Гофунг. При активнiй участ Юхима Михайловича були складен навчальний план та про-грами для вивчення дисциплш.
Отже, е пщстави вважати Юхима Михайловича Гофунга основоположником вищоТ стоматолопчноТ осв^и в УкраТнi i одним iз органiзаторiв най-старiшого в краТнi - Харкiвського стоматолопчно-го шституту, а нинi УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академiТ (м. Полтава).
Професор Ю.М. Гофунг був не ттьки великим оргашзатором, але й висококвалiфiкованим педагогом i лкарем, видатним вченим i активним гро-мадським дiячем. Впродовж 22 рош (з 1921 по 1943 рр.) вш беззмiнно керував кафедрою тера-певтичноТ стоматологiТ на початку одонтолопчно-го факультету Харкiвського медичного шституту (1921-1930 рр.), а по™ Харшського стоматолоп-чного iнституту (1931-1943 рр.). В останнш рiк свого життя (1944 р.) вш керував кафедрою тера-певтичноТ стоматологiТ Московського медичного стоматолопчного iнституту.
Його лекци, блио^ за формою та глибокi за змютом, залучали широку аудиторiю студенев, слухачiв курсiв пiдвищення квалiфiкацiТ, виклада-чiв стоматологiчних кафедр. Вiн проводив лекци в Баку, Тифлiсi, Нижньому Новгорода Днтропет-ровську, Кременчуцi, Полтаву Харковi та iнших мiстах.
Багатий педагопчний та клiнiчний досвiд Ю.М. Гофунг узагальнив в своТ працях. Вш видав на-вчальнi поабники «Практическое зубоврачевание» (1923, 1928), «Основы одонтологии» (1931), пщручники «Терапевтическая стоматология» (1939, 1946), «Основы протезного зубоврачевания» (1923, 1938). Написан у сшвавторсга та видан посiбники: спiльно з 1.Г. Лукомським «Клиника болезней зубов и полости рта» (1936), сптьно з Д.Л. Ентшим «Терапевтическая стоматология» (1938), сптьно з Н.А. Астаховим i А.Я. Катцем «Ортопедическая стоматология» (1940). Ц пщручники i поабники впродовж десятил^ь були на-сттьними книгами для студентiв i лiкарiв. Бть-шiсть Тх положень не втратили свого значення i в наш час.
Ю.М. Гофунг навчав молодих спе^алю^в впродовж всього свого життя, навчався i сам. У 1911 роц вш слухае i вiдпрацьовуе курс бактерю-логи, а потiм i профпатологи. Будучи деканом стоматологiчного факультету i завiдувачем кафе-дри, вступае на лкувальний факультет i в 1926 роц успiшно його закшчуе. У перiод з 1906 по 1926 рр. тричi виТздив в однорiчнi науковi вщря-дження за кордон в найкращi унiверситетськi зу-болiкарськi клiнiки бвропи для освоення наукових
досягнень в ^y3i експериментальноТ стоматологи.
Досить широке коло проблем стоматологи, над якими працювали Ю.М. Гофунг i спiвробiтники кафедри. Це проблеми карieсу 3y6iB i його ускла-днень, патологiТ пародонту та слизовоТ оболонки порожнини рота, деяк аспекти стоматологiТ дитя-чого вку, а також зубного протезування. Однак головна увага придтялась проблемi хвороб пульпи зуба. Ю.М. Гофунг уперше виявив i описав клiтини РЕС в пульт зуба, усебiчно вивчив клшн ко-морфолопчну картину при рiзних фазах запа-лення пульпи, запропонував класифiкацiю хвороб пульпи, вичерпно описав Тх клшку i дiагностику.
Матерiали цих дослщжень були узагальненi i представленi в якосп дисертацiТ на здобуття нау-кового ступеню доктора медичних наук, а по™ монографiТ (1928).
Класифка^я пульпiтiв, розроблена Ю.М. Го-фунгом, увшшла в пiдручники i поабники з тера-певтичноТ стоматологiТ i користуеться визнанням лiкарiв стоматологiчних установ нашоТ краТни.
Ю.М. Гофунг опублкував бiльш нiж 70 наукових роб^ з актуальних проблем стоматологи. Пщ його керiвництвом пiдготованi i захищенi 7 канди-датських дисертацш. Найбiльш яскраво охарак-теризував роботи Юхима Михайловича i його сшвроб^ниш професор 1.Г. Лукомський. Вiн писав: «Ю.М. Гофунг i його школа дали всебiчний аналiз мюцевих проявiв iнфекцiйних захворювань в зуб^ звернув при цьому особливу увагу на роз-робку питань клшки та терапiТ. Для школи Ю.М. Гофунга характерно поеднання пстоморфолопч-них дослщжень з тонким кл^чним описом i роз-робкою технiки лкування захворювань зубiв».
Вельми багатогранна сусптьна дiяльнiсть професора Ю.М. Гофунга. Вш голова Харшсько-го зуболiкарського об'еднання, голова Харшсько-го обласного наукового об'еднання стоматологiв, голова одонтологiчноТ комiсiТ Наркомздрава СРСР, член ПрезидiТ ВсеукраТнськоТ вченоТ медичноТ ради Наркомздрава СРСР. Вш один iз орга-нiзаторiв i редакторiв журналу «Одонтология», який видавався в Харковi з 1924 по 1931 рр.
З 1933 року професор Гофунг - редактор журналу «Врачебное дело» в розд^ «Стоматология», член Президи i один iз сшвголовуючих уах Всесоюзних та ВсеукраТнських стоматолопчних з'Тздiв та конференцiй, якi проводились в перюд до 1941 року.
Враховуючи великi заслуги професора Ю.М. Гофунга у сферi розвитку стоматолопчноТ освiти, розробки актуальних проблем стоматологи i пщ-готовки лiкарiв стоматолопв, уряд в 1941 роцi присвоТв йому почесне звання «Заслужений дiяч науки УРСР».
В особi професора Юхима Михайловича Гофунга стоматолопчна громадськють шануе орга-нiзатора вищоТ стоматолопчноТ осв^и в УкраТнi, видатного вченого i педагога, клiнiциста, який зробив великий внесок в оргашзацш, становлен-ня i розвиток стоматологи як галузi клiнiчноТ ме-дицини.
СКРИПН1КОВ
Микола Сергшович
(1936-2010 рр.) Завщувач кафедри оперативно! х!рургГГ з топограф1чною анатом1ею УкраУнськоУ медичноУ стоматолопчноУ академп, доктор медичних наук, професор, заслужений д1яч науки I техн1ки УкраУни
СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ
Час - найкращий критерм 1дей I вчинюв люди-ни. Тх оц1нюють ¡з позиц1й розвитку сусп1льства I внеску в нього, шод1 нав1ть у вщдалеы терм1ни. Небагатьох людей глибоко шанують ще за життя. Таким був Скрипыков Микола Серг1йович: «та-лановитий оргаызатор», «великий ректор», «будь вельник», учений, який мав свою власну школу, напрям наукових дослщжень, що часто випере-джали сучасысть. Однак 1з роками особист1сть втрачае свою яскравють. I це не тому, що забу-вають, просто вщходять у в1чн1сть друз1, колеги, оточення, вщбуваеться зм1на покол1нь. Саме те-пер мае велике значення те, як збер1гаеться па-м'ять про людину. Ймов1рно тому I на його могил1 написан1 слова: «Пам'ять е - сл1в не треба».
Уже тсля смерт1 Миколи Серпйовича Скрипы-кова з Лондона, з м1жнародного б1бл1ограф1чного центру, прийшов лист 1з визначенням його заслуг. У ньому були таю слова: «Ви зайняли свое мюце в юторп. Ваша праця визнана неперевершеною. Ви диктуете л1н1ю науки I е направляючою в н!й. Ми номшували Вас у сотню найкращих педагопв. Я маю над1ю, що Ви вщчуваете горд1сть перед сво'ми колегами та друзями. - Генеральний директор Николас С. Л.».
Без сумыву, пишатися е чим, тому що батьки Миколи Серпйовича були неграмотними людьми -селянка I роб1тник, як1 заюнчили один клас церко-вно-параф|яльноТ школи. Тхый син пройшов нелегкий шлях становлення, як I багато шших людей т1е' епохи: школа, робота на завода веч1рня школа, арм1я, 1нститут.
У 1963 р. заюнчив Харк1вський державний ме-дичний стоматолопчний 1нститут, отримав диплом л1каря-стоматолога. Згодом продовжив свое навчання в асп1рантур1 на кафедр1 оперативно' х1рургп з топограф1чною анатом1ею. Дал1 працю-вав асистентом, доцентом, завщувачем ц!е'Г кафедри, з 1987 р. - доктор медичних наук, з 1988 р. - професор.
Протягом 17 роюв був ректором Украшсько! медично' стоматолопчно''' академп. За цей час значно змщнта матер1ально-техн1чна база академп. Створено 52 кафедри, на вс1х оновлено техычне обладнання, вт1лен1 в навчальний про-цес сучасн1 методи I форми пщготовки спец1алю-т1в, комп'ютеризована бтьшють кафедр. Започа-ткований I працюе медсестринський факультет, створено зуботехычне вщдтення, в1дкрито факу-льтети тслядипломно' осв1ти, п1дготовки шозем-них студент1в, пед1атр1в.
Загальн1 зусилля, сумл1нна праця всього коле-ктиву були пом1чен1: академ1я нагороджена Ср1б-ним дипломом лауреата VII М1жнародного вщкри-того рейтингу популярной та якост1 товар1в I по-слуг «Золота фортуна» в номшацп «Як1сть тре-тього тисячол1ття» (2001 р1к). Академ1я I ствробь тники занесен! до альманаху «Золота книга укра-ТнськоТ ел1ти».
Великими досягненнями в громадсьш та поль тичн1й д1яльност1 було те, що М.С. Скрипыков був обраний членом ЦК КПРС та членом ЦК Проф-спток УкраУни. Це дало можливост1 налаштувати т1сн1 стосунки з кер1вниками 1нших союзних на-вчальних заклад1в, що з часом переросло в плщ-ну сп1впрацю на нив1 науково' д1яльност1.
М.С. Скрипыкова дв1ч1 обирали народним депутатом мюько'!, дв1ч1 - обласно' та неодноразово - районно' ради народних депутат1в. В1н оргаызу-вав ефективышу сп1впрацю академп з головними л1карями л1кувальних заклад1в м1ста й област1 для сп1льного вир1шення багатьох питань, визначення нових напрям1в пол1пшення роботи в галуз1 охо-рони здоров'я, задоволення потреб населення Полтавщини в медичнм допомозк
Микола Серг1йович був членом президп вчено' ради МОЗ УкраУни, головою експертно' ради МОЗ УкраУни та президп АМН УкраУни з проблем морфологи людини, вще-президентом I членом коор-динацмно' ради Асоц1ацп стоматолог1в УкраУни, членом президп морфолопв УкраУни, головою спец1ал1зовано' вчено' ради УМСА 1з захисту кан-дидатських та докторських дисертацм.
Скрипн1ков М.С. - автор 6 пщручниюв, 11 мо-нограф1й, 13 навчальних поабниюв, 42 методич-них рекомендацм, 501 статт1 в журналах I зб1рни-ках, 28 патент1в та авторських св1доцтв на вина-ходи, 78 рацюнал1заторських пропозиц1й. Пщготу-
вав 45 кандидат i 20 докторiв медичних наук. Науковi працi здебтьшого присвяченi проблемам стоматологи, анатоми голови та шиТ. Вiн iнiцiатор створення наукових журналiв: «Вюник проблем бюлогп i медицини», «Проблеми екологiТ та медицини», «УкраТнський стоматологiчний альманах»; член редколегш журналiв «Вюник морфологи», «Вiсник стоматологи», «ДентАрт», «Новини стоматологи».
Як ученому i керiвнику Скрипнiкову М.С. було присвоено почесне звання «Заслужений дiяч науки i технiки УкраТни». Вiн нагороджений медаллю «За доблесну працю», Почесною грамотою Пре-зидiТ ВерховноТ Ради УкраТни «За досягнення ХХ
стол^тя» з врученням iменного диплома, вщзна-ками президента УкраТни - ордени «За заслуги II ступеня» та «За заслуги III ступеня», Почесний хрест ордена «Миколи Чудотворця», Почесний хрест ордена «Святий князь Володимир», наго-рода «Свята Софiя», знак ордена «Почесний хрест».
До самого кшця працi особистими переконан-нями Миколи Сергiйовича Скрипнiкова залишили-ся вiрнiсть клятвi Гiппократа, творчий неспокш, постiйна турбота про полтшення рiвня пiдготовки лiкарiв-спецiалiстiв, про потреби практично!' охо-рони здоров'я.
Вдячн y4Hi та колеги
