CC BY
11
СТАТТ1 КОНФЕРЕНЦП
УДК 617-089(092)Скл ¡фосовський
М.В.СКЛ1Ф0С0ВСЬКИЙ - ВИДАТНИЙ ПЕДАГОГ
Ждан В.М., Лггоненко О.В., Чорна 1.О., Костенко В.О.
Украшська медична стоматолопчна академ1я (м.Полтава)
Викладацька д1яльысть М.В.Сшфосовського почалась пороняно пЬно, через 11 роюв пюля закнчення медичного факультету. До цього Ми-кола Васильевич працював ординатором, завн дувачем х1рурпчного вщдтення ОдеськоТ мюькоТ л1карн1. За ц1 роки в1н вирю у квал1фкованого х\-рурга з великою науково-практичною тдготов-кою, який глибоко усвщомлював важливе значения науковоТ осв1ти. Прекрасно освоений, гарно волод1ючий ктькома язиками, маючи велику витримку, чутливють, вн повнютю пщготував себе до викпадацькоТ роботи. Усе це в1н досяг завдяки власними зусиллями, виключно завдяки природним зд1бностям \ величезнм працездат-ностк
Завдяки досягнутому науковому авторитету \ устхам у хфургп, на початку 1870 р. М.В.Скл1фософський за рекомендацию М.1.Пирогова був запрошений зайняти кафедру х1рурги у Кшвському уыверситетк Коли в Одес1 д^налися про цю пропозицю, мюька дума вине-
сла постанову, в якм зазначено: "за заслуги Н.В.Склифософского и приносимую им пользу городу и больнице предложить ему профессорское жалование с целью удержать его в Одессе". Цей етзод е доказом визнання заслуг молодого вченого, який зум1в заслужити великий авторитет серед мешканц1в мюта.
У вересы 1871 р. Сктфософського було переведено у Петербург на кафедру хфурги у Ме-дико-хфурпчну академ1ю. В академи в1н викла-дав спочатку хфурпчну патолопю \ одночасно завщував хфурпчним вщдтенням у вмськовому шпитал1, а з 1878 р. перейшов на кафедру ака-демнноТх1рурпчноТ кпнки.
В академи викпадацький талант Сктфософ-ського развернувся повыстю \ швидко в1н стае одним з найпопулярнмших професор1в, але цього вщ досягнув не одразу.
Отримати визнання серед професор1в академи \ привабити на свою користь студенев було не так легко. Особливо важко було молодому професору, який не мав достатнього педагопч-ного досвщу \ був прийнятий у склад викпадачв академи проти бажання багатьох з них. Негативно зустрти його хфурги-кпУцисти - проф. С.1.Богдановський, 1.0.Корженевський, як1 вба-чали у молодому х1 рургу свого конкурента. При-бнники старих традицм, вони вщкрито виступа-ли проти введения протигнилюного методу лку-вання ран, який одним ¡з перших запропонував Сктфосовський. Виступаючи проти його методу вони доходили ¡нод1 до непристойних нападок. Так профнсор Коржевський, хфург французькоТ школи, на лекцИ студентам ¡роннно промовляв з приводу дютеровського методу: "Не смешно ли, что такой крупный человек, как Скпифосовский, боится таких мелких творений, как бактерии, которых он не видит!".
Викпадання хфурги проводилося не ттьки з кафедри, а також у палатах лкары, пе-
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
рев'язочних \ за операцмним столом. Сктфо-совському вперше вдалося при кафедр1 теоретично! х1рурги створити стацюнар на 50 л1жок. Маючи за плечима великий життевий досвщ, вн бтьше, ыж хто-небудь ¡нший, бачив ¡снуюч1 проблеми у викпаданы практичних дисциплн \ прагнув доповнити Тх особистим показом технки не ттьки складних операцм, але й виконанням простих х1рурпчних маыпуляцм. Студенти захо-плювалися його майстерыстю при виконаны складних операцм у важкодоступних дтянках людського тта.
Авторитет Миколи Васильевича, як лкаря-х1рурга в очах хворих був насттьки великий, що в1н нав1ть м1г виконувати велик! операци без ви-користання наркозу. Студент Тауберг у своТх спогадах наводить випадок, коли на операц1ю була доставлена пещена жшка з Франци, яка довгий час страждала численними зрощеннями в дтянц1 промежини, раыше була неодноразово оперована п1д хлороформним наркозом у Киев1, але без устху, що \ спонукало и звернутися за допомогою до Миколи Васильевича.
Профнсор Сктфосовський попередив хвору про те, що операцт буде тривалою, твтори го-дини вона буде у вимушеному положены, при якому наркоз дати не можливо. Кр1м цього, в1н поставив дв1 умови: по-перше - опера^я буде проводитися у присутност1 студенев; по-друге -хвора п1д час операци не повинна кричати. На цьому прикпад1 студенти побачили, як сл1па в1ра до лкаря спроможна приборкати нерви ¡стерич-но1 жнки, \ як досвщчений лкар може викорис-товувати ц1 засоби на користь хворому. До ординатор^ кпУки, згадус Тауберг, - до студенев \ хворих в1н завжди вщносився з участю \ пова-гою, а переказ анекдот!в, як це часто дозволяли соб1 кпнщисти, особливо ымецью корифеТ х\рур-ги (Бтьрот, Фолькман), в клЫщ Скл1фосовського вважалося злочином проти лкарськоТ етики.
П1д час операци вн вимагав в1д присутых абсолютно!' тишк Оперував мовчки з дивовижним спокосм, зосереджуючи увагу ттьки на хворому. Х1рурпчне дарування посднувалося у нього з особливою художньою схилы-мстю. Ординаторам кпнки вн говорив на операци: "Нужно делать не только хорошо, но и изящно".
Сктфосовський користувався безмежною любов'ю хворих, студенев \ усього персоналу кпнки. Студент Тауберг описус Миколу Василь-вича: "У моТй пам'ят1 малюсться образ стрункого, високого зросту, з чорною широкою бородою, 3 чудовими бтими, мов слонова метка зубами, з густою, довгою шевелюрою на долкоцефалный голову з темними очима, з серйозним, але лас-кавим виразом на вустах, який стоТть перед слухачами одягнутий удовгий, вишуканий сюртук".
У Московському уыверситет1 наукова \ педа-гопчна д1яльысть Скл1фосовського почалася у
ствдружносп з вщомими професорами-терапевтами Г.А.Захар'шим \ А.А.Остроумовим, кл1н1ку нервових хвороб очолював видатний невропатолог Кожевнков, пед1атр1ю - Н.Ф.Фтатов, анатом1ю - Д.Н.Зернов.
10 вересня 1880 р. Сктфосовський блискуче прочитав у Московському уыверситет1 вступну лекц1ю. Дуже цкаво побудовано план лекци. У першм частиы Микола Васильевич говорить про величезне значения Московського уыверситету у розвитку в1тчизняноТ медичноТ науки \ х1рурги. Ним були наведен! ¡мена вихованц1в уыверсите-ту, як1 здмснили великий вплив на розвиток в1т-чизняноТ хфургп. Особливо в1н пщкреслив великий вплив на розвиток втизняноТ х1рурги М.1.Пирогова, Ф.1.1ноземцева, В.А.Басова.
Сктфосовський не пройшов повз видатного факту - вщкриття пам'ятника геыальному росм-ському поету О.С.Пушюну, який було встановле-но у Москв1 у 1880 р.
Дал1 в лекци в1н характеризус роль Пирогова у медичнм науцк "Значения М.1.Пирогова, як вченого, належить усьому цив^зованому св1ту, а лтературы твори його залишаться класични-ми. Не прийшов ще час дати повну критичну оцнку значения маститого нашого х1рурга, але гадаемо, що народ, у середовищ1 якого народи-вся Пирогов, мае право сказати: так, ми маемо свого видатного вчителя х1рурги, ми маемо Пирогова".
Високу оцшку науковоТ \ викладацькоТ дтль-ност1 Сктфосовський дае своему вчителю Ф.Иноземцеву. В1н говорить, що це був вчитель у високому, ¡деальному значены цього слова. Як вчений, вн був вщданий своему покликанню \ переконанням. Як професор, вн мав хист енер-гетичного слова \ волод1в таемницею користати-ся юнютю, схильнютю \ нколи не закритим для таланту симпаттми своТх слухачв.
У лекци Скл1фосовський вщдав належне своему попереднику В.А.Басову, докладно зупи-нившись на бюграфнних даних \ його рол1 у розвитку хфурги \ пщготовц1 лкарських кадр1в: "34 роки в1н вщдав науковм \ педагопчый дтльност1 Московському уыверситету. 34 поколшня студент! в пройшли через його аудитор^".
Друга частина лекци була присвячена викпа-денню роботи х1рурпчноТ шнки. Скл1фосовсь-кий висловив ц1кавий погляд на те, як повинно будуватися викладання клУчноТх^урги, \ як для цього повинен проводитися доб1р хворих. "1деа-льною постановкою клУчного викладання повинно бути те, що замють 50 л1жок , як1 знаходять-ся у розпоряджены нин1, необх1дно не менше 300. Тод1 була б можливють п1д1брати хворобли-в1 випадки систематично з ус1х в1домих х1рург1ч-них патолог1й \ викладати ц1 роздти по даним зразкам хвороб". У наступному академ1чному роц1 ми передбачаемо викласти х1рург1чн1 хво-
роби голови, ши1 \ кишечника. Наявнють прикладу скпадае обов'язкову умову ключного викпа-дання. Виходячи з цього, ми повины розвивати нашу амбулаторну кл1н1ку, яка буде доповнен-ням клнки постмних хворих.
На початку учбового року Сктфосовський вню на затвердження медичного факультету програму \ учбовий план занять. У програм1 ре-тельно були наведен! роздти хфурги, як1 вн ви-кпав на вступим лекцп. За учбовим планом кл1-н1чн1 лекцп читалися 4 рази на тиждень. Систе-матичний курс хфурпчних хвороб читався один раз на тиждень. У подальшому Сктфосовський переконався, що для викпадення цього курсу одыеТ твторигодинноТ лекцп недостатньо. У зв'язку з чим медичний факультет розглянув за-яву Сктфосовського про покращення викпадан-ня клУчноТ х1рурги \ добавив ще одну годину на тиждень.
Лекцт базувалася по ч1тко визначеному плану осв1тленню глав х1рурпчноТ патологп. На лек-ц1ях розбиралися ¡сторИ хвороби з демонстраць ею ¡нтересних хворих \ показувалися вщповщы патолопчы препарати. Пюля викладання питань кпнки \ встановлення д1агнозу проводилася операц1я. Сктфосовський давав коро™ пояснения найбтьш важпивих моменте.
Клнка швидко перейшла на новий антисеп-тичний метод \ стала вщ1гравати велику роль у розповсюджены його серед московських кл1н1к \ лкарень. Антисептика докорнно змшила увесь облк кпнки \ значно покращила результати ль кування х1рурпчних хворих. Переобладнавши кл1н1ку \ поставивши и на нов1 рейки, Сктфосов-ський вир1шив оргаызувати при клЫщ експери-ментальне вщдтення. У зв'язку з чим вн звер-нувся у факультет з проханням видтити необ-хщы кошти на будову примщення.
3 приходом Скл1фосовського змЫилось \ викладання клннноТх1рургп. Студенти почали частое бувати в клЫщ у л1жка хворого, у пе-рев'язочнм \ операцйнм. За пропозицею Мико-ли Васильовича було створено ¡нститут куратора. Уа студенти курсу роздтялися на групи по 3-4 чоловка. Кожна група мала свого хворого, якого студенти спостер1гали \ вивчали п1д кер1в-ництвом асистент1в \ ординатор^. Протягом року кожна група спостер1гала 2-3 хворих. Куратори вели ¡стор1ю хвороби кожного хворого, яка по за-юнченню спостереження за хворим розбиралася у групк Институт куратор^, пише Стжарний, - е особливютю наших кпннних установ у пороняны з вказаними закордонними. Завдяки кураторству студенти набувають необхщнл практичы навички у клнщк Наш1 студенти знаходяться у набагато кращих умовах, нлж студенти у бага-тьох германських \ ¡нших закордонних уыверси-тетах, де вони бачать хворого в перший раз ттьки на лекцп... там не прийнято, щоб студен-
ти приходили у палати до хворих. У нас студенти е набагато бтьш пщготовленими до само-стмноТ лкарськоТ дтльност1, нлж студенти за кордоном".
Студенти не ттьки охоче асистували на опе-рац1ях, але й несли важю н1чн1 чергування у опе-рованих хворих, слщкували за Тх станом \ у раз1 необхщносп швидко приходили на допомогу. По заюнченню медичного факультету багато студент! в виявляли бажання в подальшому робити х\-рургами. Найбтьш зд1бних з них залишали для проходження ординатури, де з них формувалися науково-педагопчы кадри \ готувалися квалф-коваы спецалюти на посади завщувач1в х1рурп-чними вщдтеннями.
3 тих, хто пройшов ординатуру у клУц1 Сш-фосовського вийшло багато вщомих наукових \ практичних д1яч1в хфурги Так, рекомендований у 1884 р. Рад1 факультету на штатну посаду ординатора молодий лкар Стжарний 1.К. став самим близьким учнем Миколи Васильовича. П1д його кер1вництвом Стжарний написав дисертац1ю на стутнь доктора медицини на тему: "К учению о хирургии мозга и о процессе заживления ран етого органа" \ блискуче захистив ТТ. У 1901 р. Стжарний був обраний завщувачем кафедри хь рурпчноТ патологи, а у 1906 р. - завщувачем фа-культетськоТ х1рурпчноТ ктнки.
У петербургський перюд асистентами у Скт-фосовського робили 1.1.Настов, В.1.Кузьмин, А.С.Тауберг, як1 тзыше стали професорами \ видатними х1рургами. Отримали визнання у Ро-сп як досвщчеы практичы л1кар1 його учн1 1.Д.Саричев, В.1.Добротворський, В.А.Красинцев, М.П.Яковлев, В.Н.Дружинн, В.Л.Матвеев, 1.М.Чупров \ багато ¡нших. 3 вказаноТ групи учыв особливо слщ видтити 1.Д.Саричева, який написав пщ кервництвом Сктфосовського дисерта-цю "Об оказании первой помощи раненым". Безпосередыми учнями Саричева е видаты х1-рурги - П.А.Герцен, В.Н.Розанов.
Числены учы проф. Скл1фосовського проводили у життя зав1ти свого вчителя, його х1рург1ч-на школа була одн1ею з ведучих у Роем \ отри-мала широке визнання далеко за 1Т межами. Од-н1ею з тез, яку вш дав учням: "Лечите и оперируйте больных, но не лечите и не оперируйте известные случаи по шаблону, помните это правило друзья!".
Микола Васильевич був тюно пов'язаний з студентами \ молодими л1карями ще й тому, що в1н протягом 6 роюв був деканом медичного факультету Московського ун1верситету. В1н знав бь льш1сть студент1в особисто. Скл1фосовський ко-ристувався незм1нною повагою \ любов'ю студент! в. При його вщ"|'зд1 з Москви студенти подару-вали йому листа, у якому було сказано, що М.В.Скп1фосовський е для молод1 високомора-льним прикладом вчителя \ людини, голос якого
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
першим пщымався проти неправди i порушення
ГЩНОСТк
Необхщно пщкреслити, що за перюд свое!' fli-ялы-iocTi деканом Сктфосовський npoBiB реор-гаызац1ю учбово-медичноТ роботи факультету i досяг бтьш 4iTKOi постановки педагопчного про-цесу на ycix кафедрах. П1д його головуванням був розроблений проект про вщмЫу курсових ¡с-пит1в для студент!в I, III, IV курав i внесено про-позици з порядку проведения контрольних ¡спи-т1в. Медичний факультет прийняв запропонова-ний проект: 1) в ¡спит1 II курсу добавити фЬюло-пю i обов'язков1 практичы заняття з анатоми i ri-стологи з оцнками; 2) у ¡спит1 III курсу замють теоретично! патолопчноТ анатоми поставити за-гальну патолопю.
Сктфосовський заперечував проти того, щоб на факультет! викпаданню другорядних предме-т1в придтялося велика увага i час, ыж основним, головним предметам. "Сплошь и рядом случается, - пишет он, - что прикладному предмету или вообще второстепенному, выделившемуся в отдельную специальность, придается так много значения, что преподавание его совершается в ущерб преподаванию основных».
Коли на IV з'Тзд1 росмських лкар1в обговорю-валося cnipHe i хвилююче питання про роздтен-ня звань м1ж лкарем i доктором медицини CKni-фосовський висловив свою думку: "Факультеты наши должны подготавливать хорошо образованных врачей или лекарей, т.е. людей, умеющих лечить больного человека. Из среды их могут выделяться личности, для которых лечение больного человека не составляет главной цели; они будут посвящать себя исключительно научным занятиям. Такие личности будут искать высшей ученой степени, необязательной для врача, лечащего больного. Высшая ученая степень сама по себе должна составлять цель -стремление для этих избранных лиц, она откроет им пути для академической преподаватель-ности».
Л1кар1, як1 готуються до вченого звання доктора медицини, повины попередньо витримати ¡спити по основним предметам лкарських знань. Сктфосовський представив факультету програ-му ¡спит1в: 1). Анатом^ макроскопнна i мкро-скоп1чна у Bcix и вщдтах. Анатома ф^юлопчна i ембрюлопя. 2). ФЬюлопя людини i пор1вняльна тварин. 3). Анатом^ патолопчна. 4). ФЬюлопя патолопчна. Загальна патолопя.
Висловлена думка Миколи Васильовича з питания присудження ступеня доктора медицини знайшло пщтримку серед члеыв комюп, яка ви-словилася за скорочення програми докторських ¡спит1в, згщно якоТ необхщно було здати 27 окремих випробувань (18 теоретичних i 9 прак-тичних). За думкою KOMiciT м1н1стерство "посягает прямо на достоинство ученой медицинской сте-
пени и низводит ее на уровень специальных учебно-служебных званий (пщкреслено М.В.). Вироблеы положения комюи п1д кер1вництвом М.В.Скл1фосовського з цього питання отримали схвалення I повну пщтримку медичного факультету.
Сктфосовський М.В. часто виступав опонен-том при захист1 докторських дисертацм з х1рур-ги. Його особливо радували дисертацм, як1 були виконаы в умовах земськоТ л1карн1. Ц1 роботи в1н цнував дуже високо I встяко допомагав авторам при IX виконаннк У 1889 р. Микола Васильо-вич представив роботу лкаря Л.Г.Васильева "К учению о развитии костной мозоли при сращении переломов с сохранением и удлинением надкостницы на концах отломков". Звертаючи увагу на позитивы сторони кпУко-експериментальноТ роботи, в1н пщкреслив, що наукова праця була виконана поза уыверситетськими стшами у скромних умовах полтавськоТ земсько!' лкары.
В рнних зв1тах про учбову роботу факультету, Сктфосовський багато говорить про недоль ки у викпаданы, як1 пов'язаы з поганим матер1а-льно-техннном оснащениям кафедр. У важкому стаы знаходилась кпУчна база факультету, яка знаходилась у майже зруйнованому примщеннк Викладацьку I лкувальну роботу у них продов-жувати було неможливо. Встало питання про буд1вництво нових уыверситетських шнк на Д1-вочому полк Велика роль у цм справ1 належить Сктфосовському. В1н не ттьки очолював проек-тний I буд1вельний ком1тети, але й приймав участь у збираны необхщних коштв серед населения Москви.
При його енерпйному сприяны у коро™ тер-мши на Д1вочому пол1 виросло КлУчне мютечко. 1ноземы л1кар1, як1 прибули на XII М1жнародний з'Тзд були вражеы чудовим устроем кл1н1к I ¡нсти-тут1в I вщверто заявляли, що ычого схожого у Зах1днм Сврот не мае. Але довго працювати у нових кпУках, як1 були в1дкрит1 у 1890 р. Скль фосовському не довелося. У 1893 р. в1н отримав запрошення зайняти мюце директора КлУчного ¡нституту удосконалення лкар1в у Петербурзк
Л1кар1, як1 знаходилися на удосконалены в ¡н-ститут1, зустрти це призначення з радютю. Пе-реТхати у Петербург в1н виршив не з бажання зайняти чинне мюце у сусптьствк Сктфосовсь-кий глибоко усвщомлював необхщысть ознайо-млення лкар1в з нов1тыми досягненнями в медицин!. Звертаючись до товариш1в, як1 були при-суты на його проводах, в1н казав: " Зрозуммте, що мова йде вже не про навчання молодих студенев елементарнм медицин!, а про вищу ква-л1фкац1ю лкар1в, як1 пршздять з ус1еТ нашоТ крайни".
Московський уыверситет, високо оцнив нау-ково-педагапчну I громадську д1яльысть
М.В.Скл1фосовського \ обрав його 27 вересня 1899 р. у число сво1'х почесних члеыв. Прису-дження почесного звання М.В.Склфосовському було пов'язано до 40-рнчя закнчення Тм Мос-ковського университету. В1д святкування цеТ ювн лейноТ дати Микола Васильевич вщмовився, \ тод1 його учн1 почтили ювтяра виданням спеца-льноТ зб1рки праць його учыв. Ювтейна Зб1рка на честь М.В.Склфосовського з його портретом була видана на чудовому папер1 у 1900 р. Вчеы Лозаннського уыверситету у своему привраны у зв'язку з 25-рнчям науковоТ дтльност1 Миколи Васильовича писали: "Ви керуете установою, як1й ¡нш1 народи Свропи заздрять".
Активна педагопчна \ оргаызацмна д1яльн1сть його у ¡нститут1 удосконалення лкарв продов-жувалася до 1900 р. За цей час йому вдалося побудувати нов1 ¡нститутсью примщення, обла-днати IX нов1тньою апаратурою. У цьому ¡нститу-т1 М.В.Сктфосовський вперше у Роем обладнав рентгенолопчний кабнет, який поклав початок розвитку рентгенологИ" у Роем.
Не дивлячись на св1й вк, Микола Васильевич з захватом читав лкарям-слухачам клины лек-ци \ часто виконував у Тх присутност1 склады операци. В1н завщував хфурпчним вщдтенням на 40 л1жок, виконував оперативы втручання 2025 раз1в на мюяць. У цей перюд вн часто висту-пав з доповщями на з'Тздах лкарв \ наукових то-вариствах, приймав активну участь у засщаннях
медичноТ ради, а також продовжував редагувати разом з проф. Н.А.Вельямновим журнал "Летопись русской хирургии".
На превеликий жаль, у кнц 90-х рою в стан здоров'я Миколи Васильовича значно попршив-ся \ в1н був змушений назавжди залишити лкар-ську д1яльысть.
В особистому житт1 Микола Васильович пережив багато важких утрат. Перша його дружина Слизавета Георгпвна Сктфосовська вмерла у вщ 24 роюв вщ тифу. Трое з його д1тей вмерли в маетку «Вщрада» яке, пюля цього було пере-йменовано в «Як1вц1».
Кипуча \ плщна дтльысть Сктфосовського продовжувалася до 1900 р. Здоров'я, що похит-нулося, не дозволило йому дал1 займатися улю-бленою справою, як1й вн вщдавався все життя, \ змусило останы чотири роки прожити у своТй садиб1 «Як1вц1». Тут повтьно вгасали його сили, \ 30 листопада 1904 р. у вщ1 68 роюв Сктфосов-ський помер.
Держава вщзначила особлив! заслуги Миколи Васильовича Сктфосовського в справ1 розвитку медичноТ науки, присвоТла в 1923 р. його ¡м'я одному з кращих у краТы Науково-дослщному ¡н-ституту швидкоТ допомоги в Москвк
У Полтав1 в 1979 роц обласый кл1н1чн1й лка-рн1 було присвоене ¡м'я Миколи Васильовича Сктфосовського.
