CC BY
14
© Куюн Л. О.
УДК 616.381-002:577.27 Куюн Л. О.
ЛОКАЛЬН1 Р1ВН1 ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОК1Н1В ПРИ ПЕРИТОН1Т1
Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. КиГв)
Робота виконана в рамках программ кафедри хiрургiI стоматолопчного факультету Нацюнально-го медичного унiверситету iменi О. О. Богомольця «Оптимiзацiя вибору пластичного матерiалу при лiкуваннi гриж живота», № державно! реестрацп -010411000450, 2006 рк.
Вступ. На початку 90-х вiд перитонiту та сепсису помирало майже 90% хворих. Досягнення в ро-зумЫы етюлогп розвитку патологiчного запального процесу та методiв лiкування перитонiту та сепсису, а також застосування антибютиюв знизило рiвень смертностi хворих до 30% [8]. В наш час, рiвень за-гибелi внаслiдок пiсляоперацiйних втручань у хворих з перитонггом i сепсисом все ще досить високий. Наявнють супутнiх хронiчних захворювань також впливае на тривалiсть i успшнють лiкування. Саме тому використання протизапальних цитокшових маркерiв дозволить прогнозувати тяжюсть пере-бiгу захворювання у пюляоперацмний перiод. Крiм того, застосування такого методу дiагностики та л^ кування, де використовують бiомаркери, допоможе визначити найбтыш ефективнi методи лiкування. Завдяки цьому тривалють госпiталiзацiI хворих буде скорочено i якiсть !х життя в реабтггацмний перiод буде значно покращена.
Перитонiт е однiею з найчастших патологiй в хiрургiI, вЫ асоцiюеться з розвитком запалення на системному та локальному рiвнях. Визначення про-запальних медiаторiв як в сироватц^ так i в перито-неальнiй рiдинi та !х стввщношення мае важливе дiагностичне значення. Висок рiвнi цих медiаторiв можуть свщчити про розвиток ускладнень або летального результату [1].
Об'ектом цитовано! роботи стало вивчення пе-ритонггу у хiрургiчних хворих. В робот авторiв досл^ дження проводились за участю 202 пацiентiв i було встановлено, що тяжкiсть перитонiту асоцюеться з пiдвищенням концентрацiI 1Л-6 (р < 0,025), ФНП-а (р < 0,01), СРБ (р < 0,033), 1Л-10 (р < 0,0001) та 1Л-13 (р < 0,0001) [3].
В робот Ыших авторiв були дослщжеы рiвнi 1Л-1, ФНП-а, 1Л-6, 1Л-10, 1Ф-Y в плaзмi та перитонеальнiй рiдинi у 66 пащентв iз вторинним перитонiтом. Проведений кореляцмний aнaлiз не встановив зв'язку мiж рiвнями цитокiнiв в кровi та перитонеaльнiй р^ динг Рiвень 1Л-10 був достовiрно вищим (р = 0,04) у па^ентв без летального результату [9].
В лiтерaтурi практично вiдсутнi дaнi про реци-прокний зв'язок прозапальних та супресивних цито-кiнiв в перитонеальнм рiдинi, що пов'язано з розвитком перитонггу.
Мета роботи. Вивчити локалы-ii piBHi прозапальних та супресивних цитоюыв в перитонеалынiй рщин та 1х порiвнялыну характеристику у хворих на перитонгг
Об'ект i методи досл1дження. В наведенiй робот було дослiджено 90 пацieнтiв з серозно-ф^ бринозним перитонiтом. Групу контролю склали 15 пацieнтiв, у яких було вщсутне запалення черевно! порожнини.
Вмют цитокiнiв в перитонеалынiй рiдинi досл^ джували iмуноферментним методом з використан-ням реактивiв виробництва Вектор-Бест. Оптичну щтынюты визначали на аналiзаторi «STAT FAX 303 PLUS», США. Концентрацю визначали в пг/мл.
Вс отриман резулытати були пiдцанi статистич-нм обробцi з використанням параметричних i не-параметричних критерiIв за цопомогою програми «Minitab 16». При аналiзi перевiрки розпоцiлу на нормалынiсты використовували тест Колмогорова-Смiрнова, порiвняння централыних тенценцiй цвох незалежних вибiрок з використанням и-критерт Манна-УIтнi i порiвняння серецнiх цвох незалежних вибiрок за критерieм Ст'юцента. Кiлыкiснi змшы прецставленi у вигляцi серецнiх значены i серецныо-квацратичних вiцхилены для параметричних методiв i мецiани з 1 i 3 квартилем для непараметричних.
Для вЫх пацieнтiв i волонтерiв отримано добро-вiлыну писымову згоду на участь в науковому досл^ цженнi, на який е цозвiл комiсií з бiоетики.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Рiвнi прозапальних цитокiнiв перитонеалыно! рiцини в контролынм групi та у хворих на перитонгг представлен в таблиц 1.
Резулытати, як наведен в таблицi 1, свщчаты про високу активнiсты запалыного процесу на локалы-ному рiвнi. Так концентраци IЛ-1 в, IЛ-6 та ФНП-а (табл. 1) були достовiрно вищими (р < 0,001) значены контролыно! групи. Концентра^я супресивних цитокiнiв представлена в таблиц 2.
Таблиця 1.
Рiвнi прозапальних цитомшв при перитонiтi (M±SD)
Параметри Контролы, n=15 Перитошт, n=90 P
1Л-1Р (пг/мл) 27,2+11,6 111,2+38,0 <0,001
1Л-6 (пг/мл) 12,4±5,2 108,4+27,5 <0,001
ФНП-а (пг/мл) 26,7+7,6 106,1+26,7 <0,001
Примiтка: Р - достов1рн1сты в1дм1нностей показник1в контролыно! та дослщноТ груп.
Вмiст супресивних цитоюыв при перитонiтi (табл. 2) також був значно пщвищений. Концентра-цiя 1Л-10 та ТСР-р була достовiрно вищою (р < 0,001) в порiвняннi з контролем.
Отже, результати, як були отриманi нами, вказу-ють про наявнiсть синерпзму прозапального та су-пресивного потен^алу iмунноI вiдповiдi на локальному рiвнi при розвитку перитонiту.
Аналопчы данi були отриманi при доотджен-нi рiвнiв цитокiнiв в перитонеальнм рiдинi у дiтей з перитонггом, який розвинувся пiсля перфорованого апендициту. Результати доотдження показали пщ-вищення рiвнiв ФНП-а та 1Л-10 в перитонеальнм р^ динi [6].
В експериментальнм моделi перитонiту на щурах було встановлено, що високi рiвнi IЛ-6, 1Л-10 та ФНП-а достовiрно (р < 0,0001) пщвищують леталь-нiсть у цих лабораторних тварин [7].
ТАКЕйА-143242 (ТАК-242) - експериментальна молекула, яка шпбуе лтополюахарид-Ыдуковану внутрiшньоклiтинну сигналiзацiю та запалення. ТАК-242 запобiгаe вивiльненню ФНП-а, 1Л-1 в та 1Л-6 з ак-тивованих макрофагiв. В експериментальнм моделi перитонiту на лабораторних тваринах (свинях), як отримували ТАК-242, спостерталось зниження ви-вiльнення прозапальних цитоюыв. Крiм цього, даний препарат знижував летальнiсть [5].
1Л-10 е одним з основних протизапальних цитою-ыв, який необхiдний для регулювання надмiрноI ак-тивностi прозапальних цитокiнiв та хемоюыв [10]. В одному дослщжены було показано, що 1Л-10 знижуе активнiсть макрофагiв шляхом пригнiчення продуку-вання Y-iнтерферону, 1Л-2, 1Л-12 та 1Л-18. Модуляцiя запально! реакцiI мае важливе значення для збере-ження балансу iмунноI системи [4].
Таблиця 2.
Píbhí супресивних цитокiнiв при перитонiтi (M±SD)
Параметри Контроль, n=15 Перитошт, n=90 P
1Л-10 (пг/мл) 41,7±10,1 164,1+51,2 <0,001
TGF-ß (пг/мл) 37,6+10,7 54,0+12,6 <0,001
Примiтка: Р - достс^рнють вiдмiнностей показниюв контрольно! та дослщноТ груп.
Таким чином, в рамках нашо! роботи було встановлено, що локальне запалення при перитонт асо-цiюеться зi збтышенням концентрацiI прозапальних та супресивних цитоюыв. На нашу думку, такi дан можливо iнтерпретувати як збереження супресив-но! активностi iмунокомпетентних клiтин незважа-ючи на високу активнiсть запалення при розвитку перитонггу.
Висновки. Гостре запалення при перитонт характеризуемся медiаторним синергiзмом прозапального та супресивного потен^алу iмунноI вщпо-вд на локальному рiвнi. У пащен^в з перитонiтом, в порiвняннi з контролем, спостер^аеться достовiрне (р < 0,001) збтышення локальних рiвнiв прозапальних (1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а) та супресивних (1Л-10, ТФР-в) цитоюыв.
Перспективи подальших дослiджень. Пер-спективними е дослiдження по встановленню фе-нотипiв хворих з оптимальною вщповщдю з метою виявлення та використання найбтьш специфiчноI та ефективно! терапи, так само як i застосування бiомаркерiв, якi визначають терапевтичний фенотип [2]. Тому у майбутньому найбтьш успшним стане застосування Ыдивщуального л^вання для кожного окремого патента.
^iTepaTypa
1. Badiu D.C. Proinflammatory Cytokines in Peritonitis / D.C. Badiu, V. Paunescu, A. Aungurenci [et al.] // J Med Life. - 2011. - Vol. 4, № 2. - P. 158-162.
2. Barnes P.J. Inflammatory mechanisms in patients with chronic obstructive pulmonary disease / P.J. Barnes // Allergy Clin Immunol. - 2016. - № 138. - P 16-27.
3. Bracho-Riquelme R.L. The grade-response relation between severity of peritonitis and serum cytokine concentrations explains Mannheim Peritonitis Index threshold / R.L. Bracho-Riquelme, M.A. Reyes-Romero, A. Torres-Valenzuela [et al.] // Surg Infect (Larchmt). - 2010. - Vol. 11, № 4. - P. 379-386.
4. Dolgachev V.A. Interleukin 10 overexpression alters survival in the setting of gram-negative pneumonia following lung contusion / V.A. Dolgachev, B. Yu, L. Sun [et al.] // Shock. - 2014. - Vol. 41. - P. 301-310.
5. Goldfarb R.D. TAKEDA-143242 increased survival via reduced cytokines in porcine peritonitis / R.D. Goldfarb, J.W. Ortegel, J.E. Parrillo [et al.] // J Surg Res. - 2011. - Vol. 166, № 2. - P. 165-173.
6. Haecker F.M. Peritonitis in childhood: clinical relevance of cytokines in the peritoneal exudate / FM. Haecker, E. Fasler-Kan, C. Manasse [et al.] // Eur J Pediatr Surg. - 2006. - Vol. 16, № 2. - P. 94-99.
7. Hendriks T. Peritoneal cytokines predict mortality after surgical treatment of secondary peritonitis in the rat / T. Hendriks, R.P. Bleichrodt, R.M. Lomme [et al.] // J Am Coll Surg. - 2010. - Vol. 211, № 2. - P. 263-270.
8. Ordonez C.A. Management of peritonitis in critically ill patients / C.A. Ordonez, J.C. Puyana // Surg Clin North Am. - 2006. - № 86 (6). - P. 1323-1349.
9. RichM F Local and systemic innate immune response to secondary human peritonitis / F. RichM, E. Gayat, C. Collet [et al.] // Crit Care. - 2013. - Vol. 17, № 5. - P. 201.
10. Sun L. Dual role of interleukin-10 in the regulation of respiratory syncitial virus (RSV)-induced lung inflammation / L. Sun, T.T. Cornell, A. LeVine [et al.] // Clin Exp Immunol. - 2013. - Vol. 172. - P. 263-279.
УДК 616.381-002:577.27
ЛОКАЛЬН1 Р1ВН1 ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОК1Н1В ПРИ ПЕРИТОН1Т1
Куюн Л. О.
Резюме. У дослщження було включено 90 па^енпв з серозно^бринозним перитонiтом. Групу контролю склали 15 пацiентiв, у яких не було запалення черевно! порожнини. Резулытати цослiцження встанови-ли, що перитоыт призводиты до високо! активностi запалыного процесу на локалыному рiвнi. У пащенпв з перитонiтом в порiвняннi з контролем спостерiгаетыся цостовiрне (р < 0,001) збтышення локалыних рiвнiв прозапалыних (1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а) та супресивних (1Л-10, ТФР-в) цитоюыв.
Ключов1 слова: перитонiт, цитокiни, локалыний iмунiтет.
УДК 616.381-002:577.27
ЛОКАЛЬНЫЕ УРОВНИ ПРОВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ И СУПРЕССИВНЫХ ЦИТОКИНОВ ПРИ ПЕРИТОНИТЕ
Куюн Л. А.
Резюме. В исследование было включено 90 пациентов с серозно-фибринозным перитонитом. Группу контроля составили 15 пациентов, у которых не было выявлено воспаление в брюшной полости. Резулыта-ты исследования установили, что перитонит приводит к высокой активности воспалителыного процесса на локалыном уровне. У пациентов с перитонитом по сравнению с контролем наблюдается достоверное (p < 0,001) увеличение локалыных уровней провоспалителыных (ИЛ-1в, ИЛ-6, ФНО-а) и супрессивных (ИЛ-10, ТФР-в) цитокинов.
Ключевые слова: перитонит, цитокины, локалыный иммунитет.
UDC 616.381-002:577.27
LOCAL LEVELS OF PROINFLAMMATORY AND IMMUNOSUPPRESSIVE CYTOKINES DURING EXACERBATION OF COPD
Kuyun L. O.
Abstract. Peritonitis is the most common pathology in surgery, and is associated with development of an inflammatory process on both local and system levels. Studies have shown that proinflammatory mediators in both the serum and peritoneal fluid and their correlation are very important for diagnostics. High levels of these mediators may be indicators of post-operation complications or of death caused by peritonitis. The authors studied 202 patients and concluded that the seriousness of peritonitis increased with concentration levels p < 0,01 of IL-6 (p < 0,025), TNF-а (p < 0,01), CRP (p < 0,033), IL-10 (p < 0,0001) and IL-13 (p < 0,0001). Other researchers defined the levels of IL-1, TNF-а, IL-6, IL-10 and INF-y in the plasma and peritoneal fluid of 66 patients with secondary peritonitis. Correlation data analysis did not elicit a connection between the levels of cytokines in the blood and in the peritoneal fluid. IL-10 level was considerably high (p = 0,04) in patients without causing death. There is practically no data on reciprocal connection between proinflammatory and suppressive cytokines in the peritoneal fluid during post-operative inflammation (peritonitis) in surgery patients. The researchers of this publication to study local level proinflammatory and suppressive cytokines in the peritoneal fluid and conducting comparative analysis of their characteristics in peritonitis patients.
The research involved 90 patients with serofibrinous peritonitis. Control group consisted of 15 people who did not exhibit inflammation in the abdominal region. The research showed that peritonitis exhibits higher activity of the inflammatory process at the local level. Compared to the control group, patients with peritonitis exhibited definite increase (p < 0.001) on the level of local proinflammatory (IL-1 в, IL-6, TNF-а) and suppressive (IL-10, TGF-в) cy-tokines.
Being able to identify and implement the most suitable and effective treatment for a patient makes it imperative to distinguish the patient's phenotype with an optimal response. Furthermore, it is necessary to discover biomark-ers which point to the therapeutic phenotype. Consequently, there is great potential for further research and discovery of a particular treatment for each individual patient.
Keywords: peritonitis, cytokines, local immunity.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 07.02.2017 року
