CC BY
11
УДК 330.5:338.14:504(477.6)
doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-217-240
С. В. 1ванов,
член-кореспондент НАН Украгни,
В. I. Ляшенко,
доктор економ!чних наук,
Ю. М. Харазiшвiлi,
доктор економ!чних наук,
А. В. Кучеров,
кандидат економ!чних наук,
Т. Ю. Коритько,
кандидат економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ЛОКАЛ1ЗАЦ1Я ТА Л1КВ1ДАЦ1Я НАСЛ1ДК1В КАТАСТРОФИ ДОВК1ЛЛЯ НА ДОНБАС1
«Видатний американський економiст Кеннет БоулдiнГ у свош пiонерськiй робот 1966 р. «Еконо-мiка майбутнього космiчного корабля Земля» («Economics of the Coming Spaceship Earth») rnBiB двi дiаметрально протилежн ситуацii: «ковбойська економша» та «економша космонавта на космiч-ному кораблЬ). Господарська дiяльнiсть ковбоя в несшнченнш прерii базуеться на прямому потощ ре-сурсiв вiд джерела до звалища без потреби взагалi щось переробляти. Космонавт на космiчному ко-раблi, навпаки, повинен мати матерiальнi цикли й зворотнi зв'язки, ям повнiстю пiдпорядкованi його потребам. Для ковбоя масштабом можна знехту-вати, для космонавта ж вш е всеохопним.
Застарiлi уявлення. 1сторичний розвиток еко-номiчноi науки привiв до домiнування в ХХ столiттi так званоi неокласичноi економiки - тдходу, що вiддае перевагу простотi теоретичноi побудови та iгноруе данi про реальний свiт, якi не узгоджуються з теорiею. Прагнучи чистоти й краси ii математич-ного апарату, вона нехтуе реалiстичнiстю i часто критикуеться як iдеологiя «ринкового фундамента-лiзму». Тож домiнуюча наукова парадигма дотриму-еться кiлькох сумнiвних засадничих припущень.
1. Економiка розглядаеться як iзольована система, у якш абстрактна обмiнна вартiсть здiйснюе кругооб^ мiж фiрмами та домашнiми господар-ствами. Нехтуеться фiзична основа економiки - при-родне довкiлля, яке в кращому разi розглядаеться лише як один iз факторiв виробництва. Визначальна роль природного довкiлля в постачанш ресурсiв i наданнi послуг для економiки, зокрема поглинаннi вiдходiв, значною мiрою iгноруеться.
2. Не юнуе жодних меж зростання, навгть фь зичних. Розвиток технологiй е <^чним двигуном», що дае змогу подолати будь-який дефiцит природ-них ресурсiв. Нескiнченне зростання розглядаеться
не ильки як можливе, а й як найкраще рiшення всiх проблем. Вважаеться лопчним екстраполювати на майбутне попередш тенденцп до економiчного зростання та збшьшення чисельност населення на Землг
3. Суспiльство розглядаеться як мехашчна су-купнiсть iндивiдуалiстичних «людських атомiв», що прагнуть досягти особистих iнтересiв i через дiю ринкових сил створюють «спiльне благо», - це знаменита «невидима рука» Адама Смита. В економiч-ний розгляд не включаються нi еколопчш та фiзичнi обмеження, нi суб'ективно-щннюш стосунки мiж людьми та рiзними поколiннями, а також цiннiснi стосунки зi свiтом природи попри всю 1хню важли-вiсть у реальному людському життi.
Парадигма еколопчноТ економжи. Неокла-сична економiка доречна вдалиш вiд природних бiофiзичних обмежень Земл^ так само як у фiзицi механiка Ньютона доречна вдалинi ввд швидкостi свiтла й мiкросвiту атомiв.
В економщ, як i у фiзицi, класичнi теорн пра-цюють погано в граничних умовах, за яких потр!бш новi парадигми, так як квантова механiка й теорiя ввдносносп Айнштайна у фiзицi та еколопчна еко-номiка в економiчнiй теори. Отже, адекватшсть су-часному свiтовi припущень неокласично! економiки вже викликае велик! сумшви. Тож останшми деся-тилiттями розвиваеться альтернативна економiчна парадигма тд назвою «еколопчна економша». Як синтезуюча наука, вона об'еднуе тдходи й досяг-нення р!зних наукових шкш та дисциплш i пропонуе комплексшший погляд на економiчну д!яльшсть у контекст 11 взаемозв'язкiв !з природним середови-щем i людськими спiльнотами. «Еколопчна еконо-мша» синтезуе економiчнi, екологiчнi та сощальш аспекти господарсько! д!яльносп людини (див. «Сь мейне дерево еколопчно1 економши»).
В основ! 11 науково! парадигми лежать так за-садничi принципи:
1. Економша е ввдкритою тдсистемою екосис-теми Земл! та функщонуе в межах природних - фь зичних ! бюлопчних - обмежувальних фактор!в, або планетарних обмежень.
2. Зв'язок економ!ки та ентропл ! концепщя ен-тротйного ресурсопотоку. Ентротя е м!рою без-ладу в систем! та зростае з! зменшенням упорядко-ваностг Тож м1ж екосистемою та економ!чною тд-системою ввдбуваеться ф!зичний обмш у форм! потоку ввд ресурав (джерел низькоетротйно1 мате-рп-енергп) на вход! до в!дход!в (звалищ високоен-тротйно1 матерп-енергп) на виход!
На ввдм!ну ввд в!чного кругооб!гу абстрактное' обмшно1 вартосп, що ввдповвдае мехашстичним уявленням, ентропшний ресурсопотш е незворот-ним ! якюним за своею природою. Ентротя в еко-номщ - це м!ра якюно1 р1знищ м!ж корисними ресурсами на вход! й непотр!бними ввдходами на ви-ход! Низькоентротйш джерела ресурсопотоку е двох вид!в: ввдновлюваш (наприклад, пов'язаш з перетворенням потоку сонячно1 енергп) та неввд-новлюваш (пов'язаш з використанням корисних ко-палин). Жодна економша не може юнувати без ент-рошйного ресурсопотоку, тод! як можна легко уя-вити соб! економшу без будь-якого кругооб!гу об-м!нно1 вартосп, наприклад натуральне господарство селян, як сам! себе забезпечують ! шчим не обмшю-ються.
3. Концепшя «масштабу» економши в екосис-тем! Щд «масштабом» економ!ки маеться на уваз! 11 ф!зичний масштаб, або ввдносний розм!р людсько1 присутносп в екосистем! Оскшьки з! зростанням економши розм!р планети залишаеться незмшним, то з часом масштаб економши ввдносно екосистеми неминуче збшьшуеться.
Як зазначае Кеннет БоулдшГ, економша люд-ства на планет! вже наближаеться до економши «косм!чного корабля». Ввдбуваеться перехщ ввд
«порожнього» до «наповненого» свгту, що по-роджуе питания: наскшьки великою економша може бути, щоб не зруйнувати екосистему, яка 11 утримуе? I яким е еколопчно сталий масштаб економши?
4. Концепшя «природного катталу» як еконо-м!чно1 категорп. Природний каттал - це фонд, який продукуе потш природних ресурив ! послуг. Шд ним слщ розумгти поклади нафти, лю, що регенеруе потш деревини, популяцто риби в океаш, що регенеруе потш виловлено1 риби, та прюноводний ба-сейн, що забезпечуе водопостачання. Природний ка-ттал також надае людям безл!ч послуг, як! забезпечують 1хню господарську д!яльшсть, таких як по-глинання в!дход!в, самоочищення повггря й во-дойм, фотосинтез ! регенерашя кисню, тдтримка природно1 родючост! Грунтов, рекреащйш послуги тощо.
Сучасний св!т переходить ввд ери, у як!й обме-жувальним фактором був кап!тал, створений люди-ною, до ери, у якш обмежувальним фактором стае природний каттал, що залишився. Вилов риби ниш обмежуеться 11 чисельн1стю, яка залишилася в океанах, а не кшькютю риболовецьких суден. Виробни-цтво деревини обмежуеться наявними л!сами, а не люопильнями. Обсяг споживання нафти й вугшля обмежуеться спроможн1стю атмосфери поглинати викиди вуглекислого газу при 1хньому спалюванн1. Нарешт!, с!льськогосподарське виробництво обмежуеться деградац!ею Грунт!в та виснаженням вод-них басейн!в для зрошення, а не деф!цитом х1мша-т!в, трактор!в ! комбайн!в.
Однак економ!чна лог!ка залишаеться незм!н-ною ! за ново1 схеми деф!циту у св!т!. Нин! потр!бно швестувати в поповнення в!дновлюваного природного катталу та в зменшення обсягу нев!дновлюва-ного ресурсопотоку.
5. Парадигма «коеволющйного розвитку» людей ! природи. В!дбуваеться коеволюц!я людських систем, таких як щнносп, знання, технологи ! мате-р!альна культура, та природних систем !з 1хн1м по-ст^йним взаемним впливом й адаптащею. Парадигма коеволюц!1 мае два важлив! насл!дки в контекст! вде1 сталого розвитку людства.
По-перше, коеволюц!я не обов'язково озна-чае прогрес, що забезпечить людям, як шнцевш ланц! еволюц!1, дов!чне виживання. Тривале дом!ну-вання та устх людей не е гарант!ею в!чного виживання, про що сввдчить приклад вимерлих динозав-р!в.
По-друге, коеволющйна суть взаемин людей !з природою залишае неминучий м!н!мум непередба-чуваност!, оск1льки як природн! системи, так ! люд-ська цившзащя е складними динам!чними системами. Тож критично важливими е здатшсть людства до адаптац!1 та провадження далекоглядно1 пол!тики для збереження р!зних можливостей у майбутньому перед обличчям невизначеност!.
Нова цшь. У межах еколопчно! еконо-мiки е вже три, а не дв^ незалежнi полгтеконо-мiчнi цiлi. Це ефективне розмiщення, справед-ливий розподiл та екологiчно сталий масштаб, що потребують трьох рiзних iнструментiв еко-номiчноl полiтики.
1. Ефективне розмщення ресурсiв у межах економши - це мiкроекономiчна проблема, яку вирiшуе ринок (знаменита «невидима рука» Адама Смгта).
2. Справедливий розподiл економiчного продукту здiйснюеться завдяки полiтицi пере-розподiлу доходiв i соцiальних програм.
3. Екологiчно сталий масштаб забезпечу-еться через його регуляторне визначення на-цiональною державою або мiжнародною спшь-нотою.
Гарним прикладом реалiзацil полiтичних цiлей масштабу, розподшу та розмiщення i ввд-носин мiж ними е видача й торгiвля дозвшь-ними лiцензiями (квотами) на забруднення. Як це працюе? По-перше, слiд задати еколоп-чно сталий масштаб, створивши законодавчо
обмежений обсяг прав на забруднення (квотування). По-друге, здiйснити первинний, суспiльно справед-ливий розподiл квот на забруднення мiж рiзними суб'ектами. I, нарештг, забезпечити ефективне роз-мiщення квот на забруднення через ринкову тор-гiвлю ними. Саме так, наприклад, була побудована сучасна система торгiвлi квотами на викиди СО2 в Свропейському Союзi.
Зв'язок економгки та emponiT через концепцию ентротйного ре сурео потоку
7
f Сонячт запаси (низька ентротя)
Земн1 запаси pecypcie (низька emponin)
Земний pecypconoTiK
-t 8|дходи ^■(висока ентрогня)
1нший приклад - це полiтика екотрудово! по-датково! реформи, яка е ключовою у вирiшеннi проблем створення робочих мiсць i захисту довкшля. Ця реформа базуеться на розумшш того, що чинш податковi системи незбалансоваш, вiдповiдно енер-гетичш та природнi ресурси надто дешевi (що заохочуе до неефективностi та вiдходiв), а вартють робочо! сили через 11 надмiрне оподаткування надто висока. Таким чином, виникають перешкоди для найму нових пращвнишв або офщйно! оплати !х-ньо! пращ. Очевидним результатом цього е над-мiрне використання природних ресурсiв i недо-статне створення робочих мiсць, а також тшьовий найм пращвнишв. Тож вдея реформи в тому, щоби бiльше оподатковувати «погане» (споживання ре-сурсiв i забруднення) та менше - «добре» (робочi мiсця i доходи), що може стати основою стратеги тдвищення конкурентоспроможност економiки в умовах глобалiзащl» [17].
Президент Володимир Зеленський зауважив, що першочерговими завданнями на Донбасi е нала-годження водопостачання, вiдновлення Краматор-ського аеропорту, погашення боргiв перед шахта-рями, розбудова лшарень та дорожньо! шфраструк-тури. Про це глава держави написав у Twitter. «Нашi першочерговi завдання на Донбасi - це нормальне водопостачання, яшсть питно! води, ввдновлення Краматорського аеропорту, погашення борпв шах-тарям, лiкарнi i найболючше - дороги. #донбасце-укра!на» [6]. На вiдмiну вiд Польщi, Шмеччини, а тим бiльше - США, Укра!на, враховуючи рiвень
зношеност потужностей Донбасу та гостроту внут-ршшх сощально-економ!чних та еколопчних проблем регюну, фактично була спроможна забезпечити життя населення лише на найнеобхвдшшому р!вш. Тим часом розтягнене в час! «повшьне вми-рання» промислового велетня само по соб! перетво-рилося на катастрофу надзвичайно1 сили. Якщо велик багатогалузев! мюта (зокрема Донецьк ! Мар!у-поль) спромоглися використати час !з користю ! останшм часом виявляли явн ознаки вдалого пере-профшювання, трансформацп у велик центри дшо-во1 та фшансово1 активности, то монопрофшьш мюта й поселення перетворилися на «четвертий свгт», своерщне гетто (за висловом С. Тарути [10]) -слад додати, напрочуд густо заселене, як для Укра-1ни. Сощальна чорна д!ра, на яку вони обернулися, стала найбшьш вразливим мюцем Донбасу як у со-щальному, так ! в суспшьно-полгтичному сенс!.
1. Стан Донбасу загалом можна коротко визна-чити як катастрофу: «Катастрофа - под!я, викликана руйшвними силами природи або людською д!яльш-стю чи безд!яльнютю, що серйозно загрожуе та (або) завдае шкоди людському життю, здоров'ю, майну та (або) навколишньому середовищу». Ця катастрофа мае сощальний, економ!чний, еколопчний та на-уково-техшчний вим!ри.
1.1. Сощальний вим'р: 1) фтансове зубо-жтня, в1дт1к населення, вгдсуттсть довгри та не-сприйняття дгяльностг центральних оргатв влади; 2) низький р1вень розвитку социально! тфраструк-тури (лжарт, школи, дитсадки, заклади позашкгль-ного виховання I т.1.); 3) падтня якостг життя та вартостг «социального капталу» працездатного населення регюну; 4) стагнащя розвитку дуально! освти, квалгфгкацтного та креативного ргвня населення; 5) демографгчна криза (падтня народжу-ваностг та зростання смертности особливо на те-риторгях прилеглих до зони проведення ООС; 6) не-сприйняття державно! полтики в сферг мови, освти, Iсторично! пам'ят1; 7) вгдсуттсть тсти-туцш зрглого громадянського сустльства.
Дрейф Донбасу в напрям! тотально1 пролетари-зацп населення трудового вшу е одним !з найвагомь ших насладив пострадянсько1 де!ндустр!ал!зацп, хоч як це парадоксально. В роки економ!чно1 депре-сн в розряд роб!тництва перейшла велика частка ко-лишньо1 техшчно1 та гумаштарно1 1нтел1генцл -власне, довколишня реальнють ! м!зернють мюце-вих бюджетов не залишали 1м вибору. Зпдно з да-ними сучасних дослщнишв, на початок XXI ст. бли-зько десято1 частини населення Донбасу було задь яно в сфер! управлшня та менеджменту, майже тре-тину становили висококвал!ф!кован1 роб!тники не-ф!зично1 прац!, 11,5% працювали в сфер! обслугову-вання та торпвл1, майже 40% були зайнят! квал1фь кованою ф!зичною працею, понад 13% були пред-ставниками найпроспших професш. Загалом частка роб!тничих профес!й у структур! зайнятосп м!сце-вого населення перевищувала 50%, що суттево по-ступалося показникам розвинених кра1н, вказуючи на низький р!вень !нтенсиф!кац!1 виробництва та
його техмчне вiдставання [8]. На рис. 1 наведено графш оцiнки рiвня життя населения Донецько! область
Ситуацiя, яка склалася, зрозумiло, внесла ва-гомi корективи у стратеги виживання, що 1х практи-кувало мiсцеве населення. Пiсля невдало! реструк-туризацп вугшьно1 промисловостi й закриття низки «неперспективних» шахт величезна частка виробни-чого життя регiоиу перемютилася в ттньовий сектор. Не надпотужш шахти-мiльйонницi, а невелик! за-масковаш копанки, що пiдходили пiд вшна та стiни житлових будинкiв, стали зумовлювати життя меш-канцiв донбаавсько1 провiнцil - приховано1 вiд до-питливих очей столичних гостей. Мехашзм житте-дiяльностi цього виробничого оргашзму загалом
точно, хоча й доволi емоцiйно, змалював у сво1й книжщ «Чорна лихоманка: нелегальний видобуток вугшля на ДонбасЬ) Денис Казанський: «Вагони з нелегальним вугiллям тягли з забутих станцiй у рiзнi куточки краши i навiть за кордон, але бюджети шахтарських мiст i селищ не отримували нiчого з цього потоку. За традищею податшв нiхто нiкому не платив, i тому, незважаючи на зростания доходiв населення i деяке пожвавлення торгiвлi та сфери по-слут, iнфраструктура депресивних територiй далi деградувала i вмирала. Мiста, якi в буквальному сена слова стояли на золот!, ще бiльше занепадали, ставали непридатними для життя, поки тисячi ввд-бiйних молотков i кирок щодня стукали в 1хшх над-рах, видаючи на-гора щниу копалину.
Рiвень життя
1 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2
.1. 1 1 .1. .1. 1 1
—1
1999
2001
2003
2005
2007
2009
2011
2013
2015
2017
О 1нтегральний iндекс □ Нiжнiй порiг а Нiжне оптимальне
Верхне оптимальне ж Верхшй порiг
Рис. 1. Динамжа штегрального показника рiвня життя населення ДонецькоТ областi у 2000-2017 рр.
(розраховано Ю.М. Харазiшвiлi за даними облстату)
Донбас почав нагадувати колонiальну крашу, що ввддае сво! природнi багатства за безщнь та живе в безправ'1 i злидиях. Парадокс полягав у тому, що метрополiею у цьому випадку була не конкретна держава, а група (чи, правильшше сказати, - угру-повання) о«б, яка патроиувала масштабиу тшьову галузь економiки та використовувала И в сво1х iите-ресах. Розкрадания донецьких надр стало таким бу-денним процесом, що в самих шахтарських мютах, як найбiльш вiд нього потерпали, нiхто його не вва-жав злочином. Тисячi шахтарiв, що добували ву-гiлля в люопосадках та на пустирях, не розумши, що фактично повторюють долю iндiанцiв, якi обмiию-вали природнi багатства сво1х земель на непотрiбнi скляш /намиста» [9, с. 214-215].
Це не могло на ввдобразитися на демографiчнiй складовiй соцiального розвитку регюну (рис. 2).
Наслiдки масового вiдродження копанок i пере-творення !х на основний виробничий сектор провш-цЦ були чи не другим (тсля невдало1 спроби ре-структуризацп) за мiрою негативного впливу факто-
ром, що зшвечив соцiальне життя Донецького реп-ону. Власне, йшлося про тотальну кримiналiзацiю та цившзащйний «вiдкат» на багато десятирiч назад. Запустилися механiзми катастрофiчного культурного розтлшня суспiльства, що вели до арха1зацп масово1 свiдомостi. Вони ввдкидали регiональиу спiльноту в стан сощально1 й культурно1 арха1ки та з неввдворотнютю створювали вiдчуття, що немае полгтичного та соцiального вибору. «Мiзансцена картини художника-передвижника Миколи Касат-к1на (1859-1930) «Збирання вугiлля бвдними на вiд-працьованiй шахт^» (1894 р.) з у«ею катастрофiчно-кричущою упiзнаванiстю стала звичною «окрасою» донбаивського пейзажу. По сут^, в новому юторич-ному коитекстi реконструювалася неприваблива ре-альнiсть низки робiтничих поселень Донбасу. Рiз-ниця полягала в тому, що учасники мiзансцени були одягнеш не в домотканi свгтки та лапт^, а в китай-ський «ширпотреб». Оборотною стороною цього процесу стало посиления, а згодом i домiиувания iррацiонального в масовш свiдомостi» [7, с. 177].
Демографiчна безпека
о 1нтегральний шдекс □ Нижнш порiг * Нижне оптимальне
Верхне оптимальне « Верхнiй порiг
Рис. 2. Динамiка iнтегрального показника демографiчного стану населення ДонецькоТ областi у 2000-2017 рр. (розраховано Ю.М. Харазшвш за даними облстату)
У новгтшх працях шоземних автор!в часто мо-виться про настання постшдустр!ально1 ери в житп Донбасу. Влучшше було б говорити про катастро-ф!чну де!ндустр!ал!защю регюну - спонтанну, не-тдготовлену й болюну, як ! колишня радянська ш-дустр!ал!защя. Варто згадати, що Д. Юз, заклада-ючи в голому степу свою промислову !мперто, выводив на 11 юнування трохи бшьше шж твстор!ччя, 1стор!я ввдвела на юнють ! зршсть Донбасу майже сто роив. З середини 1970-х р ошв з!рка «Всесоюзно1
кочегарки» почала поступово згасати. Ниш ж да-ються взнаки в« економ!чш прорахунки, усввдом-лена жорстошсть ! нехтування штересами людей, полгтичний авторитаризм та еколопчний вандал!зм, що були притаманш процесу господарського освоена Донбасу (власне, саме промисловому осердю Донеччини ! Луганщини) завжди, але найбшьш рельефно виявилися саме впродовж його радянсько1 та сучасно1 пострадянсько1 юторп.
Загальна картина стану сощально1 складово1 розвитку Донецько1 област наведена на рис. 3.
Сощальна складова
0,9 0,8 0,7 0,6
1999
2001
2003
2005
2007
2009
2011
2013
2015
2017
1
о 1нтегральний шдекс о Нижнш пор^ » Нижне оптимальне
Верхне оптимальне « Верхнiй порiг
Рис. 3. Динамжа штегрального показника сощальнот складовоТ ДонецькоТ област у 2000-2017 рр.
(розраховано Ю.М. Харазшвш за даними облстату)
Сучасн ! регюн, ! Украша «пожинають плоди», тобто катастроф!чш наслвдки штурм!вщини ста-лшсько1 модершзацп та повоенного ввдновлення, хаотичних хрущовських експерименпв, брежнев-сько1 переор!ет-ащ1 на Кузбас ! Самотлор, систем-
ного нехтування !нтересами народу ! витворювання тимчасових симулякр!в замють повноцшних мюь-, ких середовищ, колошального за своею суттю принципу розмщення виробничих потужностей.
За системне використання народу як розмшно! монети суспiльно-полiтичних i сощальних експери-ментiв розплачуеться народ, який, слад зауважити, не розумiе анi причин свого нишшнього становища, анi його справжшх вииуватщв. У сучасному Дон-басi, «своерiднiй Африщ в цен^ Свропи», в усiй сво1й вщразливосп виявляеться надзвичайно рщ-кiсне соцiально-економiчне явище, не притаманне сучасному цившзованому свiту: економiчна i соща-льна арха!защя, що повертае колесо юторп в зво-ротному напрямi. Постапокалштичний, катастро-фiчний (пейзаж низки монопрофшьних мiст iз про-мисловими та сощальними об'ектами, що зникають, бо !х розбирають мешканцi на металобрухт, вторси-ровину та будматерiали, е не чим iншим, як унаоч-ненням переходу до привласнюючого типу господа-рювання у його новгтнш версп. Вiд мешканцiв джунглiв - африканських тубiльцiв, полiнезiйцiв та iндiанцiв мiсцевих мешканцiв вiдрiзняе не лише штучнють «плодiв природи», якi вони не виробля-ють, а збирають, а й поки що суттево вищий рiвень сощально! оргашзацп. Останнш, однак, так само не вселяе надп - впродовж рокiв його характеризують словами «соцiальна криза» та «сощальна катастрофа». Наступним етапом, за ввдсутносп ввдпо-вiдних змш у соцiальнiй полiтицi, буде сощальна де-градацiя. Досвiд закордонних аналопв Донбасу не вiщуе в змальованш ситуацп нiчого доброго. Рiз-ниця полягае лише у тому, що мешканщ Руру, Сше-зи, Питсбурга - попри всi негаразди, що випали на 1хню долю у контекст! переходу до поспндустрь ального суспiльства, - мали за сво1ми плечима зна-чно мiцнiшу державну конструкцiю iз непорiвнянно дiевiшими важелями И регулювання.
«МешканщДонеччини тдозрюютъ, що залиши-лись без води через вибори. Червень в степовш зош Укра!ни видався вкрай спекотним: вдень температура сягае 33-35 градуав, опадiв немае вже понад три тижш, по всiй територп област переважатиме висока (4 класу) пожежна небезпека. I в цей перюд, починаючи з 27 травня, компанiя «Вода Донбасу» почала плановi обмеження постачання води населению: оператор системи розподшу (ВСР) «ДТЕК ПЕМ-Енерговугiлля» на вимогу постачальника «останньо1 надн» (ППН) - держпiдприемства «Укрштеренерго» частково вiдключив об'екти КП «Вода Донбасу» ввд електропостачання. Без води за-лишились 16 населених пунктов Костянтинiвського району, Торецько1 мiськради та частина мiста Бах-мут.
Офiцiйний борг компанн перед «Укрiитер-енерго» становить понад 277 млн гривень, борг перед ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугшля» - понад 1 млрд гривень. Велика частка цього боргу склада-ють кошти, що не надiйшли в повному обсязi з оку-пованих територiй, частина - борги населення вшь-но! територп, але не виключно тих мют та районiв, що були ввдключеш. Ситуащя, при якш сотш тисяч мешканщв област залишаються без води, потребу-вала негайного втручання на рiзних рiвнях: про те, що ввдбудеться масове вiдключения споживачiв че-
рез неможливiсть КП «Вода Донбасу», як боржника, укласти договiр анi з ДП Укрiнтеренерго, аи з ш-шими постачальниками, було зрозумшо ще в бе-резш. Проблема ж пошуку альтернативного постачання води в деяш населеш пункти, що залежать вiд фшьтрувальних станцiй та водогонiв на окупованш територil, стояла гостро ще з 2014 р. Але реальних шляхiв для подолання кризи зроблено не було: в си-туацil, яку за великим рахунком, треба було б оголо-шувати надзвичайним станом та гуманитарною катастрофою обласного масштабу, чиновники рiзного рiвия продовжували перекидати вiдповiдальнiсть один на одного, наказувати «подолати» та «забезпе-чити», не поясиюючи, хто, за як1 кошти та яким чином повинний це робити.
До багатостраждальних населених пункпв, яких вiдключили планово, додались жертви масш-табних аварiй на водогонах. Пдроудари через по-стiйнi выключения та включения дались взнаки майже одночасно в рiзних мiсцях: серйозш пошкод-ження обмежували водопостачання населеиих пунктов не на години, а на дш та тижнi. Спочатку сталася аварiя на Другому Донецькому водопро-водi - розрив шва трубопроводу, без води залиши-лись й 11 частини Костяитинiвського району, що ще були не ввдключеш. Зневоднилось й саме мiсто. Не встигли полагодити водогiн та запустити воду на Костянтинiвку, сталась наступна аварiя на тому ж Другому Донецькому водогош. У Слов'янську, Кра-маторську та Дружкiвцi зменшенi обсяги подачi води. Декiлька великих мют Донеччини вишукались в черги бшя пожежних машин та водовозок тд пе-кучим сонцем. Понад три тижш жителi приватного сектору та багатоповерхiвок змушенi використову-вати виключно техшчну воду, що пiдвозять за гра-фiком, та купувати И в магазинах для приготування 1жг В сiльських районах це вже призвело до втрати майбутнього врожаю, що для бiльшостi родин, яш живуть за рахунок власного господарства, критично. Не можуть повнощнно працювати дитячi садочки та лшарш: деякi медичнi послуги населению просто не надають, бо це неможливо без наявностi чисто1 проточно! води.
Напруга в суспiльствi зростае з кожним днем i вже вийшла навiть за рамки тдписання петицИ' на сайтi президента. Мешканщ населених пункпв Кос-тянтинiвського району почали виходити на вулиц1 з вимогами повернути нормальне водопостачання, бо деяш з них навiть не охоплеш пiдвезенням. Жителi селища Червоне прийшли до керiвниц1ва мiсцевого водоканалу, а селища Сантуришвка - на деякий час перекрили дорогу з Костянтишвки до Бахмута. В Новгородському (населений пункт Торецько! мiськ-ради - Ред.) зiбрався багатолюдний мгтинг, бо в цьому населеному пункт! забезпечення водою - най-гострше питания. Прифронтове Новгородське зна-ходиться на четвертому, останньому пiдйомi водо-гоиу, тому води не вистачае майже постшно, навiть якщо насоси не вимкнеш, як це вщбуваеться зараз. Ситуац1ю загострюе те, що вже декшька рок1в через мораторш на оплату землi в прифронтових населе-
них пyнктaх в мiсцевий бюджет не тадходять кошти вiд eдиного великого плaтникa - Фенольного зa-воду, що консолiдовaний iз пpомисловою групою «Метшвест-Холдинг». Пiдтpимкa деpжaвою великих ^омислових мaгнaтiв без компенсaцiï в мiсцевi бюджети пpизводить, в тому числГ, до того, що в Hовгоpодськомy влaдa вже не мae чим сплaчyвaти зa пaльне тa воду, яку тpебa пiдвозити гpомaдянaм пiд чaс цieï кpизи. Ha мгтингу в Hовгоpодськомy ^ий-няли звеpнення до пpезидентa тa Кaбмiнy, о^и-люднило своe вiдкpитий лист й ГО «Твоe нове мю-то», в якому, зокpемa, зaзнaчaeться, що вони ввaжa-ють «ситyaцiю кpичyщим фaктом, злочинно1' без-дiяльностi деpжaвних оpгaнiв yсiх piвнiв, що вита-гaють негaйного в^шення. Кожен день irropy-вaння пpоблеми, безумовно, веде до гyмaнiтapноï кaтaстpофи, таслвдком яко1' буде piзке погipшення сaнiтapно-епiдемiологiчноï ситyaцiï в pегiонi (тем-^pai^ça повiтpя вище +30), зaгостpення i без того тдвищено1' соцiaльноï ^^уженос!! тa полiтичноï нестaбiльностi пpифpонтових мют i селищ».
Сaмa компaнiя «Водa Донбaсy» нa подiбнi ста-лaхи людського обypення не нaпpaвляe пpедстaвни-кiв, обмежуючись офiцiйним iнфоpмyвaнням та влaсномy сaйтi. Miськi влaди таголошують, що водa, фaктично, не 1'хня компетенщя, a облaснa кaже, що ^ошей нa pозв'язaння кpизи немae. «Компaнiя «Водa Донбaсy» тa Депapтaмент ЖКГ ДонОДА pa-зом шyкaють aльтеpнaтивнi шляхи водозaбезпе-чення таселених пyнктiв. Розpобили вiдповiдний пpоект, - нaписaв нa свош стоpiнцi головa ВЦА Олексaндp Куць - «Водa Донбaсy» pеaлiзye його сa-моспйно, aле нa мaтеpiaли тa облaднaння потpiбно близько 2 млн ^ивет. Тaких гpошей у компaнiï не-мae. Ha це не пеpедбaченi кошти i в облaсномy бюджет! Компaнiя звеpнyлaся по допомогу до paйонy, щоб той пpидбaв мaтеpiaли для виконaння pобiт, a сaмi pоботи компaнiя виконae безкоштовно, aле тaм вiдповiли, що «гpошей немae». Сподiвaюся, що депyтaти все ж тaки подбaють пpо жителiв свого paйонy й фiнaнсово допоможуть «Водi Донбaсy» зa-пустити aльтеpнaтивнy систему водопостaчaння нинi зневоднених нaселених пункпв».
Звичaйно, тaкi велик! гpошi в бюджетaх ^и-фpонтових мют тa paйонiв знaйти водночaс непpосто. Але та пpизов «подбaти» ввдгукнулись не зовсГм т депyтaти, нa яких сподiвaвся кеpмaнич об-лaстi. I допомогли не мaтеpiaльно, a поpaдaми. Гшвш пости в соцмеpaжaх тa офГцшш зaпити до Киeвa почaли з'являтися вед piзномaнiтних кaндидa-■пв тa депyтaтiв, що плaнyють da™ ними ще pae. Ря-■пвники обypюються paзом з нapодом, пpизнaчaють винyвaтцiв, вимaгaють швидких piшень, a Гнколи пpосто вiдвеpто пiapяться та roCTprn пpоблемi. Тому бaгaто хто з мюцевих, взaгaлi, ввaжae ситyaцiю, що склaлaсь, «полГтичною», pозглядaючи piзнi, школи paдикaльнi i фaнтaстичнi, веpсiï, кому це випдно. Одн ввaжaють, що це спецiaльний геноцид меш-кaндiв схвдних paйонiв, ГншГ - yдap по pепyтaцiï ук-païнськоï влaди нa вшьних теpитоpiях, бо в« знaють, що нa окyповaних воду не выключили. Хтось кaже
пpо помсту Ахметовa тa його пеpший кpок до pей-деpського зaхоплення водокaнaлy, a ГншГ впевнеш, що тaким чином пpедстaвники пpоpосiйських сил тдсилюють гpaдyс невдоволеносп гpомaдян y^a-шською влaдою, щоб та вибоpaх у пapлaмент отpи-мaти мaксимaльнy пiдтpимкy нaселення. Ha^№ ктад, мешкaнцi Костянтишвки тa paйонy, як не e нaйбiльшими боpжникaми зa спожиту воду, тдоз-pюють, що свою «rapy» вони отpимaли виключно для того, щоб не сyмнiвaлися в тому, кого тpебa оби-paти. Пpо що вони вiдвеpто пишуть в соцмеpежaх: «ДТEК - ^д^^м^во Ахметовa, a до Веpховноï Рaди йде його дpyг Боpис Колесшков.
Пpоблемy штучно ствоpили для того, щоб Колесшков ïï геpоïчно «виpiшив» i стaв pятiвником людей, все це зapaди того, щоб вш отpимaв депyтaтське кpiсло!» Звичaйно, вiдчaй тa кaтегоpичнiсть людей, якють життя яких чеpез ввдсутшсть водопостaчaння сyттeво знизилaсь, можта зpозyмiти. Але подГбш тpaктyвaння пiдтpимyють й нa офщйному piвнi. Ha-пpиклaд, iнфоpмaцiю пpо piшення ^бмГну подaють виключно як досягнення нapдепa Боpисa Колeснi-ковa, сaме вaжливi словa якого, нa думку ^ети «Знaмя индyстpии», почув Володимиp Гpойсмaн: в ypядi зaвоpyшилися i почaли обговоpення питaння пpо ствоpення спецiaльного стaтyсy «зaхищеного споживaчa» для комтанп «Водa Донбaсy», щоб пов-шстю виключити випaдки пеpебоïв з водопостaчaн-ням pегiонy в тpидцятигpaдyснy спеку. А люди ^о-довжують збиpaтися нa стихшш мГтинги, писaти вед^ит звеpнення, гpюкaти пустими вiдpaми тд вiкнaми мюцево1' влaди. I в чеpгaх зa водою можнa почути однaково чaсто сподiвaння нa те, що колись щ вибоpи ^ой^ть, i те, що колись нapештi тде дощ» [3].
«Уже понад два тижт на Донеччиш вiдклю-чеш вiд водопостачання майже 2D населених пунк-тiв. ^о можливГ таслщки зaпpовaдження нового Зaконy Укpaïни «Пpо pинок електpичноï енеpгiï», який був yхвaлений Веpховною Рaдою 13 квгтня 2017 p., нa Донеччит почaли говоpити ближче до 1 квгтня 2019 p. Метою нового pинкy електpичноï енеpгiï e зaпpовaдження конкypентних мехaнiзмiв фyнкцiонyвaння pинкy електpичноï енеpгiï, вшьний вибip контpaгентiв тa зaбезпечення пpaвa споживaчa вшьно обиpaти постaчaльникa електpичноï енеpгiï. Але ^и цьому e велик! pизики для тих, хто мae сис-темн гaлyзевi пpоблеми тa боpги зa спожиту енеp-пю.
Сaме до 1 квгтня 2019 p. ва комеpцiйнi спожи-вaчi повинн були обpaти свого постaчaльникa, aле лопчно, що т не бaжaють mдписyвaти договоpи з пiдпpиeмствaми, якГ вже мaють хpонiчнy зaбоpговa-шсть. Haйypaзливiшою лaнкою нa Донеччит ^о-гнозовaно виявилися вугледобувн компaнiï тa по-стaчaльник води. I не менш пpогнозовaно КП «Водa Донбaсy» не змогло mдписaти новий договip у теp-мш 90 дшв, як пеpедбaчaлося попеpедньою домов-лешстю: з поточними боpгaми, нaвiть зa умови pе-стpyктypизaцiï, це здaeться мaлоймовipним. Кеpiв-ництво Донецько!' ВЦА зaявило пpо чеpговy домов-
ленють про те, що важливi об'екти шфраструктури областi не вiдключать.
Про велику загрозу таких крошв на сво!й сто-рiнцi у БаееЬоок написав Олександр Куць ще напри-кiнцi березня: «Безальтернативне вiдключения ввд електропостачання державних шахт чи компанп «Вода Донбасу» (за аналогiею з iншими спожива-чами енергi!) ставить тд загрозу жит1едiяльнiсть усiе! област - як окуповано!, так i коитрольовано! укра1нським урядом територi!, становить потен-цшну екологiчиу та сощальну загрозу й iншим реп-онам кра!ни». У ВЦА сповiстили, що тдготували спiльне звернення до Кабмiну, профiльних мшю-терств про необхвднють унормування ще! ситуацi! на рiвнi уряду, а в подальшому й Верховно! Ради (у частит внесения змш до законодавства для того, щоб унеможливити повторения таких ситуацш у майбутньому). У вiдповiдь отримали рiшения вiд представнишв уряду, як у п'ятиденний термiн, до 9 квгтня, вирiшити проблеми «Води Донбасу». Зокрема, головi Донецько! обласно! вшськово-ци-вiльно! адмiнiстрацi! Олександровi Куцю, який очь кував змiн у законодавстм, доручено вжити заходiв для реструктуризацп та погашения заборгованостi за електроенерпю. При цьому мiсцева влада може залучати кредитнi кошти.
Попри це, вже 11 квгтня на офщйному сайт! компанп з'явилися повiдомлення про першГ вщклю-чения. Компанiя констатуе, що здiйснено вщклю-чения насосних станцш першого й другого тдйому Павлопiльсько! дшянки, у результатi чого припи-нено водопостачання комбiнату «Азовсталь», комбь нату Гм. Iллiча та низки тдприемств. А вже 12 квгтня там само з'явилась шформащя, що поясиюе масовГ выключения водопостачання в регюш: «ДТЕК ПЕМ-Енерговугшля» почало выключения вЫ енер-гозабезпечения об'екпв компанп через заборгова-нють за спожиту електроенерпю. КП «Вода Донбасу» перейшло на споживання електроенергп вЫ «постачальника останньо! надп» (ПОН) на умови акцептовано! поставки. Послуги ПОН коштують на 25-30% дорожче, шж в Гнших постачальникГв. За результатами роботи за два мюящ 2019-го збшьшення тарифГв на електроенерпю на 30% призвело до зро-стання собГвартост 1 м3 питно! води на 22%».
У компанп наголошують, що вЫсутнють меха-шзму вЫшкодування витрат на електроенерпю з перекидания води в маловодш регюни, збитковГ та-рифи на територп, не тдконтрольнш укра!нськш владГ, низький рГвень оплати самостшними водоканалами за спожиту воду стали причиною несвоечас-них платежГв за електроенерпю в повному обсязГ та утворення заборгованостг Так, за I квартал 2019 р. вони сплатили енергопостачальникам 50 млн грн, що становить тшьки 15,5% загального споживания. Питания застосування економГчно обгруитованих тарифГв на тимчасово не тдконтрольних органам державно! влади територГях доа лишаеться невирь шеним.
А через кшька дшв ДСНС Укра!ни в Донецькш област вже вЫзвгтувала про регулярне тдвезення
води в 13 населених пункпв Костянтишвського району (з них в один частково), три населених пункти, тдпорядкованих ВЦА мюта Торецька (з них у два частково), а також у Волноваху,
Волноваський район та Вугледар. Тшьки за один день представники Головного управлшня здш-снили тдвезення 37,7 м3 питно! води та 12,25 м3 техшчно!. «Реформа енергоринку, як Г будь-яка реформа, болюна, вона викрила системш проблеми, як зараз можуть бути виршеш тшьки на рГвш Каб-мГну та Верховно! Ради, - вважае Сергш Винник, заступник керГвника ВЦА мюта Торецька, що по-спйно страждае вЫ браку води через обстрши, а те-пер ще й вед реформування. - ЗГ свого боку, ми ро-бимо все можливе для оргашзацл тдвезення води, шукаемо можливост для !! подачГ (по калька годин на добу) в будинки».
Уряд доручае негайно пристосувати подшену навпш лшею фронту систему водопостачання до звичайних умов, обласна ВЦА соромить мюьких керманичГв, як знаходять грошГ на менш важливГ проекти, але нехтують питаниям водопостачання, погрожуе перевГрити якють керування комуналь-ними тдприемствами, покарати за недбальство та корупщю. А в населених пунктах з найбшьшою за-боргованютю (МарГуполь, Покровськ, Краматорськ, Бахмут, Костянтишвка) мюька влада чухае поти-лицю й розробляе схеми реструктуризацп, шукаючи грошГ та натякаючи на тарифи, що не покривають витрат. КП «Вода Донбасу» запевняе в бажанш на-давати якюш послуги та намагаеться не втратити сво!х активГв на окупованих територГях. I навряд чи таке перекладання вЫповЫальносп з одних на ш-ших сприяе чГткому розумшню проблеми та задово-льняе населення, яке вже кшька тижшв живе або без води, або в очГкувани выключения чергових об'ек-■пв. Тому кожен шукае винних там, де йому зручно, про що можна почути в чергах, як шикуються бшя водовозГв. А води в кранах доа немае» [4].
1.2. Економ'тний вим'р: 1) падгння ВРПрегиону (21 м1сце - Донецька, 25 - Луганська области на душу населення); 2) швидке зниження конкуренто-спроможностг економгки региону; 3) занепад про-мислового потенциалу Схгдних реггонгв Украгни; 4) стагнащя г вгдсутнгсть регюнальног кооперацгг великого, середнього г малого бгзнесу; 5) вгдсутнгсть стратеггчно визначених прюритет1в пгд-тримки потенцшних гнвесторгв стосовно податко-вого, кредитного г митного навантаження; 6) в ц1-лому вгдсутнгсть притаманного вс1м регионам Украгни розумгння необхгдностг вгдходу вгд ресурсно-залежних виробництв до гнновацгиних проектгв в усгх перспективных галузях.
Пбридна вГйна на сходГ Укра!ни боляче вдарила по укра!нськш економщ, поставивши крапку у палких дискуаях навколо тези «Донбас годуе Украшу». Укра!на без Донбасу втратила п'яту частину ВВП. Виступаючи 11 грудня 2014 р. в парламент^ прем'ер-мГнютр А. Яценюк зазначив: «20% укра!н-сько! економши сконцентровано в Луганськш та Донецькш областях. Ми втратили саме через росшську
вшськову агресто 20% доход!в, 20% валютно! ви-ручки, 20% економ!чного потенщалу» [11].
Значною м!рою пошкоджено цшсшсть еконо-м!чного комплексу Украхни, роз!рвано внутршш ринки сировини та збуту, створено штучний надли-шок незад!яно1 робочо! сили. Вшна - витратний вид д!яльносп. Вона щодня ввдволшае колосальш ре-сурси, як могли б бути зад1яш для модершзацл ук-рашсько! економ!ки та розв'язання низки сощаль-них проблем.
Донбас без Украши стр!мко перетворюеться на дешдустр!ал!зовану «чорну д!ру»: мюцева продук-щя не мае збуту; тдприемства масово вир!зають на металобрухт; бшьшють придатного устаткування
вивезли росшсьш «гумконво!» ще в 2014 - на початку 2015 р.; за шформащею Мшютерства еконо-м!чного розвитку ! торпвл! Украши, економ!чна ак-тившсть на тимчасово неконтрольованих Украшою територ!ях зменшилась у 5 раз!в, без роботи ли-шилися сотш тисяч людей; населення виживае за ра-хунок пенсш та гумаштарки; «республши» трима-ються завдяки фшансовш тдтримщ Роси; мюцев! шдприемства давно перейшли в руки нових власни-шв, однак налагодити иню д!яльшсть щ «геро! Но-воросп» неспроможш
Загальна картина стану сощально! складово! розвитку Донецько! област наведена на рис. 4.
Економiчна складова
2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
О 1нтегральний iндекс о Нижшй порiг Нижне оптимальне
Верхне оптимальне * Верхый порiг
Рис. 4. Динамжа штегрального показника економiчноТ складовот Донецькот областi у 2000-2017 рр.
(розраховано Ю.М. Харазшвш за даними облстату)
Втрати робочих мюць склали ввд 50% для великих тдприемств до 80- 90% - для малих та середшх тдприемств регюну. Внаслвдок цього ввд 1,1 до 1,8 млн працездатних о«б у Донецькш ! Луганськш областях частково або повшстю залишилися без роботи та засоб!в до юнування. В лютому 2015 р. чи-сельшсть штатних пратвнишв тдприемств (без урахування мшротдприемств) зменшилась на 952,2 тис. оаб [12].
За даними, оприлюдненими газетою «Б!знес», станом на середину березня 2015 р. повшстю або частково зруйноваш 81 об'ект транспортно! шфра-структури, 51 промисловий об'ект, 10 об'екпв енер-гетики, 165 об'екпв комерцшно! нерухомосп, по-шкоджеш мости та шляхопроводи загальною дов-жиною 3 км, 1 тис. км автошлях!в. «Укрзал!зниця» ощнювала втрати залiзиично! шфраструктури в 2014 р. в 1 млрд грн [13]. Левову частину економ!ч-ного потенщалу колишнього Донбасу втрачено без-поворотно (рис. 5).
«Те, чого найбыъше боялися приб1чники «ЛНР-ДНР», виконали ватажки терорист1в, а не кшвсъка
«хунта». Навесш 2014 року, коли шахтарськ мюта Донбасу були охоплен проросшськими митингами й заворушеннями, лвдери антиукра!нського путчу часто лякали людей тим, що нова укра1нська влада тд тиском СС лшввдовуватиме шахти в регюш. Страшилка про знищення вугшьно! галуз! була одним !з мобшзуючих чиннишв, за допомогою якого лвдери сепаратистов забезпечували соб! наплив ма-совки.
«Сврот не потр1бш наш! шахти», «Америка мр!е знищити потужний промисловий потентал Донбасу», «западенщ бажають нам зла й закривати-муть наш! шахти, як у 1990-т!» - так меседж! регулярно можна було чути навесш 2014-го тд час мь тинпв у Луганську, Донецьку, Горл1вщ, Алчевську та шших мютах Донецько! й Лугансько! областей.
Ввдтод! минуло п'ять рошв, ! велику частину Донбасу Укра!на вже не контролюе. Мешканцям шахтарських мют тепер не загрожують безв!зовий режим !з СС та «гомодиктатура» (ще одна популярна страшилка тих чаав). Ввд територп, тдкотроль-но! укра!нському уряду, !х тепер ввдокремлюють ль
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 ^^™|нтегральний шдекс — — Нижшй пор^ Д Нижне оптимальне
Верхне оптимальне Ж Верхый порiг
Рис. 5. Динамiка iнтегрального показника макроекономiчноl динамжи ДонецькоТ областi у 2000-2017 рр. (розраховано Ю.М. Харазшвш за даними облстату)
1 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2
Макроекономпчна безпека
ни окотв та мГнш поля. ТисячГ людей за щ роки за-гииули за те, щоб не допустити «бандерГвщв» до донбаських шахт. Щоправда, усГ щ жертви не вряту-вали вугшьну галузь Донбасу вГд руйнацл та зане-паду. Жахи, як шбито мали вчиняти европейщ з американцями, у результат вчинили сво! ж «визво-лителЬ» та «захисники». А також !хш куратори з Москви.
У так званих ЗМI «ЛДНР» об'ективно! шфор-мацл про стан вугшьно! галузГ практично немае. Ре-альш статистичш даш не публГкуються. Про труд-нощГ згадуеться максимально розмито й побГжно. Зате публшацп про «зростання видобутку», «до-строкове виконання плану» та «вГдроджения вугшь-но! галузЬ» друкуються у величезних кшькостях. Та все ж таки якщо поставити собГ за мету, то по крих-тах у рГзних джерелах можна знайти даш про реаль-ний стан вугшьно! галузГ ОРДГЛО. I щ даш свГдчать про те, що галузь опинилася в руках мародерГв, як буквально трощать захоплеш укра!нськГ тдприем-ства.
За даними наукового журналу «Вюник шсти-туту економГчних дослГджень» (видаеться в Доне-цьку), публшацп якого доступш в мережГ, але мають попит тшьки у вузьких колах економютГв, видобу-ток вугшля на територп, тдконтрольнш «ЛДНР», за перюд 2014-2017 рр. зменшився майже втричГ: Гз 34 млн т у 2014-му до 15 млн т у 2017-му. У пропа-гандистських рупорах «республш» цих цифр не зустрГти, проте в наукових публшащях про жалю-пдний стан вугшьно! галузГ пишуть досить ввдверто.
Як сказано в дослГдженш «АналГз розвитку еко-номГчного потенщалу вугшьно! промисловост Дон-басу в сучасних умовах господарювання», яке ви-йшло в четвертому номерГ «Вюника шституту еко-номГчних дослГджень» за 2018 р., Гз 270 шахт Укра-!ни на територп, шдкоитрольшй «ЛДНР», ниш пе-ребувае 157. Тобто бшьше шж половина. Однак якщо 113 шахт, ям залишилися на укра!нськш територп, у 2017-му видобули 35 млн т вугшля, то 157 шахт в ОРДШО шдияли на гора лише 15 млн т.
Причина тако! кричущо! неефективносп поля-гае в тому, що тшьки 70 шахт «ЛДНР» на цей момент дточг А рентабельних Гз них 37. Безумовно, якюь припинили роботу внаслГдок бойових дш, але таких шдприемств лише кшька. Переважно копа-льш були банально розграбоваш, зупинеш й затоп-леш бойовиками. Зокрема, така доля спГткала ва шахти ГорлГвки та Снашевого.
Падшня виробництва та економГчш негаразди в «ОРДШО» окупащйна адмЫстращя Донбасу зазви-чай поясиюе тдступами Укра!ни. НГбито головш причини всГх проблем - це бойовГ дп та блокада. Однак графжи в науковому журналГ наочно демонстру-ють, що це не так (див. «Велика рГзниця»). Злочинщ, як захопили шахти, виявилися не здатними нормально ними керувати. Не вийшло й налагодити збут продукцп в Росте. Як з'ясувалося, «братська кра!на» просто не потребувала вугшля в такш кшькостГ Це Укра!на, вГд яко! провокатори у 2014 р. тдбурювали ввдокремитися, була защкавлена в розвитку шахт. Та розуму, щоб збагнути це, у прихильнишв «ЛДНР» не вистачило.
Ще одним серйозним ударом, що шдкосив вугшьну промисловють ОРДШО, стало припинення дотацш з укра1нського бюджету. Так-так, той самий Донбас, який зпдно з популярним мГфом шбито «го-дував всю Укра!иу», насправдГ щороку споживав дотацш на мшьярди гривень (за старим курсом). Тшьки щ мшьярди допомагали багатьом шахтам за-лишатися на плаву й тдтримували життя в невеликих шахтарських мютах. Але у 2015-му зусиллями так званих борщв з укра1нським фашизмом потш дотацш припинився.
«До 2014 року там тдприемства дотувалися з бюджету, а також в Укра!ш дГяв мораторш на ви-знания вугледобувних шдприемств банкрутами. Це питания вирГшувалося з урахуваниям не тшьки еко-номГчно!, а й полГтично! та сощально! складових проблеми, адже в багатьох мютах вугГльний проми-сел був головним заняттям працездатного насе-лення, а мГсцевГ шахти - основним джерелом напов-
нення мюького бюджету. З 2015-го дотацп були ска-соваш, катталовкладення значно скоротилися, тому альтернатива закриттю шахт зникла», - вдеться в статп «Вюника шституту економ!чних дослвд-жень».
Через брак фшанав шахтам доводиться працю-вати на старому, зношеному обладнанш. Якийсь час воно ще функцюнуватиме, але що робити дал!, не знае шхто. Бо неможливо знайти хоча б одного ш-вестора, який погодився б вкластися у вкрадеш ак-тиви, розташован в шким не визнаному гетто. «На бшьшосп вугшьних шахт знос промислово-вироб-ничих фонд!в становить 60-80%, дв! третини стащо-нарного обладнання працюе, перевершуючи норма-тивний термш, потребуе негайно! замши й у будь-який момент може стати причиною авар!1. Б!льше шж половина пвдприемств галуз! функцюнуе понад 50 рок!в. Техн!чне оснащення очисних ! п!дготовчих забо1в не в!дпов!дае сучасним техн!чним вимо-гам», - пишуть автори статп. Наслвдком тако! поль тики стало закриття десятк!в шахт й обвал видо-бутку. Цей процес тальки посилюватиметься. У тш сам!й статт! зазначаеться, що в недалекому майбут-ньому «влад! ЛДНР» доведеться закрити десятки шахт ! звшьнити майже 30 тис. шахтар!в! «У зв'язку з планованою л!кввдащею (закриттям) вугледобув-них пвдприемств тдлягають звшьненню 28,4 тис. оаб, зокрема в «ДНР» - 20,8 тис., у «ЛНР» -7,6 тис.», - йдеться в дослвдженш.
Очевидно, ус! щ тисяч! людей не зможуть знайти в ОРДШО шшо! роботи, адже нов! робоч! м!сця в с!р!й зон! практично не створюються. Отже, найреальшшим виходом для прнишв буде ем!гращя з ОРДШО, хоч у Роаю, хоч на тдконтрольну Укра-!ш територто. У «народних республшах», вшьних ввд «бандер!вського гшту», мюця 1м бшьше нема.
А вже цього року до невм!лого менеджменту й банального мародерства на шахтах ОРД!ЛО дода-лася ще одна проблема, яка вже не залежить в!д м!-сцевих реалш. Р!зко впали свгтов! щни на вугшля. Свропа поступово в!дмовляеться в!д цього виду ви-копного палива. Вуг!лля вит!сняеться як в!дновлю-
ваними джерелами енерги, як! бурхливо розвива-ються останшм часом, так ! природним газом. Через р!зке пад!ння щн проблеми з! збутом ниш в!дчувае навгть росшська вугшьна промисловють Кузбасу. Що вже казати про нещасш шахти «ЛДНР», як! й так працюють на меж! рентабельност!» [16].
Фатальних втрат зазнала не лише промисло-в!сть, а й поселенська структура рег!ону. За даними М!нрег!онбуду Укра1ни, станом на вересень 2014 р. у Донецькш обласп з 28 мют обласного тдпорядку-вання (з населенням 3,67 млн о«б) ! 18 райошв (650 тис. о«б), зазнали значних руйнувань 21 мюто (3,39 млн оаб) ! 13 райошв (520 тис. ос!б). У Луган-ськш обласп внаслвдок бойових дш зазнали значних руйнувань 14 м!ст обласного п!дпорядкування (1,6 млн ос!б) ! 8 райошв (350 тис. оаб). До населе-них пункта, на територп яких органи державно! влади тимчасово не здшснюють (або здшснюють не в повному обсяз!) сво! повноваження (затверджено розпорядженням Каб!нету М!н!стр!в Укра1ни в!д 7 листопада 2014 р. № 1058-р), у Донецькш обласп належать 16 м!ст, зокрема 13 м!ст обласного зна-чення, 14 селищ мюького типу, 69 селищ ! 188 сш, у Луганськш обласп - 14 мют, з яких 11 мют облас-ного значення, 47 селищ, 36 селищ м!ського типу ! 182 села. В ру!нах ниш перебувають Горл!вка, Де-бальцеве, передмютя Донецька. Бшьша частина руйнувань на Донбас припадае на житлов! будинки ! системи енерго-, водо-, теплопостачання. Оц!нки втрат ввд руйнування шфраструктури лежать у д!а-пазош ввд 469 млн до 326 млрд дол. [14]. За шфор-мац!ею М!нрег!онбуду Укра1ни, станом на кв!тень 2015 р. у результат! бойових дш у Донецькш та Лу-ганськ!й областях зруйновано та пошкоджено 11 268 житлових будиншв (9579 та 1689 ввдповвдно), або 2% житлового фонду на суму 716,3 млн грн. Лише в Донецьку на жовтень 2015 р. пошкоджено ! повшстю знищено 1922 багатоквартирш житлов! будинки, 5388 житлових будинк!в приватного сектору, 64 об'екти охорони здоров'я, 219 заклад!в освгти, 124 об'екти теплопостачання, 16 об'екпв во-допостачання, 55 промислових об'екпв, об'екти транспортно1 !нфраструктури [15, с. 43] (рис. 6).
1,1 0,9 0,7 0,5 0,3
1нфраструктурна складова
—.—
I —
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
О 1нтегральний iндекс □ Нижнiй порiг д Нижне оптимальне
Верхне оптимальне х Верхнiй порiг
Рис. 6. Динамжа штегрального показника шфраструктурноТ складовоТ Донецькот областi у 2000-2017 рр. (розраховано Ю.М. Харазшвш за даними облстату)
У тдосновГ комуткащйного колапсу Донбасу лежить тотальне руйнування його щшьно! у перед-военну добу шфраструктури, яка, наче кровоносна система, зв'язувала виробничу та сощальну тканини регюну. Шд час военних дш знищено Донецький Г Луганський аеропорти, залГзничний вузол Дебаль-цеве, зупинено роботу залГзничних вузлГв Мики-■пвка, Попасна, Ясинувата. Втрачено можливють вщправляти вантажГ з понад 50 основних вантажних станцш Донецько! залГзнищ, зокрема Чаплшського залГзничного напрямку, на який припадало близько 70% вантажних по!здГв. Падшня пасажирообГгу на Донецькш залГзнищ у 2014 р. склало 31,2%. За 10 мюящв 2014 р. зруйновано бшьше шж 1,5 тис. об'екпв транспортно! шфраструктури, 740,3 км ав-томобшьних дорГг загального користувания у Донецький област та 820,7 км - у Луганськш областГ, 33 мости Г шляхопроводи [15, с. 52].
У складнш ситуацл опинилися монопрофшьш мюта. Закриття шахт у мютах Торез, Селщове, Сшжне, Шахтарськ, Стаханов, Вугледар, Укра!нськ, Вутлепрськ поставило !хне населения на межу ви-живання. Торез, Стаханов, Шахтарськ, Мостне, де фактично зупинились основш мютоутворюючГ тд-приемства, перебувають на порозГ незворотно! де-урбашзацп. В умовах гостро! сошально-економГчно! кризи опинилося населения мют Авдпвка, СнакГеве, Алчевськ. Унаслвдок тривалого перебувания тд контролем незаконних збройних формувань, три з чотирьох агломерацш Лугансько! субрегюнально! системи (Швденно-Луганська, або Краснолучська, Центрально-Луганська, або Алчевсько-Стахашв-ська та Луганська) зазнали значних демографГчних втрат. У твденнш шдустрГальнш частит обласп, що опинилась в епщентрГ вшськових дш, знищено системи зв'язку, транспортного та Гнженерного спо-лучения, а також житлового фонду. На мат регюну з'явилися знелюднш села, зокрема Шшшине (До-нецька область) та Первомайське (Луганська область). Значне занепокоення викликають селища Донбасу, що функцюнують в умовах фактично! Гзо-ляцп. Водночас селища регюну становлять 1/4 вГд !хньо! загально! чисельност в Укра!ш. 60% населения фактично не мають доступу до послуг первин-но! медико-сангтарно! допомоги, а 85% - до високо-спещалГзовано! медично! допомоги внаслвдок руй-нувания медично! шфраструктури. В Луганськш области зруйновано 19 споруд охорони здоров'я, в Донецькш - 41 [15, с. 42, 44].
1.3. Еколог'тний вим'р: 1)ризики виходу на по-верхню та тдтоплення шахтними водами тдзем-них горизонтгв з питною водою I цокольних примг-щень житлового сектору; 2) збыьшення випадюв потрапляння до житлових примщень шахтного метану I наявна загроза витоку радгацИ; 3) тдви-щене забруднення повтря та зовтшнього середо-вища тдприемствами ГМК I ТЕС; 4) вгдсуттсть системи мотторингу екологгчних ризикгв особливо на захоплених територ1ях у зонах проведення ООС; 5) низький ргвень розвитку системи рекреацп та туризму; 6) вгдсуттсть дгездатних програм мот-
торингу г тдвищення екологгчног освгченостг насе-лення; 7) вгдсуттсть державног стратеги в змен-шенш залежностг енергетики вгд вугыля та вугле-цевого палива загалом.
«КатастрофГчна ситуащя склалася з водопоста-чанням регюну з одного боку, затоплениям шахт - з шшого. За даними аитикризового штабу ДТЕК, затоплен та вже не зможуть ввдновити роботу дев'ять шахт. Зпдно з шформащею РНБО, ще 10 шахт за-топлюються. Це означае критичне попршення еко-лопчно! ситуацл в зош затопления: тдземш води, розчиняючи ва солГ, ям перебувають у виробках, розносять !х водоносними шарами, забруднюючи колодязг водойми та рГчки. Шд поспйною загрозою отруення перебувають СГверський Донець Г малГ рГчки Приазов'я. Особливо загрозливим е тдви-щення рГвня тдземних вод до рГвня грунтових, що становить загрозу отруення питно! води. Еколопчш проблеми посилюються тим, що на ДонбасГ розта-шоваи близько 300 накопичувачГв шахтних вод Г 1185 терикошв, зокрема понад 300 таких, що по-спйно палають. Неодноразово йшлося про тдвищення рГвня небезпек через стихши захоронения без дотримания сангтарно-ппешчних вимог» [7, с. 230].
«На територп Донецько! област склалась ката-строфГчна ситуащя з постачанням питно! води для мешканщв прифронтових територш Жителям селищ Новгородського, Щербишвки Г частини Кос-тянтишвського району доводиться задовольнятися тдвезенням техшчно! води, набирати !! в колодязях Г купувати бутильовану воду. В умовах вшни, яка тривае п'ять рошв, антисанГтарГя в прифронтових зонах загрожуе як спалахом шфекцш (особливо вра-ховуючи нишшню спеку) так Г налаштовуванню населения проти влади. Зауважимо, що подГбне непо-добство тривае вже кшька мюящв. Хто в цьому винен Г як запобГгти згаданим загрозам? Ь цього приводу «День» поспшкувався з головою селищно! ради смт Новгородського (юторична назва якого Нью-Йорк) Миколою Ленком.
«Проблеми з водопостачання нашого регюну були й рашше. Однак загострення вона набула з початку бойових дГй 2014 року. Пюля масованих об-стршв м. Слов'янськ цеитральний водогГн зазнав ушкоджень, з того часу почались перебо! з водою. Але в цьому рощ, в квгтш мюящ, нам вимкнули воду, - говорить пан Ленко, - ДТЕК вимкнула елек-троенергГю. I це не лише наша проблема. В таш мюта як Бахмут, Покровськ, МарГуполь скорочували подачу води, але повнютю вГдключили вГд цеитралГ-зованого водопостачання тшьки прифронтовГ тери-торШ У Новгородському мешкае понад 12 тисяч людей. Нам вдаеться частково виршувати цю проблему завдяки тому, що за допомогою МГжнародних органГзац1й протягом 2015-2017 рокГв ми пробурили свердловини. Але кГлька тисяч людей у нас все одно залишаються без води. Тобто воду !м тдвозять. УявГть собГ, страшенна спека +40, селище без води 30 дГб - вщповщш загрози антисанГтарГ!. I все це на лш! зГткнення, де щоденно йдуть обстрГли, трива-
ють локальн бо!. Ввдсутнють води - це велика проблема, яка потребуе негайного виршення. Потр!бне негайне втручання центрально! влади. В цьому комплекс! проблем у мене складаеться в!дчуття, що по-д!бна дестабшзащя створена штучно, перед вибо-рами. Але, якби там не було, ситуащя у нас критична. I все це озлоблюе простих людей, багато з яких похилого вшу. Вони перекривають вулищ ! влаштовують пшети. Постачання води - це прюри-тетний обов'язок держави. Ми ж добуваемо воду з! свердловин для людей, що живуть у штучно створе-них, неможливих для життя умовах, а на нас, кер!в-
нишв селищ, прокуратура заводить карт справи за те, що ми !! добуваемо без дозволiв. Але що ж ми можемо робити в цш ситуаци? У нас немае iншого виходу, який все одно вирiшуе питання лише част-ково». Нагадаемо, що прем'ер-мшютр Укра!ни Во-лодимир Гройсман 21 червня 2019 р. заявив: "Водо-постачання Донбасу. Я доручив усiм службам забез-печити безперебiйне енергопостачання компанi! «Вода Донбасу», яка подае воду споживачам, i як-найшвидше надати !й статус «захищеного спожи-вача». Це унеможливить вимкнення. Наголошую: люди мають отримати воду"» [1].
«Шахтные грунтовые воды затопили первый этаж бизнес-центра "Северный" в Киевском районе оккупированного Донецка - второе по величине здание в городе. Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом информирует "Остров" со ссылкой на пресс-службу так называемого "МЧС" донецких террористов. Отмечается, что общая площадь на момент затопления помещений составляла 4500 кв. метров, объем подтопления -3200 кв. метров, уровень воды - до 1,2 м.
Ранее в YouTube появилось видео, на котором видны последствия подтопления здания. Автор видео убежден, что речь идет о шахтных водах, которые выходят на поверхность. С таким выводом согласен также блогер Денис Казанский. "Нижние этажи торгового центра "Северный" в Донецке затопило грунтовыми водами. Как и предупреждали раньше, варварское затопление шахт рано или поздно должно было привести к подобным последствиям", - отметил он у себя в Telegram. Бизнес-центр "Северный", ранее принадлежал и был построен группой "МАКО" Александра Януковича - сына беглого президента Виктора Януковича» [2].
Загальна картина стану сотально! складово! розвитку Донецько! област наведена на рис. 7.
«Чим загрожуе «нацгоналгзацгя» бойовиками частини компанИ' «Вода Донбасу». Гостре питання забезпечення водою Донеччини та Луганщини, як окупованих, так ! вшьних !хшх частин, !з початку в!йни доводилося тактовно називати «компромю-ним». Л!н!я фронту под!лила територ!1, але система водопостачання залишаеться единою. У компанп «Вода Донбасу» наголошують, що працюють за ук-ра!нськими законами у вимушених обставинах ! на-магаються якомога менше коментувати р!шення, як! довелося ухвалювати через необхвднють обслугову-вати окуповану територто.
Але навгть без пояснень зрозумшо, що отри-мання платеж!в, обслуговування обладнання, оплата роботи пратвнишв на окуповатй територп без вза-емод!1 з так званою владою з того боку просто не-можлив! Наприклад, у великих мютах грош! за воду приймають у так званому «Республ!канському банку», а в !нших населених пунктах працюють р!зн!
мобшьш пункти для платежiв, графiки приймання яких е на офiцiйному сайт компанi!. Це, як i вся !! дiяльнiсть, звичайно, не було б можливим без уз-годження з терористами, навiть якщо е сприяння мiжнародних гуманiтарних органiзацiй. Такий стан речей мусили мовчки терпли як укра!нська сторона, так i бойовики. Бо навiть за наявносп бажання на-шкодити одне одному перекриванням води, фiзично виконати це нереально. Адже едине джерело водо-постачання областi - канал йверський Донець -Донбас, водогiн кшька разiв перетинае лiнiю фронту, а вшьш та окупованi населен пункти зв'язанi один з одним.
Але несподiвано правила гри починають змь нюватися. Сепаратистсьш ЗМ1 оприлюднили плани фейкових керманичiв щодо об'еднання частини структурних тдроздшв компанi!, розташованих на територi!, яку тимчасово не контролюе Укра!на, у «республшанське пiдприемство» з оформлениям на нього всiх !! працiвникiв. Про це заявив Сергш Наумець, «мшстр будiвництва ЖКХ». Про його до-
сввд роботи на Крайнш ШвночГ Росп та причетнють до зведения олГмпшських об'ектГв у СочГ можна прочитати на сайп «Миротворець». На заяву ввд-реагував голова делегащ! МГжнародного комГтету Червоного Хреста в Укра!ш Алан ЕшлГманн, який був здивований таким поворотом подш Г запропону-вав провести незалежний аудит компанл, щоб ощ-нити потреби з модершзащ! системи водопоста-чання область А голова донецько! обласно! Вшсько-во-цившьно! адмГшстращ! (ВЦА) Олександр Куць
чГтко наголосив, що Укра!на не збираеться втрачати свое: «Донецька обласна державна адмГшстращя, яка е власником КП «Вода Донбасу», наполягае на тому, щоб тд час проведения аудиту, а також надалГ в процесГ модершзацп системи водопостачання До-неччини компашю розглядали як едину на всш те-риторп област (зокрема, Г на окупованш !! частит)». Вш вважае, що так заяви - це чергова спроба машпулювання та шантажу заради «тдвищення ставки в переговГрному процесс»
Екологiчна складова
2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
^^™|нтегральний шдекс о Нижнiй пор^ а Нижне оптимальне
Верхне оптимальне * Верхнiй порiг
Рис. 7. Динамжа штегрального показника еколопчноТ складовоТ ДонецькоТ областi у 2000-2017 рр. (розраховано Ю.М. Харазшвш за даними облстату)
Попри впевнену риторику нашо! влади, яка спрямована все ж таки бшьше на питания страте-пчт, шж практичш, навряд чи процес уже вдасться припинити. Бо в бажанш «ввджати» та «ореспубль канити» всГм цим при!жджим «мшстрам» немае рГвних. Але навряд чи внаслвдок того кардинально змшиться картина водопостачання, бо те, що юнуе у фГзичному сенсГ, змГнити якимись фейковими роз-поряджениями все одно швидко не вийде: аи напря-мок руху води в каналГ, аш поеднанють населених пунктов, подшених лшею фронту, розпоряджен-нями не перешакшиш. А ось фшансова складова процесу обслуговувания та користування, нашмо-вГршше, змшиться офщйно. У компанп «Вода Дон-басу» ввд коментарГв традицшно ввдмовляються, по-силаючись на вимушене перебування «мГж двох вогшв». Але неофГцшно деяк спещалюти припуска-ють, що одним Гз можливих варГанпв стаиуть новГ домовленосп, зпдно з якими бойовики вГзьмуть на свое утримания самГ водоканали, а за користування водою далГ платитимуть через мГжнародш оргашза-
цГ!.
Це певною мГрою дещо розв'яже руки самш компанп, яка, хоч би як це намагалися завуальову-вати, ствпрацюе з терористами та змушена йти на
компромюи й порушення законодавства. Правоза-хисники вже стикалися з випадками, коли пращв-ники «Води Донбасу», як начебто офщйно працю-вали у прифроитових мюцевостях, що територГа-льно належали до тдроздшв, як залишилися на окупованш територп, не змогли стати на облш у Центр зайнятосп чи оформити пенсто за вшом через те, що компашя певний час взагалГ не платила за них податки. I ввдсутнють у деяких платГжних документах, як видають на руки пращвникам, наприклад, згадки про вшськовий збГр, теж вказуе на наявнють певних компромюних схем. I ще щкавий момент: наприкшщ минулого року, ще до гучно! заяви псев-домшютра, ввдбулося переформатувания деяких тдроздшв компанп на вшьнш територп, яке включало, зокрема, Г перевпорядкування. Тому навряд чи офщйний роздш став для «Води Донбасу» таким уже неочшуваним. Але в цш ситуацп, як Г у випадку з шшими «нацюналГзащями», що ввдбулися рашше, е небезпечшшГ ризики, шж нюанси фшансово! поль тики само! компанп. ОкрГм затоплених шахт Г вирь заних на металолом заводГв ми можемо дютати гло-бальну еколопчну катастрофу через руйнащю системи водопостачання, яка, ще раз наголошую, на ДонбасГ едина незалежно вед лЫ! фронту.
Можливо, усввдомлення pизикy, що з кожним днем збiльшyeться, i пгдштовхнуло облaснy влaдy нapештi дaти офщйний стapт пpоцесy ствоpення не-зaлежного водогону для зaбезпечення пpифpонто-вих таселених пунктгв. Зокpемa, мiстa Тоpецьк, що не pae опинялося нa межГ кaтaстpофи чеpез пошкод-ження водогону тд чaс бойових дш. ^о pозpобкy пpоектy сповютив головa ВЦА Олексaндp Kyць, зa-yвaживши, що вш буде недешевим, aле для його pе-aлiзaцiï плaнyeться зaлyчaти кошти з деpжaвного бюджету тa e сподiвaння нa допомогу доноpiв. Якщо в пpоект буде зaклaдено тaкож будГвництво фiльтpy-вaльноï стaнцiï, Гтиметься пpо 350 млн rprn Зви-чaйно, це тшьки о^емий пpоект, який не може зa-побГгти вам можливим нaслiдкaм «господapю-вaння» окyпaнтiв, aле почaток цього ^оцесу тад-звичaйно вaжливий для pозв'язyвaння подaльших конфлГкпв тa уникнення спpоб мaнiпyляцiй i шaн-тaжy» [5].
«3a п'ять pокiв вГйни колись eдинa системa зa-безпечення Донбaсy електpикою, гaзом i водою бyлa фaктично зpyйновaнa. Пеpефоpмaтyвaння вiдбyвa-лося поступово: у piзнi pоки, зa piзних обстaвин i з piзним вГдсотком вигоди i втpaт для пiдпpиeмств, деpжaви, бГзнесу. Ыколи нa це впливaли фaктоpи тиску гpомaдськостi, подекуди piшення мaло суто економГчний хapaктеp, a деяк питания обговоpювa-лись у вищих свГтових полГтичних колaх.
Зpyйнyвaти eдинy систему не вдaлося тшьки в чaстинi водопостaчaння: нa Донеччиш, пpимipом, фГзично неможливо пеpекpити доступ до питно1' води з кaнaлy Сiвеpський Донець - Донбaс шселе-ним пyнктaм, що мютяться нa тимчaсово не тдкон-тpольнiй Укpaïнi теpитоpiï, бо чеpез них водa по-тpaпляe у вшьнг мiстa тa селищa. Сьогоднг 67% води
з кaнaлy подaeться нa окyповaнy теpитоpiю, 33% -m контpольовaнy ypядом. Haпpиклaд, вГльний То-pецьк тa окyповaнa Гоpлiвкa пов'язaнi Гоpлiвською фiльтpyвaльною стaнцieю № 2, до АвдП'вки водa нaдходить Гз Донецько1' фiльтpyвaльноï стaнцiï. Kpiм того, вГд pоботи pозтaшовaного пpосто нa лГнП' фpонтy тpетього пГдйому кaнaлy тa помпово1' стaнцiï пеpшого пГдйому «Пiвденнодонбaськa» зaлежить подaчa нa п'ять фiльтpyвaльних стaнцiй: Донецьку, Чеpвоноapмiйськy, Великоaнaдольськy, Mapiyполь-ськг № 1 i № 2. А це десятки таселених пункпв по обидвa боки лГнП' фpонтy. Петpовськa помповa тa 3a-хiднa фiльтpyвaльнa стaнцiï, якГ зaлишилися нa вшь-нГй теpитоpiï, - основнГ джеpелa водопостaчaння нa окyповaнiй Лyгaнщинi. Ь остaнньоï водa нaдходить у ташГ Попaснy, Гipське, ТошкГвку, Золоте тa окупо-вaнi Xpyстaльний, Алчевськ, Антpaцит. Kpiм того що Укpaïнa пов'язaнa зобов'язaннями згГдно з кон-венцieю ООH, пpипинити подaчy не можта й чеpез пapитет: ми, нaпpиклaд, не можемо вГдключити До-нецьк, a вони пpипинити подaчy води Mapiyполю. Це, звГсно, ствоpюe низку ^облем, якг зa pоки вГйни нaкопичyвaлись як нa пiдпpиeмствaх-постaчaльни-гах, тaк i в тих, до кого водa потpaпляe для пеpеpоз-подГлу нa споживaчiв.
Ha офщйному сaйтi «Води Донбaсy» зaзнa-чено, що та 1 сеpпня 2019 pокy Kn недоотpимaло плaтy зa послуги водопостaчaння тa вГдведення в pозмipi 2,1 млн гpн. Ь них 1,4 млн гpн ввд мГськво-докaнaлiв тa yпpaвлiнь комyнaльного господapствa, 103,5 тис. гpн ввд пiдпpиeмств, 41,3 тис. гpн ввд не-пpомисловоï гpyпи тa споживaчiв. ВГд сaмого по-чaткy конфлшту «Водa Донбaсy» нaмaгaлaся тpи-мaти умовно нейтpaльний стaтyс, щоб ïï дГяльностГ не пеpешкоджaли по обидвa боки фpонтy. Бpигaди
ремонтнишв про!жджали через КПВВ, реактиви для очищения води постачали на той бш через м1жна-родний Червоний Хрест, щоб не допустити еколо-пчно! катастрофи в усьому регюш. Певш суми тд-приемствам-постачальникам передавали на вшьну територто через мГжнародних посереднишв, що хоч якось зменшувало борги. Але з березня 2017 року, коли керГвництво «республГк» образилося на торго-вельну блокаду, тдприемство офщйно «нацюналь зували», воно, як Г бшьшють промислових об'ектГв на окупованих територГях, потрапило тд контроль «Внешторгсервиса» Серпя Курченка, тсля цього потш платежГв звЫти кардинально зменшився. Бо-йовики озвучили намГри перетдпорядкувати собГ мюцевГ водоканали, але на це !м, ГмовГрно, забракло сил та фшансування. За словами одного з робгтнишв Гз ГорлГвки, грошей, як мюцеве населения перера-ховуе за воду, наразГ вистачае тшьки на заробГтну плату та закутвлю палива: комунальш тарифи там залишилися низькими, а кшьшсть населения ютотно зменшилася. МатерГали для ремонту надаються Ро-сГею як гумаштарна допомога. А люди, ям фактично працюють на укра!нському тдприемствг мають проблеми з нарахуванням стажу, оформлениям пен-си та шшими законодавчими нюансами. З 23 жовтня на територп «ДНР» населению заборонено перера-ховувати грошГ за спожиту воду КП «Вода Донбасу». Зпдно з постановою керГвництва «респуб-лши» тепер це треба робити через !хнш «Централь-ний банк». Але поки що «Вода Донбасу» структурно лишаеться единою оргашзащею для всГе! територп, принаймш на офщйному сайт з'являються новини з населених пунктов по рГзи боки фронту, реквГзити для платежГв не подшеш на окуповану та вшьну територп. Про деталГ компромгав та ствпращ в компанп волтоть не говорити, пояснюють, що це стосу-еться безпеки !хшх пращвнишв та загально! гумаш-тарно! безпеки регюну.
Але через борги за електрику тдприемства -постачальники води мають проблеми. 11 квгтня 2019 року почалися першГ масштабш вЫключення вЫ водопостачання: «ДТЕК ПЕМ-ЕнерговугЫля» зупинило поставки електроенергп КП «Вода Донбасу». ТОВ «Луганське енергетичне об'еднания» знеструмило Петровську помпову станщю Попас-нянського водоканалу, яка забезпечувала водою й жителГв тимчасово не тдконтрольно! уряду територп Лугансько! обласп, зокрема й Луганськ за борг майже 157 млн грн. Так вЫключення перюдично вЫбуваються в рГзних точках регюну, де заборгова-нють перевищуе можливост погасити !! навГть у процесГ реструктуризации А хто погашатиме борги тих, хто живе в окупаци, взагалГ невЫомо. Соти населених пункпв на вшьнш територп Донеччини та Луганщини залишаються без водопостачання. Причини колосально! заборгованост постачальникам струму у вЫсутносп мехашзму вЫшкодування ви-трат на електроенерпю з перекидання води в мало-води регюни, збитковГ тарифи на не тдконтрольнш укра!нськш владГ територп, низький рГвень оплати самоспйними водоканалами за спожиту воду. Обь
цяний статус «захищеного спостерГгача», який пла-нував надати попереднш уряд, наразГ не працюе, бо спалахи сощального напруження через выключения населених пункпв на вшьних територГях тривають. За шформащею джерел Тижня у ДТЕК, питания на-магаються «розрулити» на вищих рГвнях, але кон-кретш дп й термГни не розголошуються. Можливо, йдеться про пошук алгорттшв роздшення борпв окупованих та неокупованих територш, новГ домов-леност про оплату отримано! води на територГях по той бш фронту або способи !х компенсацп державою.
У самш системГ енергопостачання теж не все гладко. Ввд 26 липня 2017 року Укра!на офщйно не постачае жодного кшовата через лшю фронту: на деяких дшянках це неможливо через руйнування ЛЕП тд час бойових дш, шшГ лшп були вЫГмкнуп з економГчних причин. I хоча це сталося тд час розмов про Гнтегращю та налагодження економГч-них зв'язкГв, на чому наполягали на переговорах у «норманському формат!», Укра!на вЫмовилася нести такий тягар навГть задля демонстрування щи-рих намГрГв. До 2015-го ми постачали електрику на неконтрольовану територГю Донеччини. У квгтт того року Укренерго припинило враховувати поста-чання по п'ятьох ЛЕП, по яких росшський струм не йшов далГ, на вшьну вЫ окупаитгв територто. З липня Роая вже не отримувала плати за цю електроенерпю як за експорт в Укра!ну. З 1 вересня 2017 року завершився процес оптишзацп енергетичного ринку «республши». З цього моменту розподш Г по-стачання забезпечуватиме едине тдприемство «Региональная энергопоставляющая компания», до складу яко! увшшли п'ять тдприемств, що потра-пили гад так зване зовшшне керування. Населению вЫтодГ заборонили оплачувати енергто картками укра!нсько! банкГвсько! системи й змушували робити це через «Центральний банк ДНР». На окупованш територп Донеччини залишилося двГ ТЕС: Зу-евська та СтаробешГвська, якГ задовольняють потреби цГе! територГ! та навГть мають надлишок, бо втратили споживачГв, зокрема металургГйнГ пГдпри-емства на вГльнГй територГ!.
ЕкономГчну ситуащю там складно назвати ста-бЫьною: працГвники по кГлька мГсяцГв не отриму-ють заробГтно! плати, спещалюти поступово зали-шають робочГ мюця. Але подГлитися надлишком, на-приклад, Гз «братньою республГкою» вони не мо-жуть через брак техшчно! можливостГ. Тому зараз окупована Луганщина отримуе електроенергГю з Ро-сп, хоча до 2017 року !! надавали ми, втрачаючи мГ-льйони гривень. Наприклад, у 2016-му окупована частина Лугансько! областГ щомГсяця отримувала з об'еднано! енергосистеми Укра!ни струму на бли-зько 140-150 млн грн, а сплачувала не бшьш як 50 млн грн. Зазначеш суми теж передавалися за до-мовленостями через мГжнароднГ гуманГтарнГ оргаш-зацй. При цьому на звшьненш територГ! Луганщини з 2015 року говорять про необхЫнють будГвництва ново! тдстанцп 500 кВ у райош мГста КремГнна, щоб синхронГзувати частини областГ з енергосисте-
мою Укра1ни вже без урахування неп!дконтрольно1 територп. На тдстанцто планувалося завести лш! електропередач 500 кВ ! 220 кВ. Але за кшька роив вде! синхротзацп зм!нювалися, буд!вництво дорож-чало, а тепер уже спливли ва терм!ни, у як! мали б ввдкрити такий важливий об'ект. Але весь цей час область перебувае в зон ризику. Нещодавно ситуа-щя на Луганськш ТЕС (бшя Щастя) загострилася: напередодн опалювального сезону станщя працю-вала на дорогому природному газ!, бо було заблоко-вано постачання вугшля з Рос!!. Депутатка ввд Опо-зицшного блоку та кер!вниця напряму з! сталого розвитку ТОВ «ДТЕК Енерго» Вштор!я Гриб шфор-муе про можливе поновлення руху до т!сних зв'язк!в !з Рос!ею: «Мшстр запевнив, що уряд працюе над тим, щоб розблокувати поставки вугшля з Росш-сько! Федерацл, адже це питання надзвичайно! ваги. В уряд! спод!ваються, що поставки будуть ! що вдасться наповнити склади ТЕС до опалювального сезону. Якщо ж т, тод! там готов! говорити про зменшення щни на газ для Лугансько! ТЕС, щоб та могла працювати». Про стратегто налагодження економ!чних зв'язив !з тдприемствами на окупова-них територ!ях шформацл немае.
Ц!каво, що р!к тому НКРЕКП компенсувала «ДТЕК Донецьк! електромереж!» 713,68 млн грн втрат ввд постачання електроенергп пшьговим кате-гор!ям споживач!в на окупован територп Донбасу за листопад - грудень 2014-го та с!чень - березень 2015-го. При цьому вести баншвську д!яльнють на територп ОРДШО уряд заборонив ще в серпн 2014 року, тому споживач! навпь не могли сплатити за спожиту енергто Але й це ще не шнець проблемам, пов'язаним !з постачанням на окуповану територто електрики: у вересш в ДТЕК поввдомили про арешт рахуншв оператор!в системи розпод!лу, пов'язаний !з боргами перед «Енергоринком». Борги утворилися через виконання компашями ршень Кабм!ну та РНБО про постачання електроенерг!1 та кутвлю сальдо-перетошв !з окупованих територш Донбасу, борги державних шахт ! комунального тд-приемства «Вода Донбасу». Про наслвдки блоку-вання рахуншв шформують ! представники оргашв самоврядування прифронтових територш Донеч-чини, як! вже два м!сяц! не можуть отримати оплачен! послуги.
Нещодавно сусп!льство сколихнула !нформац!я про ймов!рне вадновлення постачання газу на територто, не контрольовану Укра!ною. З лютого 2015 року «Нафтогаз Укра1ни» не постачае блакитне па-ливо на окуповану територто За офщйною вершею, через руйнування системи тд час ведення вш-ськових дш Ввдтод! Рос!я постачае газ через газови-м!рювальш станци «Прохоровка» ! «Платово» на кордон! з Ростовською областю. Укра!на за це па-ливо не платить. Але восени зд!йнявся шум через ухвалення постанови № 875, у якш вдеться про виве-дення за дужки борпв, що накопичилися на об'ек-тах, як перебувають на тимчасово окупованих тери-тор!ях.
«С виробники тепла, територп яких вшна подь лила на дв! частини. Тепер вони можуть постачати його споживачам на п!дконтрольн!й територ!1 на тих самих умовах, на яких постачають !нш! тепловики, повнютю розташован в межах падкотрольних район!в. В!дпов!дальним за затвердження корект-ного перелшу таких об'екпв ! борпв е кер!вництво Донецько1 та Лугансько1 областей, призначене укра-1нською владою. Ми чекаемо на ц! перел!ки», -заявляють у «НафтогазЬ», пояснюючи, що така за-борговашсть враховувалася при визначенш р!вня розрахуншв, а якщо вш падае нижче шж 90%, то цим тдприемствам на тдкотрольнш територп не можна постачати газ.
Тобто нараз! скасування борпв не передбача-еться, постачання газу не в!дновлюеться, але вда-лося врегулювати питання подальшо! роботи тд-приемств, як! забезпечують теплом вшьну територто Донбасу. У «НафтогазЬ» наголошують, що на сьогодш, за законом, !хиi зобов 'язання «не застосо-вуються до д!яльност! з постачання природного газу на об'екти газоспоживання виробнишв теплово! енергп, що розташоваш на тимчасово окупованш територп Укра!ии»» [19].
1.4. Науково-техтчний вимiр: 1) нерозвине-тстъ тновацтног тфраструктури (ткубатори, науков1 та технопарки тощо), а також тститу-цтного забезпечення (оргатзацшно-законодавчих заходгв) гг сталого розвитку; 2) деградация I занепад «прикладних» ланцюг1в (СКТБ, ПКТ1 I т.п.) циклу «дослгдження - виробництво» у цивыъних секторах промисловостг, охорот здоров'я I освти; 3) вгдсут-тстъ державног I рег1оналъно1 тдтримки «тнова-цтного лгфта» (системи тдтримки тновацт вгд школи до комерцтного впровадження на внутрШ-нъому та зовнШнъому ринках); 4) наявний дефщит децентрал1зованих джерел фтансування прикладних розробок, зокрема енергозберггаючих технологий у виробничт сферг I комуналъному господарствг; 5) вгдсуттстъ мотивацИ' бизнесу загалом до фтансування тновацт I зокрема великих тдприемств до впровадження тновацт втчизняних фахгвцгв I ви-нах1дник1в з малого I середнъого бизнесу (рис. 8).
У Донецькш обласп пошкоджено та зруйно-вано понад 10 тис. громадських об'екпв, зокрема 176 шкш, 86 дитячих садив, 28 професшно-техшч-них, 19 вищих навчальних заклад!в ! 26 об'екпв ф!зкультури ! спорту. В Луганськш обласп зруйно-вано ! пошкоджено 40 дошкшьних та загальноосвгт-шх заклад!в. Зпдно з загальними тдрахунками, суму збттав ощнюють у 4,9 млрд дол. Зменшення контингенту навчальних заклад!в у середньому ста-новить вщ 50 до 100%, залежно в!д р!вня ! типу закладу [7, с. 231]. Заклади вищо! осв!ти та шститути Нац!онально1 академ!1 наук частково перем!стилися на пОдконтрольну Укра!н! територто. Впм, не менше занепокоення викликають засади розбудови осв!ти в «ЛНР» / «ДНР» та методи роботи з молодим покол!нням, як! там застосовують.
Промисловють регюну, яка за сво!ми техн!ч-ними характеристиками в!дпов!дала к!нцю XX ст.
1нновацшна безпека
о 1нтегральний iндекс □ Нижнiй порiг Д Нижне оптимальне
Верхне оптимальне ж Верхый порiг
Рис. 8. Динамiка iнтегрального показника шновацшноТ складовоТ ДонецькоТ облает у 2000-2017 рр.
(розраховано Ю.М. Харазiшвiлi за даними облстату)
i трималася лише на державних дотащях, нинi в низцi мiсцевостей вщент зруйновано. Конкурентнi виробництва за поввдомленнями укра1нських ЗМ1 ще минулого року «евакуйоваш» до Роси, попросту - розграбоваш.
Заморожування конфлiкту за абхазьким чи то осетинським, босншським чи приднiстровським сценарieм, про що повсякчас сперечаються росш-ськ та мiжнароднi експерти та середовище сощаль-них мереж, е практично неможливим унаслiдок його виробничо! специфiки. Наслвдком названих вище конфлiктiв стала аграризащя регiонiв, затвердження
натурального господарства як стратеги фiзичного виживання. В Донбас з його найвищим у Сврот рiвнем урбашзаци, чотирма мiльйонами iндустрiа-льного населення, забрудненими, а тепер - ще й за-мiнованими землями, сiльським населениям, що ста-новить мiзериу частку сощуму (пересiчно 10%), сце-нарш аграризацп дорiвнюватиме гуманiтарнiй ката-строфi небаченого в сучаснiй Сврот рiвня. Все це потребуе iнвестицiй як ввд мiжнародних органiзацiй донорiв, так i вiд приватних iноземних та вггчизня-них iнвесторiв, вiд гаранти держави (рис. 9).
lнвестицiйно-фiнансова безпека
1 -
0,9 -
0,8 -
0,7 -
0,6 -
0,5 -
0,4 -
0,3 -
0,2 -
0,1 -
о 1нтегральний iндекс □ Нижнш порiг • Нижне оптимальне
Верхне оптимальне « Верхшй порiг
Рис. 9. Динамжа штегрального показника швестицшно-фшансовоТ складовоТ ДонецькоТ облает у 2000-2017 рр. (розраховано Ю.М. Харазшвш за даними облстату)
«Ми не виграемо вшну, допоки не готовi змi- плоть i кров нашо! громади. 1х можливо змiнити
нити установки нашо! полггики, нашо! групово! гро- лише довгим перевихованням чи великою вiйною з
мадсько! дiяльностi i нашого iндивiдуального пере- рефлекиею поразок. живання. Наявнi установки в'шися в меитальнiсть, в
-235
Еконотчний вiсник Донбасу № 3(57), 2019
1. Ми граемо в чужу гру, а не в свою. 2. Ми захища-емо свою слабку позищю, а не намагаемося 11 прин-ципово змiнити, посилити i агресивно нав'язати ш-шим. 3. Ми опираемося на геро!в та на нащональний мiф, а не на iнаваторiв-мислителiв та на свггевий чи вселюдський мiф. Фронтирна кра!на завжди iснуе в свiтових масштабах, i повсякчас в юторп руйнуеться, якщо не в змозi робити зусилля i дося-гати цих масштабiв. Ми нiколи не зможемо вирь шити проблему вiйни з Роаею, якщо не почнемо грати свою гру i руйнувати гру чужу. При цьому своя гра ведеться по сво!х правилах, за сво! цiлi i з сильно! позицп. Мiнський формат, Нормандський формат, Будапештський формат це чужа гра. "Формат Донецького аеропорту" - це наша гра, хоч i за-снована на втратах. С iншi способи свое! гри, невш-ськовi, але вони вимагають iителектуальних зусиль. Тобто е небагато сценарпв, як дозволяють створити сильну позищю у протистоянш з набагато сильш-шим суперником. Всi так сценарп пов'язанi з рiз-ними способами штелектуальних та органiзацiйних зусиль, за якими стоять iнновацi! та шавацп. Ви-грати вiйиу чисто вшськовими засобами можливо, але для цього потрiбнi iнавацiйнi вiйськовi технологи i сильна воля вiйськового стратега. Ми не захотели гти цим шляхом, бо традицiйно не поклада-емося анi на iителектуалiв, анi на во!нiв. Ба бшьше -ми !х бо!мося.
Виграти вiйну на виснаження теж можливо, але для цього потрiбнi соцiальнi шавацл i сильна воля полпичного стратега для !х впровадження. Ми не захотели гти цим шляхом, бо традицiйно покладае-мося на торгашiв та злодпв при владi. I при цьому ми !х ненавидимо. Спроба замiнити !х на вiдомих медiа-персон шчого не дасть. Виграти вiйну за уча-стю мiжнародно! демократично! спшьноти i з мшь мальним застосування вiйськово! сили для стриму-вання агресi! теж можливо, але для цього потрiбне авторитарне стратегування, тобто стратепчна шахова гра в умовах обмежено! демократл всерединi Укра!ни. Ми спробуемо показати, як можна виграти вшну за участю мiжнародно! спiльноти з помiркова-ним застосуванням вiйськово! сили. Перший крок -зруйнувати чужу гру, запропонувати свою гру i посилити свою позищю. Щоб посилити позицiю, необ-хiдно змiнити концептуальне бачення ситуаци. В поняття свое! гри входить i розбудова уяви про нове спшьне майбутне - тобто вщповщь на питання на-вiщо нам жити далi разом. Яке майбутне стане плацдармом спшьних дiй. Не треба вщновлювати ш-дустрiальний радянський Донбас - треба робити його заново i коло цього об'еднувати iнтелект, молодь, ресурси.
Донбас тимчасово виводиться з УкраТни, поки УкраТна перешакшуеться.
1накше концептуальне бачення ситуацi! таке. Ми вели декшька вiйн - традищйну збройну, шфор-мацiйну, економiчну, дипломатичну. Зараз по всiх цих напрямках намiтилася рiвновага та заморо-ження, що грае на користь агресору. Але також ми ведемо ще одну вiйну: Роая екологiчно знищуе
Донбас, Укра!на еколопчно нищить Крим. Якщо на Крим Росi! в екологiчному сенсi начхати, для не! вш лише вшськова база, то Укра!нi на Донбас не начхати. Еколопчна катастрофа все сильшше загрожуе росiйським територiям бiля Донбасу. I вона теж не може !! iгнорувати. Вона загрожуе i Чорному морю та шшим кра!нам.
Саме тому Укра!на мае оголосити Донбас мiж-народною зоною сощо-гумаштарно! та екологiчно! катастрофи, що !! наслiдки вiдчуе свгт далеко поза межами Донбасу й Укра!ни. На цих тдставах, Укра-!на виводить Донбас за межi власно! юрисдикцi! i оголошуе його зоною еколопчно! катастрофи з мiжнародним управлiнням, з метою подолання катастрофи шляхом реалiзацi! мiжнародних же програм i проектов, скажiмо, рошв на 10-20 з чiтким описом крошв, як туди тсля пророблено! роботи поверта-еться iнакша Укра!на.
Укра!на на рiвнi ООН приймае нормативнi документа виведення Донбасу тд мiжнародний суве-ренiтет i повернення його пiд власний суверенитет. Цей перший крок змiиюе мiжнародний статус Донбасу. Його публiчнi установки такi - Укра!на опини-лися заручником свiтового протистояння, що зруй-нувало Донбас; тепер свгт мае допомогти Укра!нi зу-пинити катастрофу i вiдбудувати Донбас.
Це дасть можливють Укра!нi п1дготуватися до штеграцп Донбасу в iнакшу Укра!ну. Iнакша Укра-!на означае фундаментально змшену Укра!ну, тобто на територй Укра!ни проводиться дек1лька взаемо-пов'язаних процесiв. Спочатку вибудовуеться бачення ново! Укра!ни в постглобальному свт. Перший крок далi - приймаеться iнавацiйна Конститу-цiя i принципово змiиюеться полiтична i сощо-куль-турна модель Укра!ни.
Другий - процеси функцiоиувания i процеси розвитку роздiляються в державному та мунщипа-льних бюджетах. Бюджети розвитку стають iнiцiа-торами масштабних проектов та програм, куди включаеться бiзнес.
Третей - для виконання таких масштабних проектов приймаеться законодавство про публiчно-при-ватне партнерство i запускаеться процес програмно-проектно! публiчно-приватно! дiяльностi, де для бiзнесу i публiчних структур прописуються норми взаемодп у масштабних проектах.
Четвертий - на рiвнi Президента створюеться двi принципово рiзнi структури управлiння: «Ситу-ацiйна кiмната» та «Стратепчна шмната». Перша структура займаеться ефективним i повсякчас кри-зовим менеджментом ситуацш. Друга структура займаеться безперервним процесом стратегування з застосуванням амбiвалетних стратегiй та викорис-товуючи петлi Бойда. Цi процеси теж вщбуваються протягом 10-20 рок1в. Пот^м вщбудований Донбас повертаеться в iнакшу Укра!ну.
Гра в Будапештський формат через ООН. Гра в Будапештський формат можлива лише тод^ коли Укра!на повнiстю поламае гру мiжнародно! стльноти разом з Росiею в Мшський формат та в Нормандський формат. Водночас Будапештський
меморандум, на якому зазвичай пропонують буду-вати Будапештський формат, дае для Укра!ни дуже слабку позищю. Але цю позищю можна посилити. Покажемо схематично, як можна посилити позищю Укра1ни по Будапештському меморандуму. Укра1на, як одна з кра1н-засновниць ООН, звертаеться в ООН за роз'ясненнями щодо статусу Будапештського меморандуму з такими запитаннями.
1. Який статус Будапештського меморандуму, чи можна його розглядати як догов!р, в якому Укра-1на в!дмовляеться в!д ядерно1 збро1, а !нш! сторони гарантують !й територ!альну цшсшсть? Укра!на на-гадуе, що цей статус мае бути визначено ООН прямо ! недвозначно, бо мова ще про долю цшо! кра!ни ! будь-як! непрям! чи неоднозначн! формулювання означатимуть вщмову у вщповвд на питання.
2. Якщо Будапештський меморандум мае статус юридично шкчемного документу, то Укра!на хотела би денонсувати цей документ через ООН. В такому раз! Укра1на залишае за собою право в!днов-лення ядерного потенщалу. Нагадаемо, що участь Укра1ни в Договор! про нерозповсюдження ядерно1 збро!, як в укра!нському, так ! м!жнародному право-вих полях, е «обумовленою (соп&1;юпа1)» саме Буда-пештським меморандумом ! його чиншстю. I за умови визнання його «шкчемним», Укра!на не е по-в'язаною жодними зобов'язаннями щодо ядерно! збро1.
3. Якщо Будапештський меморандум мае статус договору, то Укра1на вимагае в!д член!в ООН, тдписанпв Будапештського меморандуму, д!евого виконання гарантш щодо ввдновлення суверенитету Укра!ни над Кримом ! Донбасом. В раз!, якщо Роая не погоджуеться на це, вона мае бути виключена з ООН, чи, принаймш, втратити статус постойного члена Радбезу ООН, оскшьки вш ! так е довол! «про-блематичним» з огляду на неправову природу «спа-дковост!» Рос!1 по в!дношенню до СРСР.
4. Якщо ООН в особ! п!дписант!в Будапешт-ського меморандуму не погоджуеться з вимогами Укра1ни, то Укра1на виходить з ООН.
5. Укра!на мае заявити, що нащонально-дер-жавна модель ООН, в якш протир!ччя м!ж сильними кра!нами вир!шуються за рахунок слабких кра!н, не-д!ева, не мае смислу ! безперспективна. Як кра!на-засновник ООН Укра!на мае на це моральне право. Укра!на мае закликати шш кра!ни до створення ново! свгтово! оргашзацл, де буде реал!зовано недер-жавну модель членства.
Це дуже серйозна гра з дуже серйозними на-слщками не лише для Укра!ни, але ! для свгту. Свь тов! не потр!бна така нед!ева ООН, яка хоче виршу-вати проблеми захщних кра!н з Рос!ею через руйну-вання територ!ально! цшсносп Укра!ни.
Масштаб гри i своя позищя. Можна критику-вати, корегувати ! покращувати кожну з цих моделей. Але звершть увагу, що кожна з цих стратепч-них моделей мае св!товий масштаб, пропонуеться як !навац!йна !н!ц!атива Укра!ни, ламае гру сильних кра!н разом з Роаею, нав'язуе гру Укра!ни, посилюе
позиц!ю Укра!ни ! дае можлив!сть хоч якось пере-могти.
Перша стратег!чна гра-схема-модель перево-дять ситуащю у проспр, де Рос!я практично мало що може зробити. Друга стратег!чна гра-схема-модель робить щну поразки Укра!ни неприйнятною для Заходу та Рос!!. Водночас обидв! щ стратепчш гри-схеми-модел! можлив! лише за умови наявносп центру стратегування в Укра!ш. Ан РНБОУ, ан !н-ститут Стратег!чних Досл!джень не е такими центрами. Тобто, щоб грати стратепчно, потр!бш стратепчш гравщ, а не политики ! не дослщники чи аналпики стратегш Щ стратепчш гравщ мають бути включен! в систему прийняття державних рь шень.
Друга умова це мужн!сть умовного правлячого класу. Укра!на, як власне ! решта свгту, вже давно не мають мужшх полгтишв. Субпасюнарнють та субдо-мшантнють свгтово! политики дозволяе такому гопнику як Путш творити все, що забажаеться.
Третя умова це лептимшсть мислення в Укра-!н!. Допоки мислення п!д забороною ! кра!ною пануе штелектофоб!я, навгть розроблеш перспективш мо-дел! стратег!! не можуть бути впроваджен! ! розви-нул Будь-яка участь у чужш гр! це шлях до про-грашу у вшш Якщо ми не здатш все це зробити, по-тр!бно готуватися до важко! ! трапчно! поразки ! до розколу Укра!ни. Це принаймш чесно» [18].
2. Пропонуеться оргашзувати !з залученням кошпв шоземних державних та приватних донор!в поспйно дточу щор!чну або щодвор!чну Мiжна-родну конференцiю «Катастрофа Донбасу: мiж-народна спiвпраця в лок&тзацп та лжвщацп на-слiдкiв шляхом модершзацп та смарт-спещ&тза-Ц11» (один рш на територп Донецько! обласп, дру-гий - на територп Лугансько!), метою яко! повинно стати утворення Мiжнародного фонду «Переза-вантаження Донбасу - 4.0», який би передбачав створення в!дпов!дних галузевих в!дд!лень:
екологiчного - з фшансування проектов лшвща-цп насладив закриття та затоплення шахт та !х шкодливого впливу на довк1лля;
сощального - з фшансування проектов у сфер! освгти (загально!, професшно!, вищо!), сприяння п!дприемницьким ушверситетам (в тому числ! реа-л!зацп проекту «Лнновацшного л!фта «вщ школи -до Свропи»), розвитку кооперативного руху на сел! та в ОТГ, охорош здоров'я, модершзацп житлово-комунального господарства, рекреацп, !нклюзив-ного розвитку, туризму;
нео'тдустр'шльноЧ модертзаци - з фшансування проекпв смарт-спещал1зацп та «Ыдустрп 4.0», створення мереж! iидустрiальиих парив, орга-шзацп сучасних високотехнолопчних виробництв, шляхом приеднання до високотехнолог!чних евро-пейських та свгтових кластер!в та ш;
наукового та шновацшного - з метою розбу-дови рег!онально! !нновац!йно! системи шляхом ф!-нансування проекпв розбудови iииовацiйно! шфра-структури (б1знес-1нкубатор1в, наукових парив, технопарк!в, хаб!в - транспортних, медичних тощо),
сектору ГТ-шдустрп, НДДКР з прiоритетних серед-ньострокових науково-технiчних напрямiв розвитку регюшв.
3. Для реалiзацi! цих проектов на законодав-чому рiвнi в регюш потрiбно створити спецiальний режим шновацшно-швестицшнот дiяльностi (по анаологп з досвшом Грландп та Фiиляндi! вш може бути названий «^новац^ним офшором»), який буде передбачати стимулюючi умови у сферi опо-даткування, кредитування, митно! полiтики для устаткування та особливий режим валютного курсу для ре^зацл цих проектов.
4. Оскiльки для проведения ще! роботи та li на-уково-методичного супровiду, потенцiалу обласних i мiсцевих органiв управлiиня явно недостатньо про-понуеться створити з залученням коштiв проектiв мiжнародно! техшчно! допомоги «Центр стратегу-вання та оргпроектування «Майбутне Донбасу» (головний офю - у Киевi на базi Гнституту економiки промисловостi НАН Украши, Донецьке вiддiлеиня -м. Краматорськ або Слов'янськ, Луганське вiддi-лення - м. Северодонецьк) як неприбуткову громад-ську спiлку за участю експертно! спшьноти (Акаде-мiя економiчиих наук Украши), тдприемщв реп-ону, Донецько! та Лугансько! торгово-промислових палат, та Агенцш регiонального та мiсцевого розвитку. Цей центр у тюшй ствпращ з Донецьким ре-гiональним центром НАН Украши та МОН Украши та ЛОНКР, може стати «мозковим центром» мониторингу та координацп мюцевих стратегiй та програм ввдновлення та «розумно! неоiидустрiально! спеща-лiзацil» Донбасу.
5. З метою об'еднання зусиль промисловцiв, пiдприемцiв, науково-освгтньо! експертно! спшьноти, представнишв державного управлiння та мю-цевого самоврядування в справi вiдновлеиня еконо-мiчного потенщалу та неоiидустрiвльного ввд-родження Донбасу пропонуеться заснувати Грома-дянську платформу «1ндус^я Донбасу - 4.0». У якост iиiцiаторiв такого руху могли б виступити Академiя економiчиих наук Укра!ни, Агенди регю-нального розвитку, торгово-промисловi палати, а та-кож Краматорська мюька рада директорiв промис-лових пiдприемств, Донецький науковий центр НАН Укра!ни та МОН Укра!ни та Донецьке ввддь лення УСПП та iншi.
6. Донецький науковий центр НАН Украши та МОН Украши може стати шлотним проектом 3i створення регшнальнот шновацшноТ системи у якосп своервдного ядра, навколо якого буде форму-ватися сучасна регiональна iииовацiйна шфраструк-тура. На цш основi може бути започатковане форму-вання мережi корпорант вщновлювального (ви-переджаючого) розвитку вiд окремих ОТГ до До-нецького економiчного району (у складi Донецько! та Лугансько! областей). Ц корпорацл можуть утво-рювати вiдповiднi Фонди. Зокрема:
Фонд розвитку виробництва - для фшансу-вання проектов iииовацiйно! шфраструктури iидуст-рiальиих паршв, формування «точок зростання Гн-
дустрi! 4.0», кластерiв, розвитку фiнансово! шфра-структури ^зингу).
Фонд шновацш та науково-техтчного розвитку - для фшансування проектов бiзнес-iнкубато-рiв, наукових парков, технопарков, сектору ГГ-ш-дустрi!, НДДКР з прюритетних середньострокових науково-технiчних напрямiв розвитку регюшв.
Фонд сощального розвитку - для фшансування проекпв у сферi освгти (загально!, професш-но!, вищо!), сприяння пiдприемницьким ушверсите-там, охорош здоров'я, модернiзацi! житлово-кому-нального господарства, рекреацi!, туризму.
7. Алгоритм «шновацшного лiфта» для по-глиблення штеграцп унiверситетськоТ та акаде-мiчноТ науки з бiзнесом та виходом на европей-ський науково-освiтнiй проспр та ринок: 1) створення Фшп або лабораторi! головного по проблемi iнституту НАН Укра!ни при ввдповвднш кафедрi укра!нського унiверситету-партнера; 2) укладання Угоди про спiвпрацю з европейським (iноземним) унiверситетом-партнером та спшьна участь в евро-пейських науково-освгтшх грантових програмах для отримання фшансування; 3) забезпечення структур-них шдроздшв, що займаються дослiдженнями у сферi розвитку високих технологiй (зокрема, напри-клад, нано- та бiотехнологiй) взаемодоповнюючим обладнанням; 4) забезпечення кадрами, стажування, науковi обмiни (студентами, аспiрантами, докторантами, науковцями, викладачами); 5) забезпечення додаткового фшансування шляхом залучення кош-■пв европейських, нацiональних та регюнальних програм, мiсцевих бiзнес-структур або через систему рiзноманiтних фондiв; 6) шдготовка пропози-цiй до вироблення нацiональних та регiональних стратегiй «smart-спецiалiзацi!» та диверсифiкацi! традицiйних галузей спецiалiзацi! регiонiв i мiст кра!н-партнерiв; 7) введення на фiзичних та бюло-гiчних спецiальностях унiверситетiв-партнерiв спецкурсiв «Основи економiки та шдприемницько! дiяльностi», «Економша нанотехнолопй», «Еконо-мiка бiотехнологiй»; 8) забезпечення бiзнес-iнкубу-вання малих тдприемств i тиражування нано- i бю-розробок на базi мiсцевих iнкубаторiв, наукових та технопаркових структур унiверситетiв-партнерiв, в тому числi з використанням схеми франчайзингу.
8. В межах Мшського процесу слiд утворити окрему переговорну групу з визначення, локалiзацi! та розробки системи заходiв з л^вдацл саме насл1д-к1в еколог1чно1 катастрофи довктля на Донбас1. Це дозволить шукати шляхи контактов мiж роздше-ними територiями, вiдкрие дорогу росшським шве-стицiям у ввдновлення екологi! довкшля та шфра-структури регiону. Формування мгжнародних фон-дiв органiзацiй донорiв з фiнансувания еколопчних та iнфраструктурних проектов може стати своервд-ним сигналом-маркером для приходу в регюн при-ватних шоземних iнвестицiй.
Л1тература
1. Торба В. Укра!нський Нью-Йорк без води. На територп Донедько! областi склалась катастрофiчна
сигуащя з постачанням питно! води для мешканщв прифронтових територiй. День. 2019. 26 черв. С. 2. 2. По самые эскалаторы: грунтовые воды в оккупированном Донецке затопили торговый центр, принадлежавший сыну Януковича. URL: https: //censor. net.ua/photo_news/3137836/po_samye_eskalatory_grunto vye_vody_v_okkupirovannom_donetske_zatopili_torgov yyi_tsentr_prinadlejavshiyi. 3. Гончарова С. Водопо-стачання на Доибасi: гумаштарна катастрофа «за планом»? URL: https://tyzhden.ua/Society/231490. 4. Гончарова С. Водна блокада на Доибасi: винна не вшна. URL: https://tyzhden.ua/Society/229276. 5. Гончарова С. Донбас. Вшна за воду. Тиждень. 2019. №6. С.44. 6. Президент назвав прюритетш завдання на Донбасс URL: https://tyzhden.ua/News/232217. 7. Якубова Л. Русский мир» в Укра!ш: на краю прiрви. Вид. 2-ге. Ки!в: ТОВ «Видавництво «КЛЮ», 2018. 384 с. 8. Дон-бас в етиополiтичиому вимiрi / авт. кол.: В. Котигоре-нко (керiвиик), О. Калакура, Л. Ковач, В. Коцур, Н. Кочан, Н. Макаренко, Ю. Школаець, М. Панчух, О. Рафа-льський. Ки!в : IПiЕНД iм. I. Ф. Кураса, 2014. С. 238239. 9. Денис Казанський. Чорна лихоманка: нелегаль-ний видобуток вугшля на Доибасi. Ки!в : Темпора, 2015. 342 с. 10. Тарута С. Ринат бшьше не олйарх. А я - банкрот. URL: lb.ua/news/2015/01/05/290927_ser-gey_tar uta_rinat_bolshe.htm1. 11. Яценюк назвав три причини економiчно! кризи в Укра!ш // Л1ГАБ1знес!н-форм. URL: http://news. liga.net/ua/news/politics/438 6415-yatsenyuk_nazvav_tri_prichini_ekonom_chno_krizi _v_ukra_n.htm. 12. Гройсман В. В. Першочерговi завдання для вирiшения проблем внутршньо перемще-них осiб та вшновлення Донбасу. URL: http: //www. kmu.gov.ua/doсument/247598840/Donbas%20UKIL.rew. ppt. 13. Московчук Э., Дикаленко М. Боевые раны инфраструктуры. Бизнес. 2015. № 11. С. 34. 14. Нас-лвдки вшни: Чи перетворився Донбас на мертву еко-номiчну зону. URL: http: //link. ac/4XgB7. 15. Ввдро-дження Донбасу: оцшка соцiально-економiчних втрат i прiоритетнi напрями державно! полiтики. Ки!в, 2015. С. 41. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2015/! О/Стратепя - Вiд нов л ення-Донбасу-16.10.pdf. 16. Казанський Д. «Звшьнення» ввд шахт. Тиждень. 2019. №34. С. 12-13. 17. Вовк В. Ввд «ковбойсько!» економiки до економiки «космiчного корабля». Тиждень. 2019. №34. С. 17-19. 18. Бебешко Т., Дацюк С., Нiкiтiн В., Чудновський Ю. Позитивнi сценарi! по Донбасу. URL: https: //blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/ 5da84682f1477/. 19. Гончарова G. Газ, вода, окупащя. Тиждень. 2019. №45. С. 10-11.
References
1. Torba V. (2019). Ukrainskyi Niu-York bez vody. Na terytorii Donetskoi oblasti sklalas katastrofichna sytuatsiia z postachanniam pytnoi vody dlia meshkantsiv pryfrontovykh terytorii [Ukrainian New York without water. In the territory of Donetsk region there was a catastrophic situation with the supply of drinking water to the inhabitants of the frontline territories]. Day, Jun 26, рр. 2 [in Ukrainian].
2. Po samyye eskalatory: gruntovyye vody v okkupirovannom Donetske zatopili torgovyy tsentr, prinadlezhavshiy synu Yanukovicha [By the most escalators: groundwater in occupied Donetsk flooded a shopping
center that belonged to the son of Yanukovych]. censor. net.ua. Retrieved from https: //censor. net.ua/photo_news/ 3137836/po_samye_eskalatory_gruntovye_vody_v_okku pirovannom_donetske_zatopili_torgovyyi_tsentr_prinadle javshiyi [in Russian].
3. Honcharova Ye. Vodopostachannia na Donbasi: humanitarna katastrofa «za planom»? [Water Supply in the Donbass: A Humanitarian Catastrophe?]. tyzhden.ua. Retrieved from https://tyzhden.ua/Society/23l490 [in Ukrainian].
4. Honcharova Ye. Vodna blokada na Donbasi: vynna ne viina [Water blockade in Donbass: not guilty of war]. tyzhden.ua. Retrieved from https://tyzhden.ua/Society/ 229276 [in Ukrainian].
5. Honcharova Ye. (2019). Donbas. Viina za vodu [Donbass. Water war]. Tyzhden - Week, 6, pp. 44 [in Ukrainian].
6. Prezydent nazvav priory tetni zavdannia na Donbasi [The President named priorities in the Donbass]. tyzhden.ua. Retrieved from https://tyzhden.ua/News/ 232217 [in Ukrainian].
7. Yakubova L. (2018). Russkyi myr» v Ukraini: na kraiu prirvy [Russian World »in Ukraine: at the edge of the abyss]. Publisher 2nd. Kyiv, CLIO Publishing House LLC [in Ukrainian].
8. Kotyhorenko V., Kalakura O., Kovach L., Kotsur V., Kochan N., Makarenko N., Nikolaiets Yu., Panchukh M., Rafalskyi O. (2014). Donbas v etyopolitychnomu vymiri [Donbass in Ethiopia Dimension]. Kyiv, IPIEND them. I.F. Kuras [in Ukrainian].
9. Denys Kazanskyi. (2015). Chorna lykhomanka: nelehalnyi vydobutok vuhillia na Donbasi [Black fever: illegal coal mining in the Donbass]. Kyiv, Tempora [in Ukrainian].
10. Taruta S. Rynat bilshe ne oliharkh. A ya - bankrot [Rinat is no longer an oligarch. And I'm bankrupt]. Retrieved from lb.ua/news/2015/01/05/290927_sergey_tar uta_rinat_bolshe.htm1 [in Ukrainian].
11. Yatseniuk nazvav try prychyny ekonomichnoi kryzy v Ukraini [Yatsenyuk named three causes of economic crisis in Ukraine]. LIGABusinessInform. Retrieved from http://news. liga.net/ua/news/politics/4386415-yatsenyuk_nazvav_tri_ prichini_ ekonom_chno_krizi_v_ ukra_n.htm [in Ukrainian].
12. Hroisman V. V. Pershocherhovi zavdannia dlia vyrishennia problem vnutrishno peremishchenykh osib ta vidnovlennia Donbasu [Primary tasks for solving problems of internally displaced persons and restoration of Donbass]. kmu.gov.ua. Retrieved from http://www.kmu.gov. ua/do c ument/247598840/Donbas% 20UKIL.rew.ppt [in Ukrainian].
13. Moskovchuk E., Dikalenko M. (2015). Boyevyye rany infrastruktury [Battle infrastructure wounds]. Business, 11, pp. 34 [in Russian].
14. Naslidky viiny: Chy peretvoryvsia Donbas na mertvu ekonomichnu zonu [The aftermath of the war: Has the Donbass turned into a dead economic zone]. Retrieved from http: //link. ac/4XgB7 [in Ukrainian].
15. Vidrodzhennia Donbasu: otsinka sotsialno-ekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy derzhavnoi polityky [Donbass Revival: Assessment of Socio-Economic Losses and Priority Policies]. (2015). Kyiv. Retrieved from http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2015/
10/Стратегiя-Вiдновлення-Донбасу-16.10.pdf [in Ukrainian].
16. Kazanskyi D. (2019). «Zvilnennia» vid shakht ["Liberation" from the mines]. Tyzhden - Week, 34, рр. 1213 [in Ukrainian].
17. Vovk V. Vid «kovboiskoi» ekonomiky do ekonomiky «kosmichnoho korablia» [From the "cowboy" economy to the economy of the "spaceship"]. Tyzhden -Week, 34, рр. 17-19 [in Ukrainian].
18. Bebeshko T., Datsiuk S., Nikitin V., Chudnovskyi Yu. Pozytyvni stsenarii po Donbasu [Positive scenarios for Donbass]. blogs.pravda.com.ua. Retrieved from https: //blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5da84682f1477/ [in Ukrainian].
19. Honcharova Ye. (2019). Haz, voda, okupa-tsiia [Gas, water, occupation]. Tyzhden - Week, 45, рр. 10-11 [in Ukrainian].
1ванов С. В., Ляшенко В. I., ХаразшвЫ Ю. М., Кучеров А. В., Коритько Т. Ю. Локалiзацiя та лж-вщащя наслiдкiв катастрофи довкшля на Донбасi
У статтi обгрунтовано, що стан Донбасу слiд ви-значити як катастрофу. Встановлено, що вiйськовi дi! призвели до пошкодження цiлiсностi економiчного комплексу, розiрваио внутршш ринки сировини та збуту, втрачено людський капiтал. Результати до-слвдження екологiчно! складово! показали, що скла-лася катастрофiчна ситуацiя з водопостачанням реп-ону. Погiршения екологiчного стану регюну викли-кано також вшсутшстю системи монiторингу еколо-гiчних ризишв та державно! стратегi! в зменшенш за-лежиостi енергетики вiд вугшля та вуглецевого палива загалом. Запропоновано для подолання наслiдкiв катастрофи довкшля на Донбаа створити: 1) Мiжнародний фонд «Перезавантаження Донбасу - 4.0», який би пе-редбачав створення вiдповiдних галузевих вiддiлень: еколопчного, соцiального, неоiндустрiально! модерш-зацi!; наукового та шновацшного; 2) спецiальний режим шновацшно-швестицшно! дiяльностi, який буде передбачати стимулюючi умови у сферi оподатку-вання, кредитування, митно! политики для устатку-вання та особливий режим валютного курсу для реаль зацп проектiв; 3) центр стратегування та оргпроекту-вання «Майбутне Донбасу»; 4) громадянську платформу «Тндус^я Донбасу - 4.0».
Ключовi слова: катастрофа, регюн, водопоста-чання, довкшл^ екологiчнi ризики, екологiчний монi-торинг, екосистема.
Иванов С. В., Ляшенко В. И., Харазишвили Ю. М., Кучеров А. В., Корытько Т. Ю. Локализация и ликвидация последствий катастрофы окружающей среды на Донбассе
В статье обосновано, что состояние Донбасса следует определить, как катастрофа. Установлено, что военные действия привели к повреждению целостности
экономического комплекса, разрушению внутренних рынков сырья и сбыта, потери человеческого капитала. Результаты исследования экологической составляющей показали, что сложилась катастрофическая ситуация с водоснабжением региона. Ухудшение экологического состояния региона вызвано также отсутствием системы мониторинга экологических рисков и государственной стратегии по уменьшению зависимости энергетики от угля и углеродного топлива в целом. Предложено для преодоления последствий катастрофы окружающей среды на Донбассе создать: 1) Международный фонд «Перезагрузка Донбасса -4.0», который бы предусматривал создание соответствующих отраслевых отделений: экологического, социального, неоиндустриальной модернизации; научного и инновационного; 2) специальный режим инновационно-инвестиционной деятельности, будет предусматривать стимулирующие условия в сфере налогообложения, кредитования, таможенной политики для оборудования и особый режим валютного курса для реализации проектов; 3) центр по разработке стратегий и оргпроектирования «Будущее Донбасса»; 4) гражданскую платформу «Индустрия Донбасса - 4.0».
Ключевые слова: катастрофа, регион, водоснабжение, окружающая среда, экологические риски, экологический мониторинг, экосистема.
Ivanov S., Lyashenko V., Kharazishvili Yu., Ku-cherov A., Korytko T. Localization and elimination of the consequences of the environmental catastrophe in the Donbass
The article substantiates that the condition of the Donbass should be defined as a catastrophe. It has been established that the military actions have led to damage to the integrity of the economic complex, destruction of the domestic markets of raw materials and marketing, loss of human capital. The results of the study of the ecological component showed that there was a catastrophic situation with water supply in the region. The deterioration of the ecological status of the region is also caused by the lack of a monitoring system for environmental risks and a state strategy to reduce energy dependence on coal and carbon fuels as a whole. It is proposed to overcome the consequences of the environmental catastrophe in the Donbass: (1) International fund "Restart of the Donbass - 4.0", which would provide for the establishment of relevant branch offices: environmental, social, neo-industrial modernization; scientific and innovative; (2) the special regime of innovationinvestment activity will provide stimulating conditions in the field of taxation, crediting, customs policy for equipment and a special regime of exchange rate for the implementation of projects; (3) Center for Strategic and Organizational Development «Future of Donbass»; (4) Civic platform «Industry of Donbass - 4.0».
Keywords: catastrophe, region, water supply, environment, environmental risks, environmental monitoring, ecosystem.
Стаття надшшла до редакщ! 02.09.2019
Прийнято до друку 10.09.2019
