CC BY
1274_ SCIENCES OF EUROPE # 11 (11), 2017 | ECONOMIC SCIENCES
ЛОГ1СТИЧНИИ ПОТЕНЦ1АЛ РЕГ1ОНУ ЯК УМОВА ИОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
Ткач О.В.,
Прикарпатський нацюнальний унгверситет 1меш Василя Стефаника, професор 1вано-Франк1вськ Волощук 1.А.,
Прикарпатський нацюнальний унгверситет 1меш Василя Стефаника 1вано-Франк1вськ
LOGISTICS' POTENTIAL OF REGION AS A CONDITION OF
COMPETITIVENESS
Tkach O.V.
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Professor
Ivano-Frankivsk Voloshchuk I.A.
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
Ivano-Frankivsk
АНОТАЦ1Я
Дослвджено лопстичний потенщал репошв на основ1 метод1в, як1 характеризують привабливють рег1ону та шфраструктуру надання лопстичних послуг. Запропоновано змют штегральних показник1в для ощнки лопстично! привабливосп репошв. Розрахована градаци репошв Укра1ни за р1внем 1хньо1 лопстично! привабливосп.
ABSTRACT
The author analyzed the logistics potential of regions based on methods that characterize the attractiveness of the region and infrastructure for providing logistics services. A content of integrated logistics indicators to assess the attractiveness of regions was offered. The author conducted calculation of regions gradation of Ukraine in terms of the logistics attractiveness .
Ключовi слова: швестицп, штегральш показники, лопстичний потенщал, репон.
Keywords: investment, integrated indexes, logistics potential, region.
Вступ. В репональному аспекп, лопстику можна розглядати в двох вимiрах: просторовому i наявному. У першому випадку пiд лопстикою ро-зумiють конкретну систему лопстично! компанii, що складаеться з ieрархiчно структурованих лопс-тичних систем мжро-, мега- i мезо- рiвнiв. Наявна логiстика характеризуеться iнфраструктурою та шшими логiстичними iнструментами в репош. В наслiдок такого пiдходу, можна зробити висновок, що тд «лопстичшстю» регiону, слiд розумiти йо-го здатшсть до створення оптимальних умов для матерiально-технiчного забезпечення, в залежносл вiд розмiру i структури наявних в ньому ма-терiальних i людських ресурсiв.
Постановка проблеми. Ефективна реалiзацiя концепцii логiстичноi привабливостi репону вима-гае проведения низки дослщжень з використанням кiлькiсних оцiнок, як б дозволили рацiоналiзувати та ошгашзувати товарний потiк i географiчне роз-ташуваиия логiстичних центрiв. Ключове значення вiдводиться аиалiзу ситуацii (аудиту локалiза-цii)[1] тому, що тiльки всебiчний i ретельний ана-лiз дозволяе виявити прiоритетнi напрямки репо-нального розвитку. Тому, вiн повинен бути неввд'емною i важливою складовою процесу стра-тегiчного планування.
Результати дослвдження. Регiональнi логiстичнi системи е значними i складними стоха-стичними системами, яш описуються штеграль-ною взаемодiею таких комплексних чинникiв i взаемозв'язшв як [2]:
- наявнiсть значно! кiлькостi логiстичних по-середникiв;
- складний характер взаемодii мiж лопстич-ними посередниками внаслiдок наявностi ма-терiальних, фiнансових i iнформацiйних потошв;
- багатопрофiльнiсть (багатоасортиментнiсть) регiональних матерiальних потокiв;
- значна кiлькiсть i складнiсть логiстичних операцiй i функцш, що виконуються логiстичними посередниками в репош;
- яшсний характер взаемозв'язшв i критерiiв функцiонування регiональних лопстичних посе-редникiв;
- стохастичний характер бшьшосп чинникiв i процесiв, що затруднюе формування логiстичного управлiння;
- ютотна роль суб'ективних чинникiв, обумов-лених наявнiстю людини в ланках систем управ-лiння логiстичних структур.
Потенщал лопстики регiонy вiдображае юну-ючi ресурси, пiдтримку реалiзацii товарних пото-
шв, а також шформацп. Вш включае в себе насту-пш елементи:
• матер1альний, в тому числ1 телеко-мушкацшну 1 складсько-транспортну шфраструк-
туру;
• знання, тобто необхвдну квал1ф1кащю 1 навички пращвнишв в сфер1 лопстики.
Лопстичний потенщал регюну вим1рюеться за допомогою метод1в, яш характеризують при-вабливють регюну та шфраструктуру надання лопстичних послуг [3]. Сюди вщноситься щ1ль-нють лшшно! 1 точково! шфраструктури транспорту, комушкацш та зв'язку, а також розм1р, структура та розподш суб'екпв шдприемницько! д1яль-носп. Щ елементи е передумовою для розвитку
мережi лопстичних центр1в (дистрибуцшних, транзитных), вибору найкращого ïx розташування i створення ефективного ланцюга постачання.
Оцiнку логiстичного потенцiалу регiону мож-на також провести на пiдставi синтезованих показ-ник1в. В цьому випадку для оцiнки (як правило, точковоГ) використовують рiзнi параметри, що описують ринок i його характеристики (табл. 1).
На оцшку лопстичного потенцiалу регiону, також впливають штегроваш показники. Щд час проведения та^' оцiнки, слад брати до уваги також iндекс менеджерiв лопстики (PMI). В цьому випадку, оцшкою потенцiалу слугуватиме шль-к1сть накопиченоï iнформацiï вiд менеджерiв ком-пани.
Таблиця 1
Змкт iнтегральних показиикш оцмки логiстичного потенцiалу perioHy
1нтегральний показник Показники, що його характеризують
Витрати • вартють оренди примiщень; • вартiсть земельноï дмнки; • вартiсть робочо1 сили.
Доступ до ринку • кшьшсть населення; • доступ до риншв краш £С; • доступ до схщних ринк1в.
Складсьш примiщення • новi об'екти складського типу; • пропозицп продажу/оренди земельних дiлянок.
Транспорт • розвиток репональних автошлях1в; • розвитку нащональних автошляxiв; • перевезення вантаж1в автомобшьним транспортом; • перевезення вантаж1в залiзничним транспортом; • перевезення вантаж1в повггряним транспортом; • перевезення вантаж1в морських транспортом.
На ввдм1ну ввд конкурентоспроможност1 реп-ону, лопстична привабливють дозволяе залучити нов1 швестицп. Проектам, реал1зованим в такому регюш, як правило, властивий просторово-часовий характер, а !хне впровадження в економ1ку регюну супроводжуеться синергетичними ефектами [4]. Вони можуть бути досягнул шляхом рацю-нал1заци використання наявних ресурав, особливо транспорту, а також оптишзаци лопстичних шля-х1в.
Регюни з значним лопстичним потенщалом, у вигляд1 розширено! шфраструктури, е прюритет-ними регюнами тд час швестування. Лопстичний потенщал регюну повинен включати в себе на-явшсть транспортного сполучення яке б сприяло становленню стшких лопстичних зв'язк1в. Це е ключовим чинником в швестицшнш привабли-восп, р1вень яко! зазвичай визначаеться гео-граф1чним положениям 1 транспортною шфра-структурою. Географ1чна складова включае в себе протяжшсть мереж1 автомобшьного та зал1знично-го сполучення, а також щшьшсть транспортних поток1в.
На потенщал лопстики регюну, також впливають яшсш аспекти шфраструктури, так як час 1 вартють транспортування. Вони, в залежносп ввд виду д1яльност1, ощнюються по-р1зному. Так, наприклад, для промислових шдприемств транс-портш витрати е вагомою статтею в бюджета В
свою чергу, високотехнолопчш галуз1 надають перевагу часу у дороз1, який обумовлений як1стю зал1зничного сполучення, доступшстю м1жнарод-них аеропорпв, пропозищею перевезень, а також яшстю автомобшьного сполучення.
Мюцев1 органи влади повинш прагнути до ефективного використання лопстичного потенща-лу регюну, а це можливо лише за постшно! його оцшки. Таким чином, нами запропоновано чинни-ки та методи для проведення ощнки лопстичного потенщалу регюну, а також проведено класиф1ка-щю регюшв з точки стану розвитку лопстики. До таких чиннишв належать: шльшсть основних те-лефонних лшш, наявшсть нежитлових примщень, протяжшсть зал1зничних колш та автомоб1льних дор1г.
К1льк1сть основних телефонних лшш е в1доб-раженням комушкацшних можливостей регюну, особливо в галуз1 передач1 даних. Це е надзвичай-но важливо для високотехнолопчних шдприемств. Зауважимо, що кшьшсть основних телефонних лшш сильно корелюе з к1льк1стю шдключень до мереж 1нтернет, 1 це полегшуе сшлкування м1ж дшовими партнерами, локал1зованих на глобальному р1вш
Прагнення суб'екпв господарювання до ращ-онал1зацп розмщення заиас1в в ланцюгу постачання, полягае в пошуку мюць з наявною достат-ньою шльшстю складських площ або розташова-
ними лопстичними центрами (хаби). Лопстичш центри надають повний комплекс лопстичних по-слуг на рiвнi свггових стандартiв для перевiзникiв, транспортно-експедиторських компанш i ор-ганiзацiй усiх форм власносп з метою збiльшення вантажопотошв та покращення якостi сервiсного обслуговування за рахунок використання сучасних лопстичних пiдходiв управлiння товарними потоками i технологiй [5]. Мiсцеве самоврядування розумшчи важливiсть ще! потреби повинно роз-
робити програму дiй та заходiв пов'язаних з роз-ширенням зони зберiгання.
З точки зору iнвесторiв, важливим е прагнен-ня до швидко! доставки, тому важливим е стан транспортно! iнфраструктури, особливо авто-мобiльних i залiзничних доргг.
Проведемо дослвджения привабливостi лопс-тичного потенцiалу регiону. Емпiричними даними слугуватиме рiвень розвитку логiстичноi шфра-структури в регiонах (табл. 1).
Таблиця 1
^ч Показник Регiон ^ч Кiлькiсть основ-них телефонних лшш на 1000 осiб населення Завершеш будiве-льш роботи нежит-лових примщень, млн.грн. Щшьшсть залiзничних колш, км на 1000 км2 те-ритори Щшьшсть автомобь льних дори- загально-го користування, км на 1000 км2 територп
(X1) (X2) (X3) (X4)
Вiнницька 196,4 528,3 41 339
Волинська 118,8 364,8 30 288
Дшпропетровська 462,3 1473,9 49 287
Донецька 303,1 425,2 59 302
Житомирська 169,2 293,1 34 280
Закарпатська 106,4 195,2 47 261
Запорiзька 325 675,1 36 251
1вано-Франшвська 124,6 401,5 36 296
Киiвська 268,7 848,1 28 306
К1ровоградська 109,2 303,8 36 252
Луганська 125,3 157,4 41 219
Львiвська 361,8 1218,2 58 376
Микола^'вська 160,5 525,1 29 195
Одеська 1516,5 530,7 31 342
Полтавська 201,2 610 30 308
Рiвненська 118,3 424,2 29 252
Сумська 153,7 298,8 30 282
Тернотльська 139,9 201,2 41 361
Харк1вська 554,3 829 48 299
Херсонська 132,2 255,4 16 174
Хмельницька 146,6 537,5 36 346
Черкаська 194,3 199,4 28 284
Чершвецька 128 170,1 51 355
Чернiгiвська 196,8 184,4 27 227
Данi показники е не ушфшованими i 1м влас-тива рiзна волатильнiсть. Це зумовлюе необхвд-нiсть процедури нормалiзацii даних, яка усувае
формальш обмеженнi i труднощi штерпретацп. Проведемо нормалiзацiю даних за формулами (13).
x - x
s,.
s,.
(1)
z
У
z
У
xi
z=sj
(3)
HopMagi3a^a 3mmhhx e Heo6xigHoro nepegy- Hi pe3ygbTara Bigo6pa®ern b Ta6gu^ 2. mobom, nig nac eMnipuHHoro gocrng^eHHa. OipuMa-
Ta6guua 2.
3HaneHHg ci aii.utp'i moBaiinx 3mmhhx
3MiHHa Z1 Z2 Z3 Z4
PerioH
BiHHH^Ka 0,674206 1,585244 3,885749 6,506037
BoguHCbKa 0,407819 1,094638 2,843231 5,527253
^HinponeipoBCbKa 1,586994 4,42266 4,643944 5,508061
,3,OHe^Ka 1,040489 1,275877 5,591688 5,795938
^HTOMupcbKa 0,580834 0,879491 3,222329 5,373718
3axapnaTCbKa 0,365252 0,585727 4,454396 5,009073
3anopi3bKa 1,115667 2,02574 3,411877 4,817154
iBaHO-OpaHEÎBCbKa 0,42773 1,204762 3,411877 5,680787
KuÏBCbKa 0,922399 2,544853 2,653682 5,872706
KipoBorpagcbKa 0,374864 0,911598 3,411877 4,836346
HyraHCbKa 0,430133 0,472303 3,885749 4,203015
HbBiBCbKa 1,241995 3,655394 5,496914 7,216135
MuKogaÏBCbKa 0,550968 1,575642 2,748457 3,742411
OgecbKa 5,205875 1,592446 2,938006 6,563612
nograBCbKa 0,690684 1,830397 2,843231 5,91109
PiBHeHCbKa 0,406103 1,272876 2,748457 4,836346
CyMCbKa 0,527625 0,896595 2,843231 5,412101
TepHonigbCbKa 0,480252 0,603731 3,885749 6,928258
XapKiBCbKa 1,902814 2,48754 4,54917 5,738363
XepcoHCbKa 0,453819 0,766366 1,51639 3,339382
XMegbHH^Ka 0,503252 1,61285 3,411877 6,64038
^epKacbKa 0,666997 0,59833 2,653682 5,450485
^epmBe^Ka 0,439401 0,510411 4,833493 6,813106
^epmriBCbKa 0,675579 0,55332 2,558908 4,35655
npoBegeHa CTaHgapra3a^a go3Boguga nopiBHa-th pi3HOBHMipHi 3HaneHHa 3MiHHHx. nicga paH^y-BaHHa perioHiB 3rigHO OTpuMaHux 3HaneHb, npoBege-
ho HacTynHe ïxHe gu^epeH^MBaHHa 3 oraagy Ha goricTHHHy npuBa6guBicTb (ra6g. 3).
Таблиця 3
Градащя регютв за piBHeM !хньо! логiстичноí привабливостi
№ Репон I
1 Львiвськa 17,61044
2 Одеська 16,29994
3 Дншропетровська 16,16166
4 Харшвська 14,67789
5 Донецька 13,70399
6 Вшницька 12,65124
7 Чершвецька 12,59641
8 Хмельницька 12,16836
9 Кшвська 11,99364
10 Терношльська 11,89799
11 Зaпopiзькa 11,37044
12 Полтавська 11,2754
13 Iвaнo-Фpaнкiвськa 10,72516
14 Закарпатська 10,41445
15 Житомирська 10,05637
16 Волинська 9,872941
17 Сумська 9,679552
18 Кipoвoгpaдськa 9,534686
19 Черкаська 9,369495
20 Рiвнeнськa 9,263782
21 Луганська 8,9912
22 Микола!вська 8,617478
23 Чepнiгiвськa 8,144358
24 Херсонська 6,075957
З отpиманоí' градаци репошв випливае, що в Львiвськiй oблaстi найкраще розвинута лoгiстичнa iнфpaстpуктуpa, а в Чершпвськш та Херсонськ1й найменше.
Висновки. Проблема лопстично! шфраструк-тури е дуже важливою i актуальною для розвитку eкoнoмiки peгioну. Лoгiстичнa iнфpaстpуктуpa виступае основою сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo розвитку, а також необхвдною i достатньою умовою нормального функцюнування суб'ектiв господарю-вання. Пiд лoгiстичнoю iнфpaстpуктуpoю розумь еться мaтepiaльнo-тeхнiчнe забезпечення для ефективного перемщення, обробки i збepiгaння вaнтaжiв.
Анaлiзуючи проведене дослвдження, варто за-уважити, що нaйбiльш розвинута лопстична ш-фраструктура властива Львiвськiй обласп, а най-менш Херсонськ1й i Чершпвськш. Отримана гра-дaцiя репошв обгрунтовуе проведення подальших просторових дослвджень, щодо схoжoстi peгioнiв.
Лiтература
1. Kotier, P., Haider, D., & Rein, I. (1994). Standortmarketing. Wie Städte, Regionen und Länder gezielt Investitionen, Industrien und Tourismus anziehen, Düsseldorf ua.
2. Бездольна, Л. М. Обгрунтування ознак репональних лопстичних систем та !х кла-сифшащя [Електронний ресурс]. 36ipHUK наукових праць. Луцький нацюнальний mexHÍ4Huü утверси-тет. Випуск, 5, 20.
3. Christopher, M. (2016). Logistics & supply chain management. Pearson UK.
4. Ларша, Р. Р. (2004). Репональш лопстичш системи (формування, управлшня та стратегия ро-звитку)/НАН Укра!ни. 1нститут економжо-правових дoслiджeнь. Донецьк: Изд. "ВИК.
5. Мишко О.А. До питань розвитку лопстично! шфраструктури в Укра!ш // Лoгiстикa: тeopiя та практика. - Луцьк. - 2011. - №1.- С. 97
