CC BY
18
УДК 339.9:658.85
Берез1вський Я.П., к.е.н.,1® Вишньовська Х.М., студентка2, Вишньовський М.М., дорадник3 1Лъвгвсъкий нацюнальнииушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого 2Нацюнальнииушверситет «Львгвська полгтехшка» 3Лъв1всъка аграрна дорадча служба
ЛОГ1СТИКА В АПК: СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВЩ
Охарактеризовано европейсъкий doceid агрологктики на приклаЫ ШдерланЫв. Проанал1зовано ключов1 принципы урядовог програми „Бачення агролог1стики" та основш проекти „Платформи агролог1стики", ят виконуютъся съогодт. Проведено паралел1 з перспективами впровадження в Укртш.
Ключое1 слова: агролог1стика, агропромисловии комплекс, агроб1знес.
Постановка проблеми. Подолання економ1чно! кризи i виведення агропромислового комплексу Украши в режим стшкого зростання забезпечить продовольчу безпеку держави i тому е одним з прюритетних завдань державних i регюнальних оргашв влади. Поряд з традицшними методами та засобами виведення украшського АПК з кризи пщвищуеться роль i значения нових для в1тчизняно! економ!ки шструменив госиодарювання, таких як маркетинг i лопстика.
Лопстика як наука i практика управлшня матер1альними i пов'язаними з ними потоками фшансових pecypciB та шформацп стае все бшьш популярною в галузях АПК. Особливо актуал1зуеться необхвдшсть використання шструментарш лопстики в процес1 матер1ально-техшчного забезпечення сшьськогосподарського виробництва i збуту сшьськогосподарсько! продукци, тобто у сфер1 поводження АПК.
Агролопстика - новий прикладний напрямок лопстики, пов'язаний Í3 застосуванням И положень i метод1в у сфер1 аграрного виробництва. В Укра!ш агролопстика перебувае на початковому eTani розвитку. Разом Í3 тим у розвинених крашах св1ту - США, Канад1, крашах Захвдно! Свропи, Австрали та шших - давно оцшили ефектившсть використання лопстичних пщход1в в arpo 6Í3Heci, урядов1 структури беруть на себе шщативу пщ час впровадження лопстичних пщход1в у д1яльшсть аграрних пщприемств.
Анал1з останшх дослщжень. Ekohomícth Белих С.А., Стаханов Д.В.[1] вщзначають актуальшсть використання лопстики як науки i практики управлшня матер1альними i пов'язаними з ними потоками фшансових pecypciB та шформацп саме у галузях АПК i наголошують на необхщност1 використання шструментарш лопстики в процес1 матер1ально-техшчного забезпечення
® Берез1вський Я.П., Вишньовська Х.М., Вишньовський М.М., 2011
66
сшьськогосподарського виробництва i збуту сшьськогосподарсько! продукци, тобто у сфер1 o6iry АПК, а Смирнов 1.Г., Косарева Т.В. та Кщак I.T. [2; 3] публ1кують власне статп на основ! европейського досвщу.
Мета статт! - проанал1зувати одну з найкращих у CBiTi оргашзацш агролопстики в Нщерландах, дослщити И напрями розвитку, пров1вши паралел1 з реал1ями Украши для врахування можливих змш та реформ у АПК.
Виклад основного матер1алу. На сьогодшшнш день у Нщерландах д1е концепщя „Платформи агролопстики", яка мае урядову пщтримку через програму „Бачення агролопстики" (Vision Agrologistics, 2002 р.), пщготовлену спшьно Мшктерствами сшьського господарства та транспорту Голланди. Ключовими положениями ще! програми е кластер1защя, зв'язашсть, оргашзащя.
Кластеризащя передбачае галузево-територ1альш об'еднання аграрних пщприемств для попередження просторового поширення сфер сшьськогосподарського виробництва, переробки та дистрибуци аграрно! продукци. Обмеження руху рослин та тварин у межах кластеру скорочуе транспортш витрати.
Зв'язашсть - забезпечення ефективного м1жкластерного сполучення з використанням транспортних зв'язюв з постачанням сировини i MarepianiB, транспортуванням готово! продукци та натвфабрикаив. Под1бш „насичеш" лшп постачання забезпечують економш „npo6iry" в розрахунку на одну вантаж1вку та дають можливкть для застосування шших вид1в транспорту.
Оргашзащя та управлшня прикладаються до потоюв сшьськогосподарських продукт1в. Сучасш шформацшш та комушкацшш технологи вщкривають можливост1 нових сфер коопераци у европейському та нав1ть глобальному м1рил1, таким способом покращуючи ефективност1 i водночас виршуючи проблеми продовольчо! безпеки.
Основн1 положения програми у Нщерландах е актуальними i для Украши. Створення вщповщно! програми в Укра!ш з урахуванням особливостей в1тчизняного агроринку мае залучити аналопчш вщомства, так1 як Мгшстерство сшьського господарства та Мшктерство шфр астру ктури. Ключов1 проблеми агролопстики в Укра!ш власне полягають у вщсутност1 реформ, новаторства у АПК та шфраструктури транспортного сполучення i комушкування.
Проанал1зувавши деяк1 проекта «Платформи агролопстики» можна перевести ix у площину в1тчизняних реалш для проведения можливих змш у сшьському господарств1 Украши.
1. Молочний парк. Цей проект реал1зуеться на 6a3i кооперативу з виробництва сиру „DOC", який функцюнуе на швшчному сход1 Нщерланд1в. Це, за голландськими м1рками, середнього розм1ру пщприемство молочно! галуз1, яке переробляе щор1чно 600 млн. л. молока. До 2003 р., наприклад, процес „дозр1вання" сиру здшснювався в декшькох р1зних пунктах бшя м. Хогевена. 1з погляду лопстики така оргашзащя виробничого процесу була неефективною, тому кооператив „DOC" виршив територ1ально зосередити свою д1яльшсть на дшянщ бшя автодороги, покращуючи доступшсть до споживач1в, у тому числ1 за кордоном - у Шмеччиш. Нова локал1защя пщприемства сприяла пщвищенню
67
ефективносп виробництва в ceHci лопстики, економного використання води й енерги. Зосередження Bcix потужностей кооперативу „DOC" в одному мкщ -„Молочному парку" - дало можливкть скоротити зв'язки м1ж ланками виробничого ланцюга, що значно знизило обсяг транспортно! роботи на пщприемствг
В Укра!ш ситуащя е схожою до Tiei, яка була в Нщерландах до реформ. Майже 90% сировини на переробш пщприемства забезпечують особист! селянсью господарства, що значно збшьшуе транспортш витрати та унеможливлюе створення ч1ткого та ефективного лопстичного ланцюга. Проте юторичний досвщ кооперативного руху в Укра!ш е. У 1904 рощ була заснована перша захщноукрашська молочарська спшка. У 1907 рощ кнувало вже 6 под1бних спшок, яш в цьому ж рощ, об'еднались в «Крайовий господарсько-молочарський союз» (аналог «Молочного парку») з метою вигщного збуту молочних продукпв.
Анал1зуючи св1товий досв1д, бачимо, що саме д1яльн1сть с1льськогосподарських кооператив1в сприяе тому, що товаровиробник отримуе змогу користуватись сучасними технолог1ями та вигодами ринкових механ1зм1в. У високорозвинених кра!нах та крашах, що розвиваються, роль кооператив1в в економ1чному житт1 досить вагома. Наприклад, в Япон11 близько 45% експорту та 77% ¿мпорту дшснюеться саме через кооперативи, до яких належать 90% виробник1в. В 1зраш 70% молочного ринку е пщ контролем лише одного кооперативу Тнува, а в Польщ1 молочн1 кооперативи забезпечують 75% молочного виробництва краши. Проте найчисельшшим е новозеландська кооперативна група La Fonterra Co-operative group Limited, яка виробляе 14,7 мшьярда л1тр1в молока на piK та контролюе 30% св1тового експорту молочно! продукц1! [4].
Переваги створення потужного кооперативу як лог1стичного та виробничого центру полягають у скороченн1 транспортних витрат, скороченн1 лог1стичного ланцюга та оптим1заци виробничих потужностей з метою розширення п1дприемства та його частки на ринку.
На жаль, на сьогодшшнш день деяк1 аспекти д1яльност1 обслуговуючих кооператив1в залишаються законодавчо не врегульованими. Розроблення в1дпов1дно1 нормативно-правово! бази та ф1нансово! п1дтримки новостворених обслуговуючих кооператив1в сприяли б ix розвитку в Укра!н1.
2. Система контролю руху агропродукщ1, ор1снтовано¥ на яккть. Для Н1дерланд1в величина втрат сшьськогосподарсько! сировини п1д час И руху вщ виробника до споживача становить 10% (в Укра!н1 цей показник коливаеться в межах 35-50%). Щоб зменшити втрати, в Н1дерландах запроваджуеться «система контролю руху продукц1!» на основ! застосування «електронних м1ток», яш дають змогу просл1дкувати просування поставок продовольчих товар1в. «Електронн1 м1тки» використовують технолог1ю RFID (рад1очастотно! ¿дентиф1кац11). Оскшьки варт1сть RFID-тexнoлoгiй останн1м часом ктотно зменшилася, стае економ1чно виг1дним застосувати И для контролю руху продовольчих поставок. Проект «Система контролю руху агропродукци»
68
передбачае використання радючшу, який кршиться до упаковок ¿з продовольчими товарами (пакети, коробки, тара-устаткування тощо). Под1бний пристрш иадае можливкть прокоитролювати час доставки «св1жо!» продукцп вщ постачальника в магазин та зафжсувати можлив1 затримки через змшу маршруту чи затори на дорогах. Додатково упаковки споряджуються спещальним датчиком, який постшно надае даш про р1вень температури та вологост1 середовища, де перебувае «св1жа» продукщя пщ час И транспортування. Жорсткий контроль за зазначеними показниками е тому, що вони ктотно впливають на тривалкть { без того невеликого термшу придатност1 р1зних вид1в св1жо! сшьськогосподарсько! продукцп. «Система контролю руху агропродукцп» дае змогу виявити «вузью мкця» в ланцюжку И доставки вщ поля до прилавку (а вони ктотно впливають на яюсть св1жо! продукцп). Також вона передбачае створення комп'ютерно! програми, якою можуть користуватися торговельш заклади з тим, щоб визначити обсяг та яюсть св1жо! продукцп, що пропонуеться покупцям.
В Укра!ш контроль за рухом сировини в молочному сектор! АПК Украши мае бюрократичний характер, проте не вщображае реально! якост1 молока та умов його збер1гання. Первинне документування облжу надоеного молока вщбуваеться в журнал! обл1ку надою молока (ф.№112), де кер1вник рееструе показники надо!в та жиршсть отриманого молока. Даш журналу в юнщ дня заносяться до «Вщомостей руху молока» (ф.№114) з вказанням кшькост1 надоеного молока за кожне дошня \ всього за день, а також проданого переробним пщприемствам, переданого на переробку, використаного на випоювання молодняка худоби, на громадське харчування. Проте нще не вщображено, коли \ за який час охолоджено молоко, таким чином швелюеться сам процес обл1ку та контролю збер1гання давальницько! сировини.
Останшми роками сшьськогосподарсью пщприемства приймають молоко вщ громадян, що проживають на територп господарства, щоб пот1м здати його переробникам. Яккть молока при цьому не вщповщае стандартам, оскшьки населения доЫ здшснюе ручне дошня кор1в, а молоко мае контакт з навколишшм середовищем.
Введения аналопчних комп'ютеризованих систем контролю за потоками сировини типу технологи RFID спонукатиме до змш \ дозволить пщвищити яюсть юнцевого продукту молочно! галуз1, вщповщати нормам м1жнародних стандарт1в, а отже не тшьки розширить можливосп збуту, але й дозволить збшьшити закутвельну цшу на молоко, що стимулюватиме виробниюв до збшьшення виробництва.
3. Кластеризащя у свинарствь В Нщерландах проект передбачае територ1альне об'еднання 4-5-родинних свиноферм у межах спещал1зованого б1знес-парку, де вщбуватиметься увесь процес вирощування свиней: вщ виведення нових порщ до вщкорму свиней для промислово! переробки. Мета проекту полягае в мш1м1заци транспортних витрат \ у створенш можливостей для централ1зованого збирання та використання оргашчних добрив. За своею метою та методами вш е схожим до проекту «Молочний парк».
69
Анал1зуючи стан галуз1 свинарства в Укрш'ш за останш десять роюв, можна визначити деяю загальш тенденци та особливост1 змш в окремих perioHax. Знизившись до позначки 7 млн. гол1в на початку стол1ття, погол1в'я свиней то дещо нарощуеться до 8,6-9,2 млн. гол1в у 2002 та 2006 роках, то знову скорочуеться до 6,5 млн. у 2004 та 2008 роках. Таю коливання погол1в'я, а вщповщно i обсяпв виробництва та реал1заци свинини, приводять до певних структурних змш у галузг Спостершаеться тенденщя до скорочення частки господарств населения та збшьшення частки погол1в'я в с/г пщприемствах.
Кластеризащя, як укрупнения виробництва, у свинарств1 для пщприемств Украши означатиме розширення ринюв збуту, збшьшення асортименту продукци, формування великих складських запас1в та розвиток лопстичного ланцюга для контролю за обсягами та напрями збуту. KpiM цього, значно спроститься реал1защя племшного молодняку в асортимент1 декшькох порщ, реал1защя поросят для населения та товарно! свинини у живш та забшнш ваз1, реал1защя через ринки та супермаркета, а також у ковбасш цехи, пропускаючи деяю ланки лопстичного ланцюга та скорочуючи витрати у форм1 недоотриманих прибутюв. Такий широкий спектр ринюв збуту дае можлившть потужним пщприемствам бшьш повно використовувати переваги селекци та змщувати обсяги реал1заци в 6iK найбшьш вигщних напрям1в. Реали таю, що лише велию пщприемства можуть дозволити пщвищувати яюсть свое! продукцй', впроваджувати технологи з контролю якосп та оптим1заци процесу виробництва. Bei назван! показники пщвищують конкур ентоздатшеть цих пщприемств не лише на в1тчизняному, айна св1товому ринку.
Висновки. Сшьське господарство Украши мае широю можливост1 та перспективи розвитку, але, разом з тим, потребуе структурних змш у пщход1 до ведения господарювання. Одним з важливих аспект1в розширення та оптим1заци виробництва продукцй, И просування на св1товий ринок е запровадження новацш лопстики, спираючись на доевщ визнаних лщер1в у цш галузг
Проанал1зувавши три проекти нщерландсько! програми «Платформа агролопстики», ми можемо сформулювати основш рекомендаци структурних та оргашзацшних змш у АПК:
- формування логютичних центр1в шляхом укрупненя виробництва (на приклад! «Молочного парку»), використовуючи м1жнародний доевщ у розвитку кооперативного руху;
- використання кластеризаци та побудови лопчно! структури для збшьшення конкурентоздатност1 в1тчизняних виробниюв
- контроль за рухом сировини як передумови для створення продукту, який вщповщатиме м1жнародним стандартам якостг
Л1тература
1. Белых С. А. Логистика АПК региона / С. А. Белых, Д. В. Стаханов. -Ростов - на - Д.: Рост. гос. строит. ун-т, 2000. - 160 с.
2. Смирнов I. Г., Косарева Т. В. Лопстична шфраструктура АПК: теор1я та практика // Агрошком. - 2003. - № 5-6. - С. 24-27.
70
3. Кщак I.T. Лопстика транспортного господарства комбжормового виробництва // Фшансов1 проблеми формування i розвитку аграрного ринку: матер1али 9-х pin. зб. Всеукрашського конгресу вчених економюив-аграрниюв. -К. : ННЦ „IAE", 2007. - С. 388-395.
4. [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: http://agroprofi.com.ua
Summary
Berezivskiy Ya. P.,1 Vishnovska H.M.2, Vishnovskij M.M.3 1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij 2National Unoversity "Lviv Politechnika" 3Lviv Agricultural Advisory Board
LOGISTICS IN THE AGROINDUSTRIAL COMPLEX: AN EUROPEAN EXPERIENCE
Considered European experience of agrologisitscs (Holland's example), Analyzed key pvinciples of Dutch government Pvogram „Vision Agrologistics" and major projects of „ Platform Agrologistics", which are under execution now. We conducted parallel with the prospects of implementation in Ukraine.
Key words: agrologisitscs, agroindustrial complex, agrobusiness.
Cmammx nadiümna do pedaKu^ii 15.04. 2011 p.
71
