CC BY
66
УДК 358
Чухрай Н.1., д.е.н., професор ©
Нацюналънийутверситет «Лъвгвсъка полтехшка»
ЛОГ1СТИКА У Д1ЯЛЬНОСТ1 ВЕРТИКАЛЬНИХ МАРКЕТИНГОВИХ СТРУКТУР АГРАРНОГО СЕКТОРА
Систематизовано передумови розвитку агрологктики в Укртт. Дослгджено мотивы створення вертикальных маркетингових структур у аграрному сектор1. Розкрито способи реал1зацп стратеги вертикальног маркетинговог ттеграцп шляхом входу до морсъког галуз1. Проведено ситуащинии анал1з досв1ду побудови ефективного ланцюга поставок продукцп Товариства з обмеженою вгдповгдалътстю стъсъкогосподарсъкого тдприемства Н1БУЛОН. Доведено важливжтъ реал1зац1я б1знес-проект1в у логгстичну морсъку тфраструктуру ВМС на ринках сыъсъкогосподарсъког продукцИ'наумовах державно-приватного партнерства.
Ключое1 слова: аграрнии сектор, сшъсъкогосподарсъка продукцгя, вертикальна маркетингова структура, агролог1стика, агроринок, агроб1знесов1 формування, синерг1зм розподглу, логжтична морська тфраструктура, логжтичш витрати, ланцюг поставок, державно-приватне партнерство.
Постановка проблеми. Пщписання пол1тично! частини Угоди про асощацш м1ж Украшою та Свропейським Союзом стало першою сходинкою до запровадження европейських цшностей, стандарт1в та норм ведения б1знесу в Украшг Подальше входження до св1тового економ1чного простору, посилення процеЫв глобал1заци, л1берал1заци торпвл1 вимагають адаптаци до нових та постшно змшних умов, а вщповщно - подальшого удосконалення аграрно! пол1тики. Адже аграрний сектор Украши з його базовою складовою, сшьським господарством, е системоутворюючим в нацюнальнш економшд, фактично е т1ею ланкою, що, з одного боку, може статн локомотивом розвитку нацюнально! економши та И ефективно! штеграцп у св1товий економ1чний проспр, а з шшого - зростання доход1в, зад1яного в аграрий економщ1 сшьського населения, що складае понад третину всього населения краши, дати мультиплжативний ефект у розвитку шших галузей нацюнально! економжи.
Розвиток ринку сшьськогосподарсько! продукцп в Укра!ш та загострення конкуренци на ньому актив1зував штерес до впровадження лопстичних пщход1в у д1яльшсть аграрних пщприемств, а також створення перших вертикально штегрованих структур з метою побудови оптимальних ланцюпв поставок сшьськогосподарсько! продукци. Цьому сприяе сформована в1тчизняна нормативно-законодавча база щодо розвитку державно-приватного партнерства та зростання обсяпв каштальних швестицш у сшьське господарство за останш роки.
© Чухрай Н.1., 2014
235
Вертикальна штегращя суттево впливае на ефектившсть д1яльносп пщприемства та конкуренцию на ринку. Як процес, спрямований на встановлення ексклюзивного типу стосунюв м1ж виробником та його постачальником, вертикальна штегращя, з одного боку, надае вищезгаданим компашям ряд переваг перед конкурентами, з шшого - може мати негативш наслщки для економ1чно! конкуренци. Тому головна суперечшсть штеграцшних процеЫв може бути виршена шляхом узгодження процесу вертикально! штеграци ¿з стратепчними завданнями економ1чно! пол1тики кра!ни.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш. У сво!й д1яльност1 в1тчизняш пщприемства все частше використовують нов1 модел1 ведения б1знесу, як1 дають змогу пщвищувати конкурентоспроможшсть б1знесу, зменшувати витрати на виробництво та реал1зацш кшцево! продукцп, реал1зовувати шновацшш проекти тощо. Одшею з таких нов1тшх форм стратепчного розвитку оргашзацш е стратепя вертикально! штеграцп.
Вчеш визначають вертикальну штеграцш як один ¿з способ1в збщьшення додано! вартост1 при створенш товару (послуги) та просуванш його до кшцевого споживача вздовж ланцюга поставок [6]. Вертикальш маркетингов1 системи (ВМС) об'еднують постачальника, виробника, одного або кщькох оптових чи роздр1бних торговщв, що дшть узгоджено як едина система, пщпорядкована стльнш меть У цьому раз1 один з учасниюв каналу може бути офщшним власником шших пщприемств або ж контролювати !х економ1чно завдяки сво!й фшансовш потужностг Домшувати в межах ВМС може будь-яка ланка каналу розпод1лу: виробник, оптовий або роздр1бний торговець. Такий розподш дае змогу уникати або мш1м1зувати конфлшти м1ж учасниками каналу.
За дослщженнями автора, в Укра!ш юнують р1зш мотиви створення вертикальних маркетингових структур б1знесу, до яких можна вщнести так1:
• захист вщ складного та непередбачуваного ринкового середовища;
• вимушений процес I рудимент колишньо! радянсько! коопераци;
• форма ефективного впровадження шновацш;
• феномен в1тчизняного ринку через перехресне володшня акщями;
• форма виходу на заруб1жш ринки;
• споаб зниження витрат та оптим1заци ланцюга поставок готово! продукцп та сировини.
Саме останнш мотив спонукае велик! в1тчизняш компани швестувати у розвиток лопстично! морсько! (р1чково!) шфраструктури задля побудови оптимальних ланцюпв поставок для свого б1знесу.
Виклад основного матер1алу. Сшьське господарство е одшею з прюритетних галузей нацюнально! економжи. Вже сьомий м1сяць пщряд единою галуззю, що фактично витягуе економжу Укра!ни, е сщьське господарство. За перюд ачень-травень 2013 р. виробництво
236
сшьськогосподарсько! продукцп зросло на 5,1% [5]. Загалом за ощнками Держкомстату Украши у 2011 р. частка сшьського господарства (включаючи мисливство та лкове господарство) у загальному обсяз1 валово! додано! вартост1 вЫх галузей економки склала 9,6% (у 2010 р. - 8,7%). Аграрний сектор також слщ вважати одним ¿з найперспектившших сектор1в в економщ1 Укра!ни. Про це свщчать даш Кабшету Мш!стр1в Украши: у сшьському господарств1 у 2012 р. освоено 16 млрд. грн. каттальних швестицш, що на 11% бшьше, шж у 2011 р. Зростае штерес з боку шоземних швестор1в до аграрного сектора. Зокрема, обсяги прямих шоземних швестицш у сшьське господарство у 2012 р. зросли на 6,4% пор1вняно ¿з попередшм роком. Розвиток сшьськогосподарсько! галуз1 сприяе пщвищенню матер1ального добробуту населения, змщненню економ1чно! та продовольчо! безпеки держави, зростанню !! експортного потенщалу.
Водночас, сшьськогосподарський сектор виробництва - один з найбшьш ризикових сектор1в економжи, оскшьки на його розвиток великий вплив мае д1я природних та бюлопчних чинниюв. Окр1м незавершеност1 земельно! реформи; нер!вном1рност1 розвитку р1зних форм господарювання (уклад1в); недостатност1 нормативно-правових засад та вщсутшсть мотивацп до коопераци та укрупнения др1бних сшьськогосподарських виробниюв в рамках сшьських громад; нестабшьност1 конкурентних позицш в1тчизняно! сшьськогосподарсько! продукцп та продовольства на зовшшньому ринках через незавершення процеЫв адаптаци до европейських вимог щодо якост1 та безпечност1 сшьськогосподарсько! сировини та харчових продукт1в; до ключових проблем розвитку аграрного сектора економжи Украши фах1вщ вщносять низьк1 темпи техшко-технолопчного оновлення виробництва та значш втрати продукцп через недосконалкть шфраструктури аграрного ринку, лопстики збер1гання.
Зростання конкуренци на агропромисловому ринку зумовило пщвищення рол1 сфери лопстики у формуванш витрат на виробництво та реал1защю сшьськогосподарсько! продукцп. Вщносини м1ж сшьськогосподарськими товаровиробниками та шшими галузями агропромислового комплексу здшснюються на основ! товарних та супровщних ним фшансових та шформацшних потоюв. Тому оптим!защя потокових процеЫв в економщ! аграрного сектора та використання шструментарш лопстики у д1яльност1 агроб1знесових формувань дае змогу оптимально оргашзувати та реал1зувати на практищ вЫ переваги
У розвинених кра!нах св1ту, таких як США, Канада, Захщна Свропа та Австрал1я, лопстичш пщходи в агроб1знес1 довели на практищ високу ефектившсть !х застосування. Агролопстика - новий прикладний напрямок лопстики, пов'язаний ¿з застосуванням !! положень I метод1в у сфер! аграрного виробництва [3]. Агроб1знесов1 формування е лопстичними системами, де р!зш галуз1 або елементи технолопчного процесу штегруються в едине щле [8]. Застосування лопстичних прийом1в дае змогу в перюд сезонного пщвищення попиту забезпечити максимальш продаж! за рахунок налагоджено! системи
237
доставки продукцп, а у перюди спаду - оптим1зувати витрати на пщтримку товарного запасу, забезпечити збереження продукцп за рахунок надання спещально адаптованих умов збер1гання.
Сьогодш у багатьох кра!нах Свропейського Союзу урядов1 структури беруть на себе шщативну роль пщ час впровадження лопстичних пщход1в у д1яльшсть аграрних пщприемств. Так, Департаментом торпвл1 I промисловост1 Мшктерства сшьського господарства, природи та якост1 продукцп Нщерланд1в розроблена урядова програма "Бачення агролопстики", у контекст виконання яко! була створена "Платформа агролопстики" [3].
В Укра!ш агролопстика знаходиться на еташ становления як теоретичних засад, так I практичних метод1в та лопстично! шфраструктури. Разом ¿з тим зростае розумшня важливост1 використання концепцп та метод1в лопстики у агросектор1 I на р1вш Уряду, I на р1вш б1знесових агроструктур. Особливо активно це проявляеться у сфер1 управлшня потоком зерна, що пояснюеться збшьшенням врожаю зернових у останш роки. На сьогодш в Укра!ш д1е низка сучасних високотехнолопчних комплекЫв для збериання зерна. Загалом, понад 650 сертифжованих зерносховищ мютюстю близько 30 мшьйошв тонн можуть надавати якюш послуги та мають належне техшчне оснащения.
3 огляду на зростання ринку зернових в Укра!ш за останш роки в шков1 перюди збирання зернових багато аграрних господарств вщчувають дефщит у транспортних засобах. Низка транспортних компанш пропонуе послуги з врахуванням специф1чних потреб агроринку, як наприклад нацюнальний лопстичний 3РЬ-оператор з десятил1тшм досвщом "УВК Укра!на". Лопстичш ршення компанп УВК нацшеш на мш1м1зацш витрат компанш агросектора за рахунок:
• регулярно! доставки вантаж1в будь-якого формату по всш Укра!ш за 24 години;
• доставки вантаж1в р1зними видами автомобшв;
• оргашзацп спещального транспортування двигушв, шас1, устаткування, шших важких I великогабаритних частин;
• розробки маршрут1в за вибраним розкладом, з урахуванням вимог агроф1рми;
• повного комплексу послуг вщповщального збериання на спещал1зованих складах, призначених для агропродукцп.
3 метою координаци роботи транспорту на аграрному ринку в Укра!ш недавно створено Асощацш аграрних перев1зниюв (ААП), яка об'еднуе 60 автомобшьних компанш, загальний парк яких становить 1 тис. машин, I 10 агрокомпанш, зокрема холдинги «Астарта» 1 «Кернел». Дана координащя вщбуватиметься шляхом приеднання до автоперев1зниюв зал!зничник1в, а також р1чковий I водний транспорт. За словами Президента ААП I. Кучерово!, Асощащя мае нам1р побудувати ефективну систему аграрно! лопстики, що «...дасть змогу скоротити втрати пщ час збирання урожаю I знизити цши на
238
продукта харчування для украшських споживач1в дасть змогу знизити цши на продукти харчування...» [1].
1. Реал1зац1я стратеги вертикальноí маркетинговог ттеграцИ агроструктур у морсъкт галуз1. Досвщ вертикально! штеграци 6Í3Hecy поступово переймають tí приватн! б!знес-структури, як!, !нвестуючи у лог!стичн! проекта, зокрема у морськ!й галуз!, намагаються побудувати ефективн! ланцюги поставок. Першим усшшним прикладом побудови вертикального ланцюга у 6Í3Heci е досв!д Товариства з обмеженою в!дпов!дальн!стю с!льськогосподарського пщприемства ШБУЛОН, яке мае двадцятир!чний перюд робота в аграрному сектор!. Ушкальний досв!д, набутий п!дприемством, та розбудована !нфраструктура агросектора забезпечуеться п!дприемством через [8]:
• наявшсть мереж! нових сучасних л!н!йних елеватор!в i р!чкових перевантажувальних терм!нал!в i укладення договор!в безпосередньо з виробниками с!льськогосподарсько! продукцп у вщповщних perioHax;
• наявшсть власних переробних п!дприемств з виробництва kopmíb;
• наявн!сть розвинено! мереж! фшй, що сприяе робот! в р!зних кл!матичних зонах i ефективнш торгово-закуп!вельн!й д!яльност! п!дприемства;
• наявшсть повного комплекту високопродуктивно! с!льгосптехн!ки, поЫвних матер!ал!в, засоб!в захисту рослин вщ пров!дних cbítobhx виробник!в, що дае змогу використовувати !нтенсивну технолог!ю вирощування зернових та ол!йних культур i одержання стабильно високих врожа!в;
• можливкть починати експортну д!яльн!сть рашше !нших трейдер!в, безпосередньо п!сля збирання врожаю, а також завдяки наявност! продукц!! власного виробництва у великих обсягах, укладати форвардн! контракти.
3 метою зниження втрат по всьому ланцюгу поставок зернових та пщвищення якост! лог!стичних послуг у ланцюгу поставок сшьськогосподарсько! продукцп власного виробництва компашя Н1БУЛОН реал!зовуе стратег!ю штегрального розвитку шляхом створення судноплавно! компанп TOB СП «Н1БУЛОН». На сьогодш власний р!чковий флот TOB СП «Н1БУЛОН», який побудовано протягом 2009-2011 pp., нал!чуе 28 несамох!дних суден загальною водотоннажн!стю 131 080 тонн; 4 збудоваш буксири проекту POSS-115 та 3 придбаш буксири (загальною потужшстю 11 280 кВт); сучасний земснаряд виробництва Ф!нлянд!! «Watermaster Classic IV» [8]. Наявшсть власного флоту дало змогу пщвищити ефектившсть !мпорту, адже при вертикальн!й штеграци компашя здатна гарантувати як своечасну поставку продукц!!, так i !! як!сть. Завдячуючи власному флоту, на сьогодш компашя усшшно зд!йснюе водш перевезення в Микола!вськ!й, Черкаськ!й, 3anopÍ3bKÍñ, Полтавськ!й, Ки!вськ!й та Херсонськ!й областях.
Флот е стов!дсотково укра!нським, судна спроектовано укра!нським конструкторським бюро «POSS Torola», виготовлено з укра!нсько! стал! на Микола!вському суднобуд!вному завод! «Океан» та ходять п!д укра!нським
239
прапором. У буд1внпцтв1 флоту було зад1яно нпзку пщприемств з шших галузей економжи Украши. Загальний обсяг швестицш у буд1вництво всього флоту складае 69 млн дол. [10]. Судна вщповщають вимогам Мгжнародного Кодексу з безпечного перевезення зерна насипом, Мжнародно! Конвенцп з охорони людського життя на мор!, Мгжнародних правил попередження з1ткнення суден на мор!, Мгжнародно! Конвенцп з попередження забруднення ¿з суден, Державних саштарних правил для морських суден Украши I т.п.
Наявшсть власного повноцшного флоту дае можливють компани надавати лопстичш послуги стороншм оргашзащям, зокремау [8]:
- виробництв! буксирно-кантувальних операцш у портах Украши, оперуванш буксирами;
- буксируванш обекив м1ж портами Чорного та Азовського мор1в;
- буксируванш обекив по р1чках Дншро I П1вденний Буг;
- перевезенш суховантажними несамох1дними суднами за напрямками «р1чка-море»;
- збер1ганн1 вантаж1в у закритих трюмах несамох1дних суден;
- доставщ та знятт1 з суден лоцмашв, прикордонних наряд1в, представник1в контролюючих орган1в, робочо! сили, член1в еюпаж1в та !х с1мей, а також продовольства I матер1ально-техн1чного постачання;
- проведенш днопоглиблювальних роб1т;
- лопстичному забезпеченн1 р1зних напрямк1в перевезень;
- оперуванш суднами в льодових умовах.
Реал1зац1я б1знес-проект1в у лог1стичну морську ¿нфраструктуру ВМС на ринках сшьськогосподарсько! продукцп е можливою лише на умовах державно-приватного партнерства. Цшком очевидно, що з прийняттям законопроекту "Про морськ1 порти», який створюе умови для !х приватизац1!, найбшьш1 експортери та ¿мпортери продукц1! морським шляхом почнуть швидко заповнювати нестачу в портових потужностях. У виграшному становищ! опиняться саме т! компани, як! вже закр!пилися в певних портах ! завдяки цьому зможуть повн!стю контролювати ! максимально оптим!зувати сво! витрати на перевалку вантаж!в у портах. Тому можна вже у найближчому майбутньому оч!кувати загострення конкурентно! боротьби за присутн!сть у портах Украши з боку приватного б!знесу.
Висновки. С!льське господарство е одн!ею з пр!оритетних галузей нацюнально! економ!ки, розвиток якого сприяе пщвищенню матер!ального добробуту населения, зм!цненню економ!чно! та продовольчо! безпеки держави, зростанню !! експортного потенц!алу. Водночас, сшьськогосподарський сектор виробництва - один з найб!льш ризикових сектор!в економ!ки, оскшьки на його розвиток великий вплив мае д!я природних фактор!в та бюлопчних чинник!в.
Укра!нський аграрний сектор характеризуемся таким потенц!алом виробництва, що значно перевищуе потреби внутр!шнього ринку. Проте цьому сектору притаманн! ризики зб!льшення виробничих витрат через зростання зношеност! техн!ки, переважання використання застарших технолог!й, при зростанн! вартост! невщновлювальних природних ресурс!в в структур!
240
соб1вартост1; зокрема i у сфер1 лопстики. Вщсутшсть ринково! шфраструктури та пол1тики пщтримки збутових кооператив1в стримуе рух продукцп до споживача вщ особистих селянських господарств, знижуе ix товаршсть та швестицшш можливост1 розширеиия виробництва.
Реал1защя б1знес-ироект1в у лопстичну морську шфраструктуру ВМС на ринках сшьськогосподарсько! продукцп уможливить побудову ефективних ланцюг!в поставок. Адже застосування лопстичних прийом!в дае змогу в перюд сезонного пщвищення попиту забезпечити максимальн! продаж! за рахунок налагоджено! системи доставки продукц!!, а у перюди спаду - оптим!зувати витрати на п!дтримку товарного запасу, забезпечити збереження продукц!! за рахунок надання спец!ально адаптованих умов збер!гання.
Л1тература
1. Аграрна лог!стика дасть змогу скоротити втрати п!д час збирання урожаю // 1нтернет-ресурс: AGRONEWS вщ 10.04.2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://agronews.ua/node/25764
2. Акулова I., Щербань О. Стимулювання вертикально! штеграци в Укра!ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_papers/German_advisory_group
3. Величко О.П. Лопстична пщтримка pimeHb в CHCTeMi «ресурси-продуктившсть» аграрного пщприемства. - С. 52-57 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/2011/v2i3/52.pdf
4. В1тчизняна зернова лопстика стае все бшьш uiKaeoro для iHBecTopiß / Мшктерство аграрно! пoлiтики та продовольства Укра!ни Oфiцiйний WEB-сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minagro.gov.ua/node/7887
5. Данилишан Б. Галузь, яка витягуе eKOHOMiKy Укра!ни/ ГЛАВКОМ Bifl 21.04.2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// Джерело доступу: 1нтернет-ресурс: http://glavcom.ua/articles/12385. html
6. 1гнатюк А. Вертикально штегроваш структури на галузевих ринках Украши / А. 1гнатюк // Вкник Ки!вського нaцioнaльнoгo yHieepcHTeTy iMeHi ТарасаШевченка. - Ки!в: КНУ, 2009, с. 19-23.
7. Закон Украши «Про морсью порти» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4709-17
8. Косарева Т.В. Аграрна лопстика: сутшсть i багатоаспектшсть / Т.В. Косарева // Економка АПК. - 2008. - № 10. - С. 37-43.
9. Сайт компанп ШБУЛОН [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nibulon.com/r/news.php?id=3403975
10. Хохлова С.В. Перспективи розвитку морсько! гaлyзi Укра!ни шляхом формування iHTerpauiftHHx утворень / С.В. Хохлова // Актуальш фiнaнcoвo-eKOHOMi4Hi проблеми сучасного розвитку Укра!ни [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www. conference.nuos.edu.ua/catalog/files/.../18087.pdf
11. Украшська морська галузь готова до практично! peaлiзaцii npoeKTiB державно-приватного партнерства // Прес-служба MiHicTepcTBa шфраструктури Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
241
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246437382&cat_id=24427 7212
Аннотация
Систематизированы предпосылки развития агрологистики в Украине. Исследованы мотивы создания вертикальных маркетинговых структур в аграрном секторе. Раскрыто способы реализации стратегии вертикальной маркетинговой интеграции путем входа в морскую отрасль. Проведен ситуационный анализ опыта построения эффективной цепочки поставок продукции Общества с ограниченной ответственностью сельскохозяйственного предприятия "НИБУЛОН". Доказана важность реализация бизнес- проектов логистической морской инфраструктуры ВМС на рынках сельскохозяйственной продукции на условиях государственно -частного партнерства.
Ключевые слова: аграрный сектор, сельскохозяйственная продукция, вертикальная маркетинговая структура, агрологистика, агрорынок, агробизнес формирования, синергизм распределения, логистическая морская инфраструктура, логистические затраты, цепь поставок, государственно-частное партнерство.
Summary
Prerequisites for logistics development of agricultural sector in Ukraine systematized. Motives for creating vertical marketing structures in Ukraine are investigated. Modalities of a strategy of vertical integration by marketing entry into the marine industry are disclosed. Case-studies analysis of the experience of forming an effective agricultural supply chain of the Limited Liability Company Nibulon is held. The importance of the implementation of logistics business projects at Navy maritime infrastructure in agricultural markets on the principle of public-private partnership is proved.
Key words: agricultural sector, agricultural products, vertical marketing structures, agricultural logistics, agribusiness structures, logistics maritime infrastructure, logistics expendeatures,supply chain, public-private partnership
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
242
