CC BY
16
УДК 340.12:164.2
О. М. Юркевич, доктор фшософських наук, професор
ЛОГ1ЧН1 П1ДСТАВИ ЮРИДИЧНО1 НЕВИЗНАЧЕНОСТ1: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ
До^джено логiчнi тдстави проблеми юридичноI невизначеностi. Проаналiзо-вано фрагменти чинного законодавства Украши з погляду логiчних норм. Виявлено тиnовi логiчнi труднощi у практиц виразу.
Ключовi слова: юридична невизначетсть, нульовi поняття, протирiччя у ви-значент, тдмта понять, логжо-правова експертиза.
Постановка проблеми. Бурхливi трансформацшш процеси, що ввд-булись у суспшьному житп в Укра!ш з моменту набуття нею незалежносп, спричинили й динамiчний розвиток законодавства: щодня воно шддаеться численним змiнам i доповненням. Така практика стала нормальним явищем для багатьох постсощалютичних держав: приймаеться велика кшьшсть нормативно-правових актiв, ратифiкуються мiжнароднi договори, що не встигають закршлюватись у суспiльному життi. Виникае проблема узго-дження нормативного матерiалу, а також практично! реалiзацi! законодавчих положень. Зокрема, це узгодження нормативного матерiалу здшснюеться одночасно щонайменше у двох вимiрах: внутрiшньому - з урахуванням вгг-чизняно! правово! традици i у зв'язку з реалiями сьогодення в Укра!ш та зовнiшньому - з урахуванням сучасних тенденцш та перспектив розвитку европейського права.
У цьому рус законотворення i правозастосування виникають проблеми, зокрема таш, що можна назвати юридичною невизначенiстю, серед причин яко!, у свою чергу, можна видiлити логiчну недосконалiсть. Узагалi розумь еться, що лопчно досконалою в цшому i повсякчасно людська практика не е i не може бути. Тому в юридичнш практицi користування лопчними нормами (принципами, законами, правилами) постае постшним завданням, що мае за мету правильнють оформления нових життевих реалiй, як1 потребують юридично! квалiфiкацi!, оцiнювання чинних юридичних норм тощо. Логiчнi проблеми можуть виникати й у мiжнародному правi, виявлятися в площинi порiвняльно-правових дослiджень.
Предмет дослiдження логiчних тдстав стосовно юридично! невизна-ченостi е мiждисциплiнарним, що пов'язуе знаиия лопчно! форми та юри-дичного змюту. Галузь вимiру цього предмета по суп охоплюе безлiч конкрет-них негативних з лопчно! та юридично! точок зору випадшв: некоректних формулювань в юридично значущих текстах, процесуальних порушень, не-
118
© Юркевич О. М., 2010
точностей при обгрунтуванш прийнятих ршень, неадекватностей при право-застосуванш та iн.
Анализ дослгдженостг теми. Звертаючись до юридичних текстiв, за-значимо, що у бiльшостi випадшв можна спостерiгати типовi логiчнi про-блеми, характернi для будь-яких текспв, адже це тексти, створенi людиною. Але особливими е соцiальнi наслвдки логiчно сумнiвних фрагментiв виразiв в юридичних текстах, що характеризуе певний рiвень лопчно! культури мови права, постае як наслвдки юридично! дiяльностi при правовому забезпеченнi життя людей у сощум^ Тому створення науково-методично! бази для прове-дення лопко-правово! експертизи е особливим завданням, що безумовно спираеться на загальнозначуще наукове знания стосовно паралогiзмiв, со-фiзмiв, вiдомих ще за часiв Арютотеля, але потребуе арсеналу сучасно! лоп-ки i особливо - розроблення 11 в прикладному аспектi. З юридично! точки зору у теори права дослвдженням питань законодавчо! техшки, прогалин у законо-давствi, алогiзмiв i неточностей у законодавчих категорiях тощо займались, зокрема, Д. А. Керимов, Ю. О. Тихомиров, О. I. Ющик, Н. М. Пархоменко, О. Б. Лазарев та ш. Отже, маемо аналгричний потяг теоретиков - логiкiв та юристiв - до розв'язання спiльних соцiально-правових проблем, пов'язаних з юридичною невизначенiстю внаслвдок лопчно! недосконалостi.
Формулювання щлей. Тому на початковому етапi дослвдження ще! про-блеми можна поставити за мету видiлити деяк1 види лопчно сумнiвних ви-падкiв, що трапляються в юридичнiй практицi в перспективi подальшого створення класифтаци або типологп, а потiм - методики, яш б узагальнюва-ли i впорядковували логiко-правове знання в цьому аспекп та слугували про-веденню лопко-правово! експертизи, починаючи iз законотворчо! практики. До реч^ у зв'язку з цим постае необхвдшсть залучення до законотворчого процесу як допом1жних експерпв поряд з фiлологами також логЫв.
Методологiчними засобами для аналiзу даного предмета стосовно лопчно! форми е перш за все лопчш теори, лопко-семютичний аналiз, а також лопко-фшософсьш аспекти юридично! герменевтики, юрислшгвютики тощо; стосовно юридичного змiсту потрiбнi знання з правознавства за вама галу-зями права i конкретики законодавчих положень.
Лопко-експертне оцiнюваиия повинне мати сво! критерi!, оцiнну шкалу, базу досввдних даних, що могла б використовуватися з вiдповiдною виваже-ною аиалiтикою як типовi випадки щодо окремих виразiв чи факпв, специ-фiчне програмне забезпечення з допом1жними анал1тичними функцiями тощо. Бажаш також дiючi освiтнi програми з тдготовки вузьких фахiвцiв у цш мiж-дисциплiнарнiй галузi.
Загальноввдомим е те, що законодавчi тексти закршлюють правовi реалi!. Але це не завжди так, бо iснують таы законодавчi положення, що не мають або не можуть мати реального тдгрунтя у правовiй та сощальнш дiйсностi.
Останне призводить до суттевих проблем при здшсненш правозастосовно! дiяльностi, зокрема у процеа iнтерпретацi! та аплгкаци (застосуваинi) таких положень. При цьому ми не маемо на увазi перспективнi положення, свiдомо закладеш у Конституцi!.
З логiчно! точки зору йдеться про наявшсть в укра!нському законодав-ствi нульових понять. Арютотель у роботi «Про тлумачення» писав про те, що можливо уявити будь-який об'ект i вщповщно дати йому iм'я та сфор-мувати поняття, однак, якщо воно не матиме свого дшсного представника, то вважатиметься хибним [1, с. 93]. I. Кант стверджував, що «чисп розсуд-ливi поняття», хоча прямо (конкретно) не вщображують предмети досвщу, але е результатом узагальнення i тому осягають безлiч предмепв досвiду й таких, що знаходяться за межами спостереження (стверджуються шляхом припущення). З цiе! точки зору, будь-яке абстрактне теоретичне поняття е нульовим, але не хибним [2, с. 201-203]. За словами Й. Н. Бродського, ми розмiрковуемо не лише про те, що юнуе реально або юнувало в минулому, але i про те, чого не юнуе в дшсносп, про можливе i неможливе, а також про таке, що неможливо сказати, чи юнуе воно насправдi [3, с. 64]. Тобто нульовi (пусп) за обсягом поняття сввдчать не про «пусту голову», а е характеристикою наявносп думки, що створила певний предмет у мисленш безвщносно до дiйсно! реальностi.
1стиншсть як проблема логiчного значення мае рiзнi тлумачення. Якщо iнтелектуальний вимiр вважати самостiйним згiдно з твердженням щодо онтологп думки, то будь-яш, навiть логiчно нульовi поняття («гарячий снiг») е iстинними, оскiльки сферою !х iснування е так званий нульовий вимiр [3, с. 70]. Виходячи з цього, iстиннiсть суджень вже не залежатиме вщ наяв-ностi в них нульових понять (Б. Рассел), тобто навгть неекзистенцшне суджен-ня у певному сена може бути ютинним (якщо не виходить за меж1 реальности що створюеться думками).
При класифжацп нульових понять вщокремлюються поняття, що ви-никли завдяки творчому фантазшванню, притаманному художиiй лiтературi («Пегас»), вщ некоректних навiть для художнього мислення понять («дружина Гамлета») (Р. Картрайт). Нульовi поняття також подiляють на логiчно i фактично нульовi (£. К. Войшвiлло); на хибш, гiпотетичнi та необхiднi (поняття-1деали) вщповвдно до специфiки !х формування (К. П. Руденко); !х класифiкують за змютом i обсягом (М. Д. Тофтул) [4, с. 29].
У межах семютичного пiдходу (Ч. Моррю) також в1докремлюеться пред-метне значення (денотат) i значення, що представляе клас об'ектiв у мислен-ш вiдповiдно до певного знака (десигнат). З цього випливае, що в будь-якого знака е десигнат, але не кожен знак сшввщноситься з чимось реально юную-чим (мае денотат) [5, с. 39-41]. Установления особливого значення обсяпв, надання !м статусу юнування (хоча б в уявi або абстрактному мисленнi) iнодi
вносить плутанину щодо лопчно! квалiфiкацi! iстинностi. Наприклад, для мислення математика кiлькiснi характеристики (десигнат) будуть необхщни-ми i достатнiми для встановлення iстинностi математичних понять. Але для фамвщв, що мають справу з дшсною реальнiстю, постае питання щодо ввд-повiдностi знака, десигната та денотата, без перевiрки юнування якого (денотата) логiчне значення iстинностi не буде релевантним. Це, так би мовити, нерелевантна ютиннють.
Лопчно нульовi поняття (так1, що мютять внутрiшню змiстовну супе-речшсть) зустрiчаються у рiзних галузях нацюнального законодавства. Най-бiльш вiдомим у цьому планi е положення ст. 115 Кримшального кодексу Укра1ни, де вбивство визначаеться як «умисне протиправне заподiяння смер-тi iншiй людиш», а у ст. 119 передбачено «вбивство через необережтсть» [6, ст. 131]. При зютавленш (об'еднанш) цих понять отримуемо поняття «умисне протиправне заподiяння смертi iншiй людинi через необережтсть», в якому видова ознака суперечить родовш. Подiбнi вирази потребують окремих пояснень та iнодi обтяжують завдання юридично! герменевтики, бо стають залишковими, якщо !х можна виршити звичайними логiчними засобами.
Фактично нульовим поняттям (що не вiдповiдае жодному дшсно юну-ючому предмету) е, наприклад, поняття «присяжнг» (ч. 4 ст. 124 Конституцп Укра!ни). У Законi Укра1ни ввд 7 лютого 2002 р. «Про судоустрш» метиться низка статей, що докладно регламентують порядок оргашзацп суду присяж-них, але процедурнi питання поки що не врегульовано у законодавсга, тому поняття «суд присяжних» також е фактично нульовим.
До фактично нульових можна також вщнести поняття, яш виникають унаслiдок неправильного використання законодавцем бланкетних i ввд-силочних диспозицш. Так, деякi закони, постанови чи iншi нормативно-правовi акти вщсилають до положень актiв, яш або втратили чиннiсть, або ще не набули и. Зокрема, постанови Пленуму Верховного Суду Украши, прийняп до вступу в силу нових Кримшального i Цивiльного кодексiв, вказують на положення ввдповщних кодексiв 1960 та 1963 рр., якi втратили чиншсть.
Гiпотетичнi нульовi поняття формуються на рiвнi правово! доктрини, тому такий рiзновид у чинному законодавствi не повинен зустрiчатися. Так, сьогодш суду присяжних в Укра!ш фактично немае, але передбачаеться, що вш повинен колись з'явитись. Але це не означае, що поняття «суд присяжних» мае право на юнування у чинному нацюнальному законодавства Тому, зважа-ючи на тополопю цього поняття, не можна квалiфiкувати його як гiпотетично нульове. Ппотетичш нульовi поняття мають також темпоральну характеристику, бо моделюють майбутне. За щею ж темпоральною характеристикою можна видшити поняття-анахротзми - таш, що представляють минуле
i вважаються застаршими, осшльки «втратили» обсяг, не спiввiдносяться з жодним iснуючим у сучасностi предметом. Багато прикладiв нульових понять-анахронiзмiв знаходимо у трудовому та житловому законодавств^ що пояс-нюеться застарiлiстю переважно! бiльшостi законiв, котрi регулюють ввдно-сини у цiй сферi. Наприклад, Закон УРСР вiд 17 червня 1983 р., який дiе i досi, мiстить низку таких нульових понять: «зрший соцiалiзм», «будiвництво комушзму», «колгосп», «комсомольська органiзацiя» тощо. До гшотетичних можна вiднести поняття «державний реестр виборц1в», що мютиться в одно-йменному Законi ввд 22 лютого 2007 р. [7, ст. 282].
Особливу проблему при формулюванш юридичних закошв становлять лог1чн1 сполучники. Зокрема, iз сполучниками «i» та «чи» пов'язано багато проблем при тлумаченш в пошуках адекватного значення у вщповвдносп предметного i лопчного значень (iстинностi/хибностi) та необхiднiсть в офь цiйному тлумаченнi конкретних статей. Це тдтверджуеться практикою змiн у формулюванш закошв. Наприклад, п. 3.5 ст. 3 Закону Укра!ни «Про податок з доходiв фiзичних оаб» вiд 5 лютого 2003 р. мае двi редакцп. У першш ре-дакцi! використовуеться сполучник «чи», що передбачае суму стягнення, яке береться iз заробгтно! плати, визначити на вибiр: «При нарахуваннi доходiв у виглядi заробгтно! плати об'ект оподаткування визначаеться як нарахована сума тако! заробiтно! плати, зменшена на суму збору до Пенсшного фонду Украши чи внесшв до фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхуваппя, як вiдповiдно до закону справляються за рахунок доходу най-мано! особи». А в новш редакцп вщ 1 липня 2004 р. № 1958-ГУ у формулю-ваннi змшюеться сполучник: «При нарахуваннi доходiв у виглядi заробiтноl плати об'ект оподаткування визначаеться як нарахована сума тако! заробгтно! плати, зменшена на суму збору до Пенсшного фонду Укра!ни та внесшв до фондiв загальнообов'язкового державного сошального страхування, як1 ввд-повiдно до закону справляються за рахунок доходу наймано! особи». Змша сполучника кардинально впливае на сенс статл i вiдповiдно радикально змь нюе практику оподаткування.
Непорозумiння викликае використання цих сполучник1в у п. 1 ст. 81 ЦК Укра!ни «Види юридичних осiб»: «1. Юридична особа може бути створена шляхом об'еднання осiб та (або) майна». У цьому текстi неспiввiдноснi поняття вводяться у слабкороздiлове ввдношення завдяки сполучнику та (або), що не сприяе встановленню iстинностi, бо суперечить здоровому глузду. Значення слабко! диз'юнкцi! е таким, що складне судження стае хибним тшьки в одному випадку - хибносп обох простих суджень у складi даного складного судження. Це означае, що в статп вважаеться юридичною особою об'еднання людей, або об'еднання майна (без людей?), або об'еднання людей i майна (що неможливо). Тому зазначену статтю сформульовано з лопчно! точки зору сумшвно.
Лопчш проблеми законодавства пов'язаш також з коректнiстю ствв1д-ношення понять. У КК Укра!ни юнуе неузгодженiсть обсягiв родового по-няття «вбивство» з видами вбивства. Наприклад, у ст. 115 «Умисне вбивство» визначаеться: «1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподiяння смертi iншiй людиш, - караеться позбавленням волi на строк ввд семи до п'ятнадцяти рок1в». У цьому висловлюваинi через слово «тобто» неправомiрно з лопчно! точки зору ототожнюються поняття «вбивство за необережшстю» як видове з родовим поняттям «вбивство».
Деяк1 статп формулюються таким чином, що при зютавленш статей ство-рюеться внутршня суперечтсть у визначенш понять. Так, «шахрайство» визначаеться як «злочин проти власностi», а в ст. 222 КК Укра!ни «Шахрайство з фшансовими ресурсами» говориться: «Надаиия громадянином-шдприемцем або засновником чи власником суб'екта господарсько! дiяльностi, а також служ-бовою особою суб'екта господарсько! дiяльностi заведомо неправдиво! шфор-мацi! органам державно! влади, органам влади Автономно! Республши Крим чи органам мюцевого самоврядування, банкам або iншим кредиторам з метою одержання субсидiй, субвенцш, дотацiй, кредитiв чи пiльг щодо податшв у разi вiдсутностi ознак злочину проти власностi - караеться штрафом ввд п'ятисот до тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рок1в, з позбавленням права обiймати певнi посади чи зай-матися певною дiяльнiстю на строк до трьох рошв». По суп, у цш статтi шахрайство взагалi постае за межами класу злочинiв.
У багатьох логiчно сумшвних випадках фахiвцi посилаються на здоровий глузд, на те, як зазвичай у повсякденнiй мовi вживаеться термш. I в цьому е свш сенс. Така метода заохочувалась ще Блаженним Августином, коли йшло-ся про переклад Бiблi!. Термiнологiчнi проблеми також розв'язуються шляхом узгодження значення. Але практика правозастосування свiдчить про те, що при посиланш на здоровий глузд часто шдшнюються поняття, тобто пору-шуеться закон тотожносп. До цього ж може привести й узгодження щодо спшьносп значень (конвенцп), що по сутi рiвнозначно прийняттю рiшения «по понятиям». У цьому сена лопка може дати теоретичне пояснення, в якому з'ясовуеться вiдмiннiсть м1ж теоретичними вимогами й особливостями практичного, але все ж таки коректного мислення.
Як висновок можна зазначити, що створення мщдисциплшарно! теоретико-прикладно! бази дослiджень у галузi практично! логiки юриста (за вама на-прямками юридично! дiяльностi) в аспектi експертно! аиалiтики, розроблення форм впровадження результат1в експертного оцшювання та !х практична реа-лiзацiя мають стати постiйним завданням науковщв-логЫв як допомiжио! аиалiтично! технiки. Ця робота може проводитися за рiзними напрямками: розроблення методик лопко-правово! експертизи як допом1жно! технологi! в за-конотворчiй дiяльностi, при юридичнш квалiфiкацi! у процесi правозастосуваи-
ня, а також при аналiзi результалв правозастосування; подготовка науково-методичних матерiалiв, розроблення програм та методичних матерiалiв спец-курав або факультативiв для юридичних спецiальностей i3 зазначено! тематики та iн. Лопко-правова експертиза також може стати практичним знаряддям у спiльнiй працi логшв i юристш за умови прийняття i дИ' Закону «Про нормативно-правовi акти», на чому наполягае бiльшiсть укранських учених-правниив.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аристотель. Об истолковании / Аристотель // Соч. : в 4 т. / ред. В. Ф. Микела-дзе. - М. : Мысль, 1978. - Т. 1. - С. 91-116.
2. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант // Соч. : в 6 т. - М. : Мысль, 1964. - Т. 3. - С. 69-697.
3. Бродский И. Н. Отрицательные высказывания / И. Н. Бродский. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1973. - 104 с.
4. Тофтул М. Г. Лопка : тдручник / М. Г. Тофтул. - 2-ге вид., переробл., допов. -К. : Вид. центр «Академш», 2006. - 400 с.
5. Семиотика: Семиотика языка и литературы : сборник : пер. с англ., фр. и исп. яз. / сост., вступ. ст. и общ. ред. Ю. С. Степанова. - М. : Радуга, 1983. - 636 с.
6. Кримшальний кодекс Украши ввд 5 кытня 2001 р. № 2341-III // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
7. Про державний реестр виборщв : Закон Украши вщ 22 лютого 2007 р. № 698-V // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 2007. - № 20. - Ст. 282.
ЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ ЮРИДИЧЕСКОЙ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ: К ПОСТАНОВКЕ ПРОБЛЕМЫ
Юркевич Е. Н.
Исследованы логические основания проблемы юридической неопределенности. Проанализированы фрагменты действующего законодательства Украины с точки зрения логических норм. Выявлены типичные логические затруднения в практике выражения.
Ключевые слова: юридическая неопределенность, нулевые понятия, противоречия в определении, подмена понятий, логико-правовая экспертиза.
LOGICAL FOUNDATIONS OF THE LEGAL VAGUE: SETTING THE PROBLEM
Yurkevych O. M.
In article are researched logicalfoundations ofproblem of the legal vague. The parts of acting legislation of the Ukraine are analyzed ofpoint of view logical norms. Found out typical logical complications in practice of the expression.
Key words: legal vague, zero notions, contradictions in definition, substitution of notion, logical-legal expertise.
