CC BY
19
Реферат
АНАЛ1З «КЛ1Н1ЧНИХ ЗАДАЧ-КЛОН1В» ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПЕД1АТРИ: СУТН1СТЬ, ДИДАКТИЧН1 ФУНКЦ11 Пахольчук О.П.
Ключовi слова: дидактичний глдхщ, «клiнiчна задача-клон», педiатрiя, теоретичний базис, алгоритм, студент-медик.
Вир1шення практичних задач - одна ¡з складових процесу формування ключного мислення. Метою роботи було визначити сутнють поняття, дидактичн функцп та визначити пщходи до складння задач-клон1в для вивчення пед1атрп. Методи досл1дження: анал1з л1тератури, досв1ду. Результати. П1д задачами-клонами пропонуеться розум1ти завдання щентичж за складн1стю, способу вир1шення, р1вноцшш за важк1стю. Анал1з дозволив видтити основн1 п1дходи до складання задач-клон1в для вивчення пед1а-трп. Пропонуеться штеграц1я форм навчання та контролю, необхщнють 1ндив1дуал1зац||. Висновки. Ос-новне призначення «задач-клошв» - орган1зац1я контролю знань як зовшшнього, так i самоконтролю. Кр1м того, рiшення даних завдань сприяе формуванню алгоритмiв дш, дозволить закрiпити знання та вмшня студента.
Summary
ANALYSIS OF "CLINICAL CLONE TASKS" IN TEACHING PEDIATRICS: ESSESNCE AND DIDACTIC FUNCTIONS Pakholchuk O.P.
Key words: didactic approach, clinical "clone tasks", pediatrics, theoretical basis, algorithm, medical student.
Solving practical tasks is one of the components contributing to the development of clinical thinking. The aim of the work was to identify the essence of the concept, didactic function and to determine methods of drawing up clone tasks in pediatrics to train medical students. The methods included analysis of the literature and experience gained. Results. Clone tasks were suggested to be defined as problems identical in their complexity, the method of solution and the theoretical basis, as well as equal in difficulty. The analysis allowed us to identify the main approaches in drawing up pediatric "clone tasks". Their wide implementation in class activity requires the integration of learning and control and student-centred approach as well. Conclusions. The main purpose of "clone task" consists in providing the control of knowledge, both external and self-control. Moreover, the solution of these problems contributes to the development of action algorithms, allows consolidating the students' knowledge and skills.
УДК: 617:37.018.7:61:378 Попова О.М., Чайка В.О.
Л1ТНЯ Х1РУРГ1ЧНА ШКОЛА ЯК НОВА ДОПОМ1ЖНА МЕТОДИКА ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ Х1РУРГП У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
ДЗ «Днтропетровська медична акаде1^я МОЗ Украши»
Вступ. Однею з актуальних задач, яку ставлять перед собою медичн'о вузи в Укран при пiдготовцi висококвал'оф'окованих фахiвцiв, е проблема забезпечення повноцнно)' вищо) осв'оти. Мета досл'джен-ня. О^нити можливост'о ново)' методики навчання, фунтуючись на двор'чному досв'д проведення л'отньо)' хiрургiчно'í школи. Матерiали та методи. ЛХШ - це iнтенсифiкований навчальний цикл з х/-рургп, що проводиться под час лтых канкул для студентов, що бажають взяти в ньому участь та пройшли попередый конкурсний в'одб'ор. Робочий день у ЛХШ будувався за принципом трьохкомпо-нентного онтегрованого заняття з додатковим блоком самостойноо роботи. 1нтегроване заняття включало в себе наукову, теоретичну та практичну складово. Для оцнювання усп'ошност'о студентов ЛХШ використовувалась багатоступенева рейтингова система. Результати. О^м поточного контролю под час роботи ЛХШ, тричi виконувався контроль знань за тестами Крок-2 з баз рiзних роков. Отриманi результати можна оцнювати як досить висок'!. Результати внутрiшньо)' о^нки усп'ошност'о студентов ЛХШ можна о^нити як задов'ольн'о. Висновки. ЛХШ е но-вим, нестандартним подходом до поглиблення теоретично)' та практично)' подготовки з хiрургi'í у обмежених груп студентов, що зацiкавленнi в п'одвищен'о якост'о сво)х знань та умнь. Ключов1 слова: л1тня х1рурпчна школа, трьохкомпонентне Ытегроване заняття, допом1жна методика.
дотриманн класичноТ педагопчно'Т трiади «знання - умшня - навичка» [1, 3]. Також важливим i необхщним компонентом в пщвищенш якост навчання майбутых медичних пра^вниш е вико-ристання сучасних шформацшних технологш i тренажерiв. Освоення останых стае все бтьш важливою обставиною, i визначае потребу в досить швидкому зростанн рiвня техычно'Т грамот-ност студенпв-медиш [3, 5]. Перспективним
Вступ
Навчання студенпв-медиш у сучасних умо-вах включае в себе теоретичну i кл^чну подготовку. Одшею з актуальних задач, яку ставлять перед собою медичн вузи в Укра'Тш при шдгото-вц висококвалiфiкованих фахiвцiв, е проблема забезпечення повноцшно'Т вищоТ осв^и. Реалн зацп поставлено'' мети можна досягти ттьки при
напрямом у цьому план е створення нових на-вчальних програм [4]. У сукупност з самостiйною роботою це дозволить зацкавленим студентам пiдвищити професшний рiвень знань, умiнь i на-вичок, а також реалiзувати свш науковий потен-цiал в найбтьш цiкавiй для себе галузi медицини [2].
Мета дослщження
Оцiнити можливостi новоТ методики навчан-ня, фунтуючись на дворiчному досвiдi прове-дення л^ньоТ хiрурriчноТ школи.
Матерiали та методи
Сучасний стан знань з хiрургN у студентiв ме-дичних вищих навчальних закладiв (ВНЗ) можна характеризувати в цтому як задовтьний, тодi як рiвень знань штернв, в т.ч. хiрургiчних спе^аль-ностей, залишаеться низьким.
За даними ДО «Центр тестування МОЗ Укра-Тни», за останнi 3 роки показники субтесту з хн рургп лiцензiйного iспиту Крок 2 вщповщають нацiональному показнику (НП) [6]. Детальн данi наведенi в таблицi 1.
Таблиця 1
Спiвсmавлення НП та результатiв субтесту з х'рурги за результатами лЦензйного спиту Крок-2
2012 р. 2013 р. 2014 р.
Нац. показник 75,3% 76,4% 74,2%
Субтест з хiрургiТ 72,5% 78,1% 78,1%
При цьому показники Крок 3 для субтесту з хiрургiТ значно нижчi належного [6]. Маеться те-нден^я до зниження даного показника за остан-н три роки. Даш представлен у таблиц 2.
Таблиця 2
Спiвставлення НП та результатiв субтесту з х'рурги за результатами лiцензiйного спиту Крок-3 для лiкарiв-iнтернiв х'1рург'1в.
2012 р. 2013 р. 2014 р.
Нац. показник 74,7% 70,2% 77,9%
Субтест з хiрургiТ 77,4% 71,6% 74%
У зв'язку з цим у системi вищоТ медичноТ осв^и пщ час подготовки майбутшх лiкарiв-хiрургiв, ми видiлили двi проблеми:
1. Адекватна профорiентацiя студенев, що визначили для себе хiрургiю як бажану спе^а-льнiсть.
2. Необхщнють поглибленоТ базовоТ пщготов-ки студенев, що мають бажання та належний рь вень особистих якостей, знань та навичок для оволодiння спецiальнiстю хiрургiя.
Для вирiшення цих задач на базi ДЗ «Днтро-петровська медична академiя МОЗ УкраТни» бу-ла створена та два роки поспть функцюнуе Лп--ня хiрургiчна школа (ЛХШ). ЛХШ - це штенсифн кований навчальний цикл з хiрургiТ, що проводиться пiд час л^шх канiкул для студентiв, що бажають прийняти в ньому участь та пройшли попереднiй конкурсний в^^р. Згiдно результатiв вiдбору формувалася група з 10 студенев 4-6 курав. ЛХШ тривала 25 робочих дыв. Середне навантаження за один робочий день складало
близько 7 академiчних годин, рiвномiрно розпо-дiлених мiж теоретичними та практичними видами роботи. З погляду методологи, ЛХШ не бу-ла альтернативою базовим навчальним циклам та будувалась на основi знань, навичок та умшь, попередньо здобутих на них. ЛХШ е допомiжною методикою, спрямованою на поглиблення теоретично! бази з хiрургiТ, ознайомлення безпосе-редньо з роботою лкаря^рурга в стацюнар^ його щоденним навантаженням та обов'язками, опанування та вдосконалення технки основних медичних та хiрургiчних мантуляцш, долучення до сучасних наукових розробок та нов^шх тен-денцiй у медичнiй науц^ впровадження само-стiйноТ науковоТ роботи, формування та розви-ток ключного мислення.
Робочий день у ЛХШ будувався за принципом трьохкомпонентного штегрованого заняття з додатковим блоком самостшноТ роботи. 1нтегро-ване заняття включало в себе наукову, теорети-чну та практичну складовк
В якостi науковоТ роботи студенти перед початком навчання у ЛХШ отримували наукову задачу, шшими словами невиршену на сьогоднш нiй день проблему в галузi хiрургiТ, що мае тео-ретичне обфунтування в лiтературi i при вирн шеннi якоТ допускаеться велика ктькють рiзно-манiтних пiдходiв. Юнцевою метою було формування науково обфунтованоТ гiпотези вирiшення науковоТ задачi та можливого плану ТТ реалiзацiТ.
Блок теоретичноТ пiдготовки реалiзувався за допомогою двох видiв роботи: опитування та консультацп. Опитування проводилося за допомогою брейн-системи. Консультацп були побу-дован викладачами у виглядi дiалогу з аудито-рiею ^ зазвичай, мали на метi висвiтлення най-бiльш складного та проблемного аспекту теми, що вивчаеться. Широко застосовувалися наочн поабники, клiнiчнi випадки та ш. iлюстративний матерiал.
В якост вдосконалення практичних навичок застосовувалися наступи форми роботи:
- кура^я хворих з оформленням медичноТ документации
- асистування пiд час проведення хiрургiчних втручань;
- опанування техшки хiрургiчних манiпуляцiй та закрiплення Т'Т на практик (лапароцентез, дренування черевноТ порожнини i т.i.);
- робота з хiрургiчними муляжами та тренажерами (в т.ч. у лапаросокошчному клаа, опанування технiки накладання швiв та зав'язування вузлiв);
- проведення та штерпрета^я результатiв додаткових методiв дослiдження (холангюгра-фiя, УЗД ОЧП i т.i.);
- ознайомлення з можливостями та роботою провiдних медичних закладiв м. Днтропетровсь-ка.
Також, основою усшшного проведення ЛХШ була активна взаемодiя з провiдними клшками м. Днiпропетровська, зокрема 1нститутом гаст-
роентерологп АМН УкраТни, КЗ «Днтропетров-ська обласна кл^чна лiкарня iм. 1.1. Мечникова», мiською лiкарнею №6, шшкою «Гарвiс». Саме завдяки кшычнш роботi студенти мали можли-вють набути практичного та клiнiчного досвщу та ознайомитись з найновiшими досягненнями су-часноТ хiрургiТ.
Для оцшювання успiшностi студентiв ЛХШ використовувалась багатоступенева рейтингова система. За кожен вид роботи студент отриму-вав бали, ктькють яких залежала вщ складност завдання.
Пiсля закiнчення ЛХШ був поведений пщсум-ковий рейтинг по загальнш кiлькостi балiв та диференцiйованi рейтинги по кожному виду роботи, що дозволило дати студентам бтьш конк-ретн iндивiдуальнi рекомендацiТ щодо подаль-шоТ роботи та заохотити найбтьш активних сту-дентiв, чим створити додаткову мотивацш до подальшого продуктивного навчання. Були складенi рейтинговi списки, що достатньо точно вщображали рiвень пiдготовки кожного студента для бтьш ефективного Тх залучення у робот кафедри та зовнiшнiх заходах (олiмпiади, турш-ри, конкурси i т.i.).
Результати
Окрiм поточного контролю пiд час роботи ЛХШ, тричi виконувався контроль знань за тестами Крок-2 з баз рiзних рокiв: перед початком занять, в останнш день роботи ЛХШ та на початку учбового року. Середнш результат за вхщ-ним контролем склав 63%, за пщсумковим контролем - 88%, на початку учбового року - 82%. За субтестом з хiрургiТ: вхщний контроль - 65%, пщсумковий контроль - 92%, на початку учбового року - 90%. Отриман результати можна оцн нювати як досить високк
Результати внутршньоТ оцшки успiшностi студентiв ЛХШ поданi у таблиц 3. В цiлому Тх також можна оцшити як задовтьнк
Таблиця 3.
Результати внутрiшньо'i оцнки успiшностi студентiв
ЛХШ пд час навчання
Проаналiзувавши досвщ роботи ЛХШ за два попередых роки, були виявлен наступнi переваги:
- велика ефективнють методу не ттьки пiд час роботи ЛХШ, а й пюля його закiнчення -створення стшкоТ мотивацiТ до самостшного навчання;
- вiдсутнiсть, на сьогодышнш день, аналогiв у методолопчнш базi вищоТ медичноТ освiти;
- багатоплановють та комплекснiсть пiдходу до виршення поставленоТ мети, що значно пщ-вищую ефективнiсть навчання;
- застосування нестандартних пiдходiв, мето-дiв та прийомiв подання iнформацiТ;
- тюний зв'язок з практичною та ключною ро-ботою;
- формування не ттьки ключного, а й науко-вого компонента мислення майбутнього хiрурга.
В той же час були виявлен наступнi недолiки:
- можливють ефективно задiяти тiльки неве-лику групу студенев;
- складнiсть оргашзаци, методичноТ та технн чноТ подготовки;
- велике навантаження на викладацький склад.
Перспективу i можливостi подальшого вдос-коналення та розвитку ми вбачаемо у проведен-н наступних заходiв:
- змщнення зв'язкiв з клiнiчними базами, розширення об'ему практичноТ роботи, що вико-нуеться студентами на шшчних базах;
- залучення бiльшоТ ктькосп педагогiчних кадрiв для пiдвищення якосп методолопчноТ ба-зи та нормування педагопчного навантаження;
- збiльшення обсягу груп за рахунок Тх пере-мщення мiж мiкроциклами;
- збтьшення частки самостiйноТ участi студенев у роботi ЛХШ (пiдготовка кл^чних розбо-рiв, консультацiй i т.к);
- розширення можливостi подальшого впро-вадження науковоТ роботи.
Висновки
ЛХШ е новим, нестандартним пщходом до поглиблення теоретичноТ та практичноТ пщгото-вки з хiрургiТ у обмежених груп студенев, що за-цiкавленнi в пщвищеш якостi своТх знань та умшь. Подальше впровадження та вдоскона-лення цього методу дозволить пщвищити рiвень професiйноТ квалiфiкацiТ майбутнiх лiкарiв-хiрургiв та сформувати мотивацiю та навички до подальшого самовдосконалення.
Лтература
1. Белогурова В.А. Научная организация учебного процесса / Белогурова В.А. - М. : ГЭОТАР - Медиа, 2006. - 448 с.
2. Жулева Л.Д. Инновационный подход к организации самостоятельной работы студентов / Л.Д. Жулева // Вестник Тульского государственного университета. - 2011. - № 10. - С. 13-15.
3. Казаков В.Н. Внедрение информационных технологий обучения как средство оптимизации качества подготовки специалистов в медицинском ВУЗе / В.Н. Казаков, А.П. Волосовец, А.Н. Талалаенко // "Актуальш питання педагопки вищоТ шко-ли" : Зб. наук. праць. - Донецьк. - 2004. - С. 3-6.
4. Коломиец О.М. Психолого-педагогические условия повышения уровня подготовки студентов-медиков / О.М. Коломиец, М.А. Фокина, Е.С. Егорова // Русский медицинский журнал. -2011. - № 18. - С. 1122-1125.
5. Скородумова Н.П. Новый век - новые проблемы в обучении студентов-медиков / Н.П. Скородумова, Т.И. Коваленко, Л.А. Гончарова // "Актуальш питання педагопки вищоТ школи" : Зб. наук. праць. - Донецьк. - 2004. - С. 58-62.
6. Аналiтична довщка до результат складання лщензшного ю-питу // Центр тестування [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.testcentr.org.ua/index.php/menu-mle/menu-an-res.html
Початок занять КЫець занять Рiзниця
Теоретична пщготовка Середня 12 17 5
МЫ. 3 12 9
Макс. 20 20 0
Практична робота Середня 8 18 10
МЫ. 2 8 6
Макс. 12 20 8
Наукова робота Середня 10 16 6
МЫ. 5 8 3
Макс. 16 20 4
Реферат
ЛЕТНЯЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ ШКОЛА КАК НОВАЯ ВСПОМОГАТЕЛЬНАЯ МЕТОДИКА УГЛУБЛЕННОГО ИЗУЧЕНИЯ ХИРУРГИИ В ВЫСШИХ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ Попова О.Н., Чайка В.А.
Ключевые слова: летняя хирургическая школа, трехкомпонентное интегрированное занятие, вспомогательная методика.
Введение. Одной из актуальных задач, которую ставят перед собой медицинские вузы в Украине при подготовке высококвалифицированных специалистов, является проблема обеспечения полноценного высшего образования. Цель исследования. Оценить возможности новой методики обучения, основываясь на двухлетнем опыте проведения летней хирургической школы. Материалы и методы. ЛХШ - это интенсифицированной учебный цикл по хирургии, проводимый во время летних каникул для студентов, желающих принять в нем участие и прошедших предварительный конкурсный отбор. Рабочий день в ЛХШ строился по принципу трехкомпонентного интегрированного занятия с дополнительным блоком самостоятельной работы. Интегрированное занятие включало в себя научную, теоретическую и практическую составляющие. Для оценки успеваемости студентов ЛХШ использовалась многоступенчатая рейтинговая система. Результаты. Кроме текущего контроля при работе ЛХШ, трижды выполнялся контроль знаний по тестам Крок-2 из баз разных лет. Полученные результаты можно оценивать как достаточно высокие. Результаты внутренней оценки успеваемости студентов ЛХШ можно оценить как удовлетворительные. Выводы. ЛХШ является новым, нестандартным подходом к углублению теоретической и практической подготовки по хирургии в небольших группах студентов, заинтересованных в повышении качества своих знаний и умений.
Summary
SUMMER SURGICAL SCHOOL AS A NEW AUXILIARY TRAINING TECHNIQUE OF HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL
INSTUTUTIONS
Popova O.N., Tchaika V.A.
Keywords: surgical summer school, three-component integrated activity, additional method.
Introduction. One of the urgent tasks pursued by the medical universities in Ukraine in the training of qualified health care professionals is the problem of provision of up-to-date high-quality education. The purpose of the study: to assess the potential of a new training technique based on two-year experience in holding the summer surgical school. Materials and methods. Summer surgical school (SSS) is an intensified training cycle on surgery, held during the summer holidays for medical students wishing to take part in it and having passed through pre-competitive selection. A working day in SSS is organized according to the principle of the three-component integrated learning with an optional block of independent work. Integrated classes include research, theoretical and practical components. To assess the academic progress of SSS students the multistage rating system is applied. Results. In addition to the current control in SSS the students passed through three control tests compiled from Krok-2 bases of different years. The results obtained can be evaluated as sufficiently high. Internal evaluation of students' progress can be assessed as satisfactory. Conclusions. SSS is a new, unconventional approach to improve the theoretical and practical training in surgery in small groups of students who are interested in developing the quality of their knowledge and skills.
