CC BY
51
Kopiy S.L., Kopytko M.T., Oliferchuk V.P. Influence of forestry measures on mycology dynamics structure of soil
The analysis of specific dynamics composition micoflora of soils is conducted under act of forestry measures of different intensity. The features of forming complex of ground micromycets are set on areas with continuous cutting of plantations. Grounded timing felling of the main use to the productive years of main tree of arboreal breed, for the effective use of potential possibilities rich micoflora soil of old plantations.
УДК 630*18:551.5:330.15[477.41] Здобувач Н.М. Лось - НУ бюресурав г
природокористування Украти, м. Кит, Укрцентркадрилк, м. Боярка
Л1СОВ1 ЕКОСИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ В КОНТЕКСТ ЗАПОБ1ГАННЯ ЗМ1Н1 КЛ1МАТУ
Розглянуто роль люових екосистем як найважлившого чинника депонування вуглецю з метою виршення глобально! проблеми - змши кшмату. Встановлено, що люорозведення та ведення люового господарства е одним iз найпривабливших в еколопчному вщношенш напрямюв боротьби зi змшами кшмату. Безпосередньо за-лiснення деградованих земель Центрального Полюся буде вагомим внеском щодо зменшення концентрацп парникових газiв у атмосферi та досягнення мети Рамково! Конвенцп ООН з питань змши ^мату.
Ключов1 слова: лiсовi екосистеми, депонування вуглецю, змiни кшмату.
У м1жнародних документах та в наукових статтях багатьох дослщни-юв, у яких розглянуто питання змши кшмату на Земл1 у зв'язку з викидами парникових газ1в у атмосферу, особливу увагу придшено вуглекислому газу. За цим показником Украша посщае восьме мюце у свт. Сьогодт на не! при-падае до 2 % свггових викид1в, серед яких СО2 становить майже 76 % уЫх парникових газ1в [4].
Якщо не вжити ефективних заход1в для обмеження СО2, то його кон-центращя в атмосфер! нашо! планети до 2050-2070 рр. збшьшиться вдв1ч1. Це призведе до глобальних змш кшмату в холоднш { пом1рнш зонах Швшчно! швкул1, куди належить й Украша. Пщраховано, що збшьшення середньо! те-мператури повггря на 1,0-1,2 °С може спричинити змши географп люового покриву та перебудови динамжи багатьох процеЫв, притаманних люовим бь огеоценозам [3].
Одним 1з шлях1в скорочення концентрацп вуглекислого газу в атмосфер^ поряд 1з переходом на енергетичш технологи, не пов'язаш з викидами СО2 в атмосферу, у рамках виконання положень Конвенцп про змши кшмату, ратифжовано! урядом Украши у 1996 р., е збереження лшв, полшшення !х-ньо! структури, шдвищення продуктивност завдяки люовщновленню та л1со-розведенню. Використання лшв як важливого чинника збшьшення депонування вуглецю та довготривало! його консервацп в компонентах ф1томаси дае змогу досягти потршного ефекту: депонувати надлишок вуглецю, шдви-щити ресурсно-енергетичний потенщал держави та ютотно полшшити рекре-ацшно-захисш функцп довкшля.
Наук. KepiBHm: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки1в
Як встановив П.1. Лакида [8] пiд час дослiдження динамiки запасiв фь томаси та вуглецю, станом на 01.01.1996 р. в люах Укра1ни знаходилось 1237,2 млн. тонн фгтомаси, в якш акумульовано близько 615 млн. тонн вугле-цю. Середня щшьшсть вуглецю становить 6,5 кг/м та мае велику дисперсда у регюнах Укра1ни. Наприклад, у Запорiзькiй областi вона становить 1,9 кг/м2, а в Закарпатськш - 11,2 кг/м2.
Вщомо, що вуглекислий газ е важливим компонентом атмосферного повгтря, куди вiн надходить як продукт дихання живих органiзмiв, розкла-дання оргашчно! речовини, використання палива, вулкашчних вивержень, ль сових пожеж тощо. Витрачаеться вуглекислий газ переважно на фотосинтез наземними та водними рослинами. Рослини земно! кулi щорiчно споживають близько 175 млн тонн вуглекислого газу [1]. Шд час фотосинтезу вони перет-ворюють енергiю сонячно! радiаци в енергiю рослинного оргашзму i вико-ристовують 11 для утворення оргашчних речовин. За шдрахунками Г. Польстера, наведеними в робот П. Крамера, Т. Козловського [5], чистий фотосинтез оргашчно! речовини за сезон становить вщ 21,8 до 7,7 т/га i вiд 25 до 45 % продуклв фотосинтезу перетворюеться у деревину.
Чиста продукщя, що утворюеться при фотосинтезi через поглинання вуглецю рослинами, може переходити у тимчасовi структури (листя, кв^ки тощо), якi залучаються потiм у щорiчний кругообiг або в бшьш постiйнi час-тини - стовбур, гшки, коренi, за рахунок яких вщбуваеться збiльшення бюма-си. Кругооб^ вуглецю вiдзначаеться iдеально циклiчними перемщеннями двоокису вуглецю в атмосферi, грунт i живих органiзмах. Такий цикл у глобальному масштабi здшснюеться всього за п'ять рокiв. Йому притаманш вщ-галуження, якi включають стабiлiзацiю органогенiв у бiолiтах (вапняках, ву-гiльних покладах) на довшi строки.
Поглинання вуглекислого газу з атмосфери рослинами називають "стоком". Вш може бути тшьки поточною асимшящею вуглецю при фотосин-тезi. Зворотне видшення вуглецю, або "емшя", е продуктом окислення у сис-темi вуглецю рiзного вiку. Перiод життя вуглецю у тiлах органiв деревних порщ досить рiзний i коливаеться вщ одного (листя) до 300 роюв (деревина) i навiть до 2000 роюв i бiльше, особливо якщо органогени стабiлiзуються у бь олiтах. Для наземних бiомiв i океанiв "стж" та "емшя" вуглецю виражаеться вщносно близькими величинами, вщповщно - 60 i 70 Гт у рш [9].
Структура вуглецевого циклу охоплюе вивчення депо, пулiв i потокiв цього елемента [9]. Депо - це окремий резервуар, для якого характерний свш термш життя вуглецю. Вш визначаеться перюдом середньо! тривалостi депо-нування останнього вiд приходу до виносу в шше депо i емiсiею у формi СО2 при бюлопчних деструкцiях. Депо представляють тшьки т структури, якi депонують вуглець. У ф^омас в депо вуглецю видшяють стовбури, гiлки, коренi, листя та iншi органи живих рослин. У фгтодетршг - лiсова шдстилка, гiлля, хмиз i сухостiй.
Кшьюсть пулiв (потокiв) вуглецю бiльше за кшьюсть депо. Вони об'-еднують не тшьки депонуючi вуглець структури, а ще й витратнi структури, переважно антропогенного походження. Це емюп вуглецю внаслщок пожеж,
48
Збiрник науково-технiчних праць
вилучення його шд час заготiвлi деревини, торфу, внаслщок перероблення деревини (технологiчнi вщходи) та iншi, а також видшення вуглецю при роз-кладаннi люово! пiдстилки, вiдпаду i сухостою.
Загалом потоки вуглецю можуть бути пов'язаш:
• з геофiзичними i геохiмiчними явищами (приток пилку рослин, сажi вiд люо-вих пожеж тощо);
• з екофiзiологiчними процесами (асимшящя СО2 пiд час поглинання ФАР, або повна первинна продукцiя рослин);
• зi змiнами стану оргатчно1 речовини пiд час переходу з ф^омаси у фггодет-рит (ввдпад вiдмерлих органiв рослин, природнiй ввдпад дерев, вiдпад пiд час вггролому та бурелому);
• iз трансформацию органiчноï речовини в акумульованi форми (перебування в анаеробних умовах гумусу, торфу, рослинних залишшв тощо).
Р1вном1ршсть поширення вуглекислого газу в атмосфер! Земл1 дося-гаеться ïï кругооб1гом, а вмют СО2 в атмосфер! - близько 0,03 % - майже пов-шстю забезпечують рослини. Вони е головними регуляторами вмюту вуглекислого газу в атмосфер! [1].
Л1сов1 фггоценози за перюд свого життя нагромаджують вуглець у ви-гляд1 ф1томаси, тобто в мас живих рослин. Зауважимо, що в органах дерев-них рослин не вс тканини е живими. Ядрова деревина, наприклад, не мютить живих кштин i не може накопичувати поживш речовини, але вона упакована в заболонь, тобто живу тканину. Щкаво, що при вщносно невеликш щшьнос-т деревини (у середньому 400-500 кг/м3), вуглець у фггомас лшв складае значну частину. Останне, поряд !з переважанням у деревиш л1гн1ну, який по-вшьно розкладаеться, визначае можливють довготривалого збер1гання вуглецю не тшьки в органах живих деревних рослин, а й в грубих вщходах деревини, а при антисептуванш вироб1в - i в продуктах оброблення та перероблення деревини. Таким чином, лю забезпечуе довготривале консервування вуглецю, перш за все, у деревиш. Л1с - найбшьш дешевий i дуже активний фактор "вщбору" СО2 з атмосфери, отриманого внаслщок спалювання видобувного палива. Вважаеться, що за рахунок удосконалення люовирошування та опти-мiзацiï вiковоï структури насаджень, додатковим створенням люових площ можливо "перемютити" частину вуглецю атмосфери у фггомасу i деякий час тут його акумулювати [9].
Украша мае значний потенщал для виконання проектв у люовому го-сподарствi, спрямованих на збшьшення поглинання вуглецю. Значш площ! земель сьогодш не доцшьно використовувати в сшьському господарствi через еколого-економiчнi причини. Тому люова галузь Украши може отримати ютотш переваги та вигоди вщ участ у мiжнародних процесах.
Центральне (Житомирське) Полюся е одним з найбшьш залюнених ре-гютв Украши i належить до територiй, як! були забруднеш шд час Чорно-бильсько!" катастрофи. Сдиним засобом використання сильно еродованих та радюактивно забруднених земель е залюнення. Завдяки сприятливим умовам ус! щ землi можуть поповнити люовий фонд областi i Украши. Вщповщно до звггу компанiï Агротек (Iталiя) площа територiй, як! передбачеш для виведен-ня !з сшьськогосподарського користування для подальшого залюнення в цьому регюш, становить 1934,4 га (табл.) [10].
Табл. Перелш райошв, на територи яких роз.хйщеш проектш дтянки
Район Проектна площа, га
Смшьчинський 27,2
Коростенський 326,04
Лугинський 151,6
Малинський 39,4
Народицький 59,6
Олевський 828,4
Овруцький 473,2
Радомишльський 29,0
Всього 1934,4
Серед ycix тишв люорослинних умов на територи Центрального По-лiсся найбiльше поширенi субори, як переважно приуроченi до дерново-слабо- та дерново-середньоопiдзолених глинисто-пiщаних та шщаних грунлв рь зного ступеня зволоження. У свiжих суборах сосна перебувае в оптимальних умовах свого розвитку i дае деревину найкращо!' якостi [6].
У першому ярус пануе сосна (Pinus silvestris L.), у другому - дуб (Quer cus robur L.). Саме щ деревнi породи мають найбшьшу киснепродукуючу здатнiсть: у дуба - 6,7 т/га, у сосни - 4,8-5,9 т/га. Щорiчно 1 га 20^чного соснового насадження поглинае 9,35 т вуглекислоти i видшяе 7,25 т кисню, а 60^чного - 14,4 т вуглекислоти i 10,9 т кисню. За рш 40-рiчнi дiброви пог-линають 18 т вуглекислоти i видiляють 13,9 т кисню [7]. Якщо головною породою буде сосна, а створення насаджень проводитиметься рiвномiрно за роками, то в середньому щорiчне поглинання СО2, зпдно з наведеними даними в таблиц i середнього значення киснепродукуючо!' здатностi, становитиме 10,4 тис. тонн на рж.
Сьогодт ринок квот викидiв вуглекислого газу перебувае на стадн формування. За оцшками Шмецько! консультативно! групи щна на цi викиди передбачаеться на рiвнi $5-20 за тонну, а тому можливi додатковi доходи вщ продажу квот становитимуть вщ $52 тис. до $208 тис. в рж.
Крiм поглинання вуглецю i видiлення кисню, створенi насадження да-ватимуть додатковий екологiчний та економiчний ефект - збереження грун-тiв вiд ерозп, очищення пов^я, зменшення забруднення водних джерел, зба-гачення бiорiзноманiття, зростання можливостей рекреацшного використан-ня територiй, пiдвищення рiвня зайнятостi сiльського населення, збiльшення виробництва деревно!' i недеревно!' продукцп люу. Заготовлена в цих лiсах де-ревна продукцiя при ll' ращональному використаннi тривалий час (до 100 ро-кiв) зберiгае поглинутий вуглець, а дрова, нелжвщна деревина та вщходи пе-рероблення можуть бути використаш як вiдновнi енергетичнi ресурси (бюпа-ливо) [2].
Висновки. Наведет дат засвiдчують, що лiсорозведення та ведення люового господарства е одним iз найпривабливiших в екологiчному вщно-шеннi напрямкiв боротьби зi змшами кшмату. Безпосередньо залiснення дег-радованих земель Центрального Полюся буде вагомим внеском щодо зменшення концентрацп парникових газiв у атмосферi та досягнення мети Рамко-во! Конвенцп ООН з питань змши кшмату.
50
Збiрник науково-техшчних праць
Л1тература
1. Астанин Л.П. Охрана природы / Л.П. Астанин, К.Н. Благосклонов. - М. : Изд-во "Колос", 1978. - С. 22-24.
2. Букша I. Роль люового господарства у зменшенш ризику глобальних змiн кшмату / I. Букша, В. Пастернак, В. Коршенко // Лсовий i мисливський журнал. - 2002. - № 1. - С. 28-29.
3. Гаташ В. На порозi кшматично'1 катастрофи? / В. Гаташ // Дзеркало тижня. - 2002. -№ 1. - С. 28-29.
4. Дюканов В. Супербiзнес XXI сгашття: торпвля повггрям... Змiна кшмату та мiжна-родний процес / В. Дюканов, В. Дунаев // Дзеркало тижня. - 2007. - № 36.
5. Крамер П. Физиология древесных растений / П. Крамер, Т. Козловський. - М. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1963. - 626 с.
6. Лавриненко Л.Д. Науковi основи пщвищення продуктивност лiсiв Полюся / Л.Д. Лавриненко. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - 196 с.
7. Лес в современном мире / Н.П. Анучин, В Т. Атрохин, Т.И. Воробьев, Н А. Моисеев и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 400 с.
8. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. тр. / П.И. Лакида. - Гомель, 2001. - Вып. 56. - С. 86-90.
9. Уткин А.И. Углеродный цикл и лесоводство / Уткин А.И. // Лесоведение. - 1995. - № 5. - С. 3-20.
10. Report on Environmental Impact Analysis: Agrotec Consortium. - 2006.
Лось Н.М. Лесные экосистемы центрального Полесья в контексте предотвращения изменения климата
Рассмотрена роль лесных экосистем как важнейшего фактора депонирования углерода с целью решения глобальной проблемы - изменения климата. Установлено, что лесоразведение и ведение лесного хозяйства является одним из наиболее привлекательных в экологическом отношении направлений борьбы с изменениями климата. Непосредственно залеснения деградированных земель Центрального Полесья будет весомым взносом относительно уменьшения концентрации парниковых газов в атмосфере и достижения цели Рамочной Конвенции ООН по вопросам изменения климата.
Ключевые слова: лесные экосистемы, депонирование углерода, изменения климата.
Los' N.M. Forest ecosystems of Central Polissya in context of prevention climate changes
Review of the role of forest ecosystems as the most important factor in sequestration of carbon with purpose of resolving of the Global problem - climate change. It is set that lisorozvedennya and conduct of forestry is one of the most attractive in an ecological relation directions of fight against the changes of climate. Directly zalisnennya of the degraded earths of Central Polissya will be ponderable payment in relation to diminishing of concentration of hotbed gases in an atmosphere and achievement of purpose of Scope Convention of UNO on questions of change of climate.
Keywords: forest ecosystems, sequestration of carbon, climate change.
УДК 630*5 Магктрант В.В. Пукман; доц. Г.Г. Гриник, ст. наук. стероб.,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льеiе
МОН1ТОРИНГ ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В: ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗВ'ЯЗКЮ М1Ж Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНИМИ I КЛ1МАТИЧНИМИ ЧИННИКАМИ ТА IX ВПЛИВ НА
САН1ТАРНИЙ СТАН
Проаналiзовано кшматичш чинники 2007-2009 рр. Зроблено розподш деревос-ташв з домiнуванням ялини европейсько!' за орографiчними показниками на терито-
