CC BY
22
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС!
Доц. 1.П. Соловй, канд. с.-г. наук; асист. А.А. Головко - УкрДЛТУ
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА I УПРАВЛ1ННЯ Л1СОВИМ ГОСПОДАРСТВОМ НА РЕГЮНАЛЬНОМУ PIBHI В Н1МЕЧЧИН1
Висвiтлено основы тенденцп розвитку люово'1 полiтики Нiмеччини. Механiзми управлiння лiсовим господарством на регюнальному píbhí проаналiзовано на прик-ладi Землi Саксонiя.
Ключов1 слова: люова полiтика; управлiння лiсами; Люова Програма, органи державного управлiння люами.
Doc. I.P. Soloviy; assist. A.A. Golovko - USUFWT Forest Policy and Forest Management on Regional Level in Germany
The main tendencies of forest policy development in Germany have been described in the paper. Mechanisms of the forest management on regional level analyzed also (Saxonia as a case study).
Keywords: forest policy, forest management, Forest Programme, the state bodies of forest management.
З-пом1ж европейських краш Шмеччина вир1зняеться багатовжовими традищями ведення люового господарства та управлшня люами. В той час як в загальносвгговому масштаб! кшьюсть залюених земель продовжуе зменшу-ватися, Шмеччина, як один з шщ1атор1в руху до сталого розвитку, на власно-му приклад! доводить необхщшсть слщувати принципам сталого управлшня люами.
Люиспсть територii Шмеччини становить 30,8 %, тобто 10,7 га плошд краши вкритi лiсом, на одного жителя припадае 0,14 га люу, 66 % лiсiв станов-лять хвойнi породи, 34 % - твердолистяш, шорiчно заготовлюеться 30-40 кбм деревини, в люовш галузi зайнято 60 тис. чоловiк, а в деревообробнш -700 тис. чоловж [4]. Площа лiсових земель Шмеччини за останнi кiлька деся-тилiть мае тенденцiю до зростання. Це е результатом цiлеспрямованоi держав-ноi полiтики. Внаслiдок проведеноi реоргашзаци сiльськогосподарських земель значна частина ix була залiсена. В однш тiльки захiднiй частинi Шмеччи-ни площа лiсiв збiльшилася з 1950 р. до 1993 р. на 500 тис. га або 4,9 % [2].
Науковий вкмик, 2004, вип. 14.4
Структура власност на лiси в Шмеччит е досить розгалуженою: 46 % вЫе! територи лiсiв перебувае в приватнш власностi (450000 власникiв, 65 % яких - це фермерськ господарства, що використовують лiс як додаткове джерело доходу), 34 % - люи державно! власност^ 20 % лiсiв перебувають в громадськш власностi, тобто у власностi мюцевих органiв самоврядування, релiгiйних громад, благодшних органiзацiй тощо [2]. Велика кшьюсть люов-ласникiв зумовлюе той факт, що середня площа одного люового володiння е досить малою, у зв'язку з чим люова полггика Нiмеччини спрямована на за-охочення до об'еднання дрiбних лiсовласникiв у рiзного роду люогосподарсь-кi сшлки з метою забезпечення рацiонального люокористування. Структура власностi на лiси Шмеччини торкаеться також питання !х використання, ос-кiльки власники в межах законодавства вправi самостiйно вирiшувати нап-рямки використання належних 1м люових земель.
Конференцiя ООН з довкшля та розвитку, що вiдбулася в Рю-де-Жа-нейро в 1992 рощ дала поштовх до активiзаци сшвпращ мiжнародно! спшь-ноти в напрямку руху до сталого розвитку. Наступною конференцiею з ще! ж проблематики, але в лiсовому секторi була конференщя Мiжурядово! Люово! Групи (IPF), активним учасником яко! була Шмеччина. IPF надала Комюи зi сталого розвитку ООН пакет iз 146 пропозицш, що отримав назву "пропози-ци для дiй", якi були затвердженш на спецiальнiй сеси Генеральное' Асамбле! ООН у 1997 рощ.
Виконання "пропозицш для дш" на нащональному рiвнi базуеться на шстшул лiсових програм. Цей документ повинен бути не стшьки державним нормативним актом, скшьки угодою мiж вшма зацiкавленими сторонами в га-лузi лiсiв та лiсового господарства. У вересш 1999 року Федеральний мшютр iз захисту споживачiв, продовольства та сшьського господарства iнiцiював переговори защкавлених сторiн з метою розробки Нащонально! люово! прог-рами. У 2000 рощ було шдбито першi результати ще! роботи. Нацiональна програма тодi не виправдала всiх покладених на не! сподiвань, оскiльки при-родоохоронш органiзацi! та представники лiсово! промисловост не дiйшли згоди щодо розставлення акценпв на рiзнi функци, що виконуються лiсами.
Нацiональна лiсова програма Шмеччини окреслюе напрямки люово! пол^ики та потреби в дiях в окремих сферах, як подiляються таким чином:
• л1си 1 сустльство;
• л1си та бюр1зноматття;
• роль лю1в у кругооб1гу вуглецю;
• важливють л1су як ввдновлюваного ресурсу;
• вклад люово! та деревообробно! промисловост в розвиток сшьських територш.
Синхронно з процесом на нащональному рiвнi проходив процес розробки люових програм на регюнальному рiвнi. Зокрема, Лiсова Програма Землi Саксонiя декларуе багатофункцiональне використання лiсiв, шдкрес-люе важливiсть i рiвноправнiсть кожно! функци зокрема.
У Люовш Програмi зазначено, що управлiння люами Саксони ба-зуеться на шести основних принципах:
• принцип рационального ведення л1сового господарства (л1сове господарство мае
бути дбайливим, планомрним, компетентним, вщповщати екологiчним вимогам);
• принцип р1вноправност1 всх форм власност1 (до вс1х форм власност1 мають пред'являтися однаков1 вимоги);
• принцип зв'язку м1ж еколопею та економшою (рентабельне лшокористуван-ня може здшснюватися в здорових л1сах, усп1шна економ1чна д1яльтсть, в свою чергу, сприяе правильним еколопчним д1ям);
• принцип ор1ентацп на ринок (конкуренция та ринок е основою сустльного устрою Саксони, лшова полгтика повинна бути ор1ентована на еколопчно 1 социально спрямовану ринкову економ1ку);
• принцип регламентаци загальних умов (люове законодавство Саксони регла-ментуе тшьки загальт умови щодо д1яльност1 лшовласнишв 1 не переобтя-жуе !х детальними приписами);
• пол1тики щодо с1льських територш (лшова пол1тика Саксони е невщ'емною штегральною частиною пол1тики щодо сшьських територш 1 не може здшснюватися 1зольовано вщ не!) [1].
Питання управлшня лiсами та лiсовим господарством належить, на-самперед до юрисдикци державних органiв земель. На нащональному рiвнi
Мiнiстерство захисту споживачiв, продовольства та сшьського господарства вщповщальне за впровадження i координування системи законодав-ства, мiжнародно! лiсово! пол^ики та стимулюючих заходiв. Мiнiстерства земель та регюнальш органи державного управлшня люами вiдповiдальнi за мiсцевi нормативнi документи, монiторинг та виконання федерального зако-нодавства, участь в процес планування, здiйснення консультування та тд-тримки приватних лiсовласникiв, управлшня люами, що знаходяться в дер-жавнiй власностi. Лiсовi адмiнiстрацi! земель надають консультацшну допо-могу значнш частинi громадських та приватних лiсiв i часто уповноваженi управляти такими люами. Напрямки дiяльностi державних оргашв управлш-ня на мiсцевому рiвнi на прикладi Саксони представленi на рис. 1.
Господарська дiяльнiсть у приватних та громадських люах покладена на власникiв. У державних люах господарська функцiя належить до компе-тенци державних органiв управлiння люами. Таким чином, державнi органи управлшня поеднують функщю законодавчого регулювання та господарсько-го управлiння, проте, в Саарландi та Гессенi функцiя ведення господарства була делегована автономним компашям, а державш органи цих земель здшснюють вiдомче управлiння та консультування.
Розглянемо систему управлшня люовим господарством окремо! федеративно! одиницi на прикладi Саксони (рис. 2). Органами державного управлшня люами Саксони е:
• Саксонське державне мшстерство довшлля та сшьського господарства як найвища шстанщя.
• л1сов1 дирекцп як вишд шстанци.
• державт лшництва 1 кооперативи лшового господарства як л1сов1 установи нижчого р1вня.
Мшютерству довкiлля та сiльського господарства шдпорядковане Саксонське управлiння лiсiв з уЫма пiдроздiлами. До вiдання Саксонського управлшня лiсiв входить: лiсовпорядкування, ощнка земель, картування функцiй лiсу, швентаризащя стану лiсу, середньо- i довготривале планування, монiторинг, оцiнка люу та його пошкоджень, науковi дослщження з орiен-
Рис. 1. Основш напрямки дгялъпоспй об'еднання nicoeux тдприемств державное форми enacnocmi
тованими на практику завданнями в галуз1 л1сового господарства та лан-дшафтознавства, дослщження р1зномаштних функцш люу 1 його взаемозв'яз-юв з навколишшм середовищем, побудова та обслуговування шформацшно! та комушкацшно! мереж1 в люовому господарствь
Рис. 2. Структура державных оргашв управлтня лшовим господарством Саксони
Державш л1сов1 шдприемства Саксони уповноважеш здшснювати таю функци: господарювання 1 управлшня державними люами, люовий нагляд та охорону в громадських 1 приватних люах, консультування 1 техшчну допомо-гу приватним люовласникам, керування 1х д1яльност1, л1сове та шш1 види планування в люовому господарствь
Науковий вкник, 2004, вип. 14.4
При державному мшютерст пiд головуванням державного мшстра створюеться Рада лiсового господарства. Вона повинна брати участь у обго-воренш лiсових питань особливого значення. До Ради люового господарства входять представники люовласниюв, профспiлок люового господарства, ор-ганiв з охорони природи i навколишнього середовища, планування i догляду за ландшафтами, а також деревообробно! промисловость З метою оперативного виршення питань у громадських i приватних люах до Ради люового господарства державного мшютерства включаються представники приватних та громадських люовласниюв, якi виконують функцш зв'язку та спостереження без права участ в обговореннях [3].
Серед позитивних сторш системи управлiння люами Саксони можна видiлити вiдкритiсть та прозорють державного управлiння, орiентованiсть на багатоцшьове використання лiсiв, сприяння розвитку та шдтримка люоволо-дiнь недержавно! форми власностi. До недолiкiв можна вщнести поеднання державними органами функцш господарського та вщомчого управлiння що-до лiсiв державно! форми власность
Досвiд Нiмеччини багато в чому м^ би бути корисним для Укра!ни. Насамперед, варто було б запозичити деяк принципи управлiння люами та люово! полiтики. Зокрема, принцип створення однакових умов щодо дiяль-ностi суб,ектiв господарсько! дiяльностi рiзних форм власностi в лiсовому сектор^ залучення громадськостi до управлiння люами через прозорiсть про-цесу управлшня, врахування думки зацiкавлених сторiн шд час здiйснення планування на державному та регюнальному рiвнях, принцип багатоцшьово-го використання лiсiв, однаково! важливост всiх функцiй лiсу. Проте не до-цiльно копiювати певнi елементи шмецько! системи управлiння лiсовим гос-подарством без врахування традицiй господарювання, що склалися в Укра!нi.
Лггература
1. Forstpolitishes Programm des Freistaas Sachen. - Freistaats Sachsen: Staatsministerium für Landwirtschaft, Ernährung und Forsten, Stand: 01.04.98.
2. Häusler Andreas, Scherer-Lorenzen Michael. Sustainable Forest Management in Germany: The Ecosystem Approach of the Biodiversity Convention reconsidered, Results of the R+D -Project 800 83 001. - Bonn, Germany 2002.
3. Waldgesetz für den Freistaat Sachsen, Vom 10 April 1992.
4. Weber Norbert. Current Issues of German Forest Policy: Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льшв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 272-278.
УДК 630 *676.2 Доц. М. Т. Бець, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ОЦ1НКИ Д1ЛОВО1 АКТИВНОСТ1
ДЕРЖЛ1СГОСП1В
Розглянуто стан та обумовлешсть обсяпв доходiв та витрат люового господарства Украши, запропоновано модель ощнки економiчного зростання держлюгоств з врахуванням еколопчно! складово'1.
Ключов1 слова: коефщент економiчного зростання, дшова активнiсть, еколо-гiчнiсть використання люових ресурсiв, екологiчна вiдповiдальнiсть.
