CC BY
17
УДК630x18:551.5:330.15 Ст. наук. ствроб. 1.М. Усцький,
канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА м. Хартв
Л1СОГОСПОДАРСЬК1 ЗАХОДИ ТА IX ВПЛИВ НА ДИНАМ1КУ ПАТОЛОГ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В У Л1САХ Р1ВНЕНЩИНИ
З'ясовано, що загальний обсяг рубань на державних люогосподарських тд-приемствах Рiвненщини за перiод 1990-2006 рр. залежав вщ обсягiв суцiльних i ви-бiркових санiтарних рубань. Масштаби саштарних заходiв провокують люопатоло-гiчнi процеси i залежать вiд масштабiв господарського втручання (сума площ, роз-критих вама суцiльними та вибiрковими рубаннями). Перюд характеризуеться ль нiйним наростанням дифузного всихання (Я2 = 0,91) та хвильовим наростанням по-силення люопатолопчних процеав (Я2 = 0,97). Масштаби господарського втручання пов'язаш з динамшою чисел Вольфа за цей перюд т1сним оберненим корелятивним зв'язком - г0,01 = -0,819. Лiсопатологiчнi процеси посилюються пiд час спаду соняч-но! активностi.
Ключов1 слова: суцшьш та вибiрковi санiтарнi рубання, лiсопатологiчнi процеси, сонячна активнють.
З1 вЫх люогосподарських заход1в нашстотшш1 змши в екологда л1су вносять р1зш рубання, зокрема суцшьт, осюльки саме видалення дерев приз-водить до розмикання намету люу 1 проникнення в його середовище елемен-т1в шших конкурентних формацш, яю за сприятливих обставин розширюють утворену шшу, завойовуючи прост1р для свого юнування. Так, видалення дерева призводить, насамперед, до проникнення свггла шд намет л1су, шдви-щення температури стовбур1в, грунту, звшьнення простору, який воно займа-ло, та змши водного режиму. Р1зка змша екологп дерев, що залишились, суп-роводжуеться вщповщними змшами у ф1зюлопчних процесах - приско-рюеться метабол1зм, актив1зуються дихання та трансшращя, через шдвищен-ня осв1тлення формуються нов1 точки росту, тобто р1зка змша екологи дерева завжди супроводжуеться стресом, суть якого полягае у перевищенш синтезу метаболтв, яю використовуються в ростових процесах, над синтезом речо-вин, яю виконують захисш функцп [1-3]. За сприятливих погодних умов шд час пом1рних рубань та за наявност сформованого агресивного люового се-редовища прогалини в намет швидко затягуються, прирют дерев, що залишились, збшьшуеться, баланс первинних та вторинних метаболтв вщнов-люеться. Проте штенсивне зрщження намету деревостану перед тривалим посушливим перюдом може призвести до ютотного зниження його стшкосл до р1зних патогенних фактор1в.
Метою нашого дослщження було виявлення зв'язюв м1ж масштабами люопатолопчних процеЫв, масштабами господарського втручання (МГВТ) та сонячною актившстю. Спостереження за динамжою сонячно! активности яка характеризуеться величиною чисел Вольфа, здшснюють в усьому свт, починаючи з 1749 р. 1нформащя щодо !х динамжи е загально доступною \ знаходиться на вщповщних сайтах в 1нтернет [4]. МГВТ визначали за сумою площ зруб1в рубань головного користування, суцшьних саштарних рубань, люовщновних та площ, розкритих прорщженнями, прохщними та саштарни-ми виб1рковими рубаннями. Плошд, розкрит виб1рковими рубаннями, визна-чались шляхом дшення середнього запасу дерев, яю вибирали тим чи шшим
2. Екологiя довкiлля
87
рубанням, на середнш об'ем одного дерева. Визначену так юльюсть зрубаних
дерев перемножували на середню площу живлення дерева. З метою спрощен-
ня розрахунюв було прийнято: площа живлення одного дерева тд час про-
хщних та вибiркових сaнiтaрних рубань дорiвнюe 2 м2, а пiд час прорщжу-2 . вань - 1 м ; середнш об'ем дерева, що вибираеться прохiдними та вибiркови-
ми сaнiтaрними рубаннями становить 0,1 м , а шд час прорщжування -
0,04 м . Освгглення та прочищення у розрахунках не враховували.
Масштаби господарських втручань у лiсове середовище визначали за перiод 1990-2006 рр. Перюд 1990-1999 рр. узагальнювали за даними 5-7, а пе-рiод 2000-2006 рр. - за даними 10-12 довшьно вибраних державних люогос-подарських тдприемств Рiвненського ОУЛМГ. Результати узагальнення цих даних свiдчaть (табл. 1), що плошд рубань головного користування залежно вiд року, в якому ix здiйснювaли, в середньому становили вiд 116,5 га (2004 р.) до 168,5 га (2000 р.). На вaрiaбельнiсть площ рубань головного користування впливала нaявнiсть площ стиглих та перестшних деревостaнiв та кшьюсть господарств, яю вводили у розрахунок. Найменшу вaрiaбельнiсть 11,5-17,9 % виявлено з 1999 р. по 2006 р., за винятком 2000 р., коли вона збь льшилась до 25 %. Площд суцшьних саштарних рубань змiнювaлися вiд 1,5 га в середньому (за даними 5 господарств у 1991 р.) до 117,6 га - у 2005 р. (за даними 12 господарств). Вaрiaбельнiсть площ суцшьних саштарних рубань вища, оскшьки ïx масштаби не регламентуються i залежать вщ рiзниx причин. Площi вЫх суцiльниx рубань у середньому залежно вщ року змшювали-ся i становили вщ 159 га (1990 р.) до 365 га (2006 р.). Коефщенти вaрiaцiï площ вЫх суцiльниx рубань, якi виконували в господарствах за цей перюд, бшьш згладжеш i змiнювaлися вiд 15 % до 30 % i лише в 1990, 1991 та 2000 рр. були дещо бшьшими i становили, вщповщно, 34, 40 та 34 %.
З уЫх видiв вибiрковиx рубань за весь перюд спостереження найбшь-шими е площд сaнiтaрниx вибiрковиx рубань (табл. 2), яю, починаючи з 1990 р. (491 га), поступово зростають i станом на 2006 р. вони охоплювали вже майже 930 га. Коефщенти вaрiaцiï площ насаджень, у яких здшснювали сaнiтaрнi ру-бання, теж залежать вiд багатьох фaкторiв i становлять вiд 11 % (2001 р., 2004 р.) до 47 % (1991 р). Загалом за перюд спостережень у середньому на лю-госп вибiрковi рубання рiзниx видiв виконують на площд вiд 1,1 тис. га до 1,7 тис. га. Вaрiaбельнiсть площ вибiрковиx рубань порiвняно невелика i становить вщ 10 % до 21 % та дещо вища в першi роки спостережень.
Площд насаджень, в яких проводять суцшьш рубання, за перюд спостережень значно збшьшилися (рис. 1). Враховуючи те, що площд рубань головного користування змшюються неютотно, а в перiод з 2001-2005 р. навггь дещо зменшились, основною складовою, що вплинула на загальне збшьшен-ня площ суцшьних рубань, е суцшьш сашгарш рубання. Загалом простежено два перюди зростання площ суцшьних саштарних рубань: з 1994-1997 рр. з шком у 1995 р., та 2000-2006 рр. з шком у 2003 р. та 2005 р. Шк зростання площ насаджень, в яких було здшснено щ рубання, не е шком загострення ль сопатолопчно1" ситуаци, оскшьки вона виникае на один - три роки рашше вщ ужитих зaxодiв. Тобто пiк загострення люопатолопчно!" ситуац^' припадае на
1993 р. та 2000 р. Динамжа суцшьних саштарних рубань найкраще опи-суеться кривою, яку характеризуе полiномiальне рiвняння регресп четвертого ступеня високо! достовiрностi (Я = 0,85).
400,0 350,0 300,0 250,0
- 200,0
СЗ
Я
2 150,0 с
100,0 50,0 0,0 -50,0
-Полиномиальн . -головн. корист. —я— л1<;ов1дновна —ж -згарища ый (суц —л.—- с шьна сашт.). уцщьна сашт, юв'яз. з вщчуж (СЬОГО ♦
—•—г — Е / А /
л / > V
1 \ / *
ч * ¥ •
• , У = Я У -0,0 2 = 0 ] 84х ,851 4+0 9 - • . 709 !х3 - 8,64 74х" - • > +42 ,21х -47 Ъ- 906 Г г
гГ -ж- -ж- -Ж- -ж- -ж= =ж= -ж— -ж- -ж- -ж- —Ш
О —1 (Ч ^ О. О4. СТ4 О Оч
тГ Ю чС Г-- 00 СЛ СГ*. С4 ^ ^ С^
о о
О — М П ^ Ю Ю
о о о о о о
ООО о о о о
МММ <ч м гч м
роки
Рис. 1. Динамжа площ суцтьнихрубаньу Рiвненському ОУЛМГза перюд 1990-2006рр.: у - площа (га) насаджень, у яких проводились суцыъш саштарщ ру-
бання; х -р1к проведення рубань
Динамжа площ насаджень, охоплених вибiрковими рубаннями (рис. 2), св^ить про поступове !х зниження, починаючи з 1992 р. по 2002 р. З 2003 р. по 2006 р. плошд насаджень, у яких здшснет вибiрковi рубання, пос-тупово зростали i становили в середньому близько 1,2 тис. га. Плошд насаджень, яю освгглювали, очишували та прорщжували, за перюд 1990-2006 рр. поступово знижувались. Натомють характер змш площ прохщних рубань за цей перiод був дещо iншим. У перiод з 2000 по 2006 рр. плошд прохщних рубань, порiвняно з перюдом 1991-1999 рр., стрiмко збшьшились майже вдвiчi.
Рис. 2. Динамжа площ виб1рковихрубань у Рiвненському ОУЛГза перюд 1990-2006рр.: у - площа (га) насаджень, у яких здтснювали суцыьт саттарт
рубання; х -р1к виконання рубань
На фош доглядових рубань плошд насаджень, на яких здшснили ви-бiрковi саттарт рубання, за весь перiод спостережень поступово збшьшува-лись. Поступове, майже рiвномiрне зростання плош насаджень, охоплених саштарними рубаннями, на близько 16 га шорiчно, характерне для 20022006 рр. Загальне збiльшення плош насаджень можна охарактеризувати ль ншним рiвнянням регресп з достатшм ступенем достовiрностi - (Я = 0, 51).
Динамжа масштабiв господарського втручання в середньому на одне господарство за перюд 1990-2006 рр. св^ить (рис. 3), шо найбiльшi плошi були розкритi рiзними рубаннями у 1995 р. та 1996 р., вщповщно - 290 га та 314 га. Масштаби господарського втручання з 1990 по 1996 рр. зростали на близько 26 га на рш. У 1998-2001 рр. МГВТ знизились до 202-206 га. У перь од з 2002 р. по 2006 р. спостер^аеться зростання МГВТ до рiвня 245-286 га. Загалом динамжа МГВТ з високою достовiрнiстю (Я = 0,80) описуеться поль номiальним рiвнянням шостого ступеня.
Рис. 3. Динамка сонячно'1 активностi (числа Вольфа) та масштабiв господарського втручання (МГВТ) за перюд 1990-2006рр.: у - площа (га) насаджень, в яких здтсню-вали суцыьщ саштарщрубання; х -р\к виконаннярубань
Прогноз на основi цього рiвняння св^ить про тенденщю до зменшен-ня величини цього показника в наступш роки. Масштаби господарського втручання (МГВТ) за перюд 1990-2006 рр. пов'язаш з динамжою чисел Вольфа за цей перюд тюним оберненим корелятивним зв'язком - г001 = -0,819. Характер зв'язку свщчить, шо коли сонячна актившсть зростае, масштаби господарського втручання, а точшше плошд, шо розкриваються суцшьними та вибiрковими рубаннями, знижуються, i навпаки, у разi зниження - зростають (рис. 3).
Важливо простежити вплив сонячно! активностi на динамжу патоло-гiчних процесiв, якi ми в цьому випадку будемо розглядати як частку плош вибiркових та суцшьних саштарних рубань вiд плош доглядових рубань та рубань головного користування (рис. 4).
Рис. 4. Сонячна активтсть i частка площ виб1ркових та суцтьних саттарних рубань вiд загально'1 площi вибiркових та суцтьнихрубань у Рiвненському ОУЛГМ за перюд 1990-2006рр.: у - частка виб1ркових сантарних рубань в1д рубань; у1 - числа Вольфа; у2 - частка суцтьних сантарних рубань, х - роки
Результати дослщжень свщчать, що за перюд спостережень частка площ насаджень, пройдених вибiрковими саштарними рубаннями з 1990 по 2006 рр., поступово i неухильно зростае. Динамша змш цього показника з ви-сокою достовiрнiстю описуеться лшшним рiвнянням (Я = 0,91), та ще точш-ше - полiномiальним рiвнянням 6-го ступеня (Я = 0,96). Частка суцшьних са-нiтарних рубань вщ загального об'ему суцiльних рубань за перюд спостережень теж зростае, проте мае виражений хвильовий характер i описуеться по-лiномiальним рiвнянням 6-го ступеня з дещо меншим, проте iстотним ступе-нем достовiрностi (Я = 0,902). Загалом динамiка вирiвняних кривих часток суцшьних та вибiркових санiтарних рубань перебувае в оберненш корелятив-нiй залежност - зi збiльшенням площ суцшьних саштарних рубань плошд ви-бiркових санiтарних дещо зменшуються. Динамiка сонячно! активностi май-же функцiонально (Я = 0,976) описуеться полiномiальним рiвнянням шосто-го ступеня. Числа Вольфа перебувають у бiльш тiснiй оберненш корелятив-нiй залежностi iз часткою суцiльних санiтарних рубань вiд загально! площi суцiльних рубань. Тобто в разi зниження сонячно! активностi частка площ суцшьних саштарних рубань збшьшуеться. Чггкого зв'язку мiж сонячною ак-тивнiстю та часткою вибiркових саштарних рубань вщ загального об'ему ви-бiркових рубань не виявлено. Хвильовий характер площ суцшьних саштарних рубань свщчить, що шсля !х проведення спостерiгаеться деяке зменшен-ня масштабiв лiсопатологiчних процесiв протягом 4-5 роюв, пiсля чого вони
поступово наростають вже до вищого рiвня приблизно за такий самий промь жок часу. Та ж сама зaкономiрнiсть спостер^аеться i пiд час здшснення ви-бiрковиx сaнiтaрниx рубань, проте перюд зниження мaсштaбiв поширення ль сопaтологiчниx процесiв i ïx вщновлення на вищому рiвнi вiдбувaeться за ко-ротший перiод - 2-3 роки.
Збшьшення площ сaнiтaрниx рубань св^ить, що стан соснового гос-подарства облaстi, яке представлене близькими до чистих за складом се-редньовшовими деревостанами, поступово погiршуeться.
Висновки. Динамжа загального обсягу рубок на державних тд-приемствах Рiвненського ОУЛГМ за 1990-2006 рр. залежить вщ обсягiв су-цiльниx та вибiрковиx сaнiтaрниx рубань. Масштаби сaнiтaрниx зaxодiв про-вокують лiсопaтологiчнi процеси i залежать вщ мaсштaбiв господарського втручання (сума площ розкритих всiмa суцшьними та вибiрковими рубання-ми). Перюд характеризуеться поступовим наростанням дифузного всихання, масштаби якого вщображають обсяги вибiрковиx саштарних рубань, частка яких вщ загального обсягу вибiрковиx рубань описуеться лшшним рiвнянням (R = 0,91). Обсяги суцшьних саштарних рубань, яю вщображають загострення лiсопaтологiчниx процеЫв за цей перiод, теж зростають, проте мають хви-льовий характер (шсля пiдйому спад) i описуються полiномiaльним рiвнян-ням 6-го ступеня
(R = 0,97). Масштаби
господарського втручання з 19902006 рр. пов'язаш з динамжою чисел Вольфа за цей перюд тюним оберненим корелятивним зв'язком - г0,01 = -0,819. Лiсопaтологiчнi процеси посилюються тд час спаду сонячно1' aктивностi.
Лiтeрaтyрa
1. Ladejtschikova E.I. The influence of stand density regulation on the potential resistance of pine stands Fomitopsis annosa (Fr.) Karst / Ladejtschikova E.I., Pasternak G.M., Belyi G.D. e.a. // Proc 6 th Int. Conf.
on Root and Butt Rots of Forest trees. 25-31 Aug. 1983, Australia. - Melbourn: CSIRO, 1984. - P. 416-428.
2. Ладейщикова Е.И. О причинах возникновения очагов корневой губки в молодняках сосни после проведения рубок ухода / Е.И. Ладейщикова // Лесоведение. - 1986. - № 4. - С. 56-61.
3. Усцкий И.М. Особенности формирования очагов корневой губки и влияние лесохо-зяйственних мероприятий на устойчивость насаждений сосни : дисс. ... канд. с.-х. наук / И.М. Усцкий. - Х., 1988. - 348 с.
4. База даних по числам Вольфа. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gao. spb.ru/personal/ivanov /wolfbase_r.html.
Усцкий И.М. Лесохозяйственные мероприятия и их влияние на динамику патологических процессов в лесах Ровненщины
Отмечено, что общий объем рубок в государственных лесохозяйственных предприятиях Ровненщины за период 1990-2006 гг. зависел от объемов сплошных и выборочных санитарных рубок. Масштабы санитарных мероприятий провоцируются лесопатологическими процессами и зависят от масштабов хозяйственного вмешательства (сумма площадей, раскрытых всеми сплошными и выборочными дубками). Период характеризуется линейным нарастанием диффузного усыхания (R = 0,91) и волновым нарастанием обострения лесопатологических процессов (R2 = 0,97). Масштабы хозяйственного вмешательства связаны с динамикой чисел Вольфа за этот период тесной обратной коррелятивной связью - г0,01=-0,819. Лесопатологические процессы усиливаются в периоды снижения солнечной активности.
Ключевые слова: сплошные и выборочные санитарные рубки, лесопатологи-ческие процессы, солнечная активность.
Ustskiy I.M. Forestry enterprises and their influencing on dynamics of pathological process in forests of Rivne Region
It is marked, that the general volume of fellings in the state forestry enterprises in fild of Rivne for period of 1990-2006 рр depended on the volumes of clear felling sanitary and selective sanitary cuttings. The scales of sanitary measures are provoked by pathological processes of forestry and depend on the scales of economic interference (sum of areas of exposed by all clear felling sanitary and selective clear-cuttings). A period is characterized by linear growth of the diffuse withering (R2= 0,91), and wave growth of sharpening of pathological processes of forestry (R2= 0,97). The scales of economic interference with 1990-2006 are related to the dynamics of numbers of Wolf for this period by a close correlative feed-back - r0,01 = -0,819. Pathological processes of forestry become sharp during the slump of sun activity.
Keywords: clear felling sanitary and selective sanitary cuttings, pathological processes of forestry, sun activity. _
