CC BY
52
У природних та штучних насадженнях рiвнинноl частини Укра1ни бук лiсовий характеризуемся добрим ростом та формуе високопродуктивш чистi та мiшанi деревостани. Програми вирощування стiйких та високопро-дуктивних деревостанiв з участю бука люового повиннi визначати доцiльну частку бука у склад^ виходячи iз взаемоди порiд у конкретних умовах та вь ку. Продуктивнiсть насаджень та здатшсть виконувати цiннi функцп визна-чаеться часткою бука у складi насаджень. У букових типах люу необхiдно формувати деревостани з переважанням бука та участю щнних порщ - дуба звичайного, ясена звичайного, клена гостролистого та клена- явора тощо. У дубових та соснових типах люу частка бука у складi насаджень не повинна перевищувати 3 одиницi.
Лiтература
1. Бутейко А.И. Сосново-буковые леса запада Украинской ССР: Автореферат дис.... канд. с.-х. наук. - Львов. ЛЛТИ, 1975. - 29 с.
2. Логгинов Б.И. Белоус В.И. Значение и особенности культур бука за пределами естественного ареала/ Лесокультурный опыт Боярского учебно-опытного лесхоза. - М.: Лесн. пром-сть, 1968, вип.3. С. 315-387.
3. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины. - Л.: ЛТА, 1986. - 20 с.
4. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М.: Лесн. пром. - сть, 1966. - 224 с.
5. Мякушко В.К., Ахмад Х. Бук лесной на Украине за пределами ареала. Лесоведение. - 1993, № 1. - С. 17-24.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -Киев, 1987. - 560 с.
7. Тышкевич Г.Л. Охрана и воспроизводство буковых лесов (восточная граница ареала 8у1уайса Ь). - Кишинев:"Штиинца",-1984. - 232 с.
8. Шевченко С.В. Особенности роста бука в лесных культурах за пределами его естественного ареала/ В сб.: XVI научная конференция. Итоги научно-исследовательской работы за 1963 год. - Львов, Из-во Львовского университета, 1964. - С. 96-98.
УДК 631.524.87:630 О.Г. Полякова, канд. с.-г. наук -
ВО "Укрдержлкпроект"
ВИВЧЕННЯ BIKOBOÏ СТРУКТУРИ СТИГЛИХ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ ЯК П1ДГРУНТЯ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНИХ ВИД1В РУБАНЬ
Наводиться розгорнута вшова структура стиглих деревосташв Мiжгiрського держлюгоспу. Даються практичш рекомендацп з виокремлення поколшь люу. Обгрунтовуеться необхщшсть бшьш широкого впровадження поступових i вибiрко-вих рубань головного користування в Укра'шських Карпатах.
Ключов1 слова: вшова структура, поколшня люу, рiзновiковi деревостани, ви-бiрковi рубки.
Dr. Olena Polyakova - Ukrainian state forest inventory enterprise
The age structure of mature forests in Ukrainian Carpathian investigation as subsoil for introduce ecology-protected kinds of fellings
The age structure of mature stands in Mizgirja forest enterprise is given. The practical recommendation are given of how to disstinquish forest generations. The paper grounds
necessity of wide introduce progressive and selective main fellings in Ukrainian Carpathian.
Key words: Age structure, forest generation, unevenage stands, selective fellings.
Необхщнють широкого впровадження поступових i вибiркових ру-бань в Укра'нських Карпатах пов'язана 3i Законом Укра'ни "Про мораторiй на проведення суцшьних рубок на гiрських схилах у ялицево-букових люах Карпатського регюну" вiд 10.02.2000 р., де з 2005 року пропонуеться перейти на новi природозберiгаючi технологiï заготiвлi i транспортування деревини з гiр. Як вщомо, найбiльшi змiни екологiчних факторiв лiсового середовища викликають суцiльнолiсосiчнi рубання. По^м iдуть поступовi насшнево-ль соЫчш, групово-вибiрковi i добровiльно-вибiрковi рубання [4]. Тому роль цих рубань найближчим часом буде збшьшуватись. Впровадження вибiрко-вих рубань на вщмшу вщ суцiльнолiсосiчних або спрощених поступових пе-редбачае вибiрку лише стиглих дерев, що вимагае вiдомостей про вжову структуру стиглих i пристигаючих деревосташв.
Добровiльно-вибiрковi рубання поеднують головнi i доглядовi рубання за люом. Виборцi пiдлягають вiдсталi в рост i хворi дерева, а також ri, що мають найбiльшi розмiри i належать до найстаршого поколшня. 1нвентариза-цiя лiсу з виокремленням поколшь - складне завдання. Трудношд полягають у власне виокремленнi поколшь, а також встановленш ïx вжу. Н.П. Анучин [1] пропонував виокремлювати 3 поколiння лiсу, застосовуючи "прицшьний метод таксацiï, що полягае у закладанш низки кругових пробних площ за до-помогою... таксацiйного прицшу i тростини таксатора (винаходи Н.П. Ану-чина - зауваження автора). На кругових пробних площах дерева, що належать до окремих вжових поколшь, розшзнають за зовшшшми ознаками (формою крони, забарвленням хво'', будовою кори i, нарештi, за розмiрами дерев)" [2]. Як таксатор-практик, хочу зауважити, що в смерекових (Picea Abies) i букових люах Карпат надзвичайно важко виокремити поколшня за зовшшшми ознаками дерев. Форма крони i забарвлення хво'' часто вказують на пригшчений стан дерев, а не на ]'х вж. Будова кори у букових середньовь кових деревостанах майже не вiдрiзняеться вщ стиглих. Невiдомо, чому необ-xiдно виокремлювати саме З поколшня. Тростина таксатора не прижилися у виробнищш, зате велике розповсюдження отримала призма Анучина. Ви-ходячи з вказаних вище недолiкiв, ми запропонуемо власний метод розподшу деревостанiв на поколшня, де головною ознакою виступають розмiри дерев. Поколшня виокремлюються шсля суцшьного перелiку дерев. Для цього зак-ладаються пробнi площi в найтиповших деревостанах. Межами поколiнь слугують ступеш товщини у перелiченiй вщомосл з найменшою кiлькiстю дерев. Для встановлення вжу виокремлених поколiнь необхщно для кожного з них зрубати модельш дерева з середнiми таксацшними показниками (дiаметром i висотою). Цей метод описаний в [3].
На жаль, сьогодш "Правила рубок головного користування в люах Украши" не дають змоги проводити поступовi рубання у смерекових люах вза-гал^ а проведення добровiльно-вибiрковиx рубань обмежуеться площами з "нестiйкими грунтами". Думаю, таю обмеження зумовлюються дещо заста-
рiлими поглядами про вгтровальшсть смереки тсля розрiдження. За власними спостереженнями, ця порода найчастше страждае вiтpовальнiстю, якщо в одному KBapTani роблять кшька заpубiв суцiльнолiсосiчних рубань, особливо коли площа лiсосiк вже перевищуе площу лiсу, що залишився. Тому вважаю до-цiльним переглянути лiсове законодавство аби дозволити ширше застосову-вати поступовi i вибipковi рубання у смерекових лiсaх, як це сьогодш вщбу-ваеться у крашах Зaхiдноï ввропи, зокрема Шмеччит i Словaччинi. Цьому сприяе i вшова структура цих лiсiв. За даними G.I. Цурика, "ялинники Карпат неодноpiднi за вiковою структурою. Залежно вiд походження, тривалост та умов ïx формування, трапляеться 4 типи вiковоï структури деревосташв..." [5].
Мета нaшоï роботи - проанал!зувати вжову структуру стиглих лшв М1жпрського держшсгоспу.
Методика роботи. В основу дослщжень покладена методика В.Г. Балку -нова [2]. Вш дерев визначався безпосередшм тдрахунком р!чних кшець на пеньках. Д!аметр на висот грудей отримували з середнього д!аметра пенька через перев!дш коефщенти. Поколшня виокремлювали за власною методикою [3]. На осях координат вщкладали д!аметр i вш дерев, отримали "пол!гон роз-сшвання". Зв'язок м!ж дiaметpом i вшом дерев встановлювали за р!вняннями pегpесiï, як! отpимaнi внаслщок обробки експериментальних даних на персональному комп,ютеpi в системi Ехсе1-2000 (мал. 1,2). Використовували р!вняння 1 порядку. Поколшня виокремлювали зпдно з люотаксацшними вимогами, тоб-то в pasi, якщо вони становлять не менше 20 % вщ запасу деревостану.
Об'екти. Вiковa структура вивчалась на 2 лiсосiкax головного корис-тування м!жпрського деpжлiсгоспу Закарпатсько1' область Таксацшна характеристика цих дшянок (з тaксaцiйного опису, повнота i запас вщкориговаш згщно з даними вщведення люосж) наводиться в табл. 1. Об'екти дослщжень вибраш випадково, головним чинником виступили наявшсть шлях!в.
Табл. 1. Таксацшна характеристика деревосташв _(за матер'шлами л'шовчорядкування)_
№ з/п Мшцезнаходження, ТЛУ Коеф. складу Деревна порода BÎR, рошв Середня Повнота Запас, м3 на 1 га
висота, м одаметр. см
1 Запередшянське люництво, кв. 22 вид. 11 Д3 Б, 750 м н.р.м 8 2 Бкл Бкл 140 80 27,0 25,0 44,0 26,0 0,8 430
2 1зк1вське лшництво, кв.22 вид.8, Д3 БПЯ, 700 м н.р.м.; культури 10 Яле 90 28,0 30,0 0,55 230
Результати. Вжова структура деревосташв наведена в табл. 2, таксацшна характеристика деревосташв - у табл. 3.
Якщо пор!вняти таксацшну характеристику деревостану на ПП 1, яку визначив таксатор оком!рно безпосередньо в лш (табл. 1) з даними, як ми отримали експериментальним шляхом (табл. 3), можна зробити висновок, що поколшня люу в букових стиглих i перестиглих люах виокремлюються до-вол! чгтко. Проте межi поколшь на данш пробнш плошд слабо виражеш у
зв'язку з тим, що в районi ступеня товщини 40 см (рис. 1) вони накладаються один на одного.
Табл. 2. Вжова структура деревосташв на пробних площах (чисельник - к1льк1сть cmoe6ypie, %; знаменник - запаси, %
№ з/п В1ков1 ступет
1120 2130 3140 4150 5160 6170 7180 8190 91100 101110 111120 121130 131140 141150 155160
1 15 0,0 11,6 0,9 14,6 2,3 15,6 4,3 10,0 4,1 10,7 6,5 ю 5,0 2,0 2,0 15 2,0 30 3,7 4,5 7,0 4,0 11,2 55 18,2 8,0 30,0 0,5 2,8
2 14 0,1 35 0,2 6,9 1,5 23,6 16,6 41,0 42,9 22,2 35,0 14 3,7
Табл. 3. Таксащйна характеристика деревосташв па пробних площах тсля _тдрахунку piчних ктець i обробки експериментальних даних_
№ з/п Ярус Склад BÎR, рошв Се редня Повнота Запас, м3 на 1 га
висота, м д1аметр, см
1 1 2 10 Бкл 10 Бкл 130 60 27,1 18,7 48,7 20,3 0,61 0,46 284 146
2 10 Яле 69 27,2 35,2 0,50 230
Отриманий таким чином "пол^он розсдавання" точок дае змогу вста-новити деяк закономiрностi:
• молоде поколшня числентше за кшьшстю дерев i створюе компактне скуп-чення;
• старе поколшня мае великий розкид точок.
BiK, poKiB
Рис. 1. Взаемозв'язок eiuy i дiаметpа дерев на ПП1 у буковому piзновiковому
деревосташ
G.I. Цурик [5] в смерекових деревостанах Карпат виокремив 4 типи вь ково1 структури: одновжов^ рiзновiковi, умовно одно- i рiзновiковi. В основу ïx виокремлення вiн поклав показники мiнливостi вiку, дiаметра i висоти в деревостанах. Насадження на ПГ12 необхщно вважати умовно одновжовим, його середнiй вiк становить 69 роюв. Визначений нами середнш вiк вiдрiз-няеться вiд вказаного у таксацшному описi (мають бути 90^чш лiсовi
культури). Це свщчить про те, що дане насадження сформоване головним чином з природного вщновлення. Цей процес розтягнувся на 20 роюв шсля створення лiсових культур на цш дiлянцi.
Рис. 2. Взаемозв'язок вку i Ыаметра дерев наПП2,у смерековому умовно-
одновжовому деревосташ
Висновки
1. Ан^з вшово! структури букового перестиглого деревостану дае змогу виокремити в ньому 2 поколшня. Проведення в таких деревостанах ви-бiркового рубання замють спрощеного поступового (при якому весь запас ви-бираеться з штервалом в 7-10 рокiв) дае змогу зберегти еколопчне середо-вище люу. Об'ектом рубання мають бути лише стиглi поколiння, якi виокрем-люються на практицi за розмiрами ^аметром) дерев.
2. Участь лiсових культур, як створювались i створюються на мющ суцiльних зрубiв, у складi стиглих деревостанiв може бути незначною. Це дае пiдставу, по-перше, орiентуватись на природне вiдновлення лiсу i по-друге, точно визначати вiк деревосташв, якi вважаються лiсовими культурами i якi мають увiйти в розрахунок головного користування. Якщо фактичний вж 1х недостатнiй, оборот рубання мае бути збшьшений.
3. Автор вважае за доцшьне переглянути лiсове законодавство Ук-ра1ни аби дозволити проведення у смерекових люах Карпат поступових i ви-бiркових рубань.
Лггература
1. Анучин Н.П. Таксация и устройство разновозрастных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - 64 с.
2. Балкунов В.Г. Возрастная структура и выборочные рубки в разновозрастных ельниках. - Методические рекомендации. - Ленинградский НИИ лесного хозяйства. - Л., 1981. - 46 с.
3. Полякова О.Г. Теоретичш 1 практичт питання виокремлювання поколшь при таксацл стиглих лю1в Карпат// Наук. вюник НАУ, 2001, вип. 46, Лшвництво. - С. 278-284.
4. Сабан А.Я. Научные основы ведения лесного хозяйства в Карпатах: Автореф. дис... д-ра с. - г. наук. - Л., 1983. - 40 с.
5. Цурик Е.И. Таксационные исследования ельников Украинских Карпат (возрастная структура, строение, рост, продуктивность и динамика товарности): Автореф. дис. канд. с.-х. наук: 06.03.02 - лесоустройство и лесная таксация. - К., 1973. - 30 с.
УДК 630*64:630*905.2 В.1. Ткачук, канд. с.-г. наук - УкраТнський
агроекологiчний ушверситет, м. Житомир
СОСНА ЗВИЧАЙНА НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛ1СС1: ДИНАМ1КА ЗРОСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Розглянуто динамiку площ i запаав соснових лiсiв у 2-й половиш ХХ ст., по-казаш змши для конкретних об'eктiв i умов мюцезростання, подано прогноз збiльшення ресурав сосново! деревини.
Ключов1 слова: сосна, динамша ресурсiв, прогноз ресурсного потенщалу.
V.I. Tkachuk - State Agroecological University, Zhitomir
Scotch pine on Rightbank Polissya: dynamics of increasing of resources
potential
Dynamics of square and wood stock of pine forest at 2-nd half of XX century has been considered, changes of certain volumes and habited types have been shown, prognoses of increasing of pine wood have been analyzed.
Key words: pine, dynamics of resources, prognoses of resources potential
Одним i3 найважливших люогосподарських заход1в, спрямованих на збшьшення ресурЫв деревини та розширення експлуатацшних можливостей лшв, е оптим1защя !х породного складу з врахуванням бюлопчних особливос-тей головних люоутворюючих порщ, вщповщно до конкретних люорослинних умов, а також кон'юнктури ринку деревно! сировини на далеку перспективу.
Найб1льш1 плошд у Правобережному Полюс займають соснов1 люи. У люогосподарських шдприемствах регюну вони вщграють визначальну еко-лопчну й економ1чну роль. Саме тому найбшьшу увагу академж П. С. По-гребняк придшяв тут дослщженням екологи й типологи соснових лшв [7-9], а шш1 дослщники присвятили цш пород1 грунтовш пращ [1-6, 10, 11 та ш.]. Проте, з огляду на економ1чну ситуацда, обгрунтування прюритетност ви-рошування соснових насаджень у регюш опрацьоване недостатньо.
В уЫх пгротопах бор1в i субор1в насадження шших порщ за продуктивною нижче вiд соснових. Необхщно враховувати й ту обставину, що попит на пиловник хвойних порщ на свiтовому ринку впродовж тривало часу дуже високий i, мабуть, збережеться й у далекш перспективi. Тому перевагу сосни у складi майбутнiх лiсiв Полiсся можна передбачити й надалг
Аналiз територiального розподiлу соснових лiсiв Правобережного По-лiсся показуе, що бiологiчнi особливост ще! породи, мала вимогливiсть до умов мюцезростання визначили наявнiсть li природних насаджень практично в уЫх екотопах. З огляду на оптимiзацiю лiсистостi територii зроблено прогноз трансформаци породного складу державних лiсiв Правобережного Полю-ся на 2002-2050 рр. (табл. 1). У межах сучасних державних люогосподарсь-ких шдприемств Правобережного Полюся площа хвойних насаджень може збшьшитись на 126,5 тис. га, твердолистяних - на 36,1 тис. га. 1з загально!' плошд насаджень, в яких доцiльна змша головно! породи, найбiльше березо-вих - 137,1 тис. га i вшьхових - 17,5 тис. га. 1стотт змiни у породному складi лiсiв вiдбудуться пiсля закультивування площ, що мають бути прийнятi у ль совий фонд для оптимiзацii лiсистостi територii регiону. Участь хвойних по-
