Научная статья на тему 'Лис звичайний (vulpes vulpes Linnaeus, 1758) в Карпатах'

Лис звичайний (vulpes vulpes Linnaeus, 1758) в Карпатах Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
64
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
лис звичайний (Vulpes vulpes) / поширення / екологія / біологія / fox (Vulpes vulpes) / distribution / ecology / biology

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — М. М. Лущак, І. В. Делеган, М. С. Гунчак

Наведено результати дослідження морфологічних, екологічних і біологічних особливостей лиса звичайного в Карпатах

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Girlis Fox (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758) in Carpathian

The results of the studies of morphological, ecological, biological features of the fox in Carpathians

Текст научной работы на тему «Лис звичайний (vulpes vulpes Linnaeus, 1758) в Карпатах»

5. Державна програма мЛiси Украши" на 2002-2015 роки/ Затверджено постановою Ка-бшету MiHicTpiB Украши вiд 29.04.02 р., № 581. - К.: Наука, 2002. - 32 с.

6. Про внесення змш до Люового кодексу Украши: Закон Украши вщ 08.02.06 р. № 3404-IV// Урядовий кур'ер. - 2006, № 73-74. - С. 3-19.

7. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат. Пiдписана пiд час 5-о'1 Всеевропейсько'1 Конф. Мiнiстрiв Охорони навколишнього природного середовища 22.05.03 р. (м. Кив)/ Ратифiковано Законом Украши ввд 07.04.04 р. № 1672-IV// http:// zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi._

УДК 630*907.11. Здобувач М.М. Лущак;

доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти; ст. наук. ствроб. М.С. Гунчак, канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк

ЛИС ЗВИЧАЙНИЙ (VULPES VULPES LINNAEUS, 1758)

В КАРПАТАХ

Наведено результати дослщження морфолопчних, еколопчних i бюлопчних особливостей лиса звичайного в Карпатах.

Ключов1 слова: лис звичайний (Vulpes vulpes), поширення, еколопя, бюлопя

Competitor M.M. Lushchak; doc. I. V. Delehan - NUFWT of Ukraine;

senior scientific employee M.S. Gunchak - UkrNDI

Girlis Fox (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758) in Carpathian

The results of the studies of morphological, ecological, biological features of the fox in Carpathians.

Keywords: fox (Vulpes vulpes), distribution, ecology, biology

У систематичному плат лис звичайний (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758) належить до роду Лис (Vulpes Frisch, 1775), родини Собачi (Canidae G. Fischer, 1817), ряду Собакоподiбнi або Хижi (Caniformes seu Carnivora Bowdich, 1821) [2]. В наш час Собакоподiбнi стали вразливою групою тварин, що потребуе особливо! уваги з боку науковщв i практиюв люомисливського господарства [2]. Мета нашо! роботи з'ясувати закономiрностi поширення, вивчити морфо-лопчш, бiологiчнi та екологiчнi особливостi одного з найчисельшших видiв собакоподiбних - лиса звичайного в умовах Украшських Карпат. Дослщження проводилися загальноприйнятими в бюлоги, терiологil i мисливствознавствi методами на територи Прикарпатського, Гiрськокарпатського та Притисенсь-кого лiсомисливських районiв, Прикарпатсько! й Закарпатсько! лiсомисливсь-ких округ, Карпатсько! лiсомисливськоl областi [1-8].

Дослщженнями встановлено, що в Карпатах морфометричш характеристики лиса мають певш особливостi. Так, маса тiла дорослих самщв стано-вить 7,8-10,4 кг, переЫчна - 8,7 кг (n = 10 особин), а самиць - 6,2-8,4 кг та 7,4 кг (n = 11 особин) вщповщно. ПереЫчна маса дорослих самщв на 17,6 % бшьша шж самиць. Маса тiла самцiв вжом до одного року становила 5,6-6,9 кг, середня - 5,8 кг (n = 24 особини), а самиць - 4,9-5,8 кг, середня 5,4 кг (n = 17 особин). Довжина тша становить 52-89 см, висота в холщ 29-34 см. Конди-лобазальна довжина черепа дорослих 13,5-15,5 см. Зубна формула: i 3/3, c 1/1, pm 4/4, m 2/3 - всього 42 зуби.

38

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий вкник, 2006, вип. 16.5

Лис еколопчно пластичний вид, що населяе всi географiчнi зони кра-1ни. Трапляеться в суцiльних лiсових масивах, у перелюках, у прських районах, де шдшмаеться до субальпшсько! смуги, у вщкритому степу, на об-роблених полях, в плавнях i навiть на прибережних островах Азовського i Чорного морiв [1-6]. В Карпатах лис заселяе найрiзноманiтнiшi бютопи, про-те найчастiше трапляеться в упддях закритих експозицiй, в невеликих люо-вих масивах серед сшьськогосподарських угiдь Передкарпаття i Закарпаття. Найулюблешшими мiсцезнаходженнями е невеликi лiсовi масиви, що чергу-ються з обробленими полями, городами, чагарниками, населеними пунктами та луками. Лис заселяе вс рослинш пояси Карпат i в своему вертикальному поширенш сягае найвищих хребтiв у поясу криволюся i полонин, що розта-шованi вище нього. Проте, у криволюс i на полонинах лисячих шр нами не виявлено. Очевидно сюди лис заходить тiльки перюдично зi сумiжних тери-торiй. В зимовий перюд, вище зони букових лiсiв слiди лиса, зазвичай, не трапляються (11 стежкувань загальною протяжшстю 46 км).

Зустрiчнiсть лиса в Карпатах неоднакова, як за люорослинними поясами, так i за рiзними категорiями угiдь. У Передкарпатп iз 1700 зустрiчей лиса та слщв його життедiяльностi найбiльше випадюв приходиться на прирiчковi долини - 44,2 %, сшьськогосподарсью угiддя - 18,0 %, невелик лiсовi масиви в оточенш полiв - 17,4 %, зарослi чагарниками яри i балки - 16,1 %, а решта -4,3 % вщ загально! кiлькостi зустрiчей - на велик за площею лiсовi масиви. В прському поясi лис частше всього трапляеться в лiсових масивах поблизу на-селених пунктiв. В глибиш лiсу за декiлька кшоме^в вiд вiдкритих мiсць, полiв i пасовищ населених пунктiв слiди лиса трапляються рiдко, як у л^нш, так i в зимовий перюди. Так, наприклад, на облiкових маршрутах прокладе-них у мисливському господарсга "Зубровиця" (загальна протяжнiсть 142 км), i лiсомисливських господарствах "Бергометське" та "Ясиня" загальна протяж-нiсть 120 км) серед уЫх зареестрованих слщв лиса - 97 випадкiв приходиться на невелик лiсовi масиви, сшокоси i поля поблизу населених пункпв, 14 - на окра!ни люових масивiв (на вiдстанi до 2-3 км вщ меж лiсу) i 9 - у глибинi ль сових масивiв, на вiдстанi 3-4 i бiльше кiлометрiв вiд межi лiсу.

Нори лис робить у лiсi, в молодих посадках, проваллях, що поросли чагарниками, на схилах ярiв та балок, у скиртах соломи, а також на вщкритих рiвних мiсцях. Уникае регулярно затоплюваних заплав, мочарiв та дшянок з високим рiвнем грунтових вод [1-8]. В Карпатах нори частше бувають на схилах швденно! експозици. У процесi обстеження бютошв лиса, на маршрутах загальною протяжшстю 200 км, нами виявлено 16 шр у невеликих люових масивах, 9 шр у ярах i балках, 4 нори на полях поблизу мiсць з нагромадженнями камшня i тiльки одну нору у великому за площею люовому масивi Чорного ль су. Зазвичай, нора похило йде в глиб на один-швтора метра, а по^м тягнеться пiд землею на 5-6 м; може мати 2 i бшьше гнiздовi камери, а також кшька ви-ходiв (2-8). Нерщко лис займае нору борсука. У норi лис живе переважно тд час виведення молодняку, а здебшьшого, в теплi сонячнi днi, проводить час на поверхш землi, вщпочиваючи у затишних мiсцях пiсля шчних мандрiвок [1-8].

Розмножуеться лис один раз на рш. Гiн спостер^аеться у Ычш-люто-му. Самиця готова до спарювання впродовж 8-10 дiб (тка). За сприятливих

обставин гш тривае всього 2-3 доби. Самець може спарюватися з кшькома са-мицями i навпаки. Свiдченням початку гону е збшьшення густоти слщв. Зазвичай лис полюе наодинщ, тому й трапляються слiди одиноких особин, а на початку гону, у певних мюцях трапляються як парт, так i бшьше сладв. Ос-танне мае мiсце тод^ коли самицю переслiдуе кiлька самщв. Зазначимо, що в Карпатах, у старих самиць гш може розпочинатися дещо рашше звичайного. Пiсля завершення шлюбного перiоду партнери, як правило, розшзнають одне одного й шдтримують певнi контакти за запахом. Проте, школи пiсля гону самець тримаеться неподалiк самицi i, приносячи корм, допомагае 1й вирощу-вати молодняк. Нерщко самець приносить !жу самищ вже на 3-4 тиждень шс-ля гону. У кiнцi березня або в квгтш, а в прському пояс i на початку травня, шсля 49-55 дiб ваптност^ самиця народжуе 4-8, iнодi до 10 i бiльше малят. Так, в 11-ти, розкопаних у Передкарпатп норах, нами виявлено вщ 4 до 9 ли-сенят: у двох норах було по 4 лисенята, в однш - 6 лисенят, у п'яти - по 7 ли-сенят, у двох - по 8 i в однш - 9 малят. ПереЫчно на одну самицю приходиться 6-7 лисенят. Сере оглянутих нами 74 лисенят самиць було 42, а самщв 32 або 56,7 % самиць i 43,3 % самщв. Маса обстежених новонароджених ма-лят становила 91-135 г.

Народжуються малята слшими й немiчними, прозрiвають на 12-14 до-бу. У вщ 3-4 тижшв починають виходити з нори i брати м'ясну !жу, а в 3-4 мюящ вчаться полювати. У липш - серпш лисяча Ым'я розпадаеться. Нез-важаючи на високу смертшсть молодняку рiчний прирiст популяци може ста-новити 130-240 % весняно! чисельностi, що значною мiрою залежить вiд по-годних умов року i чисельностi мишоподiбних гризунiв. Так, морозна зима 2003-04 рокiв, внаслщок значного промерзанням грунту, спричинила ютотне зменшення щiльностi населення мишоподiбних гризушв, а разом з цим чи-сельнiсть лиса у Прикарпаттi скоротилася майже вдвiчi.

Як i умови перебування, !жа лиса також рiзноманiтна. Вiн по!дае рiз-них ссавщв, починаючи вiд молодняку сарни, зайщв i закiнчуючи дрiбними мiдицеподiбними. Особливо багато нищить мишоподiбних гризунiв - мишей, мишакiв, нориць i щурiв. Охоче полюе й на водоплавну дичину. Влгтку живиться жабами, черв'яками, молюсками, комахами. Не гребуе й падлиною. Може навiдуватися на смгтники. Серед рослинних кормiв - плоди дерев, ча-гарникiв i ягоди (слива, вишня, черешня, виноград, груша, яблуня, терен, шипшина, малини, чорниця, бруслина, ожина). Рацiон його кормiв досить мiнливий. Частка того чи шшого корму у ращош змiнюеться, як за сезонами року так i за лiсомисливськими районами.

Дослiдженнями встановлено, що в Карпатах весною (друга половина березня, квгтень i травень) у живленнi лиса переважають гризуни (близько 60 %), серед яких перше мкце посщае нориця руда (40,0 %), за нею слщуе нориця польова (13,2 %), чагарникова (6,6 %) та iншi види гризушв. Птахи у весняному ращош становлять близько 20,0 %. Зрщка трапляеться заець. До-датковою поживою весною е комахи. Тшьки у двох випадках в екскрементах лиса виявлено вовну сарни европейсько!. Влгтку (червень, липень, серпень мюящ) ращон живлення лиса бшьш рiзноманiтний. В екскрементах трапля-

40

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вк'иик, 2006, вип. 16.5

ються залишки 11 видiв гризушв, рiзних комах, а також залишки ягiд i пло-дiв. Залишки гризушв виявлеш майже в ycix дослiджених зразках екскремен-TiB (93,2 %). Часто траплялися неперетравленi рештки комах, зрiдка - рештки зайця, 1жака, i вовчкiв. Частка птахiв у лiтньому рацiонi живленнi не переви-щувала 9,3 %. У зимовий перюд (листопад, грудень, шчень, лютий, частково березень), у ращош лиса також переважають гризуни (понад 60 %), птахи становлять 15,7 %.

Для з'ясування впливу лиса на мисливсью види тварин нами було про-аналiзовано вмiст 29 шлунюв лисiв, здобутих в зимовий перюд, як в сезон полювання (листопад-грудень) так i пiсля його завершення (сiчень-лютий). З 20 шлунюв лиЫв, добутих у сезон полювання, у 7 (35,0 %) виявлено неперет-равлеш рештки зайця Ырого, у трьох шлунках виявлено неперетравлеш рештки водоплавних птахiв, головним чином крижня. У шлунках жодного з 9 лиЫв, вщстршяних пiсля сезону полювання, залишкiв зайця не виявлено. Вовну сарни европейсько!' виявлено тшьки в одному шлунку. Дослщжуваш шлунки лисiв були наповнеш переважно мишоподiбними гризунами, падаллю до-машнiх тварин i побутовими вiдходами. У двох шлунках лисiв, вщстршяних у сезон полювання, було знайдено шр'я свшсько! курки. У лютому-березш 2004 року було зроблено аналiз вмiсту iще 16 шлункiв лиЫв, вiдстрiляних у Прикарпаттi. В шести шлунках знайдено незначну частину мишоподiбних гризушв, решта шлунюв були частково наповнеш побутовими вщходами.

На загал дослщження св^ать, що в Карпатах лис характеризуеться певними морфометричними, бютошчними i бiологiчними особливостями, що проявляються передусiм у розмiрах i мас тiла, виборi мiсць поселення i се-зонних змiнах у ращош живлення. У люовому i сшьському господарствi Кар-патсько!' люомисливсько! област лис корисний, як винищувач мишоподiбних гризунiв, як мсанiтарм i "селекцюнер". У мисливському господарствi лис один з найважливших об,ектiв полювання, проте в умовах мисливських госпо-дарств, яю спецiалiзуються на розведеннi фазашв та шшо! дрiбноl дичини, а також поблизу ферм його чисельшсть необхщно регулювати. Лис е джерелом поширення корости, сказу та рiзних гельмiнтозiв.

Л1тература

1. Боидареико В.Д., Делеган 1.В., Татарииов К.А. та iH. Мисливствознавство. - К.: НМК ВО. - 1993. - 200 с.

2. Делеган 1.В., Делеган I.I., Делеган I.I. Бюлопя люових птах1в i зв1р1в. "ПоллГ1, Льв1в, 2005. - С. 409-411.

3. Корнеев О.П. Лисиця на Укрш'ш (еколопя, господарське значения та шляхи ращ-онального використання)// Зб. праць НАУ. - К.: НАУ. - 1956, № 5. - С. 101-120.

4. Попушина Н.А. Еколопя та практичне значення лисищ в захщних областях Украши// Вюник Льв1вського ун-ту, сер1я: Бюлопя. - 1967, вип. 3 - С. 74-83.

5. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Украши. - Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1973 - С. 153-154.

6. Gossow H. Wildökologie. - BLV. München, 1976. - 260 s.

7. Hell P. A kol. Pol'ovnicky naucny slovnik. - Bratislava: Priroda, 1988. - 520 s.

8. Jgdrzejewska B., Jgdrzejewski W. Ekologia zwierz^t drapieznych Puszczy Bialowieskiej. Wydawnictwo Naukowe PWN - Warszawa, 2001. - 461 s._

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.