CC BY
49
пращвника про особливосп об мшу валют у 1хньому банку (обмшному пункп) та д1знайтеся, в якш в ал ют 1 випдшше 1 безпечшше збер1гати заощадження.
Заедания для другого партнера: Ви - пращ вник банку або пункту обмшу валют. Ознайомте юнента з курсом валют на сьогодш та поясшть, курс яко! валюти е найбшып стабшьним 1 найвипдшшим для нього.
Використайте у д1алопчних решнках р1зш види складних речень.
Ц1 каво спостершати, як студента будують д1алоги за початковою решнкою. Наведемо калька приклад1в початкових рсплпс яю можна використати у процса продукування д!алопв студс нтам и-с ко но м \ стам и.
Початкова решпка 1.
— 1ване Петровичу, наступного тижня до нас пршде заруб¿жна делегащя. Ви, як начальник вщдшення, вщповщайте, будь ласка, за шдготовку до II пршзду.
Початкова решпка 2.
— Галино Вн<тор1вно. як у нас справи з шдписанням контракту з сармою «Авю»?
Початкова решпка 3.
— Серию Сташславовичу, на жаль, ми змушеш скасувати нашу сьогодшшню зустр1ч.
Таким чином, запропоноваш види вправ допоможуть студс нтам -с ко но м \ стам у
нерозрившй едноеп вивчати тсор1ю 1 практику синтаксису д1алопчного мовлення та готуватимуть 1х до користування дiaлoгiчним мовленням не лише у професшнш дiяльнocтi, але й у будь-якш життевш ситуацп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондаренко Л., Жулшвська А. Навчання студс тл в немовних ВНЗ ус но!' мови / Л. Бондаренко,
А. Жулшвська // 1ноземна мова. - 2005. - № 7. - С. 56-57.
2. Глазова О. Навчання д1алопчного мовлення / О. Глазова // Дивослово. - 2006. - № 5. - С. 31-33.
3. Котца О. Розвиток особистосп у процса формування культури д1алопчного мовлення учшв /
О. Котца // Радна школа. - 2004. - № 11. - С. 40-41.
4. Ляшкевич А. I. Навчання д1алопчного мовлення на уроках украУнськсн мови / А. I. Ляшкевич //
Украшська мова 1 лггература в школь - 2002. - № 7. - С. 9-12.
5. Мунтян С. Методичш реалп розвитку д1алопчного мовлення учшв / С. Мунтян // УкраУнська мова
1 л1тература в пшш. - 2006. - № 6. - С. 2-5.
6. Палихата Е. Я. Комушкативш вправи для навчання д1алопчного мовлення / Е. Я. Палихата //
Науюш записки ТДПУ. Сер1я: Педагопка. - 2001. - № 8. - С. 40-48.
7. Палихата Е. Я. Опрацювання д1алопчного мовлення з урахуванням \пжпрсдмстни\ зв'язюв /
Е. Я. Палихата // Науюш записки ТДПУ. Сер1я: Педагопка. - 2002. - № 3. - С. 105-108.
УДК 81'42 +82-9
Н. Л. ДАЩЕНКО
Л1НГВОСТИЛ1СТИЧНИЙ АНАЛ13 ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ЗАСОБ1В
У ПУБЛ1ЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТ1
У статтг розглянута одна 1з форм роботы студента у процесг вивчення практичног стилгстики -лтгвостилгстичний анал1з. 3 метою спрямуеати роботу студента запропоноеано оргентовний план та зразок аналгзу лексико-фразеологгчних засобгв у текст/ публщистичного стилю. Представлений лтгвостилгстичний анализ покликаний показати студентов/ зв'язний / послгдовний виклад власних спостереженъ / м1ркуванъ, пов 'язаних з аналгзом стилгстичних та емоцшно-оцтних вгдтгнюв лексико-фразеологгчних мовних засобгв конкретного тексту.
К:ш>чо(п слова: лгнгвостилгстичний аналгз, лексико-фразеологгчт моет засоби, стил1стичне забарвлення.
Н. л. ДАЩЕНКО
ЛИНГВОСТИЛИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ СРЕДСТВ В ПУБЛИЦИСТИЧЕСКОМ ТЕКСТЕ
В статье рассмотрена одна из форм работы студента в процессе изучения практической стилистики - лингвостилистический анализ. С целью направить работу студента предложены ориентировочный план и образец анализа лексико-фразеологических средств в тексте публицистического стиля. Представленный лингвостилистический анализ предназначен показать студенту связное и последовательное изложение собственных наблюдений и размышлений, связанных с анализом стилистических и эмоционально-оценочных оттенков лексико-фразеологических языковых средств конкретного текста.
Ключевые слова: лингвостилистический анализ, лексико-фразеологические языковые средства, стилистическая окраска.
N. L. DASHCHENKO
LINGUO-STYLISTIC ANALYSIS OF LEXICAL AND PHRASIOLOGICAL MEANS
IN THE PUBLICISTIC TEXT
This article deals with investigation of one of the student's work form in the process of Practical Stylistics learning - linguo-stylistic analysis. Aiming to direct student's work the oriented plan and the sample of lexical and phrasiological means analysis in the publicistic style text is set. The above mentioned linguo-stylistic analysis is to show the student the connected and consecutive exposition of his/her own observations and considerations which are connected with stylistic, emotional and apprehended colourings of lexical and phrasiological linguistic means of the given text analysis.
Key words: linguo-stylistic analysis, lexical and phrasiological linguistic means, stylistic colouring.
Вивчення практично! стилютики у систем! шдготовки журнал ¡ста важко уявити без анаттичного читання теютв, зокрема лшгвостилютичного анатзу. Такий вид навчально! д1яльност1 шдпорядкований вимоз1 розвитку лопчного мислення, навичок критичного шдходу до матер1алу, який вивчаеться. Проведения лшгвостилютичного анал1зу дае можливост1 для спостереження за мовними засобами у контскстк i'x пор1вняння, оцшки функщй щодо вираження основного змюту i шдтексту, характеристики стилю автора.
Основною проблемою у npoucci вивчення практично! стшпстики е перехщ вщ засвоення теоретичних вщомостей про стилютичш ресурси украшсько! мови та i'x можливоси до осмислення i'x функщй i po.ii у CTpyKTypi цЫсного тексту. Вважаемо, що саме застосування анатзу рпних piBHiB складносл серед форм роботи студента дае йому змогу поеднати pi3Hi елементи отриманих знань, пор1вняти i'x теоретичш й практичш аспекта, висловити власш \пркування. узагальнення. Вироблення умшь лшгвостилютичного анал1зу - запорука ycniniHoi' ¿нтерпретащ! ¿нформащ!, що е одшею ¡з базових характеристик фаховосп журналюта.
У стата маемо за мету представит ор1ентовний план та зразок лшгвостилютичного аналпу публ1цистичного тексту, взявши до уваги лише лексико-фразеолопчнА засоби. Комплексний анал1з передбачае оц1нку словотв1рних. морфолого-граматичних, синтаксичних 3aco6iB тексту.
Потр1бно в1дзначити. що велика i<i ль клеть публшацш л1нгводидактичного спрямування знайомить з методикою опрацювання художшх тскст1в у середнш та вищ1й школ1. Стата такого змюту регулярно з'являються у спещатзованш науково-методичшй ncpiojHui. В украУнськлй лшгвостилютищ накопичився вагомий доробок, що представляе дослщження мови художньо! л1тсратури. зокрема шдивщуальних авторських стил1в [6].
Основи стилютичного анал1зу тскст1в рпних стил1в закладаються у школ! при вивченш укра!нсько1 (чи ¡ншо!' мови) та л1тсратури. заруб1жно!' л1тсратури. Наприклад, у 9 класл пропонуеться проводити стилютичний анал1з у таклй послщовностк 1. Виявлення умов
(ситуацп сшлкування), з урахуванням яких вибирався стиль тексту: а) сфери використання текст}'; б) функцп мовлення (сшлкування. повщомлення, вплив); в) адресат мовлення (його вшовий, осв1тнш 1 культурний р1вш). 2. Встановлення стильових рис, характерних для конкретного тексту. 3. Анашз мовних засоб1в, завдяки яким текст набув певних стильових ознак. 4. Висновок про приналежшсть тексту до конкретного стилю [4, с. 2].
Схеми стилютичного анашзу художнього тексту пропонують у шдручнику для вшцо! школи Л. Мацько та II сшвавтори [2, с. 429-430]. Ц! схеми й стали основою для розширення 1 поглиблення, а також пристосування при вивченш студснтами-ж\ рнал 1 стами сташстичних явищ. Позищю. що представляе вшпншсть у шдходах до анашзу тс кет ¡в рпних стал ¡в. знаходимо у пособнику I. Кочан «Лшгастичний аналп тексту», в якому е роздши, що пов язаш з тсор1ею анашзу художнього, наукового, публщистичного. рекламного, офщйно-дшового тс кет ¡в [1, с. 331-351]. Автор пропонуе «вимоги до аналпу нехудожшх текспв» [1, с. 391], якл складають своер1дний план, що включае: визначення мовного стилю тексту; встановлення ознак, яи це шдтверджують; визначення моде л 1 тексту; виявлення мовних засоб1в оформления, при якому до уваги можуть братися мор фс м но-с л о вот в 1 р н и й. лексичний, морфолопчний [ синтаксичний р1вш (фонетичний р1вснь. зазвичай, опускають). Важливо, що у цьому пошбнику подано зразки лшгвютичного аналпу наукового та публщистичного текспв.
Повнота лшгвостилютичного аналпу у вищш школ! значно поглиблюеться, що пов'язано зi cвiтoглядними, фаховими opieнтиpaми навчання. Так, при тдготовщ жypнaлicтa основний акцент ставиться на з'ясуванш й осмисленш доц1льност1 й умотивованост1 використання мовних засоб1в у р1зних сферах 1 формах сшлкування. У результат! вивчення курсу практично! стил!стики студент мае ум!ти: стил!стично диференц!ювати мовний матер!ал в!дпов!дно до потреб сшлкування, штенцн мовця, рольових характеристик, умов ! ситуащ! мовлення; розр!зняти стшпстичш та емощйно-ощнш в!дт!нки мовних засоб!в; використовувати стил!стичш засоби та прийоми для експресивного вираження !нтелектуального, емощйно-вольового й естетичного зм!сту мовлення, враховуючи жанрово-стильов! вимоги. Про вироблення цих ум!нь може св!дчити уешшне виконання студентом письмового л!нгвостил!стичного анашзу.
На шдготовчому етап! виконання такого завдання важливо допомогти студентов! уевщомити, що одшею з умов вдалого анал!зу е п!дб!р тексту. Так, майже ус! текста !нформативних жанр!в журнал!стики мають однотипну композиц!йно-структурну модель, обмежеш, часто заштампован! засоби вираження. Тому дощльно вибирати анал!тичн! або художньо-публщистичш текста, якл в!дпов!дають жанровим вимогам, вимогам доступност!, достатност!, певно! «зразковост!», р!зноман!тност! мовного матер!алу.
Практика показуе, що найбшыш труднощ! у студенпв при виконанш л!нгвостил!стичного анашзу викликае виклад - зв'язн!сть, послщовшсть. Щоби студент м!г уникнути !х чи легко подолати, пропонуемо ор!ентовний план анал!зу за мовними р!внями. Допом!жним дидактичним матер!алом мае слугувати для студента й зразок анал!зу саме публщистичного тексту. Дал! подаемо ор!ентовний план л!нгвостил!стичного анал!зу лексико-фразеолопчних засоб!в ! зразок анал!зу тексту публщистичного стилю.
Ор1ентовний план стил1стичного анал1зу тексту (лексико-фразеолог1чний аспект)
I. Особливосп структурно-композицшно! характеристики тексту
1. Функцюнальний стиль.
2. Жанрова приналежшсть тексту. Ознаки, на шдстав! яких визначено жанр.
3. Тип мовлення. Що у способ! викладу матер!алу заевщчуе единий або переважаючий тип мовлення?
4. Заголовок! тема.
5. Композищйна побудова тексту.
6. Наявшсть мовлення автора! д!йових ос!б.
7. Структура тексту. Видшення смислових частин, !х сшввщношення.
II. Стил!стичне навантаження лексико-фразеолог!чних засоб!в
1. Стил!стично забарвлена лексика, и м!сце ! роль у змют! тексту.
2. Емоц!йно та експресивно забарвлена лексика, и мюце ! роль у зм!ст! тексту.
3. Лексика обмеженого використання (арготизми, арха!зми, варваризми, д1алектизми, екзотизми, жаргошзми, канцеляризми, простор1ччя, професюнал1зми, розмовна лексика та íh.). Мета введения ще! лексики у текст.
4. 1ншомовш слова у 3míctí тексту. Д i лова та науково-тсрмшолопчна лексика.
5. Стшпстичнс використання багатозначносп слова.
6. Стшпстичш функцп chhohímíb, антон1м1в (зокрема контекстуальних), omohímíb, парошм1в, в лас них назв.
7. Наявшсть у tckctí загальномовних та ¿ндивщуально-авторських иеолопзм1в.
8. Micnc i роль фразеолопзм1в та i'x трансформованих ctcmchtíb у смисловш канв1 тексту.
9. Стилютичш фшури, що базуються на використанш лексичних труп (повтор, посилюваний повтор, анафора, ешфора, амшпфшащя, градащя, плеоназм, тавтолопя, антитеза, оксюморон, парономаз1я, свфсмпм. перифраза). Мета введения у текст цих стилютичних засоб1в (ф1гур i прийо\пв).
Ш.Наявшсть у tckctí художшх засоб1в (трошв), мета використання i'x у tckctí.
III. Cmhctobí особливосп
1. Передача об'ективно!/ суб'ективно! шформацн. Зображення внутршнього / 30BHÍniHb0T0 / емоцшного / д1евого стану.
2. Загальна тональшсть представления ¡нформацп.
3. Колорит i стшнзащя.
4. Mobhí засоби та стшпстичш прийоми, яю несуть основне смислове навантаження.
5. Жанрово-стильова своерщшсть представления теми.
Зразок стилютичного анал1зу лексико-фразеолопчних засоб1в АВТОР «ГОЛУБКИ МИРУ» I MIHOTABPA
Пензелъ ein вытирав об газету, вкриту колъоровими плямами i мазками. Якщо ж йому буе nompiÖHUü чистий кол!р, еичаелюеае фарбу з тюбика теж на газету. Бшя мольберта стояли банки pi3nozo po3Mipy, перееажно з-nid noMidopie - з cipiiMU, нейтралъними та тшими змшаними фарбами. Ось так, за спогадами Франсуази Жило, творив Пабло Шкассо. У книжцг «Мое життя з Шкассо» вона такожрозповгдае про один з перших вгзитгв до його майстерм, коли художник показав гравюри, яю зробив для свого iMnpecapio Амбруаза Волара. Цъого колекцюнера малювали i грав1рували частше, амж будъ-яку красуню, - Сезанн, Ренуар, Боннар, Форен - ледъ не eci французъю художники. Шкассо припускав, що робили це з почуття суперництва, кожен прагнув зобразити його приваблившим, атж íhuií. «Однак мт KyöicmcbKUü портрет Волара кращий за ecix», - хвалився художник Франсуаз1. Саме Волар у червт 1901 року оргатзував першу виставку Шкассо. Три zpaeipoeam головт портрети торг1вця картинами, два з них ¡з акватинтою, ям Франсуаза бачила modi в майстерм й пише про це в книжцг, huhí представлет разом з уаею сер1ею гравюр «Сюгта Волара» у Национальному художнъому музег Украти. Виставку оргатзувало Посольство Kopo/iiecmea IcnaHii в Украт за тдтримки Нащоналъного музею. Цей проект, над яким художник працював доситъ довго, уперше покаже укратсъкому глядачев1 майстермстъ Шкассо-графта. Bin м1сяцями наполегливо вивчав техтки грав1рування у cmydii або в друкарт. Шкассо сам буе творцем pi3HOMaHÍmnux cmmie, досл1дником нових експресивних техмк. Teip Suite Vollard займае централъне м1сце не лише серед гравюр, а й у eciü його meop40cmi. Сто пластин, яю зробив майстер, виражаютъ централъм мотиви його мистецтва, серед яких найважлив1ш1 теми - м1ф про Мтотавра, людину-бика (з ним буе схилъний ототожнювати себе i художник, 3zidno з власним розумтням meop40cmi) i м1ф про Шгмалюна. У своШ книжцг Франсуаза Жило po3noeidae, як коментуеав гй Пабло Шкассо цю серт. Усе зображуеане в1дбувалося, за його задумом, на ocmpoei в Середземному Mopi, схожому на Крит. Його населяютъ Мтотаври, яю поводятъся так, як öammi в усъому ceimi, «чш будинки заповнет творами наймодтших художниюв та скульптор1в, але ció них несе декадентством. Вони приводятъ скульптор1в i натурницъ на свог веч1рки з музикою й танцями. Щонедшi з материка прибувае юний аттичний грек i вбивае Мтотавра». Ця колещгя, за висловом Mapii Хесус Саес Лопес, яка представляла Фундацт ICO - власника meopie, - Micmumb глибою метафгзичнг роздуми про суть мистецтва, про умови, nompiöni для виникнення творчого iмпулъсу i про напругу, яка
виникае мгж художником, його моделлю та твором. Це трактування слгд враховувати, оглядаючи експозигрю, яка для невтаемннченнх може видатися зануреною в дух буденностт. На прес-конференцп з нагоди в1дкриття выставки директор Нащоналъного художнъого музею АпатолШ Мельник пообщяв, що nid час екскурст кожей iз eideidyea4ie почус повпу iнформацЬо про цей теорчий nepiod у житт1 Пабло Шкассо i про серт, яку багато мистецтвознавщв визнали найкращою cepiew гравюр XX стор1ччя. Як цтсну експозицт и еже бачили в кратах Швденног Америки та Свропи. Укратсъкому глядачев1 пощастило заедяки фтансовт nidmpuMiji enoHeopie проекту, i, як noeidoMue директор музею, таю еистаеки в1дбуватимутъся й надал!, адже nami nidnpueMifi дедал1 охочше зголошуютъся фтансуваты акцп, де гучт iмена. Bmimae, що й укратсъких художнымв починае eidKpueamu Свропа: недавно з великим устхом пройшла виставка з укратсъких музейних колекцт в Амстердамi.
ВалентинаДавиденко
I. Особливосп структурно-композицшнсл характеристики тексту.
Про належшсть тексту до публщистичного стилю з елементами художнього свщчать: вдале поеднання лопзацп викладу з емоцшно-експресивним забарвленням; текст одночасно i впливовий, й шформацшний; образшсть використовуеться з метою стильового протиставлення стандарту та експреси.
За жанром це нарис - художньо-публщистичний р1зновид жу р нал i стсь ко го тексту розповщного та описового типу, в якому зображеш дшсш факти, поди та конкретш люди. За обсягом наближаеться до невеликого оповщання, новели, але позбавлений hîtroï, завершено! фабули, обов'язково1 для новели, властиво!' оповщанню.
Темою нарису е творчють видатного художника Пабло ГПкассо. У заголовок винесено назви в1домих його твор1в, якл можна щентиф1кувати нав1ть без вказ1вки на автора. Слова у заголовку сприймаються як символи у сфер1 малярства, е знаками cbîtoboï культури. I хоч про «Голубку миру» у текст1 мова не йде, а говориться лише про граф1чш роботи, зокрема, за \пфом про М1нотавра, таке поеднання назв твор1в художника мае за мету представити тематичний i жанровий спектри доробку митця.
Текст композищйно складаеться з одного великого абзацу Î3 кллькома м1кротемами: опис процесу малювання художника; книга «Мое життя з Икассо» Франсуази Жило; майстершсть niкассо-граф1 ка: тема м1фу про Мшотавра i м1фу про П1гмал1она у жита i творчост1 художника; виставка гравюр ГПкассо в Нацюнальному художньому музе! Укра1ни.
Можна припустити, що вщсутшсть абзац ¡в у tckctî е свщомою з no3Huiï автора. 3 одного боку, писати про творчють великого експериментатора у малярств1 XX ст. хочеться також з елементами експерименту, з шшого - у короткому нариа саме суцшьшсть i нерозрившсть композицй' передае глобальшсть постат1 художника в icTopiï св1тового малярства. Композищйно «бщний» текст ур1зномаштнюють то послщовш темо-рематичш зв'язки, то pi3Ki зм1ни viiкротем. Складаеться враження, що кожну з них можна ще продовжити, розширити, поглибити. Тому ч1тко встановити межл мп<ротсм i надфразних едностей дуже важко.
Перпи рядки нарису мають репортажний характер, створюваний спогадами Франсуази Жило: «Пензелъ вт вытирав об газету... вичавлював фарбу з тюбика... Бшя мольберта стояли банкиpi3H0Z0 колъору, переважно з-nid noMidopie... ».
H ад ал i автор також послуговуеться чужими враженнями, оцшками, шформащею наприклад, використовуе пряму мову: «Однак мш куб1стський портрет Волара кращий за ecix», - хвалився художник Франсуаз1; непряму мову: У своШ книжцг Франсуаза Жило розпов!дае, як коментував Ш Пабло Шкассо цю серт; Ця колекщя, за висловом Mapiï Хесус Саес Лопес... Micmumb глибот метаф^зичт роздуми про суть мистецтва...; директор Нащоналъного художнього музею Анатолт Мельник пообщяв... ».
Авторське мовлення присутне лише в кшщ тексту: «Bmimae, що й укратсъких художниюв починае eidKpueamu Свропа: недавно з великим устхом пройшла виставка з укратсъких музейних колекцт в Амстердам!». Попри свою шформацшну доречшеть, ця оцшна рсплпч-а видаеться зайвою i не становить собою лопчного завершения представлено! шформацн щодо загально! теми i змюту тексту.
Структурно текст цшений та зв'язний. Глибинна структура простежуегься в щейно-тематичному 3micri тексту, поверхнева - це лшгастична форма вираження глибинно!' структури
тексту. У художнш публщистищ вона е формальио-змютовою. 3 формального погляду вона представлена будовою речень, 3Í змютового - i'x тематичним наповненням та послщовшстю.
Нарис «Автор «Голубки миру» i Мшотавра» викладений у зворотнш та прямш послщовиосп: рух викладу вщ причин до настигав, вщ мииулого до тепершиього (i иавпаки), вщ простого до складного, вщ вщомого до невщомого, вщ под1бного до вщмшиого та íh. Усе це допускае вшьне залучення у текст емощйно-риторичиих (художшх) структур.
II. Cthtícthhhc иаваитажеиня лексико-фразеолопчиих засоб1в
Аиал1зоваиий текст опублшоваио в газет1 «Слово Просв1ти» в рубрищ «Культура». Видаиия, рубрика, 3míct мате pi ал у е шдставою твердити, що нарис мютить cthtícthhho (функцюнально) забарвлену лексику вщповщно! сфери культури - малярства. До ще! тс матично!' групи вщносимо слова i словосполучеиия: пензелъ, мазки, Konip, фарба, майстерня, художник, гравюри, малюеати, zpaeipyeamu, куб1стський портрет, еистаека, акватинта, експресивт техмки, творч1сть, майстер, мотиви, мистецтво, скулъптори, декадентство, натурнищ, творчий iмпулъс, модель, meip, експозищя, екскурая, мистецтвознавщ, сер1я гравюр, глядач, музей, музейт колекцп та íh. Як бачимо, цей перелш демонструе тематичне коло аналпованого тексту. H,i лексеми становлять окреслену сферу д1яльност1 i мають вщповщне функцюнальне забарвлення, деяю з них е п р о ф с с i о н а л ¡3 м а м и (шшомовиого чи украшського походження). Запозичеш слова вимагають вщ читача певно1 ерудицп при сприйнятт1 й po3yMÍHHÍ повщомлення. Так, слово акватинта (¿тал. aeguatinta, в1д aeguaforte - офорт i tinto - забарвлений, тонований) - це
1) ручний cnoci6 виготовлення друковано! форми у в игл яд i заглиблено! гравюри на метал i:
2) рпновид гравюри, оснований на травленш кислотою вкрито!' тонким шаром асфальту або кашфол1 мсталсво!' плаивки, на яку голкою нанесено зображення [7, с. 9]. Без знания значения цього слова розумшня змюту вщповщного речения буде неповним.
CnocTepiraeMO у тексп використаиия не лише ¡ншомовно!' лексики, а й латинського шрифту, зокрема, коли автор називае TBip Suite Vollard, хоч подано цю назву i в кириличному шрифт - ccpin гравюр «Сюгта Волара». У контексп культуролог!много твору под1бш елементи видаються доцшьиими, бо розвивають шзиавальио-штелектуальш зд1бност1 читача.
Отже, аиал1з стшнстичио забарвлено! лексики, зокрема профсс1онал1зм1в. тематичних лексем дозволяе уточнити, дсталпувати й одиочасио окреслити змАстове иаповиеиня тексту, який стосуеться творчо!' oco6hctoctí художника.
Окремо звернемо увагу на емоцшно та експресивио забарвлсн1 елементи тексту. Експресивна лексика: вичавлював, привабливший, хвалився, наполегливо, вечгрки, невтаемничет, найкращий; твори наймодтших художнимв та скульптор1в та íh. Вона виражае оцшку Франсуазою Жило доробку i майстсрност1 художника. Очевидно, таку оцшку шдтримуе й автор нарису, пропонуючи i'i защкавленому читачсв1. Ощииа точка зору простежуеться у поеднанн1 образних та експресивних висловлюваиь, що викликають cviouii захоплення, похвали, передають атмосферу творчост1: почуття суперництва, творецъ emmie, людина-бик, Мтотавр, м1ф про 1Лгмал1она, творчий iмпулъс, гучштмена;духбуденноетт^ш.
Цшавим щодо створення експресивиосл тексту е переповщання того, як коментував Пабло ГПкассо ccpira про М1нотавра. Тут псрспл1тасться античиий м1ф про людииу-бика з розум1нням творчостА великим художником.
Бшышсть власних иазв анал1зованого тексту зумовлено певш культуролог1чн1 acouiauii (як саме iм я Пабло ГПкассо). залучають cboí контексти, як-от назви oci6: Француаза Жило, Сезанн, Ренуар, Боннар, Форен, Амбруаз Волар (щкаво, що мало в ¡до mí ¿мена супроводжуються коментарями, на зразок: за висловом MapiiХесус Саес Лопе, яка представляла Фундацт ICO -власника meopie; директор Нащоналъного художнъого музею АнатолШ Мельник); м1ф1чних геро!в: Мтотавр, 1Игмал1он; гсограф1чш назви: Крит, Швденна Америка, Свропа, 1спатя, Украгна, Амстердам, Середземне море; назви заклад i в та установ: Нацюналъний художшй музей Украти, Посольство Корол1вства 1спанй в Украт, Фундащя ICO.
Паралельно Í3 лексикою сфери культури, з експресивно-образними словосполуками фасуемо таю, яка мають офщшио-дшовий або публщистичиий характер i виявляють тяжшня до повторюваносп й сталосп: за спогадами, один ¡з перших, централъне м1сце; уперше покаже укратсъкому глядачев1; портрети... представлет... у Нащоналъному художнъому музег
Украгни; Выставку оргатзувало Посольство Королгвства Icnanii в УкраЫ за тдтримки Нагронального музею; На прес-конференцп з нагоди в^дкриття выставки; ...завдяки фтансовт nidmpuMiji cnomopie проекту; як noeidoMue директор музею; укратсъких художнимв починае вгдкривати Свропа та ш. Вважаемо, що под1бне поеднання образность скспрссивносп та офщшносп зумовлене включениям у структуру нарису репортажних елеменпв. Саме тому текст виконуе не лише естетичну та шзнавальну, а й шформативну функци.
Серед засоб1в зображення в анатзованому тс кетi варто вщзначити синошми. За i'x допомогою представлено постать Пабло ГПкассо - це художник, майстер, Шкассо-графт, творецъ pi3HOManimHUX emmie, досл1дник нових експресивних техтк та його доробок - гравюри, портрет, zpaeipoeam портрети, сер1я картин, сер1я гравюр, колекщя, експозищя; Амбруаза Волара автор називае iMnpecapio, колекщонером, торговцем картинами. У щ ряди потрапляють слова, яи не е загальномовними синошмами, а виявляють свою здатшеть до за\пни у конкретному контскстк при цьому збср1гають свою основну семантику. 1нколи контекстуальним синошмом е перифраза. Таким чином зображення творчого середовища набувае багатогранностк детатзацп.
За принципом протиставлення у тсксп побудовано калька «точок». Зокрема, на початку, коли показуеться творча майстерня художника, фшеуемо семантичне протиставлення: газета, вкрита колъоровими плямами i мазками i протилежна деталь - чистий кол!р, а в наступному реченш деташзащя кольорово! гами - cipuMU, нейтральними та iншими змшаними фарбами.
Другий випадок протиставлення використовуеться у зображенш Амбруаза Волара i мае граматичне вираження - протиставш сполучники атж; не лише, а и та прийменникова конструкщя кращий за eeix:
Цього колекцюнера малювали i грав1рували чаеппше, атж будъ-яку красуню, - Сезанн, Ренуар, Боннар, Форен — ледь не Bei французькл художники. ГПкассо припускав, що робили це з почуття суперництва, кожен прагнув зобразити його приеаблиегшим, атж inuii. «Однак viiii KvoicTCbKHH портрет Волара кращий за eeix», - хвалився художник Франсуазк Tßip Suite Vollard займае централъне мгеце не лише серед гравюр, айу eciü його meop40cmi.
«Точкою» зютавлення е клнець тексту, де у щ вщношення вплетеш вислови виставки... акцп, де гучнг гмена та виставка з укратсъких музейних колекцгй. Тут зютавляються твори мистецтва захвдно! культури та украшських митщв. Загалом ui два останш речения дещо вщрваш вщ основного змюту нарису.
Художш елементи представлеш у тсксп використанням переносних значень: гучт (вщом1) /мена, cipuMU, нейтральними (неяскравими) фарбами, для невтаемничених (нсобпнаних). чистий (однотонний) кол ¡[г. несе декадентством (тобто мае риси чи особливосп цього явища).
Особливе значения для створення образное^ тексту, його насичсносп яскравими барвами мае використання трошв. В аналпованому тс кет i i'x застосування довол1 широке, проте не надм1рнс. Автор не порушуе основно! ознаки стилю - взаемно! зр1вноважсност1 лопзацп викладу та його емощйно-експресивного наповнення. Образшсть у тсксп не яскрава, використана дощльно. Наприклад, у випадку псрсповиання Mi фу про Мшотавра:
Усе зображуване вибувалося. за його задумом, на oempoei в Середземному Mopi, схожому на Крит. Його населяють Мтотаври, якл поводяться так, як бага mi в усьому свт. «чш будинки заповнеш творами наймодшших художниклв та скульптор!в. але в1д них несе декадентством. Вони приводять скульптор!в i натурниць на сво! всч1рки з музикою й танцями. Щонедшi з материка прибувае юний аттичний грек i вбиваеМтотавра».
В шших випадках художш засоби поодинокл: колекцюнера малювали i гравгрували (синекдоха); чистий кол1р; творецъ стилгв; експресивт техтки; централът мотиви; творчий iмпулъс; експозищя, занурена в дух буденноетт; глибою метафгзичт роздуми; цтена експозищя (метафори, метафоричш ештети).
Загалом використаш у tckctI тропи сприяють увиразненню подано! шформацп. Варто вщзначити, що автор не послуговуеться стилютичними ф1гурами i прийомами у побудов1 тексту i в подач! шформацп.
III. Cvinc.iOBi особливосп
Текст передае шформацда з книги Франсуази Жило «Мое житгя з ГЪкассо» через переповщання та цитування. Умше розмщення «чужо!» та «власно!» шформаци створюе композищйно-структурну основу тексту та його тематичну спрямовашсть, до вол 1 послщовиу цшсшсгь.
Загальну тональшсть представления теми можна окрсслити як статичну. Оскллыси не спостср¡гаемо розвитку дп, лише слщування за шформащею з названо! книги про серда гравюр «Снята Волара». Саме це тематичне осердя, представлеие ключовим образом Мшотавра, з яким асощюе себе ГПкассо. забезпечуе текстов! потр1бну образшсть, експресившсть, загалом художшсть.
Серед мовних засоб1в, якл несуть основне смислове навантаження у тскетк иазвемо цитування, повтор (Пабло Шкассо, сер/я гравюр, Мтотавр, выставка). Так, образ Мшотавра трич1 з'являеться у тскстк Спочатку про нього вдеться у заголовку, звщки випливае тема нарису, пстм при називанш цеитральиих мотив1в творчост! художника \ при переповщанш, як ГПкассо тлумачив цей мк]) щодо власно! серп гравюр «Сю!та Волара».
Представлений лшгвостилютичиий аиал1з призиачеиий для того, аби: зор1ентувати студента в оцшщ мовних засоб1в тексту, вщнайденш тих, якл несуть основне смислове навантаження, передають настанови автора, умови \ ситуацн мовлеиня; показати споаб зв'язиого \ послщовиого викладу власиих спостережеиь \ м1ркуваиь, пов'язаиих ¡з аиал1зом стил1стичиих та емощйно-оц1ниих в1дт1нклв лексико-фразеолог1чиих мовних засоб1в конкретного тексту. Очевидно, що кожен вибраний для опрацювання текст подаватиме для аналпу в1дм1нний матср1ал. тому важливо наголосити на тому, що план чи схема слугуе лише ор1ентиром для уешшного виконання студентом л1нгвостил1стичиого аналпу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кочан I. М. Л1нгв1стичний анал1з тексту: Навч. поабник. - 2-е вид., перероб. \ доп. /1. М. Кочан -К: Знания, 2008.-423 с.
2. Мацько Л. I., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилютика укра1нсько! мови / Л. I. Мацько, О. М. Сидоренко., О. М. Мацько - К.: Вища школа, 2003. - 462 с.
3. Практична стилютика: Методичш рекомендацп для студент ¡в спещальносп «Журналютика» / уклад. Дащенко Н. Л. - Терношль, 2010. - 76 с.
4. Стативка В. И. «Здесь мало слушать, здесь вслушаться нужно...» Стилистический и лингвистический анализ как методы работы с текстом / В. И Стативка // Русская словесность в школах Украины. - 2008. - № 6. - С. 2-6.
5. Козубай В. I. Аналп художньош тексту як важливий чинник у процеа навчання шоземно! мови / В. I. Козубай // В ¡сник Житомирського педагопчного ушверситету. - Житомир, 2004. - Вип. 15. - С. 40—41.
6. Украшська л1нгвостил1стика XX - початку XXI ст.: система понять \ б1блюграф1чш джерела/ За ред. С. Я. Срмоленко. - К: Грамота, 2007. - 368 с.
7. Словник шшомовних сл1в. - К.: Наукова думка, 2000.
УДК 37.015.+ 81'23
Н. В. РОЮЦЬКА
Л1НГВОДИДАКТИЧН1 АСПЕ1СТИ НАВЧАЛЬНО! СП1ВПРАЦ1 НА УР01САХ
1Н03ЕМН01 МОВИ В ШКОЛ1
Обтрунтоеано необхгднгсть формуеання / еикористання в практищ оргатзацп уроте тоземно1 моей деяких психолого-педагоггчних особлиеостей навчалъно1 степращ. Розкрито характер тръох основных складоеых педагоггчног степращ: степраця ечытеля з учнямы; степраця учте одын з одным у стлънш навчальнш дгяльностг; степраця вчытелгв у сыстемг мгжпредметных зв 'язтв. Доведено еысоку ефектывтеть едностг / взаемозв 'язку змгету дгяльностг, структуры позицш / сукупностг степращ, що вызначають конкретну спецыфгчну форму / тып оргатзацп навчального стеробтныцтеа.
К:ш>чо(п слова: аспекты навчалъно1 степращ, урок тоземно1 мовы.
