CC BY
18
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
Ключевые слова: высшая школа, лингводидактика, лингвокогнитивный поход, методика обучения стилистике, подход к обучению.
ANZHELIKA POPOVYCH
likalika0409@gmail.com PhD of Philology, Associate Professor, Kamyanets-Podilskyi National University named after Ivan Ogienko
MODERN LINGUODIDACTIC ASPECTS OF COGNITIVE APPROACH REALIZATION IN TEACHING STYLISTICS OF THE UKRAINIAN LANGUAGE TO STUDENTS
An approach to teaching stylistics - is a fundamental methodological category that defines the system of studying discipline, the ways of organizing the teaching material and the peculiarities of the interaction of all components of the educational process: principles, methods, ways of teaching. The linguocognitive approach in the study of stylistics aims at identifying aspects of the speech world picture, interpreting texts from the standpoint of cognitive processes, forming the cognitive and linguistic culture of students and the corresponding way of linguistic expression. The following levels of linguocognitive approach to the study of stylistics in higher education are distinguished, such as knowledge, practical and educational levels. The knowledge level involves students studying the foundations of cognitive linguistics and cognitive stylistics, systematic consideration of cognitive structures and processes, understanding the meaning of «concept» and interpreting the language and aesthetic characters of national culture. The perception of the text, its decoding, as well as the production are realized on a practical level. The educational level is aimed at forming the national linguistic and speech consciousness; respect for Ukrainian language traditions; education of speech culture; the desire to follow the aesthetic and ethical norms of communication. According to the contemporary aspects of the development of linguistic and linguistic-stylistic science, not only the clarification of the linguistic structural-level stylistic features of texts, the presence of traces and stylistic figures, but the identification of aspects of the linguistic picture of the world, the linguistic and aesthetic signs of national culture are relevant. Therefore, the cognitive-stylistic analysis of the text will be appropriate for the lessons of stylistics. The linguocognitive approach to the study of the stylistics of the Ukrainian language is extremely valuable, because it complements knowledge of stylistic phenomena, leads to new interpretations of stylistic phenomena, focuses on a person (personality) and emphasizes the connections of text and human consciousness.
Keywords: higher school, linguodidactics, linguocognitive approach, methodology of teaching stylistics, approach to learning.
Навчання стилютики укра!нсько! мови у вищш школi - цшсна, динамiчна й вщкрита система, якш властивi взаемозв'язок i взаемозумовленють компонент. Вона взаeмодie з шшими складниками осв^нього процесу (мовознавч^ лтературознавч^ лшгводидактичш дисциплши, виробнича практика, науково-дослщна робота тощо) та спрямована на досконале оволодшня теоретичними аспектами стилютики, набуття стилютично! компетентности досягнення найвищого рiвня результативность
У методищ навчання стилютики виокремлюемо компоненти, яю взаемопов'язаш мiж собою й утворюють цшюнють: мета i завдання, тдходи до навчання, змют, процес навчання, принципи, методи, засоби, оргашзацшш форми й результати навчання. Одшею з основних лшгводидактичних категорш, що посщае найвищий щабель, е тдхщ до навчання.
У укра!нськш лшгводидактищ вищо! школи щ аспекти дослщжували З. Бакум, Н. Голуб, Ж. Горша, О. Горошкша, I. Дроздова, Р. Дружененко, Л. Злалв, С. [I]. Ермоленко, О. Караман, С. Караман, В. Коваль, О. Копусь, О. Любашенко, I. Нагрибельна, А. Нттша, Л. Оваенко, М. Олiяр, Н. Остапенко, О. Попова, О. Семеног та ш.
Пщхщ до навчання стилютики - це засадницька методолопчна категорiя, яка визначае систему вивчення дисциплiни, способи оргашзаци навчального матерiалу й особливостi взаемоди ушх складникiв освiтнього процесу: принципiв, методiв, прийомiв i засобiв навчання. Пщходи до навчання стилiстики спорадично студдавали укра!нськi (В. Бадер, Н. Баранник, I. Кучеренко, В. Луценко, В. Пасинок, Л. Сугейко) й зарубiжнi (М. Бакулш, I. 1ванченко, С. Казарша, О. Калачинська, Л. Кантейкша, Г. Косарева, Л. Лiнникова, А. Сапарбаева, Р. Сидоренко, М. Созоров, М. Стурикова, А. Суетша) дослщники. Водночас окремi питання дотепер залишаються поза увагою лiнгводидактiв.
У кшщ ХХ ст. стало очевидним, що традицшна стилiстика не в змозi охопити вс площини стилютично! науки. З'ясування понять «мовна семантика» й «семантика мовного знака», на думку С. Ермоленко, передбачае застосування методiв моделювання лексико-семантичних, лексико-асоцiативних полiв, структурування концептiв, установлення зв'язкiв мiж семантикою художнього слова й мовною свщомютю творця тексту [1, с. 6].
Теоретичш засади когштивно! методики навчання укра1нсько1 мови потлумачено в працях О. Бшяева, М. Вашуленка, Т. Донченко, Г. Онкович, Л. Мацько, В. Мельничайка, Л. Паламар, М. Пентилюк, Л. Скуратiвського, Г. Шелехово! та iн. Сьогоднi в укра!нськш лiнгводидактицi окремi питання когнiтивного шдходу опрацьовують О. Горошкiна, В. Калш, I. Кучеренко, О. Кучерук, О. Кучерява, А. Нштша, I. Дроздова, С. Омельчук, О. Попова й ш.
Мета статт - проаналiзувати аспекти реатзаци лiнгвокогнiтивного пiдходу на заняттях iз дисциплiни «Стилiстика укра!нсько! мови» у вищих навчальних закладах (ВНЗ)
Лшгвокогштивний пiдхiд у навчанш стилiстики - це пiдхiд, спрямований на виявлення аспектiв мовленнево! картини св^у, iнтерпретування текстiв iз позицш когнiтивних процесiв, формування шзнавально! та мовленнево! культури студентiв i вщповщного способу мовного самовираження.
Методи когштивного аналiзу допоможуть «розкрити власне мовний мехашзм оприявлення тем i мотивiв» художнiх творiв [1, с. 6]. Водночас зауважимо, що лшгвокогштивний тдхщ передбачае орiентування на тексти рiзних функцiональних стилiв i з'ясування способiв вибудовування шформаци в текстi й глибини И розумшня. О. Кучерук упевнена, що «з лiнгводидактичного погляду важливе поеднання двох аспекпв мовно! освiти -психокогнiтивного, пов'язаного зi сприйманням та iнтерпретацiею шформаци (конкретшше -когнiтивно-герменевтичного), i лiнгво-когнiтивного, що передбачае мовленневу комушкащю й розумшня тексту, розшзнавання лексико-граматичних форм i засобiв, сприймання словесних образiв та ш.» [4, с. 32]. На думку дослщнищ, когнiтивний пiдхiд властивий сучасному мовознавству й може застосовуватися в цариш лiнгвометодики.
Проаналiзувавши наукову лтературу, виокремлюемо такi рiвнi лшгвокогштивного пiдходу до вивчення стилiстики у вищш школi: знанневий, практичний i виховний (див. рис. 1).
З огляду на сучасш аспекти розвитку мовознавчо! та лшгвостилютично! науки актуальним е не стiльки з'ясування мовних структурно-рiвневих стилiстичних особливостей текстiв (фоностилютичних, лексико-стилiстичних i граматично-стилiстичних), наявностi трошв i стилiстичних фiгур, скiльки виявлення аспекпв мовно! картини свiту, мовно-естетичних знаюв нацiонально! культури.
Вважаемо доречним, щоб студенти на заняттях зi стилiстики виконували когштивно-стилiстичний анатз тексту, який передбачае характеристику означених вище площин. Пропонуемо таку орiентовну схему когнiтивно-стилiстичного аналiзу тексту:
Виразне читання тексту.
Визначення функщонального стилю, жанру (у художньому стат — експресивно-емоцiйного колориту).
Анатз фiгур висування (актуалiзацi!):
• засоби висування: конвергенщя (поеднання комплексу стилютичних прийомiв), зчеплення (наявнiсть подiбних елементiв у подiбних позицiях), контраст, обмануте очшування (порушення передбачуваностi подш), логiчний наголос, емфатичнi конструкцi!, графiчнi засоби, фiгури, тропи, рими, гра ^в, промовистi власнi назви, ненормативш елементи мовлення, ненормативна частотнiсть використання певного елементу мовлення тощо;
• залежшсть засобiв висування вiд стилю (щюстилю) автора (адресанта повiдомлення);
• вплив засобiв висування на подальше розумшня тексту (спрямовуе штерпретащю тексту; активiзуе знання, погляди, установки, емоци; полегшуе пошук iстотно! iнформацi!; зменшуе потребу у великих обсягах шформацп; пiдвищуе рiвень розумiння тексту; забезпечуе реалiзацiю прагматичних завдань тощо).
5 Л и
< й.
С:
а
- знания засад когштнвно1 тнтвктики н когн1Тивно1 стншстики;
— снстемний розгляд копитивних структур 1 процесс:
- розумшня поняггя «концепт»;
— тлумачення мовно-естетичкнх знакш национально! культуры
-Э
Сприйняття тексту
— зясуваиня СПОС001Б побудовн шформащ! в тексгх;
— розумшня мотив1в тексту;
— розумшня мовленнево! снтуащ!
а
Декаду в ання тексту
— розтзнавання мовннх 1 мовленневих засобхв вираження особистосп;
— выявления мовно-естетичннх знакхв нацюнально! культуры;
— характеристика мовностнтстичних засоо1В зктуашзацй концепту в текст!;
— потлумачення словесннх обра-зш;
— з'ясування особливостей когштнвного стилю
— виконання когштивно-стшпстичного анализу тексту
Продукуеания тексту
- дотрнмания мовннх 1 мовленневих норм;
- знания прниошв мовленнево! поведшкн;
- створ еиня текст1в р1зних сгилга 1 жанрш (усних 1 иисемних);
- володшня р!з ними видами монологу й дхалогу7;
- реалтшя особиспсних якостей через сшлкування
га
— форматання нацюнально! мовно! та мовленнево! самосвадомосп;
ив — повага до украшських мовленневих традицш;
- X и - виховання мовленнево! культуры;
У. Е - оажання взорувати естегичн! и етичш норми спшкування
И -----
Рис. 1. Ргвнг л!нгвокогттивного тдходу до вивчення стилгстики.
Характеристика ф^ур-тла: найбшьш важливi в контекстуальному значеннi й стилютично вагомi фрагменти, розмежування ф^ур i тла та !х анатз, роль фiгур-тла у текстi.
Анатз iнференцi!:
• додатковi концептуальнi смисли;
• аналiз фреймiв, скриптiв, гешталь^в, образiв-моделей, сценарi!в конкретного тексту, процешв концептуалiзацi! та категоризацi! тощо;
• стилютичш засоби актуалiзацi! концепту в текси, характеристика його структурно-семантичних особливостей i виокремлення стилiстично ютотних засобiв, якi сприяють актуалiзацi! концепту:
• визначення стилiстичних прийомiв, яю беруть участь в актуалiзацi! концепту i вияв !х когнiтивно значущих характеристик;
• вияв когнiтивних механiзмiв, задiяних в реалiзацi! рiзних стилютичних категорiй (оцiннiсть, емотивнiсть, образнiсть, штертекстуальшсть, iмплiцитнiсть тощо) в актуалiзацi! концепту;
• опис когштивно значущих iндивiдуально-мовленневих особливостей репрезентаци концептiв;
• активiзацiя структур знання залежно вщ висунення у текст певного семантичного компонента концепту, зумовленого особливостями реалiзацil категорiй шформативносл, iнтертекстуальностi й iнших;
• способи моделювання асоцiативно-смислового розгортання концепту;
• висновок про цшюну концептуальну систему, що визначае когнiтивну сутнiсть стилютичного прийому.
Невербальнi елементи повiдомлення: домислення лопчних елементiв, яких не вистачае при опис тих чи тих подш, розпiзнавання установок комунiкативного акту та штенци партнера по дiалогу (навiть коли мовного вираження вони не мають) й iн.
Виконуючи когнiтивно-стилiстичний аналiз тексту, студенти передуам мають вiднаходити домiнанту - найбшьш iнформативно мiстку частину, яка уможливить визначення когнiтивних механiзмiв мовних особливостей стилютично1 шформацл та дослiдження когттивних аспектiв стилiстичних категорiй тексту. Наступним етапом е характеристика фiгур висування (актуалiзацil), фiгур-тла й шференцп, а також невербальних елементiв повiдомлення тощо.
З'ясування особливостей когнiтивного стилю дозволить зрозумгги ознаки iдiостилю особистостi - через вщдзеркалення типу мислення, тезаурусу, концептосфери, асощативно! дiяльностi. Здiйснюючи повний стилютичний аналiз текстiв, студенти мають зважати на мовленневу реалiзацiю способiв мислення i сферу емоцiй особистосл, своерiднiсть авторсько1 концептосфери, вмiння структурувати текст i послуговуватися мовними «формулами» (аналiзувати явища, систематизувати 1'х, порiвнювати, узагальнювати, абстрагувати, конкретизувати, класифiкувати, систематизувати).
Актуалiзацiя поняття «концепт», засади когштивно1 лiнгвiстики спричиняють новi штерпретацп традицшних стилiстичних об'ектiв [2, с. 28]. Наприклад, вивчаючи художню (поетичну) метафору треба И розглядати як явище, що мае когштивне пiдrрунтя [3, с. 3]. Використання теори концептуальное' метафори на заняттях зi стилютики дозволить студентам виявляти особливосп формування образiв, встановлювати мотивацiйнi чинники процешв метафоризаци, з'ясовувати нацiональну специфiку, вирiзняти iндивiдуальне й загальнонародне в художшх текстах, збагнути укра1нську мовну реальнють тощо.
Пропонуемо студентам виконати таю завдання:
Проаналiзувати явище метафоризаци серця та з'ясувати особливостi мовного вираження метафори:
Нехай це - витв1р самоти, / нехай це - вигадка й омана! / Моему серцю снишся ти, / як морю сняться урагани (Л. Костенко). Чому ти серце, все болиш частш? / Пора б тоб1 вже бути бронзовш, / А ти кипиш, од муки розпанахане, / Вогонь горить буймш — не тихне 7 не тахне (I. Драч). Не б1йся смутку, що пливе / З великог любов1, / Ш втру, що у серц рве / Вс струни стваков1 (М. Рильський). Кр1зь арий мармур часу проступае / Твоег дери мжна рожев1нь. /1розцв1таеяблунею в1н, /1 серце дзвонить, серце тихо грае (Олег Ольжич). В епоху спорту / синтетики / людей велика ряснота. / Нехай тендтт пальц етики / торкнуть вам серце 7 вуста (Л. Костенко). Розкажу тоб1 думку таемну, / дивний здогад мене обтк:/ я залишуся в серц твоему / на сьогодт, на завтра, навт (Л. Костенко). Та тыьки серце, серце ненавмисне /Пекучим болем душу мен7 стисне /1 вгдчаем 77 наповнить вщерть (В. Симоненко).
З поетичних творiв сучасних украшських письменниюв дiбрати 5-6 прикладiв iз явищем метафоризаци дерева. Визначити стилютичне навантаження метафор.
Знайти метафори, визначити 1'х рецишентш зони та стилютичш функци. Порiвняти особливосп метафоризаци рушника украшськими поетами:
1. Я в1зьму той рушник, простелю, наче долю, / В тих1м шелест! трав, в щебетанм д1бров. /1 на т1м рушничков1 оживе все знайоме до болю: /1 дитинство, й розлука, 7 в1рна любов (А. Малишко). 2. Чумацький шлях рушника бме /Мерехтять св1тила у др1бному взор!, / Вода у листках споришу, як дьоготь, - / То згорши 7 впали зор! (Д. Павличко). 3. На материних крилах рушниюв / зл1тае нове життя / 7з арого каменю що не проростае / 7 политий сл1зьми (В. Голобородько). 4. В музеях Далекого Сходу /Б1л1 мог рушники - / Це крила мого народу. /
Що крилив сюди в\ки. <...> / Латам, рана на рат. / Б\л\ мог голуби, / Св1титесь, крилами
б'етесь (I. Драч).
Отже, лшгвокогштивний шдхщ до вивчення стилiстики укра!нсько! мови е надзвичайно вартiсним, тому що доповнюе знання про стилiстичнi явища, призводить до нових iнтерпретувань стилютичних явищ, зорiентовуе на людину (особистють) й акцентуе на зв'язках тексту й людсько! свiдомостi.
Перспективу подальших дослiджень убачаемо в характеристицi шших сучасних пiдходiв до навчання стилютики у вищих навчальних закладах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ермоленко С. Я. Сучасна лшгвостилютика в штегративнш науковш парадигм! / С. Я. Ермоленко // Науковий часопис Нацюнального педагопчного ушверситету 1мен1 М. П. Драгоманова. Серш 8: Фшолопчш науки (мовознавство i лпературознавство). - 2014. - Вип. 5 - С. 3-8.
2. Ермоленко С. Я. Сучасна укра!нська лшгвостилютика: сшвввдношення теорп i метод1в / С. Я. Ермоленко // Стил: Ме^ународни часопис. - Белград, 2012. - С. 23-32.
3. Кравець Л. Динамжа метафори в украшськш поези ХХ ст.: монограф1я / Л. Кравець. - К.: ВЦ «Академ1я», 2012. - 416 с.
4. Кучерук О. А. Проблема методологи навчання мови у свил фшософсько-освггшх пвдход1в / О. А. Кучерук // Вюник Житомирського державного ун1верситету. Педагог1чн1 науки. - 2008. -Вип. 42. - С. 29-35.
REFERENCES
1. Yermolenko S. Ya. Suchasna linhvostylistyka v intehratyvnii naukovii paradyhmi [Modern linguostylistics in the integrative scientific paradigm]. Scientific journal of the National Pedagogical Dragomanov University, Series 8: Philological sciences (linguistics and literary studies), 2014, Vol. 5, pp. 3-8.
2. Yermolenko S. Ya. Suchasna ukrainska linhvostylistyka: spivvidnoshennia teorii i metodiv [Modern Ukrainian linguostylistics: the relation between theory and methods]. Style, International magazine, Belhrad, 2012, pp. 23-32.
3. Kravets L. Dynamika metafory v ukrainskii poezii ХХ st. [Dynamics of the metaphor in Ukrainian poetry of the twentieth century]. Kyiv. VTs «Akademiia», 2012. 416 p.
4. Kucheruk O. A. Problema metodolohii navchannia movy u svitli filosofsko-osvitnikh pidkhodiv [Problem of methodology of language learning according to philosophical and educational approaches]. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Pedagogical sciences, 2008, Vol. 42, pp. 29-35.
Стаття надтшла в редакцю 24.01.2017 р.
