CC BY
16
Орипнальы досл1дження / Original Researches
Таблица 4. Изменение уровня эндогенного спирта
Дыхание базисное Дыхание через 2 ч Дыхание через 4 ч Кожа через 2 ч Кожа через 4 ч
Среднее 5,2 4,4 4,8 4,2 4,4
Максимум 6 6 6 6 6
Минимум 4 4 4 1 4
Стандартное отклонение 1,095 445 0,894 427 1,095 445 2,04 939 0,894 427
Доверительные границы ± 0,421 068 ± 0,3438 ± 0,421 068 ± 0,787 746 ± 0,3438
Таблица 5. Изменение уровня ионов сероводорода
Дыхание базисное Дыхание через 2 ч Дыхание через 4 ч Кожа через 2 ч Кожа через 4 ч
Среднее 2,833 333 3,966 667 3,966 667 3,866 667 3,666 667
Максимум 8 18 15 20 11
Минимум 0 0 0 0 0
Стандартное отклонение 2,320 573 4,311 039 3,428 917 3,954 337 2,590 877
Доверительные границы ± 0,891 983 ± 1,65 708 ± 1,318 009 ± 1,51 997 ± 0,995 883
уровня 2-часовой пробы, но ниже исходной. На основании вышеизложенного можно сделать заключение об уменьшении уровня эндогенного спирта при развитии МГИС.
Отмечалось повышение уровня ионов сероводорода в пробах выдыхаемого воздуха как через 2, так и через 4 часа после наложения жгута, практически на одном уровне концентрации. В кожных пробах ионный состав варьировал — к 2 часам отмечалось повышение уровня сероводорода, оно было более выражено, чем к 4 часам. Причем в обеих пробах показания сероводорода превышали исходный уровень примерно в 1,5 раза. Результаты представлены в табл. 5.
Выводы
Анализируя данный эксперимент, выявлено, что при наложении жгута во всех случаях отмечалось изменение ионного состава как в выдыхаемом воздухе, так и в пробах воздуха, окружающего конечность, на которой моделировался МГИС. Следовательно, ионы кислорода,
Страфун С.С.
АУ «!нститут травматологй! ортопед!! НАМН Укра!ни, м. Ки!в Ткач A.B.
АУ «Кримський державний медичний ун!верситет !м. С.1. Георпевського», м. С!мферополь Решет!лов Ю.1., Амитр!ева С.М. Запорзька академ!я п!слядипломно! осв!ти
AEPOiOHHA Д|АГНОСТИКА ПРИ МОДЕЛЮВАНН МЮЦЕВОГО ППЕРТЕНЗИВНОГО ¡0EMi4HOrO СИНДРОМУ
Резюме. Визначена можливють дiагностики за допо-могою аероюнних проб meMÎ4HKX порушень, викликаних компартмент-синдромом. У завдання дослщжень входило визначення юшв, що характеризують наявшсть iшемiчних порушень в оборотнш фм.
Km40BÎ слова: аероюнна дiагностика, компартмент-синдром, моделювання.
углекислого газа, аммиака (азота), сероводорода являются маркерами нарушения кровоснабжения при МГИС в остром периоде, на этапе обратимой фазы. Для данного периода ишемических расстройств (до 4 часов) более показательными являются дыхательные аэроионные пробы, в кожных пробах изменения также были, однако менее наглядные. Вопрос об определении степени повышения внутритканевого давления и характеристик изменения ионного состава выдыхаемого воздуха и воздуха, окружающего мягкие ткани, нами будут изучены в дальнейшем.
Список литературы
1. Страфун С.С., Бруско А.Т., ЛябахА.П. та iH. Профилактика, дiагностика та лкування шемтних контрактур Kucmi та стопи. — К..: Стилос, 2007. — 264 с.
2. Страфун С.С. Дiагностика та лкування rneMiumx уражень, що виникають при переломах кюток ктцшок / С.С. Страфун, С.В. Тимошенко//Ортопед.,травматол. и протезиров. — 2006. — № 1. — С. 24-32.
Получено 14.05.11 □
Strafun S.S.
SI «Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine», Kyiv Tkach A.V.
SI «Crimean Medical University named after S.I. Georgievsky», Simferopol
Reshetilov Yu.I., Dmitrieva S.N.
Zaporizhya Academy of Postgraduate Education,
Zaporizhya, Ukraine
AEROIONIC DIAGNOSTICS AT MODELING OF LOCAL HYPERTENSIVE ISCHEMIC SYNDROME
Summary. There was defined the possibility of diagnostics using aeroionic tests of ischemic disorders caused by compartment syndrome. Research tasks included the detection of ions characterizing the presence of ischemic disturbances in inversive phase.
Key words: aeroionic diagnostics, compartment syndrome, modeling.
TOM 12, №3 • 2011
www.trauma.mif-ua.com
69
■ Орипнальы досл1дження
Originаl Researches
УДК 616.72-007.248-089.843:618.29
ГОЛКА Г.Г., ГРИМАЙЛО М.С., ЛИТОВЧЕНКО В.О., ГРИГОРУКВ.В. Харювський нацюнальний медичний ун/верситет
Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласна кл/н/чна л/карня — Центр екстрено!медично! допомоги та медицини катастроф», м. Харк/в
ВИКОРИСТАННЯ ¡НТРАМЕДУЛЯРНОГО БЛОКУЮЧОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ В Л^УВАНН НАВКОЛО-ТА ВНУТРШНЬОСУГЛОБОВИХ ПЕРЕЛОМ1В ДИСТАЛЬНОГО В|ДД|ЛУ СТЕГНОВО1 ЮСТКИ
Резюме. Блокуючий остеосинтез при л/куванн/ навколо- та внутр/шньосуглобових перелом/в дистального в/дд/лу стегново!к/стки дозволяв в б/льш ранн/ строки актив/зувати хворих. Обгрунтоване застосування бло-куючого остеосинтезудля оптимвацн консол/дацИ.
Ключов! слова: блокуючий ¡нтрамедулярний остеосинтез, дистальний в/дд/л стегново! к/стки.
Актуальнють теми
1нтрамедулярний остеосинтез по праву вважаеться золотим стандартом лжування дiафiзарних переломiв [1—3]. Даш про його застосування у випадках навколо-суглобових та внутршньосуглобових переломiв обмеже-нi й суперечливi [3].
У структурi вс1х переломiв исток людини вщ 4 до 7 % [1, 2] припадае на переломи дистального кшця стегна. Переломи дистального вщдшу стегна становлять вщ 6 до 25 % уах переломiв стегна, за даними рiзних авторiв, та належать до найбшьш тяжких для лiкування ушкоджень [7]. Серед внутршньосуглобових переломiв колiнного суглоба переломи дистального вщдшу стегна становлять 13 %, з яких до переломiв типу С належать 50 % [1, 2, 5].
У людей молодого вжу 1хньою причиною найчастше е високоенергетична травма (на!зд автомобшя, падiння з велико! висоти, рiзноманiтнi виробничi травми). Цей факт пояснюе переважання при такому механiзмi травми множинних кiсткових та поеднаних ушкоджень. У хворих лггнього й старечого вжу вони походять вщ ви-падкових падiнь на тш вираженого остеопорозу [6, 9].
За останш роки виявляеться чггка тенденция до змен-шення кшькост хворих з iзольованою та зростання на 10—15 % постраждалих iз тяжкою поеднаною травмою. У таких хворих спостергаеться бiльш тривалий перюд одужання, високий ризик розвитку жирово! емболи, тромбозiв, гiподинамичних, неврологiчних та шших численних ускладнень [2].
Незважаючи на вдосконалення хiрургiчно! технiки та iмплантiв, останнiм часом спостерiгаеться рют шва-лiдностi вiд травм взагалi та вiд переломiв дистального вщщлу стегна зокрема, питома вага яких становить 25 % серед внутршньосуглобових переломiв [5].
Мета дослщження — покращити результати лжу-вання постраждалих iз переломами дистального вiддiлу стегново! юстки та пiдвищити якiсть життя на весь перь од реабштаци.
Матер1али та методи досл1дження
Нами була вивчена можливiсть застосування штра-медулярного блокуючого остеосинтезу при навколо- та внутрiшньосуглобових переломах дистального вiддiлу стегново! юстки. У перiод з 2006 по 2009 рж пщ нашим наглядом було 28 хворих iз переломами дистального вщщлу стегна вжом вщ 18 до 82 роюв, у середньому 43 роки. Серед них чоловтв було 15 (53,57 %), жшок — 13 (46,43 %).
За характером перелому, вщповщно до класифжа-Ц1! АО, пошкодження дистального вщщлу стегна (33—) розподшеш таким чином: переломи А1.2 та А1.3 (мета-фiзарнi переломи простi) — 4 (14,28 %) хворц А2 (ме-тафiзарнi переломи уламковi) — 3 хворi (10,7 %); А3 (метафiзарнi переломи багатоуламковi, що переходять на дiафiз) — 10 (35,71 %); В1 — 3 хворi (10,7 %); групи С (метаепiфiзарнi переломи): С1 — 3 хворi (10,7 %), С2 — 5 хворих (17,85 %). При переломах типу В2—3 та С3 цей метод остеосинтезу не використовувався. Для дiагностики пошкоджень використовувалась полшро-екцiйна рентгенографiя, рентгенокомп'ютерна томо-графiя.
Всiм хворим був виконаний штрамедулярний остеосинтез. Ми використовували iнтрамедулярнi блокуючi стрижнi СИМ (рис. 1а), що надають змогу компресш-ного блокування, та «Мотор Оч» (рис. 1б), що дозволяе виконати полiаксiальну фiксацiю у проксимальному вщдш та фiксацiю 4 гвинтами у дистальному вiддiлi.
70
Травма
Том 12, №3 • 2011
Орипнальш досл1дження / Original Researches |
Рисунок 1. Зразки використовуваних стрижшв:
а) ретроградний ун/'версальний стрижень СЬМ;
б) ретроградний стрижень «Мотор &ч»
У 23 (82,14 %) випадках переломи були закрип, у 5 (17,85 %) — вщкрип. 19 (67,85 %) хворим був виконаний ретроградний остеосинтез, 9 (32,14 %) хворим (з переломами групи А) — антеградний.
Техшка операцП. Положення хворого на операцшно-му стол на спин з зпнутими в колшних суглобах ногах. Ми використовували ретроградний доступ 1з мед1аль-ним парапателярним доступом 1з метою якомога мен-шого пошкодження власно! зв'язки надколшка. Стрижень вводили через м1жвиросткову заглибину точно посередин на 1 см наперед вщ передньо! хрестопод1бно! зв'язки. Введення провщника та проведення по ньому стрижня виконували за стандартною методикою. Канал не розсвердлювали. Блокування стрижшв проводили пщ контролем спищ-провщника та ЕОП. Дистальну фжсащю проводили 2—4 блокуючими гвинтами (рис. 2, 3). При внутршньосуглобових переломах кктков1 фрагмента анатомчно репонували та виконували фжсащю болтом-стяжкою через отвори в стрижш, одночасно блокуючи стрижень. При дефектах стшки уламка вико-ристовувалась техтка ро11ег-спиць.
У раз1 проходження зони перелому близько до м1ж-виростково! заглибини мкце введення стрижня форму-вали шляхом просвердлювання, щоб не роз'еднати ви-ростки.
Активн рухи хворим дозволялися на наступний день тсля операцп. Ходити на милицях без навантажень на прооперовану юнщвку дозволяли з 2-5-!' доби тсля операцп. Навантаження починали давати з 7—14-! доби тсля операцп. Вс1м хворим проводили первинну профь лактику ТЕЛА (еластичне бинтування нижн1х юнщвок, прийом антикоагулянпв) та профшактику жирово! ем-болп (ессентале 5,0 мл 2 рази на добу).
Пщ час операцш не намагалися вщтворити щеальну репозитю вщламюв, що вщповщае сучаснш стратеги АО, щодо максимального збереження вс1х сприятливих до найшвидшого зрощення вщламюв фактор1в у м1жвщ-ламковш зот
Рисунок 2. Хвора П., 69 рок1в, перелом дистального етметад1аф'1за (3.3.С.3.2 IO 0 за AO/ASIF), ф/'ксац/'я ретроградним стрижнем системи «Мотор Сч»: а) рентгенограми до операцП'; б) рентгено-грами тсля операцП'
Рисунок 3. Хвора О., 49 роюв, перелом дистального еп1метад1аф1за (3.3.А.2.2 IO 0 за AO/ASIF), ф/'ксац/'я ретроградним стрижнем ChM: а) рентгенограми до операцП'; б) рентгенограми тсля операцП'
Остеосинтез внутршньосуглобових пошкоджень виконувався при переломах типу B та С без змщення; при можливосп виконати закриту анатомчну репозитю суглобово! поверхт
При неможливост анатом1чно! репозицп суглобово! поверхт вдавалися до вщкрито! репозицп, фжса-ц1ю виконували в режим статичного блокування та за допомогою болтв-стяжок. Всього закрито проведено 17 (60,71 %) операцш, в1дкрито виконано 11 (39,28 %) операц1й.
Динам1зашя стрижня проводилась у строки 8—10 тижтв.
Використання стрижшв р1зних виробниюв визначи-ло вимоги до 1мпланту. Для адекватно! фжсацп 1нтра- та пер1артикулярних перелом1в потр1бш штифти з максимально дистальним розмщенням отвор1в.
Результати лкування та обговорення
Клшко-рентгенолопчний анал1з результатов лжу-вання проводився за модифжованою шкалою оцш-ки результат лжування Neer — Grantham — Shelton (1967).
При вивчент результатов л1кування були отримаш таю дат: вщмшний результат отриманий у 17 (70,83 %)
Том 12, №3 • 2011
www.trauma.mif-ua.com
71
