Научная статья на тему 'Лікування гнійних ран у собак із застосуванням гіалуронової кислоти'

Лікування гнійних ран у собак із застосуванням гіалуронової кислоти Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
2092
31
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОБАКИ / РАНИ / ГіАЛУРОНОВА КИСЛОТА / ТРИФУЗОЛ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Слюсар Г.В., Передера Р.В., Собчишина Т.М.

У статті наведено дані щодо частоти та причин виникнення ран у собак, а також переважних зон їх локалізації. Встановлено, що ранова патологія має значне поширення, найбільший відсоток ран виявлено в ділянці передпліччя, плеча та коліна. У собак реєструються переважно кусано-рвані, кусані, забиті та різані рани. Доведено ефективність місцевого застосування мазі метилурацил з мірамістином з додаванням гіалуронової кислоти та трифузолу для лікування ран у фазу регенерації та проліферації.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The article presents data on the frequency and causes of injuries in dogs and preferred areas of localization. found that wound pathology is widespread, the highest percentage of injuries were found in the area of the forearm, shoulder and knee. In dogs found mostly bite -torn, bite wounds, bruises and cut. The efficacy of topical ointments Methyluracilum miramistin with the addition of hyaluronic acid and tryfuzol to treat wounds in a phase of regeneration.

Текст научной работы на тему «Лікування гнійних ран у собак із застосуванням гіалуронової кислоти»

УДК 636.7:619:616-08

Слюсар Г.В., Передера Р.В., Собчишина Т.М. ©

Полтавсъка державна аграрна академ1я

Л1КУВАННЯ ГН1ЙНИХ РАН У СОБАК 13 ЗАСТОСУВАННЯМ Г1АЛУР0Н0В01 КИСЛОТИ

У статт1 наведено дат щодо частоты та причин виникнення ран у собак, а також переважних зон гх локал1зацИ. Встановлено, що ранова патолог1я мае значне поширення, найбшъший вгдсоток ран виявлено в дтянщ передпл1ччя, плеча та колта. У собак рееструютъся переважно кусано-рват, кусат, забит1 та р1заш рани. Доведено ефективтстъ мжцевого застосування маз1 метилурацил з м1рам1стином з додаванням г/алуроновог кислоти та трифузолу для лшуваннярану фазурегенерацИ'та пролгферацп.

Ключое1 слова: собаки, рани, г/алуронова кислота, трифузол.

Вступ. Для стимуляци загоення ран доцшьно використовувати л1карськ1 засоби, яю б моделювали властивосп м1жкл1тинно! речовини сполучно! тканини та вщповщали патогенезу ранового процесу. Встановлено, що застосування гщратованого колагену у другш фаз1 ранового процесу обумовлюе ранне формування зршо! сполучно! тканини, швидке заповнення тканинних дефект1в \ загоення рани [1].

Важливу роль у процесах репараци тканин (особливо на першш стади грануляци) вщпрае палуронова кислота. Вона стабшзуе коагуляцшну матрицю I регулюе И дегщратацш, стимулюе вщновлення кл1тин, що асоцшються ¿з запальними станами (пол1морфноядерт лейкоцити I моноцити, ф1бробласти, ендотел1альт кл1тини). Використання ГК зумовлюе бшьш швидке загоення шляхом створення вологого середовища в ранг Це дозволяе попереджувати зневоднення тканин I загибель кл1тин, прискорювати ангюгенез, пщсилювати розпад мертвих тканин та ф1брину [2,3].

Мехашзм палуроново! кислоти полягае у тому, що вона з перших годин теля пошкодження зв'язуеться з ф1бриновою Ыткою, утворюючи перехщний матрикс, що стимулюе активацш гранулоцит1в, макрофапв I ф1бробласт1в. Завдяки створенню вологого середовища на раневш поверхш полшшуеться перенесения фактор1в росту, пщсилюеться м1гращя ф1бробласт1в I прол1феращя еттел1альних кл1тин. Молекули палуроново! кислоти, що утворюються за розпаду 1 перебудови матриксу, мають дш, що пщеилюе ангюгенез. Вона також волод1е бюстимулюючим ефектом, що прискорюе регенеративш процеси при троф1чних виразках, яю довго не гояться, пролежнях тощо. Палуронова кислота волод1е протизапальним ефектом, зменшуе набряки, знижуе кшьккть мжробних тш у ранах I пщвищуе чутлив1сть мжрофлори до антибактер1альних препарат1в [4,5].

Виникнення рубщв теля травм або х1рурпчних втручань е важливою

© Слюсар Г.В., Передера Р.В., Собчишина Т.М., 2013

292

проблемою, що призводить нерщко до порушень функцп чи косметичного вигляду. Палуронова кислота ввдграе важливу роль у регулюванш вщновлювального потенщалу ф1бробласт1в, отже - в оргашзаци рубцево! тканини [6,7]. Методом культивування юсткового мозку встановлено, що додавання палуроново! кислоти або хондро!тинсульфату сприяе збшьшенню на 20 % кшькост! стромальних i, особливо, кровотворних кл1тин [8].

Матер1ал i методи. Дослщжували частоту та причини виникнення ран у собак, а також переважних зон ix локал!заци. Анал1з проводили упродовж 20082013 рр. шляхом узагальнення даних журнал1в первинного ветеринарного облжу навчально-науково! клмки ветеринарно! медицини кафедри xipyprii' та акушерства Для л1кування з ранами тварин у фаз! регенераци та прол1ферац1! використали мазь метилурацил з м!рамютином та додаванням у не! 1% палуроново! кислоти i 1% ВПК-108 (трифузол).

Мазь метилурацил з м1рам1стином (ЗАТ "Фармацевтична ф1рма "Дарниця", Украша) мютить метилурацил, який стимулюе метабол1чн1 процеси та м!рам!стин - катюнний антисептик. Метилурацил прискорюе процеси кл1тинно! регенераци, загоення ран, стимулюе фагоцитарну актившсть. М1рам1стин чинить антимжробну дш на грампозитивну i грамнегативну, аеробну i анаеробну, спороутворюючу i аспорогенну мкрофлору у вигляд! монокультур та мжробних асощацш. Препарату притаманна м'яка осмотична д1я, що сприяе очищению та пщсушуванню рани. Д1юч1 речовини маз1 метилурацил з м1рам1стином, завдяки властивостям утримуватися на поверхш мкця нанесения, суттево не всмоктуються у кровоток та не спричиняють системно! ди.

Трифузол - похщне 1,2,4-тр1азолу, мае антиоксидантш, гепатопротекторш, протизапальш властивост!. Препарат сприяе зниженню фону продукт1в пероксидного окиснення лшвдв, виявляе антимжробну та протигрибкову дш. Рекомендуеться до застосування за лжування локал1зованих запально-гншних процеав [9].

Палуронова кислота (палуронат, палуронан) - несульфатований глжозамшоглшан, що входить до складу сполучно!, еп1тел1ально! i нервово! тканин. G одним з основних компоненте позакл1тинного матрикса, мштиться в багатьох бюлопчних рщинах (слит, синов1альн1й рщиш). Унаслщок свого високого вм1сту в позакл1тинних матриксах, палуронова кислота вдаграе важливу роль у гщродинамщ! тканин, процесах Mirpauii i прол!ферацп кл1тин. Для дослщжень була використана палуронова кислота бактер1ального походження (Streptococcus equi) ф1рми „Fluka" (Швейцар1я).

Результати дослщжень. Згщно з результатами узагальнення даних первинного ветеринарного облшу клмки ветеринарно! медицини на кафедр! xipyprii та акушерства Полтавсько! державно! аграрно! академи упродовж 20082013 рр. зареестровано 116 собак ¿з ранами pi3Horo походження, що становило 4,8 % серед загально! кшькосп пащентав.

У собак виявляли переважно кусано-рван! та кусан! рани, вщповщно у 26,72 % та 22,41 % випадюв. Поряд ¿з цим часто зустр!чали забит! (15,52 %),

293

р1заш (13,79 %), колото-рваш рани (12,93 %)тощо. (табл. 1).

Кусаш рани характеризувалися наявшстю злипання шерст1 у мющ пошкодження, пщвищенням мюцево! температури, набряками та незначними кровотечами. Кусано-рваш рани супроводжувалися пщвищенням температури тша, загальним пригшченням тварин. При огляд1 виявляли множинш рани ¿з нер1вними краями та значну кровотечу. Переважна бшьшють кусаних ран була нанесена собаками, рщко - дикими тваринами.

Забит1 рани характеризувалися наявшстю гарячих припухлостей, м'яко! консистенци. При огляд1 колотих ран виявляли кра! рани, значну кровотечу I болючють.

Таблиця 1

Анал1з вид1в ран собак згвдно з даними первинного _ ветеринарного обл1ку_

Види ран Кшьшсть випадшв %

Колото-рваш 15 12,93

Колот1 2 1,73

Рваш 3 2,59

Кусано-рваш 31 26,72

Кусаш 26 22,41

Р1заш 16 13,79

Рублеш 1 0,86

Забил 18 15,52

Розм1жчеш 4 3,45

Всього 116 100,00

Найбшьший вщсоток ран виявляли у дшянщ передпл1ччя - 19,83 %, плеча та колша - 13,79 %. Досить часто рани реестрували на ши! (9,48 %), стегнах (8,62 %) та черев1 (8,62 %) (табл.2). Переважно реестрували вщкрит1 мехашчш пошкодження м'яких тканин, що супроводжувалися з1янням, кровотечею \ порушенням . За локал1защею ран на кшщвках виявляли кульгавкть бшьш або менш виражену. У переважнш бшьшост1 випадюв хвор1 собаки потрапляли до клмки в ранш термши - упродовж першо! доби теля поранения, проте зустр1чалися також так1, що мали ознаки запалення ран.

Анал1зуючи даш анамнезу, ми встановили, що основною причиною поранения собак е гостр1 предмети, покуси, побутов1 травми, а також випадков1 поранения внаслщок значно! мехашчно! ди. Таким чином, ранова патолопя мае досить значне поширення, тому перспективним е пошук ефективних метод1в И лжування поранених тварин.

Дослщження проводили на 26 собаках, що мали рани р1зно! локал1зацп (рис.1,3,5) . Ус1м хворим тваринам в день надходження до клмки ветеринарно! медицини теля м1сцевого знеболення проводили х1рурпчну обробку ран. Пщ час санаци ранового ложа ¿з рани максимально виакали некротизовану тканину I видаляли сторонш предмети. На св1ж1 рани накладали шви та обробляли «Чемьспреем».

294

Таблиця 2

Анашз ран собак за локашзащею_

Д1лянка пла Кшьшсть випадшв %

Фаланги пальщв 5 4,31

Зап'ястя 11 9,48

Передпл1ччя 23 19,83

Плече 16 13,79

Лопатка 4 3,45

Трудна кл1тина 9 7,76

Черево 10 8,62

Стегно 10 8,62

Колшо 16 13,79

Заплюсне 1 0,87

Шия 11 9,48

Всього 116 100,00

У випадках гострого запального процесу рану обробляли 3%-ним розчином пероксиду гщрогену. Тваринам застосували 15 %-ний амоксщилш (ШУБ8А, 1спашя) у доз1 1мл/10кг. Перев'язкн проводили щоденно, доки рани не очищувалися вщ гншно-некротичних мае. При потреб1 накладали вторинш ситуацшш шви (рис.2,4).

У фаз1 регенераци собакам призначали мазь метилурацил з м1рамктином та додаванням у не! 1% палуроново! кислоти 1 1% ВПК-108 (трифузол). Мазь наносили у вигляд1 поверхневих аплшацш один раз на добу.

У вс1х тварин теля х1рурпчно! обробки ран на 2-3 добу значно зменшувалися ознаки шфекцшно-запального процесу (гшерем1я, набряк, шфшьтращя тканин). У окремих собак реестрували пщвищену температуру тша, яка нормал1зувалася на 3-4 добу теля х1рурпчно! обробки I застосування антибактер1альних препарата. Повне очищения ран вщ гншного ексудату вщбувалося на 6-10 добу лжування.

Рис. 1. Рвана рана Рис. 2. Накладання зближуючих шв1в

295

Рис. 3. Рвана рана в дшянщ грудей та иередншччя

Рис. 4. Використання гудзик1в для накладання зближуючих шв1в; закладання маз1

Рис. 5. Кусано-рваш рани в дшянщ п'ястя та пальщв

Фаза регенераци та прол1фераци клмчно виявлялась утворенням грануляцш, яю поступово заповнювали рановий дефект. Грануляци були др1бнозернистими, рожевого кольору, з блискучою поверхнею. Еттелш наростав на поверхню грануляцш у вигляд1 бшо! облям1вки. Невелик! ранов1 дефекти загоювалися без накладання шв1в, при значних за обсягом ранах накладали вторинш ситуацшш шви, яю зшмали через 8 д1б.

Висновки. Ранова патолопя мае значне поширення серед собак (4,8 %), найбшьший вщсоток ран виявлено у дшянщ передпл1ччя - 19,83 %, плеча та колша - 13,79 %. У тварин рееструються переважно кусано-рваш (26,72 %), кусаш рани (22,41 %), забит1 (15,52 %) та р1заш (13,79 %). Для лкування собак з ранами у фазу регенераци та прол1фераци ефективним е мкцеве застосування маз1 метилурацил з м1рамютином з додаванням палуроново! кислоти та трифузолу.

296

Л1тература

1. Тимофеев С.В. Сравнительная оценка различных способов лечения огнестрельных ран у собак : автореф. дис. ... канд. вет. наук : спец. 16.00.05 «Ветеринарная хирургия» / Тимофеев Сергей Владимирович. - Москва, 1995. -17 с.

2. Рубленко М.В., Яремчук А.В. Протешазно-шпбпорний потенщал грануляцшно! тканини в динамщ загоення гншних ран у собак за р1зних метод1в л1кування / М.В. Рубленко, А.В. Яремчук // Вкник Полтавського державного сшьськогосподарського шституту. - Полтава, 2005. - № 5. - С. 18 -20.

3. Lu M. Acceleration of wound healing using electricalfields: time for stimulating discussion / M. Lu, L. Poole-Warren // Wound Practice and research. -2008. - V. 16 (3). - P. 138-144.

4. Белогуров В.В. Опыт использования коллагена при стимуляции заживления кожно-мышечных ран у собак // В.В. Белогуров, С.В. Тимофеев. -М. - Ветеринарная медицина. - 2005. - № 2. - С. 16.

5. Полежаев Л.П. Регенерация - что стоит за этим научным термином / Л.П. Полежаев // Наука и жизнь.- 1998. - №12. - С. 38-41.

6. Назарова Г.В. Регуляция регенерации / Г.В. Назарова, Г.Л. Билич // Морфология. - 2000. - Т. 117. - №3. - С.87.

7. Kosir M.A. Matrix glycosaminoglycans in the growth phase of fibroblasts: More of the sthory in wound haling / M.A. Kosir, C.C.V. Quinn, Wenlian Wang, G. Tromp // The Journal of surgical research. - 2000. - V. 92 (1). - P. 45-52.

8. Deodhar A. Surgical physiology of wound healing: a review / A. Deodhar, R. Rana // J. Postgrad. Med. - 1997. - V. 43 (2). - P. 52-56.

9. Киричко Б.П. Патогенетичне обгрунтування лАкування тварин ¿з запальною xipypri4Horo патолопею препаратами з антиоксидантною fliero / Б.П. Киричко : автореф. дис. ... докт. вет. наук : 16.00.05 - ветеринарна хАрургАя / Киричко Борис Павлович. - Кшв, 2010. - 36 с.

Summary

The article presents data on the frequency and causes of injuries in dogs and preferred areas of localization. found that wound pathology is widespread, the highest percentage of injuries were found in the area of the forearm, shoulder and knee. In dogs found mostly bite -torn, bite wounds, bruises and cut. The efficacy of topical ointments Methyluracilum miramistin with the addition of hyaluronic acid and tryfuzol to treat wounds in a phase of regeneration.

Рецензент - д.вет.н., професор Хомин Н.М.

297

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.