CC BY
21
УДК: 636.612.017:636.2
Данко Г.В., acnipaHT © E-mail: anna24lviv@rambler.ru Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш
iM.C.3. Гжицъкого, м. Лъвгв
ПОРШНЯЛЬНИЙ ВПЛИВ Л1Н1МЕНТА "ОФЛОСИЛ1МАР" I MA3I "ОФЛОДЕРМ" НА PIBEHb Б1ЛКА I ЙОГО ФРАКЦ1Й У СИРОВАТЦ1 KPOBI СОБАК ЗА Х1РУРГ1ЧНИХ 1НФЕКЦ1Й
Встановлено, що теля застосування лШмента "Офлосил1мар" та маз1 "Офлодерм" для л1кування собак з кусаными ранами не виявлено суттевого тдеищення р1вня загалъного быка та алъбумШв протягом всъого л1кування. Pieenb глобулШв у фазу алътерацИ в обох доелгдах буе вищим на 10,2%, за лшування лшментом"Офлосил1мар", почав нормал1зуватися на cmadii прол1ферацпта прийшов в норму на стадИ'самоочищення. При лтуваншрваних ран присутне тфшування грампозитивною мжрофлорою. Це в1дображаетъся на cmani загалъного быка i иого фракцш у сироватщ кровг. Зокрема, в алътеративну фазу розвитку запального процесу, у сироватщ кровi собак pieenb алъбумШв буе на 15% меншим, a pieenb глобулШв на 13,6% быъшим, пор1еняно з клШчно здоровими собаками в обох доелгдах. Особливо cymmeei змти р1вня быка i иого фракцш у сироватщ кровi встановлено у собак з Ыагнозом флегмона. Це пов'язано з постшною наявтетю в рат тфекщиного агента та пошкоджених тканин. За результатами доелгдження р1вня загалъного быка i иого фракцш у сироватщ кровi собак з флегмонами, встановлено пригтчення быоксинтезувалъног функцп печшки, що тдтверджуетъея показниками: pieenb алъбумШв буе на 23%, a pieenb глобулШв на 7,3% меншим eid контрольного. Шд час застосування обох до^джуваних npenapamie показники протягом фаз npoлiфepaцií та самоочищения тдвищувалисъ, але до норми не вiднoвлювaлucъ. Завдяки нaявнocmi 6^02i4H0 активних речовин олИpo3moponrni плямистог, що сприяли покращенню очищения рани eid некротизованих мае i таким чином знижуютъ наеантаження на печтку. Pieenb быте нopмaлiзyeaвcя шеидше при nivyeauui лШментом "Oфлocuлiмap" nopiernno з тваринами, яких лжували маззю "Офлодерм ".
Ключов1 слова: 1нфЫована рана, загалънии быок, алъбумти, глобулти, собаки, oлiя po3moponrni плямистог, антибютик офлокагн, мазь"Офлодерм", лiнiмeнm"Oфлocuлiмap ".
© Данко Г.В., 2014 * Науковий кер1вник -
д.вет. наук., професор ГунчакВ.М.
54
УДК: 636.612.017:636.2
Данко Г.В., аспирант Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий им.С.З. Гжицкого, Львов, Украина
СРАВНИТЕЛЬНОЕ ВЛИЯНИЕ ЛИНИМЕНТА "ОФЛОСИЛИМАР" И
МАЗИ "ОФЛОДЕРМ" НА УРОВЕНЬ БЕЛКА И ЕГО ФРАКЦИЙ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ СОБАК ПРИ ХИРУРГИЧЕСКИХ ИНФЕКЦИЯХ
Установлено, что при применении линимента "Офлосилимар" и мази "Офлодерм" для лечения кусаных ран не обнаружено существенного повышенияуровня общего белка и алъбуминив в течение всего лечения. Уровень глобулинов в фазу альтерации в обоих опытах был выше на 10,2%, при лечении линиментом "Офлосилимар" стал нормализоваться на стадии пролиферации и пришел в норму на стадии самоочистки. При лечении рваных ран присутствующее инфицирование граммположительной микрофлорой. Это отображается на состоянии общего белка и его фракций в сыворотке крови. В частности, в альтеративну фазу развития воспалительного процесса, в сыворотке крови собак уровень алъбуминив был на 15% меньшим, а уровень глобулинов на 13,6% большим, в сравнении с клинически здоровыми собаками в обоих опытах. Особенно существенные изменения уровня белка и его фракций в сыворотке крови установлены у собак с диагнозом флегмона. Это связано с постоянным присутствием в ране инфекционного агента и поврежденные тканей. За результатами исследования уровня общего белка и его фракций в сыворотке крови собак с флегмонами, установлено подавление билоксинтезирующей функции печени, которая подтверждается показателями: уровень альбуминов был на 23%, а уровень глобулинов на 7,3% меньшим от контрольного. Во время применения обоих исследуемых препаратов показатели в течение фаз пролиферации и самоочистки повышались, но к норме не вернулись. Благодаря присутствию биологически активных веществ масла розторопши пятнастой, что способствовали улучшению очистки раны от некротизированных масс, тем самым снижая нагрузку на печень. Уровень белков нормализовался быстрее при лечении линиментом "Офлосилимар" по сравнению с животными которых лечили мазью "Офлодерм".
Ключевые слова: инфицированная рана, общий белок, альбумини, глобулины, собаки, масло розторопши пятнастой, антибиотик офлокаин, мазь "Офлодерм ", линимент "Офлосылимар ".
55
UDC: 636.612.017:636.2
Danko H.V., postgraduate department Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology im.S.Z. Gzhytskiy,
Lviv, Ukraine.
COMPARATIVE INFLUENCE OF LINIMENTA OF "OFLOSILIMAR" AND OINTMENTS OF "OFLODERM" ON THE LEVEL OF ALBUMEN AND HIS FACTIONS IN THE WHEY OF BLOOD OF DOGS AT SURGICAL
INFECTIONS
In the course of the studies found that the application of liniment " Oflosylimar" and ointment " Ofloderm " to treat bite wounds no significant increase in total protein and albumin during the whole treatment. Globulin level in phase alteration in both experiments was higher by 10.2% in the treatment liniment " Oflosylimar " began to return to normal at the stage of proliferation and come back to normal at the stage of self-purification. In the treatment of wounds torn gram positive microbial infection is present . This reflects the state of total protein and its fractions in the blood serum. In particular, in the alternative phase of inflammation, serum albumin dogs was 15% lower , and the level of globulins 13.6% more than in clinically healthy dogs in both experiments. Especially significant changes in the protein and its fractions in serum found in dogs diagnosed with cellulitis. This is a constant presence in the wound infectious agents and damaged tissue. The study of total protein and its fractions in the blood serum of dogs with cellulitis, set biloksyntezuvalnoyi inhibition of liver function , as evidenced by indicators : the level of albumin was 23 % and the globulin 7.3% less than the control. When applying the two study drugs indices for proliferation and self-cleaning phase were increased , but not returned to normal . The presence of biologically active substances of milk thistle oil, which improved the cleansing of the wound of necrotic masses, thereby reducing the load on the liver. Protein level returned to normal more quickly in the treatment linimentom " Oflosylimar " compared with animals treated with ointment " Ofloderm ."
Key words : infected wound , total protein , albumin , globulin , dogs, milk thistle oil, antibiotic oflokayin , ointment " Ofloderm " liniment " Oflosylimar."
Вступ. В основ! багатьох xipyprinHHx захворювань лежить травма -випадковий одномоментний вплив на оргашзм фактор1в навколишнього середовища: мехашчних, терм1чних, електричних, променевих i шше.
Травма може викликати анатом1чш або функцюнальш порушення в органах та тканинах, що супроводжуються загальною реакщею оргашзму [1-4].
Мюцев1 реакци на травму практично в ycix випадках обумовлеш взаемод1ею двох пошкоджуючих фактор1в: наявшстю вогнища тканинно! деструкцп i мжробним збудником. Характерною особливктю ранового процесу е те, що мжрофлора руйнуе природш бар'ери оргашзму, яю полегшуються наявшстю в них травматичного дефекту та мюцевого пошкодження тканинних структур. Мюцева д1я травми проявляеться перш за все в безпосередньому пошкодженн1 в 30Hi травмування кл1тин, судин та нерв1в. До того ж порушуеться м1кроциркуляц1я, вив1льняються xiMi4Hi мед1атори, зм1нюються обм1н речовин та кл1тинний склад рани [6, 7].
56
Мехашзм розвитку ранового процесу, пусковим моментом якого е пошкодження тканин та мжробна шваз!я, може бутн представлений наступним чином. В результат! руйнування тканинних структур вившьняються 6ioreHHi амши (г1стам1н, серотонш), а також фактор Хагемана, що виконуе тригерну роль на початковш стади запалення. Вони активують каллжрешогени в каллжреш, останнш катал1зуе перетворення кшшогешв плазми кров! в кшши. Вони також сприяють локальному накопиченню гщрол1тичних ензим1в л1зосом, що впливають на вившьнення простагландишв. Дал! в цей ланцюг включаеться система комплемента, що функцюнуе в комплекс! з хшшовою системою i системою згортання кров! [9-12].
Судинна реакщя, що захоплюе артерюли, капшяри i венули в зош травми включае наступи! взаемозв'язаш елементи: змши в самих судинах, внутрюудинних та поза судинних змшах. Сповшьнення локального кровотоку, збшьшення в'язкост! кров!, проявляеться зниженням здатност! еритроциив до зворотно! деформаци, що призводить до розвитку садж-синдрому(Л. Grimes, 1980, М. Knisely et al., 1947).
Роботами останшх роюв встановлено, що виникнення явищ, яю характеризують мюцеву запальну реакцш, обумовленно накопиченням у пошкоджених тканинах специф1чних бюлопчно активних речовин бшково! природи, що отримали назву х1м1чних активатор1в ранового процесу. Специф1чна д1я цих активатор1в проявляеться при мммальних концентращях; ч1тко прослщковуеться !х взаемопотенцшючий зв'язок у вогнищ! запалення.
Загальш реакци оргашзму в необтяжених випадках вкладаються в 2 фази. В першш фаз! (1-4 доба) теля травми чи операци - посилюються процеси життед1яльност1: пщвищуеться температура тша i основний обмш, знижуеться маса тша, посилюеться розпад бшюв, жиру i глшогену, проявляються порушення !х окиснення, знижуеться проникшсть кл1тинних мембран, пригшчуеться синтез бшка в ряд! оргашв та пригшчуеться ф!зюлопчна регенеращя. Початковими мехашзмами ще! стади е збудження симпатичного вщдшу нервово! системи, видшення в кров гормошв мозкового шару наднирниюв, шсулшу, АКТГ та глюкокортикодав. Вказаш реакци в основному неспециф!чш для раневого процесу, а е характерними ознаками загального адаптацшного синдрому.
У другш фаз! (4-10 добу теля поранения) переважае вплив парасимпатичного вщдщу вегетативно! нервово! системи: пщвищуеться маса тша, вщбуваеться нормал!зац!я б!лкового обмшу, активуються процеси регенерац!!. В цш фаз! основне значения набувають минералкортикощи, соматотропний гормон, альдостерон, ацетилхол!н[13-16].
Саме тому ми зац!кавились вивченням проблеми впливу препарат!в, що м!стять антибютик групи фторх!нолон!в (л!н!мент Офлосил!мар" i мазь "Офлодерм") на зм!ни р!вня загального б!лка та його фракцш в сироватц! кров! тварин з ранами р!зно! ет!олог!!. Особливо нас щкавив вплив л!н!мента "Офлосил!мар", бо даний препарат окр!м антиб!отика мктить ол!ю плод!в
57
розторопш1 плямисто1, яка вщзначаеться високою мембраностабшзуючою д1ею.
Матер1ал i методи. Дослщи проведено на 6a3i клшжи др1бних тварин при Льв1вському национальному ушверситет1 ветеринарно! медицини та бютехнологш iM. С.З. Гжицького, куди зверталися господар1 з тваринами -собаками. Собаки були р1зного вку (вщ 1 до 7 роюв), р1зних порщ, маси, з ранами р1зномаштно1 етюлогп. Bei рани ми роздшили на три групи: рани рваш, рани кусан1, флегмони (по три тварини в кожнш rpyni). В умовах кшшки проводилась первинна xipyprinHa обробка рани та подальша тератя до загоення раневого дефекту.
У тварин вщбирали кров для бюх1м1чних дослщжень на 1, 3, 6 i 13 доби теля одержання травми, що приблизно вщповщае стад1ям загоення шфшовано! рани. EioxiMinHi дослщження кров1 включали визначення бшоксинтезувально! функци печшки (р1вень загального бшка, альбумши, глобулши та стввщношення А/Г) собак за х1рурпчних шфекцш.
Вмкт загального бшка, альбумш1в i глобулмв у сироватщ кров1 дослщних собак визначали б1уретовим реактивом за методикою Л.П. Делекторсько! [20]. Метод базуеться на тому, що у лужному середовищ1 бшки сироватки кров! з мщ1 сульфатом утворюють сполуки, що мають сине забарвлення, штенсившсть якого визначали на ФЕК-М, а р1вень бшка за кал1брувальним графжом.
Результати дослщжень. У собак i3 д1агнозом кусаш рани, у сироватщ кров! р1вень загального бшка i альбуммв був у межах нормальних величин у Bei фази загоення ранового процесу (табл. 1).
Таблиця 1
Р1вень бшка i його фракцш у сироватщ Kpoßi собак при кусаних ранах i
лжуванш лш1ментом "Офлосил1мар" (M±m;n=8)
Показник (г/л) Кттчно здоров! Фаза загоення рани
Альтерацп Прол1ферацп Самоочищения Ештел1зацп
Бшок загальний 67,0 ± 3,6 71,0±2,4 69,4±1,8 68,7±1,6 68,4±1,5
Альбумши 26,8±2,4 26,6±2,4 26,2±1,6 26,4±1,5 26,6±1,4
Глобул1ни 41,2±3,8 45,4±3,2* 43,2±2,6* 42,3±2,4 41,8±1,8
Коефщент А/Г 0,65±0,03 0,58±0,02* 0,57±0,03* 0,62±0,05 0,63±0,03
У цш [ наступних таблицях:* - Р<0,05, ** - Р<0,05, *** - Р<0,005 вщносно контрольно! групи.
Натомкть р1вень фракци глобулЫв, у фазу альтераци, був на 10,2% вищим, пор1вняно з клмчно здоровими тваринами. Проте, це не призвело до в1рогщного пщвищення р1вня загального бшка у сироватщ кровг Однак, зменшення величин коефщента А/Г з 0,65±0,03 до 0,58±0,05, (Р< 0,05) вказуе на суттеву диспротешемш (табл. 1).
Встановлена гшерглобулшем1я, на тл1 нормального р1вня альбумш1в I загального бшка у сироватщ кров1 дослщних собак, могла бути зумовлена реакщею оргашзму на стресову ситуащю. Адже глобулши е ноаями захисних бшюв.
58
Шсля застосування для лжування собак лммента "Офлосил1мар" р1вень глобулЫв у сироватщ кров1 знизився у фазу прол1фераци \ нормал1зувався у фазу самоочищения ран (табл.1).
Шсля застосування маз1 "Офлодерм" для лжування собак з кусаними ранами р1вень глобулЫв у сироватщ кров1 був високим у фазу альтераци, знизився у фазу прол1фераци, ироте залишався на 8,2% вищим вщ контрольного показника. Зменшення величини коефщента А/Г на 14% вказуе на диспропорцш бшкових фракцш на користь глобулмв (табл.2).
У фазу самоочищения { еттел1заци рани, р1вень глобулмв \ альбуммв у сироватщ кров1 собак був таким як у клмчно здорових. Сшввщношення м1ж цими фракщями бшка, як \ його загальний р1вень, було в межах нормальних величин I утримувалося на цьому р1вш1 у фазу еппишзацп рани.
Таблиця 2
Р1вень бшка 1 його фракцш у сироватщ кров1 собак при кусаних ранах 1
лжуванш маззю "Офлодерм" (М±ш;п=8)
Показник (г/л) Кттчно здоров1 Фаза загоення рани
Альтераци Прол1ферацп Самоочищения Ештел1зацп
Бшок загальний 67,0 ± 3,6 71,0±2,8 70,4±1,8 69,7±2,3 69,4±2,5
Альбумши 26,8±2,4 26,2±1,6 25,8±1,4 26,2±1,3 26,7±1,4
Глобулши 41,2±3,8 45,8±2,4* 44,6±2,3* 43,4±2,5 42,7±2,3
Коефщент А/Г 0,65±0,03 0,57±0,05* 0,58±0,03* 0,60±0,02 0,62±0,03
При рваних ранах в значнш м1р1 травмуються тканини та шфшуеться рана грампозитивною мжрофлорою. Це вщображаеться на сташ загального бшка \ його фракцш у сироватщ кровг Зокрема, в альтеративну фазу розвитку запального процесу, у сироватщ кров1 собак р1вень альбумЫв був на 15% меншим, ар1вень глобулмв на 13,6% бшьшим, пор1вняно з клмчно здоровими собаками (табл. 3).
Внаслщок зниження р1вня альбумш1в \ одночасного пщвищення р1вня глобулмв, загальний р1вень бшка у сироватщ кров1 хворих собак не показував в1рогщних змш. Проте, зменшення величини коефщента А/Г з 0,65±0,03 до 0,50±0,04 вказуе на в1рогщну диспропорщю м1ж фракщями бшка на користь глобулмв (табл. 3).
При застосуванш лммента "Офлосил1мар" для лжування собак з рваними ранами встановлено, що у фазу прол1фераци у сироватщ кров1 збшьшився р1вень альбумш1в та зменшився р1вень глобулшв. Анал1з величини коефщента А/Г свщчить про високий р1вень глобулмв у сироватщ кров1 собак, яких л1кували лмментом "Офлосил1мар". За цих умов р1вень загального бшка у сироватщ кров1 був у межах нормальних величин.
Шсля застосування лш1мента "Офлосил1мар" нормал1защя у сироватщ кров1 собак р1вня бшка \ його фракцш настала у фазу самоочищения рани \ залишалася на такому ж р1вш у фазу ештел1зацп (табл. 3).
59
Таблиця 3
Р1вень бшка 1 його фракцш у сироватщ кров1 собак при рваних ранах 1 _лжуванш л1мментом "Офлосил1мар" (М±ш;п=8)_
Показник (г/л) Клшчно здоров! Фаза загоення рани
Альтерацп Прол1фе-рацп Самоочищения Ештел1за-Ц11
Бшок загальний 67,0 ± 3,6 69,9±2,4 68,2±2,3 68,1±2,4 68,0±2,3
Альбумши 26,8±2,4 23,3±2,8** 24,6±1,6 25,7±1,4 26,4±1,2
Глобул1ни 41,2±3,8 46,6±2,6* 43,6±1,8* 42,4±1,6 41,8±1,4
Коефщент А/Г 0,65±0,03 0,50±0,05*** 0,56±0,04* 0,61±0,03 0,63±0,05
Шсля застосування маз1 "Офлодерм" для лкування собак з рваними ранами встановлено поступову нормал1защю р1вня альбуммв I глобулш1в у сироватщ кров1 лкованих собак у фазу прол1фераци рани. Однак, у фазу самоочищения рани, р1вень альбумш1в у сироватщ кров1 собак був на 10,3% меншим вщ контрольного, а р1вень глобулмв був у межах нормального. В кшцевому результат! це призвело до зменшення величини коефщента А/Г та незначного зниження р1вня загального бшка у сироватщ кров1 (табл. 4)
Таблиця 4
Р1вень бшка 1 його фракцш у сироватщ кров! собак при рваних ранах 1
лжуванш маззю "Офлодерм" (М±ш; п=8)
Показник (г/л) Ктшчно здоров! Фаза загоення рани
Альтерацп Прол1фера Ц11 Самоочищения Ештель заци
Бшок загальний 67,0 ± 3,6 69,9±3,2 69,0±2,8 67,1±2,3 66,5±2,4
Альбумши 26,8±2,4 23,1±1,6* 24,2±1,8* 24,3±1,6* 25,2±1,3
Глобул1ни 41,2±3,8 46,8±2,6* 44,8±2,3* 42,8±2,4 41,3±2,2
Коефщент А/Г 0,65±0,03 0,49±0,05*** 0,54±0,02* 0,56±0,04* 0,61±0,03
Особливо суттев1 змши р1вня бшка \ його фракцш у сироватщ кров1 встановлено у собак з д1агнозом флегмона. Адже при флегмонах наявна значна кшькють некротизованих тканин та гншного ексудату, який практично неможливо видалити повшстю з нориць \ кишень нав1ть за ретельно! х1рурпчно! обробки ран. Поряд з цим необхщно враховувати, що при флегмонах в розвитку запального процесу провщну роль вдаграе анаеробна мкрофлора.
Продукти розпаду некротизованих тканин \ бактер1альш токсини, як1 з вогнища запалення надходять в кров, впливають на бшоксинтезувальну функщю печшки, що проявляеться змшою р1вня бшка \ його фракцш у сироватщ кров1 тварин.
За результатами дослщження р1вня загального бшка \ його фракцш у сироватщ кров1 собак з флегмонами, встановлено пригшчення бшоксинтезувально! функци печшки. На це вказуе те, що у фазу альтераци у сироватщ кров1 р1вень загального бшка складав 60,2±1,8 г/л проти 67,0±3,6 у клмчно здорових тварин, що на 12% менше (Р<0,05). Р1вень альбумш1в складав 21,8±1,6 г/л проти 26,8±2,4 г/л в контроле що на 23% (Р<0,025), а
60
р1вень глобулЫв складав 38,4 ±1,2 проти 41,2±28 в контрол1 що на 7,3% менше(табл.5).
Нер1вном1рне зменшення у сироватщ кров1 р1вня альбуммв \ глобулмв спричинило зменшення величини коефщента А/Г з 0,65 ±0,03 до 0,56±0,05 (Р<0,025).
Звертае на себе увагу той факт, що у собак з д1агнозом флегмона, у сироватщ кров1 р1вень альбуммв був на 23%, а р1вень глобулмв на 7,3% меншим вщ контрольно! групи. Проте, р1вень загального бшка у сироватщ кров1 таких собак був лише на 12% меншим вщ показника контрольно! групи тварин. Таку неадекватну реакщю ми пояснюемо тим, що за флегмон пригшчуеться бшоксинтезувальна функщя печшки. Але, поряд з цим ¿з вогнища запалення у русло кров1 надходять продукти розпаду бшюв некротизованих тканин, як1 \ пщвищують р1вень загального бшка у сироватщ кровг
Шсля застосування лш1мента "Офлосил1мар" для л1кування собак з д1агнозом флегмона встановлено, що у фазу прол1фераци, у сироватщ кров1 тварин, яких лшували, р1вень альбуммв пщвищився, але був на 13,5% (р<0,005) нижним вщ контрольного. У фазу самоочищения рани р1вень альбуммв був на 10,3% (р<0,005) нижним вщ контрольного, а у фазу ештел1заци рани його р1вень був таким, як у тварин контрольно! групи (табл.5).
Р1вень глобулмв у сироватщ кров1 собак, яких л1кували лш1ментом "Офлосил1мар", у фазу альтераци був на 7,3% (р<0,005), у фазу прол1фераци -на 6,7% вищим вщ контрольного (р<0,005), а у фазу самоочищения рани - був таким як у тварин контрольно! групи (табл. 5).
В юнцевому результат!, загальний р1вень бшка у сироватщ кров1 собак, що лкували, у фазу альтераци складав 60,2±1,8 г/л, проти 68,6±3,6 г/л у клЫчно здорових тварин, що на 12% менше вщ показника контрольно! групи собак (р<0,005).
При застосуванш для лкування собак лммента "Офлосил1мар" р1вень загального бшка у сироватщ кров1 тварин, яких лкували, у фазу прол1ферацп пщвищився, але залишався на 8,0% нижчим контрольного показника. У фазу самоочищения рани цей показник у сироватщ кров1 собак був на 4% нижчим, а у фазу ештел1зацп рани його р1вень був таким як у тварин контрольно! групи (табл. 5).
Таблиця 5
Р1вень бшка 1 його фракцш у сироватщ кров! собак за флегмон за
лжування л1мментом "Офлотшмар" (М±ш; п=8)
Показник (г/л) Кттчно здоров! Фаза загоення рани
Альтераци Прол1ферацп Самоочищения Ештел1зацп
Бшок загальний 67,0 ± 3,6 60,2±1,8* 62,2±1,6* 64,1±1,3 66,9±2,4
Альбумши 26,8±2,4 21,8±1,6** 23,6±1,4* 24,3±1,5* 26,2±1,4
Глобулши 41,2±3,8 38,4±1,2* 38,6±1,4* 39,8±1,6 40,7±1,4
Коефщент А/Г 0,65±0,03 0,56±0,05* 0,61±0,04* 0,61±0,03* 0,64±0,03
61
При застосуванш маз1 "Офлодерм" для лжування собак з д1агнозом флегмона, на тл1 низького вмюту бшка \ його фракцш у сироватщ кров1, встановлено поступову нормал1защю р1вня загального бшка \ його фракцш у фазах прол1ферацп \ самоочищения рани.
У фазу прол1фераци пщвищився вмют альбуммв { глобулмв у сироватщ кров1, у фазу самоочищения рани у сироватщ кров1 собак, яких лкували маззю "Офлодерм" , нормал1зувався р1вень глобулЫв та загального бшка, проте р1вень альбумш1в був дещо нижчим вщ нормального (табл.6).
За цих умов необхщно зазначити, що у фазу ештел1заци рани р1вень альбуммв у сироватщ кров1 був таким як в контрольно! групи, тому вщповщно з цим, р1вень загального бшка у сироватщ кров1 собак, на цей перюд був в межах нормальних величин.
Таблиця 6
Р1вень бшка 1 його фракцш у сироватщ кров1 собак за флегмон за _ лжування маззю "Офлодерм" (М±ш; п=8)_
Показник (г/л) Ктшчно здоров! Фаза загоення рани
Альтерацп Прол1ферацп Самоочищения Ештел1зацп
Бшок загальний 67,0 ± 3,6 59,2±1,4* 61,7±1,2* 64,8±1,6 64,8±1,2
Альбумши 26,8±2,4 21,4±2,2** 23,2±1,8* 24,6±1,6* 24,8±1,4
Глобул1ни 41,2±3,8 37,8±2,6* 38,5±2,4 40,2±3,2 40,0±2,6
Коефщент А/Г 0,65±0,03 0,56±0,05* 0,60±0,03* 0,61±0,04* 0,62±0,05
Висновки. Пщводячи пщсумок з вивчення впливу лш1мента "Офлосил1мар" I маз1 "Офлодерм" на нормал1зацш р1вня бшка I його фракцш у сироватщ кров1 собак за х1рурпчних шфекцш ми дшшли настуиного висновку:
1. У собак з д1агнозом кусаш рани, внаслщок стресу, у сироватщ кров1 збшьшувався р1вень глобулмв, а р1вень альбуммв I загального бшка залишався в межах нормальних величин.
2. За рваних ран, внаслщок травмування тканин, з вогнища запалення у кров надходять иродукти 1х розщеилення та токсини бактер1ально! мжрофлори, яю токсично дшть на печшку I знижують И бшоксинтезувальну функщю.
3. За виникнення рваних ран у сироватщ кров1 собак знижуеться р1вень альбуммв I пщвищуеться р1вень глобулмв, тому р1вень загального бшка суттево не змшювався. За виникнення флегмон у сироватщ кров1 знижуеться р1вень альбумш1в I глобулш1в, тому знижуеться I р1вень загального бшка.
4. Нормал1защя р1вня бшка у сироватщ кров1 собак у фазу самоочищения рани зумовлена ретельним видаленням некротизованих тканин I гншного ексудату та пщтриманням асептичност1 ран при л1куванш.
5. Якщо пор1внювати ефектившсть дослщжуваних препарата, то вищу ефектившсть ми спостер1гаемо при застосуванш лммента "Офлосил1мар", ми в уЫх групах тварин виявили нормал1защю показниюв бшка кров1 та його фракцш. Такий ефект можемо зв'язати з мембраностабшзуючою д1ею олп розторопш1 плямисто!. Пщ д1ею бюлопчно активних речовин оли в поеднанш з
62
антибютиком офлоксацином прискорювались процеси некрол1зу в paHi, що сприяе швидкому И очищению вщ мертвих тканин, що значно скорочуе час реабштаци та зшмае додаткове навантаження на печшку, i як наслщок -нормал1зуеться р1вень бшюв.
6. Мазь "Офлодерм" також сприяе нормал1заци показниюв бшкового складу кров!, але ефектившсть маз1 дещо нижча, що ми можемо зв'язати з меншим вщсотком виходу антибютика офлоксацину з мазево! основи та подовженням фази самоочищения рани.
Перспективи подальших дослщжень. Даш дослщження е частиною дисертацшно! роботи, в якш вивчаеться застосування лмменту на основ! олп плод1в розторопш1 илямисто!, тому досл1дження будуть иродовжуватися.
Л1тература
1. Стручков В.И. Гнойная рана / В.И. Стручков, A.B. Григорян, В.К. Гостищев. - М.: Медицина, 1975. - 311с.
2. Ерохин И.Н. Воспаление как общебиологическая реакция / И.Н. Ерохин, В.Я. Белый, В.К. Вагнер. -Л.: Наука, 1989- 371 с.
3. Башкиров Б. А. Общая ветеринарная хирургия /Б. А. Башкиров, А.Д. Белов [идр.]..-М., 1990.
4. Гостищев В.К. Бактериальные протеолитические ферменты в гнойной хирургии / В.К. Гостищев, В. Д. Затолокин, В.П.; Сажин.-Воронеж, 1985.-82 с.
5. Гостищев В.К. Проточно-ферментативный некролиз в лечении гнойных заболеваний мягких тканей / В.К. Гостищев [и др.]. //Хирургия.- 1980-№ II.- С. 12 - 17.
6. Лапшин А. А. Особенности клиники и заживления резаных послеоперационных ран у крупного рогатого скота со сроками снятия швов // Клинико-биохимические исследования и лечение незаразных болезней сельскохозяйственныхживотных / Науч. тр. Омского с.-х.- ин-та.-1984.-С26-29.
7. Медведев Н.П. Биохимические аспекты клинической хирургии. -Казань, 1975-275 с.
8. Виноградов В.В. Тучные клетки / В.В. Виноградов, Н.Ф. Воробьева. -Новосибирск: Наука, Сибирское отделение.-1976.- 126 с.
9.Вихоть Н.С. Фагоцитарная активность при стафилококковой инфекции //Микробиология, эпидемиология и иммунопатология.-1982.-№6.-С.88-91.
1 О.Долгушин И.И. Иммунный ответ и пути его корреляции при экспериментальныхтравмах: дис. ... д. мед. наук: - Челябинск, 1980.- 188 с.
11.Бухарин О.В., Васильев Н.В., Усвяцов Б.Я. Лизоцим микроорганизмов /О.В. Бухарин, Н.В. Васильев, Б.Я. Усвяцов - Томск, 1985. - 213 с. ;
12. Кузин М.И. Раны и раневая инфекция / М.И. Кузин, Б.М. Костюченок. - М.: Медицина, 1990.- 591 с.
13. Русаков В.И. Регуляция воспаления и регенерации в хирургии- М.: Ташкент, 1971.-329 с.
63
14. Маянский Д.Н. Роль соединительной ткани в процессах регенерации / Д.Н. Маянский // Современные проблемы регенерации. - Йошкар-Ола, 1980.-С. 114-123.
15. Безуглая Е.П. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Е.П:Безуглая, С.Г. Белов, В.Г. Гунько - Киев: Здоровье, 1995- 382 с. ;
16. Даценко Б.М. Гнойная рана / Б.М. Даценко, С.Г. Белов, Т.И. Тамм. -Киев: Здоровье, 1985- 135 с.
17. Даценко Б.М. Современные возможности и перспективы местного медикаментозного лечения гнойных ран / Б.М. Даценко [и др.]. // Мат. Всесоюз. конф. «Местное лечение ран». - М., 1991.- С. 20-23.
18. Видении В.Н. Комплексная профилактика и лечение послеоперационных нагноений ран у животных// Информ. лист. СПб. ЦНТИ-СПб., 1994.-2с.
19. Субботин В.М. Современные лекарственные средства в ветеринарии. Серия «Ветеринария и животноводство» / В.М.Субботин, С.Г. Субботина, И.Д. Александров. Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. -С.348-352.
20.Данко Г.В. Фармаколопчна характеристика емульси на основ! розторопш1 плямисто! при л1куванш щур1в з1 змодельованими ранами/Науково-техн1чний бюлетень 1БТ ¿ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок. - Льв1в, 2010. - Вип.11,№2-3. - С.245 - 249.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфр1й Д.Ф.
64
