CC BY
41
9. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / И. П. Кондрахин, Н. В. Курилов, А. Г. Малахов и др. М.: Агропромиздат, 1985. - 287с.
10. Елизарова О. Н. Пособие по токсикологии для лаборантов / О. Н. Елизарова, Л. В. Жидкова, Т. А. Кочеткова. - М.: Медицина, 1974. - 165 с.
References
Perkii. Yu. B. (2015). Zasib luzhnyi myino-dezinfikuiuchyi «San-aktyv»: NTD / Perkii Yu. B, Kukhtyn M. D., Salata V. Z., ta in. - Lviv. Tekhnichni umovy Ukrainy (TU U 20.2-39139367-005:2015). (in Ukrainian). Kotsiumbas, I. Ya. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv / [I. Ya. Kotsiumbas, O. E. Malyk, I. P. Patereha ta in.]; za red.. I. Ya. Kotsiumbasa. - Lviv: Triada plius, 360 s. (in Ukrainian). Vrednyie veschestva. Klassifikatsiya i obschie trebovaniya bezopasnosti. - GOST 12.1.007-76. SSBT. - [Vved. 1977-01-01; Izmenen # 1; Pereizdan 01.12.81]. - M.: Izd-vo standartov, 1982. - 6 s. - (Gosudarstvennyiy standart Soyuza SSR). (in Russian). Belenkiy, M. L. (1963). Elementyi kolichestvennoy otsenki farmakologicheskogo effekta /
Belenkiy M. L. - L.: Meditsina, 152 s. (in Russian). Shtabskiy, B. M. (1980). K metodike opredeleniya srednesmertelnyih doz i kontsentratsiy himicheskih veschestv / B. M. Shtabskiy, M. I. Gzhegotskiy, M. R. Gzhegotskiy i dr. // Gigiena i sanitariya. - 10, 49-51. (in Russian). Gadaskina, I. D. (1976). Osnovyi obschey promyishlennoy toksikologii / [Gadaskina I. D., Levina E. N., Lyublina E. I. i dr.]; pod red. N. A. Tolokontseva i V. A. Filova. - L.: Meditsina, 304 s. (in Russian). Sidorov, K. K. (1967). O nekotoryih metodah kolichestvennoy otsenki kumulyativnogo effekta / K. K. Sidorov // Toksikologiya novyih promyishlennyih himicheskih veschestv. -9, 19-27. (in Russian).
Shtabskiy, B. M. (1974). K otsenke kumulyativnyih svoystv himicheskih veschestv po indeksu i standartizovannomu koeffitsientu kumulyatsii / B. M. Shtabskiy, Yu. S. Kagan // Gigiena i sanitariya. 3, 65-68. (in Russian). Kondrahin, I. P. (1985). Klinicheskaya laboratornaya diagnostika v veterinarii: Spravochnoe izdanie / I. P. Kondrahin, N. V. Kurilov, A. G. Malahov i dr. M.: Agropromizdat, 1985. -287s. (in Russian).
Elizarova, O. N. (1974). Posobie po toksikologii dlya laborantov / O. N. Elizarova, L. V. Zhidkova, T. A. Kochetkova. - M.: Meditsina, 165 s. (in Russian).
Стаття надтшла доредакци 20.04.2016
УДК 619:616 - 07:616.15:611 ©
Слюсар Г. В., Передера Р. В., к. вет. н., Собчишина Т. М. ©
Полтавська державна аграрна академия
РОЛЬ ГЛ1КОЗАМ1НГЛ1КАН1В У ПАТОГЕНЕЗ1 РАНОВОГО ПРОЦЕСУ
У статтг наведет узагальнет дат дослгджень втчизняних та тоземних вчених стосовно рол1 глжозамтглжатв у процесах загоення ран. Обхрунтовано доцшьтсть використання ггалуроновог кислоти в комплексному лжуванн ран. Використання ггалуроновог кислоти зумовлюе швидше загоення шляхом створення вологого середовища в ранг. Вона стабтзуе коагуляцтну матрицю i регулюе ii дег1дратац1ю, стимулюе вiдновлення клтин.
Ключов1 слова: рани, глжозамтглжани, гiалуронова кислота, сполучна тканина.
УДК 619:616 - 07:616.15:611
Слюсар Г. В., Передера Р. В., к.вет.н., Собчишина Т. Н.
Полтавська державна аграрна академiя
РОЛЬ ГЛИКОЗАМИНГЛИКАНОВ В ПАТОГЕНЕЗЕ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА
В статье приведены обобщенные данные исследований отечественных и иностранных ученых о роли гликозамингликанов в процессах заживления ран.
© Слюсар Г. В., Передера Р. В., Собчишина Т.М., 2016
148
Обоснована целесообразность использования гиалуроновой кислоты в комплексном лечении ран. Использование гиалуроновой кислоты обусловливает более быстрое заживление путем создания влажной среды в ране. Она стабилизирует коагуляционную матрицу и регулирует ее дегидратацию, стимулирует обновление клеток.
Ключевые слова: раны, гликозамингликаны, гиалуроновая кислота, соединительная ткань.
UDC 619:616 - 07:616.15:611
Slusar G.V., Peredera R.V., Sobchyshyna T.
Poltava State Agrarian Academy
THE ROLE OF GLYCOSAMINOGLYCANS IN THE PATHOGENESIS OF WOUND
PROCESS
The article presents summary data of domestic and foreign research scientists on the role of glycosaminoglycans in the process of wound healing. Substantiated expediency of the using hyaluronic acid in the integrated treatment of wounds. The use of hyaluronic acid leads to faster healing by creating a moist environment in the wound. It stabilizes the coagulation matrix and regulating its dehydration, stimulates cell renewal.
Key words: wounds, glycosaminoglycans, hyaluronic acid, connective tissue.
Актуальшсть теми. Ранова патолопя - одна з найважлиыших проблем сучасно! xipyprii'. Тому питанням патогенезу та лiкування ран у свшських тварин присвячено численн роботи (В. Й. 1здепський, 1997; Н. Хомин, 2000; А. О. Меженський, 2000;
B. В. Белогуров, 2005; I. I. 1глщький, 2009; М. Г. 1льшцький, 2010; О. Ф. Петренко, 2010; С. В. Рубленко, 2010).
Лiкyвання ран спрямовують на тдтримання природних процеав загоення, а саме - створення вологого середовища в раш, видалення ексудату, а також попередження забруднення. Незважаючи на досить широкий спектр препарапв й методiв, лiкyвання ран залишаеться досить актуальною проблемою. Саме тому ведеться пошук нових лiкаpськиx засобiв, як б дали змогу зменшити теpмiни загоення ран.
У лiтеpатypi зyстpiчаеться чимало повiдомлень стосовно важливо! pолi глiкозамiнглiканiв i глiкопpотешiв у процесах репаративно! регенерацп. Бiоxiмiчнi показники, що характеризують стан сполучно! тканини, використовуються як дiагностичнi тести при piзниx захворюваннях кусток i сyГлобiв (М. П. Чорнозуб, 1999;
C. Б. Боровков, 2006). Вивчено показники обмiнy сполучно! тканини при гншних артритах (В. Й. 1здепський, 1991) та при ранах у свиней (М. Г. 1льшцький, 2002), при оваpiоектомiяx у сук та свинок (М. Г. 1льнщький, О. В. Смельяненко, 2007). Теоретично i експериментально обгрунтовано iнфоpмативнiсть бiоxiмiчниx показнишв сполучно! тканини при диференщйнш дiагностицi гепатодистрофп та цирозу печiнки у коpiв (Д. В. Юбкало, 2004).
Метою роботи було пpоаналiзyвати дан лiтеpатypниx джерел про роль глiкозамiнглiканiв у патогенезi ранового процесу i доцiльнiсть застосування палуроново! кислоти у комплексному лiкyваннi ран.
Вiдомо, що до складу сполучно! тканини входять клiтиннi елементи, волокнистi структури, утворен з фiбpиляpниx бiлкiв, та основна речовина, що складаеться iз вyглеводно-бiлковиx полiмеpiв.
Клггинш елементи сполучно! тканини - фiбpобласти, тyчнi клiтини та макрофаги. Фiбpобласти продукують проколаген, проеластин i фiбpонектин, що беруть участь в позаклггинному формуванш колагенових фiбpил (Д. Н. Маянский, 1982). Кpiм того вони синтезують пpотеоглiкани, що утворюють дpаглеподiбнy основну речовину позаклiтинного простору Функщональна активнiсть фiбpобластiв визначаеться гормональними та бiоxiмiчними впливами на !х клггинш мембрани. 1снуе пряма
149
залежнють мiж piBHeM зршост фiбробластiв i швидшстю синтезу глiкозамiнглiканiв, а також ix видiлeнням у мiжклiтинний простер (Л. И. Бобро, 1990).
Запальна реакщя, що виникае пiсля поранення, характеризуемся збiльшeнням кшькост фiбpобластiв, пiдвищeнням активност клiтин eндотeлiю судин, макpофагiв (В. В. Серов, В. С. Пауков, 1995). У процеа загоенш ран у цитоплазмi зpiлиx фiбpобластiв збшьшуеться кiлькiсть pибонуклeшовоi кислоти i лшвдних включень (Л. И. Бобро, 1990).
Основна речовина - це в'язкий гель, який мiстить молекули полiсаxаpидiв i значну кiлькiсть т^нинно! piдини, зв'язаноi з ними. Вуглеводи за своею будовою гетерополюахариди - глшозам^лшани. Згiдно з будовою мономepiв, pозpiзняють сiм типiв глiкозамiнглiканiв: палуронова кислота, хондрогтин-4-сульфат, хондрогтин-6-сульфат, дерматансульфат, кератансульфат, геперинсульфат, гепарин. Глiкозамiнглiкани входять до складу складних бiлкiв протеоглшашв, як в клiтинаx сполучеш з палуроновою кислотою. Такий xiмiчний зв'язок забезпечуе виконання функцш молекулярного сита. За рахунок значноi кшькосп сульфо- i карбоксильних груп сiтчатi структури е полiанiонами, здатними депонувати воду. Глшозамшглшани впливають на процеси морфогенезу, забезпечують збереження тканинноi пpоникностi, водно-сольово! piвноваги, а також регулюють диференцтовання клiтин. Бiльшiсть фактоpiв росту i цитокiнiв, що беруть участь у загоенш ран, закpiплeнi на поверхш клiтин з участю пpотeоглiканiв (А. Хем, Д. Кормак, 1975)
Роль глiкозамiнглiканiв на етат реконструкци важлива, оскшьки вони блокують процеси розщеплення колагену. Можливiсть виникнення складного комплексу колаген-ГАГ може призвести до безперервного синтезу колагену та затримувати процеси реоргашзацп pубцeвоi тканини. На вiдмiну вiд ноpмальноi шири, пучки колагену в келоЛдних рубцях розташоваш безсистемно. 1х неправильна оpiентацiя може бути пов'язана iз порушенням обмiну ГАГ, як регулюють формування тривишрно! оргашзацп колагену (Е. Г. Колокольчикова, 1991; Ф. В. Ваганов, 1984; К. Байрейтер, 1995; V. Prathiba, P. Gupta, 2000).
Доведено, що шшра тварин мютить значну кшьшсть гiалуpонату, який визначае не лише структуру, але й властивост та функцюнування шкурного покриву (Ю. К. Хилова, Г. Я. Графова, Б. А. Григорян, 2000). Палуронова кислота сприяе фiзичнiй стабшзацп матрищ, стимулюе мiгpацiю клiтин, контролюе деградащю фiбpину. Дослiджeннями встановлено збiльшeння ii синтезу шд час запалення рани. На раншх етапах загоення ран у сполучшй тканиш накопичуеться гiалуpонова кислота, що сприяе утворенню колагену i впливае на процеси загоення (Л. И. Слуцкий, 1969; М. I. Карташов, О. П. Тимошенко, Д. В. Юбкало, 2006). Вона е одним iз основних компонентов ранньо! грануляцп й створюе умови для клгтинного руху за рахунок розширення позаклiтинного простору. При дозpiваннi грануляцшно! тканини вмiст гiалуpоновоi кислоти зменшуеться, а piвнi хондрогтинсульфату i дерматансульфату мають тeндeндiю до збiльшeння (K. Kirker, Y. Lue, J. Nielson, J. Shelby, 2002; В. П. Пюрик, Л. В. Тарнавська, В. С. Домбрович, М. Г. Гончар, 2003).
Роль палуроново! кислоти на piзниx етапах процеив репарацп тканин описуе P. H. Weigel (1986). Його дослвдження було спрямоване на виготовлення матepiалiв, призначених для нанесення на шшру, якi мiстять складш eфipи гiалуpоновоi кислоти та !х сумiшi з iншими полiмepами.
Палуронова кислота мае властивють створювати на поверхш рани в'язкий шар iз кислотними властивостями, який мехашчно iзолюе пошкоджену поверхню вiд негативного впливу зовнiшнього середовища. При цьому птвка з гiалуpоновоi кислоти активно поглинае вологу, попереджуе ii випаровування з поверхш шири й забезпечуе утримання води у виглядi гелю всередиш рани.
Рановий процес у дорослих тварин суттево вiдpiзняеться вiд процеив, як вiдбуваються в амнiотичнiй рвдиш. У дорослому оpганiзмi загоення ран супроводжуеться гострим запалення i невпорядкованим утворенням колагену. Пiдвищeння piвня гiалуpоновоi кислоти рееструеться лише впродовж перших трьох дiб
150
загоення рани. В ембрюшв рани загоюються швидко: позаклгтинний матрикс оргашзований, запальна ввдповвдь обмежена або ж вiдсутня, piBem цитокiнiв низький. У плодiв piBem гiалуpоновоï кислоти залишаеться пiдвищеним уподовж 21 доби. Це CBi^mb про те, що гiалуpонова кислота важлива для загоення i коли ïï piвень у pанi буде високим, утворення рубщв можна попередити (D. Burd, R. Greco, S. Regauerer, M. Longaker, 1991; R. Mccallion, M. Ftrguson, 1997).
У пpиpодi гiалуpонова кислота наявна в перщелюлярних желеподiбних piдинах, в основнш речовин сполучноï тканини хребетних, в синовiальнiй piдинi суrлобiв. У фаpмацевтичнiй практищ як джерела гiалуpоновоï кислоти використовують пупковi канатики, синовiальну piдину, скловидне тшо ока, пiвнячi гpебенi, шшру свиней (Л. Антипова, 1998).
До складу основно1' речовини сполучно1' тканини в незначнш кшькост входять глшопротеши. Вуглеводний компонент глiкопpотеïнiв - олтесахариди, якi складаються iз 10-15 мономеpiв, в основному моносахаpидiв та аалових кислот (ацильнi похiднi нейpоамiновоï кислоти). До водорозчинних глiкопpотеïнiв належить фiбpонектин який зазвичай, розташований на поверхн фiбpобластiв i бере участь в адгезп клiтинних структур.
У мiжклiтинному матpиксi е два типи волокнистих структур - колаrеновi та еластиновi волокна. Процес фiбpилогенезу включае складний комплекс взаемодiï колагешв iз глшозам^лшанами, 1'х пpотеоглiканами та глiкопpотеïнами, що справляють моделюючий вплив на конформащю колагену. Колаген вiдноситься до групи глiкопpотеïнiв, нерозчинний у водi та сольових розчинах. Формування колагенових волокон включае внутршньоклгтинну та позаклiтинну стадп i починаеться в фiбpобластах. У клгтинах утворюються амiнокислоти колагену, як видiляються в позаклiтинний пpостip. Тут ввдбуваються подальшi феpментативнi модифiкацiï, в результат! яких розчинний проколаген перетворюеться в неpозчиннi фiбpили, що об'еднуються в колагеновi волокна (B. Mast, R. Diegelmann, T. Krümmel, I. Cohen, 1993).
Встановлено, що штенсивнють зростання вмiсту глiкопpотеïнiв, гексоз, зв'язаних iз бiлками, та сiалових кислот сироватки кpовi при ранових процесах залежить вiд величини дефекту шири. Збшьшення теpмiнiв загоення ранового дефекту супроводжуеться накопиченням загальних глiкопpотеïнiв, «алових кислот, а також пеpеpозподiлом фракцш гексоз, зв'язаних з бiлками, в бш збiльшення глiкозамiнглiканiв. Цi змши обумовленi поступовою деполiмеpизацiею основно1' речовини сполучно1' тканини в фазу регенерацп та пpолiфеpацiï ранового процесу. Тому показники сполучнотканинного обмiну можна використовувати у клiнiчнiй практищ не лише як бюмаркер контролю ефективност патогенетичного лiкування, а й застосовувати як критерш оц1нки пеpебiгу ранового процесу (Р. В. Передера, Г. В. Слюсар, 2010).
Запропоновано метод лiкування ран у собак, який полягае у хipуpгiчнiй обробщ рани та застосуванш мазi метилурацил iз мipамiстином та додаванням до не1' 1 % палуроново1' кислоти i 1 % ВПК-108 (похiдне 1,2,4-тpiазолу). При цьому вiдмiчали прискорення росту гранулящйно1' тканини та крайово1' епiтелiзацiï. У тварин загоення ран реестрували на 23-25 добу. Бiохiмiчними дослiдженнями встановлено, що тдвищення вмiсту гексоз, зв'язаних з бшками, гексоз глiкопpотеïнiв i аалових кислот реестрували лише в перюд запально-дегенеративних змiн. В подальшому дан1 показники знижувалися до piвня вихiдних. Подiбна тендендiя свiдчить про те, що застосування мазi з додаванням палуроново1' кислоти i ВПК-108 сприяе ноpмалiзацiï iндексу Г-ГАГ/Г-ГП, що характерно для бшьш iнтенсивного розвитку репаративних пpоцесiв (Г. В. Слюсар, Р. В. Передера, Т. М. Собчишина, 2013).
Висновки: аналiз лтературних даних свiдчить, що важливу роль у процесах репарацп тканин, особливо на стадп грануляцп, вiдiгpае палуронова кислота. Вона стабiлiзуе коагуляц1йну матрицю i регулюе ïï дегiдpатацiю, стимулюе вiдновлення клiтин, що асоцiюються iз запальними станами. Використання гiалуpоновоï кислоти
151
зумовлюе швидше загоення шляхом створення вологого середовища в ранг Виникнення рубщв тсля травм або х1рурпчних втручань е важливою проблемою, що неpiдко призводить до порушень функцн чи косметичного вигляду. Гiалypонова кислота вiдiгpае важливу роль у регулюванш вiдновлювального потенщалу фiбpобластiв, отже - в оргашзацп рубцево! тканини.
Л1тература
1. Kirsner R. S. Wound healing process / R. S. Kirsner, W. N. Eaglstein // Dermatol. Clin.
- 1993. - V. 11 . - P. 629-640.
2. Белогуров В. В. Использование гидратированного коллагена для стимуляции репаративных процесов в кожно-мышечной ране у собак : дис. ... канд. вет. наук : спец. 16.00.05 - ветеринарная хирургия / В. В. Белогуров - М., 2005. - 152 с.
3. Борисевич В. Б. Оперативная хирургия домашних животных / В. Б. Борисевич, Б.В. Борисевич. - К., 1996. - 254 с.
4. Борисевич В.Б. Особливосп випадкових гншних ран у собак / В. Б. Борисевич, Б. В. Борисевич, О. Ф. Петренко, А. О. Жук // Вюник ПДАА. - 2008. - №2. - С. 121-124.
5. Дурнев В. Г. Иммунологический статус у собак при комбинированном методе лечения гнойных ран: дис. ... канд. вет. наук : спец. 16.00.03 - «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология с микотоксикологией и иммунология», 16.00.05 - «Ветеринарная хирургия»/ В.Г. Дурнев. - Воронеж, 2006. - 115 с.
6. 1глщький I. I. До питання лшування гншних ран у собак в умовах приватного сектору / I. I. ^лщький // Науковий вюник ЛьвГвського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологп Гмеш С. З. Гжицького. - 2009. - №2 (41), Т.11, Ч.1.
- С. 91-94.
7. Ьдепський В. Й. Сорбцшна тератя при хГрурпчнш шфекцп у тварин /
B. Й. Ьдепський, М. Г. !льнщький, М. В. Рубленко // Ветеринарна медицина Укра1ни. -1997. - №7. - С. 40-41.
8. Ьдепський В. Й. Динамжа морфолопчних та Гмунолопчних показнишв цуценят при експериментальному рановому процеа / В. Й. Ьдепський, Г. В. Слюсар, Р. В. Передера [та ш.] // Науковий вюник ЛьвГвського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологп Гмеш С.З. Гжицького. - 2010. - № 2.
9. !льнщький М. Г. Вплив озону на деяш показники антиоксидантного стану тд час лшування собак Гз гншними ранами / М. Г. !льнщький, Р. В. Шдборська // Науковий вюник ветеринарно! медицини: Зб. наук. праць. - Бша Церква, 2010. - Вип. 4 (76). - С. 83-87.
10. Методичш рекомендаци «Патогенетичш аспекти загоення ран» / В. Й. Ьдепський,
C. В. Аранчш, Г. В. Слюсар. - Полтава, 2011. - 14 с.
11. Мироненко Ю. ЛГкування ран у собак та копв / Ю. Мироненко // Вет. медицина Укра!ни. - 2001. - №3. - С. 42-43.
12. Передера Р. В. Змши маркерГв метаболГзму сполучно! тканини пгд час загоення ран рГзно! площини у собак / Р. В. Передера, Г. В. Слюсар // Науковий вюник ветеринарно! медицини: Зб. наук. праць. - Бша Церква, 2010. - Вип. 4 (76). - С. 80-83.
13. Петренко О. Ф. Рекомендацп щодо застосування наночасток для лГкування ран у тварин та для профшактики гельмштозГв тварин / О. Ф. Петренко, В. Б. Борисевич, О. О. Петренко [та ш.] - Ки!в, 2009. - 40 с.
14. Росс Р. Заживление ран / Р. Росс // Молекула и клетки. - М., 1970. - Вып. 5. -
С. 136.
15. Рубленко М. В. Гемостазюлопчна та морфолопчна характеристика перебпу ранового процесу в собак при рГзних методах лГкування / М. В. Рубленко, А. В. Яремчук // Вет. медицина Укра!ни. - 2005. - №5. - С. 18-20.
16. Руденко П. А. АналГз взаемовГдносин мГж мшрооргашзмами в осередку гншного запалення та перспектива бюлопчного лГкування гнГйних ран у копв / П.А. Руденко // Науковий вюник ЛьвГвського нацГонального унГверситету ветеринарно! медицини та бютехнологп Гмеш С.З. Гжицького. - 2008. - №2 (37), Т. 10, Ч. 1. - С. 265-268.
17. Слюсар Г. В. ЛГкування гншних ран у собак Гз застосуванням палуроново! кислоти / Г. В. Слюсар, Р. В. Передера, Т. М. Собчишина // Науковий вюник ЛьвГвського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологп Гмеш С. З. Гжицького.
- 2013. - Т. 15, № 3 (57), Ч.1. - С. 165-169.
18. Ханеев В. В. Гемостаз та його корекщя при хГрурпчнш шфекцп собак : автореф. дис. ... канд. вет. наук: спец. 16.00.05 «Ветеринарна хГрурпя» / Ханеев Владислав Васильович. - Бша Церква, 2004. - 21 с.
152
References
Kirsner, R. S., Eaglstein, W. N. (1993). Wound healing process / Dermatol. Clin. 11, 629-640.
Belogurov, V. V. (2005). Ispolzovanie gidratirovannogo kollagena dlya stimulyatsii reparativnyih protsesov v kozhno-myishechnoy rane u sobak : dis. ... kand. vet. nauk : spets. 16.00.05 -veterinarnaya hirurgiya / M., 152. (in Russian).
Borisevich, V. B., Borisevich, B. V. (1996). Operativnaya hirurgiya domashnih zhivotnyih / K., 254. (in Russian).
Borysevych, V. B., Borysevych, B. V., Petrenko, O. F., Zhuk, A. O. (2008). Osoblyvosti vypadkovykh hniinykh ran u sobak / Visnyk PDAA. 2, 121-124. (in Ukrainian).
Durnev, V. G. (2006). Immunologicheskiy status u sobak pri kombinirovannom metode lecheniya gnoynyih ran : dis. ... kand. vet. nauk : spets. 16.00.03 - «Veterinarnaya mikrobiologiya, virusologiya, epizootologiya, mikologiya s mikotoksikologiey i immunologiya», 16.00.05 -«Veterinarnaya hirurgiya»/ Voronezh, 115 s. (in Russian).
Ihlitskyi, I. I. (2009). Do pytannia likuvannia hniinykh ran u sobak v umovakh pryvatnoho sektoru / Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. - №2 (41), T.11, Ch.1. - S. 91-94. (in Ukrainian).
Izdepskyi, V. Y., Ilnitskyi, M. H., Rublenko, M. V. (1997). Sorbtsiina terapiia pry khirurhichnii infektsii u tvaryn / Veterynarna medytsyna Ukrainy. 7, 40-41. (in Ukrainian).
Izdepskyi, V. Y. (2010). Dynamika morfolohichnykh ta imunolohichnykh pokaznykiv tsutseniat pry eksperymentalnomu ranovomu protsesi / V. Y. Izdepskyi, H. V. Sliusar, R. V. Peredera [ta in.] // Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. 7, 40-41. (in Ukrainian).
Ilnitskyi, M. H. (2010). Vplyv ozonu na deiaki pokaznyky antyoksydantnoho stanu pid chas likuvannia sobak iz hniinymy ranamy / M. H. Ilnitskyi, R. V. Pidborska // Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny: Zb. nauk. prats. - Bila Tserkva. 4 (76), 83-87. (in Ukrainian).
Izdepskyi, V. Y., Aranchii, S. V., Sliusar H. V. (2011). Metodychni rekomendatsii «Patohenetychni aspekty zahoiennia ran» / Poltava, 14 s. (in Ukrainian).
Myronenko, Yu. (2001). Likuvannia ran u sobak ta kotiv / Vet. medytsyna Ukrainy. 3, 42-43. (in Ukrainian).
Peredera, R. V., Sliusar, H. V. (2010). Zminy markeriv metabolizmu spoluchnoi tkanyny pid chas zahoiennia ran riznoi ploshchyny u sobak / Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny: Zb. nauk. prats. - Bila Tserkva. 4 (76), 80-83. (in Ukrainian).
Petrenko, O. F. (2009). Rekomendatsii shchodo zastosuvannia nanochastok dlia likuvannia ran u tvaryn ta dlia profilaktyky helmintoziv tvaryn / O. F. Petrenko, V. B. Borysevych, O. O. Petrenko [ta in.] - Kyiv, 40. (in Ukrainian).
Ross, R. (1970). Zazhivlenie ran / R. Ross // Molekula i kletki. - M., 5, 136.
Rublenko, M. V., Yaremchuk, A. V. (2005). Hemostaziolohichna ta morfolohichna kharakterystyka perebihu ranovoho protsesu v sobak pry riznykh metodakh likuvannia / Vet. medytsyna Ukrainy. 5, 18-20. (in Ukrainian).
Rudenko, P. A. (2008). Analiz vzaiemovidnosyn mizh mikroorhanizmamy v oseredku hniinoho zapalennia ta perspektyva biolohichnoho likuvannia hniinykh ran u kotiv / Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. - № 2 (37), T. 10, Ch. 1. - S. 265-268. (in Ukrainian).
Sliusar, H. V., Peredera, R. V., Sobchyshyna, T. M. (2013). Likuvannia hniinykh ran u sobak iz zastosuvanniam hialuronovoi kysloty / Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. -T. 15, № 3 (57), Ch.1. - S. 165-169. (in Ukrainian).
Khanieiev, V. V. (2004). Hemostaz ta yoho korektsiia pry khirurhichnii infektsii sobak : avtoref. dys. ... kand. vet. nauk : spets. 16.00.05 «Veterynarna khirurhiia» / Khaneiev Vladyslav Vasylovych. - Bila Tserkva, 21 s. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакцп 6.04.2016
153
