Антимікробна ефективність офлоксацину при хірургічних інфекціях Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619.615.26

Канюка О.1., д.вет.н., професор, Павл1в О.В., к.вет.н., доцент ©

Бережансъкий агротехшчнии тститут Нащоналъногоушверситету бюресурав та природокористування Украши

АНТИМ1КРОБНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ОФЛОКСАЦИНУ ПРИ Х1РУРГ1ЧНИХ 1НФЕКЦ1ЯХ

У статт1 представлет результаты експерименталъних дослгдженъ з вивчення антимжробног ефективност1 офлоксацину, пор1вняно з шшими антибютиками (хлортетрациклшом, гентамщином, стрептомщином), при бактергалъних апсоц1ац1ях, що ускладнюютъ х1рург1чш тфекцп. Встановлено високу бактерицидтстъ офлоксацину стосовно полъових штам1в бактер1алъних асощацш.

Ключое1 слова: антиб1отикотератя, антибютики, офлоксацин, бактер1алът асощацп, полъовг штами бактерш, х1рург1чна тфекщя.

Вступ. Травматичш пошкодження шюри I м'яких тканин у собак бувають досить часто I потребують шдивщуального лкування. Зазвичай вони ускладнюються бактер1альною мкрофлорою, що призводить до розвитку х1рурпчних шфекцш [1]. Кшькюний I яюсний склад раново! мжрофлори залежить вщ етюлогп ранового процесу та його переб1гу.

Для лжування тварин при ранових шфекщя, поряд з х1рурпчною обробкою рани, проводять антибютикотерашю препаратами групи стрептомщину, гентамщину, хлортетрациклшу [2]. Проте до вказаних антибютиюв у бактерш швидко настае резистентшсть, тому знижуеться ефектившсть антибютикотерапи [3].

За останш роки у ветеринарнш практищ для лжування тварин при х1рурпчних шфекщях з устхом застосовують антибютики групи фторхшолошв. Це препарати з принципово новим мехашзмом антимжробно! дп. Вони блокують фермент ДНК-празу, внаслщок чого не вщбуваеться реаплшащя хромосом ДНК [4]. Завдяки такому мехашзму антимжробно! дп, фторхшоноли проявляють широкий антимжробний спектр, високу батерицидшсть, до них повшьно виробляеться резистентшсть у бактерш [5,6].

При визначенш антимжробно! ефективност1 антибютиюв використовують музейш штами бактерш. Проте, з практики вщомо, що чутливють музейних I польових штам1в бактерш суттево в1др1зняеться внаслщок набуття останшми резистенност1 до антибютиюв. По-друге, лабораторш дослщження антибютикочутливост1 проводять на монокультурах, а х1рурпчш шфекци спричиняють бактер1альш асощаци [7].

Метою наших дослщжень було при х1рурпчних шфекщях - рани кусаш, рваш, травмоваш та флегмони - встановити яккний I кшькюний склад

© Канюка О.1., Павл1в О.В., 2012

141

мжрофлори та визначити антимкробну ефектившсть офлоксацину пор1вняно з шшими антибютиками стосовно польових штам1в бактер1альних асощацш, що супроводжують paHOBi шфекци.

Матер1али i методи дослщжень. Дослщи провели на собаках, що поступали в клмку др1бних тварин з д1агнозами: рани кусаш, рваш та флегмони. 3 ран для анал1зу брали рановий ексудат i визначали в ньому кшьккний i яккний склад мжрофлори та дослщжували бактерицидшсть офлоксацину, стрептомщину, гентамщину та хлортетрациклшу до видшено! бактер1ально! асощацп. Рановий ексудат виЫвали в чашки Петр1 з агаром. Чашки помщали в термостат при температур! 37° С на 24 години. Вщтак, за формою i кольором колонш, що проросли на arapi, визначали вид бактерш i кшьюсть колонш кожного виду у вщсотках до загально! кшькоси колонш у чашщ Петрг Результати середшх величин дослвдв у вщсотках представлен! в табл.1.

Для визначення бактерицидное^ антибютиюв, на агар у чашщ Петр1 заЫвали ексудат з ран кусаних, рваних i флегмон. На агар помщали диски фшьтрувального паперу, просочеш розчинами антибютиюв офлоксацину, стрептомщину, хлортетрацикл1ну, гентамщину по 10 мг на диск. Чашки Петр1 помщали в термостат при 37° С. Через 24години вим1рювали д1аметр затримання росту мжрофлори навколо кожного диску (табл.2).

Результати дослщжень та ix аналп. Встановлено, що в раневому ексудат! св1жих кусаних ран наявна бактер1альна асощацш, в якш переважають Streptococcus mesenteroides - 42% i Staphilococcus aureus - 22%. У невеликих кшькостях наявна сапроф1тна мжрофлора - кишкова паличка - 12% i протей -10%. Така батер1альна асощацш зумовлена потраплянням у рану мжрофлори i3 шюри тварин та предмет1в догляду.

У кусаних задавлених ранах в бактер1альнш асощацп бшьшим був вщеоток Staphilococcus aureus - 34% i зменшений вщеоток Streptococcus mesenteroides - 18%. При цьому суттево збшьшився вщеоток гнилкних стафшокоюв -17% та стрептокок1в - 8%. Це зумовлено змшою ph раневого ексудату в кислий 6iK, що сприяе активному росту стафшокоюв. У paHi присутня також сапроф1тна мжрофлора - протей i кишкова паличка.

У св1жих рваних ранах бактер1альна асощащя, на загал, така як i в св1жих кусаних ранах. Проте, бшьшим був вщеоток Streptococcus mesenteroides 38% та Str. piogenes 14%. Вщносно меншим був вщеоток Staphilococcus aureus -18% та збшьшений вщеоток Stah. pyogenes - 9%. В раш присутня сапроф1тна мжрофлора, що представлена кишковою паличкою i протеем.

У задавлених рваних ранах переважають Staphilococcus aureus - 36% i Stahp. pyogenes - 12%. В менших кшькостях виявляли Streptococcus mesenteroides 18% i Str. Pyogenes -14%. В невеликих кшькостях була присутня сапроф1тна мшрофлора Така бактер1альна асощащя зумовлена змшою ph середовища вмкту рани в кислий 6iK, що сприяе росту кислотостшких бактерш. Поряд з цим надм1рний picT активних штам1в кокових бактерш затримуе picT менш активних штам1в.

142

Досить специф1чну бактер1альну асощацш видшяли при флегмонах. У раневому bmîctî переважала анаеробна гнилкна мкрофлора: Staphilococcus aureus 38% Stahy. piogenes 12%, . Суттево меншим був вщеоток Streptococcus piogenes 8% та Str mesenteroides 6%.Необхщно зазначити високий вщеоток Bacillus necrophorus 14%. В малих кшькостях була сапроф1тна мкрофлора Esherichia coli 3% та Proteus vulgaris 7%. Такий склад бактер1ально1 асощацп зумовлений анаеробними умовами проткання патолопчного процесу.

Таблиця 1

^¡лькченнй i якчений склад мжрофлори при xipypri4HHx ¡нфекщях

(M+m; n=20)

Мкрофлора Рани кусаш Рани рваш Флегмони

Св1ж1 Задавлеш Св1ж1 Задавлеш

Staphilococcus aureus 22 34 18 36 38

Staphilococcus pyogenes 5 17 9 12 12

Streptococcus mesenteroides 42 18 38 18 6

Streptococcus pyogenes 3 8 14 16 8

Pseudomonas aurigenosa 6 4 7 8 12

Proteus vulgaris 10 12 9 8 7

Esherichia coli 12 7 5 3 3

Bacillus. necrophorus - - - 2 14

При дослщженш бактерицидное^ антибютиюв встановлено, що проти бактер1альних асощацш, видшених ¿з св1жих кусаних \ рваних ран, високу бактерицидн1сть проявляють ус1 дослщжуваш нами антиб1отики. Особливо високу бактерицидшеть проявляв стрептом1цин. Адже в раневому вмют1 стрептококи становлять 61льш1сть. Офлоксацин, що проявляв широкий спектр антимкробно! д!1, також високоефективний стосовно мкрофлори кусах \ рваних св1жих ран. Дещо менша бактерицидн1сть хлортетрацикл1ну зумовлена наявшетю польових штам1в бактер1й, що набули резистентност1 до цього антибютика (табл. 2).

Таблиця 2

Бактерицина ефективн1сть антиб1отик1в при х1рург1чних ¡нфекщях

(M+m; n=20)

Антибютик Рани кусаш Рани рваш Флегмони

Св1ж1 Задавлеш Св1ж1 Задавлеш

Офлоксацин +++ +++ +++ +++ ++

Гентамщин +++ ++ +++ ++ +

Стрептомщин ++ + ++ + -

Хлортетрациклш ++ + ++ + -

Прим1тка: Бактерицидн1сть: - вщеутня; + слабка; ++ пом1рна; +++ висока

У задавлених кусаних i рваних ранах, як встановлено в наших дослщах, (табл.1) переважають стафшококи, пом1ж яких високий вщеоток гншних штам1в. Проти вказаних бактерш високу бактерицидшеть проявляв офлоксацин,

143

дещо меншу - гентамщин. Слабку антимжробну дш проявляв хлортетрациклш i стрептомщин. Така бактерицидшсть антибютиюв р1зних груп зумовлена наявшстю в раневому ексудат! бактер1альних асощацш, в яких переважають стафшококи.

Неоднозначну бактерицидшсть проявляють антибютики при флегмонах. Встановлено, що в таких ранах переважае анаеробна мкрофлора Bac necrophorus i Staphilococcus piogenes. В дослщах на музейних штамах [8] встановлено високу антимкробну ефектившсть гентамщину i офлоксацину проти вказаних бактерш. Це пщтверджено i в наших дослщах. Вщсутшсть антимжробно! дп хлортетрацикл1ну i стрептомщину пояснюеться наявшстю в бактер1альн1й асощаци штам1в анаеробно! м1крофлори, що набули резистентност1 до стрептом1цину i хлортетрацикл1ну.

Висновки:

При св1жих кусаних i рваних ранах у раневому ексудат1 наявна бактер1альна асоц1ац1я, в якш переважають стрептококи i кишкова паличка. Проти вказаних бактер1й високу бактерицидшсть проявляв офлоксацин i гентам1цин, дещо меншу - стрептомщин i хлортетрациклш внаслщок наявност1 штам1в бактер1й, що набули резистентност1 до останн1х антибютиюв.

При задавлених кусаних i рваних ранах створюеться кисле ph раневого ексудату, що сприятливе для розвитку стаф1локок1в i гнил1сних бактер1й, але мало сприятливе для росту стрептокок1в i протея. Проти вказано! бактер1ально1 асоц1ацй' високу ефективн1сть проявляв офлоксацин i гентамщин, менш ефективний тетрациклш i мало ефективний стрептом1цин.

Флегмона - це специф1чний раневий процес, якому притаманна асоц1ац1я i3 анаеробних штам1в бактер1й, резистентних до антибютиюв. Встановлено високу бактерицидшсть офлоксацину i меншу -гентамщину. Натомють хлортерациклш i стрептомщин не проявляли згубно! ди на бактер1альну асоц1ац1ю.

Л1тература

1. Бурденюк А.Ф. Болезни конечностей у продуктивных животных А.Ф.Бурденюк //-К.: Урожай -1986. -56 с.

2. Мироненко Ю.Г. Л1кування ран у собак i кот1в./Ю.Г.Мироненко //Ветеринарна. медицина Украши -2001.№3. -С.42-43.

3. Навашин С.М. Фторхинолоны - современное значение в антибиотикотерапии, перспективы и развитие //С.М.Навашин, П.С.Навашин // Антибиотики и химиотерапия -1996.-Т.41.В.9. -С.4-10

4. Падейская E.H. Антимикробная активность и механизм действия офлоксацина /Е.Н.Падейская //Антибиотики и химиотерапия -1996.-Т.4. В.9. -С.13-23

5. Падейская E.H. Новое в проблеме фторхинолонов: возможности повышения активности и расширения спектра действия. Обзор литературы /Е.Н.Падейская //Антибиотики и химиотерапия -1997. -Т.39. №5 -С.52-56.

6. Сидоренко C.B. Механизм устойчивости к хинолонам и современный уровень чувствительности клинически значимых микроорганизмов к

144

офлоксацину. /С.В.Сидоренко //Антибиотики и химиотерапия -1996. -Т.4. -В.9. -С.33-42.

7. Сидоренко С.В. Послеоперационная раневая инфекция /С.В.Сидоренко, Ю.А.Колосов, А.Ю.Спасокукоцкий //-К.: Здоровя -1977. -151 с.

8. Залаудек Г. Применение офлоксацина при инфекциях трудно поддающихся лечению./Г.Залаудек //Антибиотики и химиотерапия -1996. -Т.41. -В.9. -С.11-12.

9. Цдмох П.П. Чутливють бактерш до деяких фторхшолонових препарат1в i антибютик1в./П.П.Ц1мох //ВетеринарнамедицинаУкраши 1988.№5. -С.10-12.

Summary KaniuKa O., Pavliw O.

ANTIBACTERIALES EFFET OF OFLOXACINE IN CHIRURGIEUS

INFECTION

The article reviews the results of experimental investigations of influence antibacteriales effet of ofloxacine. Acertain that ofloxacinum is the largest effective antibiotics against infection chirurgieus that was evoked in causes associacion bacteriales

Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.

145