CC BY
24
УДК 619: 616.24
Коцюмбас I. Я., д.вет.н., професор, Падовськнй В. Н., Стецько Т. I., к.с.-г.н., Пашковська М.В. ©
Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных npenapamie та кормовых добавок
HOBE У Л1КУВАНН1 БРОНХОПНЕВМОН11 ТЕЛЯТ
У cmammi наведет результаты выдыення та iдентыфшацИ м1крооргатзм1в, збудныюв катаралъног бронхопневмонИу телят. Показат дат вызначення мгнгмалъног 1нг\буючо'г концентрацИ' цефалоспорынового антыбютыка III генерацИ цефтюфуру для бактерш-1золят1в, а також результаты клгнгчного дослгдження препарату цефтелъ пры л1кувант катаралъног бронхопневмонИ'у телят.
Ключое1 слова: антымшробт препараты, цефтелъ, телята, терапевтычна ефектывтстъ, цефтюфур, кров.
Вступ. 1нтенсифшащя ведения тваринницько! галуз1 без врахування ф1зюлопчних особливостей оргашзму тварин приводить до зниження ¿муштету, що сприяе виникненню незаразних хвороб, як1 в основних вид1в сшьськогосподарських тварин становлять 90 % вщ ycix захворювань. Хвороби тварин, що суироводжуються ураженням оргашв дихання, становлять 20-30 %.
Найпоширешшою хворобою оргашв дихання е запалення легешв (пневмошя), на И частку ирииадае 80 % вщ ycix ресшраторних захворювань. Найчастше xBopie молодняк тварин. Телята, зазвичай, хворшть у 1-4-мюячному вщ1. Найпоширешшою формою запалення легешв у телят е катаральна бронхопневмошя. Бактер1альна мжрофлора вдаграе одну з основних етюлопчних чинниюв у виникненш захворювання. Бактерп можуть бути як першопричиною, так i вторинним фактором розвитку бронхопневмонп у телят [1]. Це захворювання носить незаразний характер i е пол1етюлопчним, оскшьки в бшьшост1 випадюв його викликае асощащя умовно-патогенних бактерш, яка в оптимальних умовах утримання не проявляв патогенно! дп, а виникае лише в результат! впливу на оргашзм несприятливих фактор1в, що послаблюють ¿мунну резистентшсть тварин [2].
Основною умовою устшного лшування бронхопневмонп е усунення етюлопчного фактора захворювання, що досягаеться застосуванням ефективно! антибютикотерапи. Сьогодш через велику кшькють антим1кробних препарапв, л1карю ветеринарно! медицини важко зробити правильний виб1р ефективного х1мютерапевтичного засобу. Перш за все, це пов'язано з широким розповсюдженням антибютикорезистентних штам1в мжрооргашзм1в [3, 4]. Одним ¿з шлях1в пщвищення ефективност1 антим1кробно! терапп у ветеринарнш медицин! е застосування нових антибактер1альних препарапв, як1 б ефективно д1яли проти пол1резистентних штам1в мжрооргашзм1в, збудниюв
© Коцюмбас I. Я., Падовський В. Н., Стецько Т. I., Пашковська М.В., 2012
111
основних незаразних шфекцшних захворювань бактер1ально! етюлогп сшьськогосподарських тварин.
Серед антимжробних препарапв не втрачають свое! популярное!! у ветеринарних спещалюив цефалоспоринов1 антибютики. Так, наприклад, цефалоспорини III поколшня мають широкий спектр антимжробно! дп i використовуються для л1кування р1зномаштних важких шфекцш, викликаних як грамнегативними, так i грампозитивними мжрооргашзмами, у тому числ1 — пол1резистентними (пневмошя, телонефрит, остеом1ел1т, шфекци черевно! порожнини i малого тазу, ранева шфекцш, абсцеси, флегмони, сепсис) [5].
Метою нашо! роботи було вивчити ефектившеть нового в1тчизняного антибактер1ального препарату Цефшель, виробництва ВАТ «Кшвмедпрепарат», дшчою речовиною якого е цефалоспориновий антибютик III поколшня цефтюфур, при л1куванш бронхопневмони телят.
Матер1али i методи. Об'ектом дослщження були xBopi на катаральну бронхопневмонш телята вжом вщ 2 до 4 мкящв. Д1агноз ставили на основ! даних анамнезу, клшчних ознак захворювання та результата лабораторних дослщжень (мжробюлопчних, гематолопчних). Перед введениям препарату ставили тест на чутливкть до цефтюфуру видшено! вщ хворих тварин мжрофлори. Матер1алом для дослщження слугували кров та видшення з носових отвор1в телят. Чутливкть визначали диско-дифузшним методом з використанням стандартного диску з цефтюфуром (30 мкг). Чутливою вважалася мкрофлора, д1аметр зони затримки росту яко! навколо диску з антибютиком становив > 22 мм, пом1рно чутливою - 18-22 мм, резистентною -< 17 мм.
Для видшення та щентифжаци мшрооргашзм1в проводили первинний noeiß матер1алу на м'ясо-пептонний агар (МПА). Отримаш ¿зольоваш колони перешвали в проб1рки з МПБ (м'ясо-пептонним бульйоном) i МПА для отримання чисто! культури. Видшення та щентифжацш мшрооргашзм1в проводили за загальноприйнятими мкробюлопчними методиками. Методом сершних розведень у рщкому живильному середовищ1 встановлювали мммальш шпбуюч1 концентраци (MIK) цефтюфуру для бактерш-1золят1в. 1нтерпретацш результата визначення чутливост1 м1крооргашзм1в до цефтюфуру за величиною МЖ проводили так:
1. МЖцефтюфуру < 2,0 мкг/мл — мшрооргашзмчутливий;
2. MIK цефтюфуру > 2 i < 8,0 мкг/мл — мшрооргашзм пом1рно
чутливий;
3. MIK цефтюфуру > 8,0 мкг/мл — мшрооргашзм резистентний.
Препарат вводили телятам, видшеш вщ яких мшрооргашзми виявилися
чутливими при проведенш тесту на чутливкть до цефазолшу диско-дифузшним методом. Телятам вводили внутршньом'язово стерильний розчин препарату Цефшель (1 мл розчину мютить 50 мг цефтюфура натр1ево! сол1) в доз1 1 мл розчину препарату на 50 кг маси тша тварини (1 мг на 1 кг м.т.) один раз на добу протягом 5 д1б. У перюд антибютикотерапи та протягом наступних 8 д1б теля останнього введения препарату вели постшне спостереження за клш1чним
112
станом пщдослщних тварин, фжсуючи основш ф1зюлопчш показники !х здоров'я.
Результати дослщження. Причиною розвитку бронхопневмони у молодняка ВРХ е умовно-патогенш мжрооргашзми, яю постшно присутш в дихальних шляхах здорових телят \ актив1зуеться ослабленим оргашзмом внаслщок незадовшьних умов утримання \ год1влг Телят в господарств1 утримували в примщеннях з незадовшьною вентилящею, високою волопстю, пщвищеним вмютом ам1аку \ вуглекислого газу. Для телят застосовували ирив'язне безвигульне утримання. У год1вл1 телят використовували мало поживний комбжорм та сшо погано! якост1, не було в1тамшно! тдгод!влг Фактором зниження резистентност1 тварин стало I перенесения в ранньому вщ1 шлунково-кишкових захворювань (диспепси).
КлЫка гостро! форми захворювання характеризувалася шдвищеною до 40-42°С температурою. Тварини були мало рухлив1, в'ял1, важко та часто дихали. Характерними симптомами були частий вологий кашель та катарально-гншш витжи з носових отвор1в. При перкусп виявляли джерела притупления, а при аускультаци — волоп хрипи I везикулярне дихання. Пщгостра форма бронхопневмони телят характеризувалася зниженням апетиту, вщставанням у рост1, вологим кашлем I задишкою. Температура тша тварини зранку була в норм1, надвеч1р пщвищувалася на 1-1,5°С. При аускультаци вщзначали хрипи та бронх1альне дихання, а при перкусп виявляли уражеш зони легешв (джерела притупления).
Чутливими до цефтюфуру виявилися мкрооргашзми, видшеш з 18, пом1рно чутливими - з 5 I резистентними - з 2 хворих на бронхопневмошю телят. Всього протестовано на чутливють до цефтюфуру мжрооргашзми, видшеш вщ 25 тварин.
3 25 зразюв матер1алу у 20 виявлеш пневмококи. На МПА вони давали рют др1бних круглих, з р1вними краями колонш, а в МПБ — легке р1вном1рне помутншня I невеликий осад. На кров'яному агар1 мжрооргашзми давали рют шжних плитких колонш з1 зоною гемол1зу навколо них. У падаючому св1тл1 колони мали зеленкувато-Ырий кол1р, темний в центр! I бшьш св1тл1ший на перифери.
3 бульйонно! культури видшеного мжрооргашзму ¿з колонш з ознаками, характерними для пневмокока, готували мазки I фарбували за Грамом. Мжроскошею зразюв виявлено грампозитивш коки, розмщеш парами, де не де у вигляд1 коротких ланцюжюв.
1з зразк1в матер1алу, взятих вщ 25 телят, у 6 зразках були видшеш та щентифжоваш стафшококи, у 5 — кишкова паличка, у 3 — синьогншна паличка.
Стафшококи на МПА утворювали кругл1, з р1вними краями, випукл1 колони з1 золотистим вщтшком, д1аметром 2-5 мм. У рщкому живильному середовищ1 (МПБ) мкрооргашзми проявляли штенсивний ркт — спостер1галося р1вном1рне помутншня середовища з утворенням пухкого осаду. ПоЫв на кров'яний агар дав ч1тк1 зони гемол1зу навколо колонш. У мазках ¿з
113
агару, фарбованих за Грамом, знаходили грампозитивш коки, яю за морфолопчними ознаками можна вщнести до золотистого стафшокока.
Кишкова паличка на МПБ спричинила значне помутншня середовища з невеликим осадом та пристшковим кшьцем, а на МПА — утворювала прозор1 колони з арувато-голубим вщблиском. На середовищ1 Ендо ешер1хи утворювали пласю червош колони середньо! величини з метал1чним блиском. При мжроскопп мазюв знаходили грамнегативш палички з легко заокругленими юнцями розм1ром 0,5 - 2 мкм.
Синьогншна паличка зафарбовувала звичайш живильш середовища (МПА, МПБ) у синьо-зелений кол1р. При мшроскопи мазк1в виявляли рухлив1 прям1 або ледь з1гнут1 ¿з закругленими юнцями грамнегативш палички (монотрих).
Всього було видшено 34 бактерпЧзоляти. Пневмококи як монокультура були етюлопчним фактором захворювання у 12 телят, у 3 телят причиною захворювання виявлений стафшокок, у 2 — кишкова паличка I в одше! тварини — синьогншна паличка. У решти 7 телят етюлопчний чинник носив множинний характер.
Значения М1К цефтюфуру стосовно до бактерш-1золят1в наведена у таблиц! 1.
Таблиця 1
MIK цефтшфуру для бактерш-1золят1в, збудннкт бронхопневмонп у телят
n=(34 )
MiKpoopraHi3MH MIK, мкг/мл n (%) PieeHb чутливосп
Diplococcus pneumoniae (n =20) 0,1 0,2 0,4 0,8 1,6 3,2 6,4 4 (20) 6 (30) 3 (15) 4 (20) 3 (15) ЧУТЛИВ1 4vraHBi 4vraHBi ЧУТЛИВ1 Пом1рно чутлив1
Staphylococcus aureus (n=6) 0,64 1,35 2,7 5,4 10,8 1 (16,7) 3 (50) 2 (33,8) ЧУТЛИВ1 Помтно чуглив1 Пом1рно чутлив1
Escherichia coli (n =5) 0,2 0,4 0,8 1,6 3,2 1 (20) 1 (20) 3 (60) ЧУТЛИВ1 ЧУТЛИВ1 Чутлив1
Pseudomonas aeruginosa (n=3) 2,7 5,4 10,8 21,6 2 (66,3) 1 (33,7) Пом1вно 4VTOHBi Резистентш
Середне значения MIK цефтюфуру для ¿золят1в Diplococcus pneumoniae складало 1,12 мкг/мл; для ¿золят1в Staphylococcus aureus — 3,37 мкг/мл; для ¿золят1в Escherichia coli — 1,2 мкг/мл; для ¿золят1в Pseudomonas aeruginosa — 7,2 мкг/мл. Таким чином, бшьшють видшених штам1в пневмокоюв та emepixrn виявилися чутливими до цефтюфуру, тод1 як ¿золяти золотистого стафшококу та
114
синьогншно! палички проявили пом1рну чутливкть до цього цефалоспоринового антибютика.
Препарат вводили 18 телятам. Динамжа основних ф!зюлопчних показниюв пщдослщних телят та переб1г хвороби наведено у таблиц! 2.
Таблиця 2
Результати кшмчного огляду шддослщних тварин, (М ± т), п=18
Доба Дослщна група
1, 0С Пульс, уд/хв. Дихання, рух/хв. Переб1г хвороби
1 40,6±0,4 105±4,7 28±1,8 Г1подинам1я, понижений апетит, чаете важке дихання. Чаетий еухий кашель. В^дрижка \ жуйка мляв1. Двоеторонне катарально-гн1йне випкання з ноеових отвор1в. При аускультацп сух! хрипи \ посилене везикулярне дихання, при перкуе1! -осередки притупления.
2 40,2±0,5 100±3,7 26±1,5 Загальний стан пригн1чений, серозно-катаральш вит1ки з носа. Частий вологий, !нколи сухий, кашель. Посилене везикулярне дихання, хрипи.
3 39,8±0,4 95±3,1 26±1,2 Загальний стан задов1льний, апетит понижений, але збережений. Серозш вит1ки з ноеових ход1в. Вологий кашель. При аускультацп - посилене везикулярне дихання, слабш хрипи.
4 39,4±0,3 90±3,5 24±1,0 Загальний стан задов1льний. Незначш носов1 випки серозного характеру. Короткий вологий кашель. При аускультацп - посилене везикулярне дихання, хришв немае.
5 39,0±0,2 90±2,7 25±1,2 Загальний стан задов1льний. Апетит повн1стю в1дновлений. Видшення з носа припинилися. Дихання спокшне, ритм1чне. При аускультац1! встановлено везикулярне дихання, при перкусп -легеневий звук.
6 39,1±0,3 85±3,1 23±0,9 Загальний стан задов1льний. Апетит гарний. Дихання грудо-черевне, симетричне, кашель вщеутнш. При перкус1! - легеневий звук, при аускультацп - везикулярне, без хришв, дихання.
13 39,0±0,4 83±2,1 24±1,1 Загальний стан задов1льний. Апетит хороший. Дихання грудо-черевне. При перкусп - легеневий звук, при аускультацп - везикулярне, без хришв, дихання.
Як видно з результата клш1чного спостереження за пщдослщними тваринами одужання наступило на 5-6 добу теля початку антибютикотерапи. Пров1вши клшчний огляд телят на 7 добу теля завершения проведеного курсу лжування препаратом Цефшель, не виявлено випадюв рецидиву захворювання, та прояв1в поб1чних явищ. Поав кров!, взято! в!д телят на 8-у добу теля припинення введения препарату, на звичайш живильш середовища не дав будь-якого росту м!крофлори, що теж евщчить про ц!лковите одужання тварин.
115
Висновки. Ефектившсть антибактер1ального засобу при л1куванш телят, хворих на бронхопневмонш, у великш Mipi залежить вщ чутливост1 до його дшчо1 речовини збудника чи збудниюв захворювання.
Новий антибактер1альний препарат Цефшель е ефективним х1м1отерапевтичним засобом при л1куванш бронхопневмонп у телят, викликано! чутливими до активно дшчо! речовини бактер1ями.
Лггература
1. Данилевский В. М. Бронхопневмония телят: этиология, патогенез, диагностика и лечение // Ветеринария. - 1986. - № 2. - С. 57-58.
2. Денисенко В.Н. Естественная резистентность больных бронхопневмонией телят // Ветеринария. - 1983. - № 3. - С.32-35.
3. O'Brien T. F. The global epidemic nature of antimicrobial resistance and the need to monitor and manage it locally // Clin. Infec. Diseases. - 1997. - Vol. 24, Suupl. 1. - P. 2-8.
4. Авдеева А. В. Проблема резистентности микроорганизмов к антибактериальным препаратам // Лабораторная диагностика. - 1998. - № 3(5). - С. 35-38.
5. Hornish R.E., Kotarski S.F. Cephalosporins in veterinary medicine -ceftiofur use in food animals // Curr. Top. Med. Chem. - 2002. - Vol. 2(7). - P. 717731.
Summary
I. J. Kotsjumbas, V. N. Padovsky, T. I. Stetsko, M. V. Pashkovska State research control institute of veterinary preparations and forage additions, Lviv NEW IN TREATMENT OF BRONCHOPNEUMONIA OF CALVES
The results of isolation and identification of microorganisms, pathogens catarrhal bronchopneumonia in calves are given. The data of determination of the minimum inhibitory concentration of the antibiotic cephalosporin III generation ceftiofur for bacteria isolates, and the results of clinical studies of the preparation cefinel for treatment of catarrhal bronchopneumonia in calves are showed.
Рецензент - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.
116
