CC BY
94
УДК 616.022.085.33
Канюка О.1., Павл1в О.В. ©
Бережанський агротехтчний тститут
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФТОРХ1НОЛОН1В IV
ПОКОЛ1ННЯ В Л1КУВАНН1 БАКТЕР1АЛЬНИХ 1НФЕКЦ1Й
(Огляд л^ератури)
У статт1 представлено анал1з повгдомлень в лтератур1 стосовно фармакотерапевтичног ефективност1 фторхтолотв при бактер1альних тфекщях. Представлено фармаколог1чну дт I практичне застосування офлоксацину, найбыьш вживаного препарату групи фторхтолотв.
Ключовi слова: фторхтолони, бактер1альт тфекцп,
Фторхшолони - високоефективш синтетичш антибютики широкого спектру антимжробно! ди, як застосовуються для лiкування бактерiальних шфекцш уже 40 рокiв. Це препарати iз специфiчним механiзмом ди на бактерiальнi клiтини. Вони блокують фермент ДНК -празу бактерiальноl клiтини внаслщок чого знижуеться активнiсть ферменту та унеможливуеться суперспiралiзацiця хромосом. Це призводить до порушення подiлу бактерiальноl кл^ини.
Термiн фторхiнолони вiдображаe двi основш особливостi 1х хiмiчноl будови i належнiсть до класу хiнолiнiв та наявшсть у структурi молекули фтору в шостому положеннi гетераци^чно! системи. Значення атому фтору, обов'язково у шостому положенш хшолшового циклу, е вирiшальним для проявлення антимшробно! активност та широти спектру ди. Замша фтору на шший галощ, призводить до зниження антимжробно! активностi [1].
Фторхшолони першого поколiння (налiдиксова кислота, пшемщова кислота, оксолiнова кислота) характеризуются обмеженим спектром дп, невисокою бюдоступшстю i дiею головним чином на грамнегативш бактери, штами ЕП;егоЬаС;епасеае.
Фторхшолони другого поколшня (ципрофлоксацин, ломефлоксацин та шш^ застосовують для лiкування при грамнегативних шфекщях: стрептококом, мiкоплазмоз та хламщюз.
Фторхiнолони третього поколiння (левофлоксацин, спатфлоксацин) проявляють високу активнiсть проти пневмокоюв. Модифiкацiя хiмiчноl будови хшолшв зумовила появу нових сполук, як виявились високоактивними по вiдношенню до анаеробiв.
Фторхiнолони четвертого поколiння отримаш шляхом введення до 1х складу атому фтору, що кардинально змшило антибактерiальну активнiсть i фармакокiнетику препараив. В клiнiчну практику успiшно впроваджено моксифлоксацин, гатифлоксацин, енрофлоксацин, енрофлокс з високою ефективнiстю по вiдношенню до анаеробiв.
© Канюка О.1., Павл1в О.В., 2011
Отже, до властивостей фторхшолошв, завдяки яким вони посши чшьне мюце при терапп pi3H^ титв бактерiальних iнфекцiй, належать:
- ушкальний механiзм дп - пригшченш активностi ферменту ДНК -
прази;
- висока ступiнь бактерицидно! активности
- широкий спектр протимжробно1 дп (грам негативнi i грам позитивш анаеробнi бактерп, мжобактерп, хламвдп, мжоплазми;
- добре проникнення в тканини i клiтини органiзму (концентрацп близью до концентрацш в сироватцi кров^ або перевищують ll';
- тривалий перiод напiввиведення наявний пiсля антибютичного ефекту, що дае змогу застосовувати lx 1-2 рази за добу;
- висока ефектившсть при л^ванш iнфекцiй будь-яко! локалiзацil (шкiра, мяк тканини, внутрiшнi органи, суглоби);
- добра переносимють препаратiв i незначний вщсоток побiчниx ефектiв.
Фторxiнологни четвертого поколшня мають високу активнiсть по вщношенню до грампозитивних i грамнегативних бактерiй (у т.ч. мiкроорганiзмiв, стшких до антибiотикiв iншиx груп), анаеробiв, xламiдiй, мiкоплазм, атипових збудникiв [1, 2]. При застосуванш фторxiнолонiв нового поколшня вiрогiднiсть розвитку резистентностi е низькою, що пов'язано з високою тропнiстю до топоiзомерази IV i ДНК -гiрази [3, 4].
Фторхшолони IV поколiння високоактивнi по вщношенню до Streptococcus pneumonie. Мiнiмальна пригшчуючи концентрацiя становить 0,25 мг/мл, зокрема до полi резистентних пневмококiв, що стшю до бензилпенiцилiну, еритромiцину, тетраци^ну [5 6]. За активнiстю щодо пневмококiв моксифлоксацин переважае iншi фторхшолони, а також макролiзи.
Спектр активност! фторхшолошв (За _ J/ Gravel et al. 2001)
Клас Препарати Спектр активносл
Грам Грам Атипов1 Анаероби
позитивн1 негативш
I поколшня Налвдиксова - +++ - -
кислота
II поколшня Норфлоксацин + +++ + -
Офлоксацин + +++ + -
Ципрофлоксацин + +++ + -
III поколшня Левофлоксацин ++ ++ +++ -
Спарфлоксацин ++ ++ +++ -
Грепафлоксацин ++ ++ +++ -
IV поколшня Моксифлоксацин +++ ++ +++ ++
Гатифлоксацин ++ ++ +++ +
Гем1флоксацин +++ ++ +++ +
Фторхшолони останньо! генерацп високоефективнi по вiдношенню до грамнегативних бактерш, зокрема Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis,
Klebsiella spp.. В мшмальних концентращях вони пригшчують 90% штамiв. ß -лактамазних бактерш, ешерихiй, мiкоплазм, хламiдiй. Особливо високу антимiкробну дiю проявляв моксифлоксацин. Мшмальна пригнiчуючи концентрацiя 0,25 - 0,5 мг/мл [7].
Позитивною яюстю фторхшолошв нового поколiння е висока актившсть до анаеробiв. Моксифлоксацин мае високу актившсть in vitro проти 76 штамiв анаеробiв групи Bacteroides fragilis [8]. Рiст анаеробних бактерiй амейства Porhyromonas, Prevotella, Fusobacterium пригнiчуеться при концентраци моксифлоксацину до 1 мг/мл [8].
У практищ ветеринарно! медицини високу терапевтичну ефективнiсть офлоксацину встановлено при захворюваннях дихальних шляхiв [9], при л^ванш iнфекцiй шкiри i м'яких тканин [10], кишечник шфекцш [11].
Вiдсутнiсть суттево! рiзницi при парентеральному i пероральному введеннi дае можлившть використовувати препарати в ступеневш терапи з раннiм переходом на застосування всередину [8].
Фармакокiнетичнi властивост фторхiнолонiв характеризуються високою бiологiчною доступшстю, широким об'емом розподiлу в тканинах, незначним зв'язуванням iз бiлками кров^ тривалим перiодом виведення iз оргашзму, незначною бiотрансформацiею.
Фторхiнолони швидко i повнiстю всмоктуються iз шлунка моно гастричних тварин i дещо в менших кiлькостях iз рубця жуйних тварин. У телят бiологiчна доступшсть офлоксацину становить 80 - 100%. У корiв при пероральному введенш резорбуеться менше 10% вiд введено! кшькост препарату [2].
Iнтенсивнiсть всмоктування офлоксацину iз травного тракту знижуеться на 30% за наявност гiдроксилiв алюмiнiю i магнiю та при сукупному застосуванш препаратiв залiза. 1з солями двохвалентних металiв та з кальцiем молока, фторхшолони утворюють халатнi комплекси, що мало всмоктуються iз кишечника.
Пiсля перорального введення, пщшюрно! та внутршньомязово! ш'екци бiологiчна доступнiсть офлоксацину у кролiв становить, вiдповiдно, 61%, 77%, 92 [3].
Резорбщя препаратiв групи фторхшолошв залежить вiд 1хшх фiзико-хiмiчних властивостей. 1з кишечника телят майже повшстю всмоктуеться офлоксацин, цефлоксацин, лемофлоксацин (90 - 100%), дещо менше адсорбуеться ципрофлоксацин, еноксацин, руфлоксацин (35 - 40%). При кислому значенш середовища шлункового соку фторхшолони всмоктуються в менших кшькостях. В основному резорбщя вщбуваеться в дванадцятипалш i порожнiй кишках, при слабо лужнш величинi середовища [6].
Максимальна концентращя фторхiнолонiв у кровi пiсля перорального введення створюеться за 1-3 години. Високу концентрацш у кровi швидко створюе ципрофлоксацин, офлоксацин i перфлоксацин. Повшьно всмоктуеться руфлоксацин, спарфлоксацин тому у кровi вони створюють невисоку, але достатню для антимжробно! ди концентрацiю [5].
Фторхшолони швидко створюють бактерицидну концентрацш в органiзмi моногастричних тварин i дещо повiльнiше у тварин з багатокамерним шлунком. Вони добре надходять в органи i тканини i створюють в них концентрацш як у кров^ а в деяких випадках i вищу.
Важливою фармакологiчною властивiстю антибiотикiв групи фторхшолошв е широка дистрибуцiя ix у тканини, легке проникнення через бiологiчнi бар'ери, створення високо' концентраци у позаклiтиннiй рiдинi i цитоплазмi клiтин. Офлоксацин у клiтинаx створюе вищу концентрацiю, нiж у позакл^иннш рiдинi, що надае йому значну перевагу при внутрiшньоклiтиннiй локалiзацii бактерш.
Як вважають деякi дослiдники [1] застосування фторхшолошв при шфекцшних захворюваннях верxнix дихальних шляxiв, зокрема, фарингтв i тонзилiтiв е недоцiльним. Збудниками вказаних захворювань е рiзнi типи стрептокоюв, що малочутливi до фторхшолошв. 1х застосовують при лiкуваннi шфекцш дихальних шляxiв, спричинених грамнегативною аеробною мiкрофлорою i стафiлококами. Особливо високу терапевтичну ефективнiсть при бронxопневмонiяx проявляе офлоксацин i байтрил.
Стосовно вироблення антибiотикорезистентностi бактерiй до препаратiв групи фторхшолошв едино].' думки у дослщниюв немае. За 20 роюв застосування офлоксацину в клiнiчнiй практицi вказують однi автори [10], чутливiсть ентеробактерш практично не змiнилася. Мало резистентних штамiв видiлено помiж шiгел, коринебактерш, колi бактерiй, гемофшьно" палички. Iншi автори [11] зазначають, що проблема резистентност бактерiй до фторxiнолонiв мае практичне значення в птаxiвництвi, якщо антибiотики застосовують для профiлактики бактерiальниx захворювань протягом тривалого часу.
У лiтературi е повiдомлення iз ветеринарно' практики про утворення резистентних штамiв бактерiй до байт рилу, офлоксацину, енрофлоксацину. Дослiджу вальнi бактери проявляли малу чутливiсть не лише до фторхшолошв, але i до антибютиюв iншиx груп [12].
Висновки. Фторхшолони IV генераци вiдкривають новi перспективи в л^ванш iнфекцiй практично будь-яко' локалiзацii з прогнозуемим високим клмчним ефектом. Перспективним е використання i'x шляхом ступенево' терапи. Перша ш'екщя внутрiшньомязево для швидкого створення терапевтично' концентраци в кровi, повторнi ш'екци всередину для пiдтримання терапевтично' концентраци протягом курсу л^вання.
Лiтература
1. Antecedant use of fluoroquinolones is associated with resistance to moxiflocacin in Clostridium difficile. //Clin Microbiol. Infect. - 2003/ - Vol. 9(6)/ -P. 526-530.
2. Старчунський Л. С. Моксифлоксацин - фторхинолон нового поколения с широким спектром активности //Клин. Микробиол. И антимикроб. Химиотерапия. - 2001.-Т.3, №3.- С.243-258.
3. Caeiro J.P/ Moxifloxacin (Avelox) a novel Fluoroquinolone with a bgroad spectrum if factivity /Exper. Rev. Anti Infect. Ther.-2003.-Vol. 1(3)-P.363-370.
4. Activity of and resistance to moxifloxacine in Staphylococcus aureus /C. Drago et al. //J. chemother. - 2004,-Vol.16(1). -P.30-37.
5. In vitro activities of newer quionolones against bacteroides group organisms //Antimicrob. Agents chemother, - 2002.- Vol.46(10). -P.3276-3279/
6. Tradepalli H. Therapeutic efficacy of moxifloxacin, a new quinolone, in the treatment of experimental intra-abdominal abscesses induced by Bavtheroides fragillis in mice // Chemotherapy. - 2004. - Vol.50(2).-P.76-80.
7. Павлiв О.В. Ступенева антибютико тератя офлоксаном при катаральнш бронхопневмонп бронхопневмонп телят .Атор.дис.к.в.н. - Львiв 2007. - 19 с.
8. Слободюк н.м. фармаколопчш властивостi та лiкувальна ефективность мазi «Офлодерм» при гнiйно-некротичних ураженнях шюри./Автореф. Дис. к.в.н. Львiв 2004. - 19 с.
9. Березовський А. Хшолши на ринку ветпрепараив Украши «Ветеринарна медицина Украши, -= 1997. №11. - С. 15-17.
10. Деяю аспекти застосування фторхшолошв у медичнш та ветеринарнiй практищ /М.В. Косенко i спiвав. Наук. Вшн. ЛДАВМ - Львiв. -2000. - т. 2, ч. 1 - С. 90-92.
11. Навашин С.М. Наука об антибиотиках: перспективы и взгляд в будущее//Антибиотики и химиотерапия - 1997. Т.42. №5, - С. 52-65.
12. Богомолова Н.С. Десятилетний опыт применения офлоксацина в реконструктивной хирургии.//Фторхинолоны. - Биоинформ. - 1995. - С. 17-19.
13. Barragy T. Antibiotics in veterinary practic.//Vet. News. - 1992. V.14. P.
27 - 40.
14. Музика В. Бароцин 4% новий препарат для л^вання ешерихiозiв та сальмонельозу у птищ //Ветеринарна медицина Украши. - 2002. №9. - С. 39-40.
Summary Kanyuka О, Paul O.
FUTURE USE FLUOROQUINOLONE IV GENERATION IN
TREATMENT BACTERIAL INFECTIONS (LITERATURE REVIEW)
The paper presents the analysis of reports in the literature concerning the pharmacological effectiveness of fluoroquinolones in bacterial infections. Presented pharmacological action and practical application of ofloxacin, the drug most used fluoroquinolone group. Keywords: fluoroquinolones, bacterial infections,
Стаття надшшла до редакцИ 10.05.2011
