CC BY
31Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.418-422.
УДК 811.161. 2' 373.4 :82-94
ЛЕКСИЧН1 ЗАСОБИ КОМ1ЧНОГО В МОВ1 УКРАТНСЬКОГО ЖУРНАЛУ «ПЕРЕЦЬ» (ОМОН1МИ, АНТОН1МИ, СИНОН1МИ)
Кузьмич О.Я.
Волинський нац1ональний ун1верситет ¡мен! Лес1 Укранки, м. Луцьк, Украна
У стaттi йдеться про лексичш засоби ком1зму в мовi укратського журналу «Перець». Анал1зуються приклади комiчного використання омонiмiв, антонiмiв, синонiмiв. Називаються семантичш групи омонiмiв i контекстуальне вживання антонiмiв i синонiмiв як засобiв комiчного.
Ключовi слова: лексичш засоби гумору, омотми, антотми, синотми, контекстуальне вживання.
Лексичний склад мови не становить мехашчно! сукупносп ств, а являе собою певну систему, елементи яко! сшввщносш i взаемозв'язаш, шдпорядковаш внутршшм закономiрностям ще! системи. Слово кожно! мови дослiджуеться не тшьки з погляду його морфолопчно! структури, словотвiрних та граматичних властивостей, а, в першу чергу, воно щкаве з погляду свого реального, або лексичного, значення (прямого чи переносного), експресивно-стильових та iнших мовних властивостей [7, с. 7]. Останш мають здатнiсть надавати слову комiчного ефекту. Лексика укра!нсько! мови мае значш можливостi для того, щоб певне слово стало засобом вираження комiчного.
Лiнгвiстичнi дослiдження комiчного у сферi мови проводили такi лшгвюти, як Т. О. Буйницька [1], П. Плющ [3], С. I. Походня [5], Б. Г. Пришва [6], О.Б. Шонь [8], О. А. Шумейко [9], А. А. Щербина [10] та iншi дослщники. Але, незважаючи на значну кшьюсть наукових праць, якi стосуються лшгвютичних засобiв комiчного, проблема мовних засобiв творення комiчного в ЗМ1 й дос залишаеться поза увагою лшгаспв, хоча саме в них дуже виразно виявляеться !х потенцiал. Мовш засоби комiчного, зокрема омонiми, антошми, синонiми, знаходять найбiльш широке вираження у лексичнш сферi ЗМ1, зокрема у мовi укра!нського гумористичного журналу «Перець». Дослщження лексичних засобiв комiчного, вжитих у цьому журналi, залишаеться актуальним через повну невисв^лешсть вказано! проблеми i рiзне сприймання феномену комiчного [2, с. 388].
Мета написання до^дження полягае в аналiзi лексичних засобiв творення комiчного у мовi укра!нського гумористичного журналу «Перець».
Завдання роботи: 1) дослщити вживання антонiмiв в мовi аналiзованого журналу; 2) охарактеризувати використання в журналi омонiмiв, 3) вивчити вживання синонiмiв.
Омонiми - слова, що мають однаковий звуковий склад, але вщмшш значенням. Хоча переважна частина омонiмiв виражае нейтральне значення, вони займають значне мiсце серед лексичних засобiв комiзму в аналiзованому журналi, адже надiленi значним виражальним потенцiалом зображення словесно! гри, матерiал для створення дотепiв i каламбурiв [4, с. 50]. У мовi «Перця» вони широко вжитi для створення дотепiв i каламбурiв, бо, в першу чергу, майстрiв слова приваблюе суперечнiсть мiж формою i змiстом, рiзницi мiж звучанням i значенням.
У журналi «Перець» широко вживаш омонiми, якi створюють комiчний ефект. Тут, крiм повних омонiмiв, використовуються рiзнi за значенням омонiмiчнi групи: омоформи, омофони, омографи.
Повнi омонiми для створення комiчного ефекту виражаються тут за допомогою:
1. одше! частини мови: iменника:
Складаеться враження, що новий клас зароджуеться з тих, хто не дотягнув 7 до п 'ятого класу (М. Левицький, 1993, № 9, с. 1). дiеслова:
Його хотти з кр1сла вижить, / Не той був зав - спром1гся вижить! (Г. Гарченко, 1991, № 11, с. 4);
У мовi журналу вживаються i таю рiзновиди омонiмiв, як омоформи:
1. одше! частини мови, зокрема дiеслова:
Голова колгосп до1в, поки зовам не до1в (Флорiан Вишкварка, 1993, №8, с. 1).
2) рiзних частин мови:
У клуб1 всюди гасла, гасла, / А культробота - гасла, гасла (Г. Гарченко 1991, №11, с. 4); Щоб перед законом були всг рiвнi, в1н 7 сам повинен бути на рiвнi (М. Левицький, 1992, № 2, с. 3).
Омофони як слова, подiбнi за вимовою слова, проте рiзнi графiчно, теж знаходять у мовi журналу свое мюце:
Не бачимо з них корист1 й на грш ми, - / Та як ум1ють розкидатись гршми (Г. Гарченко, 1991, № 11, с. 4); Коли створив Господь Адама, в1н зразу запитав: «А дама?» (Я. Штаудшгер, 1993, № 12, с. 12).
Антошми посщають помине мюце серед виражальних засобiв мови. Вони ж вщ^рають i значну стилютичну роль через можливють створювати контрастну характеристику образiв, понять, предмеив i явищ. Часто з допомогою антонiмiв можна передати крайш вияви людського буття. Лопчну основу антошми складають несумюш поняття зi спшьною родовою ознакою, видовi ознаки яких виключаються. Антошми входять до списку стилютичних засобiв i через !х внутрiшнiй значенневий потенцiал, i завдяки тому, що антонiмiчнi контрасти досить динамiчнi, рухомi. Це уможливлюе не лише !х узвичаене вживання за наперед визначеним словесним зразком, а й створюе передумову для шдивщуального використання мовцем. Антошми як зашб комiчного можуть стосуватися внутршнього свiту людини: На свгй оптимiзм дивився з песим1змом (М. Левицький, 1991, № 8, с. 11).
Уживаючись у функци зютавлення, слова, що вказують на протилежш 3Ha4eHHeBi стосунки, дозволяють порiвнювати не тшьки pi3Hi реали, а й ознаки:
- Тату, - каже в1амнадцятилттй син своему батьков1, - ти все думаеш, що я надто молодий, щоб водити наш автомобиль?
- Hi, синку, ти не надто молодий. Це наш автомобшь надто старий, щоб дов1рити його тобi (1993, № 9, с. 11).
Ознака з семантикою комiзму може мати й протиставний характер:
У полттщ: «Одноразовим шприцам - масове застосування!» (!992, № 4, с. 7).
Вираження антонiмiчноl ознаки може виступати й у формi при^вника: Жити було б набагато краще, коли б ми не знали, як погано живемо (О. Перлюк, 1993, №7, с.1). Антошми-при^вники, яю поповнили розряд прийменниюв, комiчно вщтворюють i локативне значення: Щоб гостi не куняли в новорiчну тч перед телевiзором, просадть гх не попереду, а позаду mелевiзора (1992, № 1, с. 5).
Антонiмiчнi протиставлення закладеш у вшх повнозначних частинах мови. Проте як зашб мовного комiзму у журналi найчастше вживаються головш частини мови - iменник i дieслово.
У мовнiй канвi журналу трапляються антонiми, вираженi iменниками як украшсько!, так i шшо! мови: Правила не iснуюmь для тих, хто живе за винятками (О. Се1н, 1992, № 2, с. 10); Драма чоловiкiв починаеться, коли дружина перед ним ламае комедю (Я. Гросс, 19913, № 12, с.12).
Дieслiвнi антошми дозволяють зютавити рiзнi ди: Василь, чекаючи вироку, сидiв, як на жаринах. i нещадно знущався 3i своег кепки: м'яв, розгладжував, натягував на колто, ламав козирок (Г. Шиян, 1992. № 2, с. 5).
Цшавим прикладом антонiмiв, вжитих для забезпечення комiчного ефекту, можна вважати використання займенниюв «всЬ> i «кожен»: Як вiдняmи вах, щоб додати кожному? (Х. Ягодзинський, 1993, № 12, с. 12).
Ощнюючи вживання антонiмiв як лексичного засобу творення комiчного, бачимо, що з 1х допомогою виражено контрастнi смисловi стосунки. Особливо це пом^но пiд час вживання контекстуальних антонiмiв: I я виступав би за соцiалiзм, якби мав можливтть гздити в капкрални! (О. Перлюк, 1992, № 2, с.7).
Не менш виразним у мовi журналу виявлясться вживання синонiмiв. 1х добiр свiдчить про добре мовне чуття, гнучкiсть у використаннi мовного арсеналу, який покликаний передати змiст подiбного поняття зi стилiстичною настановою. З частиномовного погляду найколоритнiшим тут виявлясться дieслово: Здолав десятокрiзних мов, а от своег не зборов (Д. Солодкий, 1993, № 10, с. 3).
Особливий комiчний ефект досягаеться нагромадженням синонiмiв: Найсвтлш керiвнi уми районного масштабу мiзкували, як би mрудiвникiв села за звитяжну працю мобмзувати. I таки придумали. Змикитили, що в умовах суцтьного дефщиту за можливiсmь придбати щось таке за власт грошi люди юстьми лягатимуть (М. Дорощук, 1992, с. 4); Машинами, тдводами, велосипедами й тшки селяни йдуть, трюхикають i тьопають до районного мiсmечка (В. Вовчик, 1992, № 1, с. 5).
Синонiми можуть бути i контекстуально вживаними: Одт депутати щось вiдстоюють, гншг - вiдсиджують (М. Левицький, 1993, № 8, с.1). Контекстом зумовлена схожсть дш. У виразк Ж1нки люблять гумористiв, зустр1чаються з лiриками, виходять зам1ж за прозалтв (О. Гаца, 1992, № 4, с.3) - контекстуальними синошмами можна вважати назви людей з рiзними напрямами письменницько! дiяльностi. Контекстуальнi антонiми навiть через iменникову форму можуть показувати причинно-наслiдковi зв'язки: З великим нетертнням шанувальники гумору чекають на вих1д черговог зб1рки поета-л1рика М. Зями. Свою любов до його поезИ' пояснюють тим, що на його вiршi гумористи пишуть дуже дотепм пароди (1992, № 2, с. 5).
Нагромадження контекстуальних синонiмiв також вщноситься до дiевих засобiв вияву комiзму, який стае виразшшим тсля почуто! вщповщ на першу реплiку:
- Гадаете, якщо я провтщалка, то згоджуся жити у цгй маленькш, т^нш 1 незатишнШ юмнатщ? № за що!
1. Заспокойтеся. мадам, адже це лише лгфт... (1992, № 3, с.11) Висновки. Лексика укра!нсько! мови надшена величезним значенневим потенщалом, який покликаний бути засобом вираження комiзму. Лексичнi засоби комiчного широко функщонують у засобах ЗМ1. Значний арсенал цих засобiв, зокрема омошми, антонiми, синонiми, представлен у мовi укра!нського гумористичного журналу «Перець». У ньому наявш випадки рiзних значенневих груп омонiмiв, а й наводяться переконливi приклади контекстуального використання антонiмiв i синонiмiв.
Список лiтератури
1. Буйницька Т. О. Мовностилютичш засоби вираження ¡ронп у публщистищ Г. Канта / Т. О. Буйницька // 1ноземна фшолопя: Вип. 84. - Льв1в, 1986. - С. 72-79.
2. Мацько Л. I. Стилютика украшсько! мови: Пщручник / Л. I. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; За ред. О. М. Мацько. - К.: Вища школа, 2003. - 463 с.
3. Плющ П. П. Мовш засоби гумору в „Еневд" I. Котляревського / П.П.Плющ. - К.: Вид-во Кшвського ун-ту, 1959. - 68 с.
4. Пономар1в О. Д. Стилютика сучасно! украшсько! мови /О. Д. Пономар1в. - К.: Либщь, 1993. - 248 с.
5. Походня С. И. Языковые виды и средства реализации иронии / С. И. Походня. - К.: Наукова думка, 1989. - 128 с.
6. Пришва Б. Г. Засоби гумору в творах Остапа Вишш. Лшгвостилютичний анал1з / Б. Г. Пришва.
- К.: Вища школа, 1977. - 118 с.
7. Сучасна укра!нська мова: Лексика 1 фразеолопя. - К.: Наук. думка, 1973. - 440 с.
8. Шонь О. Б. Мовностилютичш засоби реал1зацй гумору, 1рош! 1 сатири в американських коротких оповщаннях: дис. ... канд. фшол. наук. /О.Б. Шонь. - Л., 2003. - 225 с.
9. Шумейко О. А. Мовш засоби творення ком1чного в сучаснш укра!нськш поези (на матер1ал1 твор1в друго! половини ХХ столтя: дис... канд. фшол. наук: 10.02. 01 /Харювський нац. ун-т
1м. В. Н. Каразша /О.А. Шумейко. - Х., 2001. - 198 арк.: 168-194.
10. Щербина А. А. Про ¡рошчний ефект 1 методи його вивчення /А. А. Щербина // Питання граматики 1 лексикологи укра!нсько! мови. - К.: Вид-во АН УРСР, 1963. - С. 60-69.
Кузьмич Е.Я. Лексические средства комического в языке украинского журнала «Перець» (омонимы, антонимы, синонимы) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.422-422.
В статье идет речь о лексических средствах комизма в языке украинского журнала «Перец». Анализируются примеры комического использования омонимов, антонимов и синонимов. Называются семантические группы омонимов и контекстуальное использование антонимов и синонимов как средств комизма.
Ключевые слова: лексические средства юмора, омонимы, синонимы, антонимы, контекстуальное использование.
Kuzmych O. Lexical means of humor in the language of ukrainian magazin «Perets» (homonyms, antonyms, synonyms) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.417-422.
The article deals with the lexical means of humor in the language of Ukrainian magazine «Perets». The examples of comic explanation of homonyms, antonyms, synonyms analyzed. Semantic groups of homonyms and contextual use of antonyms and synonyms as the means of humor are considered.
Key words: lexical means of humor, homonyms, antonyms, synonym, contextual
те.
Поступила доредакцп 27.04.2011 р.
