CC BY
16
®
ребенка
На допомогу пед1атру / To Help the Pediatrician
I» vJ
i
УДК 616.33/34-021.2-085-053.4:615.331 DOI: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157876
Кривуша О.Л., Бабич В.Л., Леоненко Н.Й.
Державний заклад «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Днпро, Укра/на
Акування функцюнальних гастроЫтестинальних розла^в у дiтей раннього BiKy
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(1):30-35. doi: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157876
Резюме. У cmammi викладен сучасш eidoMocmi про основт патогенетичн мехатзмирозвитку й клжч-Hi прояви функцюнальних гастроттестинальнихрозладiв у дтей раннього вку eidnoeidmo до Римських критерпв IV. Подан вимоги до проботичних nреnаратiв, що застосовуються в сучастй медицит. Ак-центовано увагу на основних характеристиках найбльш вивченого проботичного штаму Lactobacillus rhamnosus (LGG). Проведено аналiз результатiв ^aiшчних дослгджень i3 застосуванням LGG з метою лтування й профиактики функцюнальних та оргатчних захворювань у дтей. Подано основт фармако-логiчнi властивостi й характеристику продукта Актив Флора бебi, що нещодавно з'явилася на фарма-цевтичномуринку Украти, обГрунтовано основн показания до призначення пробштика. Ключовi слова: функщональт розлади; травний тракт; дти; Lactobacillus rhamnosus GG
Актуальною проблемою цившзацшного розвитку будь-яко! кра!ни е збереження й покращення стану здоров'я населення. Показники здоров'я населення мають бути не Тльки одними з провщних показни-юв економ1чного добробуту держави, але й маркером еколопчного, сощального й психолопчного стану кра!ни. Економ1чш проблеми, яю мають мюце в на-шш кра!ш протягом останшх роюв, у сукупносп з еколопчними негараздами й соц1альними проблемами, яю вир1шуе спшьнота, призвели до штатного по-г1ршення показник1в здоров'я населення. Особливу занепокоенють фах1вц1в викликае стан здоров'я ди-тячого населення кра!ни, тому що вщ здоров'я пщ-ростаючого покол1ння залежать перспективи май-бутнього розвитку кра!ни. Реформи в галуз1 охорони здоров'я, що впроваджуються зараз в УкраШ, дозволять стандартизувати пед1атричну медичну допомогу на засадах доказово! й персошфжовано! медицини та сприятимуть впровадженню шновацш у пед1атричну практику [5].
У структур! загально! захворюваност1 дитячого населення патолопя шлунково-кишкового тракту традиц1йно посщае друге м1сце п1сля хвороб оргашв дихання. Машфестац1я прояв1в порушення травно! системи може вщбуватися вже з перших дшв життя
дитини й значно попршувати якiсть життя дитини й родини в цшому. Слщ зазначити, що бiльшiсть цих проявiв не мають пщ собою оргатчних пщстав i мають функцюнальний характер [4, 6, 8]. Враховуючи поширенiсть функцiональних кишкових розладiв у дгтей раннього вiку на тл анатомо-фiзiологiчних осо-бливостей, можна вважати, що щ стани в бшьшосп дiтей мають адаптацiйний характер за умов дозрГван-ня органiв травного тракту.
Актуальнють вивчення проблеми функцюнальних гастроштестинальних розладГв (ФГР) у дгтей на-самперед пов'язана з необхщшстю визначення серед дiтей рГзного вшу груп ризику розвитку основних функцюнальних порушень, зГ своечасною оцшкою основних клтчних проявГв i вибором оптимальних методГв дГагностики й лжування. Вивченню проблем додають доцшьносп катамнестичш дан дгтей Гз ФГР, яю свГдчать про високий ризик розвитку й ускладне-ний перебГг оргашчних захворювань шлунково-киш-кового тракту в дгтей ще! групи в подальшому.
Згщно Гз сучасними уявленнями, функцюнальш порушення являють собою рГзноманита розлади вза-емоди м1ж кишечником i головним мозком (disorders of gut-brain interaction) [14]. Вщповщно до Римських критерпв IV (2016) видгляють двГ основн групи ФГР:
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для листування: Кривуша Олена Леонрвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри педiатрíí 1 та медично!" генетики, ДЗ «Днтропетровська медична акацем^ МОЗ УкраТни», вул. Вернадского, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: e.krivusha@jmail.com
For correspondence: Olena Krivusha, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: e.krivusha@gmail.com
група G — функцюнальт порушення в новонаро-джених i малюкiв, група Н — порушення в дггей i шд-лiткiв.
Морфофункцiональною основою порушення це-реброштестинально! взаeмодГi в новонароджених i малюкiв виступае недосконалiсть моторно! функцГ! (фiзiологiчний гастроезофагеальний рефлюкс, порушення акомодацГ! шлунка й шлорично! моторики, дискшези тонко! й товсто! кишки), секрецГ! (значна варiабельнiсть активностi шлунково!, панкреатично! й кишково! лiпази, низька активнють пепсину, незр1-лiсть дисахаридаз, зокрема лактази) [6, 17].
Серед ФГР у дггей раннього в1ку найчастiше зу-стрiчаються прояви малюково! кольки, функцю-нального запору й регурптац1я в немовлят. У дггей старшого в1ку й пщлитав переважають функцюналь-на диспепсгя, функц1ональний абдомшальний б1ль 1 р1зн1 вар1анти синдрому подразненого кишечника [6]. Основним синдромом, яким здатт машфестува-ти найб1льш поширен1 ФГР, незалежно в1д в1ку дити-ни, е больовий. Синдром абдомшального болю не е специф1чним для ФГР, тому велику увагу необхщно придгляти виключенню можливих оргатчних причин болю в будь-якому вшд дитини. Заспокоюе той факт, що, за даними л1тератури, у 95 % малюк1в б1ль мае функцюнальний характер [4, 10].
Патогенез функцюнально! кольки визначаеть-ся сукуинютю р1зних причин 1 механ1зм1в. Одним з1 значущих чинникгв розвитку болю е незршсть центрально! й периферично! регуляцГ! шнерваци кишечника. Це призводить до нер1вном1рного збудження перистальтичною хвилею р1зних дглянок кишечника й розвитку р1зкого спазму певних вщдшв тонкого кишечника, що й проявляеться болем у виглящ кольки.
Значуща складова болю в дггей р1зного в1ку обу-мовлена пщвищеним газоутворенням 1 розтягу-ванням ст1нки кишечника. Транзиторна лактазна недостатнють на тл1 г1поксичного пошкодження ен-тероцит1в 1 в1кових особливостей ферментативно! ак-тивност1 кишечника, особливо в дггей з малим терм1-ном гестацГ!, сприяе розвитку кишкового метеоризму в процес1 перетравлення !ж1.
Дискшетичш порушення товсто! кишки з одно-часним виникненням гастроглеального й гастроце-кального рефлекс1в провокують част1 напади малю-ково! кольки п1д час або тсля прийому "ш.
Пщтверджено наявн1сть взаемозв'язку мгж р1внем деяких гастро1нтестинальних гормон1в у кров1 дггей 1 виражен1стю прояв1в малюково! кольки. Низка гор-монопод1бних речовин (гастрин, секретин, холецис-ток1н1н, мотил1н тощо) здатн1 чинити регулюючий вплив на моторну й секреторну функцГ! шлунково-кишкового тракту. Пщвищення вм1сту мотилшу на тл1 деф1циту холецисток1н1ну в дггей в1ком до 3 м1ся-ц1в сприяе ст1йким 1 вираженим проявам абдомшаль-ного больового синдрому. Низька концентрац1я хо-лецисток1н1ну також обумовлюе високу збудлив1сть й подразлив1сть д1тей 1з проявами ФГР [7, 11, 14].
Результатом розладГв моторно! й чуттево'! функц1й при ФГР у дггей раннього в1ку е порушення секре-
торно! функцИ й стану проникносп епiтелiального бар'ера, що е одночасно i наслщком, i причиною по-рушень мiкробiоти кишечника. Дослщження свщ-чать, що в дггей i3 малюковою колькою мжробюценоз кишечника е менш рiзноманiтним, н1ж у здорових дiтей. КрГм того, змши мжробюти в дiтей раннього вжу з функцiональними гастроiнтестинальними по-рушеннями супроводжуються збшьшенням вмюту кишково! палички, клебсiели й зниженням юлькос-ri лакгобакгерiй. Пщвищення питомо! ваги пред-ставникiв умовно-патогенно! флори тягне за собою надлишкову продукщю коротколанцюгових жирних кислот (ацетат, бутират, протонат) i газГв (метан, во-день, двоокис вуглецю). Подальше накопичення цих продукпв призводить до декон'югацИ жовчно! кисло-ти й пГдкислення катюшв товсто! кишки, що порушуе транспорт рГдини й електролтв через слизову тов-стого кишечника з розвитком дГарейного синдрому в поеднант з проявами кишкового метеоризму. Порушення ферментацИ вуглеводГв бактер1ями та ïx всмок-тування е причиною пщвищення продукцИ водню, що асощюеться з дГарейним синдромом, на той час як значна продукц1я метану пов'язана з формуванням запору [16, 19].
Протягом останшх роив зросла цжавють фах1вщв до ролГ мжробюма в патофГзюлогИ малюково! кольки. Вплив сукупносп мжрооргашзмГв кишечника на стан здоров'я хазяша настгльки потужний, що Marc Pigrau та ствавт. [34] запропонували концепщю ос «мжробюм — кишечник — головний мозок».
Пильна увага науковщв до мжробютичного фактора при функцюнальних гастроштестинальних роз-ладах у дггей раннього вжу поясняеться також тим фактом, що протягом останнгх роив для корекцИ ФГР широко використовуються саме пробютичт препарати [33].
Згщно з рекомендац1ями Всесвггаьо! гастро-ентеролопчно! оргашзацИ (World Gastroenterology Organisation, WGO) вщ 2017 року, до пробютиюв вГд-носять живГ мжрооргашзми, яю здатт приносити користь при введены ЗСх в оргашзм хазяша в адекват-нш кшькосп. Мжрооргашзми, що застосовуються як пробютики, повинт вщповщати ряду таких критерИв i вимог:
— генетична щентифжац1я (рГд, вид, штам);
— здатшсть прикршлюватись до слизових оболо-нок i зберяши життездатнють i функцюнальш влас-тивосп в кишечнику протягом певного часу;
— стшюсть при контакт з активними речовинами шлунково-кишкового тракту (ферменти, соляна кислота, жовчш кислоти);
— високий рГвень стабгльностГ пГд час технологГч-ного процесу виробництва препарату;
— висока клшГчна ефективнГсть як у лаборатор-них, так i в клтчних умовах;
— високий рГвень безпеки застосування (вГдсут-нГсть токсичносп, патогенностГ, резистентностГ до антимГкробних засобГв) [36].
Сучасний фармацевтичний ринок щорГчно про-понуе новГ пробГотичнГ препарати, однак вибГр з
усього рiзноманiтгя дшсно ефективного засобу за-лишаеться важливою проблемою для лiкарiв ycix спещальностей, а особливо педiатрiв. Це обумовлено нестабшьшстю й вразливiстю мiкробiоти дитини, великою залежнютю вщ внутршнГх i зовнiшнiх впливiв.
При виборi й призначеннi пробiотичних пре-парапв для лiкyвання фyнкцiональних або оргатч-них захворювань травно! системи в дггей раннього вiкy необх1дно враховувати фГзюлопчт й бюшмГчт властивостi мiкроорганiзмiв, що входять до гх складу. Найчастше пробютичт препарати мютять представ-ниюв видГв Lactobacillus та Bifidobacterium, але необ-х1дно пам'ятати, що основт ефекти представникiв мжробюти штамозалежш, навiть представники одного виду бактерш можуть мати сyгтевi вщмшность До найбгльш вщомих пробютичних штамiв належать лактобактерГГ (L.acidophilus, L.casei, L.bulgaricus, L.reuteri, L.plantarum, L.rhamnosus GG (LGG)), бь фщобактерп (B.bifidum, B.adolescentis, B.infantis, B.longum, B.thermophillus тощо) i грампозитивт коки (Str.thermophilus, Staph.diaacetylactis, Enterococcus fae-cium) [2, 9, 18].
На сьогодт найбгльша кглькють наукових робгт у фахових джерелах (понад 400 пyблiкацiй, 15 рандомь зованих подвшних слших плацебо-контрольованих дослщжень) присвячена LGG — представнику грам-позитивних анаеробних бактерiй, що не утворюють спор [7].
Вивчення властивостей цього мжрооргашзму по-чалось ще з кшця ХХ столшя й тривае до цього часу. УспГхи медично! мжроеколопТ й розвиток сучасних молекулярно-генетичних методГв, розробка нових наукових технолопй у галyзi дослщження мжробюти людини (геномiки, транскриптомiки, епiгеномiки, протеомжи) дозволили ретельно вивчити можливГ метаболiчнi, бюшмГчт й Гмунолопчт особливосп симбютичних i антагонiстичних стосунюв мгж цим представником мжробюти й оргашзмом хазягна. Проведет дослщження в рГзних вжових групах пащ-енпв дозволили культурГ LGG отримати пщтвердже-ний статус безпеки (Qualified Presumption of Safety, QPS) вГд наукового комГтету бвропейськоТ комГсГ! з лЫв i харчових продукпв (EFSA Scientific Committee) [3, 23, 30].
LGG мае високу актившсть щодо широкого спектра патогенних i умовно-патогенних мжрооргашз-мГв, чинить пряму антимжробну й антитоксичну дго щодо вГрусГв роду Rotavirus i бактерш C.difficile та E.coli. Вщповщно до рекомендацш експертГв бвро-пейського товариства педГатрично! гастроентерологГГ, гепатологГ! та нутрицюлогй Гз застосування пробю-тиюв (European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition 2014; ESPGHAN), на даний час тгльки два штами можуть бути рекомендован для лжування гостро! дГаре! в дгтей: LGG i S.boulardii. Це дозволяе устшно застосовувати пробютики, до складу яких входить LGG, для лжування ротавГрусних ен-терипв i профглактики й лжування нозокомГальних шфекцш [17]. Дослщження A. Guarino та ствавт. [17] за участю 287 дГтей з гострою дГареею не тгльки пока-
зали ефективнють LGG щодо зменшення тривалосп вГрусно! дааре! приблизно на 10 % (середня тривалють 123 години в груш плацебо проти 110 годин у дГтей, яш отримували препарати з LGG) i термтв гост-талГзацИ дГтей з ентеритом, але й продемонстрували значне зниження частоти видлення ротавГрусу тсля лжування.
ЗагальносвГговою проблемою на сьогодш зали-шаеться проблема антибютик-асоцшовано! дГаре! (ААД). СтатистичнГ дат свщчать, що в 5—30 % пащ-енпв, яю отримують антибактерГальну тератю, роз-виваються декомпенсоващ порушення мжробюти кишечника, яш клшГчно проявляються дГарейним синдромом. Серед етюлопчних факторГв ААД одне з провщних мюць посГдае грампозитивна спороут-ворююча обляатно-анаеробна бактерГя C.difficile, що спричинюе псевдомембранозний коли\ МГжнарод-ний клшГчний досвГд уже сьогоднГ свщчить, що ААД, викликана C.difficile, може набути характеру пандемИ. Цьому сприяють циркуляцГя високовГрулентних гос-ттальних токсигенних штамГв C.difficile, зростання швазивносп медичних втручань, агресивна антибак-терГальна терапя, збГльшення числа пащенпв ¡з факторами ризику розвитку ААД [20, 26, 35].
МетааналГз, проведений Lynne V. McFarland [27], включав 21 рандомГзоване клтчне дослщження з профГлактики антибютик-асоцшовано1 дГаре! з до-слщженням ефективносп чотирьох пробютишв. У робот доведено, що тГльки LGG i S.boulardii мали до-статню ефективнють проти C.difficile-iнфекцïi.
Важливою особливютю пробютичних бактерш е к здатнють до пщвищено1 адгезИ на слизовш оболонщ. АдгезГя е невщ'емним мехашзмом колошзацшного потенцГалу пробютичних мГкроорганГзмГв для реа-лГзацй протшнфекцшно1 дй. ФГксацГя вГдбуваеться завдяки глжокон'югованим рецепторам, забезпечуе колонГзацГйну резистентнГсть i перешкоджае адгезй й Гнвазй патогенних мжрооргашзмГв. Максимальною здатнГстю до адгезИ вГдзначаються пробГотичнГ штами LGG, B.lactis BB12 [13, 31].
АдгезГя LGG сприяе змщненню бар'ерних властивостей слизово! оболонки за рахунок пщвищення синтезу бтюв оклюдинГв у зош мГжклГтинних кон-тактГв, пГдвищенню синтезу муцину, стимуляцИ синтезу й активацИ рецептора епГтелГального фактора росту [28, 37, 38].
АдгезГя бактерш до кишкового ештелго дозволяе пробютикам реалГзовувати взаемодГю з Гмунною системою кишечника. ПробГотичнГ мГкроорганГзми впливають на вроджений i адаптивний ¡муттет на рГвнГ епГтелГю, дендритних клиин, моноцитГв/макро-фагГв, Т- i В-лГмфоципв i NK-клiтин. ПробГотики перешкоджають апоптозу шляхом активацИ анти-апоптотичних Akt-протешкшаз й покращують тим самим стан кишкового еттелго, як було показано в експерименп з призначенням LGG при цитокш-ш-дукованому апоптозГ [1].
ВГдомо, що одним ¡з важливих патогенетичних механГзмГв формування Гмунопатологй в дГтей, якГ часто хворГють, е порушення мукозального ¡мунГтету.
Зниження активносп фактор1в мюцевого ГмунГтету значною м1рою сприяе розвитку в1русно-бактер1аль-них шфекцш, персистенцГ! збудника й розвитку спе-циф1чних ускладнень. Результати проведених ран-дом1зованих плацебо-контрольованих дослщжень показали, що застосування пробютикГв, як1 мютять LGG, у груш дгтей, як1 часто хвор1ють, в1ком в1д 2 до 6 рок1в на 27—31 % зменшуе частоту гострих рес-п1раторних шфекцш пор1вняно з групою плацебо. Щ ефекти стали можливими за рахунок пщвищення р1вня сироваткового IgA, збгльшення фагоцитарно! активност1 завдяки посиленню експресГ! на поверхн1 фагоцит1в рецептор1в CR1, CR3, FcyRIII i FCaR, що полегшувало розп1знавання ними патоген1в, поси-лення продукци Гнтерлейк1ну-12 i -15, якГ е ключови-ми цитокшами для дозр1вання й активаци природних кглер1в i суттевого зниження продукци прозапальних циток1н1в [15, 21, 29].
Одшею з основних функц1й мжрофлори кишечника е участь у процесах ферментативного перетрав-лювання й всмоктування основних харчових шгре-д1ент1в. Для деяких груп бактер1й основним шляхом катабол1зму вуглевод1в i основним джерелом енергГ! у вигляд1 АТФ е процес бродшня. У цьому процес1 ана-еробного окиснення вуглеводГв к1нцевим продуктом виступае молочна кислота, саме тому процес зветься молочнокислим бродГнням, а бактерГ!, що фермен-тують цей процес, — молочнокислими. Залежно в1д того, як1 продукти утворюються в результат бродшня, молочнокисл! бактерГ! прийнято подГляти на 2 групи: гомоферментативн1 й гетероферментативш. Гомоферментативн бактерГ! утворюють головним чином молочну кислоту (понад 90 % усГх продукпв бродшня), а гетероферментативш бактерГ! близько 50 % глюкози перетворюють у молочну кислоту, а решту — в етиловий спирт, дГацетил, перекис водню, оцтову кислоту й вуглекислий газ. Представники го-моферментативних бактерш газ1в не виробляють.
Принципова вщмшнють мГж двома типами бактерш полягае в ргзному набор1 ферменпв глжолгзу. У груш гомоферментативних бактерш основний фермент глжолгзу — альдолаза, на той час як основний фермент гетероферментативних бактерш — фосфо-кетолаза. Окр1м основного ферменту, представники гетероферментативних бактерш мають ще досить широкий спектр ферментативно! активносп, що про-являеться вираженою здатнютю до синтезу ргзнома-нгтних бюлопчно активних речовин.
В1дпов1дно до рекомендацш WGO в1д 2017 року, при вибор1 препарату для лжування дгтей раннього в1ку з функцюнальними й орган1чними захворюван-нями травного тракту перевагу слщ вщдавати про-бютичним препаратам, до складу яких входять представники гомоферментативних бактерш. Цей виб1р е доцГльним, тому що кшцев1 продукти молочнокислого бродшня накопичуються в кишковому середо-вищ1 в ргзних к1льк1сних сшввщношеннях залежно в1д особливостей мжрооргангзму й оточуючих умов i здатн ютотно впливати на процеси перетравлюван-ня й всмоктування в кишечнику. Використання про-
бютичних штам1в гетероферментативних бактерш у деяких випадках може провокувати прояви кишко-вого метеоризму за рахунок накопичення газ1в. До цього можуть приеднуватися розлади у виглядГ д1а-рейного синдрому через пщвищення вмюту водню. Розвиток поб1чних ефекпв при застосуванш штам1в гетероферментативних бактерш найбГльш в1рогщ-ний у дГтей раннього в1ку за рахунок нестабГльносп ферментативних механгзм1в i напруженост бюх1м1ч-них процес1в.
Lactobacillus rhamnosus GG належить до групи гомоферментативних бактерш. Продукт кГнцевого метаболгзму лактози за участю LGG — молочна кислота — чинить потужний позитивний вплив на мжро-бюту кишечника за рахунок зниження рН кишкового середовища. Пщтримання оптимальних значень рН створюе умови, непридатш для життед1яльносп па-тогенних бактерш, i сприяе росту представниюв авто-хтонно! мжрофлори, нормалгзуе гемодинамжу киш-кового тракту, регулюе моторику кишечника й темпи транзиту !ж1, сприяе стабГлгзацГ! проникносп стшки кишечника та пщтриманню стабГльностГ епгтелюци-тГв [9, 12].
Досвщ застосування пробютичних препарат1в, що мютять LGG, з метою корекцГ! функцюнальних гастроштестинальних розлад1в у дгтей раннього вжу продемонстрував високу клтчну ефективнють пре-парат1в. Дослщження, проведене Anna Partty та ств-авт. [32] у 2013 рощ, продемонструвало, що прояви малюково! кольки, загального занепокоення, кишкового метеоризму, ргзнГ форми порушення дефе-кацГ! спостер1гались на 33 % р1дше в груш дгтей, як1 отримували пробютичш препарати з LGG, нГж у д1-тей контрольно! групи. Катамнестичне обстеження, виконане через рж тсля лжування, показало збере-ження позитивного впливу проведено! терапГ! на по-казники фгзичного й психГчного здоров'я дгтей гз до-слщно! групи.
Безпека застосування L.rhamnosus неодноразово описана в експериментальних i клш1чних дослщжен-нях щодо використання пробютичного штаму як у хворих на орган1чш й функцюнальнГ захворювання, так i у здорових ос1б (Dani et al., 2002; Salminen et al., 2004). Неодмшною перевагою пробютикГв, до складу яких входить LGG, е безпека використання без ви-никнення будь-яких несприятливих поб1чних ефекпв серед р1зних вжових груп пащентш — в1д новона-роджених до людей похилого вжу (Floch et al., 2008). Використання LGG у ваггтних жшок i новонародже-них з метою запоб1гання колонгзацГ! Candida е ваго-мим доказом високого профГлю безпеки пробютика [22, 25]. Доведено, що ризик розвитку бактер1емГ! при застосуванн1 LGG навгть у новонароджених стано-вить менше н1ж 1 випадок на 1 млн [24].
Нещодавно на фармацевтичному ринку Укра!ни з'явився новий пробютик Актив Флора беб1, до складу якого входить LGG у доз1 1 млрд бактерш в однш крапл1. Ця кшьюсть м1кроорган1змГв в1дпов1дае реко-мендац1ям WGO вщ 2017 року i цглком достатня для надання позитивного впливу на здоров'я дитини [36].
1стотною перевагою поданого продукта е те, що його використання дозволено в новонароджених дь тей, недоношених дггей i3 низькою масою тша та ва-птних. До складу пробiотика не входять барвники й алергiчнi складовi, таю як лактоза, сахароза, молочш бшки. Пробiотик не мiстить глютену.
Унiкальною вiдмiннiстю продукта вщ схожих за складом е присутнють у Актив Флора бебi жирово! складово! у виглящ оливково! олИ. Згщно з рекомен-дацiями педiатрiв, цей вид олИ рекомендовано дода-вати до блюд першого прикорму (злакових каш, ово-чевого пюре) дiтям, починаючи з 7—8 мiсяцiв життя. Склад ще! олИ унiкальний i цшком вiдповiдае потребам дитячого оргашзму. Олiя мiстить жирнi кислоти, яю за профшем мало чим вiдрiзняються вщ жирних кислот материнського молока. Найбшьший вщсоток концентраций становить олешова кислота. Ïï частка в олИ коливаеться вщ 50 до 80 %. Вщ 5 до 20 % ста-новлять лiнолева й пальмггинова кислоти. До складу оливково! олïï входять потужнi антиоксидантш складовi, висок вмiст вiтамiнiв К, D, А. Щкаво, що до складу олИ входить природний знеболюючий компонент — олеокантал.
Рiзноспрямованi цiлющi компоненти оливково! олИ забезпечують струкгурнi й енергетичнi потреби дитини, сприяють синтезу стерощних гормонiв, забезпечують фiзiолоriчний розвиток нервово! й кют-ково! тканини, чинять антиоксидантну дiю й усува-ють пповггамшоз жиророзчинних вiтамiнiв.
Пробiотик Актив Флора бебi випускаеться в зручнiй для дитини раннього вГку медикаментознiй формi — оральнi каплi у флакош об'емом 5 мл. Режим дозування: для новонароджених i дгтей вiком до 3 рокiв: 1 крапля пробютика 1 раз на добу пщ час ïrn. Доза для дггей вiд 3 до 12 роюв становить 6 кра-пель на добу, а для дггей, старших вщ 12 роив, i до-рослих — 12 крапель на добу. Для матерiв i медичних пращвниюв, якi проводять лiкування дитини, дуже зручною е можливють однократного прийому продукта на добу.
Отже, новий продукт Актив Флора беб^ до складу якого входить LGG, вщповщае всiм вимогам WGO, що висуваються до сучасного пробiотика. Аналiз ре-зультатiв наведених клiнiчних дослщжень дозволяе рекомендувати призначення пробiотичного штаму LGG дiтям рiзного вiку для корекцИ функцiональних гастроiнтестинальних розладiв, профшактики й ль кування вiрусних i бага^альних гострих кишкових iнфекцiй, профшактики розвитку антибютик-асощ-йовано! дiареï. Призначення пробютичного штаму LGG може бути доцшьним для iмунокорекцïï в дггей, якi часто хворготь.
Багаторiчний досвщ використання пробютиюв, до складу яких входить LGG, надае впевненiсть лжа-рям рГзних спецiальностей у правильному вибор1 препарату i е запорукою ефективного лiкування функщ-ональних та органiчних захворювань рГзних оргашв i систем.
Конфлiкт 1нтерес1в. Не заявлений.
References
1. Abaturov AE, Gerasimenko ONb Vysochina IL, Zavgorodniaia Nlu. Defenziny i defenzin-zavisimye zabolevaniia [Defensins and defensin-dependent diseases]. Odesa: VMV; 2011. 265 p. (in Russian).
2. Abaturov AE, Kriuchko TA, Agafonova EA, Krivusha EL, Nesina IN. Probiotiki i vrachebnaia praktika [Probiotics and medical practice]. Kharkiv: Planeta-Print; 2016. 128 p. (in Russian).
3. Abaturov AE. The role ofprobiotics in the formation of microflora in infants fed with formulas. Zdorov'e rebenka. 2017;12(7):865-872. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.118604 (inRussian).
4. Abaturov AE, Zavgorodniaia Nlu. Funktsional'naia dispepsiia u detei [Functional dyspepsia in children]. Kyiv: Ukrai'na; 2017. 54 p. (in Russian).
5. Antipkin YuG, Volosovets OP, Maidannik VG, et al. Status of child population health - the future of the country (part 1). Zdorov'e rebenka. 2018;13(1):1-11. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059. (in Ukrainian).
6. Belmer SV, Pechkurov DV. The Rome IV criteria: a modern view on functional gastrointestinal disorders. Pediatric Nutrition. 2016;14(5):42-49. (in Russian).
7. Mazankova LN, Rybalchenko OV, Kornienko EA, Perlovskaya SG. Probiotics in pediatrics: Pros and cons in the context of evidence-based medicine. Rossiyskiy VestnikPerinatologii i Pediatrii. 2016;61(1):16-26. (in Russian).
8. Ministry of Health of Ukraine. Order on January 29, 2013. On Adoption of Standardized Clinical Protocols of Medical Care for Children with Diseases of the Digestive Organs. Available from: https://zakon.rada. gov.ua/rada/show/v0059282-13?lang=uk. Accessed: January 29, 2013. (in Ukrainian).
9. Khavkin AI. Mikroflora pishchevaritel'nogo trakta [Microflora of the digestive tract]. Moscow: Fond sotsial'noi pediatrii; 2006. 414 p. (in Russian).
10. Khavkin AI. Functional bowel disorders in children and the role of probiotics in their correction. Pediatric Nutrition. 2011;13(2):36-43. (in Russian).
11. Borriello SP, Hammes WP, Holzapfel W, et al. Safety of probiotics that contain lactobacilli or bifidobacteria. Clin Infect Dis. 2003 Mar 15;36(6):775-80. doi: 10.1086/368080.
12. Cao YN, Feng LJ, Liu YY, et al. Effect of Lactobacillus rham-nosus GG supernatant on serotonin transporter expression in rats with post-infectious irritable bowel syndrome. World J Gastroenterol. 2018 Jan 21;24(3):338-350. doi: 10.3748/wjg.v24.i3.338.
13. Collado MC, Grzeskowiak L, Salminen S. Probiotic strains and their combination inhibit in vitro adhesion of pathogens to pig intestinal mucosa. Curr Microbiol. 2007 Sep;55(3):260-5. doi: 10.1007/s00284-007-0144-8.
14. Drossman DA, Hasler WL. Rome IV-Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology. 2016 May;150(6):1257-61. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.
15. Fong FL, Shah NP, Kirjavainen P, El-Nezami H. Mechanism of Action of Probiotic Bacteria on Intestinal and Systemic Immunities and Antigen-Presenting Cells. Int Rev Immunol. 2016May 3;35(3):179-88. doi: 10.3109/08830185.2015.1096937.
16. Ghoshal UC, Park H, Gwee KA. Bugs and irritable bowel syndrome: the good, the bad and the ugly. J Gastroenterol Hepatol. 2010 Feb;25(2):244-51. doi: 10.1111/j.1440-1746.2009.06133.x.
17. Guarino A, Ashkenazi S, Gendrel D, et al. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric Infectious Diseases evidence-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe: update 2014. JPediatr Gastroenterol Nutr. 2014 Jul;59(1):132-52. doi: 10.1097/MPG.0000000000000375.
18. Hill C, Guarner F, Reid G, et al. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014 Aug;11(8):506-14. doi: 10.1038/ nrgastro.2014.66.
19. Hyams JS, Di Lorenzo C, Saps M, Shulman RJ, Staiano A, van Tilburg M. Functional Disorders: Children and Adolescents.
Gastroenterology. 2016Feb 15. pii: S0016-5085(16)00181-5. doi: 10.1053/j. gastro.2016.02.015.
20. Kuijper EJ, Barbut F, Brazier JS, et al. Update of Clostridium difficile infection due to PCR ribotype 027 in Europe. Euro Surveill. 2008Jul 31;13(31). pii: 18942.
21. Laursen RP, Hojsak I. Probiotics for respiratory tract infections in children attending day care centers-a systematic review. Eur J Pediatr. 2018 May 12. doi: 10.1007/s00431-018-3167-1.
22. Mailander-SanchezD, Braunsdorf C, Grumaz C, et al. Antifungal defense of probiotic Lactobacillus rhamnosus GG is mediated by blocking adhesion and nutrient depletion. PLoS One. 2017 Oct 12;12(10):e0184438. doi: 10.1371/journal.pone.0184438.
23. Mantegazza C, Molinari P, D'Auria E, Sonnino M, Morelli L, Zuccotti GV. Probiotics and antibiotic-associated diarrhea in children: A review and new evidence on Lactobacillus rhamnosus GG during and after antibiotic treatment. Pharmacol Res. 2018 Feb;128:63-72. doi: 10.1016/j. phrs.2017.08.001.
24. Manzoni P, Mostert M, Leonessa L, et al. Oral supplementation with Lactobacillus casei subspecies rhamnosus prevents enteric colonization by Candida species in preterm neonates: a randomized study. Clin Infect Dis. 2006Jun 15;42(12):1735-42. doi: 10.1086/504324.
25. Manzoni P. Use of Lactobacillus casei subspecies Rhamnosus GG and gastrointestinal colonization by Candida species in preterm neonates. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2007 Dec;45(Suppl 3):S190-4. doi: 10.1097/01. mpg.0000302971.06115.15.
26. McFarlandLV, Ship N, Auclair J, Millette M. Primary prevention of Clostridium difficile infections with a specific probiotic combining Lactobacillus acidophilus, L. casei, and L. rhamnosus strains: assessing the evidence. J Hosp Infect. 2018 Aug;99(4):443-452. doi: 10.1016/j. jhin.2018.04.017.
27. McFarland LV. Probiotics for the Primary and Secondary Prevention of C. difficile Infections: A Meta-analysis and Systematic Review. Antibiotics (Basel). 2015 Apr 13;4(2):160-78. doi: 10.3390/ antibiotics4020160.
28. Nishiyama K, Nakamata K, Ueno S, et al. Adhesion properties of Lactobacillus rhamnosus mucus-binding factor to mucin and extracellular matrix proteins. Biosci Biotechnol Biochem. 2015;79(2):271-9. doi: 10.1080/09168451.2014.972325.
29. Ouwehand A, Isolauri E, Salminen S. The role of intestinal microflora for development of the immune system in early childhood. Eur J Nutr. 2002Nov;41(Suppl 1):I32-7. doi: 10.1007/s00394-002-1105-4.
30. Pace F, Pace M, Quartarone G. Probiotics in digestive diseases: focus on Lactobacillus GG. Minerva Gastroenterol Dietol. 2015 Dec;61(4):273-92.
31. Pagnini C, Corleto VD, Martorelli M, et al. Mucosal adhesion and anti-inflammatory effects of Lactobacillus rhamnosus GG in the human colonic mucosa: A proof-of-concept study. World J Gastroenterol. 2018 Nov 7;24(41):4652-4662. doi: 10.3748/wjg.v24.i41.4652.
32. Pärtty A, Luoto R, Kalliomäki M, Salminen S, Isolauri E. Effects of early prebiotic and probiotic supplementation on development of gut microbiota and fussing and crying in preterm infants: a randomized, doubleblind, placebo-controlled trial. J Pediatr. 2013 Nov;163(5):1272-7.e1-2. doi: 10.1016/j.jpeds.2013.05.035.
33. Pärtty A, Rautava S, Kalliomäki M. Probiotics on Pediatric Functional Gastrointestinal Disorders. Nutrients. 2018 Nov 29;10(12). pii: E1836. doi: 10.3390/nu10121836.
34. Pigrau M, Rodino-Janeiro BK, Casado-Bedmar M, et al. The joint power of sex and stress to modulate braingutmicrobiota axis and intestinal barrier homeostasis: implications for irritable bowel syndrome. NeurogastroenterolMotil. 2016 Apr;28(4):463-86. doi: 10.1111/nmo.12717.
35. Valdes-Varela L, Gueimonde M, Ruas-Madiedo P. Probiotics for Prevention and Treatment of Clostridium difficile Infection. Adv Exp Med Biol. 2018;1050:161-176. doi: 10.1007/978-3-319-72799-8J0.
36. World Gastroenterology Organisation (WGO). Probiotics and prebiotics 2017: WGO Global Guideline. Available from: http://www.world-gastroenterology.org/guidelines/global-guidelines/probiotics-and-prebiotics/ probiotics-and-prebiotics-english. Accessed: February 2017.
37. Yan F, Liu L, Dempsey PJ, et al. A Lactobacillus rhamnosus GG-derived soluble protein, p40, stimulates ligand release from intestinal epithelial cells to transactivate epidermal growth factor receptor. J Biol Chem. 2013 Oct 18;288(42):30742-51. doi: 10.1074/jbcM113.492397.
38. Yan F, Polk DB. Characterization of a probiotic-derived soluble protein which reveals a mechanism of preventive and treatment effects of probiotics on intestinal inflammatory diseases. Gut Microbes. 2012 Jan-Feb;3(1):25-8. doi: 10.4161/gmic.19245.
OTpuMaHO 10.01.2019 ■
Кривуша Е.Л., Бабич В.Л., Леоненко Н.И.
Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Лечение функциональных гастроинтестинальных расстройств у детей раннего возраста
Резюме. В статье изложены современные сведения об основных патогенетических механизмах развития и клинических проявлениях функциональных гастроинтестинальных расстройств у детей раннего возраста в соответствии с Римскими критериями IV. Представлены требования к пробио-тическим препаратам, которые применяются в современной медицине. Акцентировано внимание на основных характеристиках наиболее изученного пробиотического штамма LаctobаcШus rhamnosus (LGG). Проведен анализ результатов
клинических исследований с применением LGG с целью лечения и профилактики функциональных и органических заболеваний у детей. Представлены основные фармакологические свойства и характеристика продукта Актив Флора беби, который недавно появился на фармацевтическом рынке Украины, обоснованы и представлены основные показания к назначению продукта.
Ключевые слова: функциональные расстройства; пищеварительный тракт; дети; Lactobacillus rhamnosus GG
O.L. Krivusha, V.L. Babich, N.Y. Leonenko
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Treatment of functional gastrointestinal disorders in infants
Abstract. The article presents modem information about the main pathogenetic mechanisms and clinical manifestations of functional gastrointestinal disorders in infants according to Rome IV criteria. The requirements for probiotic preparations used in modern medicine are presented. Attention is focused on the main characteristics of the most studied probiotic strain, Lactobacillus rhamnosus GG. The analysis of the results of clinical studies using Lactobacillus rhamnosus GG for the treatment
and prevention of functional and organic diseases in children was carried out. The main pharmacological properties and characteristics of Active Flora baby food supplement are presented, which recently appeared on the pharmaceutical market of Ukraine, the main indications for the use of this food supplement are substantiated.
Keywords: functional disorders; digestive tract; children; Lac-tobacillus rhamnosus GG
