CC BY
20
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.31-008.1:612.22-053.2-08:615.246.4/.8 МАРУШКО Ю.В., ГОРЯНСЬКА М.Г.
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки!в
OUiHKA ДИХАЛЬНОГО ТЕСТУ 3 НАВАНТАЖЕННЯМ ЛАКТУЛОЗОЮ В ДiТЕЙ 3 ПАТОЛОПвЮ ВЕPХHiХ вiддiлiв ТРАВНОГО КАНАЛУ ТА КОРЕКЩЯ ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ
ЛАКЛАЛв
Резюме. Вступ. Одтею з актуальних проблем сучасноЧ nediampii е удосконалення дiагностики та лжу-вання гастродуоденально1' патологи в dimeü.
Мета роботи: оцнити стан мжробюти та моторики кишечника в dimeü з паmологiею верхтх eiddrne травного каналу за допомогою водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактулозою та провести корекщю виявлених змш.
Матерiали й методи. Обстежено 80 дтей вком вгд 6 до 17 ротв. Уйм пащентам були проведет за-гально^шчш методи до^дження, фiброeзофагогасmродуодeноскопiя, верифжащя Helicobacter pylori, водневий дихальний тест з навантаженням харчовою лактулозою.
Результати до^джень. У бiльшосmi дтей з гастродуоденальною паmологiею були зареестрован па-mологiчнi змни кишечника за даними водневого дихального тесту з навантаженням лактулозою щодо порушень мкробоценозу та моторики, що певним чином залежали вiд характеру паmологiчних змн га-сmродуодeнальноi зони (запальн процеси, рефлюкси або х поеднання).
На фот прийому проботика Лакmiалеупродовж 1 мюяця вiдбулась нормалiзацiя заселення товстого кишечника анаеробними бакmeрiями за даними водневого дихального тесту з навантаженням лактулозою в 70,0—84,7 % обстежених пацiенmiв.
Висновки. Застосування водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактулозою вказуе на можливкть удосконалення лкувально-профлактичнихзаходiву дтей з гастродуоденальною паmологi-ею. Пробютик Лакmiале е ефективним препаратом, що сприяе нормалiзацii кишковоi флори. Ключовi слова: гастродуоденальна паmологiя, дти, водневий дихальний тест з навантаженням лактулозою, пробштична тератя.
Гастроентеролопчна патолопя в дггей е актуальною проблемою сучасно! педiатрii [1, 2]. За даними Держустанови «Укра!нський шститут стратепчних дослщжень МОЗ Укра!ни», станом на 01.01.2013 року серед дггей вжом вщ 0 до 17 роюв поширешсть захворювань оргашв травлення становила 138,7 %о, захворювашсть — 50,22 %. За поширешстю захво-рювання оргашв травлення посщають друге мюце шсля захворювань оргашв дихання.
Важливють взаемозв'язюв мж мжрофлорою ор-гашзму та функщонуванням оргашв травно! систе-ми не викликае сумшву. 75 % вщ уах представниюв мжрофлори, що заселяе оргашзм людини, мютить-ся в травному тракт [3]. Популяцшний склад мжро-органiзмiв та !х чисельшсть залежать вщ бюлопч-но! зони травного тракту — тонка та товста кишки, проксимальш та дистальш вщдши, пристiнкова та
просвггна мiкрофлора [3, 4]. Важливим е вплив на кишкову флору очищуючо! дл мiгруючого моторного комплексу, що обмежуе можливiсть бактерiй ко-лонiзувати у великiй кiлькостi тонкий кишечник, а порушення регулярностi його роботи може призво-дити до колошзацп бактер1ями, характерними для товсто! кишки, верхнiх вщдшв тонко! кишки [5, 6]. Пдтримка певного кшьюсного та якiсного складу мiкрофлори рiзних вщдшв травного тракту, а також
Адреса для листування з авторами: Марушко Ю.В.
E-mail: [email protected]
© Марушко Ю.В., Горянська М.Г., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
адекватна моторика кишечника необхщш для нормального функщонування органiзму людини.
У вичизнянш пракгицi для оцiнки кишково! флори продовжуе засгосовувагися метод поаву калу, у якому переважае внутршньопросвггаа мь крофлора. Слiд враховуваги, що мiкробний склад фекалiй надзвичайно мшливий, не вiдображае картину кишкового мiкробiоценозу й не дае можливос-гi отримати iнформацiю щодо резидентно! мжро-флори.
У свiговiй пракгицi золотим стандартом дiагнос-тики вважаеться поав мiкрофлори з тонко! кишки, однак застосування дано! методики пов'язане з тех-шчною складнiстю, а також з колошзащею мжро-органiзмами дистальних вщдшв тонко! кишки, що знаходяться поза досяжнiстю ендоскопа.
Тому одним iз напрямкiв дослщження кишково! мжрофлори залишаеться проведення непрямих методiв, зокрема застосування дихальних тестiв, за-снованих на виявленнi у видихуваному повiтрi про-дуктiв метаболiзму бактерш. До !х переваг можна вщнести можливiсть вивчення мiкрофлори на про-тязi всього травного тракту та нешвазившсть. Вод-невий дихальний тест з навантаженням харчовою лактулозою (ВДТНЛ) е ефективним методом досль дження, що дозволяе ощнити мiкробiоценоз i моторику травного тракту.
Порушення складу нормально! мжробюти рiз-них вщдшв травно! системи виникае при бгльшосп захворювань шлунково-кишкового тракту, попр-шуючи клiнiчнi прояви основного захворювання та яюсть життя пацiента, впливаючи на ефективнють проведено! терапп.
Н.ру1оп-асоцтоват хрошчш захворювання гастродуоденально! зони та методи !х лiкування, зокрема антибiотикотерапiя, спричинюють розвиток порушення мжробюценозу рiзних вщдшв травного тракту [7, 8]. Ощнка стану кишечника за ВДТНЛ у дггей не проводилася. Визначення дисбiотичних по-рушень е показанням до призначення пробютично! терапп.
Мета роботи: оцiнити стан мжробюти та моторики кишечника в дггей з патолопею верхнiх вщдшв травного каналу за допомогою водневого дихально-го тесту з навантаженням харчовою лактулозою та провести корекцiю виявлених змш.
Матер1али та методи
Обстежено 80 дггей вiком вiд 6 до 17 роюв на базi дитячих клшчних лiкарень № 5 та № 8 м. Киева з патолопею травного каналу (гастрит, гастродуоде-шт, езофапт, дуоденогастральний рефлюкс (ДГР), гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР), функщональ-на диспеп^). Усiм пацiентам були проведет за-гальноклiнiчнi методи дослщження: ощнка скарг, анамнестичних даних, об'ективного статусу пащ-ентiв, загальноклiнiчне лабораторне обстеження, що включало: загальний аналiз кров^ сечi, копро-граму та дослщження калу на вмiст яець гельмшпв. Усiм обстеженим дiтям проводилась фiброезофа-
гогастродуоденоскопiя (ФЕГДС) (ендоскопи GIF-PQ20 та GIF-PQ140, Olympus, Япон!я). Верифжацш Helicobacter pylori проводилась дихальним методом — Хелж-тест («АМА», Росiя).
Для проведення ВДТНЛ використовувався апарат Gastro + Gastrolyzer (Gastro + Gastrolyzer Breathhydrogen (H2) monitor) виробництва Bedfont Scientific Limited (Великобританiя). Рiвень водню вимiрювали до навантаження лактулозою (базаль-ний рiвень), попм кожнi 15 хвилин протягом 3 годин. Навантаження проводили харчовою лактулозою виробництва 1тал!! в дозi 10 г [9]. Пiд час проведення ВДТНЛ визначалися такi патолопчш зм!ни:
— подовження часу ороцекального транзиту;
— наявнiсть синдрому надлишкового бактерь ального росту в тонкш кишц! (СНБР);
— недостатне заселення товстого кишечника анаеробними бактерiями.
Терапш обстежених пацiентiв проводилася згщ-но з наказом МОЗ Укра!ни № 59 вщ 29.01.2013 р. Додатково на етапах терапп гастродуоденально! патолог!! призначався син6!отик Лактiале. Лакпа-ле мютить 7 корисних штамiв пробютичних мжро-органiзмiв: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamno-sus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, Bifidobacterium infantis, Lactobacillus bulgaricus та пребютик — фруктооль госахариди з вираженим бiфiдогенним ефектом. У виро6ництв! Лакпале використовуються шно-вацiйнi технолог!! мiкрокапсулювання, що забез-печують захист бактерiй вщ агресивних факторiв та доставку в кишечник.
Перевагою цього синбютика, кр!м спещаль-но адаптованого для дитячого в!ку збалансованого складу, е ще й рiзноманiтнiсть форм (капсули, па-кети, пакети-саше для дггей вщ 6 м!с.), що дозволяе застосовувати його в дггей р!зних в!кових груп.
Статистична обробка даних проводилась за до-помогою програми Еxсel.
Результати дocлiджeння та ix обговорення
За даними ФЕГДС серед обстежених дггей ката-ральний гастрит вiдмiчався у 31 пацiента, катараль-ний гастродуоденiт — у 4 дггей, у двох обстежених вiдмiчався гiпертрофiчний гастрит, три дитини мали виразку цибулини дванадцятипало! кишки, дуоденогастральний рефлюкс мали 27 пацiентiв, езофапт вiдмiчався в 17 обстежених дггей.
Ус! обстежеш д!ти умовно под!леш на 4 групи в!дпов!дно до результапв ФЕГДС, що важливо для вид!лення пац!ент!в з переважно запальними змша-ми, з наявнютю ДГР або ГЕР або без вищевказаних змш.
I групу становили 25 дггей, у яких за даними ФЕГДС д!агностували патолог!чн!, запальн! змши слизово! оболонки шлунка та/або дванадцятипало! кишки (гастрит, гастродуоден!т, езофаг!т, виразка дванадцятипало! кишки) у поеднанш з порушенням моторики орган!в гастродуоденально! зони (гастро-
Кл№чна пeдiатрiя / Clinical Pediatrics
езофагеальний та дуоденогастральний рефлюкси, рефлюкс-езофапт).
II групу становили 15 пащентш з наявнiстю т!ль-ки порушень моторики оргашв гастродуоденально! зони, запальш змiни з боку слизово! оболонки в них були вщсутнц
До III групи ввiйшло 15 обстежених, яю за дани-ми ФЕГДС мали патолопчш запальнi змiни з боку слизово! шлунка та/або дванадцятипало! кишки (гастрит, гастродуодешт) без рефлюкав гастродуо-денально! зони.
До IV групи ввшшли 25 дiтей без патологiчних змш (запальних, органiчних та моторних) за даними ФЕГДС (функщональна диспепсiя).
Даш результата ВДТНЛ у групах д!гей вщповщ-но до вiдсутностi та/або наявносп певних патоло-гiчних змш за даними ФЕГДС оргашв гастродуоденально! зони подаш в табл. 1.
Як видно iз даних табл. 1, серед дггей з патоло-гiчними запальними змiнами слизово! оболонки гастродуоденально! зони в поеднанш з ДГР та/або езофаптом (I група) подовження часу ороцекаль-ного транзиту зусщчалось у 40,0 ± 9,8 % пацiентiв, тодi як серед д!гей з вiдсутнiстю патолопчних змiн за даними ФЕГДС у 4,0 ± 3,9 %, р < 0,05. СНБР в тон-кiй кишцi вщзначався у 53,3 ± 12,9 % обстежених да-тей з наявнiстю рефлюксiв гастродуоденально! зони на фош нормального стану слизово! оболонки за даними ФЕГДС (група II), цей показник вiрогiдно бшьший, н!ж у дiтей з вщсутнютю патологiчних змiн гастродуоденально! зони (р < 0,05).
У щлому в уах групах спостереження к!льюс-нi змiни стану мiкробних ценозiв за результатами ВДТНЛ зареестровано у 48—80 % випадюв, що вка-зуе на необхiднiсть проведення пробютично! терап!!.
В!дсутн!сть порушень стану кишечника за даними ВДТНЛ в перших трьох групах вщзначалася в 12—20 % спостережень. I тгльки у дггей без запальних змш на ФЕГДС вщсутнють змш за ВДТНЛ ся-гала 52 %.
Отже, у бгльшосп пащенпв з патолопею верх-н!х вщдЫв ШКТ зареестрован! патолопчш змши кишечника за даними ВДТНЛ щодо мжробюце-нозу та моторики, що певним чином залежали вщ характеру патолопчних змш гастродуоденально! зони (запальш процеси, рефлюкси або !х поед-нання).
Дням, як! мали патолопчш запальш змши слизово! оболонки за даними ФЕГДС, була проведена верифжацш Helicobacter pylori. Серед 26 дггей, обстежених на Helicobacter pylori, 22 дитини (85,2 ± 6,8 %) були шфжоваш Helicobacter pylori, 4 дитини (14,8 ± 6,8 %) мали негативш показники дихального тесту з визначення Helicobacter pylori.
10 дням з наявнютю шфекц!! Helicobacter pylori був проведений ВДТНЛ до антихелжобактерно! терап!! (АХТ), що проводилася вщповщно до Наказу МОЗ Укра!ни № 59 вщ 29.01.2013 р., та повторно шсля однотижневого курсу антихелжобактерно! терап!!. Динамжа ВДТНЛ до та шсля АХТ наведена в табл. 2.
Як видно з табл. 2, ус! дати, як! отримували АХТ, мали патолопчш змши за даними ВДТНЛ. Зросла к!льюсть дггей з порушеннями мжробних ценоз!в, що обГрунтовуе призначання проб!отик!в.
Пробютик Лакпале був призначений дням тс-ля АХТ (n = 20, група А) та дГтям з порушеннями мжробних ценоз!в без запальних зм!н гастродуоденально! зони (n = 13, група Б). Лакпале призначався протягом 1 мюяця.
Таблиця 1. Дан оц1нки стану кишечника за допомогою ВДТНЛ у дтей з гастродуоденальною патолопею, n ± m
ДашВДТНЛ Кшьшсть дггей, n (%)
1 група, n = 25 II група, n = 15 III група, n = 15 IV група, n = 25
Подовження часу ороцекального транзиту 10 (40,0 ± 9,8)* 1 (6,7 ± 6,4) 4 (26,7 ± 11,4) 1 (4,0 ± 3,9)
СНБР у тонкш кишц 2 (8,0 ± 5,4) 8 (53,3 ± 12,9)* 5 (33,3 ± 12,2) 5 (20,0 ± 8,0)
Недостатне заселення товстого кишечника анаеробними бак^ями 10 (40,0 ± 9,8) 4 (26,7 ± 11,4) 3 (20,0 ± 10,3) 6 (24,0 ± 8,5)
Вщсутнють патолопчних змш 3 (12,0 ± 6,5)* 2 (13,3 ± 11,4)* 3 (20,0 ± 10,3)* 13 (52,0 ± 10,0)
Примтка: * — р < 0,05 при порiвняннi мж патентами IV групи та патентами 1-111 груп.
Таблиця 2. Результати ВДТНЛ у дтей з наявнстю Helicobacter pylori до та шсля однотижневоi
антихелкобактерно'/' терапп, n ± m
ДашВДТНЛ Ктьмсть д^ей, n (%)
До АХТ Шсля АХТ
Подовження часу ороцекального транзиту 2 (20,0 ± 12,6) 3 (30,0 ± 14,5)
СНБР в тонкому кишечнику 4 (40,0 ± 15,5) 4 (40,0 ± 15,5)
Недостатне заселення товстого кишечника анаеробними бактерiями 1 (10,0 ± 9,5) 3 (30,0 ± 14,5)
Вщсутнють патолопчних змш за даними ВДТНЛ 3 (30,0 ± 14,5)* 0*
Примтка: * — р < 0,05 при порiвняннi показниюв до та псля однотижневоi АХТ.
KëiHi4Ha neAiorpia / Clinical Pediatrics
Таблиця 3. Кльксть дтей, у яких зареестроваш нормальн1 показники ВДТНЛ на фон1 прийому пробютика Лакт'але малюк через 14 днв та 1 мсяць, n ± m
Термши прийому пробютика Д^и шсля АХТ, n = 10 Д^и з вщсутшстю патолопчних 3MÏH слизово'! оболонки оргашв гастродуоденально'! зони за даними ФЕГДС, n = 13
14 дшв 3 (30,0) 6 (46,2)
1 мюяць 7 (70,0) 11 (84,7)
У rpyni А до початку АХТ зареестроваш таю скар-ги: метеоризм (60,0 %), кишковi кольки (35,0 %), пе-чiя (30 %), схильшсть до запорiв (40,0 %), вщрижка (70,0 %), знижений апетит (45,0 %), неприемний запах з рота (60,0 %).
Шсля антихелжобактерно! терапп на метеоризм скаржились 40,0 % дiтей, на кишкову кольку — 20,0 % обстежених, печш — 15,0 %, схильшсть до запорiв — 40,0 %, вщрижку — 20,0 %, знижений апетит — 50,0 %, неприемний запах з рота залишався в 60,0 ± 15,5 % обстежених. Крiм того, у 20,0 % дггей з'явилася нудота, у 20,0 % — скарги на неоформлеш випорожнення, у 10,0 % — скарги на кислий запах та слиз у випорожненнях. Через 14 дшв прийому пробютика Лакпале в обстежених пащенпв зали-шались тiльки скарги на кишкову кольку та вщрижку (10,0 %), неприемний запах з рота (30 %). Через 1 мюяць прийому пробютика Лакпале у дггей скарги не вщмчалися.
13 дгтям, яю за ФЕГДС не мали змш слизово! ор-ганiв гастродуоденально! зони, проте мали за дани-ми ВДТНЛ порушення мжробюценозу кишечника (СНБР в тонкому кишечнику або недостатне засе-лення товстого кишечника анаеробними бактерiя-ми), був призначений пробютик Лакпале протягом 1 мiсяця. Серед них 23,1 % обстежених скаржились на метеоризм та схильшсть до неоформлених випо-рожнень, 7,7 % мали скарги на зниження апетиту, на кислий запах та слиз у випорожненнях, 46,2 % пащенпв — на печiю та вщрижку, 15,4 % — на схильшсть до запорiв, 30,8 % дггей скаржились на нудоту, 76,9 % — на кишковi кольки, 53,8 % обстежених вщ^чали неприемний запах з рота. Через 14 дшв прийому Лакпале малюк скарги практично не рееструвалися.
ВДТНЛ проводили через 2 тижш та через мюяць прийому Лакпале. У табл. 3 наведена кшькють дь тей, у яких не спостерталося змш при проведенш ВДТНЛ.
За даними, наведеними в табл. 3, у груш А при прийомi пробютика Лакпале упродовж 14 дшв нор-малiзyвались показники ВДТНЛ у 3 дггей, а через 1 мюяць прийому Лакпале нормалiзацiя показни-юв ВДТНЛ вiдмiчалась ще в 4 пащенпв. I тшьки в 3 (30,0 %) дггей пiсля АХТ на фош прийому пробютика Лактiале протягом 1 мiсяця не вщбулось нормалiзацli показникiв ВДТНЛ. Отже, в щлому в 70,0 % дггей групи А, яким була проведена АХТ, при наступному приймi пробютика Лакпале про-
тягом 1 мюяця вщбулась нормалiзацiя показника мжробних ценозiв товстого кишечника за даними ВДТНЛ.
У rpyni Б, у якш дгги не мали патолопчних 3MiH слизово! оболонки оpганiв гастродуоденально! зони за даними ФЕГДС, через 14 дшв прийому препарату показники ВДТНЛ ноpмалiзyвались у 6 з 13 обстежених. Ще в 5 дггей за даними ВДТНЛ мжробюце-ноз кишечника вщновився через 1 мюяць прийому Лакпале. У 2 дггей через 1 мю прийому пробютика вiдмiчалось недостатне заселення товстого кишечника бактер1ями. Отже, у 84,7 % дггей, яю не мали запальних змш слизово! оболонки оргашв гастродуоденально! зони за даними ФЕГДС, на фош прийому пробютика Лакпале протягом 1 мюяця вщмь чалась ноpмалiзацiя мжробюценозу кишечника за даними ВДТНЛ. ïм рекомендували повторний курс Лакпале через 2 тижш.
Отже, пробютик Лакпале сприяе нормалгза-Ц11 кишково! флори. Його можна використовувати при гастродуодештах, у тому числг для нормалгзащ! кишково! флори в дггей i шсля АХТ.
Висновки
1. Водневий дихальний тест з навантаженням харчовою лактулозою дозволяе ощнити стан кишечника, а саме заселення анаеробною мжрофло-рою та змшу часу ороцекального транзиту, у дггей з гастродуоденальною патолопею, що важливо для розробки лжувально-профшактичних заходгв у да-них пащентш.
2. На фош прийому пробютика Лакпале протягом 1 мюяця за даними ВДТНЛ вщбулась нормаль зац1я мжрофлори кишечника у 84,7 % дггей, яю не мали патолопчних змш слизово! оболонки оргашв гастродуоденально! зони за даними ФЕГДС, та у 70,0 % дггей, яю отримали АХТ.
Список л1тератури
1. Бельмер С.В., Хавкин А.И., Щербаков П.Л. Гастроэнтерология детского возраста.— М.: Медпрактика, 2010. — 476с.
2. Асонов А. О. Особливостi шлунковог цитопротекци та шляхи ïï корекцй'у дтей з хротчним гастродуодентом: Автореф. дис... канд. мед. наук, спец.: 14.01.10 — педiатрiя / А.О. Асонов. — К.: Нац. мед. ун-т iM. О.О. Богомольця, 2014. — 25 с.
3. Ардатская М.Д. Синдром избыточного бактериального роста: Учеб. пособие / М.Д. Ардатская. — М.: Форте принт, 2011. — 56 с.
4. Маевская М.В. Возможности применения пробиотиков в гастроэнтерологии // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., ко-лопроктол. — 2009. — Т. 19, № 6. — С. 65-72.
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
5. Кучумова С.Ю. Физиологическое значение кишечной микрофлоры / С.Ю. Кучумова, Е.А. Полуэктова и др. // РЖГГК. — 2011. — № 5. — С. 17-27.
6. Тройская Н.С. Механизмы послеоперационных нарушений моторно-эвакуаторной функции желудка и тонкой кишки и их фармакологическая коррекция: Автореф. дис... д-ра биол. наук., спец.: 14.00.16 — патологическая физиология/Н.С. Тропская. — М., 2009. — 42 с.
7. Цветкова Л.Н., Щербаков П.Л., Салмова В.С., Вартапе-това Е.Е. Результаты биокоррекционной поддержки у детей,
получавших антигеликобактерную терапию //Детская гастроэнтерология. — 2002. — С. 482-484.
8. Маевская Е.А. Синдром избыточного бактериального роста в тонкой кишке: от последних научных данных к рутинной практике / Е.А. Маевская, С.В. Черемушкин и др. // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2013. — № 5. — С. 29-40.
9. Ledochowski М. Hydrogen Breath tests / Ledochowski М. — Akademie, 2008. — 53р.
Отримано 08.01.15 ■
Марушко Ю.В., Горянская М.Г. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
ОЦЕНКА ДЫХАТЕЛЬНОГО ТЕСТА С НАГРУЗКОЙ ЛАКТУЛОЗОЙ У ДЕТЕЙ С ПАТОЛОГИЕЙ ВЕРХНИХ ОТДЕЛОВ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОГО КАНАЛА И КОРРЕКЦИЯ ВЫЯВЛЕННЫХ НАРУШЕНИЙ ЛАКТИАЛЕ
Резюме. Введение. Одной из актуальных проблем современной педатрии является усовершенствование диагностики и лечения гастродуоденальной патологии у детей.
Цель работы. Оценить состояние микробиоты и моторики кишечника у детей с патологией верхних отделов пищеварительного тракта с помощью водородного дыхательного теста с нагрузкой пищевой лактулозой и провести коррекцию выявленных изменений.
Материалы и методы. Обследовано 80 детей в возрасте от 6 до 17 лет. Всем пациентам были проведены общеклинические методы исследования, фиброэзофагогастродуо-деноскопия, верификация Helicobacter pylori, водородный дыхательный тест с нагрузкой пищевой лактулозой.
Результаты исследований. У большинства детей с гастро-дуоденальной патологией были зарегистрированы патологические изменения кишечника по данным водородного дыхательного теста с нагрузкой лактулозой относительно нарушений микробиоценоза и моторики, которые определенным образом зависели от характера патологических изменений гастродуоденальной зоны (воспалительные процессы, рефлюксы или их сочетание).
На фоне приема пробиотика Лактиале в течение 1 месяца произошла нормализация заселения толстого кишечника анаэробными бактериями по данным водородного дыхательного теста с нагрузкой лактулозой у 70,0—84,7 % обследованных пациентов.
Выводы. Применение водородного дыхательного теста с нагрузкой пищевой лактулозой указывает на возможность усовершенствования лечебно-профилактических мероприятий у детей с гастродуоденальной патологией. Пробиотик Лактиале является эффективным препаратом, способствует нормализации кишечной флоры.
Ключевые слова: гастродуоденальная патология, дети, водородный дыхательный тест с нагрузкой лактулозой, пробиотическая терапия.
Marushko Yu.V., Horianska M.H.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
LACTULOSE BREATH TEST ASSESSMENT IN CHILDREN WITH UPPER GASTROINTESTINAL PATHOLOGY AND CORRECTION OF VIOLATIONS BY LAKTIALE
Summary. Introduction. One of the urgent problems of modern pediatrics is to improve the diagnosis and treatment of gas-troduodenal pathology in children.
Objective: to assess the state of microbiota and intestinal motility in children with disorders of the upper digestive tract using lactulose hydrogen breath test and to carry out correction of changes.
Materials and methods. The study involved 80 children aged 6 to 17 years. In all patients, we have used general clinical research methods, fibroesophagogastroduodenoscopy, verification of Helicobacter pylori, lactulose hydrogen breath test.
Results of the study. Most children with gastroduodenal pathology had abnormal bowel changes according to lactulose hydrogen breath test in terms of microbiocenosis and motility disorders, which in some way dependent on the nature of pathological gastroduodenal changes (inflammation, reflux or both).
In patients receiving probiotic Laktiale within 1 month, there was normalization in colonization of the large intestine by anaerobic bacteria according to lactulose hydrogen breath test in 70.0—84.7 % of surveyed patients.
Conclusions. The use of lactulose hydrogen breath test indicates the possibility of improving treatment and preventive measures in children with gastroduodenal pathology. Probiotic Laktiale is an effective drug that helps normalize intestinal flora.
Key words: gastroduodenal pathology, children, lactulose hydrogen breath test, probiotic therapy.
