CC BY
16
СТАН ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБ1В КОНТРАЦЕПЦП Ж1НКАМИ РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ Габiбова К. Г.
Результати проведеного анкетування серед жшочо! популяци р Баку показують, що засоби контрацепци ще не знайшли широкого застосування серед жшок, а це знижуе ефектившсть планування ам'! та негативно вщбиваеться на демограф1чних процесах. Багато в чому воно пов'язане з недостатньою пошформоватстю жiнок про важливють контрацептив1в в обертання небажано! ваптносп, !х властивосп 1 правила користування 1 т.д., а також недостатньо! роботи жiночих консультацш з пропаганди контрацептив1в. Масове правильне користування контрацептивами, особливо оральними 1 неоральних гормональними та екстрено! контрацепщею в чому знизять частоту небажано! ваптносп та пов'язано! з нею аборт1в.
Ключовi слова: контрацептиви, жшки репродуктивного вку, планування семи.
Стаття надшшла 1.09.2015 р.
STATUS OF USE OF CONTRACEPTION BY WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE Gabibova K. G.
The results of the survey among the female population of Baku show that contraception is still not widely used among women, as this reduces the effectiveness of family planning and has a negative impact on demographic processes. In many respects it is connected with insufficient knowledge of women about the importance of contraceptives in prevention of unwanted pregnancies, their properties and rules of use, etc., as well as a lack of female consultation on the promotion of contraceptives. Mass proper use of contraceptives, especially oral and nearlynine hormonal and emergency contraception will greatly reduce the incidence of unwanted pregnancies and related abortions.
Key words: contraceptives, women of reproductive age, family planning.
Рецензент Лiхачов В.К.
УДК 616-071 [616.36-002+616.98+616.085+615.281.8]-044.7+«5»
ЛАБОРАТОРНО-БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА В1РУСНИИ ГЕПАТИТ С, В ТА С+В ЧЕРЕЗ П'ЯТЬ РОК1В ПРОТИВ1РУСНО1 ТЕРАПП
Проведений анал1з результата против1русно! терат! хрошчного в1русного гепатиту В та С показав, що протягом 5-ти роюв спостереження у переважно! бшьшост хворих спостер1гаеться суттеве зменшення виразност некрозапальних змш в печшщ та стабшзащя ф1брозу печшки. Стабшзащя запальних та ф1бротичних змш в печшщ спостер1гаеться у частини хворих, у яких не вдалося досягти повно! ел1мшацп в1русу.
Ключов! слова: в1русний гепатит, ф1броз печшки, вщдалеш результати лкування.
Робота е фрагментом НДР «Морфогенез та патоморфоз захворювань шлунково-кишкового тракту, сечостатевоХ, нейроендокринноХ та iмунноí системи» № держреестрацн 0111и10551.
Основною метою лшування пащенпв ¡з ХВГ е попередження прогресування захворювання у цироз печшки та гепатоцелюлярну карциному - основш причини смертносп хворих. Конкретними показниками ефективност против1русно1 терат! хворих на хрошчний в1русний гепатит С е зникнення в1русно! РНК з кров1 (в1русолопчна вщповщь), норматзащя АЛТ в сироватщ кров1 (бюх1м1чна вщповщь), стшка в1русолопчна вщповщь (вщсутшсть РНК ИСУ через 24 тижш шсля лшування), а також покращення пстолопчно! картини печшки [1, 3, 6, 8]. Критер1ями вщповад на против1русну терашю при хрошчному в1русному гепатит В е стшке зменшення в1русного навантаження, стшка ИБе-сероконверс1я у ИBeAg позитивних хворих, зникнення HBsAg, стшка нормал1защя АЛТ, стабшзащя ф1брозу та редукщя 1мунокл1тинно! деструкцп за даними бш^и [2, 4, 5, 7].
Метою роботи було проведення анал1зу результапв лшування хворих на в1русний гепатит С, В та С+В через п'ять роюв против1русно1 терапп за лабораторно-бюх1м1чними показниками.
Матер1ал та методи дослщження. Для визначення впливу против1русно1 терат! (ПТВ) та р1зних схем лшування був проведений ретроспективний анал1з в1русолопчних та бюх1м1чних показниюв у 182 хворих на хрошчний в1русний гепатит В та хрошчний в1русний гепатит С, яю отримали ПВТ. Ус хвор1 на хрошчний в1русний гепатит С (п=130) отримували комбшовану терашю альфа-штерфероном та рибав1рином (85 хворих - стандартний штерферон + рибав1рин, 45 хворих - ПЕГ-штерферон + рибав1рин). Серед хворих на хрошчний в1русний гепатит Б переважали особи з HBeAg- негативним гепатитом (41 пащент). Хвор1 на хрошчний в1русний гепатит В отримували ПЕГ-штерферон альфа або лам1вудин в якосп комбшовано! або монотерапп. У 106 !з 182 хворих дв1ч1 була виконана бюпшя печшки: перед початком лшування (в середньому за 3,18±0,06 мюящв) та через 5,07±0,67 роюв шсля завершення лшування. Це дало змогу оцшити морфолопчш змши в печшщ тд впливом ПТВ.
Для патоморфолопчно! верифшацп д1агнозу визначення 1ндексу пстолопчно! активносп { виразност ф1брозу печшки хворим виконувались бюпсш н дослщження - через шюрш
трепатобюпси печшки. Стовпчики трепанобюшапв фiксували в забуференому 10% формалш i заливали в парафш. З парафiнових блоюв на санному MiKp0T0Mi (Японiя) i ротацшному MiKp0T0Mi НМ 3600 («MICROM Laborgerate GmbH» - Шмеччина) виготовляли сершш зpiзи завтовшки 4-5 нм. Основш патогiстологiчнi змiни в печiнцi дослщжувались в сеpiйних паpафiнових зpiзах бюптапв, забарвлених гематоксилiном i еозином, трибарвним методом Масона i за Ван-Лзон. В зpiзах, забарвлених гематоксилiном i еозином, визначали iндекс пстолопчно! активносп (1ГА) хpонiчного вipусного гепатиту за Knodell R.G. з спiвавт. (1981) i Desmet V. С. з ствавт. (1995). Вiдповiдно до цих градацш в бiоптатах печiнки pозpiзняли гепатит з мiнiмальною активнiстю (1ГА 1-3 бали), iз слабко вираженою активнiстю (1ГА 4-8 балiв), з помipною активнiстю (1ГА 9-12 балiв) i з вираженою активнiстю (1ГА 13-18 балiв).
Результати дослiдження та Тх обговорення. За даними патоморфолопчних дослiджень бiопсiй, до початку лшування мiнiмальна активнiсть запального процесу рееструвалась у 15% хворих, низька та помipна, вiдповiдно, у 41 та 35% пащенпв, висока - у 9% (табл. 1). Перед початком лшування мшмальний фiбpоз печiнки був дiагностований у 24% хворих, помipний фiбpоз - у 34%, а важкий фiбpоз (F 3-4) - у 34% пащенпв (табл. 2).
Таблиця 1
Розподш хворих на хрошчний вiрусний гепатит за гктолопчною активнiстю гепатиту до
початку лiкування
Пстолопчна актившсть гепатиту за Knodell R.G. i Desmet V. С. Хвор1 на ХВГ В n=52 Хвор1 на ХВГ С n=130 Всього, n=182
Юльюсть хворих % Юльюсть хворих % Юльюсть хворих %
ММмальна (1-3 бали) 12 23,1 16 12,3 28 15,3
Низька (4-8 6ал1в) 22 42,3 52 40,0 74 40,7
Пом1рна (9-12 6ал1в) 17 32,7 47 36,2 64 35,1
Висока (13-18 бал1в) 1 1,9 15 11,5 16 8,7
Пpимiтка: ХВГ - хpонiчний вipусний гепатит; n - кiлькiсть спостережень.
Таблиця 2
Розподш хворих на хрошчний вiрусний гепатит за стадiями фiброзу печшки до початку
Стад1я ф1брозу печшки за METAVIR Хвор1 на ХВГ В n=52 Хвор1 на ХВГ С n=130 Всього, n=182
Юльюсть хворих % Юльюсть хворих % Юльюсть хворих %
F0 5 9,6 13 10,0 18 9,9
F1 13 25,0 31 23,8 44 24,2
F2 15 28,9 46 35,4 61 33,9
F3 12 23,1 22 16,9 34 18,9
F4 8 13,5 18 13,8 26 14,2
Примгтка: ХВГ - хрошчний вipусний гепатит; n - кшьгасть спостережень.
Загалом позитивний результат пpотивipусноl терапи був отриманий у 138 пащенпв (65,1 %). Як видно з табл. 3, у 40% хворих на хрошчний вipусний гепатит С рееструвалася стшка вipусологiчна вщповщь i протягом 6 мюящв пiсля завершения лiкування вipусна РНК в сироватщ кpовi не виявлялась.
Таблиця 3
_Ефективнiсть противiруснот терапп у хворих на хрошчний вiрусний гепатит
Показники ефективност ПВТ
Юльюсть хворих
Хвор1 на ХВГ С (n=130)
Стшка в1русолопчна вщповщь
52
40,0
Зниження в1русного навантаження та нормал1защя АЛТ
17
13,7
Лише нормал1защя АЛТ
10
7,7
Лише зниження в1русного навантаження
3,8
Вщсутшсть позитивно! динамки
46
35,4
Хвор1 на ХВГ В (n=52)
Зникнення HBV ДНК
28
53,8
Лише нормал1защя АЛТ
11
21,1
Вщсутшсть позитивно! динамки
13
25,0
5
Пpимiтка: ХВГ - хрошчний вipусний гепатит; n - кшьгасть спостережень.
Зниження вipусного навантаження та ноpмалiзацil АЛТ при вiдсутностi стшко! вipусологiчноl вiдповiдi було досягнуто у 13% хворих на хрошчний вipусний гепатит С, в той час
як лише нормалiзацiя АЛТ або лише зниження вiрусного навантаження наприкшщ лiкування виявлялось у 8 та 4% хворих, вщповщно. У 35,6% хворих на хрошчний вiрусний гепатит С наприкiнцi термшу лiкування була вiдсутня iстотна позитивна динамша. Зникнення вiрусно! ДНК наприкшщ термiну лiкування було зареестровано у 54% хворих на хрошчний вiрусний гепатит В, в той час як лише нормалiзацiя АЛТ виявлялась у 21% хворих. У чверт пролшованих пацiентiв позитивна динамiка вiрусологiчних та бiохiмiчних змiн в процес лiкування не визначалась.
Пiсля проведення повторно! бюпсп через 5,07±0,67 роюв пiсля завершення ПВТ у 80 хворих на хрошчний вiрусний гепатит С (табл. 4) було встановлено, що зменшення пстолопчно! активностi рееструвалось у 53% стiйких вiрусологiчних респондерiв та лише у 19% нон-респондерiв. Стабiлiзацiя запально! активностi (± 1 бал) мала мiсце у 44% хворих, яю досягли стшко! елiмiнацil вiрусу та у 50% хворих групи порiвняння. В той же час збшьшення активностi запального процесу за даними повторно! бюпсп мало мiсце у 31% хворих, яю в повнiй мiрi не вщповши на лiкування i у 3% хворих iз стiйкою вiрусологiчною вiдповiддю.
Таблиця 4
Динамiка iндексу гктолопчноТ активности хронiчний вiрусний гепатит С при повторнш
6ionciï в зaлежностi вщ в1дпов1д1 на противiрусну терaпiю
1ндете гicтологiчноï aктивноcтi зя Knodell R.G. i Desmet V. С. Хвоpi пя ХВГ С, n=S0 В^ого, n=S0
СтiИкa вipycологiчпa вщповщь, n=32 Biдcyтпicть cтiИкоï вipycо-логiчноï вщповвд, n=4S
Кiлькicть xвоpиx % Кiлькicть xвоpиx % Кiлькicть xвоpиx %
Зменшення 17 53,1 9 1S,S* 26 32,5
Стябшзящя 14 43,S 24 50,0 39 4S,S
Збшьшення 1 3,1 15 31,3* 16 20
Пpимiткa: ХВГ ■ вipycологiчною вiдповiддю.
xpонiчнии вipycнии гепaтит; n - кшьмсгь cпоcтеpежень;
p<0,01 щодо пaцieнтiв iз cтiИкою
Стaбiлiзaцiя фiбpозy печiнки pеecтpyвaлacь мaИже y 91% xвоpиx та xpонiчниИ вipycниИ гепaтит С iз cтiИкою вipycологiчною вiдповiддю. Bодночac, y 9% xвоpиx зi cтiИкою елiмiнaщeю вipycy, мaлa мicце пpогpеciя фiбpозy. Сеpед xвоpиx нa xpонiчниИ вipycний гепaтит С, якi не мaли cтiИкоï вipycологiчноï вiдповiдi, cтaбiлiзaцiя фiбpозy pеecтpyвaлоcь вipогiдно piдше - лише y 5S% пaцieнтiв, a пpогpеcyвaння фiбpозy pеecтpyвaлоcь вipогiдно чacтiше - y 42% xвоpиx.
Зменшення зaпaльниx змiн в печiнцi пpи повтоpнiИ бiопciï pеecтpyвaлоcь y 77% xвоpиx нa xpонiчниИ вipycниИ гепaтит В, яю повнicтю aбо чacтково вщповши нa пpотивipycнy теpaпiю тa лише y 15% xвоpиx, якi не вщповши нa лiкyвaння. Стaбiлiзaцiя зaпaльноï aктивноcтi (± 1 бaл) мяля мicце y 23% pеcпондеpiв тa y 3S% нон-pеcпондеpiв. В тоИ же чac, y 46% xвоpиx, якi не мaли cyттeвоï вipycологiчноï тa бiоxiмiчноï вiдповiдi нa лiкyвaння, пpи повтоpнiИ бiопciï виявлялоcь збшьшення i^^^y гicтологiчноï aктивноcтi.
Стaбiлiзaцiя гicтологiчноï cтaдiï фiбpозy y пaцieнтiв iз повною aбо чacтковою вipycологiчною вщповщдю нa пpотивipycнy теpaпiю pеecтpyвaлacь y 95% випaдкiв, a y xвоpиx, якi не вiдповiли нa лiкyвaння - 67% випaдкiв. В тоИ же чac y 33% xвоpиx, якi не мaли cyттeвоï вщповщ нa лiкyвaння, pеecтpyвaлоcь збiльшення моpфологiчноï cтaдiï фiбpозy печiнки
ПpоведениИ aнaлiз покaзaв, що ycпiшнa пpотивipycнa теpaпiя xpонiчниИ вipycниИ гепaтит В тa С пpотягом 5-ти pокiв подaльшого cпоcтеpеження y пеpевaжноï бiльшоcтi xвоpиx acоцiюeтьcя iз cyттeвим зменшенням виpaзноcтi некpозaпaльниx змш в печiнцi тa cтaбiлiзaцieю фiбpозy печiнки. З'яcyвaлоcь тaкож, що i y чacтини xвоpиx, y якж^ не вдaлоcя доcягти повноï елiмiнaцiï вipycy, мaлa мicце cтaбiлiзaцiя зaпaльниx тa фiбpотичниx змiн в печшщ. В тоИ же чac y ща кaтегоpiï пaцieнтiв пpогpеcyвaння фiбpозy печiнки pеecтpyвaлиcя в 4 - 6 paзiв чacтiше y xвоpиx, якi не вщповши нa пpотивipycнy теpaпiю.
1. Печшкя А. М. Л1кувяппя xpонiчного гепaтитy С тя фapмaкоекопомiкa / А. М. Печшкя // Лжи У^яши. - 2011. - № 3. С. 44-4S.
2. Попович О.О. Огляд тя обговоpення pекомепдaцiИ GвpопеИcькоï aTO^a^i з вивчеппя xвоpоб печшки щодо лжувяппя пaцieптiв 1з xpопiчпим гепaтитом В / О. О. Попович [тя ш.] // Сyчacпa гacтpоентеpологiя. - 2012. - № 4. - С. 113-121.
3. Ряжепов В. В. Фapмaкоэкономичеcкий япялиз cтpaтегий лечения xpопичеcкого гепaтитa С / В.В. Ряжепов, С.Г. Сбоевa, А.В. Bоpюxинa // Фapмaция: Нayч.-пpaкт.жypп. - 2012. - № S. - С. 20-24.
4. Сaмapiн Д.В. Сyчacнi пеpcпективи лжувяппя xвоpиx пя xpопiчпиИ гепaтит С / Д.В. Сaмapiн // 1пфекцшш xвоpоби. -2011. - № 2. - С. 90-93.
5. Jafri S.M. Antiviral therapy for chronic hepatitis B / S.M. Jafri, A.S. Lok // Clin Liver Dis. - 2010. - Vol. 14 (3). - Р. 425-43S.
6. Kumada H. Guidelines for the treatment of chronic hepatitis and cirrhosis due to hepatitis C virus infection for the fiscal year 2008 in Japan / H. Kumada, T. Okanoue, M. Onji [et al.] // Hepatol Res. - 2010. - Vol. 40 (1). - P. 8-13.
7. Mahtab Al- M. Assessment of clinical utility of low and high normal alanine aminotransferase values in patients with chronic hepatitis B virus infection / Al- M. Mahtab, S. Rahmad, S.M. Akbar [et al.] // Digestion. - 2011. - № 83. - P. 60-64.
8. Russo M. W. Antiviral therapy for hepatitis C is associated with improved clinical outcomes in patients with advanced fibrosis / M. W. Russo // Expert. Rev. Gastroenterol. Hepatol. - 2010. - Vol. 4 (5). - P. 535-539.
ЛАБОРАТОРНО-БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ У БОЛЬНЫХ ВИРУСНЫМ ГЕПАТИТОМ С, В И С + В ЧЕРЕЗ ПЯТЬ ЛЕТ ПРОТИВОВИРУСНОЙ ТЕРАПИИ
Гаврилюк А. А.
Проведенный анализ результатов противовирусной терапии хронического вирусного гепатита В и С показал, что в течение 5-ти лет наблюдения у подавляющего большинства больных наблюдается существенное уменьшение выраженности некротических и воспалительных изменений в печени и стабилизация фиброза печени. Стабилизация воспалительных и фибротических изменений в печени наблюдается у части больных, у которых не удалось достичь полной элиминации вируса.
Ключевые слова: вирусный гепатит, фиброз печени, отдаленные результаты лечения.
Стаття надшшла 2.09.2015 р.
LABORATORY AND BIOCHEMICAL PARAMETERS IN PATIENTS WITH HEPATITIS B, C AND C+B WITHIN FIVE YEARS OF ANTIVIRAL THERAPY Gavrilyuk A.O.
The analysis of antiviral therapy of chronic hepatitis B and C showed that within 5 years of observation in the vast majority of patients experienced a significant decrease in the severity necrotic and inflammatory changes in the liver and liver fibrosis stabilization. Stabilization of inflammatory and fibrotic changes in the liver observed in some patients who have failed to achieve complete elimination of the virus.
Key words: viral hepatitis, liver fibrosis, long-term outcomes.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 616 - 002.78:616.12 - 008.331. 1:616.124.2]-08
ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ Л1ВОГО ШЛУНОЧКА ПРИ ВТОРИНН1И АР ТЕР1АЛЬН1Й Г1ПЕРТЕНЗ11 НА ФОН1 ПОДАГРИ ТА ОПТИМ1ЗАЦ1Я Л1КУВАЛБНО1
ТАКТИКИ
Метою роботи стало дослщження структурних показниюв лiвого шлуночка (ЛШ) у хворих на первинну подагру з синдромом артерiальноI гшертензп (АГ) з оцшкою ефективност комбшацп блокатору рецепторiв анпотензину II (БРА II) та блокатору кальщевих каналiв (БКК) щодо впливу на процеси зворотного ремоделювання ЛШ. Дослщжено 50 чоловшв з подагрою та синдромом АГ, 30 чоловшв з гшертошчною хворобою (ГХ) i 20 здорових чоловшв. Методикою эхокардюскопп (ЕХО-КС) визначали основш параметри ЛШ. Хворим на подагру протягом 24-тижшв проводилася корекщя АГ комбшащею лозартану та лерканидитну.У хворих на подагру з синдромом АГ встановлено достовiрно вищi показники маси мюкарду ЛШ (ММЛШ), шдексу ММЛШ ^ММЛШ) та вплив ступеню АГ, тривалост подагри та абдомшального ожиршня на процеси ремоделювання ЛШ. Встановлено, що 24-тижнева корекщя АГ у хворих на подагру комбшащею лозартану та лерканидитну достовiрно покращуе структурш показники ЛШ.
Ключов! слова: подагра, артер1альна гшертенз1я, ремоделювання л1вого шлуночка, лозартан, лерканидипш.
Робота е фрагментом НДР" Особливостi ремоделювання судин еластичного типу та рантх проявiв нефропати у хворих на есенщальну гтертензт у поеднанн з метаболiчним синдромом та тсултнезалежним цукровим дiабетом", № держреестрацн: 0110и002667.
В останн десятитття зафшсовано неухильний рют захворюваносп на подагру, що стала найбшьш частою причиною запального артриту у чоловшв старше 30 роюв, на долю яко! припадае вщ 0,1% до 1,7% загально! захворюваносп [8]. Зустр1чальшсть артер1ально! гшертензп (АГ) у хворих на подагру становить 25-50 %, а при поеднанш з компонентами метабол1чного синдрому - до 80 % [1]. Часта асощащя АГ з подагрою пояснюеться тими факторами, що подагра може бути як причиною розвитку АГ, так { И наслщком [6]. В першому випадков1 причиною розвитку АГ у хворих на первинну подагру е ураження нирково! паренх1ми з активащею ренш-ангютензин-альдостероново! системи, що е визначальним фактором у формувант вторинно! АГ [4, 9]. У другому випадков1, тривале лшування АГ з використанням д1уретик1в, низьких доз ацетилсалщилово! кислоти, а також гшертензивна нефропапя, що порушуе фшьтрацшну здаттсть нирок, е причинами розвитку гшерурикемп (ГУК) та машфестацп вторинно! подагри [2, 3].
Ремоделювання л1вого шлуночка (ЛШ) е законом1рним процесом перебудови архтектошки мюкарду у хворих з АГ, незалежно вщ причини !! розвитку. Особливоси структурних зм1н ЛШ у хворих з гшертошчною хворобою (ГХ) вивчеш достатньо, тому
