CC BY
0КВАЛ1Ф1КАЦШШ Р1ВН1 еВРОПЕЙСЬКОГО ОСВ1ТНЬОГО ПРОСТОРУ ТА СИСТЕМА ВИЩОÏ ОСВ1ТИ ЯК ОСНОВА ПЕРСПЕКТИВНИХ ШЛЯХ1В ВИКОРИСТАННЯ ДОСВ1ДУ СВРОПЕЙСЬ^ ОСВIТНЬОÏ СИСТЕМИ В УКРАШ1
Чорненька Ж.А.
Доцент кафедри соц1ально'1 медицини та оргашзаци охорони здоров'я ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет» Федорук В.О. Студентка 4 курсу ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет»
QUALIFICATION LEVELS OF THE EUROPEAN EDUCATIONAL SPACE AND HIGHER EDUCATION SYSTEM AS THE BASIS OF PROSPECTS FOR THE USE OF THE EXPERIENCE OF THE EUROPEAN EVALUATION SYSTEM IN UKRAINE
Chornenka Zh.A.
Associated Professor, Ph.D, Department of Social Medicine and Public Health, HSEE of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
Fedoruk V.O. Student of the 4-th course HSEE of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
Анотащя
У статп розглядаються науково-методичш тдходи до розвитку вищо1 освгга у европейських крашах, принципы використання европейських шновацшних технологш та можливють застосування ïx в Украшг Запропоновано напрями щдвищення ефективност викладання у вищих навчальних закладах шляхом фо-рмування ново! системи ввдносин у сферi тдготовки квалiфiкованиx спецiалiстiв.
Abstract
The article deals with the scientific and methodological approaches to the development of higher education in European countries, the principles of using European innovation technologies and the possibility of their application in Ukraine. The directions of increasing the efficiency of teaching in higher educational establishments are proposed through the formation of a new system of relations in the field of training of skilled specialists.
Ключов1 слова: европейська штегращя, Болонський процес, европейський освгтньо-науковий прос-пр, iнновацiйнi технологи.
Keywords: European integration, Bologna process, European educational and scientific space, innovative technologies.
Процеси европейсько1' штеграцп Украши охо-плюють дедалi бшьше сфер сустльно1 життедшль-носп й головним стратепчним завданням розвитку вищо1 освiти Украши на сучасному еташ е штегра-цiя вищо1 освгги Украши до европейсько1' освiтньоï системи в умовах приеднання до Болонського про-цесу.
Украша чiтко визначила орiентир на вхо-дження в освггаш простiр £вропи шляхом модерш-зацiï освiтньоï дiяльностi в контексл европейських вимог, всебiчного входження Украши в европейський полгшчний, економiчний i правовий простiр Указами Президента Украши затверджена Страте-пя штеграцп Украши до £вропейського союзу. За-побiгаючи можливим складнощам i враховуючи пе-рспективи цього прогресивного процесу, узгоджу-ючи та поеднуючи нацюнальш компоненти вищоï освiти з вимогами Болонсько1' декларацiï основ-ними напрямами культурно-освiтньоï i науково-те-хнiчноï штеграцп визначено впровадження европейських норм i стандарпв в освiтi, наущ i технiцi,
презентацiя i поширення власних культурних i нау-ково-техшчних здобуткiв у £С. Це сприятиме тд-вищенню в Украïнi европейсько1' культурно!' щен-тичностi та входження до загальноевропейського iнтелектуально-освiтнього та науково-техшчного середовища. Пiдписання Украшою Болонсько1' деклараций спрямовано1' на структурне реформування нацiональних систем вищо1' освiти й створення единого европейського освггаьо-наукового простору, вiдкривае один з напрямiв iнтеграцiï Украши в £в-ропу. Участь вищо1' освiти Украши в болонських перетвореннях мае бути спрямована на ïï перспек-тивний розвиток i набуття нових европейських оз-нак.
З шшого боку, Болонський процес е одним з найб№ш суперечливих напрямiв европейсько1' ш-теграцiï Украши. Ця суперечливють полягае в тому, що освггая реформа мае тенденцiю вiдбуватися нормативно-наказовим шляхом, у прискореному темпi, а не поступово, подекуди без врахування до-цiльностi саме таких методiв iнтеграцiï. Це вимагае
вщ ВНЗ виршення багатьох важливих завдань, основна мета яких полягае в пiдвищеннi якостi освгга до европейського рiвня, переорiеш'ацi! на сусшльш потреби i ринок пращ, покращення дiяльностi нав-чальних заклащв. Це потребуе структурних змiн у професшнш школ1, оновлення системи управлшня, прозоростi законодавчих та управл1нських ршень, модертзаци схеми фiнансування; залучення студента в процес управлiння навчально-виховним процесом у ВНЗ; розвиток академiчно! мобiльностi.
Болонський процес в Укра!ш офiцiйно розпо-чався 19 травня 2005 року з пiдписанням деклараци на Бергенськ1й конференций Болонський процес ви-ник як необхiднiсть об'еднання £вропи, його поши-рення на схвд i на прибалтiйськi кра!ни супроводжу-еться формуванням спiльного освггаього i науко-вого простору та розробкою единих критерпв i стандарпв у цiй сферi. Тому дощльно визначити його важливiсть для вищо! освiти нашо! кра!ни. Для Укра!ни це новi можливостi, пов'язанi з перспективою входження до загальноевропейського освгт-нього простору, а саме:
- визнання укра!нських дипломiв на мiжнарод-ному рiвнi;
- бшьша мобiльнiсть для студентiв та виклада-
чiв;
- спiльнi освiтнi та пошуковi проекти з евро-пейськими унiверситетами.
«Болонською декларащею» було задекларо-вано прийняття загально! системи порiвняльних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв, зокрема через за-твердження додатка до диплома; запровадження в уах кра!нах двох цикл1в навчання за формулою 3 + 2, при цьому перший, бакалаврський цикл мае три-вати не менше трьох рок1в, а другий, магiстерський - не менше двох рошв, i вони мають сприйматися на европейському ринку пращ якраз як освгтт i ква-лiфiкацiйнi рiвнi; створення систем кредитив ввдпо-вiдно до европейсько! системи трансферу оцшок, включно з постшним навчанням; сприяння евро-пейськ1й сшвпращ щодо забезпечення якостi освiти, розробка порiвняльних критерив i методiв ощнки якостi; усунення перешкод на шляху мобь льностi студентiв i викладачiв у межах визначеного простору. Слад зазначити, що штеграцшш процеси, як це неодноразово шдкреслюеться в установчих документах Болонського процесу, поеднано iз збе-реженням та розвитком власного нащонального досввду, культурно! спадщини кожно! кра!ни. Але орiентацiя на Болонський процес не повинна приз-водити до невиправдано! перебудови тих традицш вичизняно! освiти, як1 е нащональним надбанням укра!нсько! вищо! школи, зокрема широкий спектр i фундаментальний шдхвд до знань студентiв у га-лузi суспiльних наук, як1 формують свiтогляд молодо! людини та майбутнього фахiвця. Але як показуе сьогодення жодна з високорозвинених кра!н £в-ропи не збираеться швелювати власнi нацiональнi системи вищо! освгга в контекстi Болонсько! деклараци, чого в принципi й не вимагае Болонська де-кларацiя. Вона нацшена на iншi прiоритети: прозо-рiсть, вiдмiннiсть систем освiти, !х модернiзацiя у
контекст вiдповiдностi одна однiй з метою забезпечення академiчноi мобiльностi та досягнення бiльш високоi якостi на основi поеднання зусиль науки i освiти та плiдноi' спiвпрацi.
I саме тому постае значна шлькють проблем укрансько].' вищоi освiти у контексп Болонського процесу:
- нащональш системи освiти в европейських державах створювалися столiттями i, як правило, е достатньо консервативними,на вiдмiну вГд украш-ськоц
- надлишкова шлькють навчальних напрямiв i спецiальностей, вщповщно 76 та 584.;
- небезпека руйнування усталених традицiй i ушкальносп вiтчизняних освiтнiх систем;
- недостатне визнання та не до шнця зрозумше украшському суспiльству рiвня «бакалавр»;
- досягнення ушфжаци освiтнiх стандарта i програм, загальних принципiв Болонсько! деклараци у побудовi професшно].' подготовки фахiвцiв, що дае можливють отримати дипломи единого европейського зразка;
- загрозлива тенденцiя до зниження вмотиво-ваностi студента до навчання ^ як наслГдок, попр-шення якостi вищо! освiти;
- збГльшення розриву зв'язк1в м1ж сферою освгги i ринком працi;
- украшська система наукових ступенiв склад-нiша, порГвняно Гз загальноевропейською, це пере-шкоджае мобшьносл викладачГв Г науковщв в Ев-рот;
- гармошзащя Г адаитащя освгтшх програм, !х приведення у вадповаднють з загальноевропейсь-кими стандартами можуть призвести до ослабления автономносп Г свободи, чим так дорожать ушвер-ситети у всьому свт;
- вгдсутшсть ново! системи тдвищення кваль фГкаци та перешдготовки фах1вщв, яка б задоволь-няла сучасш потреби.
Тому дуже важливий загальноевропейський принцип «освгга через усе життя» поки що в умовах юшо! держави не може бути повною мГрою ре-алГзований. Зпдно з принципами Болонсько!' декла-рацii первинна вадповадальнють за яшсть одержува-них знань, умшь Г навичок лежить на кожному нав-чальному закладг а отже, саме ВНЗ, а в ньому -факультет, в складГ якого кафедра й окремий викла-дач несуть персональну вадповадальнють разом зГ студентами за свою дисциплГну та рГвень и за-своення. Так що все визначають змют та форми Г методи навчання, !х вибГр, модершзащя Г вдоскона-лення. Переход на кредитно-модульну систему навчання, за Болонською декларащею, дозволяе максимально яшсно засвоювати навчальний матерГал за мшмальний термш, використовуючи структурно-лопчний виклад найскладшших Г найважливших елемента знань лопчними частинами - модулями.
Управлшня розвитком Г шдтримка вищо! освгга з боку урядГв европейських краш грун-туеться на систематичному мониторингу та викори-станш рiзноманiтноi iнформацii: про потребу у шдготовщ кадрГв рГзно! квалГфГкаци; чисельнють
населения, галузеву структуру економши та про-фесiйний склад робочо! сили; пропозицп системи освiти, ресурси рiзних типiв i рiвнiв навчальних за-кладiв; передбачувану тривалiсть навчання; напов-нюванiсть груп, к1льк1сне спiввiдношения викла-дачiв вищих навчальних закладiв та студенпв, нав-чальнi програми, рiвнi квалГфГкаци, навантаження та оплату викладачiв; про ефективнiсть викори-стання ресурав у системi вищо! освiти. Асощацд роботодавцiв беруть активну участь у виробленш та реалГзацп державно! полтики щодо пiдготовки персоналу, вивчають потреби та можливосп пра-цевлаштування, рiвень розвитку виробництва, еко-номiчнi, сощальш та культурнi завдання освiти. Таким чином, професшна освiта в европейських кранах е гнучкою та, водночас, штегрованою структурою, яка використовуе найбГльш ефективнi варiанти професiйноi подготовки. Безперечно, система вищо! освгга Украши теж потребуе онов-лення, приведення у вiдповiднiсть до потреб сус-пiльства, модершзацп матерГально-техшчно! бази.
Серед цшого ряду проблем, як гальмують входження украшсько! освiти в европейський освiтнiй простiр е також питання тдготовки нау-ково - педагопчних кадрiв. 1снуе необхiднiсть шдтримки молодих науковцiв шляхом надання кра-щим iз них грантiв для наукового стажування за кордоном.
Реформування й удосконалення системи освгга i навчання та дiяльнiсть у напрямi набли-ження до стаидартiв Г практики £С передбачае так1 основш ди:
- адаптацш стандарпв вищо! освгга до укра!н-ського сустльства;
- залучення представник1в защкавлених соща-льних партнерГв до учасп у реформГ системи вищо! освгга;
- проходження вишами мiжиародно! акредита-
цщ
- вивчення можливостей розвитку людського кашталу в Украшц
- розширення можливостей молод1жного об-мГну та навчання молодих науковщв.
Освпня система Укра!ни поки що мало прида-тна для того, щоб готувати досвгдчених Г квалГфГко-ваних кадрГв для сучасного ринку пращ. Виршення ще! проблеми вимагае суттевих змш у тдходах до навчання, структури Г змюту навчального процесу ВНЗ, мотивованого навчання студенпв Г, нарешп, вадповадшсть здобутих студентами знань до попиту з боку роботодавщв.
Введення, наприклад, двох циктв навчання для украшсько! освгга не може бути самодостат-ньою метою, бо не може сформулювати вГдповгдь на вищезазначеш проблеми. Тим бГльше, що за да-ними довгдника ЮНЕСКО в самш £вроп з десяти кра!н, яш характеризують вгдомГ вам освпш мо-делГ вищо! освгга, стутнь бакалавра мають тшьки три кра!ни, а стутнь мапстра - тшьки чотири.
Це означае, що входження Украши до Болон-ського процесу мае комплексш перешкоди:
1. структура системи освпшх рГвшв;
2. яшсш змши в навчальному процесц
3. змютовне наповнення навчальних програм ввдповщних освiтнiх рiвнiв.
Якщо брати за основу два цикли навчання, то тут ми стикаемося з проблемою недооцшки такого освпнього рiвня як бакалавр - як з боку студенпв, так i з боку працедавщв. В цiлому, для захвдних освiтнiх систем рiвень бакалавра е вже достатшм для того, щоб випускник вважався спецiалiстом у сво!й сферi i мав змогу займати ввдповвдну вироб-ничу позицiю. Для Укра!ни квалiфiкацiйний рiвень бакалавра на побутовому рiвнi (та навiть на ствбе-свдах з працедавцями) сприймаеться як незак1нчена вища освiта.
Не краще складаеться ситуацiя i з рiвнями ма-гiстра i спещалкта.
В результатi, намагаючись формально набли-зити нашу систему до европейських вимог ми певним чином !! заплутали, не змшивши змiстовно! частини навчальних плашв.
Важливо усвiдомити також те, що розв'язання комплексу завдань, пов'язаних з приеднанням Укра!ни до Болонського процесу, до европейського освггаьо-наукового простору на основi пiдготовки майбутшх професiоналiв знаходиться у площинi ршень, спрямованих на новий iнновацiйний, нау-ково-технологiчний розвиток Укра!ни. Це необ-хвдно сприймати як нову фшософш освггаьо! дiяльностi, новi принципи оргашзацп навчального процесу, новий тип вщносин мiж викладачем та студентом та, зрештою, як новi технологи опа-нування знань i повна прозорють навчального процесу.
Уведення довгостроково! стратегй' мо-дернiзацi! всiе! системи вищо! освгга вимагае за-стосування яшсних iнновацiйних технологiй з урахуванням вимог та потреб iнформацiйно-освiче-ного сустльства. Саме тому, важливим моментом реструктуризаци навчального процесу ВНЗ Укра!ни - е запровадження iнновацiйних освгтянсь-ких технологiй, рiшення цього завдання спрямо-вано на :
• перехвд вщ традицiйного викладання ма-терiалу до нових iнтерактивних форм i методiв навчання, орiентованих на формування творчо! особи-стостц яка вмiе поеднувати в рГзних варiантах тео-ретичнi завдання, шуковГ здобутки з вирiшенням питань, яш виникають на практицi;
• шдвищення творчого потенцiалу й активностi студенпв тд час аудиторних (семiнарських) занять шляхом упровадження дшових i рольових ^ор, Нового проектування, «кейс-методiв», 6рГФшг-семiнарiв, вiдеотренiнгiв тощо;
• посилення мотиваци студентiв до самостiйно! роботи з метою поглиблення знань i здобутих вмшь та навичок;
• впровадження програми нас^зно! комп'ю-терiзацi!' навчального процесу та створення комп'ю-терних систем його шдтримки;
• скорочення аудиторних занять за участю викладача та штенсифжащя самостiйно!' роботи навчального процесу при наданш повного обсягу знань i пiдвищеннi якосп освгга;
• розробку штерактивних методiв у комплекс навчально-методичного забезпечення дисциплiни тощо.
Розробка та застосування iнновацiйних техно-логiй навчання в умовах приеднання Укра!ни до ев-ропейсько! освггаьо! системи, а також дiагностика якосп знань у вищих навчальних закладах мають носити системний характер. Це дозволить забезпе-чити взаемозв'язок мiж усiма елементами навчаль-ного процесу, пiдвищить рiвень його керованостi та навчально-методичного забезпечення.
Безумовно, при розумнш оргашзацп запро-вадження нових iнновацiйних технологiй навчання можна очiкувати значних позитивних результапв, а саме:
• покращити навички самостiйно! роботи;
• удосконалити планування свого часу;
• зацiкавити та поглибити знання за напря-мами, як найбiльше цiкавлять студентiв;
• проводити систематичний контроль якостi знань студенпв.
Вiдповiдно виконання умов Болонського процесу не може розв'язати для Укра!ни бшьшу ча-стину освiтнiх проблем, але воно може стати за-гальною рамкою для цих перетворень. Перехвд на Болонську систему е тривалим та складним проце-сом,але !! запровадження вже й зараз дае позитивш результати. Введения безвiзового режиму вже на сьогодшшнш день дозволяе створити единий ринок пращ вищо! квал1фГкащ!, забезпечуе мобiльнiсть викладачiв i студентiв,надае можливють пра-цевлаштування за кордоном за рахунок стандарти-зацй' ступенiв вищо! освгга та, вiдповiдно, ди-пломiв. У той же час паралельно вГдбуваеться зрос-таиия рiвия конкуренцй' на ринку освгтшх послуг, що змушуе унiверситети пол1пшити свiй iмiдж шляхом тдвищення якостi освiти i бути спро-можними забезпечити рiвень знань, яш гарантують студенту в майбутньому працевлаштування на ев-ропейському ринку пращ. 1нтегращя укра!нсько! вищо! освгга у европейський та свiтовий освпнш
проспр можлива лише за умов реформування та модершзащ! подготовки спецiалiстiв у вищих навчальних закладах кра!ни в контексп Болонського процесу. Сучасна Укра!на мае ва шанси вклю-читися у цей процес i встигнути трансформувати власну освиу за свгговими стандартами i стати по-вноправним партнером в единому европейському освиянському простора
Список лггератури
1. Дмитриченко М.Ф. Болонському процесу -альтернативи немае // 64 науково- практична кон-ференщя науково-педагопчних пращвнишв, аст-ранпв, студенпв та структурних щдроздшв ушве-рситету. - К.: НТУ, 2009. - с. 347-352.
2. Журавський В.С., Згуровський М.З.Болон-ський процес: головт принципи входження в £вро-пейський проспр вищо! освгга // «Освгга». - 2010. -№ 34. - с. 25-29.
3. Оболенський О. Ю. Системний анал1з га-лузГ державного управлшня (сфера освгга) // Про-блеми освгга. - 2011. - N° 2. - Ст. 39.
4. Основш засади розвитку вищо! освгга Ук-ра!ни в контексп Болонського процесу.Ч.3. (Досвщ ТНПУ Гм. В.Гнатюка ) / За ред. В.В. Грубшка. -Те-рнотль:Вид.ТНПУ Гм В.Гнатюка, 2005.-С.207.
5. Сущенко В. Проблемш питання реформування правничо! освгга в Укра!ш в контексп Болонського процесу // «Освгга». - 2010. - № 5. - Ст. 1015
6. Яблонський В. Укра!нська вища школа i Болонсьш стандарта // «Освгга». - 2011. - № 34. - Ст. 8-11.
7. Язвшська О.М. Застосування шновацшних освиянських технологш в контексп запровадження кредитно-модульно! системи оргашзацп навчаль-ного процесу // 63 науково- практична конференщя науково-педагопчних пращвнишв, аспранив, студенпв та структурних щдроздшв ушверситету. -К.: НТУ, 2008. - Ст. 347-349.
