CC BY
9
Науковий вкник, 2006, вип. 16.3
УДК378.14:744:515 Доц. Г.А. Матвеева, к.п.н.; доц. В.1. Степанишин,
канд. техн. наук - НЛТУ Украти
РЕФОРМУВАННЯ НАЩОНАЛЬНО1 СИСТЕМИ ОСВ1ТИ УКРА1НИ
Розглянуто питання реформування нащотальнох системи осв1ти Украши вщпо-вiдно до критерпв концепци загальноевропейських стандартiв освiти.
Ключов1 слова: освiта, диплом, реформа, Болонський процес.
Doc. G.A. Matveeva; doc. V.I. Stepanyshyn - USUFWT Reformation of Ukrainian national education system
The question of reformation of Ukrainian national education system is considered according to criteria of conception of pan-european educational standards.
Keywords: education, diploma, reform, Bologna process.
У сучасних умовах глобашзаци умовно-поступального сощально-еконо-м1чного розвитку краши великого значения набувае л1квщшсть трудових ресур-шв та конвертовашсть диплом1в про освггу, що сприяе мобшьносп людського катталу за наявносп документа, який тдтверджуе яюсть знань особистосп.
Ще у 1949 р. Радою Свропи було прийнято Конвенцда про захист прав людини i основних свобод, в тому числ1 i прав на освггу. З того часу робляться послщовш кроки до створення загальноевропейського освiтнього простору. Радою Свропи приймаеться ряд Конвенцш, а саме: про е^вален-тнiсть дипломiв, якi надають доступ до ушверсшепв (1953 р.), про е^ва-лентшсть перiодiв навчання в унiверситетах (1956 р.), про академiчне визнан-ня ушверситетських квалiфiкацiй (1959 р.), про визнання куршв навчання, дипломiв i звань з вищоi освiти у державах европейського регюну (1979 р.), про загальну еквiвалентнiсть перiодiв навчання в ушверситетах (1990 р.).
Сьогодш до участi у Болонському процес залучено 40 краiн. Украiна робить послщовш кроки з метою входження до Болонського процесу, набли-жаючи стандарти вищоi освiти держави до загальноевропейських стандарт вищоi освiти.
Проблеми реформування освгга у свiтлi входження Украши в Бо-лонський процес розглядалися на загальноукрашських громадських слухан-нях у 2004 р., зокрема, спшьна нарада представниюв освiтнiх закладiв i освь тянських громадських органiзацiй Захщного регiону Украши, що вiдбувалася у Львовi у квiтнi 2004 р., напрацювала комплекс пропозицiй-рекомендацiй стосовно концепцп штеграцп нащонально! системи освiти в Свропейський простiр (Болонський процес).
Метою цих загальноукрашських громадських слухань стало створен-ня концепцп штеграци нащонально! системи освiти в европейський та свгго-вий простiр за умови збереження традицш нащонально! освiти.
Пщкреслюючи актуальнiсть проблеми реформування освiти в УкраАт, учасники слухань наголошували на вихованш у молодi любовi до отчого краю, рщного народу, шанобливого ставлення до пам'яток духовно! i матерь ально! культури у закршленш внутршньо! потреби збереження нацiональних i духовних традицiй, у вмiннi вiдстоювати власнi i державнi iнтереси та природное' штеграци в европейське та свггове культурне средовище, що забезпе-чилось би тiльки всеперемагаючою любов'ю викладацького складу навчаль-них закладiв до вЫе! молодi, знанням тих предме^в, що забезпечують свщо-ме оволодiння молоддю майбутнiм фахом, нездоланним тертнням i життера-дюною енергiею та оптимiзмом учасникiв навчального процесу в оргашзаци цього навчального процесу з тим, щоб шдготувати молодь до найскладнiших варiативних ситуацш, що поставить перед нею життя.
На слуханнях розглядались проблеми ре^заци таких завдань: вступ до Болонського процесу; оптимiзацiя мережi вищих навчальних закладiв; га-лузевий стандарт вищо! освiти; контроль за якiстю освгги; кадрова пол^ика; атестацiя педагогiчних кадрiв; здобуття освiти на основi державного замов-лення (вища освiта); сощальний захист студентiв; матерiально-технiчне за-безпечення освптах закладiв; проблема формування нащонально! елiти; ви-ховний процес.
Так, наприклад, у роздш "Вступ до болонського процесу" йдеться про: створення системи неповних коледжiв, випускники яких матимуть змогу продовжувати навчання в одному iз вищих навчальних закладiв, з якими ос-таннш уклав угоди; впровадження осмислено! системи здобуття бакалаврами мапстерського ступеня; з'ясування ролi ВНЗ першого рiвня акредитаци у державi (кого будуть готувати, яка подальша доля таких фахiвцiв); набiр сту-денпв на базi дев'яти- чи дванадцятирiчноl освiти (за умови набору студенев на базi дванадцятирiчноl освiти виникае проблема зайнятост педагогiчних працiвникiв, що навчали студентiв, набраних пiсля дев,ятирiчноl освiти); про проблему вищих навчальних закладiв третього рiвня акредитаци (у зв'язку з лiквiдацiею пiдготовки освггаього ступеня "спещалют" чи дозволено буде таким закладам готувати магiстрiв: якщо нi - то це призведе до скорочення контингенту студенев, оскшьки при переходi до двоступеневого рiвня освiти один курс буде вщсутнш); втрати у педагогiчних ВНЗ друго!, паралельно! спецiальностi (оскiльки присвоення освггаього ступеня "спещалют" вщбува-лося шсля закiнчення п'ятого року навчання, враховуючи ще й те, що не вс бакалаври матимуть змогу здобувати стушнь магiстра у педвузах).
280
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.3
У роздiлi мОптимiзацiя мережi вищих навчальних закладiв" зазначало-ся, що завдання оптимiзацiï мережi вищих навчальних закладiв полягае в тому, щоб у законодавчому порядку визначити оптимальш умови, необхiднi для вiдкриття та функщонування навчальних закладiв, в основу яких поклас-ти: потребу кадрiв у регiонi (державi); мiнiмальну кшьюсть дiтей (студентiв); вiдповiдний вiдсоток ошб з певним рiвнем квалiфiкацiï (за основним мюцем працi); дотримання вщповщних нормативних вимог щодо площi навчальних аудиторш з розрахунку на одну особу (студента); дотримання вщповщних нормативних вимог щодо створення установ, фiлiалiв та вщдшень. Учасники слухань наголосили на тому, що необхщно:
• розробити систему оргатзаци роботи освгтшх установ р1зних форм власностц
• розробити систему тестувань з метою виявлення ступеня штелектуального розвитку, намагаючись вт1лити у практику диференц1йований тдмд у навчант i вихованн1;
• забезпечити наступнiсть змiсту дошкiльноï, початково1, середньо1 та вищо1 освiти;
• створити комплекси навчальних закладiв ввдповвдно до регiональних потреб.
У роздш "Галузевий стандарт вищоï освгти" наголошуеться на приведены нормативноï i варiативноï складовоï змюту освгти вщповщно до евро-пейських стандартiв, на основi чого необхiдно перебудувати навчальш плани та програми освiтнiх закладiв, скоротити певнi дисциплiни (можливо за раху-нок 1'хньо1' iнтеграцiï) та створити систему мтмуму обов'язкових знань, умшь та навичок. Роздiл "Контроль якост освiти" вимагае створення неза-лежно1' атестацiйноï (акредитацiйноï) агенцiï, яка зобов'язана рейтингувати ВНЗ визначивши вщповщшсть до державних та мiжнародних стандар^в на-цiональноï системи лiцензiйних юпшгв у вищих навчальних закладах. У роздш "Кадрова полiтика" наголошуеться на створенш системи державних стандарт до керiвникiв вiдповiдних структурних шдроздшв та реоргашза-цiï всiеï системи шдвищення квалiфiкацiï тощо. У роздш "Атестащя педаго-гiчних кадрiв" говориться про створення системи незалежних громадських рад (атестацшних комiсiй), що обиратимуться при виборах до мюцевих рад (европейський стандарт), яких надшити правом атестаци освiтнiх закладiв, ix керiвникiв та проведення конкурсiв на замщення вакантних посад, а також переатестаци тих педпрацiвникiв, якi працюють не за фахом та розроблення системи диференцшовано1" доплати пращ за висою досягнення. Роздш "Здобуття освгти на основi державного замовлення (вища освiта)" пiдкреслюе, що сьогоднi можемо вести мову про здобуття осв^и за кошти державного бюджету, а не державного замовлення. Випускники трудовлаштовуються без державного скерування, при цьому велика кшьюсть працюе не за здобутою спе-щальшстю. Це свiдчить про те, що на рiвнi держави замовлення об'ективно не дослiджуються, не проводиться науково-обгрунтований монiторинг, а це, своею чергою призводить до надлишку одних спещалю^в i вiдсутностi ш-ших та величезних затрат бюджетних асигнувань; за кошти державного бюджету повинш вчитися обдароваш i соцiально незахищеш студенти, що i сти-мулюватиме успiшне навчання. У протилежному випадку студент втрачае право навчатися за рахунок держави, якщо у державi створюеться система здобуття освгти на основi ïï замовлення, то повинна функщонувати система вщповщальнос^ за брак ^дрГв i нерацiональне використання бюджетних
коштiв. Роздш мСоцiальний захист студентiвм вимагае створення системи довгострокового iндивiдуального кредитування для навчання, системи креди-тування матерiально-побутового забезпечення, спiвпрацi iз Центром зайня-тостi. Роздiл мМатерiально-технiчне забезпечення освггшх закладiвм говорить про те, що необхiдно кардинально покращити матерiальну базу освггшх зак-ладiв, розробити систему стимулювання пiдприемств рГзних форм власност для забезпечення матерiальноi шдтримки освгтшх закладiв. Роздш "Проблема формування нацюнально1" елГти" наполягае на з,ясуваннi сут поняття обдаро-ваностi, на основГ чого створенi системи вщбору i роботи з обдарованими особистостями, забезпечивши 1'хне виховання i навчання за рахунок держави та системи стимулювання пращ педагопчних пращвниюв з такою категорiею молодих людей. Безперечно, навчальний процес не можна вiдривати вгд ви-ховного, тому в роздш "Виховний процес" йдеться про здшснення на нащ-ональнiй i християнськш основГ навчання i виховання, що мали б забезпечу-вати навчальш програми вЫх освптах предметiв.
У травш 2005 р. у норвезькому мГстГ Бергенi на конференцii мшютрГв краш Свропи, вiдповiдальних за сферу вищо' освГти, ухвалили рiшення про приеднання Украши до Болонського процесу. Делегащя Украши на чолГ з мь шстром освГти та науки Сташславом Нiколаенком шсля пiдписання вщповщ-них документiв працювала разом з учасниками форуму з шших краш Свропи над визначенням прiоритетiв у процес створення единого европейського простору вищо' освГти до 2010 р.
Основними принципами Болонського процесу стала автономiя ушвер-ситетiв, вiдповiдальнiсть освГти перед суспшьством, формування европейського простору вищо' освгти одночасно та паралельно зГ створенням европейського простору наукових дослщжень, шдтримка та розвиток традицiйноi рГзномаштностГ европейськоi освГти з точки зору мов, нащональних систем, шститутГв, орiентацii профшв шдготовки та навчальних плашв, яюсть як фундаментальний принцип освГти, сумюшсть навчальних програм з евро-пейським ринком пращ тощо.
Враховуючи наведене вище та ознайомившись з шформацшним мате-рГалом "Модершзащя вищо' освГти Украши i Болонський процес", на засщан-нях кафедр ушверситету обговорено основш завдання, принципи та докумен-ти, прийнят в рамках Болонського процесу, створено робочГ групи з шдготовки i запровадження КМС ОНП. Виходячи з того, що освГта е академГчною та професшно спрямованою, кафедри пропонують певш заходи, як могли б забезпечити навчальний процес в ушверситет науковою, навчальною та нав-чально-методичною лГтературою, науково-лабораторною базою, засобами контролю знань студенпв.
Лггература
1. С1корський П.1. Кредитно-модульна технология иавчаиия: Навч. посiбиик. - К.: Вид-во Свроп. у-ту, 2004. - 126 с.
2. Матер1али м1жрепонального форуму Блоку "Наша Украша". " Осв1та i наука - стра-тепчний резерв Украши". 3 квгтня 2004 р. м. Льв1в.
3. Льв1вська газета 20 травня 2005 р. № 88(654). - С. 3.
282
Збiрник науково-техшчних праць
