CC BY
35
© Пкас О. Б. УДК 613.84 Шкас О. Б.
КУР1ННЯ ЦИГАРОК СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця (м. КиГв)
ppikas@ukr.net
Дослщження е фрагментом планово! науково-до-сл1дно! роботи Нац1онального медичного уыверсите-ту 1мен1 О. О. Богомольця МОЗ Укра!ни «Поширен1сть, кл1н1чний переб1г та насл1дки л1кування туберкульо-зу серед груп пщвищеного ризику захворювання» (№ державно! реестрац1! 0108 и 003090).
У сучасних умовах цигарки розглядаються як нар-котичн1 речовини, адже з кожною випаленою цигаркою людина отримуе певну дозу нкотину, яка з часом викликае залежн1сть орган1зму I розвиток наркоман!!. За даними наукових дослщжень доказано, що цигарки е наркотиками [30]. Сила нкотиново! залежност1 досить велика, адже 50% хворих, як1 перенесли ш-фаркт м1окарда чи резекцю легень, повертаються до кур1ння.
Кур1ння цигарок серед населення щороку зрос-тае: у 90-их роках воно вщм1чалось у 2,6% непрацез-датних ос1б, у 2020 роц1 прогнозують його зростання до 19% ос1б. У св1т1 нал1чуеться бшя 1,3 млрд. людей, що курять [31], у кра!нах СНД - бшя 29% дорослого населення, у кра!нах бвропи - до 28%. Велика по-ширен1сть кур1ння серед чолов1к1в в1дм1чаеться у Лат-вп, Естон1!, Польщ1, Молдов1, Туреччин1, в Укра!н1. Найб1льше курц1в серед чолов1к1в у П1вденн1й Коре! (68%), а серед ж1нок - у Дани (37%) [10]. Середньо-св1тове споживання тютюну становить 1650 цигарок на людину в рк [7]. Важливо вщм1тити, що населення Укра!ни складае 0,85% в1д населення Земл1, а 1,5% свггово! продукц1! тютюну використовуеться в Укра!н1. За споживанням цигарок Укра!на пос1дае 17-е м1сце у свт.
За даними 1нформац1йного центру з проблем алкоголю, кур1ння I наркотиюв в Укра!н1 19 млн. ос1б курять цигарки, вк яких 15 рок1в I старом (40%) (з них 34% курять щодня, 6% - час вщ часу), що е найвищим показником серед кра!н бвропи. За останн 10 рок1в споживання цигарок серед населення збтьшилось у 5 раз1в [5]. У третини курц1в стаж кур1ння становить б1льше 20 роюв, у 19% - 6-10 роюв; 37% опитаних ос1б викурюють 16-20 цигарок за день, 33% - 6-10 цигарок [9].
В Укра!н1 курить кожен другий чоловк I кожна п'ята ж1нка. Поширенють кур1ння серед ж1нок у 2005 роц1 становила 20% (найвищий показник у кра!нах СНД) [7]. За останн роки к1льк1сть курц1в серед ж1нок в Укра!н1 зросла у 3 рази [5].
За даними ВООЗ у свт в результат! куршня щор1чно помирають близько 4-5 млн. ос1б [5,22], до 2030 року цей показник може сягнути 10 млн. ос1б [5]. За даними ВООЗ 18% ус1х смертельних випад-к1в в Укра!н1 викликано кур1нням тютюну (31% серед чоловшв та 6% серед жшок) [3]. Загалом в Укра!н1 вщ негативних насл1дк1в кур1ння помирають бтьше
100 тис. ос1б (13% загально! смертност1) [5]. Б!пь-ш1сть смертей, пов'язаних 1з кур1нням (70%), виникае у людей вком 35-69 роюв [15].
Поширен1сть кур1ння серед л1кар1в е меншою (20%), н1ж серед !х пац1ент1в (39,8%) [14]. Поширенють тютюнокур1ння серед л1кар1в-чолов1к1в у Киев1 е б1льшою (43,1%), н1ж у 1нших кра!нах св1ту (1спа-н1я - 37%, Н1меччина - 29%, Швец1я - 6%, Велика Бритаыя - 8%), а серед л1кар1в-ж1нок - меншою (9%). 12,9% л1кар1в курять щодня; найвищий р1вень щоденного кур1ння спостер1гаеться серед х1рурпв-онколог1в (30,2%). Найчаст1ше л1кар1 курять10 цигарок на день (35,0%). Куршня 20 I бтыше цигарок на день серед л1кар1в складае 22,1%, менше 10 цигарок на день - 25,9%. Бтьшють курц1в (52,4%) палять цигарки понад 10 роюв, третя частина - понад 20 роюв. Основними причинами куршня були антистресовий ефект (29,0%), наявнють нкотиново! залежност1 (15,3%), для релаксаци (8,1%), для зменшення ваги (8,1%) [14].
За даними ВООЗ хотти б покинути курити в1д 39% до 59% курц1в, з яких 52% чолов1к1в та 46% жшок вва-жають за доцтьне зробити це за допомогою л1кар1в, але т1льки 18% чоловкв та 21% ж1нок отримують ре-комендац1! в1д л1кар1в щодо припинення куршня.
Вивчений склад тютюнового диму I мехаызм токсично! дм його компонент1в [13]. У дим1 цигарок мютиться б1ля 1900 компонент1в, пщ впливом яких можлива токсична, мутагенна та канцерогенна д1я на оргаызм людини [24]. До його складу входять нко-тин, ам1ак, п1римщинов1 основи, д1оксин, оксид вуг-лецю, с1рководень, ц1ан1ди, оцтова й мурашинна кис-лоти, пол1феноли та шш1 токсичн1 речовини. У склад1 цигаркового диму виявлен також частинки нкелю, кадм1ю та полон1ю. З кожним затягуванням димом в орган1зм людини надходить дуже багато шк1дливих речовин (зокрема, нкотин, оксид вуглецю I кадм1й).
При рост1 тютюн активно поглинае велику к1льк1сть кадм1ю. Одна цигарка мютить близько 1 г тютюну та вщ 1,2 до 2,5 мкг кадмю. При викурюванн вс1х сигарет, цигарок I трубок свггу в навколишне середовище вид1ляеться в1д 5,7 до 11,4 т кадмю, який потрапляе в леген1 курц1в I некурц1в. У курц1в кадм1й сприяе пщви-щенню кров'яного тиску, порушенню функц1! нирок та появ1 хвороб леген1в I кюток. При потраплянн1 кадм1ю в оргаызм людини (через дихальн1 шляхи) пщвищу-еться небезпека виникнення раку легеыв. Вдихан-ня пов1тря протягом 8 год. при концентраци кадмю 5 мг/м3 може призвести до смерт1. В одн1й пачц1 (20 цигарок) мютиться 100 мг нкотину, 32 мг ам1аку, 0,8 мг синильно! кислоти, 0,4 мг оксиду вуглецю та багато шших речовин [13]. Одноразова доза нкоти-ну 30-120 мг, що складае в середньому 1 мг на 1 кг
маси тта, е смертельною для оргаызму людини. Помiдори, картопля, баклажани i чорний чай можуть бути джерелом нiкотину [18]. Проте ктькють нкоти-ну, спожита з 1жею, е мiзерною порiвняно з ктькютю, отриманою при пасивному курЫы [18,27].
У кiмнатi, де курять, концентрацiя нiкотину ста-новить вщ 8 до 20 мг/м3 повгтря; у кiмнатi, де курiння заборонене, його концентра^я складае 0,3 мг/м3 повггря [18]. Пасивне й активне курЫня однаково негативно впливае на здоров'я людини. Активы i пасивн курцi вдихають однакову ктькють токсиыв [16,19,20]. Цигарковий дим мютить ряд реактивних хiмiчних компонент, якi можуть подразнювати слизовi оболонки очей i верхнiх дихальних шляхiв та викликати запаль-ний процес у них. Тому пасивн курц страждають вiд хвороб очей i зуду, чихання, кашлю та насморку, хвороб горла, задишки та охриплост голосу. У багатьох iз них вiдмiчаються функцiональнi порушення шлунка, головокружiння та головний бть, якi можуть тривати протягом 24 годин [21].
Поширенють курiння корелюе з виникненням ле-геневих захворювань i смертнiстю вiд них. КурЫня тютюну е основною причиною появи хвороб i перед-часно! смерт вiд них у розвинених кра1нах та висту-пае фактором ризику бiльш нiж для 20 хвороб (майже 75%) у структурi причин пщвищено! смертностi на-селення. Майже половина людей, як курять цигарки, помирае передчасно, з яких бтьшють смертей зустрiчаеться в середньому i похилому вiцi. Курiння цигарок скорочуе тривалють життя 35-рiчноI жЫки на 5 рокiв, а 35^чного чоловiка - на 7 роюв [17,31] та е основною причиною смерт вiд iшемiчноI хвороби серця, раку легень i хронiчних захворювань оргаыв дихання. В УкраIнi у бтьшо! половини випадкiв (53%) смерть вщ раку у чоловiкiв викликана курiнням [3].
Згiдно даних лггератури пiсля припинення курн ня англмськими лiкарями смертнiсть серед них зни-зилась майже на 13%, а через 10 роюв пiсля початку експерименту - на 38% (серед Ыших професiй вона зросла на 97,8%). Сьогодн в АнглiI курять менше 30% лiкарiв (ранiше курили 75%) [5].
Отже, палЫня цигарок помгто скорочуе життя людини (вщ 3 до 8 рокiв), викликае склероз судин i стае одним з найважливших факторiв, що пщви-щують ризик серцево-судинних хвороб, iнфаркту мюкарда, ппертони, стенокардiI, захворювань арте-рм серцевого м'яза i мозку, Ысульту. Для курцiв iмо-вiрнiсть виникнення шфаркту е удвiчi вищою, ыж для некурцiв. У курцiв рiзко пiдвищена частота захворювань дихальних шляхiв, якi щорiчно убивають десятки тисяч людей та калiчать ще бiльшу !х кiлькiсть [1].
За даними лггератури 100 спожитих цигарок до-рiвнюе тривалостi роботи протягом року з токсич-ними речовинами, як здатнi сприяти розвитку зло-якiсних пухлин. За один рк у легенi запеклого курця потрапляе близько 1 кг дьогтю тютюну, до складу якого входить один iз радюактивних елементiв - по-лонiй. Людина, яка викурюе в день одну пачку цигарок, одержуе дозу опромЫення в 3,5 рази бтьшу за дозу, прийняту мiжнародною угодою iз захисту вщ радiацi,i.
Тютюновий дьоготь сприяе розвитку злоякю-них пухлин шлунка, шюри та органiв дихання. 1снуе зв'язок мiж споживанням тютюну i раком легень. Час-
тота виникнення раку легень у чоловшв займае друге мюце (пюля раку шлунка) серед злоякюних пухлин. На початку ХХ1 столiття рак легень займав останне мюце серед пухлинних захворювань. Курщ що вжи-вають бiльше одые! пачки цигарок у день, занедужу-ють раком легень у 20-30 разiв частiше, нiж не курцг Аналогiчна тенденцiя вiдмiчаеться й вщносно смерт-ностi вiд раку. 90% уЫх злоякiсних пухлин у легенях виникае у курщв. Осiб, що курять понад 15 роюв при щоденному використаннi бiльше 15 цигарок вщно-сять до групи пщвищеного ризику щодо захворювань на пухлини. У хронiчних курцiв злоякiснi пухлини ви-никають не тiльки в легенях, а також у ротовм порож-нинi, гортанi, стравоходi, пщшлунковм залозi, сечо-вому мiхурi, шлунку та кишкiвнику [25,28].
Палiння тютюну е дуже поширеним серед пщ-лiткiв та дiтей, якi все бтьше набувають дано! звич-ки, що особливо хвилюе навколишых. Кожна третя дитина 12-14 роюв i кожна друга дитина старша за 15 роюв палить цигарки. У пщштковому вiцi дуже швидко виникае звикання до споживання цигарок. Бiля 80% людей починають палити цигарки у вщ до 18 роюв. При тзншому початку палiння цигарок юнуе менша вiрогiднiсть виникнення тютюново! залежност [2,6,26,27].
Встановлений зв'язок курiння з наявнютю психо-логiчних проблем [4], яким сприяють стреси (приводить до психолопчних травм), неврози (приводять до нав'язливих дм), стиль виховання в Ым'1 [11], осо-бливостi фiзiологiчного i психологiчного елементiв розвитку [12].
На виникнення захворювань впливае як активне, так i пасивне куршня. Пщ вплив тютюнового диму, в результат курiння сво!х батькiв чи шших членiв ро-дини, дуже часто потрапляе дитяче населення [29]. Компоненти цигаркового диму сприяють зниженню порогу бронхоспастично! дм бронхiв та формуванню !х гiперреактивностi [13,20,23], тому дiти, якi ростуть у Ым'ях курцiв, дуже часто страждають вщ шфек-цiй дихальних шляхiв: у них порушуеться загальний стан (посилюються приступи, збтьшуеться ктькють i доза застосування гормональних препара^в, зрос-тае ктькють виклиюв щодо надання невщкладно! допомоги) та зростае показник захворюваност на бронхiальну астму. Пасивне курЫня дiтей щорiчно зумовлюе 500 тис. додаткових вiзитiв до педiатра з приводу бронхiальноI астми та 1,3 млн. вiзитiв iз приводу кашлю. Воно сприяе виникненню пневмони (115 тис. випадюв), бронхiту (260 тис. випадюв) i го-строго середнього отиту (2 млн. випадюв), приско-рюе проведення тонзилектомiй та аденощектомм (14 тис. випадкiв), а також тимпанотомм (5200 ви-падкiв) [19,20,23].
Таким чином, тютюнопалшня це одна iз важливих проблем охорони здоров'я в Укра1ы i усьому свт, оскiльки воно широко поширене i доступне. Однаково шкщливо дiе на органiзм активне i пасивне курЫня, яке пiдривае здоров'я людини та загрожуе II життю. Тому ефективна боротьба з тютюнопалiнням повинна передбачати загальнонацюнальну систему адмЫг стративних, сощальних, психологiчних, економiчних, полiтичних ^ насамперед, виховних заходiв, що змен-шить ризик для здоров'я i посилить формування здорового та активного способу життя.
Л^ература
1. Андреева Т. И. Табак и здоровье / Т. И. Андреева, К. С. Красовский. - К., 2004. - 224 с.
2. Балаюрева О. М. Рiвень поширення i тенденцп вживання тютюну, алкогольних напоУв, наркотичних речовин серед учшвськоУ молодi УкраУни: 2011 / [О. М. Балаюрева, Т. В. Бондар, Ю. П. ^i4 та 1н.]. - К.: Укр. ш-т соц. дослiдж. iM. О. Яре-менка. - ТОВ ВПК «ОБНОВА», 2011. - 176 с.
3. Беспалько В. В. Проблеми статевого розвитку i вживання психоактивних речовин / В. В. Беспалько // Охорона здоров'я
УкраУни. - 2003. - № 1 (5). - С. 70-73.
4. Василик В. С. Виникнення i розповсюдженють куршня в зв'язку з психолопчними особливостями мюьких школярiв /
В.С. Василик, I. Д. Кухар // Медична освта. - 2005. - № 1. - С. 43-45.
5. Дедишина Л. У путах рабськоУ залежност / Л. Дедишина // Фармацевтична практика. - 2014. - № 5-6. w.w.w.com.ua
6. Дутчак М. В. Теоретичш аспекти впливу способу життя на здоров'я молодi [Електронний ресурс] / М. В. Дутчак,
О.Л. Благш. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum / Vchdpu / 2011_ 91_1/ Dutchak. pdf (дата звер-нення 28).
7. Кваша Е. А. Значимость факторов риска для смертности мужчин (проспективное эпидемиологическое исследование) /
Е.А. Кваша // УкраУнський кардюлопчний журнал. - 2008. - № 2. - С. 83-88.
8. Киселева Е. A. Влияние табакокурения на здоровье / Е. A. Киселева // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомо-
сти. - 2003. - № 4. - С. 64-68.
9. Контроль над тютюном в УкраУш. Нацюнальний зв^. - К.: Мшютерство охорони здоров'я УкраУни, 2009. - 127 с.
10. Красовський К. С. Наслщки глобальноУ тютюновоУ епщемп / К. С. Красовський // СЕС. Профшактична медицина. - 2009. -№ 4. - С. 72-74.
11. Лукашенко М. В. Питання здорового способу життя в психологи / М. В. Лукашенко, Н. Д. Корольова // Матерiали 21-У науково-практичноУ конференцп вищих навчальних закладiв ВшницькоУ область - 2003. - С. 108-109.
12. Масленникова Г. Я. Можливост профтактики палшня серед пщлтав / Г. Я. Масленникова // Пол^ика i стратепя профтактики захворювань i змщнення здоров'я. - 2003. - № 5. - С. 3-7.
13. Пкас О. Б. Бюмехашзм дм компонент цигаркового диму на стан оргашв дихання / О. Б. Пкас // Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бiохiмiя. - 2006. - № 2. - С. 57-62.
14. Стойка О. О. Розробка шляхiв оптимiзацi'l медико-со^альноУ технологи профтактики тютюнокуршня та оцiнка УУ ефективностк автореф. дис. ... канд. мед. наук; спец. 14.02.03 «Со^альна медицина» / Отто Олександрович Стойка. -Нацюнальна медична академiя пюлядипломноУ освiти. - КиУв, 2007. - 26 с.
15. Чабан О. С. Що е палшня? (Позасвщоме бажання померти в натовт). Всесв^ сощальноУ психiатрiУ, медичноУ психологи та психосоматичноУ медицини / О. С. Чабан, О. О. Хаустова // Науково-практичний журнал. - 2009. - № 1. - С. 9-14.
16. Шмелев А. Н. Патогенез воспаления при хронических обструктивных болезнях легких. Хроническая обструктивная болезнь легких / А. Н. Шмелев; под ред. А. Г. Чучалина. - М.: «Бионом», 1998. - С. 82-92.
17. Berg A. T. Group day care and the risk of serious infectious illnesses / A. T. Berg, E. D. Shapiro, L. A. Capobianco // Am.J. Epidemiol. 1991. - № 133. - P. 154-163.
18. Berny C. Les marqueurs specifiques du tabagisme / C. Berny, J. C. Boyer, B. Capolaghi [et al.] // Venembre, Annales de Biologie Clinique. - 2002. - Vol. 60, № 3. - P. 263-272.
19. Britton J. R. Health effects of passive smoking / J. R. Britton, S. T. Weiss // Thorax. - 1999. - № 54. - P. 357-366.
20. Brown M. L. The effects of environmental tobacco smoke on children: Information and implications for PNPs / M. L. Brown // J. Pediatr Health Care. - 2001. - № 15 (6). - P. 280-286.
21. Environmental Protection Agency (ERA): Respiratory Health Effects of Passive Smoking: Lung Cancer and Other Disorders. The Report of the US Environmental Protection Agency. Washington, US Department of Health and Human Services and US Environmental Protection Agency. - NIH Publ. - 1993. - Р. 3693-3695.
22. Judith E. C. Feinstein. Effect of Gestational and Passive Smoke Exposure on Ear Infections in Children / E. C. Judith, Lieu, R. Al-van // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. - 2002. - № 156. - P. 147-154.
23. Joad J. P. Smoking and pediatric respiratory health / J. P. Joad // Clin. Chest Med. - 2000. - № 21. - P. 34-46.
24. Leydberger Ph. Passive smokking exposure in adults and chronic respiratory symptoms (SAPALDIA study) / Ph. Leydberger // Am. J. Resp. C. - 2007. - № 25. - P. 611-617.
25. Matheson I. The effect of smoking on lactation and infantile colic (letter) / I. Matheson, G. N. Rivrud // JAMA. - 1999. -№ 261 (1). - P. 42-43.
26. Pierce J. P. How long will today's new adolescent smokers be addicted to cigarettes? / J. P. Pierce, E. Gilpin // American Journal of Public Health, 1996. - 86 (2). - Р. 253-256.
27. Preventing tobacco use among young people: a report of the Surgeon General. Atlanta, GA, US Department of Health and Human Services, Public Health Service, Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion, Office on Smoking and Health, 1994. - Режим доступу: http://www.cdc.gov/gov/tobacco/sgr/ sgr_1994/index-htm, (дата звернення: 20.01.2004).
28. Reijneveld S. A. Infantile colic: maternal smoking as potential risk factor / S. A. Reijneveld, E. Brugman, R. A. Hirasing // Arch. Dis Child. - 2000. - № 83 (4). - P. 302-303.
29. Roza S. J. Effects of maternal smoking in pregnancy on prenatal brain development. The generation R study / S. J. Roza // Eur. J. Neuroscience. - 2007. - № 25. - P. 611-617.
30. United States Departament of Health and Humen Services: The Health Consequences of Smoking: Nicotine Addichtion (A. Report of the Surgeon General) Rockville. Office on Smoking and Health, - 1998.
31. World Health Organization. WHO Report on the Global Tobacco Epidemic, 2008: The MPOWER Package. Geneva, Switzerland: World Health Organization, - 2008.
УДК 613.84
КУР1ННЯ ЦИГАРОК СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ
niKac О. Б.
Резюме. Куржня цигарок серед населення щороку зростае. Сьогоднi у свт налiчуeться бiля 1,3 млрд. людей, що курять, у кражах СНД - бтя 29% дорослого населення, у кражах бвропи - до 28%. За споживан-ням цигарок Укра'жа посщае 17 мюце серед уЫх кра1н свiту, за останн 10 рокiв воно збтьшилося у 5 разiв. В УкраТы курить кожен другий чоловiк i кожна п'ята жiнка. За останн роки кiлыкiсты курцiв серед жжок в Укра-Iнi зросла у 3 рази.
У димi цигарок мютиться бiля 1900 компонентiв, пщ впливом яких можлива токсична, мутагенна та канцерогенна дiя на оргаызм людини. У кiмнатi, де курять, концентра^я нiкотину становиты вщ 8 до 20 мг/м3 пов^ря, а в кiмнатi, де куржня заборонене, його концентрацiя складае 0,3 мг/м3 повггря. Курiння тютюну е основною причиною виникнення хвороб i передчасно! смертi вiд них. Курц^ що вживаюты бiлыше однiеI пачки цигарок у день, занедужуюты раком легень у 20-30 разiв частше, нiж не курцi. Аналогiчна тенден^я спосте-рiгаетыся й вiдносно смертност вiд раку.
За один рк у легенi запеклого курця потрапляе близько 1 кг дьогтю тютюну. До його складу входить також один iз радюактивних елементiв - полонй Людина, що викурюе в день одну пачку цигарок, одержуе дозу опромження в 3,5 рази бтьшу вщ дози, прийняту за норму. Активы i пасивнi курц вдихають однакову кть-кiсты токсиыв, що однаково впливае на здоров'я людини. Дiти, якi ростуть у Ым'ях курцiв, дуже часто страждають вщ iнфекцiй дихальних шляхiв.
Таким чином, ефективна боротьба з тютюнопалжням повинна передбачати низку заходiв, що зменшить ризик для здоров'я i посилить формування здорового i активного способу життя.
Ключовi слова: активне i пасивне курiння, цигарки, захворюванють.
УДК 613.84
КУРЕНИЕ СИГАРЕТ СРЕДИ НАСЕЛЕНИЯ И ЕГО РОЛЬ В РАЗВИТИИ ЗАБОЛЕВАНИЙ
Пикас О. Б.
Резюме. Курение сигарет среди населения с каждым годом увеличивается. Сегодня в мире насчитывается около 1,3 млрд. людей, которые курят, в странах СНГ - около 29% взрослого населения, в странах Европы - до 28%. Учитывая использование сигарет Украина находится на 17 месте среди всех стран мира, что за последние 10 лет увеличилось в 5 раз. В Украине курит каждый второй человек и каждая пятая женщина. В последние годы количество курящих среди женщин в Украине увеличилось в 3 раза.
В сигаретном дыме находится около 1900 компонентов, под влиянием которых возможно токсическое, мутагенное и канцерогенное действие на организм человека. В комнате, где курят, концентрация никотина составляет от 8 до 20 мг/м3 воздуха, а в комнате, где курение запрещено, его концентрация составляет 0,3 мг/м3 воздуха. Курение табака является основной причиной возникновения болезней и преждевременной смерти от них. Курящие, которые употребляют более одной пачки сигарет в день, болеют раком легких в 20-30 раз чаще, чем не курящие. Аналогичная тенденция наблюдается в отношении смертности от рака.
В течении года в легкие курильщика попадает около 1 кг дегтя табака, в состав которого входит также один из радиоактивных элементов - полоний. Человек, который выкуривает в день одну пачку сигарет, получает дозу излучения в 3,5 раза больше дозы, принятой за норму.
Активные и пассивные курильщики поглощают одинаковое количество токсинов, что одинаково влияет на здоровье человека. Дети, которые живут в семьях курильщиков, очень часто страдают от инфекций дыхательных путей.
Таким образом, эффективная борьба с курением должна передусмотреть ряд мероприятий, что уменьшит риск для здоровья и усилит формирование здорового и активного способа жизни.
Ключевые слова: активное и пассивное курение, сигареты, заболеваемость.
UDC 613.84
SMOKING OF CIGARETTES AMONG THE POPULATION AND ITS ROLE IN THE DEVELOPMENT OF DISEASES
Pikas O. B.
Abstract. Smoking cigarettes among the population is increasing annually. Today in the world there are about 1,3 billion people who smoke, in the CIS countries - near 29% of the adult population, in countries of Europe - up to 28%. World consumption of tobacco is 1650 cigarettes per person per year. By consumption of cigarettes Ukraine ranks 17 th place among of all countries in the past 10 years it has increased 5 times. In Ukraine 19 million smoke cigarettes people (40% at age older than 15 years). In Ukraine smokes every second man and every fifth woman. In recent years the number of smokers among women in Ukraine increased 3 times.
In the world die each year 4-5 million people, by 2030 this figure may amount to 10 million people. Most smokers (52,4%) smoke cigarettes more than 10 years, the third part - more than 10 years.
In cigarette smoke contains about 1900 components, under which influence possible toxic, mutagenic and carcinogenic effects on humans. It consists of nicotine, ammonia, pyrimidine bases dioxide, carbon monoxide, hydrogen sulphide, cyanide, acetic and formic acids and other toxic substances. In cigarette smoke particles detected nickel, cadmium and polonium.
In the room where smoker's concentration of nicotine is from 8 to 20 mg/m3 air, and in a room where smoking is prohibited, its concentration is 0,3 mg/m3 air. Smoking tobacco is a major cause of disease and premature death from them. Smokers, who use more than one pack of cigarettes a day, get sick lung cancer 20-30 times more likely than non-smokers. A similar trend is observed relative to mortality from cancer. Smoking prevalence is correlated with the occurrence of lung disease and mortality from them. Tobacco smoking is the leading cause of death from coronary heart disease, lung cancer and chronic respiratory. Smoking cigarettes significantly reduces human life (from 3 to 8 years), causing vascular sclerosis and is one of the factors that increase the risk of cardiovascular disease, myocardial infarction, hypertension, angina, stroke. In the world resulting from smoking die each year 4-5 million people, by 2030 this figure could reach 10 million people. The prevalence of smoking among physicians is lower (20%) than among their patients (39,8%). Smoking 20 or more cigarettes a day among doctors is 22,1% less than 10 cigarettes a day - 25,9%. The main causes of smoking, anti-stress effect (29,0%), the presence of nicotine dependence (15,3%), relaxation (8,1%) and weight loss (8,1%).
In one year in the lungs of heavy smoker flagged about 1 kg of tobacco tar. It is includes also one of the radioactive elements - polonium. The man who smokes one pack a day of cigarettes, receives the radiation dose 3,5 times larger on a dose adopted for the norm. The incidence of lung cancer in men is the second (after stomach cancer). Found an association of smoking with psychological problems. Contribute to this stress, neurosis, parenting style and features development.
Active and passive smokers inhale the same amount of toxins that equally effect on human health. Children who are growing in families of smokers is very often suffer from a respiratory infections. In them increased incidence rate of asthma. In patients with asthma attacks are amplified, is increased the number of dose and the use of hormonal drugs. Passive smoking causes children annually 500 thousand additional visits to the pediatrician about asthma, 1,3 million visits concerning cough, 115 thousand cases of pneumonia about 14 thousand cases on tonsillectomy and adenoidectomy, 260 thousand cases of bronchitis and 2 000 000 cases of acute otitis media. Thus, effective tobacco control must envisage a number of measures that reduce health risks and enhance the formation of a healthy and active lifestyle. Keywords: active and passive smoking, cigarettes, morbidity.
Рецензент - проф. Потяженко М. М.
Стаття надшшла 05.01.2016 року
