CC BY
51
возрастном периоде в большинстве случаев интрамуральная (в 73,1%). Миомы по типу принадлежат к I, II и III типу в равной степени. Нейро-эндокринный статус характеризуется достоверным увеличением уровня эстрадиола, уменьшением прогестерона и незначительным уменьшением ДГЭА-С. Содержание гонадотропных гормонов мало отличается от показателей здоровых женщин.
Ключевые слова: лейомиома матки, метаболический синдром, гормональный статус.
Стаття надшшла 3.01.2017 р.
units in the second interstitial age period in 73.1% of cases. Leiomyoma belong to the type I, II and III type equally. Neuro-endocrine status characterized by a probable increase in estradiol levels, decrease - slight decrease of progesterone and DHEA-S. The content of gonadotropin hormones differs little from that of healthy women.
Key words: uterine leiomyoma, metabolic syndrome, hormonal status.
Рецензент Баштан В.П.
УДК 613.995
СОЩАЛЬНО-ППеНШШ АСПЕКТИ ПРОФ1ЛАКТИКИ ШК1ДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД
МОЛОД1
Куршня - це не просто шюдлива звичка, але й абсолютно не сумюне зi здоровим способом життя захоплення. Можна впевнено констатувати, що кожна нова затяжка тютюновим димом скорочуе людське життя щонайменше на подих, а кожна викурена цигарка - на 15 хвилин. У курщв шкотин стае не лише звичним, але й необхщним елементом в оргашзм^ Так i виникае шкотинова залежшсть. В свт щороку вщ хвороб, спричинених куршням, вмирае 1,5 млн. людей. Ккотин негативно впливае на нервову систему, дихальну, серцево-судинну системи та систему травлення. Iмовiрнiсть захвор™ раком легешв, броштом, стенокардiею, гастритом, виразкою шлунку значно вища у людей, що курять. Статистика засвщчуе, що рак легешв у людей, яю курять, зустрiчаеться у 30 разiв частiше. Особливо! шкоди завдае куршня жшкам та пiдлiткам. Безумовно, найбшьш серйозного негативного впливу зазнае сама людина, що курить, однак значно! шкоди завдае i пасивне куршня, коли людина, що не курить змушена вдихати пов^ря, отруене тютюновим димом. Тому важливим компонентом боротьби зi шкiдливими звичками е тклування про свое здоров'я, формування св^оглядно! системи свiдомостi пiдлiткiв, молодо майбутнiх матерiв, яка Грунтуеться на ефективному використанш здорового потенцiалу народних звичок та обрядiв.
Ключовi слова: шкiдливi звички, молодь, профiлактика.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення комплексноI характеристики хрошчних вiрусних гепатитiв В i С з оцшкою клiнiчних та лабораторних показнитв периферичноI кровi в прогнозуванн перебiгу хвороби», номер держреестрацн 011би002213.
Проблема вживання алкоголю, тютюну { наркотиюв дуже актуальна в наш1 дш. 1х споживання з кожним роком зростае. Вщ цього страждае все сустльство, але в першу чергу шд загрозу ставиться шдростаюче поколшня: д1ти, шдл1тки, молодь, а також здоров'я майбутшх матер1в. Адже алкоголь, тютюн { наркотики особливо активно впливають на несформований оргашзм, поступово руйнуючи його [1, 2].
Наслщки шюдливих звичок очевидш. Доведено, що при !х попаданш всередину оргашзму, вони розносяться по кров1 до вс1х оргашв { несприятливо ддать на них, аж до руйнування. Особливо це впливае на м'язов1 тканини { розумову д1яльшсть. Куршня тютюну мае майже 500-р1чну юторда. Вщкриття Христофором Колумбом в 1492 рощ Америки пов'язано з виявленням европейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був { тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деяю з його моряюв таемно привезли листя та насшня тютюну в Свропу. Особливо популярним тютюн став в XVII -XVIII ст. [4, 5].
Фактори, пов'язаш з1 способом життя, таю як тютюнопалшня, надм1рне вживання алкоголю лежать в основ1 багатьох хрошчних захворювань в Укра!ш. Зокрема, при систематичному вживанш алкоголю розвиваеться небезпечна хвороба - алкогол1зм; при тривалому палшш - рак легешв { ясен; при нав1ть короткочасному вживанш наркотичних речовин - руйнування мозку, 1, отже - людини, як особистост [3]. 36% укра!нського населення палить, { 31% палить щоденно. Це вище середнього показника по Свропейському регюну (за даними ВООЗ 28,6%). Кр1м того, палшня починаеться у ранньому вщц середнш в1к початку палшня серед курщв, яю палять щоденно, знижуеться. Курець, який палить щодня, викурюе в середньому 18 цигарок на день, що становить близько одше! пачки. Вживання тютюну е зростаючою проблемою, особливо серед молод1 в Укра!ш [17]. Зпдно бази даних ВООЗ «Здоров'я для вс1х» (ИБА) в Укра!ш, 56,8% ус1х причин смертей е вживання тютюну (56,3% та 59,9% серед чоловтв та жшок, вщповщно). Нездоровий спос1б життя дорослого населення свщчить про те, що багато укра!нщв не усвщомлюють ризиюв, на яю вони наражаються. Саме нездоровий спошб життя - палшня,
зловживання алкоголем, погане харчування та вщсутшсть фiзичного навантаження - е однieю з основних причин високо! захворюваностi [6]. Це й обумовлюе актуальнiсть даного дослщження.
Метою роботи було провести аналiз сучасних тенденцiй iз запоб^ання шкiдливих звичок та факторiв, що !х спричиняють серед населення, зокрема серед студентсько! молодi за допомогою лiтературних джерел та директивних докуменпв.
Маттерiал та методи дослiдження: аналiз i узагальнення даних спещально! науково! та науково-методично! лiтератури вiтчизняних i зарубiжних авторiв з питань профшактики шкiдливих звичок; iсторичний; статистичний.
Результати дослщження та 1х обговорення. Причини виникнення i поширення шкiдливих звичок: Сощальна узгодженiсть. Якщо та чи шша модель поведiнки прийнята в груш, до яко! людина належить або з якою вона себе щентифшуе, то вiдчувае необхiднiсть слщувати !й, щоб показати свою приналежшсть до ц1е! групи, i звщси - мода на шкiдливi звички; Задоволення. Одна з головних причин, чому люди шддаються шкiдливим звичкам- це супутш i приемнi (спочатку) вщчуття, вiд хорошого самопочуття i релаксацн до мютично! ейфорн. Далi виникае пряма залежнiсть; Цiкавiсть змушуе деяких людей почати самим слщувати шкiдливим звичкам; Вiдхiд вiд фiзичного стресу. Бiльшостi людей вдаеться справлятися зi стресовими ситуацiями !х життя, але деякi намагаються знайти вихщ у формi залежностi; Невмiння правильно використовувати вшьний час; Вiдчуження i невлаштованiсть у життi [8, 9].
Сощолопчш дослiдження, проведенi серед тдлитав. Можна стверджувати, що тютюн, слабо- та середньо алкогольш напо! (пиво, вино) уперше в життi вживають у вщ 11-13 рокiв. Перше вживання мщних алкогольних напо!в (горшка, коньяк, лшери) припадае на вш 12-15 рокiв з максимальними показниками у 14^чному вiцi. Данi щодо наявного досвiду тяжких ступенiв сп'яншня та спроб «похмелитися» вiддзеркалюють високу штенсившсть алкоголiзацi! у дитячому середовищь Таким чином, у вiцi 15-16 роюв переважнiй бiльшостi пiдлiткiв вже вщома дiя багатьох незаборонених психоактивних речовин. Проте кiлькiсть тих, хто вживае !х регулярно та систематично, значно менша. Так, порiвнюючи кшьюсш показники за умовними роздiлами «спробував запалити» та «палю регулярно», можна побачити, що для значно! кшькосп тдлитав палiння не е систематичним i залишилось на рiвнi спорадичних спроб. Кшьюсть тих, хто вживае таю речовини ешзодично чи регулярно, становить вщ 1,5 до 4,0% для рiзних речовин [10, 11].
Становлення особистосп. Розглядати дану проблему також можна ^зь призму психолопчних знань. Адже, пiдлiтковий i юнацький вiк - один iз кризових етапiв у становленнi особистосп. Вiн характеризуеться рядом специфiчних особливостей. Це вш кардинальних змiн у сферi свiдомостi, дiяльностi i системи взаемовiдносин особистостi. Цей етап характеризуеться бурхливим ростом людини, формуванням !! органiзму, що помiтно впливае i на психологiчнi особливостi пiдлiтка або юнака. Пщлпки iз властивими !х вiку чуттевiстю виявляються найбiльш незахищеними i психологiчно безпомiчними перед життевими труднощами. Не маючи достатнiх навичок для !х рiшення, не вмдачи чи небажаючи обирати адаптивнi способи зняття напруги, вони можуть вдаватися до неадекватних засобiв поведiнки [12, 13].
Людина - шдивщ сощальний, бо лише в соцiумi виховуеться особистiсть. Сiм'я - це самий перший шститут соцiалiзацi! дитини. В родит дiти опановують азбуку людського спшкування, а через не! i азбуку людських взаемостосункiв [14, 15].
Мотиви першого споживання тютюну та алкоголю. Бшьшють опитаних дiтей на перше мюце висувають мотив «було щкаво». Друге мiсце посiдае пасившсть пiдлiтка, невмiння його органiзувати свш час, побоювання «не бути як уш> в компанi!. Отже, можна зробити висновок, що значний вплив щодо залучення молодi до вживання психотропних речовин мае негативнее оточення [19]. Мiцнi алкогольнi напо! та тютюн швидко поширилися по всьому св^у, насамперед за рахунок постшного зростання промислового виробництва. Вони так швидко увшшли у побут, що практично жоден художник чи поет не обходив цю тему. Сцени пияцтва зображеш на давшх картинах голандських, iталiйських, iспанських i шмецьких художникiв. Злу силу шкiдливих звичок розумшо багато передових людей свого часу [7].
«Викрадач розуму» - так називають алкоголь з давшх чашв. Про п'янкi властивосп спиртних напо!в люди довiдалися не менш як за 8000 роюв до нашо! ери - з появою керамiчного посуду, завдяки якому стало можливим виготовлення алкогольних напо!в з меду, плодових сокiв i дикоростучого винограду. Перегонка вина для отримання спирту рiзко посилила пияцтво [20].
20% укра!нцiв не вщмовляють собi у надмiрному вживанш або зловживаннi алкоголем, маючи один або бшьше днiв наприкiнцi мюяця, коли вони вживають бiльш шж 5 склянок. Це явище поширешше серед чоловiкiв. Надмiрне вживання або зловживання алкоголем починаеться з
молодого вшу i зростае з вшом. Вживання алкоголю в Укра!ш традицшно надмiрне, особливо серед чоловшв. Алкоголiзм також ютотно збiльшуе смертнiсть населення. Середня тривалiсть життя у тих, хто зловживае алкоголем, не перевищуе 55-57 роюв. Спйюсть до алкоголю у чоловшв вища, нiж у жшок, чоловiки-алкоголiки схильнi до бiльшого ризику ураження печiнки, розвитку багатьох форм раку i порушень iмунно! системи [17, 18].
Куршня, алкоголiзм i наркоманiя - це шкiдливi звички для органiзму людини. Цi звички завдають непоправно! шкоди як само! людини, чи його нащадкам, i навпь сiм'!, колективу i суспшьству загалом. Головними причинами звикання до негативних звичок е: слабка оргашзащя виховно! роботи, недостатня iнформованiсть шдлпюв про негативний вплив шкiдливих звичок. Один iз страшних наслiдкiв цих звичок - це !х вплив на нащадюв. Дiти у таких батьюв можуть народжуватись слабкими, неповноцшними [21, 23].
Зазвичай люди, яю тривалий час зловживали алкоголем, довгий час курили чи вживали наркотики - вкорочують собi життя, чи взагалi вмирають у молодому вшд. Всi цi шкiдливi звички завдають не тшьки фiзичного болю, ведуть до морально! деградаци, а й завдають велико! шкоди людиш й суспшьству [16, 24].
1. Табакокуршня, надмiрне вживання алкоголю, шших наркотичних речовин не тiльки збшьшуе ризик серцево-судинних захворювань, але i е зростаючою причиною смертностi в результат нещасних випадкiв та травм. Також, споживання алкоголю викликае загальне невдоволення, похмiлля i зниження працездатносп, незворотне ушкодження печiнки, втрату пам'ят i погiршення функцiонування психжи, безсоння, уповiльнення рефлексiв з вiдповiдним попршенням розсудливостi i емоцiйного контролю, що призводить до високого рiвня злочинносп [22, 25].
2. Важливим компонентом боротьби зi шкiдливими звичками е формування у пiдлiткiв позитивно! мотивацп до засвоення валеологiчних знань та тклування про свое здоров'я, формування свпоглядно! системи свiдомостi учнiв та студенпв, яка грунтуеться на ефективному використанш здорового потенцiалу народних звичок та обрядiв.
Перспективи подальшого вивчення: Встановити шляхи оновлення полтики в вищому навчальному закладi щодо формування у молодi орieнтацй на здоровий спо^б життя, профшактики штдливих звичок. Пiдвищити методичний рiвень nедагогiв вузу з питань впровадження тновацшних форм роботи для реалiзацн основных постулатiв превентивноI освти та виховання. Створення матриц плану спшьних дш вузу з сощальними центрами, психологiчною службою з питань подолання штдливих звичок в молодiжному середовищi. Подолання iнертностi учаснитв навчально-виховного процесу щодо впровадження шновацш у практику роботи з профшактики штдливих звичок.
1. Anisimov L. N. Profilaktika piyatstva, alkogolizmu i narkomaniyi sered molodi / L. N. Anisimov // - M.: Yuridichna literatura, - 1988. - 45 s.
2. Bratus B. S. Psihologiya, klinika i profilaktika rannego alkogolizma / B. S. Bratus // -M.: «Nauka», - 1984 - 148 s.
3. Vilenchik M. M. Biologicheskie osnovyi stareniya i dolgoletiya / M. M. Vilenchik // - M.:«Nauka», - 1976. - 170 s.
4. Vagner R. I. Ne kuri / R. I. Vagner, O. A. Valdina // - Kiyiv: «Zdorovya», - 1983.
5. Vasileva Z. A. "Rezervyi zdorovya" / Z. A. Vasileva, S. M. Lyubinskaya // - Moskva, - 1984.
6. Genkova L.L. Chomu tse nebezpechno / L. L. Genkova, N.B. Slavkov // - M.: «Prosvitlennya», - 1989. - 60 s.
7. Gogolev M. M. Osnovyi meditsinskih znaniy uchaschihsya: Probnyiy uchebnik dlya srednih uchebnyih zavedeniy / Pod red. M. M. Gogoleva // - M.: Prosveschenie, - 1991.
8. Gerasimenko N. F. Osnovnyie napravleniya zakonodatelnoy rabotyi v oblasti ohranyi zdorovya naseleniya / N. F. Gerasimenko // Ekonomika zdravoohraneniya. - 1999. - No. 2. - S.5; No. 3. - 6 s.
9. Entin G. M. Koli lyudina sobi vorog/ G.M. Entin // -M.: Znannya, - 1993.- 80 s.
10. Zhuravleva I. V. Otnoshenie naseleniya k zdorovyu / I. V. Zhuravleva // - M., - 1993.
11. Zhurnal "Osnovyi bezopasnosti zhiznedeyatelnosti". No.10, - 2002, S. 20- 26.
12. Ivanov V. V. Narkologicheskaya sluzhba i profilaktika narkotizma / V. V. Ivanov // Voprosyi narkologii. - 1990. - No.2. - S.44 - 48.
13. Kutsenko G. I. "Kniga o zdorovom obraze zhizni" / G. I. Kutsenko, Yu. V. Novikov // - Moskva, "PROFIZDAT", - 1987.
14. Laptev A. P. "Kovarnyie razrushiteli zdorovya" / A. P. Laptev, V. V. Gorbunov // - M., "Sovetskiy sport", - 1990. S. 6 - 16.
15. Loranskiy D. N. Azbuka zdorovya: Kniga dlya molodezhi / D. N. Loranskiy, V. S. Lukyanov // - M.: Profizdat, - 1990. - 176 s.
16. Muratova I. D. Antialkogolnoe vospitanie v shkole / I. D. Muratova, P. I. Sidorov // -Arhangelsk: «Lira», - 1977 - 198 s.
17. Martyinenko A. V. Mediko-sotsialnaya rabota: Teoriya, tehnologii, obrazovanie / A. V. Martyinenko // - M.: Nauka, - 1999.
18. Makeeva O. G. Ne dopustit bedyi / O. G. Makeeva // - M.: Prosveschenie, - 2003. - 100 s.
19. Osnovni prichini visokogo rivnya smertnosti v Ukrayini: stat. zbirnik - K.: VERSO-04- 2010. - 125 s.
20. Petrenko L. F. Kovarnyiy vrag / L. F. Petrenko // - M.: «Znanie», - 1991. - 213 s.
21. Profilaktika podrostkovoy narkomanii: naglyadno-metodicheskoe posobie. - M.: Tsentr Planetarium, - 2003. - 120 s.
22. Solomin V. P. Valeologiya: Uchebnik dlya vuzov / V.P. Solomin, L.G. Stamova // - M.: Flinta: Nauka, - 2001. 416 s.
23. Shpakov A. O. Alkogolizm. Narkomaniya. Toksikomaniya. Kurenie. Prirodnyie i byitovyie yadyi /A. O. Shpakov // - S.-P.: Zenit, - 2000. - 363 s.
24. Sheregi F. E. Narkosituatsiya v molodizhnomu seredovischi: struktura, tendentsiyi, profilaktika / F. E. Sheregi, O. L. Arefiev // - M.: Vidavnichiy Budinok. Genzher. - 2003.- 110 s.
25. Hepfner K. SPID (mediko-biologicheskie i sotsialnyie aspektyi bolezni) / K. Hepfner // - M.: Pedagogika-ekspress, - 1992.
СОЦИАЛЬНО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОФИЛАКТИКИ ВРЕДНЫХ ПРИВЫЧЕК СРЕДИ МОЛОДЕЖИ Старишко О. Н., Ерошкина Т. В.
Курение - это не просто вредная привычка, но и абсолютно не совместимое с здоровым образом жизни увлечение. Можно абсолютно точно констатировать, что каждая новая затяжка сокращает людскую жизнь меньше чем на одно дыхание, а каждая выкуренная сигарета - на 15 минут жизни. У курильщиков никотин становится необходимым элементом в организме. Так и формируется никотиновая зависимость. В мире, ежегодно от болезней, связанных с курением, умирает 1,5 млн. людей. Никотин негативно влияет на нервную систему, дыхательную, сердечно-сосудистую систему и систему пищеварения. Вероятность заболеть раком легких, бронхитом, стенокардией, гастритом, язвой желудка значительно выше у людей, которые курят. Статистика свидетельствует, что рак легких у людей, которые курят, встречается в 30 раз чаще, чем у некурящих. Особенного вреда курение доставляет подросткам и беременным. Безусловно, наиболее серьезного вредного влияния на организм от никотина получает сам человек, который курит, но и не меньшего вреда получает от пассивного курения, когда человек, который не курит, вынужден вдыхать воздух, который отравлен сигаретным дымом. Поэтому важным компонентом борьбы с вредными привычками является бережное отношение к своему здоровью, формирование у молодежи, подростков и будущих матерей мировоззрения, которое базируется на эффективном использовании здорового потенциала народных методов и обрядов.
Ключевые слова: вредные привычки, молодежь, профилактика.
Стаття надшшла 23.02.2017 р.
SOCIAL-HYGIENIC ASPECTS OF PREVENTION OF
HARMFUL EATING HABITS AMONG YOUNG PEOPLE Starishko О. M., Yeroshkina Т. V.
Unhealthy lifestyle of adult population suggests, that many Ukrainians don't realize the risks they are exposed too. That is unhealthy lifestyle - smoking, alcohol abuse, poor nutrition and lack of exercise - is one of the main causes of high morbidity. This causes the relevance of this study. Among the main reasons for the emergence and spread of harmful habits we can be call like: social coherence. If one or the other model of behavior adopted in the group, which a person belongs to,or which he identificeret yourself with, he feels the need to follow it to show their affiliation to this group, and thence fashion a bad habit; Satisfaction. One of the main reasons why people succumb to bad habits - is a related and enjoyable (firstly) feelings, from wellness and relaxing to the mystical euphoria. This issue can be showed also through the prism of psychological knowledge. The motives of the first tobacco and alcohol consumption, most interviewed children in the first place put forward the motive of "it was interesting". Therefore, we can conclude that a significant impact on attracting young people to psychotropic substances use has a negative environment. Smoking, excessive alcohol use, other substance use not only increases the risk of cardiovascular disease, but also is the reason for the growing mortality due to accidents and injuries. An important component of prevention with addictions is the formation of teenagers' positive motivation to assimilate health knowledge and care about their health, the formation of a belief system in the minds of students, which is based on the effective use of healthy potential of people's habits and rituals.
Key words: harmful eating, youth, prophylaxis.
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 616.716.4-002-053.4-08:613.86
ПСИХОЕМОЦШНИИ СТАН Д1ТЕИ З ГОСТРИМ ОДОНТОГЕННИМ ОСТЕОМ1€Л1ТОМ
ЩЕЛЕПНИХ К1СТОК ТА ЙОГО КОРЕКЦ1Я
В стата представлено динамжу змш показниюв центрально! гемодинамжи та фiзико-хiмiчних характеристик ротово! рщини при гострому одонтогенному остеомiелiтi щелепних исток у дтей при застосуванш традицшно! премедикацй та з додатковим залученням 0,5% розчину сибазону. Отримаш результати дають можливють стверджувати про його виражену антистресорну дш, що дае змогу використовувати цю схему i при шших нозолопчних формах гншного запалення щелепно-лицево! локалiзацi!.
Ключов! слова: д1ти, стрес, остесмелт премедикащя, сибазон.
Робота е фрагментом НДР «1нтегративно-диференцшоване обхрунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лщвальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоI дшянки», державний реестрацшний номер 011би003821.
Дшянка, в якш здшснюе маншуляцп лшар-стоматолог являеться важливою рефлексогенною зоною, тому питання болю та аналгезп займае одне з центральних мюць у сучаснш медициш { е предметом широкомасштабного дослщження. Рац1онал1зац1я застосування юнуючих, а також пошук нових метод1в { засоб1в для попередження та боротьби ¡з болем потребуе ясних уявлень про ф1з1олог1чн1, б1ох1м1чн1, психоф1з1олог1чн1 мехашзми формування його та проведення больових ¡мпульшв до центрально! нервово! системи [1, 4, 5].
