CC BY
32
УДК 37.017:172.15
КУЛЬТУРНО-ПРОСВЕТИТЕЛЬСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СТУДЕНЧЕСКИХ ОБЪЕДИНЕНИЙ НАДДНЕПРЯНСКОЙ УКРАИНЫ (Х1Х - НАЧАЛО ХХ ВЕКА)
© 2014
И. Н. Бабий, соискатель
Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань (Украина)
Аннотация: Статья посвящена истории молодежных объединений в университетах Надднепрянской Украины; отражен культурно-образовательный аспект деятельности студенческих организаций Х1Х - начала ХХ века; определена их роль в формировании активной гражданской позиции молодого поколения; прослежено влияние политических процессов на развитие студенческого самоуправления; очерчены особенности работы отдельных объединений, а также роль в культурно-образовательном развитии общества. Автором сделан вывод, что студенческие организации всегда играли ведущую роль в решении материальных проблем и удовлетворении общих культурно-образовательных интересов.
Ключевые слова: студенчество, студенческие организации, культурно-образовательная деятельность, материальное положение студентов, самообразовательные и научные кружки, кассы взаимопомощи, библиотечные объединения, землячества.
Постановка науково'1 проблеми та и значення. Молод1жш об'еднання, зокрема студентсьш, засади !х виникнення, вдеолог1я, проблеми, що !х згуртовували 1 ними розв'язувалися, не раз потрапляли у поле зору дослщнишв. Так об'еднання, безумовно, мають свою юторш, традицп, досввд. Що стосуеться студентських об'еднань Росшсько! !мпери, то, як сввдчать джерела, тут вони з'явилися у другш половит ХУШ столптя 1 мали освггнш та навчальний характер. Студентськ1 об'еднання, що набули поширення у Х1Х - на початку ХХ столптя, дослщжувалися швидше з погляду !х учасп у полпичних рухах.
Як вщомо, культурно-освпня робота е важливою складовою студентського самоврядування як форми оргашзацп життед!яльносп студентського колективу. Оргашзацп студенпв мають безпосереднш вплив на ду-ховний та культурний розвиток сво!х члешв 1 вщграють значну роль у формуванш самосвщомосп молодого поколшня.
Всеб1чне дослвдження проблеми культурно-освпньо! д!яльносп студентських об'еднань друго! половини Х1Х - початку ХХ столптя мае на сьогодш не лише науково-шзнавальне, а й практичне значення.
Анализ остантх дослгджень з ц1е!проблеми. Протягом останнього десятилитя з'явилося ряд дослвджень, при-свячених р1зним аспектам порушено! 1 нами проблеми. Це сввдчить про зростання наукового 1 суспшьного штересу до гстори молод1жних об'еднань.
Глибокий анал1з молод1жного студентського руху Х1Х - початку ХХ столптя та розгляд д!яльносп окремих молод1жних оргашзацш Укра!ни здшснено М. Григор'евою, Н. Гончаровою, О. К1н та ш.
Питання студентського руху в другш половиш Х1Х столптя були предметом дослщження Н. Коляди, М. Кругляк, В. Мокляка, В. Молоткшо!, С. Посохова, Т. Стоян та ш.
Формулювання мети та завдань статт1. Виходячи з актуальности автор ставить перед собою мету висвилити культурно-освишй аспект д!яльносп студентських оргашзацш означеного перюду, визначити роль молод1жних оргашзацш у формуванш активно! громадянсько! позици молодого поколшня.
Виклад основного матергалу й обтрунтування ос-новних результат1в дослгдження. Зпдно з доввдково-енциклопедичними джерелами, студентство - це особлива сошальна група, що формуеться з представник1в р1зних сошальних прошаршв суспшьства 1 характеризуеться особливими умовами життя, пращ, побуту, особливою сусшльною поведшкою 1 психолопею, для яко! на-буття знань 1 подготовка себе для майбутньо! роботи у сусшльному виробницта, науш 1 культур! е головним ! здеб!льшого единим заняттям [1, с. 54].
У даному раз! п!д студентськими культурно-осв!тн!ми орган!зац!ями друго! половини Х1Х - початку ХХ столптя розум!емо об'еднання молод!, увага
яко! зосереджувалася на реал!зац!! духовних потреб та задоволенш осв!тн!х, наукових, культурних !нтерес!в. Слад зазначити, що так! об'еднання значною м!рою сприяли розвитку ушверситетсько! науки ! позитивно впливали на естетичний та моральний розвиток студент-ства: пробуджували потяг до знань, сприяли розвитку талановито! молод!, ознайомлювали з досягненнями европейсько! науки.
Незважаючи на р!зне соц!альне походження та матер!альне становище, студентство пов'язане сп!льним видом д!яльносл йутворюе окрему соц!ально-профес!йну групу. Водночас сп!льна д!яльн!сть обумовлюе пев-ну едн!сть !нтерес!в, групову самосвщомють, формуе специф!чну субкультуру ! стиль життя, основу чого ста-новить загалом в!кова однор!дн!сть. Наявн!сть велико! шлькосп об'еднавчих чиннишв (под!бн! завдання у досягненн! осв!тньо! мети, характер д!яльносп, спос!б життя) сприяе виробленню у студент!в згуртованост!, надае широк! можливосп та шдсилюе !нтенсивн!сть спшкування [2, с. 192].
Як сошальна група студентство ушверситепв Наддн!прянсько! Укра!ни друго! половини Х1Х - початку ХХ столптя формувалося з представнишв ус!х стан!в сусп!льства, втшюючи у своему рус! прагнення багатьох прошаршв населення. Для вир!шення влас-них матер!альних проблем та задоволення сп!льних культурно-осв!тн!х !нтерес!в ун!верситетська молодь прагнула до об'еднання для досягнення ч!тко визначе-них ц!лей [3, с. 15].
Основними формами об'еднань студенпв були зем-ляцтва, каси взаемодопомоги, самоосвиш та науков! гуртки, б!бл!отеки, завдяки яким студенти задовольняли сво! матер!альн! та культурно-осв!тн! потреби.
1снування десятков студентських орган!зац!й та фор-мувань загалом зводилося до двох тишв, тобто земляцтва, що створювалися за рахунок студент!в щодо належност!, до м!сця походження чи завершення середньо! осв!ти та загальноушверситетськ! формування.
Д!яльшсть перших студентських об'еднань реал!зовувалася насамперед у л!тературн!й галузг I це не дивно. Адже пров!дна роль у сусп!льному рус!, в духовному ! моральному розвитку сусшльства, культур! цього часу головним чином належала журналам, критиш та художнш л!тератур! [4, с. 6].
Перш! гуртки, що виникли на початку Х1Х стол!ття були неформальними об'еднаннями. Сдиною легальною формою, у якш могли орган!зовуватися молод! укра!нш були аматорсьш драматичн! гуртки, на !х основ! часто зароджувалися таемн! об'еднання, д!! яких уже набува-ли певного пол!тичного забарвлення. Аматорсьш гуртки скерован! були на постшну самоосв!тню д!яльн!сть, що виховувала нацюнальний св!тогляд. На сходках чи-талися нелегальн! брошури та публшацп, проводилися дискус!! на р!зш теми [5, с. 19].
У лпературних джерелах читаемо: «I. I. Срезневський
та иого чотири товариша, вступили на етико-полiтичнии факультет i влилися у тiсниИ гурток И стали тдтримувати один одного в любовi до лiтератури, прагненнi вивчити Украшу» [3, с. 10].
Одним iз перших наукових студентських гуртшв Наддншрянсько! Украши стало створене у 1812 р. «Товариство наук», дiяльнiсть якого розгорнулася у Харк1вському ушверситеп. Словесне студентське об'еднання виникло з метою задовольнити прагнення молодi вивчати лггературу. Товариство складалося з двох вщдшень: словесного i природничого. У Иого робот брали участь студенти i вiльнi слухачi унiверситету. На заседаниях словесного вiддiлення вони читали сво! твори i переклади творiв зарубiжио! лiтератури. Цi твори студеипв i вiльних слухачiв Харшвського унiверситету з'явилися в 1817 р. у друкованому виглядi. Тематика цих творiв була переважио фiлософською: розвиток мораль-них почутгiв, любов до вичизни, роздуми про правду i брехню, добро i зло тощо [6, с. 18].
На початку 1819 р. в харшвському ушверситеп виникло «Товариство студентiв-любителiв вггчизияно! словесностi», яке влаштовувало щотижиевi зiбрання пвд керiвництвом професорiв та студента А. Склабовського. Головував на зiбраннях декан словесного факультету Г. Успенський. До керiвництва також входили шспектор студентiв та професор фшософп А. Дудрович [7, с. 184]. Товариство нараховувало лише вгам членiв. Та не зва-жаючи на це, воно випустило перший том сво!х творiв, куди увiИшли проза, вiршi та морально-повчальнi статгi i переклади [6, с. 18].
Подiбнi студентсьш об'eднаиия виникали i в шших унiверситетах Наддшпрянсько! Укра!ни. Вони проводили значну просвiтницьку та культурно-виховну роботу, стали осередками наукового i товариського життя молодi.
У 40^ роки Х1Х столiтгя науково-лггературна дiяльнiсть студентiв була спрямоваиа на написання дослвдницьких та наукових праць, для читания кращих праць влаштовувалися лiтературнi вечори.
Перiод з середини 50-х - 70-п роки Х1Х столiтгя характеризуеться переходом ввд переважно лггературно! до науково1 творчостi. В ушверситетах посилюеться практична подготовка студеипв, спостерiгаеться бiльш часте використаиня елеменпв наукового дослiдження в навчальному процеа [8, с. 23].
Втiм, зазначимо, що влада негативно ставилась не тшьки до земляцтв, а до будь-яких студентських угрупо-вань, вбачаючи в них загрозу суспiльству.
Через урядову заборону на створення студентських оргашзацш у другiИ половиш Х1Х ст. наукова дiяльнiсть студеипв не мала органiзоваиого характеру та знаходила свш вияв у формах роботи, встановлених ушверситетами, та участю у неформальних гуртках, що створювалися навколо деяких наИбiльш популярних ушверситетських викладачiв, таких як Д. КаченовськиИ, Ф. Шведов та iн. [9, с. 11]. Доречно наголосити, що про-фесори ушверситепв були не лише високоосвiченими людьми, але i яскравими вченими, харизматичними особистостями, як суттево впливали на формувания свггогляду сво1х слухачiв.
Прогресивна частина укра1нсько1 професури, спiвчуваючи тяжкому становищу студентства, висту-пала за свободу об'еднання студеипв у гуртки та зем-ляцтва. Вона вбачала в них не пльки форму взаемно1 матерiальноl пiдтримки, а И бажаиу для адшшстрацп громадську оргаиiзацiю [9, с. 12].
У шиш Х1Х - на початку ХХ столитя уряд не лише дозволив вщкриття студентських наукових гуртшв, а И певною мiрою впав 1'х створення, що можна вважати вимушеним кроком, осшльки в краíнi ширився И по-глиблювався молодiжииИ рух, активiзацi! якого сприяли соцiально-економiчнi И полiтичнi обставини.
На початку ХХ ст. розпочався новиИ етап в юторп студентсько! науки, позначениИ виникиенням офiцiИних
студентських наукових гуртшв. УрядовиИ дозвiл створення цих оргашзацш був обумовлениИ шдвищениям суспшьно! оцiнки науково1 дiяльностi, змiнами у ставленнi до студеипв в унiверситетському середовищi, i, крт того, вiн став ввдповщдю на академiчнi вимоги та студентськиИ рух за корпоративш права. Легалiзована д1яльшсть молодiжиих органiзацiИ сприяла появi влас-них, затверджених навчальним керiвником статупв, фiксованого членства тощо [10, с. 58].
Метою освiтнiх гуртк1в стало створення власних бiблiотек, ознаИомлення Иого члешв з науково-дослiдною дiяльнiстю, самоосвгга И самовиховання, вироблення та розвиток почуття обов'язку та вiдповiдальностi.
Гуртки, як правило, об'еднували студентiв уах курсiв певного факультету, що не виключало створення i загальноунiверситетських. До 1'х керiвництва залучали-ся через обране бюро студенти, на чолi якого ставав при-значениИ факультетом професор. Науковi гуртки, крiм засщаиь, де зачитувалися i обговорювалися реферати, могли оргашзовувати екскурси, засновувати бiблiотеки. З дозволу адмшютраци вони могли мати i власнi кошти за рахунок членських внескiв [7, с. 183].
У цеИ перiод плщно дiяв iсторико-етнографiчниИ гурток при ушверситеп святого Володимира у Киевi. Заняття гуртка передбачали читання доповiдеИ на теми, обраш самими гурткiвцями або керiвником. Об'еднання також активно видавало сво! збiрки з публiкацiями наукових робгг студентiв [11, с. 1].
Протягом Х1Х - початку ХХ столiтгя в унiверситетах Наддншрянсько! Украíни активно створювалися та функцюнували бiблiотечнi об'еднання. Оск1льки вони були студентськими органiзацiями, то 1'хия дiяльнiсть регламентувалася нормативно-правовими документами, як1 стосувалися усiх студентських об'еднань. Не на кожиому етат розвитку унiверситетiв дослвджуваиого перiоду бiблiотечнi об'еднання пвдтримувалися владою, що змушувало деяких з них дiяти шдшльно. Проте, без-перечно, користь вщ дiяльностi бiблiотечних об'еднань була великою: вони забезпечували студентiв необх1дною лггературою для навчання та роботи в наукових гуртках, давали змогу доввдатися про досягнення у галузi науки i технiки в iнших крашах [12, с. 116].
Велике значения у житп студентiв рiзних вишiв Укра1ни вiдiгравали студентськ! íдальнi, в яких вони нерiдко знаходили собi притулок. íдальнi як своерiднi оргашзацшш осередки слугували також мiсцем неформальних зборiв та сходок студеипв, переховуваи-ия нелегальное' лiтератури, констративних зустрiчеИ членiв студентських гуртк1в [4, с. 7].
Також, починаючи з друго! половини Х1Х ст., активно д1яли студентськ! об'еднання, створенi за територiальною ознакою. Пiд назвою «земляцтво» цi утворення почали виникати у 60-п роки Х1Х столiття; 1'х розквiт припав на 70-тi - 80-п роки Х1Х столiття [12, с. 179].
Передумовою поширения земляцтв було 1'х безпосередне призначення - надання матерiальноl допо-моги (збiр коштiв для незаможиих студентiв, органiзацiя студентських 1далень, винаИмаиня дешевого спiльного помешкаиия), а також створения умов для самоосвгги - влаштуваиия бiблiотек та читалень. Справа поляга-ла в тому, що студенти не допускались до користуваи-ия бiблiотеками вишiв. А саш умови, коли постiИно не вистачало необх1дних навчальних посiбникiв та падручнишв, спонукали студентiв до об'еднаиия для колективного вивчения окремих дисциплш та обмiну книжками [4, с. 6].
Осшльки метою земляцтв була самоосвгга то, ще з середини Х1Х столiтгя в 1'х структурi поступово виникали самоосвiтнi гуртки, в яких студенти заИмалися реферуваиням, колективним читаниям та обговорен-иям наИбiльш цiкавих для них наукових праць, ста-теИ, а також 1'х рецензуваииям. При таких об'еднаниях функцiонували бiблiотеки. Саме вони шзтше И ста-
ли фундаментом для створення наукових об'еднань ушверситетсько1 молодi на початку ХХ ст.
Земляцьш оргашзаци спонукали молодь, поряд з тур-ботами про свш матерiальний статок, до занять культур-ницькою роботою. Головною статтею прибутк1в земляцтв були благодшш заходи розважального характеру - спектакт, концерти iз залученням професiйних акторiв, а також аматорсьш, змiшанi, концерти-бали, танцювальш вечори, лекци, що в сукупностi мало назву «вечори», оск1льки всi означен1 заходи проходили увечерг
Особливу увагу земляцтва выдавали бiдним i хворим однокурсникам. Без тако! солiдарностi i матерiальноï пiдтримки студенти, особливо вихiдцi iз села, могли б зовсiм занепасти духом i навиъ загинути у великому мюп без рiдних i близьких [12, с. 182].
Офщшна влада не схвалювала створення та розвиток земляцьких оргашзацш. Адмшютрац1я вах рiвнiв боя-лася цих гумашстичних об'еднань. Департамент полiцiï мiста Киева, наприклад, у земляцтвах вбачав полггичну небезпеку i вимагав 1х лшидацд [9, с. 23].
Висновки i перспективи подальших дослгджень. Будучи найактившшою молодiжною соцiальною гру-пою студентство завжди виявляло особливу здатнiсть оргашзовувати свiй вiльний час. Позанавчальна дiяльнiсть молодi важлива для ïï соцiалiзацiï, форму-вання життевих прiоритетiв, свггогляду. Студентсьш органiзацiï завжди вiдiгравали провщну роль у вирiшеннi матерiальних проблем та задоволенш стльних культурно-освп'шх штереав.
З цiею метою студенти об'еднувалися в земляцтва, каси взаемодопомоги, самоосвиш та науковi гуртки, бiблiотеки, тощо.
Нишшш молодГжш об'еднання суттево в^^зняються ввд сво1'х попередник1в, але безперечно можна сподiватися, що майбутне молод1жного руху значною мГрою залежить ввд того, як буде використа-но досвщ попереднiх поколшь, яш проводили актив-иу просвгтницьку, громадсько-полiтичиу, культурно-освгтию, культурно-виховиу дГяльиють.
Наше дослiдження 3aceidnye, що глибокого наукового аналТзу потребують основш напрями культурно-просвГтиицько1' дГяльиосп студентських органiзацiй Наддшпрянсько!' Украши друго!' половини XlX - по-
чатку ХХ столитя, !х роль у процесi формування укра!нсько! штелектуально! елiти та вплив на зростання нацюнально! свiдомостi молодого поколшня.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Власенко А. С. Некоторые вопросы воспитания советского студенчества на современном этапе: Уч. зап. моск. обл. инст. М., 1971. С. 54.
2. Юн О. М. Передумови розвитку щей студентського са-моврядування в ютори вичизняно! освiти // Вiсник СевНТУ: зб. наук. Праць/ Севастополь, 2011. Вип. 124. С. 192-197.
3. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905). Х., 1906. 17 с.
4. Левицька Н. Д. Академiчний студентський рух в УкраМ в кшш Х1Х - на початку ХХ ст. К. : ТОВ «М1жнародна фiнансова агеншя», 1998. 48 с.
5. Коллярд Ю. Спогади юнацьких дшв. Льв1в, 1950. 215 с.
6. Мельгунов С. П. Из истории студенческих обществ в русских университетах. М. : Правда, 1904. 71 с.
7. Мокляк В. М. Студентсьш науковi гуртки ушверситепв Украши Х1Х - поч. ХХ ст. як одна з форм студентського самоврядування // Проблеми трудово! i професшно! тдготовки : наук.-метод. зб. Слов'янськ : СДПУ, 2011. Вип. 16. С. 182-189.
8. Посохов С. И. Страницы истории студенческой науки в Харьковском университете. Х. : МНЦ «МД», 2002. 113 с.
9. Стоян Т. А. Студентство ушверситепв шдросшсько! Укра!ни в другш половинi Х1Х столитя. К. : ТОВ «Мiжнародна фшансова агенцiя», 1998. 28 с.
10. Григор'ева М. В. Культуртрегерськ1 оргашзаци студенпв в унiверситетах Наддшпрянсько! Укра!ни у другiй половинi Х1Х - на початку ХХ столитя // 1сторична панорама. 2009. Вип. 9. С. 53-64.
11. Отчет о деятельности историко-етнографическо-го кружка за 1911-1912 уч. Год. // Сб. студ. историко-ет-нографического кружка при имп. ун-те Св. Владимира. К. : [б. и], 1913. Вип. 1. С. 1-3.
12. Григор'ева М. В. Загальна характеристика джерел з ютори студентських земляцтв ушверситепв Укра!ни друго! половини Х1Х - початку ХХ столитя // Актуальш проблеми вичизняно! та всесвиньо! ютори: зб. наук.
праць. 2007. Вип. 10. С. 179-186.
КУЛЬТУРНО-ПРОСВ1ТНИЦЬКА ДШЛЬШСТЬ СТУДЕНТСЬКИХ ОБ'СДНАНЬ НАДДНШРЯНСЬКО! УКРА1НИ (Х1Х - ПОЧАТОК ХХ СТОЛ1ТТЯ)
© 2014
I. М. Бабш, здобувач
Уманський державний педагог1чний утверситет 1мен1 Павла Тичини, Умань (Украгна)
Анотацгя: Стаття присвячена ютори молод1жних об'еднань в ушверситетах Наддшпрянсько! Украши; висви-лено культурно-освинш аспект дiяльностi студентських оргашзацш Х1Х - початку ХХ столитя; визначено !хню роль у формуванш активно! громадсько! позицi! молодого поколшня; прослвдковано вплив полiтичних процеав на розвиток студентського самоврядування; окреслено особливосп роботи окремих об'еднань, а також роль у куль-турно-освиньому розвитку суспiльства. Автором зроблено висновок, що студентсьш оргашзаци завжди вщгравали провщну роль у вирiшеннi матерiальних проблем та задоволеннi спiльних культурно-освишх iнтересiв.
Ключовi слова: студентство, студентсьш оргашзаци, культурно-просвиницька дiяльнiсть, матерiальне становище студентiв, самоосвiтнi та науковi гуртки, каси взаемодопомоги, бiблiотечнi об'еднання, земляцтва.
CULTURAL AND EDUCATIONAL ACTIVITY OF STUDENT ASSOCIATIONS IN DNIEPER
UKRAINE (Х1Х - EARLY ХХ CENTURY)
© 2014
I. N. Babiy, competitor
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman (Ukraine)
Annotation: The article is devoted the history of youth associations in universities of Dnieper Ukraine; lighted cultural-educational aspect of the activities of student organizations of the XIX - beginning of XX century; defined their role in the formation of active civil position of young generation; traced the impact of political processes on the development of student self-government; marked peculiarities features the work of individual associations and role in the cultural and educational development of the society. The author is concluded that student organizations have always played a leading role in solving financial problems and satisfaction of joint cultural and educational interests.
Keywords: students, student organizations, cultural and educational activities, financial situation of students, self-education and scientific groups, mutual fund, library associations, fraternities.
