CC BY
36
ДИСКУС1ЙНИЙ КЛУБ
УДК 37:351.85:338.2 Э01: Мрз://йо1.ог£/10.37405/1729-7206.2019.2(37).214-222
Богдан Андрушив д-р екон. наук, проф. Президент Академи сощального управлшня,
Ольга Гагалюк
здобувач,
Натал1я Кирич
д-р екон. наук, проф.,
Ольга Погайдак
д-р екон. наук,
Тернопыьський нацюнальний техшчний утверситет iм. 1вана Пулюя
КУЛЬТ-ОСВ1ТНЯ КОМПОНЕНТА В СФЕР1 УПРАВЛ1ННЯ ЯК ЗАС1Б ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВУЛЬГАРИЗМУ У ВЗАЕМОВЩНОСИНАХ ТА ПОШИРЕННЯ ФЕЙК1В В ЗМ1 АБО ВАЖЕЛ1 ПОСИЛЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В ДЕРЖАВ1
Вступ або Актуальн1сть проблематики. Загально вь домо, що украшська мова належить до наймелодшш-ших мов свиу. Тим часом, в окремих регюнах Украши у бiльшiй мiрi культивуеться росiйська та, негласно пропагуеться, так званий, суржик. В силу вщомих об-ставин, маемо приклади коли за публiчне викорис-тання украшсько!, в окремих регiонах, вщ прихильни-юв «общепонятного» та «руского мiра» можна отри-мати штовхана у спину, по головi, i навиъ... по зубах. Власне там, розкштае вульгаризм, кримiнальний сленг, iншi негативнi мовнi явища, яю як iржа поши-рюються у виробничу та управлшсью сфери. Виникае запитання, звщки така жорстоюсть, ненависть до украшського? Може вiд тупостi, обмеженосп, невгаа-ства, а може через вщсутшсть щеологп?
Як показали сощолопчш дослiдження, - вiд на-званих чинниюв, та в першу чергу вiд «попустительства» вiдповiдапьних за це державних оргашв влади та оргашв мiсцевого самоврядування на мюцях?
Л1тературний вщступ: У Зах1днш Укран до москов-ського «вызволения» (1939р) найстрашншими, найприк-ршими словами тд час сварок були: «гргм би тебе побив». Визволител1 привнесли чи можливо «збагатили» нашу мову вульгаризмами у всгх сферах суспыьного життя на-вть у царит що стосуеться святого, - матер1, яку словесно принижували при потреб1 I без потреби. Не ви-падково в СРСР виник анекдот про використання у ре-монт1 машин, утверсального шструментаргю до якого належали лише молоток, зубило I ще там якась.... «мать», яку згадували I вона... «зГвалтована» дуже до-помагала ремонтнику, коли з похмыля ремонтуючи авто, молотком вдаряв соб1 по.пальцях.
Необхщно сказати, що насправдi росшська мова складае бшьшють лексики украшського сленгу через те, що е другою за вжитком в Украшь Тому багато ств з росшського сленгу перейшло до украшського. Серед таких ств хочемо згадати: прикольно, кльово (чу-дово), класний (чудовий), кумарити, лох - жаргонний ви^в, що означае простака, який дозволяе себе об-
манювати, потенцшну жертву злочинця, парити (на-бридати), бабулесики (грош^, чувачок (людина), ша-рити (розумгти), пацан (хлопчик), оф^еть (очмашти), i багато шших, яю школи мають не лише неодно-значне, а й непристойне, i навгть вульгарне та прини-зливе значення.
Довщково: Вульгаризм (лат. vulgaris — брутальний, простий) — у стилктищ художнього мовлення — не прийняте нащональною лтературною мовою, неправи-льне, побутове або тшомовне слово чи вираз.
Вульгарш слова часто вживають письменники за-для надання творовi особливого, побутового колориту чи характеристики низького культурного рiвня зобра-жених у ньому персонажiв. Подеколи притаманнш певнiй лiтературнiй течп, як, наприклад, «котлярев-щина» чи авангардизм. Вульгаризм спостер^аеться найчастiше в сатиричних та гумористичних жанрах, однак вiн трапляеться i в лiричних творах.
Вживання вульгаризмiв було характерною озна-кою багатьох важких виробництв у тоталггарний пе-рiод.
Крiм цього, як вщомо народження держави, посттоталiтарного перюду, як правило, вiдбуваетъся за волею людей i теж супроводжуеться розма!тими нега-тивними явищами iнформацiйного характеру серед яких плiткарство, поширення фейюв, чуток iн., що е складовим елементом пбридно! вiйни, яку розв'язали росiйсъкi шовiнiсти. Успiшнiстъ ll розвитку, у значнiй мiрi, залежить як вщ мудростi керiвництва держави, так i вiд державно! щеологп яку вона проводить, рiвня свiдомостi населення, його професшних якостей, патрiотичних переконань та порядность Через те одш держави хоч i не велик! та мають авторитет, силу i вплив на м1жнародну спшьноту. 1нш1 в силу згаданих чинниюв хоч i велик та насиченi протир1ччями, роз-виваються не ефективно.
Як вщомо, вирiшення проблем культ- освггаього характеру в сферi управлiння, як засобу попередження вульгаризму у взаемовщносинах та фейюв в ЗМ1, сприяе пiдвищенню культурного р1вня продуктивних
сил, посиленню eK0H0Mi4H0i безпеки в державi й на-лежить до компетенцп спецiальних оргашв держави. Тим часом, соцiологiчнi дослщження та опитування громадян, зокрема Захщного perioHy дозволяють, на-приклад, роздумувати про те, якими фейками, плгг-ками та чутками супроводжувалися президентсью ви-бори.
При соцiологiчномy вивченнi дискусп з ще! теми вдалося встановити що серед громадян iснye цший ряд своeрiдних сленгiв. Насправдi, три «Б» чомусь не пе-реходять в три «П». Байдyжiсть, бездаршсть, бандитизм не завжди трансформуються в патрiотизм, про-фесiонапiзм, порядшсть. Частiше бувае навпаки.
Наприклад, на даний час свщомо iгнорyeться, ш-велюеться i не виконуеться освггаьо-виховна фyнкцiя держави, яка могла би у значнш мiрi попереджувати негативний вплив вульгаризму, фейюв та плггок на су-спшьство. Не вщбуваеться формування державно! щеологп, яка суттево впливае на формування свщо-мюно-патрютичних показниюв розвитку молодого су-спшьства. Населення позбавленого оптимiзмy i ... пе-рспективи... Ученi стверджують, що у державах де вщ-сутня щеолопчна робота число самогубств на 30% вище вiд тих держав, де люди мають надiю на краще майбутне.
Нашi партiйнi, державш, громадсью лiдери i на-впъ окремi дyхiвники, дуже далею вщ самопожертви легендарного Мойсея, який протистояв дикунству i вивiв свiй народ з бгипетсько! неволi.
Цей перехщ затягнувся на роки i тривае до сього-днi. Власне у нашш державi найяскравiше проявля-ються цi негативнi якостi суспшьства. Як позбутись цих негативiв?
В такому глибинному середовищi лицемiрства, брехнi, тдступноси для наведення порядку, Мойсея мабуть не потрiбно, бо росiйська агреетя не бгипет-ська неволя. Достатньо лише оргашзувати життя для народу за принципами: керiвництво у державi — взiрець гyманiзмy i культури, закон - кара, а политикам жити за принципом: обiцянки, зобов'язання — кримь нальна вiдповiдапьнiсть за !х не виконання. До речi майже за цими самими принципами виховують свш-ських тварин i звiрiв, за такими ж, але завуальованими принципами виховуеться високо свщоме суспшьство. Порушив усталене правило чи закон — справедливо понiс покарання. Принципи зрозумЫ. Зрозyмiлi на-слiдки. Та це лише вершина айсберга що та!ться в ук-ра!нсьюй сyспiльно-океанськiй товщ^ де столiттями тривае боротьба добра i зла.
Таким чином поширення вульгаризму, фейюв, розма!тих плiток та чуток, не наближуе нас до 6С, а навпаки е небезпекою та не сприяе вшськово-поль тичнш та економiчнiй стабiльностi в Укра!ш.
Зокрема фейки, чутки, плiткарство мають нега-тивнi економiчнi результати. 1х провокують акцп про-тестiв i непокори, яю часто вiдбyваються не коректно, не лопчно, необГрунтовано? Скаж1мо, чому розлюче-ний натовп вимагаючи задоволення сво!х вимог пере-кривае автомобшьну дорогу чи запiзницю? Чим зави-нили пасажири перед протестуючими? Чому терори-сти, яю хочуть звернути увагу на сво! проблеми беруть у заручники невинних людей? Чому в знак протесту вщбуваеться пyблiчне зрiзyвання (бензопилою) у Ки-eвi громадсько-полiтичною течieю «FEMEN» меморь ального Хреста що був встановлений на пам'ять голо-домору i полiтичних репресiй? Чим i кому муляють очi
пам'ятнi знаки безневинним мшьйонним жертвам. Хто так хитро поширюе вульгаризм, маншулюе фейками, плiтками та чутками, для нагштання напруги у суспшьстта, кому це вигiдно?
Хiба немае засобiв впливу безпосередньо на ви-нуватцiв цього чи шшого лиха, явища, становища, ан-тисощальних, антисуспшьних дiй?
Багато з цих випадюв, серед яких поява чуток, фейюв та плггок пояснюеться шформацшною жо6Гз-нанiстю, слабкою виховною роботою, вiдсутнiстю державно! iдеологii шше.
У функдiях держави знаходять свш вираз i кон-кретизацiя ii Гсторично! сутностi i соцiальне призна-чення. (Вади в !х виконанш ведуть до виникнення не-гативних наслщюв у суспiльному життi, яю на пер-шому етапi провокують згадаш акцп протестiв. Потiм вщбуваеться мобМзащя реакцiйних до демократичних засад держави сил (п'ято! колони), побоюючись втрати контролю за процесами вщбуваеться переорiентацiя на рейки становлення тоталитарного режиму.
Довщково: фейк — це слово тшомовного по-ходження (eid англшського Fake), що означав тдробка, фальсифжащя. Спершу даний термт почав вживатися в мережi ттернет, а потж почав широко використову-ватись i у повсякденному життi (1нтернет ресурс).
Як вщомо, фейк — це спещально створена новина, подiя чи журналютський матерiал, який мютить неправдиву або перекручену шформащю, що дискри-мшуе як певну людину чи групу оетб в очах аудиторп, так i целого суспшьства.
Фейки е р1зними за формами, методами передачi, змютом. За методом поширення фейки е: масмедшш фейки (як створюють спещально для ЗМ1 i через них поширюються) i мережевi чутки (коли поширюють чи-юсь видумку через сощальш мереж1).
За формою: фотофейк, вщеофейк i фейковий жу-рналютський матерiал.
Довщково: чутка, плтка — це повiдомлення, яке виходить вiд одтег або быьше оЫб, про деяк поди, що не мають офщшного тдтвердження, усно i передаеться в маЫ людей вiд одшег людини до тшог (1нтернет ресурс).
Власне вони, обставини висунули на перший план потребу перегляду юнуючих пщход1в стосовно попередження вульгаризму, чуток, фейюв, плггок в контекста, пщвищення р1вня економiчно'i ш. В зв'язку з цим, юнуе потреба вивчення досвщу боротьби з цим явищем, аналiзу лiтературних джерел з дослiджувано'i проблематики, розробки новгтшх методологiчних та методичних основ формування ново! парадигми розвитку економiчно'i безпеки держави з врахуванням цих, на перший погляд, маловажних чи другорядних чинниюв, яю i обумовлюють актуальнiсть та своечас-шсть проблематики.
Анал1з л1тературних джерел з дослщжувано! проблематики. Вивчення оргашзацп культ-освиньо! ро-боти у сферi управлiння, як засобу попередження вульгаризму, фейюв в ЗМ1 та посилення економiчно'i безпеки в державi показуе, що ця сфера залишилася за полем зору не лише вгтчизняних учених, а й вщповь дальних вщ держави оетб i служб. Найбшьше «подвержена» цьому негативному явищу молодь. Вона завжди була i залишаеться дуже «падкою» на таю вульгаризми та новГ, не цшком зрозумМ слова. То тут, то там чуемо: окей ...привгт чувак... Пацани, що скажеш таю соб1 молодГ безтурботш люди. Одне слово, —
шантрапа... i т.п. При тому все частше таю висловлю-вання чуемо з державних i публ1чних трибун.
Розвиток у культур! спшкування цих негативних процес1в заставляе задуматись не лише науковщв, а i вс1х не байдужих людей.
З щкавютю дивлюся по програм1 «1 + 1», нов! екс-прес-уроки укра!нсько! в новому сезон! "Снщанку з 1 + 1", Олександра Авраменка (вщбуваеться з поне-дшка по п'ятницю, щодня). В 1нтернет1 закликають: «Приеднуйтеся! З нами вивчати мову легко й щкаво!». З ним насправд1 вивчати мову легко й щкаво!
Тим часом набуття знань з украгнсько! мови у се-редовищ1 де явно i неявно агентами впливу «росш-ского св1ту» зас1ваеться, так званий, «штернащона-л1зм», - не просто.
Сучасна нео1мперська геополггачна доктрина, здшснюе чергову спробу ор1ентащ! росшськомовного населення в Укра!н1 стосовно щейних основ юнування та розвитку сустльства через формування симбюзу сприйняття юторичного минулого та перспективного бачення майбутнього в пошуку ново! модел1 щеоло-пчного наповнення нащонально! ще! ново!...Рос1!. Цьому агресивному процесу в Укра!н1 необх1дно активно протистояти вс1ма засобами.
У зв'язку з цим, необхщно системно позбуватися в т.ч. вульгаризм1в, особливо тих, яю принижують людську г1дн1сть, та як1 нам юторично, системно i методично нав'язують прихильники печерного нео1мпе-р1ал1зму: «.какая разн1ца, на каком язике, л1ш би человек хороший бил.», а цей человек в «об1ход1» вико-ристовуе слова, що пропагують погрози i знущання не лише над особиспстю, а i над твоею мат1р'ю. 1стор1я Укра!ни пам'ятае, це ще з час1в татаро-монгольских набтв... 1нколи нам пщкидають, справд1, як лохам, темн1й мас1 словечка якими ман1пулюючи принижу-емо себе i св1й народ. Хотшось би в1дчути у ц1й сфер1 культурного розвитку б1льш д1еву роботу мшстерств культури, осв1ти, державних оргашв влади, та м1сце-вого самоврядування, духовенства, громадськосп 1н.
В1рус вульгаризму, нев1гластва видалити дуже не просто, що прослщковуеться у «письменницько-жур-нал1стських» спробах Над!! Савченко. Потр1бно ска-зати, що пише вона «нормально», i могла б отримати добр1 оц1нки читач1в за свою творчу працю, якби не використовувала у сво!й мов1 солдафонський жаргон, чим принизила не лише у соб1 жшку, а й укра!нську культуру.
Тим часом давайте розглянемо лише окрем1 перлини укра!нського молод1жного сленгу в т.ч. i т1 слова яю згадували ран1ше.
Довщково: Згiдно з ВШсловником, - «пацан» хлопчик, дитина чоловiчоi статi. Гопник представник про-шарку ростськог молодi, близькою до кримтального ви-мiру. Пацан (англ. The Kid). В даний час чомусь набувае популярности Надшний пацан. Геройський сенс: пацан шо надо! Наприклад: Нштячний пацан. Хоча насправдi походить вiд слова «поц», що означае на iвритi буквально маленький (недорозвинутий) дтородний орган у чоловi-кв (Словник сучасног лексики, жаргону i сленгу).
Тим часом, розвиваючи власне еврейську верс1ю «Пацан» - як маленького «поца», ймов1рно, це найпо-ширенша i найб!льш образлива для справжшх паруб-юв верс1я. I до не! схиляеться бшьшють лшгвютав. Хто не знае, слово «поц», найпоширенша лайка в еврей-ському середовищ1 Схщно! бвропи. З 1вриту воно пе-рекладаеться як «статевий член». В1дпов1дно, слово
«поцан» (яке noTÍM перетворилося в «пацан») означае недорозвинений дггородний орган. TepMiH цей завдя-ки представникам одеського кримшального CBiTy ш-бито поширився по СРСР. Вщ тодi у кримшальному середовищi стали називати молодих, недосвщчених злодiIв та безпритульник1в, а сьогодш це надiйнi, нев-томнi, д1евь.. одне слово пацани.
Наступним найвщомшим сленговим висловлю-ванням розмовно1 мови, е слово «Чувак». Сучасна молодь вживае цей термш для позначення чоловiчого i жшочого «Чувiха» населення. Не впевнений чи хто колись замислювався про його суть. Тим часом юнуе к1лька варiантiв походження цього слова.
Довщково: Чувак (англ. dude) — розмовний сленг, що означае «молодий чоловж», «парубок», «юнак». Нефор-мальне звернення до особи чоловiчоi статi з позитивним eidmrn^M, популярне в молодiжному оточент. Bidmeid-ною формою жточого роду е «чувiха».
Перший варiант. Дослщники припускають, що це слово виникло в 60-х роках 20 ст. Це слово було запо-зичене вщ циганського слова "cavo" що в перекладi означае «свш хлопець». Немае тякого сумшву, що ци-ганськ1 слова i мовш звороти увiйшли не тальки в ро-сiйську культуру, а й в культуру багатьох шших кра1н. В англомовних кра1нах слово «chav» перекладаеться, як «хлопець з вулищ». Якщо ми подивимося в англо-росiйський словник, то там можна знайти переклад те-рмiна «chav», як «гопник». Осюльки безлiч циган тг-рувало до 1спан!1, то i там циганська мова залишила безлiч слiдiв. Наприклад слово "chaval" перекладаеться як «хлопчик».
Другий варiант. 6 думка, що поняття «Чувак» походить вщ слова «chew», яке було запозичене з англш-сько1 мови i означае "хшГ. Дослiвно термiн "chew" можна перевести, як «жувати». Це натяк, на те, що «xim» були велик любителi пожувати «жувальну гумку». Саме в 60-т роки жувальна гумка стала шви-дко набирати популяршсть в молодежному середо-вищi.
Третш варiант. 6 ще версiя, що термш «Чуваки» бере свш початок вщ слова чуваш^ тобто вщ корiнного населення Чуваш!!. Безумовно версш виникнення термiна «Чувак» сила-силенна, що не виключае шулерства на цш темi.
Виявляеться, що е ще й шший переклад, про який чомусь нiхто не хоче згадати. Виявляеться, що чувак - це у переклад^ знову ж таки з iвриту, не що шше як кастрований баран! Кастрований к1нь -(рос.- мерин), бик - вш, кабан - росшською боров, а укра1нською свиня, твень - каплун, а курка (можна i так) - пулярка (1нтернет ресурс).
До реч^ що означае слово «шулер», що бшьш до-тично до економiки та управлшня? Якщо ви вивчали, iноземну мову, то напевно були вражеш не тим, як будуються чужi словосполучення i речення, нюансами вимови, а тим, що ви можете зустргга велику юльюсть слiв, як1 ви знаете з власно! мови. Наприклад, якщо ви знаете шмецьку, то вам вщомий термiн «schuler», вимовляеться як «шулер», що в перекладi на укра!н-ську мову означае «школяр». Викликае безсумнiвну здивування, чому таке звичайне, я б навиъ сказав на-!вне слово, в росшсьюй розмовнiй мовi мае зовам ш-ший змiст.
Справа в тому, що слово «Шулер» до шмецько! мови не мае шякого вщношення. Цей термiн був за-позичений з польсько! розмовно! мови в 19 столгтп.
Поляки словом «szuler» называли карткового шахрая. Дослщники так само висловлюють ще одну веретю по-ходження термiна «Шулер». На кню думку це поняття було запозичене з чесько! мови «ula», що в перекладi на росшську означав «обманщик».
Олександр Авраменко закликав: Збертаймо у чистотi украшську мову. Ми додамо: «Чисто не там, де прибирають, а там де не смаять». Уникаймо покручiв, вщмовляймося вiд вживання пропонованого нам смггтя. Розмовляймо нашою, рiдною, мелодiйною, хай слухають i заздрять нам, бо не мають тако! як ми, а може ви не украшщ, а поцани, чуваки i шулери, що лшувтесь згадати хто ви i з якого кореня тшли?
Практичне оцiнювання означено! проблематики в науковш лiтературi розглядаються не лише через призму стабильно! ситуацп в полггичнш, економiчнiй, вiйськовiй та шших сферах, а i контекстi оргашзацп розма!тих фейюв поширенню плiток у контекси анти-державних змов. Власне мiркування з цiвï теми зумо-вило застосування наративних пiдходiв до щв1 теми.
Довщково: Наратив: (англ.) Осмислення суспыьних явищ, процеЫв, роздумування над ними та po3noeidb про них.
Розвиток у культурi спшкування цих негативних процеетв заставляв задуматись не лише управлшщв, а i вах не байдужих людей.
Отже, питання пошуку шляхiв попередження вульгаризму, поширення чуток, пл^ок та фейково! ш-формацп що негативно позначавться на ефективностi виробництва, фiнансовiй стшкосп, психологiчнiй ста-бiльностi громадян Украши, дiяльностi господарських суб'вктiв. Необхiдно вщзначити що ця проблематика частково висвгллена в працях украшських i закордон-них учених. Зокрема дослiдженню теорп економiчноï безпеки, iнституцiональних аспектiв економiчноï безпеки присвячено працi вiтчизняних вчених: О. Ба-рановського, Ю. Бараша, I.Бiнько, Т. Васильцива, О. Вiвчар, О. Власюка, В. Гевця, О. Гненного, Л. Го-ловково'1, А.Гречко, А.Гриценка, В.Диканя, М. 6рмо-шенка, Я. Жалело, В. Компанiйця, Л. Малюта, А. Мо-мота, В. Мунпяна, С. Мямлiна, I. Назаренка, А. Олш-ника, Г. Пастернак-Таранушенка, О. Пасхавера, Д. Прейгера, П. Пригунова, О. Пшшько, I. Рекуна, В. Сичова, З. Стаховяка, О. Сороювська, Г. Сукру-шева, В. Тарасевича, А. Ткача, К. Утенкова, В. Фран-чука, А. Шасптко, В. Шлемко В. Якубенка та шших.
Серед заруб1жних вчених дослщженню цiвï категорий придшявться увага у роботах О. Вшьямсона, О. 1ванова, М. Кастелса, Р. Коуза, Д. Норта, 6. Олейникова, Р. Седегова, Е. Тоффлера, Ф. Фукуями, Д. Ходжсона та шших [1-17].
Тим часом проблематика впровадження культ-освиньо! компоненти в сферу управлшня, як засобу попередження вульгаризму i фейюв в ЗМ1 та поси-лення економiчноï безпеки в держав^ як чинника по-рушення суспшьного спокою та розхитування суспшьства i послаблення нащонально! економiки залиши-лася за полем зору згаданих науковцiв.
Мета та завдання статт1. Метою статтi в соцюло-гiчне дослiдження культ-освiтньоï компоненти у сферi управлiння, як засобу попередження вульгаризмiв, фейюв в ЗМ1 та посилення економiчноï безпеки в дер-жавi, використання на сучасному етат як чинника пiдвищення нацiональноï безпеки. Розроблення, тео-ретико-методичних пiдходiв та практичних рекомен-дацiй щодо попередження вульгаризму, поширення
чуток, птток, фейково'1 iнформацiï, за рахунок цього посилення розвитку системи нащонально1 безпеки держави.
Вiдповiдно до зазначено'1 мети поставлено так1 за-вдання:
— уточнити теоретичнi положення щодо сутносп понять: культ-освiтньоï компоненти в сферi управ-лiння, як засобу попередження фейюв в ЗМ1 та посилення економiчноï безпеки в держав^ у ланцюзi: «еко-номiчна безпека», «iдеологiчна безпека», «нацiональна безпека»;
— удосконалити iнституцiональну матрицю впровадження культ-освггаьо'1 компоненти в сферу управлшня, як засобу попередження фейюв в ЗМ1 та посилення економiчноï безпеки в держав^ розвитку безпе-ково'1 компоненти держави та визначити у нш мюце;
— сформулювати та розкрити змют шституцю-нально'1 парадигми розвитку культ - освиньо! компоненти в сферi управлiння, як засобу попередження фейюв в ЗМ1 та посилення економiчноï безпеки в держав^ нацiональноï безпеки з врахуванням цих негативних явищ;
— розвинути методолопчний дискурс Генези пе-ретворень в державнш iдеологiï та ïï вплив на пщви-щення рiвня вiдповiдальностi за економiчну безпеку;
— розробити науково-методичний пщхщ до оцш-ки загроз нацiональнiй безпецi вщ означених чинни-юв;
— визначити стратепчш напрями боротьби з цими моментами, безпечного розвитку Украши та проаналiзувати ïï рiвень;
— сприяти розробщ та теоретичному обГрунту-ванш моделi адаптацiï iнформацiйних технологiй Украши до стандарта бвропейського Союзу та форму-ванню iдеологiчноï концепцп стратегiчного управ-лiння системою нацiональноï безпеки;
— удосконалити дiючi шститути безпеки i допов-нити правила нацiональноï безпеки держави перель ком заходiв з нейтралiзацiï фейк1в, плггок та чуток попередження вульгаризмiв;
— сформувати модель ефективного застосування сучасних iнформацiйних засобiв за рахунок впровадження розроблених штегральних показниюв;
— удосконалити методичний пщхщ та обГрунту-вати систему показник1в штегрального оцiнювання рГвня нацiональноï безпеки з врахуванням згадуваних чинник1в;
— удосконалити систему управлшня шформацш-ного забезпечення з врахуванням координацп дГяльно-CTi пiдпривмств формуючих iнформацiйнi технологiï.
Виклад основних положень статт1. Треба визнати, що на даний час шформацшний проспр з ШвночГ та Сходу наповнювться в основному антиукраïнською пропагандою. Для чого широко використовуються не лише фейки, а й елементарне поширення серед насе-лення розмагтих негативних чуток та плггок. Спрово-кованi, цими засобами конфл1кти з сусiдами, що тшьки почали налагоджуватися рецедивно з шщативи Росiï виникають знову i знову.
Можливо, на перший погляд, так, але насправдi, байдужiсть, бездарнiсть, бандитизм в не лише шстру-ментом досягнення шизофрешчних цiлей регюналь-них та свггових верховод, а i малоосвiчених украш-ських громадян. Нова хвиля хворих шизофрешвю верховод та схиблених на цьому юториюв i полггаюв на-вiювали жродовГ ïx генiальнiсть та таланти... Тут, як
приклад, жорстоких дш кровавих загарбниюв, варто привести «талановитих» «собiрателей» росiйських земель, яю нинi верховодять на Донеччиш та Луган-щинi...
Час усьому лж. Немае сьогоднi могутностi народу, чи навиъ культурно! цивiлiзацiI майя, нема 1 !х загарбниюв юпанських конкiстадорiв.
Нинi Укра!на вступила у новий, оригшальний етап свого розвитку. Випробувати себе хочуть молодi полггаки.
Великий глобальний псевдо патрiот Рос!!, В. Пу-тiн який майже нiчого не зробив для цивЫзованосп Рос!!, словом i делом, пщступшстю i брехнею шкодить нескоренiй Укра!ш, поливае II дьогтем i власною жовчю, за прагнення до свободи та свое! незалежносп, раптом заявив що в нашш державi пануе антисемь тизм, вщбуваеться ущемлення рускоязичних i ще всяка iнша маячня.
Звичайно що його дП можна трактувати по резному. Росшський народ усвiдомлюе що вiн великий, а йому брехливi ЗМ1 ще навжють розумiння, що Путiн агремею до Укра!ни хоче зробити його ще бшьшим. При тому вбиваючи украIнцiв та рускоязичних на Сходi вiн хоче вщтворити iсторичну справедливють, повернути в (гром. висл.) iмперське стойло «заблудших» украIнцiв. Насправд^ за цими примiтивними дь ями, вш хоче вiдвернути увагу знедолених роаян вiд результатiв бездарного керiвництва, прикрити агре-сивними дiями росшську бiду.
Серед громадськостi iснуе переконання, що Америка (США) хоче виконати сво! гарантшш зо-бов'язання перед Укра!ною за те, що вона сердечна ядерно роззбро!лася, а Ромя навпаки, хоче тдступно заволодiти «братньою» територiею i чужим, але у ми-нулому поюрним, працьовитим, iнтелектуально ак-тивним «братшм» народом, який Г! завжди пщживлю-вав iнтелектуально. Для цього Ромя не знайшла кра-щого приводу, як визволити вщ Бандерiвцiв росш-ськомовне населення. Ця iронiя не вам i не завжди е зрозумелою не лише бврот, а навиъ i самим росiянам.
Апетит зростае пiдчас щи. Полiтичнi пристрасп розпалюються! Росiйськi дипломати шляхом пщкупу та використання iнших засобiв будять i мусують давно забутi м1ждержавш територiальнi, мовнi та полiтичнi штриги з сусiдами поляками, угорцями, евреями i т.д. i т.п.
Пбридними засобами, фейками, плiтками та чут-ками агресор на мовному Труни прагне поляризувати укра!нське суспельство, розпалити мiжнацiональнi протиреччя мiж укра!нцями та угорцями чи венграми в одному регюш. В шшому з поляками, ще в шшому хотелося щоб юкорка пройшла мiж татарами (та вони виявилися мудршими, тж про них думали агресори). А в центре було б добре щоб вогнище ненависи ви-никло ще й до евре!в. Насправде останш ниш дуже яс-краво засвиилися у керевнищта держави. Та коли !х не було в УкраТш??? I де !х не було за юторда людства. За !х учасп розкштали \ гинули держави. I в кожному ви-падку вони гинули \ вщроджувалися. Тисячолгтш про-роцтва вщбувалися, але ютор1я не зупинялася \ шчого та некого не вчила.
Колись журналют Гонгадзе за опублжовану думку про те, що хтось хоче зробити Укра!ну успешною державою з 20-ти мельйонами раб1в — аграрниюв у яких хитромудро видурять землю, - поплатився життям.
Його хтось покарав смертю, а народу, нав'язали думку про якесь побутове причини його смерте. Чому?
Довщково: Термт «теоря змови» може бути просто нейтральним описом припущення про ¡снування змови. Однак «теоря змови» або «констрологгчна тео-р[я» також використовуеться для визначення жанру оповгдг з великою кыькгстю аргументгв (не обов'язково пов'язаних мгж собою) щодо ¡снування великих суспшьно I полтично вагомих змов.
Быьшкть консп1ролог1чних теорш, ймовгрно, е хиб-ними I не мають достаттх надшних доказгв, щоб сприй-мати 1х серйозно. Це тдтмае щкаве питання про меха-тзми 1х виникнення I розповсюдження в поп-культур1. Сощологи, психологи й експерти фольклору займалися пошуком вгдповгдг на це питання починаючи з 1960-х рок1в, коли вбивство президента США Джона Ф. Кен-недг породило безпрецедентну кыьккть чуток [6-7].
Щоправда, проти фейку з евреями, народ запро-тестував, - який антисемитизм? У нас навпаки, он по-диветься, е свет подивився, побачив е наветь почув. Ве-домий безнесмен, еврей на весь свет назвав В. Путена дурнем, при тому росейською мовою. В свою чергу ро-сейськомовне громадяни Укра!ни вражене таким вероломством стали на кордоне з пщступною державою — агресором захищати свей народ вед наруги. 1нш1 само-стшно оргашзували самооборону, при тому досить успешну.
Колишней Президент Укра!ни Петро Порошенко до останшх дтв ез-за коректносп не наважувався «дружню» державу назвати агресором, але песля успешного опору агресору, у багатьох випадках, добро-вольцями та волонтерами, заявив: не дозволю мати в регюнах «власних, самостшних армш». Як результат почала ведроджуватися офецейна армея, яка стала його гордестю.
Насправде, мабуть не верив що суседньому народу (а може у результате вщсутносп державно! щеологп, — власному!) можна так затуманити голову що вен заради збельшення свое! велич1, спровокуе, так звану, виз-вольну м1аю \ посуне на хохл1в (гром. думка). З великими хочуть возз'еднуватися, а не втжати вед них, як вед скажених. Ромя велика за територ1альними масштабами, за масштабами свое! пщступносп, за масштабами байдужосп до якоси життя свого народу, за масштабами егнорування норм е правил межнародних спевведносин.
Громадськесть мае свое спостереження за тим, що вщбуваеться. I! щкавлять питання чому Президент Порошенко не здивувався таким швидким «обраху-ванням» голосев та !х результатами. Його доброзичли-вють не мала меж: «стадюн так стадюн», його пове-денка демонструе: я знаю кенцеве результати виборев, все еде по плану!
Може це результат якраз вщсутносп державно! щеологп та безд1яльносп гумаштарних мшстерств Ук-ра!ни, а може силовиюв? Хоча, яке вони силовики, якщо не забезпечують оборони держави, захисту гро-мадянина, справедливости у суспшьствь
Там де велике гроше там месця для морале, по-рядносте, практично не залишаеться. Нине вже не фейками, не плетками, а власне об'ективною нагляд-нестю е це своередне вавилони, садиби — замки наших можновладцев, не лише навколо Киева, а й у местах та обласних центрах, численне квартири, дорогуще авто. При тому мае месце придбання нерухомосте майже по целому свету на екзотичних островах ен.
Публщгстичний вщступ: ...а що робити коли необ-Грунтовано, на очах всього народу платять преми i за-робтш плати у мыьйонах гривень... щомкячно. Куди ïx дiвати? Звичайно що вивозити за кордон! Бо тут, на мкщ в Украт можуть наступити змши i ... можуть вiдiбрати. Простолюдинам легше, пару тисяч гривень, — на xлiб i воду можна без гризоти витратити. Дивно, що це вiдбуваeться при свiдомому сприйняттi вiдомоï с-тини що з собою на цей свт шчого не вiзьмеш. На вЫ життя, вЫх свог'х потомтв не запасешся, "... ти порох, — i до пороху повернешся.
Для розробки заходiв з попередження негативного впливу культ- освггаьо1 компоненти в сферу управлшня, як засобу попередження фейюв в ЗМ1 та посилення економiчноï безпеки в держав!, необхщно знати систему ïx реатазацп. Для цього скориставмося працею Лщп Орбан-Лембрик [10], яка у свош робот навела, так звану, класифжащю чуток (рахуй плггок), яю навдають апатичш настрой За експресивним параметром вона видгляв ïx так! типи:
- Чутка-бажання. Мета такоï чутки полягав у тому, щоб викликати певне розчарування з приводу того, що було замислено. Мав дв! функцп, з одного боку, вш вщповщав побажанням людей, i тому пщтри-мув тонус ïx сощального юнування, з шшого боку, так! чутки деморалiзують населення, створюючи завищеш очГкування.
- Чутка-страховище. Переважно там, де зазвичай панув тривога, страх, невдоволення власним низьким статусом тощо. Дуже шкодить шдивщу у виконанш свовï соцiальноï рол!. Зазвичай чутки такого типу ви-никають в перюди соцiальноï напруги. Особливого поширення таю чутки набувають у ситуащях складних сощальних i полггачних реформ, змши влади, режиму або соцiально-полiтичноï системи в цглому. У таких ситуащях з'являвться обмежений набГр сюжетав, як! виступають у рол! лякаючих чуток. Деяю з них видо-змшюються залежно вщ культурних, релтйних чи на-щональних традицш, але основна частина залиша-вться практично незмшною.
- Агресивна чутка. Спрямована на те, щоб на-строïти шдивща на агресивш вчинки. Це деякою мь рою в продовження чуток-страховищ. Ця чутка не просто викликав негативш настроï i стани, що вщо-бражають небажаш очГкування аудиторiï, а конкретно спрямована на стимулювання агресивного емоцшного стану та поведiнковоï «вщповщЬ, жорсташ агресивноï д11. Це можуть бути як мГжгрупов!, мгжетшчш та мгж-нащональш конфлГкти.
Як вщомо, шформацшний характер чуток, плггок та фейюв подглявться на: Абсолютно недостовГрш; Недостсдарш з елементами правдоподГбноста; Досто-в1рш чутки з елементами неправдоподГбноста; Правдо-подГбш.
Фейки, плики та чутки не можуть повшстю бути достовГрними, бо шформащя завжди мав свою мету, розрахована на певну аудитора та зазнав змш вщ того, хто ïï викладав i поширюв.
Фейки, плики, чутки подгляються за силою впливу на таю: що розраховаш на групову думку; яю викликають поодиною чи масов! антигромадсью на-строï; та таю, що руйнують зв'язки м!ж особами i гру-пами.
За щвю класифГкащвю ми можемо побачити як саме чутка, фейк чи плгтка впливав та стосунки м!ж
iндивiдами, тобто якщо фейк, чутка чи плика е негативною, вона може руйнувати зв'язки у rpyni. Та чутка яка не несе в co6i шякого емоцiйного характеру, Hi-яким чином не вплине на групу.
За виникненням фейки, плiтки, чутки подшяють на стихiйнi, тобто тi, яю виникли самостiйно без ло-пчно! причини, спонтанно; навмисне сфабрикованi, та, як! навмисне були створенi для досягнення певно! мети.
У результата найчастше тi плiтки, як були ство-ренi штучно, найчастiше поширюються у групi, i можуть негативно вплинути на не!.
За обсягом поширення фейки, плггки поширюються на малу кшьюсть людей (трупу),та так i на ве-лику аудиторiю [10].
Акт передавання шформацп та ii циркуляцп ясно показуе, що може бути хоча б два шдивща, яю взае-модiють мiж собою, тим самим передаючи так звану конфiденцiйну шформащю. Пояснити це можна так: той, хто отримував iнформацiю в свою чергу вщповЬ дае тому, хто П надавав i в результата вони взаемоддать мiж собою тим самим створюючи ii.
Також можна видшити двосторонню взаемодiю, яка може бути короткочасною або довгостроковою. Короткочасна це та, яка швидко забуваеться та майже не мае тяких наслщюв. 1нша ж взаемодiя може бути пов'язана з такими характеристиками як антагошст-сью та солiдаристськi. Пд антагонiстськими ми можемо розумгга як таку, яка здiйснюе протилежну дiю (в приклад можна навести те, коли людина (А) говорить якусь плiтку про людину (Б), в результата, людина (Б) говорить, що ця шформащя про нього недосто-вiрна i також говорить якусь нову плику про людину (А).
За штенсивтстю циркуляцп фейки, плiтки подь ляють на продуктивш та непродуктивнi.
«1нтенсившсть циркуляцп чутки, фейку, плгтки прямо пропорцшна iнтересу аудитор!! до теми i про-тилежно пропорцiйна юлькоста офщшних повщом-лень на даний момент та ступеня дов!ри до джерела повiдомлення. Це твердження стосуеться лише змюто-вих умов виникнення i поширення чуток. Щодо функщональних мотив!в, то циркулящя чуток полег-шуе м!жособистасш контакти, дае !м додатковий !мпульс».
За в!рогщшстю виникнення фейки, пттки, чутка несе у соб! хибну iнформацiю, то в1рогщшсть того, що вона виникне буде високою.
У вщповщноста з сощальними елементами системи взаемод!! П. Сорок1н у сво!й робота зазначае, що е ще один пщхщ до розумшня птток, вш е бшьш вшьний вщ щеолопчних стереотипiв. Тому вш класи-ф!куе чутки в залежностi:
- Вщ кшькоста i якоста взаемодiючих шдивдав;
- Вщ характеру актав;
- Вщ характеру провщниюв.
В свою чергу у залежноста вщ !х якоста Ольшанский [9], нав!в так1 приклади:
- чолов!ки бшьше, нж жшки, схильш виробляти, поширювати i приймати такий вид чуток, як полггачш новини (оф!ц!йн! й неофщшш);
- ж1нки - пов'язаш з зростанням ц!н, с!мейним життям, суперництвом, ревнощами;
- молодь постайно обм!нюеться в!домостями про популярних спортсмешв, актор!в, «з!рочок» естради;
— crapi люди — про розмiри пенсш, hobî лжи, долях оточуючих тощо.
Саме оцi подiбноcтi та вщмшноси, мають най-бшьший вплив на характер виду комунжацИ.
На даний час наукою визначено фундаментальш умови, 36ir яких робить можливим виникнення rnri-ток, чуток i т.п. серед яких:
— наявтсть штересу масово1 аудитор!! до певно! проблеми, висока актуальнicть дано! проблеми та ïï зв'язок з життевими потребами людей. Щкава шфор-мацiя мае багато шанмв бути пiдхопленою i передава-тися як плика, якщо плггка викликае iнтеpеc та може налiчувати в со61 певнi потреби яю заохочують лю-дину, то буде попит у сусптьств^
— незадоволешсть вщповщних потреб. Життя саме повинно породжувати потребу в шформацп на деяку тему. Вона повинна бути високоактуальною, тобто зовам незадоволеною. За тако'1 умови майже будь-яке повщомлення буде заповнювати виниклий шформа-цшний вакуум i вщповщно, користуватися устхом, передаючись у вигляд1 плгтки. Вщчуття ж незадоволе-носп i зацжавленосп виникае у людей в двох випад-ках. Або це резномаштна вщсутшсть шформацп на дану тему взагал1, або ж це така ситуащя, в яюй наявна шформащя не представляеться аудитор!! надшною.
Виявлено що у процеси пбридно! в1йни, 1нших агресивних д1й вульгаризм, пл1тки, чутки та фейки тд час передавання можуть переносити розмат трансформаций серед яких: згладжування - коли деяк! детал1 упускаються i в результат! ця шформащя може бути упущена незначима тим, хто ïï отримав; загострення — утворюються нов1 детал^ як! наcпpавдi не були при-сутш початково, у цьому випадку ця шформащя е зна-чно щкавшою для отpимувачiв; — уподiбнення — вщ-буваеться наближення початкового слуху до психоло-г1чних, культурних, етнiчних особливостей отримува-ч1в [ 9].
Наявнicть означеноï iнфоpмацiï дозволяе виявити найважливiшi ознаки розвитку трансформацшно-руй-н1вних процеав у держав^ сформувати концепцiю ор-гашзацшного механiзму виникнення трансформа-ц1йно-руйн1вних (виробничих) та деградацшних (св1-дом1сних) 1х прояв1в та попередження негативних вщ них наcлiдкiв.
Без особливих зусиль можна виявити ознаки або передумови розвитку тpанcфоpмацiйно-pуйнiвних i дегpадацiйних процеав у деpжавi спричинених у ба-гатьох випадках, поширенням вульгаpизмiв, фейюв, пл1ток яю поширюються:
— через засоби масовоё iнфоpмацiï нав'язування фальшивих пpiоpитетiв;
— призначення на вщповщальш деpжавнi посади не за ознаками пpофеciйноcтi, порядност1, патрютич-ност1, а за партшними переконаннями, кум1вство i т.п.
— ослаблення контролю та вщповщальносп за результата не компетентного управлшня;
— акцентування уваги на розвиток певних негативних суспшьних процеав i явищ, нав'язування сум-швних, необГрунтованих процеав ш... [2].
Хаpактеpнi ознаки прояв1в трансформацшно-руйн1вних i дегpадацiйних процеав у деpжавi i зо-крема: спотворення основоположних функцш держави серед яких управлшська, виховна, юридично-правова, сощально-захисна, оборонна та 1н., яю здш-снюються певними механiзмами i засобами; швелю-
вання провщних функцш держави та визнання И вщ-поведальним органом виховно! функце! серед насе-лення; посилання у випадку прояву негативних явищ на ще бшьш1 негативи що мають мюце закордоном; провокування (за прикладом найближчих суседев) без-глуздих процесев. Наприклад згадуване ранеше пуб-л1чне зр1зування (бензопилою) у Киеве полггачною те-чеею «Фемен» мемор1ального Хреста що був встанов-лений на пам'ять голодомору \ полггачних репресш.
Аналезуючи де! Москви можемо виявити декелька напрямев використання вульгаризмевфейкев, чуток та плеток !х педступно агресивно! деяльносте. Крем прямо! агресе! у Криму та на Сходе, агресор всема засобами стараеться розхитати суспельну нестабельнесть е наде-еться на те, що спровоковане конфлекти переростуть у громадянську вшну. Ворог на захоплених землях наносить непоправно! шкоди виробництву (з окуповано! територ!! вивозять (безсовюно крадуть) суб'екти гос-подарювання, руйнують виробництво, дороги, мости, житло). Сво!ми фейковими втручаннями в 1нтернет, забруднюють шформацшний простер, до реч^ не лише держави, а \ в глобальному масштабе. Здшснюють ди-версiI у фшансовш та банювсько-кредитнш системе, продають сво! енергоресурси одним (щоб здобути при-хильнесть) задармо, еншим по завищених ценах ен. е, тим самим ще бельше викликають до сво!х дей непо-розумення е наветь ненависть.
Висновки. Отже, шляхи попередження трансфор-мацшно-руйшвних \ деградацшних процеав у держав^ попередження вульгаризму, викоренення фейкев, плгткарства активезацш виходу суспшьства з кризово! ситуаце! повинне передбачати удосконалення управ-лення державою, пошук державно! еде! заради яко! не лише полггаки, держслужбовщ, а \ 6!льш!сть насе-лення було готове безоглядно-патреотично педтри-мати, вироблення прогноз1в та плашв розвитку нащо-нально! господарки як на поточний перюд, так \ на перспективу. Виконавче органи повинне запропону-вати оргашзацшно-економечш мехашзми !х реалезацп та провайдингу. Така багатопланова мета повинна пе-редбачати формування вщповщного пщГрунтя що за-безпечуеться реалезацеею наступних задач:
— змшою виборчо! системи у Верховну Раду з таким розрахунком щоб у керевництве державою, зако-нодавчих та виконавчих органах були патреотичне, професшш та порядш висококвалiфiкованi представ-ники вс!х верств, галузей \ прошаркев суспшьства;
— виробленням державно! едеологе! та розгор-тання !! пропаганди;
— розробкою е впровадженням енституцейних засад формування Економ!чно! Конституцп Укра!ни яка передбачатиме контроль та ведповедальнесть за ведпо-веднесть державней стратеге! розвитку економеки;
— впровадженням повного регеонального розра-хунку адмшстративно-територеальних одиниць дер-жави що розв'яже на месцях руки педприемцям для проявлення творчо! енецеативи у використанне месце-вих ресурав [2].
Наявнесть негативних ознак процесу (облек чин-никев), що призводять чи до трансформацшно-руй-невних е деградацейних процесев дозволяе встановити динамеку процесу та вживати ведповедних управлен-ських заходев для попередження негативних наследкев.
Як показало вивчення, бур'ян з поля можна ви-вести, та якщо добрий сусед пед резними приводами
i без них, явно i тайно, вдень i вноч! закидав його у чужий город, - це зробити неможливо.
Отже розв'язання проблеми попередження вульгаризму, плггок, чуток та фейюв як одного з напрямГв розвитку нацюнально1 безпеки в умовах пбридно1 вшни сприятиме не лише стабшьносп економжи, а i забезпеченню спокою у суспшьствь Соцюлопчш уза-гальнення та пропозицп виконано у контекст! активь зацп державотворення у рамках ïï функцш.
Здшснення функцш держави у цш сфер! життвдГ-яльноси мав постшний, систематичний характер i вщбувавться протягом всього часу юнування об'вкти-вно та вщповщно обумовлених завдань, що стоять перед державою тобто нашою незалежною Украшою. РеалГзащя функцш залежить вщ ряду чинниюв серед яких значний вплив мав визначення державноï лiнiï розвитку держави, яку виконув безпосереднв ïï керГв-ництво.
За сферами дГяльноси держави ïï основш функцiï подгляються на: - внутршш функцiï, що здшснюються в межах даноï держави i в яких виявлявться ïï внут-ршня полггака. Внутршш функцiï держави здшсню-ються в полггачшй, економГчнш, еколопчнш, забез-печенш та охорош прав i свобод людини, культурнш, виховнш, освггаш, науковш, спортивнш i пропаган-дистсьюй, сощальнш сферах, пщтримки громадського порядку та ш:
Зовшшш функцiï, що забезпечують здшснення ïï зовнiшньоï полггаки.
Основними формами здшснення функцш держави в правов! та фактичш (оргашзацшш) форми. Го-ловними правовими формами здшснення функцш держави в: правотворча, правозастосовна, правоохо-ронна, контрольно-наглядова штерпретацшно-пра-вова, управлшська та засновницька дГяльшсть.
Таким чином, для глибокого i всебГчного аналГзу виконання будь-якоï функцiï держави, а особливо освггаьо-виховно'^ слщ розглядати в контекст! змюту, форми i методГв здшснення вщповщного напрямку державноï дГяльность
З метою попередження вульгаризму, фейюв, пль ток за рахунок iнформацiйноï невизначеносп, пщви-щення рГвня якосп шформацшного забезпечення до-цгльно сформувати модель ефективного застосування сучасних шформацшних технологш, що включав роз-винуту систему управлшня шформащвю та методи оцшки фактичного та оптимального фшансово-еко-номГчного стану з використанням розроблених ште-гральних показниюв; нов! засоби мониторингу i д!аг-ностику економiчноï безпеки пщпривмств.
Список використано!" л1тератури
1. Андрушюв Б.М., Кузьмш 0.6. Основи менеджменту: методологiчнi положения та прикладш мехат-зми: тдручник для студенив та викладачГв економГч-них спещальностей вищих i середшх спещальних нав-чальних закладГв, системи пщвищення квалГфГкацп. Тернопгль: Лглея, 1997. 292 с.
2. Андрушюв Б., Романська I. МаргшалГзащя i глобальш небезпеки економГки. МатерГали 15-ï науко-воï конференцИ Тернопгльського нацюнального техш-чного ушверситету Гмеш 1вана Пулюя, 14-15 груд. 2011 р. Тернопгль: ТНТУ, 2011. С. 247.
3. ВГвчар О.1. Управлтня економiчною безпекою тдприемств: соцюгуматтарш контексти. Тернотль : ФОП Паляниця В.А., 2018. 474 с.
4. Герасименко Р. Факт-чеюнг для журналюта: соцмереж! та „вкиди" як перевГрка на професшшсть. ejo бвропейська журналктська обсерваторiя. URL: Ы1р://иа.е]о-оп11пе.еи/20б5/етика-та-як1сть/факт-че-к1нг-для-журналГста-соцмережГ?рг1п1=рг1п1.
5. Горбань Н. 1нформацшна вшна тривав. Топ-5 фейюв про ЛьвГв. Твов мюто. URL: http://tvoemisto.tv/ news/informatsiyna_viyna_tryvaie_top5_feykiv_pro_1vi...
6. Дмитро Шевчук. До теорiï «теорiï змови». Ча-сопис «Ï». 2009. Ч. 54.
7. Що таке «теорп змови» та чому в них вГрять? 20.05.2013. URL: zbruc.eu.
8. Латынов В. В. Слухи: социальные функции и условия появления. 1995.
9. Ольшанский Д. В. Политическая психология. Классификация слухов. Москва, 2002.
10. Орбан — Лембрик Л. Чутки як сощально-пси-холопчне явище. Сощальна псиxологiя:: наук. журнал / голов. ред Ю. Ж. Шайгородський. 2004. № 3 (5). C. 47-62.
11. Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований. Москва: Эдиториал УРСС, 2002.
12. Рекун I.I. 1нституцюнальна змша парадигми економiчноï безпеки. 1нституцшнальний вектор еконо-мiчного розвитку / Institutional Vector of Economic Development: збГрник наукових праць МЩМУ «КПУ». Мелггополь: Вид-во КПУ, 2016. Вип. 8 (2). С. 57-65.
13. Рекун I.I. Концептуальш засади економiчноï безпеки пщпривмств залГзничного транспорту. Еколо-гiя — фыософш кнування людства: зб. наук. праць уча-сниюв III Мiжнародноï наук.-практ. конф. (Мелгго-поль, 26 травня 2016 р.) / за заг. ред. М.М. Радввоь Мелггополь: ТОВ "Колор Принт», 2016. С. 69-71.
14. Рекун I.I. Основш категорп стану економiчноï безпеки. Ыститущональт перетворення в суспiльствi: свтовий досвiд i укранська реальтсть: матерГали VIII МГжнар. наук.-практ. конф. (Мелггополь, 13—14 верес-ня 2013 р.) / за заг. ред. А. А. Ткача, Радввоï М.М. Мелггополь: МЩМУ "КПУ», 2013. С. 33-34.
15. Сороювська О.А. Управлшня економiчною безпекою тдприемств малого бiзнесу в умовах конфлжтних ситуацш: iнновацiйнi тдходи: монографГя. Тернопгль : ФОП Палянниця В.А., 2016. 382 с.
16. Франчук В. I. Теоретико-методологiчнi засади економiчноï безпеки акцiонерниx товариств: моногра-фГя. ЛьвГв: ЛьвГвський державний ушверситет внутрь штх справ, 2015. 400 с.
17. Франчук В. I. Корпоративна безпека: теорети-чн засади: монографГя. ЛьвГв: ЛьвГв. держ. ун-т внутр. справ, 2009. 176 с.
References
1. Andrushkiv B.M., Kuzmin O.Ye. (1997). Osnovy menedzhmentu: metodolohichni polozhennia ta prykladni mekhanizmy [Fundamentals of management: methodological provisions and applied mechanisms]. Ternopil, Lileia [in Ukrainian].
2. Andrushkiv B., Romanska I. (2011). Marhina-lizatsiia i hlobalni nebezpeky ekonomiky [Marginalization and global dangers of the economy]. Proceedings of the 15th Scientific Conference of Ternopil Ivan Pulyuy National Technical University, December 14-15. Ternopil, TNTU [in Ukrainian].
3. Vivchar O.I. (2018). Upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstv: sotsiohumanitarni konteksty [Enterprise economic security management: socio-humanitar-ian contexts]. Ternopil, FOP Palianytsia V.A. [in Ukrainian].
4. Herasymenko R. Fakt-chekinh dlia zhurnalista: sotsmerezhi ta „vkydy" yak perevirka na profesiinist [Fact-checking for a journalist: social networks and "throw-ins" as a test of professionalism]. ejo Yevropeiska zhurnalistska observatoriia — ejo European Journalist Observatory. Retrieved from http://ua.ejo-online.eu/2065/erHKa-ra-flK-iстb/^aкг-нeкiнг-дra-:xуpнaпiсгa-соцмepexi?print= print [in Ukrainian].
5. Horban N. Informatsiina viina tryvaie. Top-5 feikiv pro Lviv [The information war continues. Top 5 fakes about Lviv]. Tvoie misto — Your city. Retrieved from http: //tvoemisto.tv/ news/informatsiyna_viyna_tryvaie_ top5_feykiv_pro_lvi... [in Ukrainian].
6. Dmytro Shevchuk. (2009). Do teorii «teorii zmovy» [To the theory of "conspiracy theories"]. Chasopys «Yi» — The Independent cultural journal I", P. 54 [in Ukrainian].
7. Shcho take «teorii zmovy» ta chomu v nykh viriat? [What is Conspiracy Theory and Why Do They Believe It?]. 20.05.2013. Retrieved from zbruc.eu.
8. Latynov V. V. (1995). Slukhi: sotsial'nyye funktsii i usloviya poyavleniya [Rumors: social functions and conditions of occurrence] [in Russian].
9. Ol'shanskiy D. V. (2002). Politicheskaya psikho-logiya [Political Psychology]. Klassifikatsiya slukhov — Classification of rumors. Moscow [in Russian].
10. Orban — Lembryk L. (2004). Chutky yak sotsialno-psykholohichne yavyshche [Rumors as a social and psychological phenomenon]. Sotsialna psykholohiia — Social Psychology, 3 (5), pp. 47-62 [in Ukrainian].
11. Nazarov M. M. (2002). Massovaya kommu-nikatsiya v sovremennom mire: metodologiya analiza i praktika issledovaniy [Mass communication in the modern
world: analysis methodology and research practice]. Moscow, Editorial URSS [in Russian].
12. Rekun I.I. (2016). Instytutsionalna zmina paradyhmy ekonomichnoi bezpeky [Institutional change in the economic security paradigm]. Instytutsionalnyi vektor ekonomichnoho rozvytku — Institutional Vector of Economic Development, Issue 8 (2), pp. 57-65. Melitopol, Vyd-vo KPU [in Ukrainian].
13. Rekun I.I. (2016). Kontseptualni zasady ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv zaliznychnoho transportu [Conceptual principles of economic security of railway enterprises]. Ekolohiia — filosofiia isnuvannia liudstva — Ecology - the philosophy of the existence of mankind: Coll. of sciences. works of participants of the III International Science-Pract. Conf., (pp. 69-71). Melitopol, Color Print LLC [in Ukrainian].
14. Rekun I.I. (2013). Osnovni katehorii stanu ekonomichnoi bezpeky [Main categories of economic security]. Instytutsionalni peretvorennia v suspilstvi: svitovyi dosvid i ukrainska realnist — Institutional Transformations in Society: World Experience and Ukrainian Reality: Materials VIII Intern. Research Practice Conf. (pp. 33-34). Melitopol, MIDMU "KPU" [in Ukrainian].
15. Sorokivska O.A. (2016). Upravlinnia ekono-michnoiu bezpekoiu pidpryiemstv maloho biznesu v umovakh konfliktnykh sytuatsii: innovatsiini pidkhody [Management of Economic Security of Small Businesses in Conflict Situations: Innovative Approaches]. Ternopil, FOP Paliannytsia V.A. [in Ukrainian].
16. Franchuk V. I. (2015). Teoretyko-metodolohichni zasady ekonomichnoi bezpeky aktsionernykh tovarystv [Theoretical and methodological principles of economic security of joint stock companies]. Lviv, Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].
17. Franchuk V. I. (2009). Korporatyvna bezpeka: teoretychni zasady [Corporate Security: Theoretical Foundations]. Lviv, Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].
CraTra Hagiñmna go pega^i! 20.09.2019 npHHHATO go gpyKy 19.12.2019
Фoрмam цumyвaння:
Андрушюв Б., Гaгaлюк О., K^hh H., Погaйдaк О. Kульт-освiтня компонента в сферi упрaвлiння як зaсiб попередження вульгаризму у взaeмовiдносинaх тa поширення фейюв в ЗМ1 aбо вaжелi посилення економiчноï безпеки в держaвi. Bimrn eкoнoмiчнoï нйут Укрaïнu. 2019. № 2 (37). С. 214-222. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).214-222
Andrushkiv В., Gagaliuk O., Kyrych N., Pohaidak O. (2019). The cult-educational component in management as a means of preventing vulgarism in relationships and spreading fakes in the media or Levers of strengthening economic security in the state. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 214-222. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).214-222
