CC BY
130
Вюник Дтпропетровського унiверситету. Бюлопя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seriâ Biologiâ, ekologiâ Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2014. 22(2), 161-168.
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
doi:10.15421/011423
www.ecology.dp.ua
УДК 631.445
Територiальна структура та класифжащя грун^в Криворiзького залiзорудного басейну
О.О. Долина, О.М. Сметана
Криворгзький ботатчний сад НАН Украти, Кривий Р1г, Украта
Створена класифжаця Трунив, адаптована до умов шдустрТального регюну, яка стала основою для визначення ступеня транс-формаци Грунтового покриву Кривор1зького залгзорудного басейну тд дею техногенезу. Розроблена класифжаця е 1ерарычною системою об'ектв р1зних таксономчних ртвнв, визначае зв'язки мтж об'ектами та !х властивосп. Визначено законотрносп роз-подлу структур Грунтового покриву територй дослщжень, створена карта структури Грунтового покриву як основа для класифжа-ци Грунпв. Класифжаця адаптована для умов утворення Грунпв у регют з потужним техногенним навантаженням. Для цього до не! включено специф1чт класифжацшн рТвн та одинищ, що забезпечують детальншу диференщацю Грунттв. Запропоновано роздшяти Грунти за ступенем реалгзаци потенциалу Грунтоутворення на р1вн1 надвщдтв. Подл Грунпв за потенциалом Грунтоутво-рення е основою для прогнозування результату Грунтоутворення та виявлення масштабтв перетворення структури Грунтового покриву регюну. Виявлено, що основу структури Грунтового покриву техногенно порушених територш складають примiтивнi Грунти, яю видiлено як окремий тип. Вони е динамчними елементами у структурi Грунтового покриву техногенно порушених територш. Наявтстъ структур Грунтового покриву з домшуванням Грунттв техногенного походження, зокрема посттехногенних Грунттв, е маркером Грунтового покриву КриворТзького залТзорудного басейну.
Ключоа слова: класифжащя Грунпв; структура Грунтового покриву; потенциал Грунтоутворення; ТерархТя
The authors developed the classification of soils and adapted it to the conditions of Krivyi Rih industrial region. It became the basis for determining the degree of soil cover transformation in the iron-ore basin under technogenesis. The classification represents the system of hierarchical objects of different taxonomic levels. It allows determination of relationships between objects and their properties. Researched patterns of soil cover structures' distribution were the basis for the relevant mapping and classification of soils. The classification is adapted to highly-influential industrial conditions of soils formation in the region. The adaptation measures were specific classification levels and units, which provided more detailed differentiation of soils. The authors proposed to separate the soils by the degree of soil formation potential realization for super-divisions. The potential determination allowed predicting the outcome of soil formation and identification of transformation degree of soil cover structures in the region. The results indicated that the main type of soil structures in the industrial region was represented by primitive soils (indicated as a separate type). These soils were determined as dynamic elements in the structure of industrial region soil cover. The article indicated that presence of soil cover structures with the domination of technogenic soils, particularly post-technogenic soils, was the marker of the soil cover in Krivyi Rih Iron-Ore Basin.
Keywords: soil classification; soil cover structure; soil formation potential; hierarchy
Криворiзький ботатчний сад НАН Украти, ул. Маршака, 50, Кривий Рг 50089, Украта Kryvyi Rih Botanical Garden of NAS of Ukraine, ul. Marshaka, 50, Kryvyi Rih, 50089, Ukraine Tel.: +38-093-455-21-03. E-mail: dolinaalexandr@gmail.com
Territorial pattern and classification of soils of Kryvyi Rih Iron-Ore Basin
О.О. Dolina, О.М. Smetana
Kryvyi Rih Botanical Garden of NAS of Ukraine, Kryvyi Rih, Ukraine
Вступ
Найважлившим завданням грунтознавства е класи-фгкащя грунпв, тобто поеднання ix у таксономчн групи за будовою, складом, властивостями, походженням, ро-дючютю тощо. Класифшащя - система 1ерарх1чних щд-леглих понять i об'екпв, здатна фшсувати законом1рн1 зв'язки мш об'ектами рiзниx таксономiчниx рiвнiв, ви-значати мiсце об'екта в системi та його вiдповiднi влас-тивосп (Ranghanatan, 1970). Направлена вона на збере-ження та пошук шформацп, яка мiститься в нiй самiй, а також на вираження системи закономiрностей, власти-вих категорiям, що ввдображаються.
Для розробки класифшаци грунпв iндустрiального региону проаналiзовано акгуальнi розробки попереднх рокiв i сучаснi впчизнян та зарубiжнi класифiкацiйнi системи, використано деяк1 застосованi в них засади класифшаци грунгiв. Нинi велика увага придiляегься кореляци iснуючиx класифiкацiйниx систем iз мiсцевими розробками (Shi et al., 2010; Zadorova and Penizek, 2011; Baida et al., 2013; Esfandiarpour et al., 2013; Madarasz et al., 2013). За основу взято пращ впчизняних вчених - О. А. Демидова (Demidov, 2014), М.1. Полупана (Polupan, 1988; Polupan et. al., 2001, 2002, 2005), I.I. Наза-ренка (Nazarenko et al., 2004), Д.Г. Тихоненка (Tihonenko, 2001), а також шоземн розробки (World Reference base..., 1994; Shishov et al., 1997, 2005; Breure et al., 2005; Keys..., 2006; Phillips and Marion, 2007; Bockheim, 2014).
Для диференщаци грунпв Криворiзького залзоруд-ного басейну ми адаптували генетичну класифiкацiю. Основною класифiкацiйною одиницею видшено тип грунту, що е загальноприйнятим у сучасних класифша-цiяx. Груш^ типи традицшно видiляються за основним грунтотвiрним процесом, який е ввдображенням характерного поеднання факторiв грунтоутворення. Вищi iерарxiчнi одинищ запровадженi для узагальнення таксонiв спорвдненого походження. Видшення нижчих таксономiчниx рангiв класифiкацii базуеться на струк-турно-генетичних параметрах грунтового профшю.
Для створення класифiкацii грунпв проаналзовано структури грунтового покриву Криворiзького залзоруд-ного басейну. Няйвмомлттими працями з аналiзу структури грунтового покриву вважаються розробки С.В. Буола (Buol et al., 1973), а також В.М. Фрвдланда (Fridland, 1984), яю стали базою для виконання дослiджень у регiонi. Аналiз проводили на рiзниx рiвняx деталiзацii, вщповщно видшено грунтовi мiкрокомбiнацii (у межах одного або декшькох ландшафтних елеменпв - вiд метрiв до десятюв метрiв), мезокомбiнацii (у межах одного ландшафту - вщ сотнi метрiв до декшькох кiлометрiв) та макрокомбшаци (рiвень басейну - десятки кшометрв). У стагтi наведено структуру грунтового покриву Криворiзького залзоруд-ного басейну на рiвнi макрокомбiнацiй.
Мета роботи - розробити генетико-функцюнальну класифiкацiю грунпв Криворiзького залiзорудного бассейну, проаналiзувати структуру грунтового покриву регiону для визначення масштабiв його трансформацii за ди техногенних чинниюв.
Матерiал i методи дослiджень
Описано грунтовий покрив Криворiзького залiзоруд-ного басейну (8023,28 км2), зокрема детальну увагу придшено непорушеним дшянкам балкових систем i корiнниx берегiв рiчок, посттехногенним i техногенним територiям. 1з меншою детального висвiтлено структуру грунтового покриву сшьськогосподарських упдь.
Класифiкацiя грунпв базуеться на iерарxiчному методi та передбачае подш множини за певною ознакою на тдпорядковат групи, в яких поступово конкретизуеться об'ект класифiкацii. При цьому сукупнiсть отриманих груп утворюе своервдну деревоподiбну структуру -iерарxiчну. Щд час вибору класифiкацiйниx параметрiБ (критерив) враховуеться вiрогiднiсть залучення до класифшаци тiеi чи iншоi ознаки. Застосування цього методу передбачае таю вимоги до розробки класифiкацii:
- класифшацшш групи не повиннi перетинатися (не можуть включати аналог^чних понять);
- для кожного таксономiчного порядку класифшато-ра можна використовувати тшьки одну ознаку для подiлу вищого таксона;
- сума пiдмножин повинна завжди давати подiлену множину об'екпв (не повинно бути таких об'екпв, яш не входять до складу класифкацшно! групи) (Polupan et al., 2005).
Як доповнення до iерарxiчного методу для пластичност1 класифiкацii на нижчих таксономчних рiвняx мона застосувати також i фасетний метод, зпдно з яким класифiкацiйнi групи утворюються шляхом комбiнацiй значень, узятих iз вiдповiдниx фасеток (Samoilova and Tolchelnikov, 1991; Polupan et al., 2005; Ranganathan, 2006).
Для визначення масштаб1в трансформацii територш виконано картографування грунтового покриву та створено карту розподiлу структур грунтового покриву масштабом 1 : 50 000. Деталiзацiю грунтових структур проведено на рiвнi комплекав за домiнантними типами грун11в. Площi грунтових контурiв визначали за допомо-гою програми Sigma Scan Pro 5.0.
Результати та ix обговорення
Криворiзький залiзорудний басейн - регюн, де 1нтенсивно ведеться видобуток i переробка рудних ко-рисних копалин. Розробка рудних родовищ вгдкритим способом i збагачення залiзниx руд передбачае вийман-ня, перем1щення та складування значних мас гiрськиx пор^д та вщходав переробки корисних копалин. Утворюються техногент об'екти: кар'ери, вщвали та хво-стосховища. Зазначенi територй, виведенi з експлуатацii, описанi в лiтературi як посттеxногеннi ландшафти (Prilipko and Smetana, 2006).
Грунтовий покрив техногенних територiй (д1ючих вiдвалiв i кар'ерiв, хвостосховищ i промислових дшянок п^дприемств) представлений строкатими структурами, утвореними елементарними грунтовими ареалами рiзного генезису. Результат грунтоутворення в такому випадку залежить вгд домiнантного процесу техногенно! трансформацii едафотопу (Prilipko and Smetana, 2006).
Досить штенсивно процеси вщновлення Грунпв вщбуваються на посттехногенних територ1ях, що зали-шаються тсля проходження техногенного етапу. У результат «спонтанного» Грунтоутворення у посттехногенних ландшафтах (у межах зон зрушення та зсувш шахт-них полiв, на втдвалах, кар'ерах, де завершено прнич роботи, та хвостосховищах, що вже не експлуатуються) ввдбуваеться формування специфТчних структур Грунтового покриву. Домшантними у таких структурах е елементарн ГрунтовТ ареали своервдних примтивних Грунпв, субстрапв з ознаками та без ознак Грунтоутворення. Природн аналоги таких Грунпв зазвичай приурочен до оголень вщшарувань кристалчних порвд. Для морфологи Грунпв посттехногенних об'екпв властивТ певн закономрносп: вкорочений профшь, порТвняно мала потужнсть генетичних горизонпв, значна частка кам'янистих уламюв, своерТдний мшеральний склад.
АналТз генезису Грунпв природного та техногенного походження - досить складне наукове завдання, вико-нання якого дозволяе дослвдити юторш та спрогнозува-ти напрям розвитку для Грунпв Тз нереалТзованим потенцТалом Грунтоутворення, що виникли внаслвдок щдустрТального впливу. Виходячи з вищевказаного, ми створили карту розподшу структур Грунтового покриву регюну на рТвн комплекав для виявлення масштабТв його трансформаци у результат антропогенного та техногенного впливу, а також для зручносп видшення класифшацшних р1вшв та одиниць (рис.).
На картосхем розподiлу структур Грунтового покриву регюну видшено 9 основних Грунтових комплекав (рис.). Структура Грунтового покриву для природних дшянок висвплена у великий кшькосп робгг (Вио1 е1 а1., 1973; РпШаЫ, 1984), тому найбшьшу увагу придшено структурам, яю формуються в умовах техногенного пе-ретворення Грунпв. Незважаючи на те, що за площами домшують комплекси орних чорноземТв звичайних та твденних, у регюн яскраво виражена щдустрТальна трансформаци, яка проявляеться у формуванн таких структур Грунтового покриву:
- комплекав екранозем1в, переущшьнених Грунпв Т субстрапв без ознак Грунтоутворення (автомобшьш та залзничн шляхи). На рТвн мезоструктур даш комплекси представлен ланцюгами Грунпв Тз неконтрастними вщмшностями - варТацями. На мшрорТвн виражен мшрокомплекси екраноземТв та примггавних Грунпв;
- комплекав техногенних седиментац1йно-полТцик-лчних, еолово-седиментацшних Грунпв та примггавних Грунпв Тз рТзним ступенем розвитку (хвостосховища прничозбагачувальних комбшапв). Мезоструктури, що входять до складу даних комплекав, являють собою мозажи примггавних та седиментациних Грунпв, таше-ти примггавних Грунпв на рТзних Грунгатарних породах. Мшроструктура представлена ланцюгами примггав-них Грунпв рТзного ступеня розвитку - плямистостями, а також комплексами седиментацшних Грунпв рТзного генезису;
- комплекав антропогенно трансформованих Грунпв Т техногенних Грунпв (промисловТ дшянки щдприемств прничо-металургшно! галуз^. Даш комплекси характеризуются значною строкапстю на р1вш мезо- та мшроструктур. Це пояснюеться контрасттстю умов генезису Грунпв. Мезоструктура Грунтового покриву являе
собою переважно мозаИки антропогенно трансформованих Грунпв природного походження, ристоземТв, екрано-зем1в та техногенно створених Грунпв. На мшрорТвн видшяються ГрунтовТ комплекси;
- комплекси примггавних Грунпв Тз рТзним ступенем розвитку, примггавних фрагментарних Грунпв, субстрапв з ознаками та без ознак Грунтоутворення (кар'ерно-вщвальш комплекси). Ключовий фактор для розподiлу структур усередин даних комплекав - значна строка-тють мшрорельефу та прських порвд, на яких ввдбува-еться формування Грунпв. Вщповщно ГрунтовТ структу-ри на мезор1вн представлен переважно моза!ками та ташетами примггавних Грунпв на рТзних ГрунтотвТрних породах, на мшрорТвн - комплексами примггавних Грунпв Тз субстратами з ознаками та без ознак Грунтоутворення.
- комплекав екранозем1в, ристоземТв, урбаноземТв Т антропогенно трансформованих Грунпв (селитебн територii). Мезоструктури, з яких складаються дан комплекси, являють собою сполуки - ланцюги Грунпв Тз щшьними генетичними зв'язками, на мшрорТвн вони представлен плямистостями малоконтрастних за генезисом Грунпв (наприклад, чорноземи звичайн переущшьнен рТзно! потужносп у парковш зон). Також широко представлен моза!ки та ташети - ряди контра-стних елеменпв (наприклад, ристоземТв та екраноземТв). У мшроструктурТ Грунтового покриву вТдповТдно пере-важають комплекси контрастних за походженням еле-ментарних Грунтових ареал1в Т структур.
Як вщомо, основним показником швидкосп формування Грунтового профТлю е штенсившсть накопичення гумусу (Ка7агепко, 2004). ПочатковТ стадil Грунтоутворення характеризуются високою ТнтенсивнТстю накопичення гумусу, перетворення материнсько! породи та, як наслвдок, формування Грунтових горизонт1в. Кардинальною вщмшою посттехногенних територТй вщ природних дiлянок е домшування площ Тз Грунтами, як1 ха-рактеризуються високими динамТчними показниками. У Грунтах природних територш процеси накопичення органчно! речовини збалансованТ з процесами мТнералТ-зацТ! гумусу, зазвичай мають незначну швидк1сть Т ха-рактеризуються здебТльшого флуктуац1йними коливан-нями. На шдсташ цих мТркувань ми пропонуемо диференц1ювати Грунти 1н1цТальних стадiй Грунтоутворення з Грунтами, яю перебувають у станТ динамТчно! р1вноваги, та вщповщно видiляти Грунти з реалзованим Т нереалТзованим потенцТалом Грунтоутворення.
Запропонована класифiкадiя дае можливТсть просте-жити шлях розвитку того чи шшого Грунтового т1ла за-лежно ввд умов його формування, зокрема:
- ступеня реалТзаци потенцТалу Грунтоутворення;
- походження;
- пдролопчного режиму;
- генетичного типу профТлю;
- геох1ми ГрунтотвТрних процесТв;
- основного ГрунтотвТрного процесу;
- за специфТкою прояву основного процесу Грунто-утворення;
- за р1внем диференцТацИ проф1лю;
- за наявнстю та властивостями морфон1в;
- за гранулометричним складом;
- за мшеральним складом.
Рис. Карта структури Грунтового покриву Криворiзького залiзорудного бассейну:
комплекси екраноземiв, переущшьнених rрунтiв i субстратiв без ознак Грунтоутворення (автомобшьш та з^зничш шляхи); комплекси техногенних седиментацшно-полщиктчних, еолово-седиментацшних Грунпв та примiтивних Трунив iз рiзним ступенем розвитку (хвостосховища); комплекси антропогенно трансформованих Грунтiв i техногенних Грунпв (промисловi дiлянки);
комплекси примiтивних Грунтiв iз рiзним ступенем розвитку, примiтивних фрагмен-тарних Грунпв, субстрапв з ознаками та без ознак Грунтоутворення (кар'ерно-вщвальш комплекси); комплекси екраноземiв, урбоземiв, урбано-земгв i антропогенно трансформованих Грунпв (селитебнi територп);
комплекси чорноземiв звичайних та п1в-денних малогумусних мало- та середньо-потужних iз дерново-степовими та примь тивними Грунтами (Грунти схилiв); комплекси лучних, лучно-болотяних, де-лквiальних i алкшальних Грунтiв (тальвеги балок, долини рiчок); комплекси орних чорноземiв звичайних та швденних (мало- та середньопотужних, короткопрофiльних) (плакорнi дшянки);
комплекси люозмшених Грунпв;
водт об'екти, комплекси болотяних i луч-но-болотяних Грунпв;
меж! Грунтових пiдзон
Кожен Тз цих критерив воображений на певному таксономТчному рТвн класифшацшно! схеми.
Надвщдши вид1ляються за ступенем реалзаци Грун-тотвТрного потенцТалу, а отже, до ГрунтТв Тз реалТзованим потенцТалом належать тТ, що у своему розвитку досягли ктмаксового або квазштмаксового стану. Процеси Грунтоутворення в них характеризуються невеликими коливаннями балансу речовин - флуктуацТями. Найха-рактернТшТ для цього надвТддТлу чорноземи, каштановТ, дерново-степовТ Грунти тощо.
Баланс речовин Т енерги у Грунтах Тз нереалзованим потенцТалом описуеться логарифмТчною функцТею. Це Грунти, якТ розвиваються Т не досягли екстремуму розвитку в даних умовах. Переважно це Грунти, яю ви-никають пТд час знищення або порушення цТлТсностТ первинного Грунтового покриву територи. Зокрема домТнуванням ГрунтТв Тз нереалТзованим потенцТалом характеризуеться Грунтовий покрив на кар'ерно-вщваль-них дшянках. На природних територТях Грунти з нереаль зованим потенцТалом трапляються коли порушуеться цшстсть Грунтових тш (змивання поверхневого шару, зсуви тощо).
ГрунтовТ в!дд1 ли видшено за детермшантом генезису. Пд дефшщею «детермшант генезису» ми розумТемо домТнантний тип господарського використання тери-тори, а також стутнь його вираженосп. Виходячи з цьо-го пТдходу та спираючись на класифТкацТйну схему Грунпв, запропоновану Д.Г. Тихоненко (ТуеИопепко, 2001), ми видшяемо так1 вщдши Грунт1в: природш, природнТ посттехногеннТ, антропогеннТ та техногеннТ. У в!дд1л1 природних об'еднано Грунти, що у своему генезисТ не зазнавали значних антропогенних або техно-генних впливТв або трансформаци. Видшення вщдшу природних посттехногенних ГрунтТв зумовлене тим, що Грунти, якТ починають формуватись на промислових об'ектах, виведених з експлуатаци, розвиваються за зо-нальним типом Грунтоутворення, починаючи з його ТнТцТальних стадТй. До вТддТлу антропогенних належать орн Грунти сшьськогосподарських упдь. Техногенний вщдш об'еднуе Грунти, в яких формування специфТчного профшю йде за рахунок до промислових фактор1в та об'екпв.
ГрунтовТ ряди видшено за властивостями пдроло-гТчного режиму. За цим параметром Грунти подТлено на ксероморфт, мезоморфт, напвадроморфн та пдро-морфт. Варто зазначити, що на територи региону найбшьшу площу займають Грунти ксероморфного ряду, що зумовлено переважанням випаровування над кТль-кТстю опадТв. Мезоморфний ряд ГрунтТв приурочений до умов збалансованого зволоження (кТлькТсть опадТв дорТв-нюе випаровуванню). НапТвгТдроморфнТ та гТдроморфнТ Грунти в регТонТ приуроченТ до понижених елементТв рельефу та рТчкових заплав. Для них властиве перТодичне та постТйне обводнення вТдповТдно. Накопичення речови-ни ввдбуваеться за рахунок привнесення и транзитними потоками. ЦТ Грунти часто бувають засоленими.
ГрунтовТ асоцТацТх видшено за типом профшю. БТогенно-акумулятивнТ Грунти формуються пТд час Тнтен-сивного накопичення речовин Т утворення Грунтового профшю за рахунок активно! взаемоди бюти з мшераль-ною речовиною. ПрофТль гТдро-акумулятивних ГрунтТв -результат постТйного намивання Грунтового матерТалу.
Еолово-акумулятивн - Грунти, профшь яких утворюеться внаслвдок еолово! седиментаци. Результатом метаморфь зацТ! ГрунтТв е оглеення, монтморилонТтизацТя, олТвТзацТя, а також структуроутворення та затверд1ння (БЫяЬоу е1 а1., 2005). На нашу думку, метаморфТчн процеси притаманн всТм Грунтам, якТ у своему генезисТ пройшли ТнТцТальну стадю, а отже, видшення асоцТацТх метаморфТчних Грунпв недоцТльне. Тому дану асоцТацТю ми достеменно не розглядаемо. ЕлювТальнТ Грунти характеризуються вине-сенням матерТалу з поверхневого горизонту Грунту. 1лктаально-акумулятивн Грунти накопичують вимип з поверхневого горизонту речовини в одному з нижнТх горизонпв. АсоцТац1я моза!чних (змшано-багаточленних) ГрунтТв включае Грунти, що пТддалися фТзичному перемТшуванню внаслТдок природних або антропогенних процесТв. ДеструкцТйнТ Грунти утворюються внаслТдок дТ! процес1в руйнування Грунтового профшю. Полщиклчн Грунти - формуються в умовах перТодичного перевТд-кладення техногенного матерТалу, яке зумовлюе перТодичне циклТчне чергування горизонтТв Тз рТзним умТстом гумусу, а Тнколи з рТзним гранулометричним та мшеральним складом (Грунти хвостосховищ, берейв ставкТв оборотного водопостачання тощо).
КласифТкацТйною одиницею бТльш низького рангу е родини. Вони вид1ляються за геох^мчними особливо-стями генезису тих чи шших Грунпв: кислотнстю, лужтстю, засолетстю, домшантними Тонами Грунтово-поглинального комплексу. Зокрема, вид1лено так1 родини Грунпв: нейтральн Са-Грунти, лужн Са-Грунти, нейтральн Са-Грунти засолет, лужн Са-Грунти засолеш, кисл Я-Грунти, нейтральн ^е-Грунти, нейтральн ^е-Грунти засолеш, кисл ^е-Грунти, лужн Ла-Грунти, лужн Ла-Грунти засолеш, нейтральн Мп-Грунти, нейтральш Мп-Грунти засолеш, кисл Мп-Грунти, нейтральш М?-Грунти, лужш М?-Грунти, нейтральн Mg-Грунти засолеш, лужн Mg-грунти засолет.
На основТ вчення В.В. Докучаева (ЭокиеЬаеу, 1951) основною класифшацшною одиницею Грунпв вважаеться тип. За твердженням 1.1. Назаренка (Ка7агепко, 2004) «тип Грунту - велика група Грунпв, що розвиваються в однотипних бюлопчних, ктматичних, гТдрологТчних умовах Т характеризуються яскравим про-явом основного процесу Грунтоутворення за можливого поеднання з шшими процесами». У данш робот на р1вш типу Грунти видТленТ вТдповТдно до загальноприйнятих класифкацш (Ро1ирап е1 а1., 2005; Кеу8..., 2006). На територи КриворТзького залТзорудного басейну у вщдш природних ГрунтТв ми описали такТ типи ГрунтТв: чорно-земи, дерново-степовТ, дерново-боровТ, лучнТ, делювТальнТ чорноземоподТбнТ, болотнТ, солончаки, солонщ, лишайниковТ, моховТ, примгтивт, субстрати з ознаками Грунтоутворення, делювТальнТ, седиментацТйнТ.
Антропогенний вТддТл представлений орними варТантами природних ГрунтТв. Також до нього входять мелТоративнТ Грунти, якТ е результатом проведення заход1в, направлених на перетворення Грунпв вщповвдно до потреб сТльськогосподарського виробництва.
У техногенному вщдш видшено так1 типи Грунпв:
- урбоземи - штучно створен у процеа формування мТського середовища Грунти, що мають дещо змТненТ властивостТ порТвняно з природними аналогами, зокре-
ма, за х1шзмом, водно-фГзичними властивостями та щшьшстк;
- ристоземи являкть собою насипш Грунти, зазвичай не диференщйоват на горизонти, або перемiшанi. Да-ний тип, зокрема, приурочений до штучно створених газонiв, квiтникiв тощо.
Суттевок ознакок Iрунгiв посттехногенного вгддшу е проходження техногенного етапу розвитку, що зумовлке специфiчнiсть видшених Грунтових тишв.
Щдтип Грунту видiляегься для Грунпв зi специфiчним проявом основного процесу Грунтоутворення, накладанням додаткового процесу, географiчними або клiматичними особливостями розта-шування у грунтовiй зот, змiнок деяких типових ознак. Дана таксономчна одиниця видiляегься тшьки в разi потреби. Прикладом можуть слугувати чорноземи типовi, звичайнi та твденш, лучнi Грунти - алквiальнi, делквiальнi, лучно-чорноземнi, чорноземно-лучнi тощо.
Грунти на рiвнi роду диференщкшться за глибинок профiлк, ступенем еродованосп, суцiльнiстк або фрагментаршстк Грунтових утворень. На родовому рiвнi видiлякть потужнi, середньопогужнi, малопотужт, короткопрофiльнi, неповнопрофiльнi, еродованi, з похо-ваними горизонтами, фрагментарнi Грунти.
Вид Грунту видшяеться за наявнiстк в ньому морфошв, зокрема, вклкчень i новоутворень. Новоутво-рення у Грунтах зазвичай подшякть на хiмiчнi та
Фасетна частина схеми класифт
бюлопчш. Вони являкть собою нагромадження речовин певного складу та форми, що формукться та вщкладак>ться в горизонтах Грунту. Хiмiчнi новоутво-рення диференцшкться за формок та складом. Вони можуть подшятися на борошнисто-карбонатнi, карбо-натно-мiцелярнi, з вицвгтами солей, кiрковi, примазковi, бiлозiрковi, затьоковi тощо. Серед бiологiчних новоутворень видшякть копролiти, кротовини, кореневини, червоточини, дендрити. Доцiльно зазначити, що у Грунтах iз примiтивним типом профшк видiлення видо-вих ознак у вигляд морфонiв дуже складне, що зумов-лено слабкок розвинетстк Грунтового профшк.
На рiвнi Грунтових рiзновидiв вщображено !х грану-лометричний склад. Зокрема, за рiзновидами видшено так! Грунти: глинисп, суглинистi, супщат, пiщанi, кам'янистi, щебенистi. Належнiсть Грунту до певного рГзновиду визначаеться домшуванням у структур! Грунту фракци певного розмру.
Лттолопчна серш визначаеться приурочешстк Грунпв до тих чи шших прських порвд (Reddi е1 а1., 2012). Вгдповгдно, за мшеральним складом видшено силшатш, карбонатт, сульфатт, мергелевГ, сланцев!, кварцево-польовошпатовГ, пол1мштовГ, вапняковГ, кварцитов!, залГзисто-каолшгговГ, монтморилоштовГ Грунти тощо.
Узагальнено систему класифшаци можна подати у вигляд фасетно! схеми (табл.).
Таблиця
11 Грунтш iндустрiального регiону
ТаксономГчний рГвень Критерш диференщаци Класифжацшш одинищ
Надвщдш за ступенем реалГзацп ГрунтотвГрного потенщалу Гз реалГзованим Грунтотшрним потенщалом, Гз нереалГзованим Грунто-твГрним потенщалом
Ввддш за походженням природщ, природщ посттехногенш, антропогенш, техногенш
Ряд за пдролопчним режимом ксеноморфш, мезоморфш, напгвпдроморфш, пдроморфш
Асощащя за типом профшк бюгенно-акумулятивш, пдро-акумулятивш, еолово-акумулятивш, ме-таморфГчш, елквГальш, шквГально-акумулятивш, моза1чш (змгшано-багаточленш), полщиктчш, деструкщйш
Родина за геохГмГчними особливостями формування нейтральш Са-Грунти, лужт Са-Грунти, нейтральш Са-Грунти засолеш, лужт Са-Грунти засолеш, кислГ Я-Грунти, нейтральш ^е-Грунти, нейтральш ^е-Грунти засолеш, кислГ ^е-Грунти, лужт Ма-Грунти, лужт Ма-Грунти засолеш, нейтральш Мп-Грунти, нейтральш Мп-Грунти засолеш, кислГ Мп-Грунти, нейтральш М^-Грунти, лужт М^-Грунти, нейтральш М?-Грунти засолеш, лужт М^-Грунти засолеш
Тип за типом основного процесу Грунтоутворення чорноземи, дерново-степовГ, дерново-боровГ, лучш, делквГальш чорно-земоподГбш, болотяш, солончаки, солонщ, солодГ, субстрати з ознака-ми Грунтоутворення, примгтивш, седиментацшш, делквГальш, мелю-ративщ урбоземи, ристоземи
Шдтип за специфгкок прояву основного процесу Грунтоутворення чорноземи типов!, звичайш та твденш, алквГально-лучш Грунти, алк-вГальщ примгтивш делквГальш, лучно-чорноземщ чорноземно-лучш, примгтивш моховГ, лишайников!, лгсозмшеш, переущшьнеш
Р!д за ргвнем диференщаци профшк потужш, середньопотужш, малопотужт, короткопрофГльнГ, неповно-профГльнГ, еродованГ, з похованими горизонтами (иротщат), фрагме-нтарнГ
Вид за наявшстк та властивостями морфонгв хГмГчнГ: борошнисто-карбонатт, карбонатно-мгцелярнГ, з вицвГтами солей, юрковГ ггпсовГ, примазковГ, бГлозГрковГ, затьоковГ; бюлопчш: копролгтовГ, кротовиннГ, кореневиннГ, Гз ходами хробакгв, дендритнГ
РГзновид за гранулометричним складом муловГ, глинист!, суглинисп, супгщанГ, пГщанГ, кам'янистГ, щебенистГ
Лгтолопчна серГя за мшеральним складом силгкатт, карбонатнГ, сульфатнГ, мергелевГ, сланцев!, кварцево-польо-вошпатовГ, кварцитовГ, полГмГктовГ, вапняковГ, залГзисто-каолгштовГ, монтморилонГтовГ
3aragbHa Tepmopia perioHy CKgagae 8023,3 km2. y xogi aHagi3y ipyHTOBoro noKpuBy perioHy BuaBgeHo, ^o Han6igbmi ngo^i 3aHHari ipyHTaMH 3 peagi3oBaHHM noTe^i&TOM rpyHToyTBopeHHH - 6945,59 km2.
y KpHB0pi3bR0My 3agi3opygHoMy 6aceÜHi mh onuCagu rpyHTH, aKi Hage®aib go 2 HaiRiniiiR 4 Ri.niiÍR 4 pagiB, 9 aCo^aqiH, 17 poguH, 14 TuniB, 11 nigTuniB, 8 pogiR, 12 BugiB, 7 pi3HOBugiB Ta 11 griogoriHHHx cepin ipyHTiB.
CmBBigHomeHHH ngo^ ipyHiiB no Biggigax Mae TaKHH xapaKrep. ngo^a CTpyKTyp ipyHioBoro noKpuBy 3 goMiHyBaHHaM rpyHTÍR amponoreHHoro Biggigy CKgagae 4487,6 km2 (55,9% Tepuiopii' KpuBopi3bKoro 3agi3opygHoro 6aceHHy). Biggig npupogHux ipyHTiB nepeBa®Ho npegCiaB-geHHH ipyHTaMH 6agKoBHx CHCieM, ToMy ^o TepuTopii Bogo-gigiB HaH^acTime po3opaHi. ngo^a CipyKiyp ipyHToRoro noKpuBy 3 goMiHyBaHHaM ipyHTiB npupogHoro Riggigy CKgagae 2197,9 km2 (27,4%). nocTTexHoreHHi ipyHTH npuyponem go Kap'epHo-RÍgRagbHHx KoMngeKciB i npoBagbHux 3oh, npegCiaBgem nepeBa®Ho npuMiTHBHHMH, npuMiTHBHHMH ^parMeHTapHHMH ipyHTaMH, a TaKo® cy6cTpaTaMH 3 o3Ha-KaMH Ta 6e3 o3HaK ipyHioyTBopeHHa. ngo^a CTpyKTyp 3 ix goMiHyBaHHaM CKgagae 86,0 km2 (1,1%). TpyHTH TexHoreH-Horo Riggigy 3aHMaK>Tb Tepuropii' npoMHCgoRux gigaHoK nignpHeMCTR, a TaKo® xboctocxobh^. ngo^a gaHux o6'eK-tíb y periom CKgagae 117,3 km2 (1,5%). Ao TexHoreHHoro Riggigy Hage®aib TaKo® ipyHTH yp6am3oBaHHx Tepuiopm, aRToMo6igbHux Ta 3agi3HHHHux mgaxiB. nepeBa®Hy naoiKy Ha цнx gigaHKax CKgagaroTb eKpaHoBaHi, nepey^igbHem ipyHTH Ta TexHoreHHo ipaHC^opMoBaHÍ ipyHTH.
Po3po6geHo KgaCH^ka^ro ipyHiiB KpuBopi3bKoro 3a-gi3opygHoro 6aCefay, aHagi3 CipyKTypu noro ipyHioBoro noKpuBy - 6a3HC gga oцiнкн CTyneHa ipaHC^opMaqii ipyHioBoro noKpuBy aK CKgagoBol' 6ioreo^HoTHHHoro noKpuBy.
BlICIIOBK'll
3anponoHoBaHa KgaCH^ka^HHa CxeMa agamoBaHa go onuCy pÍ3HoMaHÍTTa ipyHiiB iHgyCipiagbHoro perioHy. Oc-hobhom BigMÍHHÍCiTO ii Big rnmux KgaCH^iKaqrn e BBegeHHa cneцн$iнннx KgaCH^ÍKaqÍHHHx píbhíb i oguH^b - Hag-BiggigiB, ^o gaMTb 3Mory geiagbHime gH^epeH^MBam ipyHTH iHgyCipiagbHoro perioHy.
Ha ochobí KgaCH^iKa^i' Ta aHagi3y CipyKiypH ipyHioBoro noKpuBy BH3HaneHo MaCmTa6u TpaHC^opMaqii ipyHioBoro noKpuBy nig BnguBoM TexHoreHHux hhhhhkíb, a TaKo® BÍgMi^eHo Mo®gHBoCii nporao3yBaHHa pe3ygbTaiy ipyHio-yTBopeHHa gga peagÍ3aqii ipyHioTBipHoro noтeнцiagy.
npHMÍTHBHÍ ipyHTH, aKi CKgagaMTb oCHoBy ipyHioBoro noKpuBy nopymeHux Teprnoprn, BugigeHo b oKpeMHH Tun. Ao gaHoro TaKCoHa BigHeCeHo rpymu 3 Hegu^epe^i-HoBaHHM ipyHioBHM npo^igeM, aKi 3a3BHHaK CKgagaMTbCa 3 ogHoro ryMyCoBoro ropH3oHiy Ta MaiepHHCbKoi nopogu. y npupogHux yMoBax bohh npuyponem go gigaHoK, ge HeMo®guBe ^opMyBaHHa CKgagHux TuniB ipyHiiB. Ha Tex-HoreHHux i noCTTexHoreHHux Tepuiopiax TaKi ipyHioBi Tiga BHCiynaMTb y pogi guHaMMHux (npoMi®Hux) Ciagm nig naC ^opMyBaHHa CKgagmmux ipyHiiB.
«MapKepoM» ipyHioBoro noKpuBy KpuBopi3bKoro 3agi3opygHoro 6aCenHy Mo®Ha BBa®aiH ipyHToBi CipyKiypH 3 goMiHyBaHHaM ipyHiiB TexHoreHHoro noxog®eHHa, a TaKo® ipyHiiB noCTTexHoreHHux Tepuiopiñ.
bi6^iorpa$íhmí mocii. lainm
Badía, D., Martí, C., Aznar, J.M., León, J., 2013. Influence of slope and parent rock on soil genesis and classification in semiarid mountainous environments. Geoderma 193-194, 13-21.
Bockheim, J.G., 2014. Soil geography of the USA. A diagnostic-horizon approach. Dordrecht, Springer.
Breure, A.M., Mulder, C., Rombke, J., Ruf, A., 2005. Ecological classification and assessment concepts in soil protection. Ecotox. Environ. Safe. 62(2), 211-229.
Buol, S.W., Hole, F.D., McCracken, R.J., 1973. Soil genesis and classification. Iowa State Univ. Press, Ames.
Demidov, O.A., 2014. Udoskonalennya klasyfikatsiy rekul-tivovanyh gruntiv [Improving of recultivated soils classification] [Electronic resource]. Naukovi Dopovidi Natsional-nogo Universitetu Bioresursiv i Pryrodokoristuvannya Ukrainy 1, 1-8 (in Ukrainian).
Dokuchaev, V.V., 1951. Preobrazovanie prirody stepej: Raboty po issledovaniju pochv i ocenke zemel, uchenie o zonalnosti i klassifikatsyja pochv [Steppes nature transformation: Soil study and land evaluation works, soil zones learning and soil classification]. USSR Academy of Science, Moscow (in Russian).
Esfandiarpour, I., Salehi, M.H., Karimi, A., Kamali, A., 2013. Correlation between Soil Taxonomy and World Reference Base for Soil Resources in classifying calcareous soils: (A case study of arid and semi-arid regions of Iran). Ge-oderma 197-198, 126-136.
Fridland, V.M., 1984. Struktury pochvennogo pokrova mira [Patterns of the soil cover of the world]. Mysl', Moscow (in Russian).
Keys to Soil Taxonomy. Tenth Edition, 2006. United States Department of Agriculture, Natural Resources Conservation Service.
Madarász, B., Németh, T., Jakab, G., Szalai, Z., 2013. The erubáz volcanic soil of Hungary: Mineralogy and classification. Catena 107, 46-56.
Nazarenko, I.I., Polchina, S.M., Nikorych, V.A., 2004. Grun-toznavstvo [Soil Science]. Knygi-XXI, Chernivtsy (in Ukrainian).
Phillips, J.D., Marion, D.A., 2007. Soil geomorphic classification, soil taxonomy, and effects on soil richness assessments. Geoderma 141, 89-97.
Polupan, M.I., Solovey, V.B., Velichko, V.A., 2002. Klasifi-katsyja gruntiv Ukrainy [Soil classification of Ukraine]. Ag-rochemistry and Soil Science, Spec. Issue 129-138 (in Ukrainian).
Polupan, M.I., Velichko, V.A., Solovey, V.B., 2001. Metody-chny pidhody do stvorennya genetychno-substantivnojy klasifikatsiy gruntiv Ukrainy na parametrychnij osnovi [Parametric based methods of development of Ukrainian genetic-substantive soil classification]. Visnyk Agrarnojy Nauky 11, 14-21 (in Ukrainian).
Polupan, M.I., Velichko, V.A., Solovey, V.B., 2005. Klasifi-katsyja gruntiv Ukrainy [Soil classification of Ukraine]. Agrarna Nauka, Kyiv (in Ukrainian).
Polupan, M.I., Velichko, V.A., Solovey, V.B., 2008. Rodjuchist' gruntiv ta gruntovogo pokryvu Stepu Pivdennogo i Suhogo za agropotencialamy sil's'kogospodars'kyh kul'tur ta bonitet-nymy kryterijamy [Fertility of soils and ground cover of Sonth and Dry Steppe after agropotencial of agricultural cultures and bonitetnimi criteria]. Visnyk Agrarnojy Nauky 2, 18-25 (in Ukrainian).
Polupan, N.I., 1988. Klassifikatsyja pochv [Soil classification]. Soils of Ukraine and Soil Diversity Increase. B. 1. Urozhaj, Kyiv, pp. 116-127 (in Russian).
Prilipko, V.V., Smetana, O.M., 2006. Biogeocenotychniy pok-ryv landshaftno-technogennych sistem Krivbasu [Biogeo-cenosis cover of landscape-technogenic systems of Krivbas]. Vidavnychij Dim, Kryviy Rih (in Ukrainian).
Ranganathan, S.R., 2006. Colon classification. Ess Ess Publications. New Dehli, India.
Reddit, L.N., Jain, A.K., Yun, H.-B., 2012. Soil materials for earth construction: Properties, classification and suitability testing. Modern Earth Buildings, pp. 155-171.
Samoilova, E.M., Tolchelnikov, J.S., 1991. Evolutsija pochv [Evolution of soils]. Moscow State University Press, Moscow (in Russian).
Shi, X.Z., Yu, D.S., Xu, S.X., Warner, E.D., Wang, H.J., Sun, W.X., Zhao, Y.C., Gong, Z.T., 2010. Cross-reference for relating Genetic Soil Classification of China with WRB at different scales. Geoderma, 155, 344-350.
Shishov, L.L., Lebedeva, I.I., Tonkonog, V.D., 2005. Klassifi-katsiya pochv Rossii i perspectivy ee razvitija [Russian soil classification and its perspective development]. Nauka, Moscow. pp. 272-279 (in Russian).
Shishov, L.L., Tonkonogov, V.D., Lebedeva, I.I., 1997. Klassi-fikatsija pochv Rossii [Russian soil classification]. Doku-chaev soil institute Press, Moscow (In Russian).
Tychonenko, D.G., 2001. Do pytannya pro klasifikatsiju gruntiv Ukrainy [To soil classification of Ukraine]. Gruntoznavstvo 1(1-2), 15-22 (in Ukrainian).
World Reference base for Soil Resources. Draft. ISSS\ISRIC\FAO, Wageningen/Rome, 1994.
Zadorova, T., Penizek, V., 2011. Problems in correlation of Czech national soil classification and World Reference Base 2006. Geoderma, 167-168, 54-60.
Hadiumna do редкonегii 14.10.2014
