Критерії означення великого, середнього та малого бізнесу в країнах Західної Європи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 334.012.82.003.13

Х1р1вський Р.П., к.е.н, Янншнн Я.С., к.е.н., Панасюк О.С. ©

Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет

КРИТЕРН ОЗНАЧЕНИЯ ВЕЛИКОГО, СЕРЕДНЬОГО ТА МАЛОГО Б13НЕСУ В KPAIHAX ЗАХ1ДН01 СВРОПИ

У xodi дослгдження анал1зуютъся напрацювання захгдних науковцгв щодо критерпв iдентифтацИ та меж означення великих тдприемств. Акцептуешься увага як на еволюцп ктътсних, так i ятсних критерИ'в встановлення рамок великих, середтх та малих тдприемств. Свропеисъке шституцтне поле подае цыий комплекс критерпв визначення величини господарств як на основi ктътсних, так i ятсних критерИ'в. Це загалом визначае особливост1 зовтштх умов розвитку тдприемств ргзних розмгргв та ix доступу до джерел ф1нансових i матер1алънихресурав.

Ключое1 слова: ттеграцшш процеси, 6i3Hec, po3Mip тдприемства, великотоварне виробництво, меж1 оргатзацп, тституцшне забезпечення, масштаби операцш.

Постановка проблеми. Розвиток штеграцшних процеЫв в агропромисловому комплекс! Украши та формування великотоварних аграрних тдприемств холдингового типу сприяе необхщноси детального дослщження та удосконалення визначення великого тдприемства як в економщ Украши загалом, так i в ceKTopi АПК - зокрема. В контекст даного питания важливим е анал1з закордонного досвщу означення po3Mipiß господарств в контексп кшьккних та яюсних показнимв ix д1яльност1.

Анал1з останн1х дослщжень. Незважаючи на велику тривалють перюду функцюнування великотоварних форм господарювання в в1тчизняному ceKTopi економжи Украши, шституцшне забезпечення ix дiяльнocтi недостатньо адаптоване до сучасних peaлiй ciльcькoгocпoдapcькoгo виробництва в Украшг Серед в¿тчизняних та радянських дocлiдникiв, проте, варто видiлити ряд науковщв, пращ котрих сприяли формуванню мeтoдoлoгiчнoi бази класифшацп великих, середтх та малих тдприемств в АПК. Серед них варто вщзначити Б.З. Мшьнера, I.I. Луюнова, В.В. Липчука, A.B. Кучера. Серед представнимв захщно! науково! школи - Р. Бруксбенк, X. Велу, А. Майеса.

Мета статт1. Метою нашо! роботи е дocлiджeння европейсько! системи iдeнтифiкaцii великих тдприемств та еволюци i'i критерпв.

Виклад основного матер1алу. Незважаючи на тривалу icTopiro розвитку ринково! eKOHOMiKH, у Свропейськш практищ немае yнiфiкoвaнoгo визначення малого 6i3Hecy. Бiльшe того, в бiльшocтi европейських краш, як правило, не ¿снуе загального визначення того, якi тдприемства е великими. У той же час застосовуеться бiльш детальний подщ тдприемств за i'x po3MipaMH (мжропщприемства, мaлi тдприемства, середт та велию тдприемства), при

© XipiBCbKHft Р.П., Янишин Я.С., Панасюк О.С., 2014

208

цьому - найбшьш поширеним критер1ем е чисельшсть пращвниюв, поряд з якими застосовуються \ показники, яю не контрольоваш в1тчизняним законодавством - оцшка чистих актив1в, фшансова незалежшсть власниюв пщприемства I т. д.

Наприклад, у бельгшському законодавств1 юнуе кшька визначень малого та середнього б1знесу, що розр1зняються, перш за все, залежно вщ територи. Загальним залишаеться обмеження на число пращвниюв (не бшьше 50 чоловж). У Великобритани також вщсутне едине юридичне визначення сектора малого та великого б1знесу. Найчастше в наукових дослщженнях, з точки зору кшькост1 пращвниюв, до великих вщносять пщприемства з кшьюстю пращвниюв бшьше 250 чоловш. Немае единого офщшного загальноприйнятого визначення малого I середнього б1знесу I в 1рландп. Зазвичай пщ великими маються на уваз1 пщприемства з числом пращвниюв не бшьше 500 чолов1к.

В 1тали прийнята наступна класифжащя пщприемств залежно вщ чисельност1 пращвниюв (табл. 1).

Таблиця 1

1дентиф1кащя величини пщприемств в 1талй'._

М1кро-пщпри-емство Мале шдприемство Середне шдприемство (малого типу) Середне шдприемство (великого типу) Велике шдприемство

Число пращвни ШВ До 19 ПраЩВ-НИЮВ Вщ 20 до 99 пращвнишв Вщ 100 до 199 пращвнишв Вщ 200 до 499 пращвнишв Вщ 500 пращвнишв

Сдине, в чому погоджуються захщш дослщники, так це в нестшкост1, неповнот1 яюсних { юльюсних характеристик величини пщприемств, особливо в крашах, "що розвиваються" [1, с. 126]. Вважаеться, що бшьшють дослщниюв використовують даний термш досить недбало [2, с.36].

Протягом останшх двадцяти роюв дослщники пропонували для визначення поняття великого б1знесу використовувати юльюсш, яюсш або комбшоваш показники. Саме юльюсш показники покладеш в основу визначення великого б1знесу, прийнятого £С.

Однак I в р1зних випусках Свропейського огляду малих I середшх пщприемств використовувалися неоднаков1 категорп визначення величини пщприемств [3] (табл. 2).

Таблиця 2

Критерй' вщнесення пщприемств до малих 1 середшх в СС

ЗГВДНО 3 оглядом Л Г» 1

Мжро-пщприемство Мале шдприемство Середне шдприемство Велике шдприемство

Число пращвнишв Не бшьше 9 пращвнишв Вщ 10 до 49 пращвнишв Вщ 50 до 500 пращвнишв Вщ 500 пращвнишв

У наступних випусках Свропейського огляду малих \ середшх пщприемств використовувалися шш1 угруповання. Зокрема, Свропейське огляд

209

№ 6 малих i середшх пщприемств використовуе наступну чисельшсть пращвниюв (табл. 3).

Додатковими критер1ями вщнесення пщприемств до малих i середшх за класифжащею GC е показники товарооб1гу i величина загального балансу.

Таблиця 3

Критерй' вщнесення пщприемств до малих i середшх _в €С згщно огляду № 6__

MiKpo-п1дприемство Мале шдприемство Середне шдприемство Велике шдприемство

Число пращвнишв Не б1льше 19 пращвнишв Вщ 20 до 49 пращвнишв Вщ 50 до 249 пращвнишв Вщ 250 пращвнишв

Як бачимо, змши стосувались звуження рамок малих та середшх господарств.

На даний момент Свропейська комюя визначае мжро-, мале i середне шдприемство за наступними критер1ями, чинними з 1 Ычня 2005 р. (табл. 4) [4, с.11].

Таблиця 4

Визначення малого, середнього та великого пщприемства, _ запропоноване Свропейською KOMiciero. _

Критерш MiKpo- Мале Середне Велике

шдприемство шдприемство шдприемство шдприемство

Максимальна

чисельн1сть до 9 10-49 50-249 понад 249

прац1вник1в

Максимальний

р1чний оборот (млн. евро.) до 2 2-10 10-50 понад 50

Максимальна

сума балансу (млн. евро.) 10-43 понад 43

У той же час юнують великомасштабш досл1дження зах1дних економ!ст!в з вироблення узагальненого визначення для малих ф1рм. Зокрема, Р. Бруксбенк пропонуе для вироблення узагальненого визначення малого б1знесу встановити, якими критер1ями визначаеться розм1р п1дприемства, як сл1д вим1рювати розм1р i де проходить лЫя розд1лу [5].

Це пов'язано з тим, що в р1зний час р1зними авторами пропонувалися так1 вар1анти розкриття поняття розм1ру п1дприемства, як, наприклад, "масштабн1сть операц1й" ("the scale of operations") або "меж1 оргашзаци (орган1зац1йно! структури) i И вщповщальност1 (задач)" ("the scope of an organization and its responsibilities").

В бшьшост1 випадюв европейськ1 досл1дники пропонували для визначення поняття малого б1знесу використовувати к1льк1сн1, як1сн1 або комбшоваш показники. Саме к1льк1сн1 показники покладеш в основу визначення великого б1знесу, прийнятого GC.

210

Поряд з тим, X. Велу ¿з низкою шших економкив у сво!х дослщженнях використовуе виключно яюсш параметри [6]. Вш дослщжуе процеси розвитку оргашзацш, для чого щентифжуе ряд характеристик, притаманних пщприемствам р1зного розм1ру - вщ малих до великих. На основ! проведеного дослщження Велу робить висновок про те, що британсью середш за розм1ром компани - це пщприемства з чисельшстю зайнятих вщ 25 до 500 чоловж (табл. 5).

Таблиця 5

Яюсш параметри означения розм1ру ф1рми тдприсмства, _ пропоноваш X. Велу.__

Малий б1знес Малий 1 середнш б1знес Середнш 1 великий б1знес Великий б1знес

цш Визначаються ринком, шту-1тивно, з 1мп-ров1защями Коректуються ринком та спещальною стратепею, штуггивно Коректуються ринком та стратепею, винахвдливо Дом1нування на ринку, систематично та стратепчно

Менеджмент Особистий, авторитетний, прямий Особистий, консультацп з ключовими партнерами, спещалютами Особистий, невелика команда спещатспв, використання зовшшшх експерпв Командний, велика коман-да спещатспв, функцюнальна оргструктура, консультацшна структура

Продукт Немае планування, немае маркетингових дослщжень Коротко-строкове планування без маркетингових дослщжень Короткострокове та нерегулярне довгострокове планування, несистематичш маркетингов1 дослщження Довгострокове планування, регулярш маркетингов1 дослщження

Персонал Особиси в1д-носини "кер1вник-пращвник" за принципом "велика ам'я", високий сту-тнь мотивацп та залученосп, слабкий вплив профспшок Особисп вщносини "наймач -колектив ствробивишв", середнш р1вень залученосп, невеликий вплив профспшок Середнш стушнь мотивацп, посилення впливу профспшок, рада трудового колективу Строга 1ерарх1я вщносин, ств-робггництво в колективах, вщсутшсть залученосп (ильки у топ-менеджер1в), важко шдняти мотивацш.

Характерним прикладом комбшованого пщходу е визначення мало! ф1рми, запропоноване в 1971 рощ у доповда Болтонського компоту (Великобриташя), що виявився, по сут1, першим прикладом серйозного розгляду проблеми розвитку малого б1знесу. У ньому наведено результати пор1вняльного анал1зу деяких аспект1в розвитку малих ф1рм в р1зних крашах,

211

що було першою спробою осмислення проблеми малих I середшх пщприемств в м1жнародному контекстг

Намагаючись усунути недолжи кшькюного пщходу, Болтонський ком1тет запропонував так зваш "економ1чне" та "статистичие" визначення велико1 ф1рми. Вщповщно до економ1чних визначень, до малих належать ф1рми, що вщповщають наступним трьом умовам:

1) ф1рма волод1е значною часткою ринку в ринковому простор! И сфери д1яльностц

2) управлшня ф1рмою здшснюеться за допомогою формал1зовано! управлшсько! структури;

3) ф1рма е незалежною (не являе собою частину великого пщприемства) .

У якост1 "статистичних" критерпв Болтонським ком1тетом були

запропоноваш наступш значения (табл. 6).

Таблиця 6

Статистичие визначення малоУ ф1рми за методолоНею _Болтонського ком1тету_

Галуз1 Визначення

Промисловкть Число зайнятих не б1льше 200

Буд1вництво, видобуток корисних копалин Число зайнятих не б1льше 200

Роздр1бна торпвля, послуги Оборот не б1льше 50 000 ф. ст.

Продаж автомобшв Оборот не бшьше 100 000 ф. ст.

Транспорт У власносп ф1рми не бшьше 5 транспортних засоб1в

Громадське харчування Bei самостшш шдприемства, за винятком будь-яких в1ддшень, що управляються

Висновки. На вщмшу вщ впчизняного законодавства, европейське шституцшне поле подае цший комплекс критерпв визначення величини господарств як на основ! кшькюних, так i якюних критерпв. Тривал1 дебати фах1вщв захщних кра1н з проблеми визначення великого, середнього та малого господарства поки не закшчеш. Адже вщнесення пщприемства до малого, середнього чи великого важливе i для самого пщприемства, i для держави. За подшом малого та великого б1знесу лежать не тшьки кшькюш ознаки, а й яккш економ1чш вщмшност1, яю виражаються в особливостях зовшшшх умов розвитку пщприемств р1зних po3Mipiß, джерелах фшансових i матер1альних pecypciß i можливостях доступу до них, специфшд менеджменту та полчищ щодо трудових pecypciß.

Л1тература

1. Брагина Е.А. Малый бизнес в развивающихся странах на фоне глобализации / Е.А. Брагина. - М: Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 6. - C. 126-134.

2. Аналоуи Ф., Карами А. Стратегический менеджмент малых и средних предприятий / Ф. Аналоуи, А. Карами - М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 2005. - 400 с.

3. OECD Small and Medium Enterprise Outlook - OECD. - Paris, 2000. -

222 p.

212

4. Европа. Специальный выпуск. - 2004. - № 8. - С. 11.

5. Brooksbank R. Defining the small business: a new classification of company size // Entrepreneurship Regional Development, Taylor Francis Ltd. - 1991. - № 3. - Pp. 17-31.

6. Velu H.A. The Development Process of The Personally Managed Enterprise. - European Foundation for Management Development's, 10th Seminar on Small Business, 1980. - Pp. 1-21.

Аннотация

В ходе исследования анализируются наработки западных ученых относительно критериев идентификации и границ определения крупных предприятий. Акцентируется внимание как на эволюции количественных, так и качественных критериев установления рамок крупных, средних и малых предприятий. Европейское институциональное поле устанавливает целый комплекс критериев определения величины хозяйств на основе количественных и качественных критериев. Это в общем определяет особенности внешних условий развития предприятий разного размера и их доступ к источникам финансовых и материальных ресурсов.

Ключевые слова: интеграционные процессы, бизнес, размер предприятия, крупнотоварное производство, границы организаций, институциональное обеспечения, масштабы операций.

Summary

During research works of western scientists are analysed in relation to the criteria of authentication and borders of determination of major concerns. Attention is accented both on the evolution of quantitative and quality criteria of establishment of scopes of major, middle and small concerns. The European institutional field sets the whole complex of criteria of determination of size of economies on the basis of quantitative and quality criteria. It in general determines the features of external terms of development of enterprises of different size and their access to the sources of financial and material resources.

Key words: integration processes, business, size of enterprise, big scale production, borders of organizations, institutional providing, scales of operations.

Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.

213