CC BY
16
УДК 330.33:336.56
Дадак О.О., к.е.н, доцент1®, Гачек Т.С., к.е.н., доцент1, Дудяк Р.П., к.е.н.2 1Лъвгвсъкий нацюнальнииутверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого 2Львгвськии нацюнальнии аграрнииутверситет
СТАН МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО Б13НЕСУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
На основi дослгдженъ окремих eKOHOMicmie тлумачатъся поняття б1знес, тдприемство, тдприемництво, ф1рма. Наводятъся найпоширетшг форми малого б1знесу вАПК та його значения в nepiod формування ринкових вгдносин.
Ключое1 слова: б1знес, тдприемецъ, тдприемництво, тдприемство, ф1рма, малий б1знес, прибуток, конкурентнии розвиток.
Постановка проблеми. Украша протягом багатьох вшв не мала власно! державност1, власного законодавства, що негативно вплинуло на ефективтеть становления i розвитку пщприемництва. Шсля здобуття незалежност1 в Укра1т розпочався прискорений розвиток пщприемницько! д1яльност1, в тому числ1 — епшьно! з шоземними ф1рмами.
Створення умов для вшьно! виробничо-господарсько! д1яльност1, р1зних форм власносп е основою ефективного функцюнування агропромислового комплексу. Забезпечення р1вних економ1чних умов д1яльност1 р1зних титв господарств сприятиме ix нормальному конкурентному розвитков1, подальшш приватизаци суб'екив суспшьного виробництва.
Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Питаниями вивчення малого б1знесу займаються багато вчених. Зокрема Кисельов А.П., Варналш З.С., Ворон1на Л., Кузьмш O.G., Долшнш M.I., Саблук П.Т., Козор1з М.А. та rnmi. Однак в них немае едино! думки щодо визначення понять б1знес, пщприемець, тдприемництво, тдприемство, ф1рма, малий б1знес, прибуток, конкурентний розвиток.
Постановка завдання. Мета дослщження - на основ! узагальнення дифенщш окремих дослщниюв дати визначення понять б1знес, пщприемець, тдприемництво, тдприемство, ф1рма, малий б1знес, прибуток.
Внклад основного матер1алу. В Захщному periom, як Hi в якому шшому збереглися певш сощально-економ1чш умови розвитку пщприемництва.
В економ1чнш л1тератур1 i на практищ зустр1чаються таю поняття, як "б1знес", "тдприемництво", "пщприемець", "тдприемство", "ф1рма", яю часто ототожнюють.
А.П.Юсельов твердить, що "тдприемництво — динам1чний, активний елемент б1знесу, який являе собою ¿тщативну, самостшну д1яльтсть, здшенювану на свш ризик i пщ свою майнову вщповщальтсть
® Дадак О.О., Гачек Т.С., Дудяк Р.П., 2011
426
громадянами, об'еднаннями громадян по виробництву продукцп, виконанню po6iT i наданню послуг з метою одержання прибутку" [1,с.30]. 1нш1 автори [2,с.7], вважають, що пщприемництво е ширшим поняттям, шж б1знес, тому, що б1знес охоплюе тшьки сферу торпвл1, а пщприемництво — i виробництво, i o6ir. Звщси можна зробити висновок, що пщприемець — це людина, яка зайнята на ф1рм1 i для роботи в нш може найняти б1знесмена.
Окрем1 економ!сти [3, с. 4] вважають пщприемництво i 6i3Hec якщо не тотожними, то под1бними економ1чними поняттями, очевидно, тому, що англшське слово "б1знес" мае багатозмютове значения. Воно означае дшо, покупку, комерцшне або виробниче пщприемництво, комерцшну практику. Синошмами слова "6i3Hec" е комерщя, торпвля, галузь, ф1рма, дшова актившсть, пщприемництво.
Б1знес (англ. business - справа, угода, б1ржова операщя, комерщя) - назва пщприемницько! д1яльност1, що дае прибуток [4, с.96].
Б1знес - справа, заняття, пщприемництво, економ1чна д1яльшсть, спрямована на отримання прибутку: це загальноеконом1чний термш, який характеризуе сферу д1яльност1 господарського суб'екта, його економ1чний штерес, величину i обсяги д1яльност1 [5, с.24].
Вищенаведене дозволяе стверджувати, що б1знес - це система виробничо-торговельних вщносин м1ж виробниками i споживачами, метою яких е одержання прибутку або шшо! вигоди. Поняття "пщприемництво" ширше ввд поняття "б1знес", оскшьки охоплюе в основному сферу виробництва.
В Teopii' i на практищ вщсутне едине розумшня та трактування понять "пщприемство" i "ф1рма". Окрем1 економкти [6, с.85] вважають, що ф1рма — це виробнича одиниця (виробник), яка купуе ресурси для виготовлення товар1в i послуг з метою продажу !х споживачам для максим1заци прибутку.
Пщприемство — це економ1чна одиниця, в якш вщбуваеться процес поеднання робочо! сили з засобами виробництва. В економ1чному плаш пщприемство е: по-перше, колектив людей, пов'язаних у певному виробничому процеЫ кооперащею пращ i спшьними економ1чними штересами; по-друге, комплекс засоб1в виробництва, який технолопчно пристосований до виготовлення певного продукту [7, с.106].
А.С.Гальчинський та rnmi зауважують, що ф1рма i пщприемство вщмшш, р1знопланов! поняття: "Пщприемець е оргашзатором, який волод1е неабиякою винахщливктю; серед людей вш вщбирае найбшьш зд1бних; серед товар1в проникливо вщшуковуе найкращц швидко ощнюе cboi шанси на ycnix; виявляе наполегливкть в торгових вщносинах з постачальниками; пщприемець бачить так, шби вш мае тисячу очей, слухае так, шби у нього тисяча вух, i вщчувае так, шби вш волод1е тисяччю пальщв" [8, с.266].
А. Ккельов [1, с.34] зазначае, що малий б1знес - цемал1, др1бненью ф1рми, яю функщонують в умовах ринку в р1зних сферах суспшьного виробництва, характеризуються невеликими обсягами виробництва (po6iT, послуг) i кшькктю зайнятих. 1нш1 [9, с.134] зауважують, що малий б1знес виступае у форм1 малих господарських формувань у вигляд1 малих ф1рм.
427
На сьогодш е багато тлумачень термшу "мала ф1рма". Так, одш автори [10, с.100] твердять, що мале пщприемство - ф1рма, якою управляв незалежний власник, яка не мае у свош галуз1 домшуючого положения i вщповщае певним критер1ям за числом зайнятих i щор1чним обсягом продаж1в. 1снуе i така думка, що до розряду малих пщприемств необхщно вщносити пщприемства з обмеженим числом штатних пращвниюв.
Виходячи з вищесказаного, автори дотримуються наступних дефшщш. Пщприемницька д1яльшсть — самостшна, шщативна господарська д1яльшсть громадян i i'x об'еднань з метою отримання прибутку, яка здшснюеться на свш ризик i пщ свою матер1альну вщповщальшсть.
Б1знес — економ1чна д1яльшсть, будь-яке шше заняття, внаслщок яких отримують прибуток, вигоду. Людина (або група людей), що займаеться б1знесом, самостшно оргашзовуе будь-яку д1яльшсть, не заборонену чинним законодавством Украши, називаеться б1знесменом (б1знесменами).
Малий б1знес — економ1чна д1яльшсть, що дае прибуток на малих та середшх пщприемствах, яю не входять в монопольш об'еднання.
Розр1зняють виробниче, комерцшне i фшансове пщприемництво, яке охоплюе Bci фази вщтворювального циклу: виробництво-розподщ-обмш-споживання.
Найскладшшим е виробниче пщприемництво тому, що строк його окупност1 значно бщьший, шж шших. Враховуючи це, основна маса б1знесмешв займаеться комерцшним видом пщприемництва, де строк оборотное^ оборотних засоб1в значно коротший i окупшеть його вища.
У процес1 здшенення виробничого пщприемництва бувае так, що пщприемець не в змоз1 сво!ми силами здшенити свш пщприемницький задум, тому в1н буде залучати сторонн1 оргашзаци та особи. В бшьшост1 випадюв так1 оргашзаци та особи стають посередниками м1ж пщприемцем i споживачем.
При здшененш комерцшного пщприемництва немае необхщност1 забезпечувати себе виробничими ресурсами, яю потр1бш для випуску продукцп, тому що матер1альш ресурси купуються пщприемцем у вигляд1 готового продукту, який пот1м реал1зуються покупцевг Однак при виробничому пщприемництв1 пщприемець залучае додаткових пращвниюв для виконання операцш i3 закушвл1, проведения реклами, продажу товару, транспортування та шших послуг. BiH забезпечуе себе основними фондами невиробничого призначення у вигляд1 найму або придбання склад1в, примщень, торгових заклад1в, необхщних для збершання та реал1заци товар1в тощо.
До фшансового пщприемництва належать пщприемства, яю займаються виключно продажем грошей у прямш або непрямш формг Це пщприемництво вщр1зняеться вщ комерцшного тим, що в ньому товаром виступають rpomi, валюта, цшш папери.
Для ycnimHoro здшенення будь-якого виду пщприемницько! д1яльност1 необхщно провести маркетингове дослщження, тобто систематичне нагромадження даних, необхщних для визначення та реал1заци стратег11 ф1рми, И маркетингово! д1яльност1, що пов'язана 3i збиранням, анал1зом, опрацюванням
428
шформаци, зв1тшстю про наслщки проведено! роботи, безпосередньою службою маркетингу ф1рми або ¿з залученням зовшшшх консалтингових ф1рм.
На територи Укра!ни, вщповщно до Закону Укра!ни "Про пщприемства в Укра!ш" [11], передбачаються так! види пщприемств: шдивщуальне, амейне, державне, державне комунальне, спшьне тдприемництво, яке засноване на власност! юридичних оаб та громадян шоземних держав.
Останшм часом розвитку пщприемництва в нашш кра!т вченими та критиками придшяеться значна увага. Вони вбачають можливють кнування пщприемництва у створенш конкурентного середовища \ наданш економ1чно! свободи суб'ектам господарювання. Пров1дну роль в цьому повинен в1д1гравати малий б1знес.
До головних принцип1в малого б1знесу в1дносять:
— в1льний виб1р д1яльност1;
— юридичну й економ1чну незалежшсть в прийнятт1 р1шень;
— вшьний найм прац1вник1в;
— самост1йне формування програми д1яльност1 та виб1р партнер! насамперед постачальник!в ! споживач!в продукци, встановлення ц!н;
— в!льне розпоряджання прибутком п!сля сплати податк!в, згщно чинним законодавством Укра!ни;
— самостшне зд!йснення п!дприемцем-юридичною особою зовн!шньоеконом!чних зв'язюв в!дпов!дно до Закону "Про зовшшньоеконом!чну д!яльн!сть".
Найпоширен!шими формами малого б!знесу в АПК е мал! пщприемства, селянсью (фермерськ!) господарства та спшьш п!дприемства.
Головн! проблеми розвитку малого ! середнього б!знесу в зв'язку ¿з наявною економ!чною кризою ткно пов'язан! з проблемами всього украшського сусп!льства. Сьогодн! це в першу чергу - проблема значного зубожшня населения та загроза на цш п!дстав! соц!альних вибух!в, народного невдоволення з непередбаченими насл!дками. Особливо маючи на уваз! перманентну пол!тичну кризу у суспшьств!, у тому числ! й рег!онально-пол!тичну. Недосконала система оподаткування: головне навантаження припадае на малий ! середн!й б!знес, не вщрегульоваш в!дносини у банк!вськ!й сфер!, вщсутшсть протекц!он!стських заход!в з боку держави, все це негативно в!дображаеться на розвитку б!знесу в наш!й кра!ш.
Як д!яти? Особливо "лякае" ситуащя навколо валютних курс!в: сьогодн! ф!рма надае комерц!йну пропозиц!ю покупцю по однш ц!н!, а завтра варткть товару п!дн!маеться на 20-30%, ! як насл!док втрата прибутк!в, а саме страшн!ше дов!ри серед партнер!в! Куди ж ми прямуемо? Влада мусить щось робити ! робити якнайшвидше.
Основою економ!чного зростання е ! буде середн!й клас, саме на ньому тримаеться економ!ка будь-яко! держави, саме в!н ! стане великим стартом вщродження. На думку автор!в, сьогодн! з боку влади повинн! бути вт!ленн! ряд наступних заход!в:
429
По-перше - не заважати: не ускладнювати систему оподаткування, не вводити нов1, а навпаки намагатися якомога спростити 1х,як це робиться у крашах £С.
По-друге - треба негайно скасувати дракошвсью вимоги стосовно отримання дозвол1в на оргашзацш виробництва, вимогу обов'язково! сертифкаци засоб1в виробництва, обов'язкового розроблення та реестраци ТУ, плати за пщключення до електромереж та все таке шше. Люди, яю хочуть й можуть щось виробляти повинш негайно отримати змогу це робити без всшяких перешкод з боку величезно! армп контролюючих оргашв. Нехай щ органи контролюють яккть того, що вже виробляеться, й то лише тод1, коли йдеться про товари, що можуть реально загрожувати здоров'ю користувача.
По-трете - виршення проблеми збуту вироблено! продукцп. На жаль, ситуащя з1 збутом товар1в, вироблених в1тчизняним малим \ середшм б1знесом, значно попршилась. Тому треба якнайшвидше вщродити розгалужену систему ринюв, яка кнувала на початку 2000-х роюв, а не впроваджувати ганебну практику 1хнього вит1снення. Це забезпечить надходження до м1сцевих бюджет1в не лише единого податку та ринкового збору (зростання надходження яких е вкрай важливим для м1сцевих бюджет1в пщ час кризи), але й прибутку з оренди торговельних м1сць, що е доходом власника ринка. Бажано, щоб ц1 ринки мали достатньо цив1л1зований характер, були захищеними й привабливими для покупц1в не менш, н1ж т1 ж сам1 супермаркета, що е лише техн1чною проблемою. Головне, щоб вже кнуюч1 та нов1 ринки почали масово створювати додатков1 робоч1 м1сця, бо саме вони е найкоротшим шляхом м1ж виробником продукц11 та покупцем, дозволяють виробнику швидко реал1зовувати св1й товар, швидко отримувати ¿нвестован1 в його виробництво грош1 та розвиватися.
По - четверте - банк1вськ1 структури повинн1 зд1йснити ряд заход1в з1 свого боку:
- видача кошт1в за першою вимогою !х власника;
- зниження процентних ставок по кредитам, особливо для л1зингових
форм;
- оркнтащя не на валютний ринок, а на реальний сектор економжи;
- призупинення погроз щодо в1дчуження майна застави при умов1 втрати ран1ше ¿снуючих обсяг1в доход1в позичальника;
- передбачення у договорах надал1 ч1тк1 механ1зми розрахунк1в вщсоткових ставок;
- ор1ентац1я на сшвпрацю не з колекторами, а безпосередньо з самими кл1ентами тощо.
У поточних умовах банки мають зрозум1ти переваги отримати все, але згодом, н1ж частину, але одразу.
Ус1 ц1 заходи обов'язково допоможуть вийти з економ1чно1 кризи з найменшими втратами для сусп1льства \ держави в цщому, дозволять створити нормальш умови для життя И мешканщв.
430
Висновки. Отже, виходячи з вищенаведеного, до пщприемств малого б1знесу в АПК необхщно вщнести пщприемства з кшьюстю пращвниюв до 50 oci6.
Значения б1знесу в перюд формування ринкових вщносин в економщ визначають так1 положения:
- створення робочих мкць, яю мала б створювати держава;
- поповнення загальнодержавного i регюнального бюджет! за рахунок сплати податюв;
- поповнення ринку новими i потр1бними товарами та послугами;
- сприяння пщвищенню якост1 i зниженню цш товар1в i послуг за рахунок конкуренци;
- заповнення "пустих Hirn" на ринку товар iß i послуг.
Л1тература
1. Киселёв А.П. Теория и практика современного малого бизнеса / А.П. Киселёв - К.: Либра, 1995.-248 с.
2. Пашкус Ю.В. Введение в бизнес / Ю.В.Пашкус, О.Н. Мисько. - Л.: Северо-Запад, 1991.-С.299.
3. 1ванов Ю.Б. Вступ до б1знесу / Ю.Б.1ванов, Ю.Б.Кравченко, М.М.Хоменко - К.:Л1бра, 1995. - 286 с.
4.Словник шшомовних сл1в /За ред. чл. кор. АН УРСР О.С.Мельничука. - К.: Головнаредак УРЕ, 1997.-775 с.
5. Економ1чний словник-дов1дник /За ред.докт.екон.наук C.B. Мочерного .- К.: Фемща, 1995.- 368 с.
6.Сисмонди С. Новые начала политэкономии / С. Сисмонди. - М.: Тов-во типографииМамонтова,1987.- 198 с.
7. Економ1чна теор1я: Тексти лекц1й.// За ред. З.Г.Ватаманюка: Льв1в: ЛДУ, 1992.-Ч.1. - 196 с.
8. Гальчинський A.C. Основи економ1чно1 Teopiï / А.С.Гальчинський, П.С.Сщенко, Ю.1.Палк1н. - К.: Вища школа, 1995.- 268 с.
9. Киселёв А.П. Теория и практика современного малого бизнеса / А.П. Киселёв. -К.: Либра, 1995.- 248 с.
10. Ичитович Б.Н.Малые формы хозяйствования / Б.НИчитович. -М.: Экономика, 1991 .-204 с.
11.Современный бизнес: Учебник: В 2 т. //перевод с англ. Дж. Рочмен и др.-М.:Республика,1995.-Т.1. - 316 с.
12. Миль Дж.С. Основы политической экономии / Миль Дж.С. - М.: Прогресс, 1980.-Т.1. - 238 с.
13. Про п1дприемства в Укра1н1. Закон Украши // Державний 1нформац1йний бюлетень про приватизац1ю .- 1993.-№4,5.-С.3.-31.
14. Про зовшшню д1яльн1сть: Закон Украши вщ 16 кв1тня 1991р. // Bicri Верховно! Ради Укра1ни.-1994.-№24.-С. 337.
15. Про пщприемства в Украшг Закон Украши // Вщомост1 Верховно! Ради Украши.-1991.- №24.- С. 272.
431
16. Про господарсью товариства: Закон Украши //Вщомосп Верховно! Ради Украши.-1991.-№42.-С. 142.
17. BicKy3i В.К. Економ1чна теор1я регулювання та антимонопольна полп-ика / B.K.BicKy3i, Дж. М.Вернон, Дж.Е.Гарингтон. - К.:"Основи", 2004. -C.183-185.
18. [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: www.ukrstat.gov.ua
Summary
Dadak O. O.1, Gachek T.S.1, Dudjak R.P.2
1 Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij 2Lviv National Agrarian University
STANCE OF SMALL AND MEDIUM BUSINESS IN MODERN CONDITIONS OF MANAGEMENT
Based on the investigations of some economists, the concepts as: business, enterprise, firms are commented. It was shown the widest forms of small business in AIC and its meaning during the period of formation the market retation.
Key words: business, entrepreneurship, enterprise, firm, small business, profit.
Стаття надшшла доредакци 16.04.2011 p.
432
