CC BY
23
6. Klymenko O. B. Hendernaya dyferentsiatsiya indyvidual'nykh tsinnostey suchasnoyi molodi [Gender differentiation of individual values of today's youth]. Kam"yanets'-Podil's'kyy: Aksioma, 2013, Issue 21, pp. 214-224.
7. Kvyatkovs'kyy S.-M. Memorandum Yevropeys'koyi Komisiyi. Navchannya protyahom us'oho zhyttya. [Memorandum of the European Commission. Life long training]. Kyiv, 2002, № 3 (7), pp. 11-19.
8. Kobernyk L. O. Dynamika zmin tsinnisnykh oriyentatsiy studentiv yak chynnyka vynyknennya konfliktnykh form povedinky [Dynamics of values orientations of students as a factor of conflict behavior]. Kharkiv, 2009, № 4, pp. 23-28.
9. Metodyka navchannya inozemnykh mov i kul'tur: teoriya i praktyka [Methodology of foreign languages and cultures teaching: theory and practice] O. B. Bihych, N. F. Borysko, H. E. Borets'ka ta in. / Edit. by. S. Yu. Nikolayeva, Kyiv:: Lenvit, 2013, 590 p.
10. Pavlichenko A. Tsinnisni oriyentatsiyi u systemi stanovlennya osobystosti [Values in the system of personality]. Psykholohiya i suspil'stvo, 2005. № 4. pp. 98-120.
11. Prohrama z anhliys'koyi movy dlya piofesiynoho spilkuvannya [National ESP curriculum]. Kyiv: Lenvit, 2005, 119 p.
12. Slipushko O., Shkrabalyuk A. Shevchenkoznavstvo u Shevchenkivs'komu universyteti [Shevchenko studies at Taras Shevchenko national university of Kyiv]. Available at: http://litgazeta.com.ua/articles/shevchenkoznavstvo-u-shevchenkivskomu-universyteti/
13. Fedukh I. S. Vyznachennya zmistu ponyattya «tsinnisna oriyentatsiya» u suchasniy psykholoho-pedahohichniy nauki [The definition of "value orientation" in modern psychology and pedagogy]. Bulletin of the National Academy of State Border Service of Ukraine, № 3, 2011. Available at: irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.
14. Shevchuk M. V. Psykholohichni mekhanizmy transformatsiyi tsinnisnykh oriyentatsiy student-s'koyi molodi. Avtoref. diss. kand. psykhol. nauk [Psychological mechanisms of transformation of value orientations of students. Cand. psychol. sci. diss. abstr.]. Kyiv, 2000. 25 p.
УДК [373.016:811.111](477.85)
ОКСАНА ТУМАК [email protected] acnipaHT,
Тернопiльський нaцiонaльний педагопчний yHÎBepcHTeT îm. Володимира Гнатюка
КРИТЕРИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕТАП1В РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ AHrAMCbKOÏ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ОСВ1ТИ БУКОВИНИ (К1НЕЦЬ Х1Х -
ПОЧАТОК ХХ СТОЛ1ТЬ)
Здшснено пошук критерИ'в для визначення emanie розвитку методики навчання англтсько'1 мови (АМ) в Буковит у кiнцi Х1Х - на початку ХХ сmолimь. Проaнaлiзовaно nрaцi вчeних-neдaгогiв, як займалися питаннями перюдизацп розвитку neдaгогiчноï думки в Украш. Визначено поняття «етап», висвтлено тдходи до розумiння його значення. Розглянуто клaсифiкaцiю ргзних mиniв iснуючих перюдизацт в neдaгогiцi, подано ïx основнi компоненти. Проанал1зовано роботи вчeних-мemодисmiв, як до^джували методику вивчення iнозeмниx мов у вторичному розрiзi. Запропоновано два основнi критерИ': 1) iсmорично-соцiaльнi, освimньо-оргaнiзaцiйнi передумови навчання АМ; 2) яюсш змти в мemодицi навчання АМ на до^джуванш територИ' та в обраних xронологiчниx межах, як послужили базисом для виокремлення neрiодiв розвитку методики навчання АМ в Буковиш наприктщ Х1Х - на початку ХХ сmолimь. Визначено три основнi етапи цього процесу в краг: I - 1872-1890 рр., II - 1890-1908рр., III- 1908-1918рр.
Ключовi слова: критерш, neрiодизaцiя, xронологiя, етап, методика навчання англшсько '1 мови, Буковина.
ОКСАНА ТУМАК [email protected] аспирант,
Тернопольский национальный педагогический университет им. Владимира Гнатюка
КРИТЕРИИ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЭТАПОВ РАЗВИТИЯ МЕТОДИКИ ОБУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ В УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ БУКОВИНЫ (КОНЕЦ
XIX - НАЧАЛО ХХ ВЕКОВ)
Осуществлен поиск критериев определения этапов развития методики обучения английскому языку в Буковине в конце Х1Х - в начале ХХ веков. Проанализированы труды ученых-педагогов, занимавшихся вопросами периодизации развития педагогической мысли в Украине. Дано определение понятию «этап», освещены подходы к пониманию его значения. Рассмотрена классификация различных типов существующих периодизаций в педагогике, представленные их основные компоненты. Разработка критериев для создания периодизации стала возможной благодаря изучению работ ученых-методистов, которые исследовали методику изучения иностранных языков в историческом разрезе. Предложены два основных критерия, которые послужили базисом для выделения периодов развития методики обучения английскому языку на Буковине в конце Х1Х - в начале ХХ веков. Определены три этапа этого процесса в крае: I- 1872-1890 гг., II - 1890-1908 гг., III- 1908-1918 гг.
Ключевые слова: критерий, периодизация, хронология, этап, методика обучения английскому языку, Буковина.
OKSANA TUMAK [email protected] Graduate Student,
Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
THE CRITERIA FOR DETERMINING STAGES OF DEVELOPMENT OF ENGLISH TEACHING METHODS IN BUKOVYNA (LATE XIX - EARLY XX CENTURIES)
The article is devoted to the criteria for the determining main stages of the development of teaching English methods in Bukovyna in the late XIX - early XX century. To achieve this goal the author refers to the works of scientists-educators who were engaged in the research of the issues of the periodization of the educational thought in Ukraine. The definition of "stage " has been given and the approaches to understanding its importance have been highlighted. The classification of different types of the existing periodizations in pedagogy has been considered; its basic components have been revealed. The development of the criteria for the creation of the periodization was made possible due to the study of the works of scientists-methodologists who investigated methods of teaching foreign languages in a historical context. The author offers two major criteria which served as the basis for separating periods of the development of English teaching methods in Bukovyna in the late XIX - early XX century: 1) historical-social and educational-managing preconditions; 2) qualitative changes in the English teaching methods which took place in Bukovyna in the chosen chronological scope. As a result of the research there were defined three stages: I - (1872 - 1890) the origin of the English teaching methods, II - (1890 - 1908) the formation of English teaching methods, III - (1908 - 1918) the further development of English teaching methods in Bukovyna.
Keywords: criterion, periodization, chronology, stage, English teaching methods, Bukovyna.
Важко уявити юторико-педагопчне наукове дослщження без виокремлення етатв розвитку явища, що вивчасться. Наше дослщження не е винятком, адже воно присвячено тенденщям розвитку методики навчання англшсько! мови (АМ) в Буковит в кшщ Х1Х - на початку ХХ ст. Варто зазначити, що в методичнш наущ вищезгадана тема неопрацьована i потребуе детального вивчення.
Мета статт - визначення критерпв перюдизацп дослщжуваного педагопчного явища та власне виокремлення i обгрунтування етатв розвитку методики навчання АМ в закладах осв^и Буковини наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст.
Для кращого осмислення суп перюдизацп в педагопщ звертаемося до напрацювань вчених-педагопв, що дослщжували зазначену проблему. Значний внесок у цш галузi був зроблений такими науковцями як Л. Березовська, Н. Гупан, В. Кравець, Я. Каракура, О. Сухомлинська, О. Школа та ш.
Н. Гупан шд перюдизащею розумiе «лопчне розмежування дослщжуваного перюду у вщповщносп до яюсно! характеристики його стосовно самостшних окремих етатв. Така
характеристика мае вщображати як загальш закономiрностi розвитку громадського життя, так i специфiчнi за сво!м змiстом, а також iстотнi моменти основних методiв i форм генези проблеми та визначальних етапiв И розвитку» [3, с. 19]. Вчений стверджуе: «Перюди в юторико-педагопчних дослiдженнях е складниками загального процесу, який видозмiнюеться в часi. У межах перiодiв, що утворюють систему певного феномена, спостер^аеться трансформацiя його сутносп» [2, с. 54].
Перюдизащя розглядаеться як метод, що дозволяе створювати цiлiсну модель певного юторичного (в тому числi iсторико-педагогiчного) явища як концентрованого виразу його темпорально -от^щально^' структури.
Була здшснена спроба дати класифiкацiю рiзним типам перюдизацш, що були розробленi:
• загальна (загальноiсторична) i спецiальна (пов'язана з принципами i специфiкою конкретних дисциплш);
• тотальна i локальна (що вщповщно до рiвнiв регюнальносп виражае логiку регiональних процесiв);
• лшшна (членування iсторичного процесу чи шшого об'екта на перiоди, кожний з яких представлений однопорядковими та рiвними за значенням явищами) та лiнiйно-iерархiчна, в якiй лiнiйна перюдизащя постае як окремий випадок.
Будуючи перюдизащю, треба враховувати основнi И компоненти, насичуючи 1х конкретним змютом:
• об'ект перюдизаци - явище-процес, яке ми розглядаемо в його розвитку, видшяючи конкретнi iнтервали часу;
• суб'ект перюдизаци - той штервал часу, який вiдображае собою специфшу перебiгу iсторичного часу i виражаеться у його основних категорiях: ера, доба, перiод, етап, фаза, цикл, стадiя, столiття, iсторичний момент, вiха тощо;
• атрибут перюдизаци - назва суб'екта-штервала [7, с. 37].
Н. Гупан наводить рiзm пiдходи до предмета iсторико-педагоriчноl науки та акумулюе та аналiзуе 1х у своему дослiдженнi: «е. Дншров визначае двi його складовi: юторда педагогiчних iдей та iсторико-педагогiчноl дiяльностi; В. Безрогов, Г. Матулiс, розрiзняють iсторiю освiти, iсторiю педагогiчноl думки, юторда педагопчного звичаю або педагопчно! ментальностi; О. Сухомлинська, виокремлюе вивчення творчого доробку видатних педагогiв («персонатя»)» [3, с. 5].
Погоджуемося з думкою О. Сухомлинсько!, що перюдизащя педагопчно! думки в Укрш'ш потребуе нового вимiру. Освiтнi процеси завжди е вщображенням загального стану культури й суспшьства, тому iсторiя педагопки ХХ ст. - це злшок з розвитку держави [9, с. 47].
Нам iмпонуе думка О. Школи, що перiодизацiя - це подш процесу розвитку науки на в^^зки часу, яю вiдрiзняються один вщ одного специфiчними особливостями, встановленими на основi об'ективних критерив та принцишв. Цей подiл може мати загальний характер i мати вщношення до вае1 науки або й частини, якiй притаманнi певнi вiдмiннi риси, що зумовлюють бiльш детальне видiлення часових рамок. Тому перюдизащю структурно можна представити таким чином: епоха, перiод, етап [10, с. 2].
Надзвичайно цiнними для нашого дослщження е здобутки буковинського педагога О. Пешшкевич, яка провела масштабне наукове дослiдження розвитку украшського шюльництва в Буковинi (XVIII - початок ХХ ст.). Вчена одшею з перших розробила перюдизащю вказаного педагогiчного феномена, роздiлила його на 6 еташв, як1 охоплюють iсторичний перюд з 1774 р. по 1918 р., детально обгрунтувавши вибiр хронолопчних рамок та пояснивши фактори, яю вплинули на поступ украхнського шюльництва Буковини, а саме: «1) вплив загального процесу економiчного розвитку краш Заходу i потреба внасл1док цього у квашфшованш робочiй силi; 2) розвиток нацiональноl освiти в самш Австрil, що не могло не позначитися на становищi в завойованих нею землях; 3) цивiлiзована i гуманна полiтика Австрiйськоl монархИ щодо освгти взагалi; 4) розвиток i посилення украiнського нацiонального руху на Буковиш, посл1довна дiяльнiсть кращих представниюв украiнськоl iнтелiгенцil» [8, с. 53-54]. Вважаемо, щ чинники прямо та опосередковано впливали на стан методики навчання АМ в навчальних закладах Буковини, як невщ'емного компонента освгтнього процесу краю в зазначений перюд.
Б. Лабшська досл1джувала методику навчання шоземних мов в межах захвдноукрашських земель в друг1й половинi Х1Х - першiй половинi ХХ ст. та висунула наступнi критерil для перюдизаци
ютори методичних щей: 1) кторичш, соцiальнi та полiтичнi чинники, яю впливали на розвиток методики навчання 1М; 2) вплив заруб1жно! методики навчання шоземних мов; 3) змши в методичнш наущ, пов'язат з появою нових методичних щей, цшей, змiсту, методш i засобiв навчання [5, с. 30].
Враховуючи думки науковцiв визначимо власн1 критерй для подiлу дослщжуваного явища на перюди його розвитку. Вважаемо за доцшьне спиратися передусiм на: 1) юторико-сощальт та освiтньо-органiзацiйнi передумови навчання АМ; 2) яюсш змiни в методищ навчання АМ на дослщжуванш територи та в обраних хронолопчних межах. До основних показникiв, що вщображають лопку змш перюдГв, доречно вщнести змши освпгах парадигм у контекст полттико-економГчно! модел сустльства, модернiзацiю мети, цшей Г змюту навчання АМ в Буковинi, наукових дослщжень вiдповiдно до запитiв держави щодо розвитку методики навчання шоземних мов на територи краю загалом та АМ зокрема. Парадигмальний i конкретно-iсторичний аналiз впливу соцiальних та педагопчних домiнант на розвиток методики навчання АМ в закладах освпи Буковини в кiндi Х1Х - на початку ХХ ст., що зумовили трансформащю мети, змiстово-методичного та мат^ально-техшчного забезпечення, уможливив розроблення перюдизацл у вищезазначених хронологiчних межах.
Вщповщно до наших критерив визначено основы етапи розвитку методики навчання АМ в Буковит (друга половина XIX - початок XX ст.), що характеризуются часовими межами й суттсними особливостями розвитку мети, змiсту, форм та методiв навчання АМ в школах краю: 1872-1890 рр. - зародження методики навчання АМ; 1890-1908 рр. - становлення методики навчання АМ; 1908-1918 рр. - подальший розвиток методики навчання АМ.
Перший етап (1872-1890 рр.) юторично i сощально характеризуеться приналежнiстю Буковини до Австро-Угорщини та надання !й статусу коронного краю. ОсвГта починае стрГмко розвиватися, на загальнодержавному та мюцевому рiвнях приймаються прогресивнi для шюльництва закони, якi сприяють розвитку освгти. В навчальних програмах i планах рiзних тип1в шкш з'являеться дисциплша «Англiйська мова». Ключовою тенденцiею означеного етапу був пошук шлях1в подолання вiдриву мовно! освiти в Буковит вщ потреб сусп1льства. Навчання АМ влилося в загальний процес навчання шоземних мов у кра! в час, коли одна методика застосовувалася для вивчення мертвих (латинь, старогрецька) i живих мов (англiйська, шмецька, польська, iталiйська, французька). У цей промiжок часу, на нашу думку, побутував граматико-перекладний метод навчання АМ, основною рисою якого було вивчення граматики та дослГвний переклад. Про це свщчать вiднайденi пiдручники, що використовувалися в зазначений перiод, а також змют та цiлi навчання АМ, вказаш в програмних документах, в яких значна увага придшяеться опису граматичних конструкцiй, необхiдних для засвоення учнями.
У тогочасних тдручниках знаходимо об'емн1 пояснення граматики, яю мають дедуктивний характер, малу юльюсть прикладiв, вправи для перекладу, що складаються з речень, не пов'язаних мiж собою за змiстом. Вщсутт завдання, як1 б сприяли розвитку усного мовлення. Упродовж 18721890 рр. метою навчання АМ було надати учням знання граматичного мат^алу, сформувати навички i розвинути вмiння читання й перекладу текстiв з АМ рщною мовою i навпаки. Цей етап у методицi навчання АМ в закладах освгти Буковини ми називаемо перiодом зародження методики навчання АМ. Однак цей процес не ми- стояти осторонь свгтових освГтнГх тендендiй, де все 6Гльшо! ваги набували практичнi цГлГ, яю впливали на ви6Гр методiв г засобiв навчання.
Другий етап (1890-1908 рр.) - становлення методики навчання АМ в Буковит за умов реформування мовно! освгги О. Петшкевич зазначае, що в цей час буковинська освгта перебувае в розквт. ВГдкриваються новГ школи рГзних титв: народн1 школи з рГзною юльюстю класГв, гГмназй (класичн1 Г реальт), заклади вищо! освГти. Важливим чинником стало в1дкриття дГвочих шк1л, зокрема шестикласного лГцею, в якому основна увага зверталася на вивчення сучасних мов Г природничих дисциплГн, замють класичного компонента.
Цей етап був переломним для методики навчання АМ. У цей час, як можна стверджувати в1дпов1дно до в1днайдених навчальних програм з АМ, п1дручник1в, статей у рГзних наративних джерелах, вщбулася змГна мети навчання порГвняно з 80-ми роками друго! половини XIX ст. З 1890-х роив метою навчання АМ було навчання усного мовлення, навчання практично! граматики, ознайомлення з творами художньо! лггератури XVIII-XIX ст. Саме у зазначений перюд знаходимо тдручники з АМ для читання художтх творГв, так зваш хрестоматй', а в перевиданнях вже юнуючих на той час посГбниках - роздГли для читання зв'язних текстГв, зокрема з Гсторй' Велико! Британи.
Однак реашзащя ново! мети на практищ, вважаемо, не вщбулася. KpiM того, в цей перюд icHyBaB текстуально-перекладний метод навчання АМ, що характеризуеться придiленням значно! уваги засвоенню мовного мaтерiaлy шляхом перекладу та мехашчного заучування, а також застосування аналоги, тобто на бая рщно! мови. Тому цей перюд у методищ навчання АМ був, на нашу думку, перехщним - перюдом становлення методики навчання АМ.
Зазначимо, що до 1900 р. АМ в Буковит вивчалася пльки в однiй школi - православнш вищiй реaльнiй школi в Чертвцях (Gr.-or. Ober-Realschule in Czernowitz), де навчалися тiльки особи чоловiчоi стал. Про це cвiдчaть вiднaйденi в aрхiвi та бiблiотецi шкiльнi рiчнi звiти та програми. Тiльки з 1900 р. знаходимо цю навчальну диcциплiнy в програмних документах iнших шкiл Буковини, зокрема, мicькомy жiночомy лiцеi в Чернiвцях (Das s^dtische Mдdchen Lyzeum in Czernowitz), ц. к. першiй держaвнiй гiмнaзii в Чершвцях (K. k. I. Staatsgymnasium in Czernowitz), державнш вищiй пмназй в Рaдiвцях (Staats-Ober-Gymnasium in Radautz). Також з'являються iншi (крiм загальноосвгттх шкiл) нaвчaльнi заклади, де вивчалася АМ, що безперечно сприяло розвитку методики навчання АМ в Буковиш, адже в цих закладах втшювалися прогреcивнi методичнi застосовувалися жш методичнi прийоми тощо. Про наявнють таких зaклaдiв cвiдчaть документи Державного ариву Чернiвецькоi облacтi, Фонд 3, опис 2, справа 16547 (переписка з православною консистс^ею Буковини про видачу субсидй курсам при жшочш школi для вивчення iноземних мов (1895 р.)) i справа 24229 (переписка з Чершвецьким мicьким мапстратом про вiдкриття в м. Чершвщ школи по вивченню iноземних мов «The Berlitz School» (1907-1908 рр.)), а також оголошення в газет «Буковина» про нaбiр на мовт курси.
Серед негативних тенденцiй варто вважати зменшення кiлькоcIi тижневих годин, призначених на вивчення АМ, а також надання ш статусу необов'язково! (вибiрковоi) диcциплiни в деяких школах.
Третш етап (1908-1918 рр.) - розвиток методики навчання АМ. У цей час спостертаеться реaлiзaцiя реформ у освгтнш гaлyзi в крш', прийнятих в попереднi роки. Напередодт Першоi cвiтовоi вiйни в Буковиш вже дiяли 3 держaвнi лще].' - в Чернiвцях, Рaдiвцях i Сyчaвi та привaтнi - в Серел, Кимполyнзi, Гyрa-Гyморi, Чернiвцях. 1з 14 державних cереднiх шкiл на теренах краю було 9 класичних гiмнaзiй, реальна гiмнaзiя, реальна школа, 3 жiночi лiцеi; з 10 приватних cереднiх зaгaльнооcвiтнiх зaклaдiв дiяли 2 клacичнi i 3 реальт гiмнaзii та 5 жiночих лщеЛв [8, с. 52].
Перiод з лгта 1914 р. до осеш 1918 р. icторично характеризуеться драматичними подiями, пов'язаними з тим, що Буковина стала мюцем бойових дш, якi трaгiчно позначилися на процеа всього розвитку краю, а особливо на освпих процесах. Багато шкш було знищено або частково зруйновано чи перетворено на гоcпiтaлi. Учител були мобiлiзовaнi до австро-угорського вшська в 1914-1918 рр., дехто став добровольцем Легюну Украшських Сiчових Стршьщв. Окyпaцiя Буковини Рyмyнiею у 1918 р. пригальмувала розвиток украшського шктьництва в кра1 на багато роюв.
Незважаючи на cyмнi поди тих роив, методика навчання АМ вийшла на яюсно новий рiвень свого розвитку, особливо до початку вшни. Саме цей перюд характеризуеться реашзащею прямого методу навчання АМ, який пов'язаний з виникненням в еврот так званого «руху реформи». Цей рух знаменитий тим, що вш спричинив розробку нових методiв навчання шоземних мов, породив велику ктьюсть методично1 лiтерaтyри, перiодики, привернув увагу широкого загалу до вивчення iноземних мов. Одним iз плодiв вказаного явища е створення так званого прямого методу, що також вщомий в методищ як антиграматичний, рацюнальний, конкретний, натуральний, нaглядно-iнтyiтивний, безпоcереднiй.
Найвщомшими представниками прямого методу були В. Фiетор, Ф. Франке, М. Берлщ, П. üacci, Г. су!т, О. есперсен, Ш. Швейцер, Г. Вендт, Б. Еггерт, М. Вальтер, Ф. Гуен, якi працювали в багатьох европейських крагнах - Великiй Британп, Францй, Нiмеччинi, Данй, Бельгй, Швецп та iн. В сво1х дослщженнями методисти користувалися здобутками лiнгвicтичноi школи младограматиюв, представники яко! Г. Пауль, К. Бругман, Ф. Фортунатов, М. Бреаль створили теоретичну основу для вивчення вимови i застосували прийоми аналогш у мовах для розумшня граматики. Значний вплив на новий метод мали також ще].' експериментальноЛ психологй, порiвняльноi психологй та гештальтпсихологи.
Що стосуеться основних положень прямого методу, його творщ виступали проти примату друкованого тексту; застиглих правил граматики, яю не вiдповiдaли живш розмовнiй мовi; вiдcyтноcтi уваги до вивчення фонетики; iзольовaного вивчення ошв; використання перекладу [6, с. 548]. Кожен педагог по-своему видозмiнив та yрiзномaнiтнив прямий метод, який знайшов свое вiдобрaження i в навчант АМ на Бyковинi.
Ознаки i бaзoвi ^индили пpямoгo метoдy знaxoдимo в пpoгpaмниx дoкyментax та пiдpyчникax тpетъoгo rapio^. Так, y piчниx звiтax та лpoгpaмax pеaльнoï гiмнaзiï, мiськoгo дiвoчoгo лiцею та пеpшoï гiмнaзiï в Чеpнiвцяx зазначена лpaктичнa мета навчання AM, а саме: oпaнyвaння усним мoвленням, yмiннями спiлкyвaтися на пoбyтoвi теми тaкi, як шкiльне життя, пoведiнкa, гомешкання, сiм'я, o,^^ людське тiлo, лpoфесiï, лpиpoдa. Обoв'язкoвим e фopмyвaння нaвичoк читання aнглoмoвнoï xyдoжнъoï лiтеpaтypи з кoнтpoлем poзyмiння текстiв. Для навчання письма pекoмендyeться влpaвляння в нaписaннi дiлoвoï кopеспoнденцiï та oсoбистиx листiв, а ташж твopчиx poбiт на piзнoмaнiтнy тематику.
У пiдpyчникax з AM за aвтopствoм B. Cвoбoди, якi в 190S-191S pp. шиpoкo зaстoсoвyвaлися в piзниx типax шкiл кpaю, спoстеpiгaeться aкдентyaлiзaцiя на ствopеннi мoвнoгo сеpедoвищa, oбмеження викopистaння piднoï мoви учня i пеpеклaдy, пoяснення гpaмaтичнoгo мат^алу iндyктивним спoсoбoм, зaстoсyвaння великoï юльшсп влpaв на poзвитoк гoвopiння (запитання-вiдпoвiдi), звеpнення уваги на вишву, викopистaння синoнiмiв i aнтoнiмiв для збагачення лексичнoгo запасу yчнiв. Boднoчaс aвтop вказуе на виxoвнy та тзнавальну функци навчання iнoземниx мoв, лpo щo гoвopять piзнi види текстiв та iлюстpaцiй, а ташж poбить нaгoлoс на лpaктичне застосування учнями нaбyтиx знань.
Таким чишм, мoжнa ствеpджyвaти, щo тpетiй етап poзвиткy метoдики навчання AM в зaклaдax oсвiти Бyкoвини був нaйлpoдyктивнiшим i нaйпеpспективнiшим з тoчки зopy впpoвaдження нoвиx щей та тшуку шляxiв pеaлiзaцiï лpoгpесивниx пiдxoдiв дo вивчення сyчaсниx мoв, яю панували в тoгoчaснiй Gвpoпi.
Беpyчи дo уваги вищесказане, ми виoкpемили таю етапи poзвиткy метoдики навчання AM в Бушвит (нaлpикiндi XIX - на тчатку ХХ ст.): I етап - 1S72-1S90 pp. - зapoдження метoдики навчання AM в ^aï; II етап - 1S90-190S pp. - стaнoвлення методики навчання AM в yмoвax pефopмyвaння мoвнoï oсвiти; III етап - 190S-191S pp. - poзвитoк методики навчання AM в pyarn нoвиx методичнж пiдxoдiв, пpиндипiв навчання iнoземниx мoв. Зaзнaчимo, щo будь-яка пеpioдизaцiя yмoвнa та виxoдить з oсoбливoстей o6'eRra дoслiдження, метoдoлoгiï дoслiдження, iдеoлoгiï, сoцiaльниx yмoв тoщo.
Зaлpoпoнoвaнa нами пеpioдизaцiя poзвиткy метoдики навчання AM в зaклaдax oсвiти Бyкoвини в rap^ панування Aвстpo-Угopщини мoже бути нечгтшю i пoтpебyвaти yтoчненъ, oскiльки тчаток i кiнець кoжнoгo пеpioдy не завжди ч^то oкpеслений деpжaвними дoкyментaми. Paзoм з тим вoнa мoже служити oснoвoю пoдaльшиx дoслiджень poзвиткy метoдичнoï думки в нaвчaннi AM в Бутовиш.
Пеpспективoю пoдaльшиx дoслiджень мoже стати вивчення poзвиткy методики навчання AM у piзниx типax шкiл Бyкoвини (191Б-1940 pp).
Л1ТЕРАТУРА
1. Беpезiвськa Л. Д. Pефopмyвaння шкiльнoï oсвiти в Укpaïнi у XX столгтп: мoнoгpaфiя I Л. Д. Беpезiвськa. - К.: Бoгдaнoвa, 200Б. - 40б с.
2. Гупан H. M. Aктyaльнi пpoблеми метoдoлoгiï iстopикo-педaгoгiчниx дoслiджень I H. M. Гупан II Piднa швюла. - 2013. - № 4-5. - С. 53-55.
3. Гупан H. M. У^аш^ка iстopioгpaфiя iCTopn педaгoгiки II H. M. Гупан. - К.: AQH, 2002. - 223 с.
4. fâpaRypa Я. С. У^аш^ка iстopioгpaфiя: кypс лекцш I Я. С. Kapaкypa. - К.: Генеза, 2004. - 49б с.
5. Лабшська Б. I. krop^m нapиси з метoдики навчання ^земн^ мoв на зaxiднoyкpaïнськиx земляx (дpyгa пoлoвинa XIX - пеpшa пoлoвинa XX ст.): мoнoгpaфiя I Б. I. Лабшська. - К.: Bид. ^rnp КИЛУ, 2013. - 3Б4 с.
6. Mетoдикa навчання iнoземниx мoв i кyльтyp: теopiя i пpaктикa: пiдpyчник для студ. клaсичниx, педaгoгiчниx i лiнгвiстичниx yнiвеpситетiв I Бiгич О. Б., Бopискo H. Ф., Бopецькa Г. G. та ш. I за заг. pед. С. Ю. Hiкoлaeвoï. - К.: Ленв1т, 2013. - 590 с.
7. Шточий Л.О. Сутшсть пoняття «пеpюдизaцiя» щoдo пpoблеми poзвиткy теopiï yпpaвлiнськoï кyльтypи кеpiвникiв зaгaльнooсвiтнix шил у вiтчизнянiй педaгoгiчнiй теopiï (дpyгa пoлoвинa XX ст. - шчаток XXI ст.) I Л. О. ^точий II Biсник Глyxiвськoгo деpжaвнoгo педaгoгiчнoгo yнiвеpситетy. Cеpiя: Педашпчш науки. Bип. 15. Ч. 1. - Глyxiв: ГHПУ iм. О. Дoвженкa, 2010. -С. 35-41. [Eлектpoнний pесypс]. - Pежим дoстyпy: http:IIgnpu.edu.uaIfilesIVIDANNIYIVisnuk_15_1IV15_1_35_43.pdf
Б. Пенiшкевич О. I. Poзвитoк yкpaïнськoгo шшльництва на Бутовиш (XVIII - пoчaтoк XX ст.): мoнoгpaфiя I О. Д. Пешшкевич. - Чеpнiвцi: Pyтa, 2002. - 520 с.
9. Сухомлинська О. В. 1сторико-педагопчний процес: нов1 тдходи до загальних проблем / О. В. Сухомлинська. - К.: АПН, 2003. - 68 с.
10. Школа О. В. Принципи перюдизацп та основш перюди розвитку дидактики ф1зики в Укрш'ш / О. В. Школа // Зб1рник наукових праць Бердянського державного педагопчного ушверситету (Педагопчш науки). - 2009 - Ч. 1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/znpbdpu/Ped/2009_1/Shkola%200.pdf
REFERENCES
1. Berezivska L. D. Reformuvannya shkilnoyi osvity v Ukrayini u XX stolitti [The Reform of school education in Ukraine in the twentieth century], In-t pedagogiky APN Ukrayiny, Kyiv, Bogdanova, 2008. 406 p.
2. Hupan N. M. Aktual'ni problemy metodolohiyi istoryko-pedahohichnykh doslidzhen' [Actual problems of the methodology of historic pedagogical investigations], Ridna shkola, 2013, iss. 4-5 (April-May), pp. 53-55.
3. Hupan N. M. Ukrayins'ka istoriohrafiya istoriyi pedahohiky [Ukrainian historiography of the history of pedagogy], Kyiv, APN, 2002. 223 p.
4. Karakura Ya. S. Ukrayins'ka istoriohrafiya: kurs lektsiy [Ukrainian historiography: lectures], Kyiv, Heneza, 2004. 496 p.
5. Labins'ka B. I. Istorychni narysy z metodyky navchannya inozemnykh mov na zakhidnoukrayins'kykh zemlyakh (druha polovyna XIX - persha polovyna XX st.) [Historical sketches on the methodology of teaching foreign languages in the Western Ukrainian lands (the second half of the XIX - the first half of the XX century)], Kyiv, Ukraine: KNLU, 2013. 384 р.
6. Bihych O. B., Borysko N. F., Borets'ka H. Ye. Metodyka navchannya inozemnykh mov i kul'tur: teoriya i praktyka: pidruchnyk dlya stud. klasychnykh, pedahohichnykh i linhvistychnykh universytetiv [Methodology of teaching foreign languages and cultures: theory and practice. A textbook for the students of classical, pedagogical and linguistic universities]. Editor in chief: S. Yu. Nikolayeva. Kyiv, Lenvit, 2013. 590 p.
7. Natochyy L. O. Sutnist' ponyattya «periodyzatsiya» shchodo problemy rozvytku teoriyi upravlins'koyi kul'tury kerivnykiv zahal'noosvitnikh shkil u vitchyznyaniy pedahohichniy teoriyi (druha polovyna ХХ st. - pochatok ХХ I st.) [The essence of the notion "periodization" concerning the issues of the development of the theory of management culture of the secondary schools officials in the domestic pedagogic theory (the second half of the XIX - early XX century)]. Hluhiv: HNPU, 2010, P. 35-41. Available at: http://gnpu.edu.ua/files/VIDANNIY/Visnuk_15_1/V15_1_35_43.pdf.
8. Penishkevych O. I. Rozvytok ukrayins'koho shkil'nytstva na Bukovyni (XVIII - pochatok XX st.) [The development of the Ukrainian education in Bukovyna (XVIII - early XX century)], Chernivtsi, Ruta, 2002. 520 p.
9. Sukhomlyns'ka O. V. Istoryko-pedahohichnyy protses: novi pidkhody do zahal'nykh problem [Historical-pedagogical process: new approaches to common problems], Kyiv, APN, 2003. 68 p.
10. Shkola O.V. Pryntsypy periodyzatsiyi ta osnovni periody rozvytku dydaktyky fizyky v Ukrayini [The principles of periodization and main periods of the development of didactics in Physics in Ukraine]. Berdians'k, 2009. Available at: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/znpbdpu/Ped/2009_1/Shkola%20O.pdf.
