CC BY
27
розробки та виконання комплексных завдань та проведения наукових до^джень на стиках наук.
Л1ТЕРАТУРА
1. Центральний державний архiв вищих органiв влади та управлшня Укра1ни у Киевi (ЦДАОВУ). Ф. 4621,опис №13, спр. 326.
2. ЦДАОВУ. Ф. 4621, опис № 13, спр. 601.
3. ЦДАОВУ. Ф. 4621, опис № 13, спр. 4430.
4. ЦДАОВУ. Ф. 4621, опис № 13, спр. 3536.
5. ЦДАОВУ. Ф. 4621, опис № 13, спр. 6009.
6. ЦДАОВУ. Ф. 4621, опис № 13, спр. 1459.
7. Державний архiв Львiвськоl областа. Ф. 120, опис № 40, спр. 552.
8. Державний архiв Донецько! областа. Ф. 1087, оп. № 1, спр.4360.
9. Буцко М. I. Державний ушверситет «Львiвська пол^ехшка» 1844-1994 / М. I. Буцко, В. Г. Кипаренко. - Львiв: Вид-во держ. ун-ту «Львiвська полггехшка», 1994. - 145 с.
10. Волкотруб Л. М. Шдготовка шженерних кадргв у техшчних вузах Укра1ни (друга половина 70-х -перша половина 80-х роюв ХХ ст.): дис. ... канд. кт. наук: 07.00.01 / Л. М. Волкотруб - К., 1998. -194 с.
11. Ки1вський полггехшчний шститут: нарис юторп / [Беляков Г. Ф., Василенко в. С., Вшков М. Ф. та ш.]; Згуровський М. З. (гол. ред.). - К.: Наукова думка, 1995. - 320 с.
12. Трусь А. И. Техническая школа в условиях упрочнения социализма (1938-1958): монография / А. И. Трусь. - М.: Прометей, 1989. - 223 с.
УДК 796637(498.6) «Х1Х/ХХ»
О. Т. ВИННИЧУК
Ф1ЗИЧНА КУЛЬТУРА В ОСВ1ТН1Й ПРАКТИЦ1 БУКОВИНИ К1НЦЯ XIX -
ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ
Охарактеризовано процеси становлення та розвитку фiзичноi культури в школах Буковини в тнщ XIX — на початку XX ст. Визначено причини та охарактеризовано недолiки процесу становлення фiзичноi культури в освтнт полтиц Габсбурзькоi монархи. Доведено, що сощально-полтичне життя буковинщв у другiй половит Х1Х ст. сприяло запровадженню реформiстсько-iнновацiйних пiдходiв до народноi школи, ят вже були апробован в захiдноeвропейських крашах. Встановлено основн тдходи до реалiзацii змкту фiзичноi культури учтв шюл на Буковин в до^джуваний перiод.
Ключовi слова: фiзична культура, гiмнастика, народн школи, освтнт процес.
О. Т. ВИННИЧУК
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПРАКТИКЕ БУКОВИНЫ КОНЦА XIX - НАЧАЛА XX СТОЛЕТИЯ
Дана характеристика процессов становления и развития физической культуры в школах Буковины в конце XIX — в начале XX ст. Определены причины и охарактеризованы недостатки процесса становления физической культуры в образовательной политике Габсбургской монархии. Доказано, что социально-политическая жизнь буковинцев во второй половине XIX ст. способствовала внедрению реформаторско-инновационных подходов к народной школе, которые уже были апробированы в западноевропейских странах. Выделены основные подходы к реализации содержания физической культуры учеников школ на Буковине в исследуемый период.
Ключевые слова: физическая культура, гимнастика, народные школы, образовательный процесс.
O. T .VYNNYCHUK
PHYSICAL CULTURE IN EDUCATIONAL PRACTICE OF BUKOVYNA IN THE LATE 19th - EARLY 20th CENTURIES
The process of physical culture establishment and development in schools of Bukovyna in the late 19th — early 20th centuries has been described. The reasons for and the disadvantages of the physical culture establishment process in the educational policy of Habsburg Monarchy have been determined and characterized. It has been proven that social and political life of the residents of Bukovyna in the second half of the l9h century helped to implement reformation and innovative methods into public schools, which had been already approbated in Western European countries. Basic approaches to the implementation of the content of physical culture of the pupils in Bukovyna in the period being explored have been pointed out.
Keywords: physical culture; gymnastics; public schools; educational process.
Аналiз сучасно1 системи освии в Украш загалом та фiзичного виховання як ïï вагомо1 складово1 зокрема дозволяе стверджувати, що в суспiльствi pi3KO зменшився штерес до занять фiзичними вправами, малоефективним е управлшня процесом фiзичного виховання в освггнш галуз^ здебшьшого не ввдповвдае сучасним вимогам рiвень компетентносп фахiвцiв фiзичноï культури. Одночасно продовжуе зростати рiвень захворюваносп дией та пiдлiткiв. Означене вимагае пошушв нового пiдходу до вирiшення проблеми розвитку сучасноï нацюнально1' системи фiзичного виховання школярiв. Вона повинна формуватись з урахуванням регiональних особливостей та передового свиового досвiду в галузi фiзичного виховання.
Актуалiзуеться, зокрема, вивчення iсторiï розвитку освiтнiх практик на захвдноукрашських землях - Галичинi, Буковиш, Закарпаттi, як1 в рiзнi юторичш перiоди перебували у складi чужоземних держав. Ця обставина зумовила своервдну особливiсть нацiонально-культурного життя в цих регионах.
У роботах сучасних дослвднимв (Я. Боднар, О. Вацеба, £. Приступа, А. Цьось та ш.) фiзичне виховання друго1' половини XIX - початку XX ст. розглянуто як загальнопедагопчну проблему, порушено питання становлення та розвитку гiмнастично-спортивних товариств i об'еднань у рiзнi юторичш перiоди в окремих регiонах Украши. У дослiдженнi В. Мужичка розглянуто педагопчш засади органiзацiï фiзкультурно-спортивноï роботи в загальноосвишх школах Захiдноï Украши.
В наукових дослiдженнях з ютори украшського шк1льництва на Буковинi (Л. Кобилянська, I. Ковальчук, О. Пешшкевич,) порушено окремi аспекти означено1' нами теми. Окремо1' уваги заслуговуе дисертацшне дослiдження Н. Гнесь, в якому виокремлено та охарактеризовано етапи розвитку фiзичного виховання учнiв народних шкш Буковини в дослiджуваний перiод [5].
Метою роботи е характеристика процесу становлення i розвитку фiзичноï культури учшв шкiл Буковини.
Детальний аналiз iсторико-педагогiчноï лiтератури й архiвних джерел, а також матерiалiв перюдичних видань означеного перiоду переконують нас у тому, що стан фiзичного виховання в народних школах Буковини упродовж монархiчного устрою змiнювався внаслвдок прогресивних зрушень у змiстi i методищ початково1' освiти пiд впливом рiзних зовнiшнiх та внутрiшнiх факторiв. У загальному контекстi освiтньоï полиики й поступу народного шкiльництва в кра1', починаючи з 1869 р., знаходимо защкавлений та одностайний тдхщ австрiйськоï влади до органiзацiï фiзичного виховання в неподiльнiй едностi з шшими заходами щодо пiдвищення загального культурного рiвня населення в цешр та на периферiï монархiï.
Особливу увагу в Габсбурзький монархiï звертали на вивчення основних пмнастичних вправ, оволодiння рухами, розвиток сили, спритносп, витривалостi та iнших особистiсних якостей, осшльки саме вони дозволяли розвивати тiло людини змалку, застосовувати фiзичну досконалiсть у працi та вшськовш службi з максимальною користю не лише для себе, а насамперед для держави: «З сiльських шкш столяри, муляри, гiрники отримують собi поповнення, з села походить ядро вшськового складу армiï. Для них уих гiмнастика в школi е бажаним i корисним предметом та навиь необхвдним. Стосовно цiсарськоï королiвськоï армiï, то переваги гiмнастики побачили тд час останнiх военних дш i навряд чи варто сумшватися,
що вiдтепер фiзичним вправам у цiсарсько-королiвськiй армп надаватимуть бiльше уваги, шж це було дотепер» [9].
На так1 преференцп в системi освии монархи неодноразово вказували тодiшнi педагоги i громадсьш дiячi Буковини К. Павлюк, I. Савицький, М. Шкурган та iн.
Архiвнi данi [6; 7; 8; 9; 10] свщчать про дотримання Крайовою школьною радою Буковини основних положень законодавчих акпв мшстерства вiросповiдань i освiти Австрп з оргашзацп освiтнього процесу в народних школах краю, зокрема з фiзичноl культури.
Зауважимо, що майже через 30 рок1в пiсля оприлюднення загальнодержавного «Закону про освiту» (1869 р.) з перелшом обов'язкових шкшьних предмелв освiтяни Буковини у 18941896 навчальних роках все ще звiтували про незадовiльний стан оргашзацп фiзичного виховання в початковiй ланщ школьно! освiти. Так, у звт про стан шкiльних справ в кра!, в параграфi «Гiмнастика» зазначено, що про фiзкультурно-спортивне навчання можна говорити лише в окремих школах Буковини, оскшьки в бшьшосп шкш вiдсутнi спортивнi зали та необхвдне спортивне обладнання. Проводиться лише обмежена кшьшсть занять i то в теплий час на шкшьному подвiр'l у виглядi вiльних i стройових вправ. Узимку в цих та шших школах вправи проводяться у класних комнатах. Тут же зазначалося, що фiзичне виховання могло би проводитися майже у всiх школах, оскшьки наявною е достатня кшьшсть здiбних учителiв, якби були створеш мiнiмальнi умови для таких занять [20].
Зпдно iз статистичними даними, «народних шкiл було на Буковиш з к1нцем школьного року 1894/95 разом 327 з 601 клясами (проти 319 з 540 клясами минувшого року)» [19].
У звт про стан народно1 освии на Буковинi за 1897-1898 навчальний рш читаемо: «Заняття з фiзичного виховання проводились у 292 школах з 349». Щодо виконання навчальних програм наголошувалося, що на надежному рiвнi заняття з фiзичного виховання проводяться лише у чоловiчiй школi в м. Чернiвцi. У решп шк1л через нестачу спортивного обладнання заняття зводяться до виконання вшьних i стройових вправ на шильному подвiр'l в теплу пору року. Додавалось також, що за такого стану речей урiзноманiтнити заняття можливо через використання природних умов, а саме: оргашзовувати зi школярами заняття з бпу, 1зди на лижах, плавання у природних водоймах [21].
Зауважимо, що означений поступ у розвитку методики станом на 1898-1899 навчальний рш не вшс кардинальних змш у навчання пмнастики в народних школах Буковини. Шдтвердження для такого висновку вбачаемо в результатах шспекци чернiвецьких народних шк1л за вказаний рш. Тут, зокрема, йдеться про те, що пмнастичш заняття не можуть проводитись нормально у бшьшосп шк1л у негоду, бо необхщш примiщення (спортивнi зали) в них ввдсутш. В атмосферi занять на спортивних майданчиках не вистачае простого спортивного запалу: команди подаються монотонним голосом, а вправи проводяться в'яло, сповшьнюеться !х темп, хлопщ через нестачу руху сумують i починають розмовляти. Поведiнка дiтей на майданчику несвiдома, марширування виконуеться повшьно. У стрибках у довжину з розб^ учням не дозволяеться б^ти один за одним при маленькому розмiрi майданчика неможливо !х вишикувати у шеренги. Часто витрачаеться багато часу на ходьбу за рахунок шших рухiв i вправ [22].
Не кращою була ситуащя в наступному навчальному роцi. У рiчному звiтi в роздiлi «Пмнастика» зазначалось, що И проводили у 277 школах. Деяк заняття обмежувались елементарними вправами через нестачу спортивного обладнання i примiщень для оргашзацп рухливих вправ i спортивних п-ор [21].
Деяк1 народнi школи краю, переважно мiськi, мали можливiсть проводити уроки з «пмнастики» в обсяз^ запланованому державними навчальними планами (1874 р.), у деяких школах на фiзичне виховання вiдводили меншу кшьшсть годин, нiж пропонувалося нормативними документами [13, арк. 2]. Це зумовлювалося матерiально-технiчними можливостями та фiнансовою скрутою шкш краю.
Глибокому осмисленню причин такого становища порушено1 проблеми, народного шкшьництва загалом сприяють проаналiзованi нами джерела, в яких учителi-практики висловлюють власш оцiночнi судження. Показово, що в таких матерiалах оприлюдненi взаемозумовлеш питання: як впливали законодавчi акти на загальний стан навчання в народнш
школi тa чи його pеaльнa оцшга cпiвпaдaлa з aнaлiзом фaктiв впливу нa пiдвищення зaгaльного кyльтypно-оcвiтнього piвня.
У цьому контекcтi покaзовими e мipкyвaння I. Бaжaнcького, який пpaктикyвaв y нapоднiй школi в c. Окно й y педaгогiчнiй ^еи неодноpaзово вдaвaвcя до aнaлiзy поpyшеного питaння [3]. Тaк, cкaжiмо, для pозyмiння оcобливоcтей нaвчaння yчнiв гiмнacтичниx впpaв вiн пиcaв y 1S90 p., що ввд yчителiв вимaгaeтьcя cпецiaльниx зycиль чеpез певнi об^ктивш пpичини: «Учитель, котоpый и ^го пpедметa тaкъ якъ дpyгиxъ учити xоче, Mae нaйбiльше клопоту, a то одно, що ^и многжъ школaxъ немa ôтповедныxъ нa то местцъ, a дpyге, що до шуки cего пpедметa немa ôтповедныxъ пôдpyчникôвъ въ pyccкôмъ языце. H дивно отже, що cъ етмъ пpедметомъ въ нaшиxъ нapодныxъ школaxъ тaкъ млaво иде» [3, c. 146].
Можемо визшти, що цей компонент нaвчaння був дуже вaжливим y поглядax педaгогa нa змют оcвiти дiтей. Однaк I. Бaжaнcький цiлком cлyшно зaзнaчaв, що якють гiмнacтичниx впpaв не вiдповiдae юнуючим пpипиcaм, оcкiльки pеaльне cтaновище нapодноï школи було знaчно вaжчим, aнiж ïï теоpетичне обгpyнтyвaння в зaконi вiд 1S69 p.: «Зaдaчею нapодной школы ecть дети ноpовcтвенно (c. е. моpaльно) pелiгiйно воcпитовaти, душевни иxъ cили pозвивaти, иxъ - зшншми и cпоcôбноcтями и потребными къ дaльшомy до житья обpaзовaнью - зaоcмотpити и оcновy для воcпитaнья гôдныxъ людей и член0въ общеcтвенноcти (cycпôлноcти) положити» [3, c. 98].
Метa оcвiти в Aвcтpо-Угоpcькiй iмпеpiï визнaчaлиcя xapaктеpом ïï пол^ичного ycтpою як пpоcвiтницькоï монapxiï, пеpедyciм тaкими чинникaми, як: «змщнення iмпеpiï, eднicть нapодiв, що до œï вxодили, cпpияння pозвиткy економiки, ...дyxовне збaгaчення оcобиcтоcтi, ...доcтyпнicть оcвiти для вж нapодiв iмпеpiï', вpaxyвaння нaцiонaльноï кyльтypи piзниx нapодiв тa ïx пpaво нaвчaтиcя piдною мовою, поcтyпове обмеження цеpкви нa оcвiтy, пеpеxiд вiд нaвчaння зa бaжaнням бaтькiв до обов'язковоï почaтковоï оcвiти, cтaндapтизaцiя змicтy оcвiти тa ïï оpгaнiзaцiï, cyвоpе pеглaментyвaння школьного життя тощо» [17, c. 104-105]. Зayвaжимо, що piшення офiцiйноï влaди дуже повшьно впpовaджyвaлиcь y pеaльнy пpaктикy нapодноï школи.
Вивчення apxiвниx документа, зaконодaвчиx aктiв, диpективниx pозпоpяджень дозволило aкцентyвaти yвaгy нa питaннi екcплyaтaцiï дитячоï ^a^ в монapxiï. Зpоcтaючi темпи pефоpмyвaння пpомиcлового cектоpa в кpaïнax Gвpопи в кiнцi XIX - да почaткy ХХ cт. зiнiцiювaли ^инципово нову cоцiокyльтypнy cитyaцiю в бшьшоот деpжaв: мacове почaткове нaвчaння cтaвaло cycпiльною необxiднicтю, якa cпонyкaлa ypяди до поблaжливого cтaвлення до вж cycпiльниx пpошapкiв - aж до дайбвдтшого нacелення.
Однaк зaпит да пpоcтy i мaлоквaлiфiковaнy тa ще й, о^м ycього iншого, дешеву дитячу пpaцю повcюдно зpоcтaв. Вiдтaк, як cтвеpджyють джеpелa [14; 15], лише до 50 % вж дией Буковини могли нaвчaтиcя в нapодниx школax yнacлiдок тaкого пеpеpозподiлy пpiоpитетiв.
Aнaлогiчнy тему поpyшив В. Aндpieвич в чacопиci «Bukowiner Pädagogische Blätter» («Буковижький педaгогiчний жypнaл»), де зaзнaчaв, що в cелax бaтьки пpaгнyли yникaти вiдвiдyвaння школи ïx диьми: «...Однй pодчъ кaжyть, що жъ дъти мaють то ^ то иншу xоpобy; дpyгû yдaють, що иxъ дъти cлъпû, rayxû, нъмû aбо дypнû; иншй зновъ звиняють cя, що вони бъднй тa що поpоздaвaли дътей по чужжъ cелaxъ нa cлyжбy и т. д. В^ то ecra иxъ eдинa цъль до ув0льненя дътей в0дъ поcъщения школы» [1, c. 225].
Однieю з оотовнж пpичин погaного вiдвiдyвaння школи буковижькими дiтьми, зокpемa в cелi, I. Бaжaнcький ввaжaв зaгaльнy yбогicть людей: «Лъто бъдному воля - житье, но зимa -cмеpть. Hи capдaчины, ни поcтолятъ, - якъ будетъ бъдный поcылaти голу и боcy дитину до школы? Haклaдaти нa него гpошевyю кapy было бы безcовъcтно...» [2, c. 54].
По^и ознaченi пpоблеми, економiчний тa cоцiокyльтypний поcтyп Буковини зyмовлювaв pозвиток педaгогiчноï нayки, cеpед оcновниx положень я^' виокpемлюeмо визнaння pозвиткy pозyмовиx i фiзичниx cил кожноï дитини зaдля якнaйвищоï ïï здaтноcтi до
Ознaчене пiдтвеpджyeтьcя лиcтом y 1909 p. до Кpaйовоï шкiльноï paди в Бyковинi з мiнicтеpcтвa вipоcповiдaнь i оcвiти Aвcтpiï, де, зокpемa, йшлоcя пpо «необxiднicть пpидiлення бiльшоï yвaги фiзичнiй пiдготовцi шкiльноï' молодi, пpо безцiнне знaчення фiзичноï пiдготовки для фiзичного pозвиткy пiдpоcтaючого поколiння, яке не може лишaтиcь позa yвaгою як кожноï людини, тaк i деpжaви. Тому мiнicтеpcтво cxиляeтьcя до того, щоб зa допомогою шк1л взяти
турботу не лише про органiзацiю молодiжних irop, й про сприяння po3botkobî iнших видш спорту, зокрема плавания, ввдтак буде надаватись посильне сприяння у будiвництвi неoбхiдних споруд» [11, арк. 5].
На початку другого десятилитя ХХ ст. мшстерство вipoспoвiдань i oсвiти Вiднi винесло на обговорення уpядiв пpoвiнцiй мoнаpхiï пропозищю щодо створення при крайових шкшьних радах цеш^в з питань фiзичнoгo виховання школярш (за прикладом дшчого з 1911 р. в Нижнш Австpiï). Означений кoмiтет мав складатися з представник1в крайового школьного уряду, спортивних об'еднань, лiкаpiв та здшснювати свою роботу щодо пiдвищения квалiфiкацiï вчителiв у oзначенiй галузi, надавати допомогу у матеpiальнo-технiчнoму забезпеченнi фiзичнoгo виховання шкoляpiв, здiйснювати контроль за здоров'ям учншсько].' мoлoдi тощо [12]. Зважаючи на дату звернення - 5 ичня 1914 р. та на вщсутшсть дoкументiв, як1 б свiдчили про створення центру з фiзичнoгo виховання шкoляpiв при буковинський Кpайoвiй шкiльнiй pадi, вважаемо, що розвитку справи завадив початок Пеpшoï свiтoвoï вiйни влiтку 1914 р.
На початку ХХ ст. як в усш держав^ так i на Буковиш порушувалось питання вшськового спрямування фiзичнoï пiдгoтoвки хлoпцiв, зокрема у народних школах, що тдтверджуе розпорядження мiнiстеpства вipoспoвiдань i освии вiд 5 травня 1907 р. [10]. В ньому наголошувалось на величезному значеннi виховання юнак1в, спрямованому на вiйськoву справу, оск1льки тогочасш oбopoннi тенденцiï були сфoкусoванi на формування масових аpмiй, скорочення строку обов'язково1' вiйськoвoï служби.
У докуменп зазначалося, що iмпеpське мiнiстеpствo оборони все частше покликаеться на приклади iнших держав - Iталiï, Англи, Швейцаpiï, Румунiï, де iдеï вшськового виховання юнашв надаеться все бшьшого значення та закoннoстi. Утiм, наголошувалося, що не пoтpiбнo гимнастику замiнювати вiйськoвими справами. Обидвi сторони фiзичнoгo виховання юнакв пoвиннi розвиватися паралельно. Отже, акцентувалося на неoбхiднoстi вшськових нововведень до гiмнастичних занять хлопщв у сеpеднiх школах, педагoгiчних закладах, народних i громадських школах.
Якщо на початку 70-х рокш. Х1Х ст. на Буковиш основну увагу придшяли створенню народних шкiл, то з 80-х рокш набувае актуальносп opганiзацiя навчально-виховного процесу, дoбip метoдiв роботи з диьми з метою виpiшения основних завдань, у т. ч. з фiзичнoгo виховання.
До кшця 90-х роив Х1Х ст. вчителi народних шкш керувалися методичними порадами щодо ведення уроков гiмнастики й виpiшения проблем фiзичнoгo виховання здебiльшoгo iз застарших, методично необгрунтованих джерел. Методика фiзичнoгo виховання в народних школах не була достатньо описана. I все ж учителi усшяко намагалися поширювати вiдoмий 1'м дoсвiд на сторшках часoписiв, практикували передрук з piзних джерел.
Результати аналiзу джерельно1' бази, аpхiвних матеpiалiв переконують у тому, що вчителi народних шк1л намагалися адаптувати змiст i форми проведення фiзичнoгo виховання до найбiднiших умов у народних школах краю, донести до батьшв значення знань та умшь, якими oвoлoдiвали дати для подальшого життя, спонукати до досв^ народно].' педагoгiки.
Хоча матеpiали першоджерел засвiдчують прагнення кеpiвникiв народних шкш Буковини до належно1' opганiзацiï мюць та придбання обладнання й iнвентаpю для занять гiмнастикoю [7; 8], констатуемо реальний незадовшьний стан матеpiальнoï бази фiзичнoгo виховання учшв через нестачу кошпв шк1льних громад на ïï створення та утримування.
Цей факт шдтверджуеться документальними матеpiалами останнього десятилитя дoслiджуванoï доби. Серед них, зокрема, знаходимо звии гoлiв повиових (Вашкiвцi, Кiцмань, Сучава) та мйько^' (Чеpнiвцi) шк1льних рад (1908-1913 pp.) про стан викладання гiмнастики в народних школах Буковини [11].
Як приклад наводимо зви про оргашзащю занять з пмнастики для дiвчат в Чершвецькому пoвiтi: «Кеpiвники народних шкш мотивують не проведення занять з пмнастики для дшчат нестачею шкшьних примщень, яку спричинив розподш планових навчальних годин по окремих класах.
Шкiльнi кеpiвництва в с. Нoвi Мамаïвцi, с. Альт-Жучка наголошують на небажаннi i спpoтивi батьшв дшчат щодо занять пмнастикою з ix дiтьми.
Керiвники шк1л в с. Бiла, Боян-Глиниця, Чагор, Садагора (дшчата) виправдовують не проведения пмнастичних занять з дiвчатами навчально-плановою необов'язковiстю; при цьому керiвництво народно! школи у Чагрi посилаеться, зокрема, на § 3 Державного закону про шкшьну освiту вщ 14 травня 1869 р.» [11].
Серед багатьох складностей i перепон на шляху повноцшного викладання означено! дисциплши у звiтах зазначалось, що заняття можуть проводитися тiльки влику за хорошо! погоди. Зимою або осшню у дощову погоду уроки пмнастики не можуть проводитись, оскшьки в багатьох школах вiдсутнi спортивний iгровий iивентар i закритi спортивш примiщення [11].
Разом з тим у звгтах голiв шк1льних рад у Вашшвцях, Кiцманi, Серетi, Чершвцях зазначено, що «..^зична пiдготовка сшьських школярiв не така погана, як у meri. Школярi у селах рухаються на свiжому повiтрi набагато бшьше, оск1льки залучаються до певних сшьськогосподарських робiт. Дiти, як1 мешкають поблизу рiчок, непогано плавають. У багатьох школах практикують молодiжнi irprn> [11, арк. 51]. У звт голови Сучавсько! школьно! ради читаемо: «...У вих школах повiту проводяться заняття з гiмнастики, але, на жаль, устхи в цiй шкшьнш дисциплiнi недостатнi, оск1льки в бшьшосп шкiл спортивний iивентар (через бщшсть громади) майже вiдсутнiй. Фiзкультурнi заняття обмежуються вiльними вправами, стройовими заняттями, а iгри - мiсцевим репертуаром. Там, де наявш бiльш-менш ввдповвдш майданчики та бiльш пiдготовленi й шщативш учителi, спортивнi заняття проходять на належному р!вш» [11, арк. 47-48].
Шд час Першо! свиово! вiйни Буковина зазнала руйнувань i пограбувань. Села в зонi бойових дш (Бояни, Звенячин, Хрещатик, Раранча, Топорiвцi, Чорнiвка тощо) цiлком або частково знищили. Навчання в учительськш семiнарi! у м. Чернiвцi навесш 1916 р. М. Гарас описав так: «Ворож! лiтаки - «бомбарЬ» - почали чистiше навiдувати мюто, то й з наукою був шнець. Не можна було бшьше втримати молод! у клясг З кожним вибухом бомби тремтша вона з нетерпеливости коли вже ввдпустить !х учитель дом!в...» [4, с. 127]. У кра! було зруйновано промислов! пiдприемства, громадськ1 заклади. У багатьох населених пунктах примщення народних шкш були перетвореш на казарми, лазарети, отже, дии не навчались. Лише з вересня 1917 р. розпочалися «приготування до отворення шкш» [4, с. 127].
Шдсумовуючи вищенаведене, можемо стверджувати, що доцшьшсть Ф!зично! культури дiтей у школах Буковини була тдтверджена чинними законодавчими актами, тдтримана школьною владою та проввдними педагогами краю , однак недостатня реалiзацiя положень законiв, розпоряджень та навчальних плашв стала в Буковиш дослiджуваного перiоду визначальною рисою освиньо! пол!тики уряду Австро-Угорщини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрiевичь В. Якъ може собъ учитель любовь и довьрiе съльского народу позыскати и черезъ то численне и правильнее посъщене школы придбати / В. Андрiевичь // Bukowiner Pädagogische Blätter. 1892. - № 14. - C. 224-225; № 15. - C. 239-241.
2. Бажанськш И. Обстоятельства препятствующш осягненю приписаной цъли въ народныхъ школахъ / И. Бажанськш // Bukowiner Pädagogische Blätter. - 1889. -№ 4. - C. 53-56.
3. Бажанський I. Якъ треба съ наукою у насъ въ народныхъ школах поступати, щобы зъ ней наши селяни хосенъ мали / И. Бажанськш // Bukowiner Pädagogische Blätter. - 1890. - № 8-9. - C. 97-99; № 11. - C. 145-147.
4. Гарас М. 1люстрована юторш товариства „Укра!нська Школа» в Чернауць 1887-1937 / М. Гарас / Пропам'ятна книжечка видана з нагоди 50-их роковин юнування цього товариства. - Чернауць: Tipografia «Ceas»E. Truchanko &Со, 1937. - 148 с.
5. Гнесь Н. О. Становлення i розвиток Ф!зичного виховання учшв народних шкш Буковини (1869 -1918 рр.): автореф. дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01/ Н. О. Гнесь. - 1вано-Франювськ, 2007. - 20 с.
6. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 211, оп. 1, спр. 13, 96 арк.
7. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 211, оп. 1, спр. 1359, 10 арк.
8. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 211, оп. 1, спр. 1899, 3 арк.
9. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 211, оп. 1, спр. 3373, 45 арк.
10. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 211, оп. 1, спр. 9029, 3 арк.
11. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 211, оп. 1, спр. 10255, 84 арк.
12. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 211, оп. 1, спр. 12833, 10 арк.
13. Державний архiв Чернгвецько! областг Ф. 246, оп. 1, спр. 36, 12 арк.
14. Купчанко Г. Народне просвещенiе въ Буковине / Г. Купчанко // Просвещете. - 1895. - № 1. - С. 7-9.
15. Купчанко Г. Просвещете то наше спасете / Г. Купчанко // Просвещете. - 1893. - № 1. - С. 2-4.
16. Маковей О. Про дпгт забави / О. Маковей // Bukowiner Schule. -1904. - № 3. - C. 137-145.
17. Петшкевич О. I. Розвиток украшського шкшьництва на Буковит (XVIII - початок XX ст.): монографiя / О. Петшкевич. - Чертвщ: Рута, 2002. - 520 с.
18. Шгуляк В. Головт причини анальфабетизму на Буковит й способи його побореня / В. Шгуляк // Bukowiner Schule. - 1913. - № 2. - C. 91-94.
19. Шкшьництво на Буковит // Буковина. - 1896. - №21. - С. 2.
20. Jahres-Hauptbericht über den Zustand des Volksschulwesens in der Bukowina im Schuljahre 1894/1895 // Bukowiner Pädagogische Blätter. - 1896. - № 8. - S. 134.
21. Jahres-Hauptbericht über den Zustand des Volksschulwesens in der Bukowina im Schuljahre 1899/1900 // Bukowiner Pädagogische Blätter. - 1901. - № 12. - S. 181.
22. Wotta J. Über die Wahrnehmungen bei den im Schuljahre 1898/99 vorgenommenen Inspectionen der Czernowitzer Volksschulen: Nichtamtlicher / J. Theil Wotta // Bukowiner Pädagogische Blätter. - 1899. -№ 21. - S. 328.
УДК 378.096
С. А. НАХОД
ПЕДАГОГ1ЧНА ВЗАбМОДШ ЯК БАЗИСНА КАТЕГОР1Я 1НТЕРАКТИВНОГО
НАВЧАННЯ
Здшснено теоретичний aHani3 проблеми визначення взаемодй як базисног категорп ттерактивного навчання. Систематизовано та проaнaлiзовaно сучасне розумтня сутностi взаемодй в рiзних науках. Розглянуто структурн компоненти та атрибути взаемодй. Визначено основн функцш взаемодй суб'ектiв педaгогiчного процесу. З'ясовано, що ттерактивне навчання визначаеться посиленою педaгогiчною взaемодiею, взаемовпливом учасниюв педaгогiчного процесу ^iзь призму власног iндивiдуaльностi, особистого досвiду життедiяльностi. Встановлено, що особливiстю взаемодй в ттерактивному навчанш е створення нового знання та пошук нових iдей, що становить тдтрунтя у формуванн особистостi студентiв.
Ключовi слова: педaгогiчний процес, взaемодiя, педaгогiчнa взaемодiя, ттерактивне навчання.
С. А. НАХОД
ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ КАК БАЗИСНАЯ КАТЕГОРИЯ ИНТЕРАКТИВНОГО
ОБУЧЕНИЯ
Осуществлен теоретический анализ проблемы определения взаимодействия как базисной категории интерактивного обучения. Систематизировано и проанализировано современное понимание взаимодействия в разных науках. Рассмотрены структурные компоненты и атрибуты взаимодействия. Определены основные функции взаимодействия субъектов педагогического процесса. Выяснено, что интерактивное обучение определяется усиленным педагогическим взаимодействием, взаимовлиянием участников педагогического процесса сквозь призму собственной индивидуальности, личного опыта жизнедеятельности. Установлено, что особенностью взаимодействия в интерактивном обучении есть создание нового знания и поиск новых идей, которые являются основанием для формирования личности студентов.
Ключевые слова: педагогический процесс, взаимодействие, педагогическое взаимодействие, интерактивное обучение.
S. А. NAKHOD
COOPERATION AS THE BASIC CATEGORY OF THE INTERACTIVE STUDY
Article is devoted to the theoretic analysis of the problem of the determination of the cooperation as the basic category of the interactive study. Modern understanding of the cooperation matter in various fields of science has been systematized and analyzed. The structure components and attributes of cooperation have been studied. The main functions of the interaction of the subjects of the pedagogical process have been determined in
