CC BY
52JURISPRUDENCE / «ШУУШШУМ-ЛШШаИ» #33112©), 2©21
46_
розвитку eKOHOMiKH, в тому шляхом охорони iснуючих форм власносп, оргашзаци зовшшньо-економiчних зв'язкiв); - полпична функцiя (або фу-нкщя безпеки) (забезпечення державно! або суст-льно! безпеки, соцiального та нацюнального благо-получчя, охорона суверенiтету держави ввд зовнiшнiх посягань); - сощальна функцiя (охорона прав i свобод всього населення або його частини, здшснення заходiв по задоволенню сощальних потреб людини, щдтримання необхвдного рiвня життя населення, забезпечення необхвдних умов працi, li оплати i тощо.); - iдеологiчна функцiя (щдтримка визначено!, в тому числi i релтйно! щеологи, орга-нiзацiя навчання, пiдтримка науки, культури, освiти); - еколопчна функцiя (охорона навколиш-нього природного середовища).
Особливо важливе значення для сустльства мае економiчна функщя держави. Саме вона i забез-печуе матерiальну основу процесу регулювання суспiльних ввдносин, на нашу думку, аналiз сут-ностi та змюту економiчно! функцп безпосередньо пов'язуеться з проблемою меж втручання держави у сферу економiчних вiдносин.
Теорiя держави i права розрiзняе статичнi i ди-намiчнi властивостi держави. До статичних належать ознаки держави, !! сутнiсть та форма; а до ди-намiчних - функцп держави, !х предметний змiст i засоби реалiзацii.
Проблема функцiй держави на будь-якому етапi розвитку е одночасно одтею з найваж-ливiших, та дискусшних у теорп держави та права. Це обумовлено тим, що:
По-перше, суть держави проявляеться й кон-кретизуеться у функщях держави, ll завданнях, цiлях i соцiальному призначенш. Функци держави характеризують l! стшку предметно - практичну дiяльнiсть як в середиш держави, так i на мiжнароднiй аренi. Для держави така д1яльшсть визначаеться як життево необхвдна в силу сощаль-них, полиичних, економiчних та iнших причин. Не-виконання нею пе! чи шшо! функцп породжуе нега-тивш наслiдки як для суспiльства, так i для само! держави.
По-друге, функцп держави визначають структуру li дiяльностi, тобто засоби та закономiрностi органiзацi! елементiв держави як складно! за будо-вою системи. 1ншими словами, структура державно! д1яльносп визначаеться системою тих сустль-них вщносин, на як1 держава впливае, а отже, !! не-можливо характеризувати окремо ввд системи регулювання сустльних вiдносин.
По-трете, з функщями держави пов'язанi зако-номiрностi !! становлення, розвитку, iсторично! змiни держав одних юторичних типiв iншими.
Лггература
1. А.Б. Венгеров Теория государства и права. 3-е изд. - М.: Юриспруденция, 2000. - 528 с.
2. Назаренко, Геннадий Васильевич. Теория государства и права: учебный курс / Г. В. Назаренко. - 2-е изд., стер. - Москва : Ось-89, 2007. - 175 с.
3. Загальна теор1я права. Нормативний курс тдруч. для студ.-юриспв /кол.авт.; за ред. доктора юрид.наук, проф. С.В. Бобровник. Ки!в: Юршком 1нтер, 2021. 596 с. С.70-87.
УДК: 343
Халявка Юлш rp^opieHa
головний судовий експерт в1ддту дослгджень у сфер1 тформацшних технологш Черкаський науково-досл1дний експертно-кримталктичний
центр МВС Украши Федьорко Сергш Юршович завгдувач сектору кримталктичного досл1дження транспортних засоб1в i реестрацшних документ1в що Их супроводжують Черкаський науково-до-
слгдний експертно-кримталктичний центр МВС Украши DOI: 10.24412/2520-6990-2021-33120-46-52 КРИМШАЛЬШ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ СТАТЕВО1 СВОБОДИ ТА СТАТЕВО1
НЕДОТОРКАНОСТ1 ОСОБИ
Fedorko Sergey Yurievich Halyavka Yulia Grigorivna
CRIMINAL OFFENSES AGAINST SEXUAL FREEDOM AND SEXUAL PROPERTY OF THE
PERSON
Анотацш.
Вумовах подальшеiрозбудови деpжавнoстi в УкраМ все бшьшого значення набувають задеклароват мiжнаpoдними та нащональними нормативно-правовими актами положення щодо охорони особистих прав i свобод людини та громадянина. Одтею з ключових складових комплексу таких прав i свобод висту-пають статева свобода та статева недоторкатсть особи, за допомогою яких визначаються стереотипи сексуальнoi поведтки громадян, обтрунтовуються принципи взаемoвiднoсин мiж людьми piзнoi статi, формуються моральн засади суспшьства тощо.
Нау/ково-теоретичн до^дження кpимiнальнo-пpавoвих i кpимiнoлoгiчних питань протиди кри-мiнальним правопорушенням проти статевoi свободи та статевoi недoтopканoстi особи здшснювало
«ШУУШШШУМ-ЛШТМак» 2©2! / JURISPRUDENCE
47
HUMano пау^вщв, 3oKpeMa Ю.В. Александpoв, П.П. Андpушкo, Ю.М. Антoнян, М.1. Бажатв, Ю.В. Баулт, В.1. Бopисoв, П.А. Bopo6eü, В.В. ronina, O.O. rononeHKo, B.O. Глуштв, Б.В. Дателъбек, O.M. Джужа, Л.В. Дopoш, O.O. Дудopoв, Г.O.€гoшиna, А.П. Закалюк та in. OdnaK, цi питаппя й domenep не пабули свoгo oсmamoчnoгo вupiшennя у doxmpuni та npaвoзaсmoсoвniй npaкmицi. Чимaлo працъ, зазпачепих вчепих, сmoсувaлuся nonepeдnъoгo кpuмinaлъnoгo заттдавства, базувалися па eMnipuHnux дапих мипулих деся-тилтъ, пе mopкaлuся iсmopuчnoгo та nopiвnялъnoгo aсneкmiв кpuмinaлъnoi вiдnoвiдaлъnoсmi за ц KpuM^nbrn npaвonopушennя, пе вpaхoвувaлu змт у сучастй кpuмinaлъno-npaвoвiй doxmpuni й 3axonodaecmei, а татж тепдепцт у кpuмinaлъno-npaвoвiй nonimuц держави в цшому.
За статистичпими дапими Гenepaлъnoi npoкуpamуpu yxpainu за 2020 pix, дoслiджувanuх xpuMinan^ пих npaвonopушenъ булo oблiкoвano - 740. З пих кpuмinaлъnuх npocm^упюв - 6, нетяжких злoчuniв - 123, тяжких злoчuniв - 283, oco6nrno тяжких злoчuniв - 247. Зoкpeмa, дат no oкpeмuм кpuмinaлъnuм npaвonopушennям виглядаютъ паступпим чunoм: зТвалтуваппя (ст. 152 КК У^ати) - 393, сексуалъпе naсuлъсmвo (ст. 153 КК У^ати) - 87, npuмушувannя do вступу в статевий зв 'язoк (ст. 154 КК У^ати)
- 8, сmameвi зnoсunu з oсoбoю, яка пе дoсяглa шiсmnaдцяmupiчnoгo вк (ст. 155 КК У^ати) - 55, poзбeщennя пе^в^лтЫх (ст. 156 КК У^ати).
Вищезазпачепе свiдчumъ про доволi велику кшъюстъ таких протиправпих дiяnъ за одип рк Особливо'1' уваги потребуютъ зaкоnодaвчi змти, пов'язаш i-з прийпяттям Закопу Украши «Про впесеппя змт до де-яких закоподавчих aкmiв Украти щодо iмnлeмenmaцii Копвепци Ради Свропи про захист дimeй вiд сексу-алъпо'1' експлуатацИ та сексуалъпого пасилъства (Лапцаротсъко'1' копвепци)» (2021 рж), як безпосередпъо вплипули па положеппя кримталъпих правопорушепъ в пацюпалъпому кримталъпому закот. Все це вказуе па актуалътстъ до^джеппя кримталъпих правопорушепъ проти статево'1' свободи та статево'1' neдomopкanoсmi особи.
Abstract.
In the conditions of further state-building in Ukraine, the provisions declared by international and national normative-legal acts concerning the protection of personal rights and human rights are becoming more and more important. One of the key components of the complex of such rights and freedoms is sexual freedom and sexual integrity of the person, with the help of which stereotypes of sexual behavior of citizens are determined, substantiated by people.
Scientific and theoretical research on criminal law and criminological issues of combating criminal offenses against sexual freedom and sexual integrity of the person was carried out by many scholars. Алексапдпов, П.П. Andpushko, Yu.M. Аптопяп, M.I. Бажапов, Ю.В. Baulin, VI Бopisov, П.А. Вopoбeй, В.В. Golina, O.O. Гопо-чепко, В.О. Glushkov, BV Danielbeck, O.M. Djuzha, L.W. Doposh, O.O. Dudopov, G.O. Yegoshina, A.P. Zakalyuk and others. However, these issues have not yet found their final solution in doctrine and law enforcement practice. Chymalo works mentioned scientists stosuvalysya popepednoho kpyminalnoho zakonodavstva, based on empipychnyh these past decades, not topkalysya istopychnoho and popivnyalnoho aspects kpyminalnoyi vidpovi-dalnosti over the kpyminalni ppavopopushennya not vpahovuvaly changes in modern kpyminalno-ppavoviy doktpyni and zakonodavstvi and takozh trends kpyminalno-ppavoviy state policy as a whole.
According to statistics Henepalnoyi ppokupatupy Ukpayina Launch for 2020, doslidzhuvanyh kpyminalnyh ppavopopushen bulo oblikovano - 740. Of these kpyminalnyh ppostupkiv - 6, mild zlochyniv - 123 hard zlochyniv
- 283 osoblyvo serious zlochyniv - 247. Zokpema data Po okpemym kpyminalnym ppavopopushennyam as follows including: rape (Article 152 of the Criminal Code of Ukraine) - 393, sexual violence (Article 153 of the Criminal Code of Ukraine) - 87, coercion to have sexual intercourse (Article 154 of the Criminal Code of Ukraine) - 8, sexual intercourse with a person reached the age of sixteen (Article 155 of the Criminal Code of Ukraine) - 55, defamation of minors (Article 156 of the Criminal Code of Ukraine).
The above indicates a fairly large number of such illegal acts in one year. Special attention needs to be paid to legislative changes related to the adoption of the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Implementation of the Council of Europe Convention for the Protection of Children against Sexual Exploitation and Sexual Vtolence " (2021). provisions of criminal offenses in the nattonal criminal law. All this indicates the relevance of the study of criminal offenses against sexual freedom and sexual integrity of the person.
Key words: crimes against sexual freedom and sexual integrity, sexual intercourse, rape, sexual violence.
Ключовi слова: злочипи проти статевово'1' свободи та статетово'1' neдоmоркanосmi, сmameвi зпо-сипи, зТвалтуваппя, сексуалъпе пасилъство.
Найвищою сощальною цшнютю в Укра!ш е громадянин, його життя, здоров'я, честь i пднють, недоторканнють i безпека, - все це регламентовано ст. 3 Конституцп Украши. Злочини проти статево! свободи та недоторканносп, на мою думку, е найбшьш небезпечними, адже порушують вказаш природт права, яш за Основним Законом Укра!ни визначають змют i спрямовашсть дiяльнoстi
держави. Недопущения вчинення цього сустльно небезпечного дiяння - одна з передумов фiзичнoгo й морального здоров'я наци й окремого громадя-нина. Дослвдженню piзних аспекпв так званих ста-тевих злочишв у кримшально-правовш лiтеpатуpi придметься доволi значна увага. Це, безперечно, правильно, бо так1 посягання загрожують не пльки
ШШБРЯГОБЖЕ / «ШУУШУУМ-ЛШШаИ» #33112©), 2021
48
статевим ввдносинам м1ж людьми, але й створюють небезпеку для життя 1 здоров'я оаб.
У науковш лггератур1 юнують розб1жност1 з приводу визначення групи насильницьких злочишв, як таких. Так, деяш вчеш до числа насильницьких вщносять таш злочини, як-от: умисш вбив-ства, умисш тшесш ушкодження, поеднане з насильством хул1ганство, згвалтування, побо! 1 ка-тування, доведення до самогубства, погроза вчи-нити вбивство. 1нш1 зазначають, що серед насильницьких злочишв стшку 1 значну частку складають умисш вбивства, умисш тяжк1 тшесш ушкодження, катування, розбо!, поеднаш з насильством грабеж! 1 поеднаш з насильством хул1ганства, вимагання, викрадення людей 1 деяш близьк1 до них за змютом склади [1, с. 236-240]. Деяш автори у окрему ка-тегорш виокремлюють «тяжш насильницьк злочини», як1 охоплюють умисне вбивство, тяжи тшесш ушкодження, згвалтування та хул1ганство [2, с. 152].
При конструюванш законодавцем склад1в злочишв як насильницьких, а 1нших склад1в як не-насильницьких, вид1ляеться дек1лька спещальних фактор1в, властивих насильству, як1 1 враховуе законодавець. По-перше, склад насильницьких злочишв конструюеться лише тод1, коли об'ектом злочину виступае особистють. По-друге, коли об'ективна сторона насильницького злочину характеризуемся або насильницькою д1ею (безд1яль-шстю), або спещальним насильницьким способом вчинення таких д1янь [3, с. 60].
Шд насильством у загальному значенш слова розум1еться неправом1рне застосування ф1зично! сили до будь-кого [4, с. 390]. Загальноприйнятим вважаеться в юридичнш лггератур1 1 кримшальному закош подш насильства на ф1зичне 1 псих1чне. Най-повшше, на мш погляд, визначення насильства приводить Л.В. Сердюк: «... Насильство - це зовшшнш з боку шших оаб навмисний 1 проти-законний вплив на людину (або групу ос1б), здшснюваний всупереч або проти !! вол1 1 здатний запод1яти оргашчну, ф1зюлопчну або псих1чну травму, 1 обмежити свободу волевиявлення або дш» [5, с. 22]. Отже, насильство у широкому розумшш - це завжди умисш ф1зичш ди або психолопчний вплив, що проявляються у заиод1янш шкоди особистосп, а також погрозою заиод1яння шкоди. Наслщками насильства можуть бути позбавлення життя, шкода соматичному або псих1чному здоров'ю особи, чест1, недоторканносл, пдносп 1 свободи вдивада, небажана для нього змша сощального статусу.
Таким чином, говорячи про злочини або пра-вопорушення проти статево! свободи та недоторканносл, слщ враховувати, що мехашзм цього виду злочинно! поведшки завжди пов'язаний з насильством, агресивно-зневажливим ставленням до ж1нки або чоловжа, його життя, здоров'я, чесп 1 пдносп, свободи, недоторканносл.
Одним 1з необх1дних, поряд 1з статевими зносинами, ознак об'ективно! сторони анал1зованих склад1в злочишв е ф1зичне насильство або погроза
його застосування. На сьогодш, враховуючи зако-нодавч1 змши, ключовою ознакою такого насильства е вадсутшсть добров1льно! згоди потерпшого. При цьому, така добров1льшсть е проявом вшьного волевиявлення особи, з урахуванням супутшх об-ставин.
Слвд зазначити, що кримшальне законодавство визнае статеву свободу та статеву недоторкашсть самостшними родовими об'ектами кримшально-правово! охорони, об'еднавши злочини та проступки, що посягають на вказаш об'екти, в Роздш IV Особливо! частини КК Укра!ни «Кримшальш правопорушення проти статево! свободи та статево! недоторканосп особи».
Законом Укра!ни «Про внесення змш до Кримшального та Кримшального процесуального кодекав Укра!ни з метою реал1зацп положень Кон-венци Ради Свропи про запобтання насильству стосовно жшок 1 домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» ввд 06 грудня 2017 року серед шших були внесен! наступш зм1ни до Кримшального кодексу Укра!ни щодо правопору-шень проти статево! свободи та статево! недоторканосп особи [6].
Зокрема, у новш редакцп було викладено статтю 152 Кодексу, яка встановлюе ввдповадаль-шсть за згвалтування та передбачае наступш покарання: позбавлення вол1 на строк в1д 3 до 5 рошв (ч. 1 ст. 152); позбавлення вол1 на строк в1д 5 до 10 рошв (ч. 2 ст. 152); позбавлення вол на строк ввд 7 до 12 рошв (ч. 3 ст. 152); позбавлення вол на строк ввд 10 до 15 рошв (ч. 4 ст. 152); позбавлення вол на строк в1д 10 до 15 рошв (ч. 5 ст. 152); позбавлення вол1 на строк 15 рошв або дов1чне позбавлен-ням вол1 (ч. 6 ст. 152). Тобто, ва правопорушення, ввдповадальшсть за як передбачено ст. 152 КК Укра!ни належать за видами до злочишв, що походить ввд виду та розм1ру покарання, передбачено санкщями норми.
Кр1м того, у новш редакцп викладено статтю 153 КК Укра!ни, яка встановлюе в1дпов1дальшсть за сексуальне насильство, що е новелою для нашого кримшального закону. Отже, за видами та роз-м1рами, покарання за це кримшальне правопорушення може бути наступним: позбавлення вол на строк до 5 рошв (ч. 1 ст. 153); позбавлення вол на строк ввд 3 до 7 рошв (ч. 2 ст. 153); позбавлення вол1 на строк ввд 5 до 7 рошв (ч. 3 ст. 153); позбавлення вол на строк ввд 5 до 10 рошв (ч. 4 ст. 153); позбавлення вол1 на строк в1д 10 до 15 рошв (ч. 5 ст. 153); позбавлення вол на строк 15 рошв або дов1чне позбавлення вол (ч. 6 ст. 153).
Було збшьшено ввдповщальшсть за примушу-вання особи без и добровшьно! згоди до зд1йснення акту сексуального характеру з шшою особою (стаття 154 КК Укра!ни). Таким чином, ч. 1 ст. 154 передбачае альтернативш види покарань, - штраф до п'ятдесяти н.м.д.г./арешт на строк до шести мюящв; ч. 2 ст. 154 - штраф до одше! тисяч1 н.м.д.г./обмеженням вол1 на строк до двох рошв; ч. 3 ст. 154 - обмеження вол1 на строк до трьох рошв/позбавленням вол1 до трьох рошв.
«етуушшим-лшшаи» 2021 / .ЮМБРЯГОБЖЕ
49
Також, кримiнально караним е вчинення дш сексуального характеру з особою, яка не досягла шiстнадцятирiчного вжу. Вiк потерпiлого, в цьому випадку, мае важливе значення. Законодавець за-крiпив таку вiкову особливiсть ЗУ, прийнятим у 2018 роцi, «Про внесення змiн до Кримiнального кодексу Укра!ни щодо захисту дiтей ввд сексуаль-них зловживань та сексуально! експлуатацп» [7]. Щодо покарань за це дiяння, то вони полягають в обмеженнi волi на строк до п'яти рошв або позбав-леннi волi до 5 рошв (ч. 1 ст. 155); позбавленн волi на строк вiд 5 до 8 рошв з позбавленням права обш-мати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рок1в або без такого (ч. 2 ст. 155). Зазначений закон також вплинув на положения ст. 156 КК Украши, яка встановлюе вщповщальшсть за розбещення неповноли'шх. Так, ч. 1 ст. 156 встановлюе, що таким розбещенням е вчинення розпус-них дiй щодо особи, яка не досягла 16 рошв. За таке дiяння може бути призначено покарання у видi об-меження волi на строк до 5 рошв або позбавлення волi до 5 рошв. Якщо, те саме дiяння було вчинено щодо малоллньо! особи або вчинено членами ам'! чи близькими родичами, або особою, на яку покла-дено обов'язки щодо виховання потерпшого або пiклування про нього, - покарання полягае у позбавленш волi на строк в!д 5 до 8 рошв з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до 3 рошв або без такого (ч. 2 ст. 156).
У 2021 рощ було кримiналiзовано дiяння, пов'язане з домаганням дитини для сексуальних цшей. Серед покарань, за дане дiяння, може бути: обмеження волi на строк до 3 рошв/позбавлення волi на той самий строк, з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до 3 рошв (ч. 1 ст. 1561); позбавлення волi на строк в!д 2 до 5 рошв з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до 3 рошв (ч. 2 ст. 1561); позбавлення волi на строк в!д 3 до 6 рошв з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до 3 рошв (ч. 3 ст. 1561) [8].
Слщ зазначити, що санкщя, кр!м вщповщносп небезпещ злочинного дiяння i поширеносп злoчинiв певного виду, мае бути узгодженою iз санкщями за вчинення iнших, близьких за видом i характером злочишв. Надавати мoжливiсть iндивiдуалiзувати покарання з урахуванням потен-цiйних ваpiантiв вчинення злочину в pеальнoстi. Вона повинна будуватися на принципах доцшь-носп, oбгpунтoванoстi, закoннoстi, piвнoстi грома-дян перед законом, вини, спpаведливoстi, гу-манiзму, невiдвopoтнoстi кримшально! вiдпoвiдальнoстi, шдив1дуал!зацп покарання та економп захoдiв кримшально-правового впливу [9, с. 151-153].
Безумовно, - обгрунтовано вказують А. А. Му-зика та О. П. Горох, що в цьому процес мае бути врахований i набутий досвщ боротьби зi злочин-шстю, данi судово! практики, результати наукових дослвджень [10, с. 78-79].
Побудова санкцп з урахуванням зазначених положень, а також дотриманню загальноприйнятих правил юридично! технiки дасть змогу на практищ уникнути ситуацп, коли судами призначаються piзнi покарання за злочини, що за багатьма озна-ками схож! як «близнята». I, навпаки, коли за злочини, що не схож! ш за характером, ш за ступе-нем сусшльно! небезпеки, призначаються майже однаков! вид ! м!ра покарання.
На думку багатьох вичизняних учених, що дослщжували санкцп за статев! злочини, негативною рисою кримшального закону е диспропорщя у визначенн покарання за под!бш або близьш за характером ! ступенем сусшльно! небезпеки статев! злочини [11 ;12, с. 137-138].
Стосовно санкцш за розбещення неповноллшх, то, насамперед, виникае проблема абсолютно! тотожносл санкцш ч. 1 ! ч. 2 ст. 156 КК !з санкщями ч. 1 ! ч. 2 ст. 155 КК. Натомють, щ злочини мають суттев! ввдмшносп як за характером та змютом сусшльно небезпечних дш, так ! за мож-ливими сусшльно небезпечними наслщками. Слщ наголосити, що розбещення неповноллшх традицшно вважаеться менш тяжким статевим злочином щодо неповноли'шх, ашж статев! зносини з особою, яка не досягла 16 рошв, тому санкци ч. 1 ! ч. 2 ст. 156 КК мають бути менш суворими, анж санкцп ч. 1 ! ч. 2 ст. 155 КК.
Практика призначення кримшального покарання також засввдчуе, що за вчинення розпус-них дш щодо оаб, як! не досягли шют-надцятир!чного вшу, суди призначали бшьш м'яке покарання, пор!вняно !з вчиненням дш сексуального характеру з особою, яка не досягла 16 рошв. Що ж стосуеться дослщжено! практики навиь за ч. 2 ст. 156 КК призначене покарання р!дко не переви-щувало п'яти рок1в позбавлення вол!. Це сввдчить про досить високу ощнку характеру ! ступеня сусшльно! небезпеки розбещення неповнолишх на су-часному еташ протиди статевим злочинам щодо неповноли'шх.
Пвд правопорушеннями проти статево! свободи ! недоторканност! особи слщ розумпи умисн до певного суб'екта, направлен! на об'екти кримшально-правово! охорони, а саме статеву свободу та статеву недоторканшсть його можли-вого партнера, що порушуюе суб'ектившсть стате-вого життя та моральш засади сусшльства в щлому.
Щд статевою свободою потр!бно розумпи право особи самостшно обирати соб! партнера для сексуального спшкування, форму такого спшку-вання й не допускати в цш сфер! будь-якого примусу. Доросла (у контекст! КК Укра!ни це особа, яшй виповнилось 16 рошв, а не особа, яка досягла визначеного СК Укра!ни шлюбного в!ку) ! псих!чно здорова людина сама визначае, з ким ! в який споаб вона задовольнятиме сво! сексуальн потреби. Якщо статева свобода пов'язуеться з! спроможшстю особи розпоряджатись собою у сфер! сексуального спшкування, то статева недоторканшсть означае охоронюваний законом стан, за якого забороняеться вступати в сексуальш контакти з особою, яка з певних причин
ШШБРЯГОБЖЕ / «ШУУШУИУМ-ЛШШаИ» #33(12©), 2©21
50_
(наприклад, через недосягнення вщповщного в1ку або наявшстю псих1чно! хвороби) не е нос1ем ста-тево! свободи [13].
На мою думку, буде за потр1бним пор1вняти кримшальну вщповщальность за кримшальш правопорушення проти статево! свободи та статево! недоторканосп особи в Укра!ш та шших заруб1жних кра!нах, щоб виявити у пор1вняш,яш недол1ки та перваги е в Укра!нському законодавства
Кримшальне законодавство кра!н континен-тально! Свропи в частиш охорони статево! свободи особи характеризуеться вщсутшстю спшьних щдход1в до побудови диспозицш та конструювання санкцш кримшально-правових норм, як це характерно, наприклад, для законодавства кра!н СНД. Не е винятком регламентащя кримшально! вщповщальносп за до, як1 нацюнальний законода-вець називае «примушуванням до вступу в статевий зв'язок». Тому буде доречним розглянути практику шших кра!н.
До першо! групи вщнесемо кра!ни, Кримшальш кодекси (надал - КК) яких м1стять окрем1 норми про вщповщальшсть за примушу-вання до вступу в статевий зв'язок: Албашя, Болгар1я, Дашя, Естошя, Литва, Польща, Укра!на, Швейцар1я, Швещя та ш. Характерним для кра!н ще! групи е те, що вшповвдальшсть за дослщжува-ний злочин передбачена самостшною нормою, поряд з шшими нормами про ввдповадальшсть за «статев1 посягання», в тому числ1 поряд з1 згвалту-ванням. Нерщко склад примушування до вступу в статевий зв'язок сшвввдноситься з1 складом згвал-тування як сум1жш, розмежовуючись за ознакою способу вчинення злочину. У таких випадках кримшально-правов1 норми про в1дпов1дальшсть за дослвджуваний злочин мютять негативш ознаки, що засвщчують ввдсутшсть способ1в вчинення ш-ших «статевих посягань», зокрема 1 згвалтування.
Так, КК Дани у ст. 117 передбачае ввдповщаль-шсть за примушування до вступу в статев1 зносини шшими, окр1м насильства чи погрози його застосу-вання, способами [14]; насильство чи погроза його застосування е способами вчинення згвалтування вшповвдно до ст. 116 цього ж акту. КК Швецп у ст. 1 Глави 6, встановлюючи в1дпов1дальшсть за згвалтування як за вчинення « ... шляхом насильства чи погрози, що становлять для потерпшо! особи без-посередню небезпеку, примушування до статевих зносин чи шших статевих дш ... » [15], одночасно у ст. 2 ще! ж Глави передбачае ввдповвдальшсть за «сексуальний примус» як за до особи, яка « ... за шших обставин, шж зазначених у статп 1, шляхом незаконного примушування добиваеться в1д когось вступу у статев1 зносини ... » [15] (з анал1зу норм КК Швеци випливае, що наявшсть «сексуального проникнення» значення для квал1ф1кацп не мае).
В цшому, для законодавства кра!н ще! групи характерна диференщащя кримшально! в1дпов1дальност1 за окрем1 статев1 посягання з урахуванням способ1в вчинення злочину. Зокрема, якщо посягання на статеву свободу особи
здшснюеться насильством, погрозою його застосу-вання чи шшими «р1внозначними» за суспшьною небезпекою способами («з використанням без-порадного стану» [16;17], «позбавляючи особу можливосп чинити опр» [17]), то вчинене охоплюеться складом згвалтування; якщо ж таке посягання здшснюеться способами менш сус-шльно-небезпечними, як от з використанням за-лежносп потерпшого в1д винного, то таке, зазви-чай, охоплюеться складом примушуванням до вступу в статевий зв'язок.
Такий щдх1д, безумовно, е виправданим, оск1льки небезпека способу посягання прямо пропорцшна небезпечносп посягання в цшому; врахування способу вчинення злочину ввдображаеться у раз1 конструювання санкцш кримшально-правових норм: чим небезпечшший споаб - тим сувор1ш1 санкцп. Зокрема, КК Албанп передбачае в1дпов1дальшсть за « ... ди сексуального чи гомосексуального характеру, шляхом зловживання вадносинами шдлеглосп чи оф1сними вщносинами ... » [17], КК Болгарп - за вступ в ста-тев1 вадносини « ... шляхом використання ма-тер1ально! чи службово! залежносп ... » [18]. Законодавщ решти кра!н континентально! Свропи або не конкретизують, або передбачають мож-ливють вчинення злочину з використанням шших, окр1м матер1ально! чи службово!, вид1в залежносп.
Так, Пештенщарний кодекс Естонп встановлюе вшповщальшсть за «статев1 зносини з особою проти !! вол з використанням залежносл потерпшого ввд винного ... » [19]; КК Польщ1 за « ... доведення потерпшо! особи до статевих зносин або стану, коли потерпший шдпорядковуеться вчи-ненню щодо нього сексуальних дш чи сам вчиняе так ди, зловживаючи ввдносинами залежносп або використовуючи критичне положения потерпшо! особи ... » [20].
КК Дани мютить дв1 норми про вадповвдаль-шсть за дослщжуваний злочин: одшею встановлена в1дпов1дальн1сть за примушування до вступу в ста-тев1 зносини, використовуючи шш1, окр1м прита-манних згвалтуванню способи, 1ншою - за вступ в статевий зв'язок з особою шляхом зловживання ввдносинами п1длеглост1 чи скрутним економ1чним становищем потерп1ло! особи [14].
До шшо! умовно! групи належать кра!ни, крим1нальне законодавство яких не передбачае окремо! норми про ввдповшальшсть за досл1джува-ний злочин, осшльки фактичне вчинення такого охоплюеться складом згвалтування. 1накше, мае мюце так званий «широкий» п1дх1д до конструювання об'ективно! сторони згвалтування як злочину. Наприклад, КК Бельгп шд згвалтуванням розум1е « ... будь-який акт сексуального проникнення незалежно в1д форми та яким би способом в1н не здшснювався, вчинений щодо особи, яка не дала щодо цього свое! згоди ... » [21]. При цьому згода вважаеться вадсутньою, зокрема « . якщо акт був нав'язаний силою, примушуванням чи хитрощами ... » [21].
КК Голланд1! визначае згвалтування як проникнення в тшо особи статевим шляхом за
«ШУУШШШУМ-ЛШТМак» 2©21 / .ЮМБРЯГОБЖЕ
51
допомогою насильства чи шшо! ди або шляхом погрози насильства чи погрози шшою д!ею [22]. Саме примушування до перел!чених вище дш становитиме собою замах ! буде кримшально караним, оск1льки особа д!яла умисно. Особ-ливютю законодавства кра!н, що належать до ц!е! групи, е, по-перше, необов'язковють, але мож-ливють використання залежносл як способу вчи-нення злочину; по-друге, санкци кримшально-правових норм про згвалтування побудован так, що е велика р!зниця м1ж «мшмальною» та «максимальною» межею покарання.
Очевидно, суспшьна небезпека того чи шшого способу вчинення злочину враховуеться судом шд час призначення покарання. Зазначимо, що кримшальному законодавству кра!н континенталь-но! Свропи, в тому числ! ! Укра!ш, притаманна вщ-сутшсть диференщаци вщповщальносл за дослвджуваний злочин з урахуванням так званого «статевого проникнення». Зазначене е суттевим недолжом, оск1льки суспшьна небезпека дш винного у випадках, коли йому вдалося подолати волю потерпшо! особи ! вступити з нею у статевий зв'язок значно вища суспшьно! небезпеки «безрезультатного» примусу; окр!м того, у першому випадку статева свобода особи як об'ект кримшально-правово! охорони зазнае без-посередньо! шкоди, в той час як у другому йдеться лише про реальну загрозу запод1яння тако! шкоди.
Упродовж останшх рок1в в законодавств! кра!н континентальное' Свропи простежуеться тенденщя до кримшал!зацп р!зного роду сексуальних дома-гань, переслщувань, як1 явно виходять за меж1 звич-ного для нас примушування до вступу в статевий зв'язок. Так, КК Швейцарп встановлюе вшповвдальшсть за сексуальш домагання проти вол! особи, якщо таке грубо порушуе громадський порядок, або, наприклад, вчинене у грубш словеснш форм! [23].
Так, як слушно зазначае О. С. Кашнус, кримшально-караним за КК 1спаш! е сексуальне пересл1дування навль у випадку вшсутносл вадносин залежносл м!ж винним та потертлим та прямого, ввдвертого примушування [24, с. 142]. Встановлення кримшально! вшповвдальносл за певн д1яння мае, насамперед, ввдповвдати сусшль-нш небезпещ останшх, хоча кримшально-правов! засоби ! визнаються найбшьш ефективними засобами впливу на поведшку людини, за своею природою вони повинш застосовуватись лише у крайшх випадках.
Можливо, у законодавств! шших кра!н конти-нентально! Свропи встановлення вадповшальносл за описан! вище д!яння е виправданою, проте, доцшьшсть запозичення такого досввду Укра!ною залишаеться дискусшним.
На щдстаи викладеного можна зазначити, що д1яння, яке нацюнальний законодавець називае «Примушування до вступу в статевий зв'язок», кримшал!зоване в уах кра!нах континентально! Свропи, ! е невш'емною частиною посягань проти статево! свободи особи. Незважаючи на це, шдходи
до регламентаци ввдповвдальносл за цей злочин не-абияк р!зняться. З урахуванням того, чи передба-чена ввдповшальшсть за дослвджуваний злочин окремою кримшально-правовою нормою чи таке охоплюеться складом згвалтування, законодавство дослщжуваних кра!н можна умовно д!лити на дв! ввдповщт групи.
Для кра!н першо! групи, кримшальне законодавство яких встановлюе вшповвдальшсть за примушування до вступу в статевий зв'язок в окремш кримшально-правовш норм!, характерною е диференщащя вшповвдальносл з врахуванням сусшльно! небезпеки способу вчинення злочину, а також використання залежносп потерпшого в!д винного для досягнення злочинного результату.
Отже, Дослщження р!зних аспеклв ввдповшальносл за кримшальн правопорушення проти статево! свободи та статево! недоторканосл особи дозволяють нам зазначити, що за останш чо-тири роки регламентащя таких кримшально кара-них д!янь суттевим чином змшилась. Насамперед, це пов'язано !з прийняттям низки нормативно-пра-вових аклв за для приведення у вшповвдшсть до м1жнародних ставдарлв положень нацюнального закону про кримшальну вадповшальшсть.
Кримшальне законодавство визнало статеву свободу та статеву недоторкашсть самостшними родовими об'ектами кримшально-правово! охорони, об'еднавши правопорушення, що посяга-ють на вказаш об'екти, в Роздш IV Особливо! ча-стини «Кримшальн правопорушення проти статево! свободи та статево! недоторканосл особи». Таю д1яння становлять собою велику сусшльну не-безпеку, характеризуються виключною амораль-шстю та ци^чшстю дш винних. Вони, у бшьшосл випадк1в, пов'язаш з посяганням на статеву свободу особи або и статеву недоторкашсть, вони грубо принижують пдшсть потерпшо! в!д злочину або проступку особи, заподшють !й глибоку псих!чну травму, можуть завдати серйозно! шкоди !! здоров'ю. Щ правопорушення, на нашу думку, е надзвичайно небезпечними.
Сусшльна небезпека правопорушень проти статево! свободи та статево! недоторканосл визна-чаеться не лише посяганням на статеву свободу або статеву недоторкашсть особи, а й запoдiяниям шкоди шшим сусшльним ввдносинам та сощаль-ним цшностям, - нормальному ф!зичному й псих!чному розвитку длей ! шдллтав, здоров'ю, чесл ! пдносл особи тощо. Так, розбещення неповноллшх здатне викликати у потерпших в!д цього злочину р!зш статев! збочення, а передчасний (до досягнення статево! зршосл) вступ у статевий зв'язок може завдати серйозно! шкоди здоров'ю потерпшо! особи.
Кримшальш правопорушення проти статево! свободи та статево! недоторканосл - це суспшьно небезпечш д!яння, що порушують встановлений у сусшльств! порядок статевих вщносин ! основш принципи статево! моральност!, ! яш виражаються в посяганн! на статеву свободу та статеву недоторканшсть особи.
JURISPRUDENCE / «ШЦУШШУМ-ЛШШаИ» #33112©), 2021
52
Статева злочиншсть являе собою сукупшсть правопорушень, спрямованих проти статево! свободи та статево! недоторканосп, як1 вчиняються з метою задоволення сексуально! потреби у природнш або збoченiй формг
Таким чином, проведений аналiз дозволяе за-уважити, що на даний час в укра!нському сус-пiльствi проблема сексуального насильства е, i вона е гострою, зокрема примушування до вступу у ста-тевий зв'язок, з огляду на йогу високу латентнiсть (природну, змiшану, штучну), що потребуе всебiчнoгo мiжгалузевoгo дoслiдження для подаль-шо! розробки механiзмiв та шлях1в запобиання.
Список лiтератури:
1. Кpимiнальне право Укра!ни. Загальна ча-стина : тдручник / за ред. А. С. Бенщького, В. С. Гуславського, O. O. Дудорова, Б. Г. Розетського. К. : 1стина, 2011. 1121 с.
2. Кучанська Л.С. Проблеми кpимiналiзацi! та декpимiналiзацii окремих злочишв проти мораль-нoстi у сучаснш кpимiнальнo-пpавoвiй дoктpинi Укра!ни. Правова держава. 2005. № 8. С. 162-170.
3. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Укра!ни / за заг. ред. В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушка. К. : Форум, 2005. Книга 1. 750 с.
4. Кримшальне право Укра!ни: Загальна ча-стина : тдручник / Ю.В.Баулш, В. I. Борисов, В. I. Тютюпн та ш. ; за ред. В. В. Сташиса, В.Я.Татя. 4-те вид., переробл. i допов. Х. : Право, 2010. 456 с.
5. Савченко А. В. Сучасне кримшальне право Укра!ни : курс лекцш / А. В. Савченко, В. В. Кузнецов, O. Ф. Штанько. 2-е вид., виправ. та доповн. К. : Вид. Паливода А.В., 2006. 636 с.
6. Про внесения змш до Кримшального та Кримшального процесуального кодекав Укра!ни з метою реалiзацii положень Конвенци Ради Свропи про запобiгання насильству стосовно жшок i до-машньому насильству та боротьбу з цими явищами : Закон Укра!ни вiд 06.12.2017 р. № 2227-УШ. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2227-19#n63 (дата звернення 27.10.2021).
7. Про внесення змiн до Кримiнального кодексу Укра!ни щодо захисту дiтей ввд сексуальних зловживань та сексуально! експлуатаци : Закон Укра!ни в1д 14.03.2018 р. № 2334-УШ. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2334-19#n6 (дата звернення 28.10.2021).
8. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо iмплементацi! Конвенцi! Ради Свропи про захист дней вiд сексуально! експлуата-ци та сексуального насильства (Ланцаротсько! конвенци) : Закон Укра!ни ввд 18.02.2021 р. № 1256-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1256-20#n17 (дата звернення 28.10.2021).
9. Книженко O. O. Санкци у кpимiнальнoму npaBi : мoнoгpафiя / O. O. Книженко. Х. : НикаНова, 2011. 336 с.
10. Музика А. А. Покарання за незаконний o6ir наркотичних зaсoбiв : мoнoгpaфiя / А. А. Музика, O. П. Горох. Хмельницький : Вид-во Хмельн. ун-ту управл. та права, 2010. 256 с.
11. Дудоров O. O. Кримшально--правова характеристика злочишв проти статево! свободи та статево! недоторканосп особи : наук.-практ. поаб. / O. O. Дудоров. Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2011. 352 с.
12. Чмут С. В. Доцшьшсть окремих видiв покарання за стaтевi зносини з особою, яка не досягла статево! зршосп. Проблеми та перспек-тиви реформування права Украши очима молодих учених : мaтерiaли всеукр. студ. наук.-практ. конф. (м. Запоргжжя, 27 березня 2008 р.). З., 2008. С. 136138.
13. Дудоров O.O. Злочини проти статево! свободи та статево! недоторканносп особи (основш положення кримшально-правово! характеристики) : практ. порадник. Северодонецьк : РВВ ЛДУВС iм. Е.О. Дддоренка, 2018. 92 с.
14. Уголовный кодекс Дании / науч. ред. С. С. Беляева. СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. 230 с.
15. Уголовный кодекс Швеции / науч. ред. Н. Ф. Кузнецовой, С. С. Беляева ;. СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. 320 с.
16. Уголовный кодекс Литовской Республики : Закон Литовской Республики от 26.09.2000 г. URL : https://wipolex.wipo.int/ru/text/226044
17. Уголовный кодекс Республики Албания : Закон Республики Албания от 27.01.1995 г. № 7895/1995). URL : https ://wipolex.wipo. int/ru/text/582688
18. Уголовный кодекс Республики Болгария : Закон Республики Болгария от 1.01.1968 г. URL : https ://wipolex.wipo. int/ru/text/445836
19. Пенитенциарный кодекс Эстонии : Закон Эстонии от 06.06.2001 г. URL : https ://wipolex.wipo. int/ru/text/432563
20. Уголовный кодекс Республики Польша / науч. ред. А. И. Лукашев, Н. Ф. Кузнецова. СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. 234 с.
21. Уголовный кодекс Бельгии : Закон Бельгии от 08.06.1867 г. URL : https ://wipolex.wipo. int/ru/legislation/details/11657
22. Уголовный кодекс Голландии / науч. ред. Б. В. Волженкин ; пер. И. В. Мироновой. СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. 510 с.
23. Уголовный кодекс Швейцарии : Закон Швейцарии от 21.12.1937 г. URL : https ://wipolex.wipo. int/ru/text/577506
24. Сравнительное уголовное право. Особенная часть : монография / под общ. ред. С. П. Щербы. М. : Юрлитинорм, 2010. 544 с.
