CC BY
30
УДК 336 JEL: Q57
КРЕДИТЫ! 1НСТРУМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ПОЛ1ТИКИ «ЗЕЛЕНИХ» Ф1НАНС1В
®2019 БЕНЧ Л. Я., АНДР1ЙЧУК А. Ю., ПОНОМАРЬОВА К. С.
УДК 336 JEL: Q57
Бенч Л. Я., Андршчук А. Ю., Пономарьова К. С. Кредиты шструменти як складова полiтики «зелених» фiнансiв
Мета cmammi полягае в досл/дженн/ кредитних ¡нструмент1в «зелених» ф'танав. Котський протокол зумовлюе необх/дшсть використання кредитних 'тструшент'в для ефективноi протиди кл'шатичним зшнаш. У статтi об(рунтовано необх/дтсть активного використання у свт таких кредитних 'тструшент'в регулювання природокористування («зелених» ф/нанав), як вуглецевий кредит, «зелен/» сертиф'шати, «зелен/» обл'гаци. Розглянуто сучасн тенденцИ використання кредитних iнструшент/в для боротьби з екологчниши ризикаши. Авторами також роз-глядаеться процес торг/вл/ сертиф'шаташи на викиди CO2 (система торг/вл/ викидаши). Досл'джено один iз головних 'тструшент'в «зеленого» ф'шансування - «зелений» кредит. Розглянуто суттсть систеши торг/вл/ викидаши, вуглецевого кредиту, «зелених» обл'гацш та «зелених» сер-тиф'шат'ю. Виявлено необх/дтсть використання «зелених» сертиф'шат'в та «зелених» обл'гацш в УкраМ. Проаналвовано ринок обл'гацш та варт/сть угод по «зелених» обл'гафх у свт. Визначено ряд переваг i ризик/в запровадження «зелених» обл'гацш в УкраЫ. Запропоновано заходи щодо популяризацИкредитних iнструшент'в в УкраМ. Перспективою подальших досл'джень у даношу напряшi е розгляд тдвищення привабли-востi вищеназваних кредитних iнструшент'в.
Ключов'! слова: «зеленi» ф'шанси, кредитнi 'шструшенти, систеша торг/вл/ викидаши, вуглецевий кредит, «зелений» кредит, «зелений» банк,
«зелена» обляащя, «зелений» сертиф'шат.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-338-343
Рис.: 2. Ббл.: 10.
Бенч Л'тя Ярослав'тна - кандидат еконош/чних наук, доцент, доцент кафедри ф/нанав, Ки/вський нацюнальний еконош/чний ушверситет
ш. В. Гетьшана (просп. Перешоги, 54/1, Ки1в, 03057, Украна)
E-mail: benchliliya@gmail. com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4215-7925
Андршчук Анастат Юрнвна - студентка, Ки/вський нацюнальний еконош/чний ушверситет ш. В. Гетьшана (просп. Перешоги, 54/1, Кшв, 03057, Укра'ша)
E-mail: andriychuk.nastya@gmail.com
Пономарьова Ксешя Сергй'вна - студентка, Ки/вський нацтнальний еконош/чний ушверситет ш. В. Гетьшана (просп. Перешоги, 54/1, Ки1в, 03057, Украна)
E-mail: ksushpon@ukr.net
УДК 336 JEL: Q57
Бенч Л. Я., Андрийчук А. Ю., Пономарева К. С. Кредитные инструменты как составляющая политики «зелёных» финансов
Цель статьи заключается в исследовании кредитных инструшентов «зелёных» финансов. Киотский протокол обусловливает необходи-шость использования кредитных инструшентов для эффективного противодействия клишатическиш изшененияш. В статье обоснована необходишость активного использования в шире таких кредитных инструшентов регулирования природопользования («зелёных» финансов), как углеродный кредит, «зелёные» сертификаты, «зелёные» облигации. Рассшотрены соврешенные тенденции использования кредитных инструшентов для борьбы с экологическиши рискаши. Авто-раши также рассшатривается процесс торговли сертификаташи на выбросы CO2 (систеша торговли выбросаши). Исследован один из главных инструшентов «зелёного» финансирования - «зелёный» кредит. Рассшотрена сущность систешы торговли выбросаши, углеродного кредита, «зелёных» облигаций и «зелёных» сертификатов. Обнаружена необходишость использования «зелёных» сертификатов и «зелёных» облигаций в Украине. Проанализированы рынок облигаций и стоишость сделок по «зелёныш» облигацияш в шире. Определен ряд преишуществ и рисков внедрения «зелёных» облигаций в Украине. Предложены шеры по популяризации кредитных инструшентов в Украине. Перспективой дальнейших исследований в даннош направлении является рассшотрение повышения привлекательности вышеназванных кредитных инструшентов.
Ключевые слова: «зелёные» финансы, кредитные инструшенты, си-стеша торговли выбросаши, углеродный кредит, «зелёный» кредит, «зелёный» банк, «зелёная» облигация, «зелёный» сертификат. Рис.: 2. Библ.: 10.
Бенч Лилия Ярославовна - кандидат эконошических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Киевский национальный эконошический университет иш. В. Гетьшана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: benchliliya@gmail. com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4215-7925
UDC 336 JEL: Q57
Bench L. Ya., Andriichuk A. Y., Ponomarova K. S. Credit Instruments as Part of the «Green» Finance Policy
The article is aimed at studying the credit instruments of «green» finances. The Kyoto Protocol calls for the use of credit instruments to effectively counter climate change. The article substantiates the need for active use in the world of such credit instruments for environmental management («green» finances), such as carbon credit, «green» certificates, «green» bonds. The current tendencies in the use of credit instruments to counter environmental risks are considered. The authors also consider the process of trading CO2 emissions certificates (emissions trading system). One of the main instruments of «green» financing - «green» credit - has been researched. The essence of the emissions trading system, carbon credit, «green» bonds and «green» certificates is considered. The need to use «green» certificates and «green» bonds in Ukraine is discovered. The bond market and the value of «green» bonds in the world are analyzed. A number of advantages and risks of the introduction of «green» bonds in Ukraine is defined. Measures to popularize credit instruments in Ukraine are proposed. Prospect for further research in this direction is to consider increasing the attractiveness of the above mentioned credit instruments.
Keywords: «green» finances, credit instruments, emissions trading system, carbon credit, «green» credit, «green» bank, «green» bond, «green» certificate.
Fig.: 2. Bibl.: 10.
Bench Liliia Ya. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: benchliliya@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4215-7925
Андрийчук Анастасия Юрьевна - студентка, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: andriychuk.nastya@gmail.com Пономарева Ксения Сергеевна - студентка, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: ksushpon@ukr.net
Andriichuk Anastasiia Yu. - Student, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: andriychuk.nastya@gmail. com
Ponomarova Kseniia S. - Student, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: ksushpon@ukr.net
Загострення еколопчних проблем, реалiзацiя щ-лей сталого розвитку зумовлюють необмдшсть пошуку та впровадження дieвих кредитних ш-струменпв для виршення зазначених проблем i щ-лей. Першим кроком у протиди ^матичним змшам став 1997 р., коли було шдписано Кютський протокол, що дав перелк шструментш, як мали б сприяти по-лiпшенню еколопчно! ситуацй. Проте станом на сьо-годнi спостерiгаeться погiршення клiматичноi ситуацй' i, водночас, новi домовленост (новий Кiотський протокол, Париж, кшець 2015 р.), новi системи та новi фiнансовi iнструменти, що не ткьки сприяють полш-шенню ситуацй, а й надають новi фiнансовi можливос-тi та створюють новi фiнансовi потоки. На сьогодшш-нш день усе б1льше кра'н приеднуються до глобально'' iнiцiативи та впроваджують новi iнструменти.
Проблемам дослiдження кредитних шстру-ментiв «зелених» фiнансiв присвячено чимало на-укових праць як в Укра'М, так i за ii' межами. Викли-кае штерес робота нiмецького науковця Р. Шварце (R. Schwarze), зокрема доЫдження основних кредитних шструментш «зелених» фшанав, !х мехaнiзму функцiонувaння, що викладено в робот [2]. Також важливою для розумшня сутностi одного з найпо-пулярнiших кредитних iнструментiв - «зелено!» обмгаци - е робота [6] А. Бешлосса i М. Мaшaехi (А. Beschloss, М. Mashayekhi), яка доводить, що ринок «зелених» облкацш виявився надшним, довговiчним i масштабованим для рiзномaнiтного кола учаснишв ринку в усьому свiтi. Серед укра'!нських нaуковцiв можна видiлити Л. Гацьку [1], яка зазначае, що основою концепци «зеленого» економiчного розвитку е «зелеш» фiнaнси; М. Карлша [3], у роботi якого дослужено сутнiсть «зелених» банив, розвиток яких мае особливе значення для мкцевого рiвня в УкраМ; Т. Курбатову [4], у стати яко! проведено дослiдження основних принцишв функцiонувaння системи торпв-лi «зеленими» сертифiкaтaми як ефективного ринко-вого мехашзму для стимулювання генераци електро-енерги з вiдновлювaльних джерел енерги.
Зважаючи на велику кiлькiсть доробок у сферi «зелених» фiнaнсiв, кнуе потреба пiдвищення при-вaбливостi кредитних шструменив. Це повинно ляг-ти в основу розвитку нашо! держави. В^ддов^но до зазначеного мета стати полягае в дослiдженнi сут-носп кредитних iнструментiв «зелених» фiнaнсiв, виявленш перспектив запровадження ринку кредитних шструменив в УкраМ, а також у розробленш на цiй основi рекомендaцiй щодо пiдвищення прива-
бливоси кредитних шструменив «зелених» фiнансiв в УкраМ.
У сучасних умовах CTpiMKoro зб1льшення населенна земно! Kyvi та зростання свiтового ВВП вГдбу-ваеться катастрофiчне виснаження природного каш-талу та кумулятивне нарощування еколопчних i сощ-альних проблем. Вони мають глобальний i системний характер i приводять до перегляду традицшних по-глядiв на економiкy, а також формують курс на сталий («зелений») розвиток («green development»). Основою концепци «зеленого» економiчного розвитку е «зеле-нi» фiнанси («green finance»), як пов'язують мiж собою економiчне зростання, дГ! з охорони довшлля та фiнансовi ГНСТИТУТИ [1].
На сьогодшшнш день усе бГльше кра!н приеднуються до глобально! Мщативи та впроваджують новГ iнстрyменти. Важливим кроком у даному напрямку е створення бвропейським Союзом (6С) системи торгГвлГ викидами (СТВ), у межах яко! передбачено торпвлю сертифiкатами на викиди CO2. Система обмежуе викиди парникових газГв, на-даючи квоти або санкцГ! на певну кГльюсть викидГв «обмежуй i торгуй» («cap and trade») та забезпечуе торпвлю дозволами на викиди парникових газГв «ба-зова лГнГя та кредит» («baseline and credit»). У рамках останнього мехашзму забрyднювачi мають спочатку «заробити» на скороченш викидГв, а поим вже «про-давати» !х. Виробники, фактичний рГвень викидГв яких е нижчим за базовий, отримають певну кГлькГсть дозволГв на викиди, яю дорГвнюють рГзницГ мГж фак-тичними та базовими викидами. Ц дозволи можуть бути проданГ виробникам, рГвень викидГв яких е ви-щим за базовий [2, р. 22].
На конференцГ! з питань клГмату ООН у Пари-жГ 2015 р. МГжнародна група з питань змши клГмату (IPCC) встановила процедуру, яка надае кра!нам можливГсть знизити рГвень шкГдливих викидГв рин-ковими засобами, пГдписавши протокол. Найважли-вГшим пунктом протоколу е те, що кожна промислово розвинена кра!на, яка не досягла межГ викидГв вугле-кислого газу, може продавати вуглецевГ кредити Гн-шим кра!нам, якГ перевищили сво! лГмГти [2, р. 22].
1ншим важливим ринковим Гнструментом розвитку «зелених» фшанав е «зелений» кредит. Вш може надаватися так званими «зеленими» банками, що починають розвиватися в провгдних кра!нах 6С. ОсобливГсть дГяльностГ таких банкГв - це те, що вони не кредитують (або суттево скорочують наявш
программ кредитування) шдприемства з видобутку вугкля й нафти та традицшних виробникш енергй, а надають кредити переважно виробникам енергй' з вкновлювальних джерел. Джерелом надходжень до «зелених» банив е кошти свiдомих громадян (зазви-чай, людей iз вищою освкою), якi спецiально йдуть на зменшення сво'х доходiв за депозитами, але за-цiкавленi в збереженнi екологи в мiсцях свого про-живання. В Укра'М подiбний механiзм кредитування починають застосовувати окремi державнi банки, що отримали iноземнi «зеленi» швестици для стимулю-вання використання населенням нашо'' кра'ни соняч-них батарей, вкрових генераторiв, котлiв на бюмаа [3]. «Зелений» кредит повинен стати новою формою фшансового регулювання природокористування на мкцевому рiвнi в Укра'М.
Кютський протокол створив новий мiжнародний ринок фiнансових iнструментiв - ринок вугле-цевих кредитiв. Вуглецевi кредити (вуглецевi одиницi, а також !х похiднi) - специфiчнi фiнансовi ш-струменти. Полiтики та iншi державнi установи е най-б1льшими прихильниками та емкентами вуглецевих кредитiв. Встановлюючи цiну на кожну додаткову тонну викиду вуглекислого газу, уряди можуть викорис-товувати вуглецевi кредити для управлшня кiлькiстю викидiв в атмосферу. Схема вуглецевого кредиту може також надати дозвк на викид додатково'' ккькоск вуглекислого газу протягом певного перюду часу. Вуг-лецевi кредити видаються компаншм i фабрикам, якi розраховують i перевiряють власнi викиди. Мiжнарод-нi корпораци та кра'ни можуть обмшюватися цими кредитами з метою виршнювання кiлькостi викиду вуглекислого газу в усьому свт [2, р. 23].
З метою стимулювання виробництва електроенергй з вiдновлювальних джерел, шдвищення ефективностi и споживання в окремих кра'нах 6С було запроваджено «зелеш» сертифiкати. «Зеленi» сертифiкати - комерцшний товар, який представляе екологкну цiннiсть «зелено!'» електроенергй та шд-тверджуе генерацiю певного обсягу електроенергй з вiдновлювальних джерел електроенергй (ВДЕ-Е). Як правило, один «зелений» сертифкат засвiдчуе факт виробництва 1МВт/год електроенергй'. Сертифкат видаеться виробником «зелено''» електроенергй' та засвкчуе, що окрема ккьккть електроенергй' була згенерована, а при його купiвлi суб'ектами, на яких накладено зобов'язання, - спожита [4].
Бкьшкть нацюнальних ринкiв «зелених» сер-тифiкатiв обмеженi державними кордонами через недостатнш рiвень унiфiкацií нацiональних систем торгiвлi «зеленими» сертифiкатами, але водночас шнуе низка м1жнародних стандартiв для сертифка-цц ВДЕ-Е. Найбiльш вiдомi з них: European Energy Certificate System (ERCS) i Renewable Energy Certificate System (RECs) [4].
Гармонкацк «зелених» сертифкатк зi згадани-ми сертифкацшними системами набувае особливого значення для Укра'ши в частинi експорту електроенергй. ВДЕ-Е, тдтверджена «зеленим» сертифкатом, може бути експортована за бкьш високою цiною, а осккьки Укра'на е достатньо потужним експортером електрично'' енергй, доцiльно орiентувати сертифь кацiю ВДЕ-Е на мiжнароднi стандарти. Це дозволить Укра'М отримати доступ до мiжнародного ринку та здшснювати торгшлю «зеленими» сертифiкатами з кра'нами - членами ERCS i RECs. Компани, якi мають зобов'язання з виробництва/споживання ВДЕ-Е i не можуть виконати !х в повному обсяз^ можуть зара-ховувати 1х виконання шляхом придбання «зелених» сертифкатш у господарюючих суб'ектш iнших кра'н, як мають надлишок ВДЕ-Е [4].
Найбкьш поширеним iнструментом «зеленого» фшансування е «зеленi» облкаци, створе-ш для фiнансування проектiв з позитивними екологкними або клiматичними ефектами. Попри те, що «зелеш» облкаци - вкносно новий фiнансовий ш-струмент, 1х випуск на свiтовому ринку зростае в гео-метричнiй прогреси. У 2007 р. вперше у свт було випу-щено «зелених» облггацш на загальну суму $860 млн, а у 2018 р. цей показник становив вже $167 млрд. Такому стрiмкому розвитку сприяв великий попит на «зелеш» облкаци з боку сощально вкповкальних iнвесторiв, що вкмовляються вкладати кошти в про-екти, пов'язанi з викопним паливом, i переоршнтову-ють потоки кашталу в екологiчно чиск проекти [5].
Iнiцiатива щодо ^матичних облiгацiй (СВ1) за-значила у своему звт за 2018 р., що з 2008 по 2018 рр. десятки установ та урядiв випустили «зелеш» облкаци на суму понад 521 млрд дол. Лише в першш по-ловиш 2019 р. емiсiя «зелених» облкацш перевищила 100 млрд дол. у всьому свт, а прогнози на весь рк становили 250 млрд дол. Таким чином, ринок «зе-лених» облiгацiй виявився надшним, довговiчним i масштабованим для рiзноманiтного кола учасникiв ринку в усьому свт [6].
Усього кнуе чотири типи «зелених» облiгацiй, що тдходять пiд загальноприйнятi критери (принципи): + стандартт облкаци (являють собою тради-цiйнi борговi зобов'язання з правом регресу до емкента); + облкаци, тдтверджет доходами (е борговим зобов'язанням без права регресу до емкента, а кредитне положення власника паперш за-безпечуеться фiнансовим потоком вк iнвес-тованого проекту); + проектт облкаци (боргове зобов'язання, за правилами якого квестор несе прямий кре-дитний ризик, пов'язаний з швестуванням проекту);
+ сек'юритизоват облкаци (це боргове зобов'язання, забезпечене одним або деккькома
конкретним проектами, куди входять шотеч-ш та iншi цiннi папери) [7].
Однак сума укладених угод по «зелених» обль гацiях поступово зростае (рис. 1). Це позитивна тен-денцiя, оск1льки бiльшi угоди можуть забезпечити б!льшу лiквiднiсть та глибину ринку, а отже, залучити додаткових iнвесторiв. За досл!джуваний перiод про-слiдковуeться збiльшення суми угод по «зелених» об-лiгацiях. Проте у 2018 р. розмiр був трохи нижчий (129 млн дол. США), шж у 2017 р. (138 млн дол. США), але вищий, шж у 2016 р. (117 млн дол. США) та у 2015 р. (50 млн дол. США).
2015 р.
201
2016 р.
2017 р.
Рис. 1. Сума укладених угод по «зелених» облкащях у свт за 2015-2018 рр., млн дол. США Джерело: побудовано за даними [8].
Якщо масове надання «зелених» кредитш насе-ленню Укра!'ни «зеленими» банками е далекою перспективою для нашо!' кра!'ни, то викорис-тання «зелених» облкацш е актуальним. Iмiтування «зелених» обл1гацш е прерогативою держави (тому !'х вiдносять до форм державного регулювання при-родокористування), але в пров^них кра!'нах свiту до-зволи на !х випуск починають отримувати й мiсцевi громади. Для жителiв цих громад вони представля-ють штерес, оск1льки отриманi внаслiдок !х випуску кошти спрямовуються насамперед на розв'язання еколопчних проблем цих громад. Крiм того, вико-ристання цих кошпв перебувае пiд пильним контролем жителiв громади, що ускладнюе !х неефективне витрачання та розкрадання [3].
Враховуючи складну фшансову й еколопчну си-туацiю в пiдконтрольних Укра'М районах Донеччини та Луганщини, територiальним громадам цих районiв треба напряму звертатися за отриманням «зелених» швестицш до спецiалiзованих мiжнародних еколопч-них структур, насамперед до Зеленого кл!матичного фонду, до Глобального еколопчного фонду, до еколопчних фондiв 6С, а також до екологiчних фондiв, створених в окремих розвинутих кра!'нах для допо-моги менш розвинутим кра!'нам, якi зiткнулися зi зна-чними екологiчними проблемами [3].
Випуск «зелених» облкацш мае i сво! недолiки. Зокрема, поточнi витрати, пов'язаш iз «зеленими»
облiгацiями, можуть бути б!льшими, нiж при випуску звичайних. Ц витрати включають в себе додатко-ве вiдстеження, мониторинг i звiтнiсть за процесами, а також визначення критер!!в «зелених» облкацш та ц1лей сталого розвитку. Кр!м того, iнвестори мо-жуть вимагати штрафи за невиконання «зелених» зобов'язань, навпь у той час, як обл!гац!! оплачують-ся в повному обсяз!, але емiтент порушив угоду щодо цiльовоi направленостi.
Роботу над запуском ринку «зелених» обл^ацт в
Укра'М розпочато у 2018 р. Проектом Кабшету
Мiнiстрiв передбачено введення ринку «зелених» обл^ацт у два етапи. На першому етапi (2020— 2021 рр.) передбачаеться введення в обк стандартних «зелених» облiгацiй як цшних паперiв. На другому еташ (2021-2022 рр.) заплановано створення право-вих умов та iнфраструктури для обку на ринку ш-ших типiв «зелених» облiгацiй (проектних, дох!дних, сек'юритизованих). Запуск ринку «зелених» облкацш дасть змогу залучити капiтал у рiзнi сфери енерго-ефективностi Укра!'ни. Це необхiдно для виконання щлей Енергетично!' стратег!! Укра!'ни до 2035 року [9].
Зелеш» обл!гац!! мають певш переваги та ризи-ки запровадження в Укра'М (рис. 2).
ВИСНОВКИ
Розбудова «зелено!'» економки стала прюрите-том уряд!в багатьох кра!'н св!ту. При цьому викорис-товуються рiзноманiтнi кредитнi iнструменти, що до-зволяють забезпечити комплексний та ефективний вплив на процеси шдвищення енергоефективносп виробництва та збiльшення розвитку в^дновлюваль-но! енергетики. Важливим кроком у протид!! кл!ма-тичним змiнам е створення бвропейським Союзом системи торпвл! викидами (СТВ), у межах яко! передбачено торпвлю сертифiкатами на викиди С02. Також з метою стимулювання виробництва електро-енергi! з в!дновлювальних джерел, пiдвищення ефек-тивносп '!! споживання в окремих кра!'нах 6С було запроваджено «зеленi» сертифшати.
На сьогодншнш день ринок «зелених» облка-цш е одним !з найб1льш популярних i швидко зроста-ючих фiнансових риншв св!ту, оск!льки «зеленi» об-лiгац!! - ефективний зааб здешевлення фiнансових ресурсiв.
Використання «зелених» облкацш в Укра'М е важливим для уряду та б!знесу, осшльки вони не ляжуть на видаткову частину державного бюджету та будуть сигналом готовност! кра!'ни проводити ре-форми, яких з таким нетерпшням оч!кують зах!дн! кредитори. На сьогодш дан! папери на ринку Укра!'-ни в!дсутн!. На нашу думку, серед головних фактор!в, що перешкоджають випуску «зелених» сертиф!кат!в ! «зелених» обл!гацш в Укра!'н!, е: труднощ!, пов'язан! з розстановкою пр!оритет!в (наявшсть занадто велико! к!лькост! проблем ! випуск «зелених» шструмен-
Рис. 2. Переваги та ризики запровадження «зелених» облкацш в УкраТш Джерело: побудовано за [10].
Q_
LQ
О
CQ О
3 о о_
о =п <с
<
ш
йв не е першочерговою потребою); брак оргашзацш, здатних брати участь у програмах; недостатне фшан-сування еколопчно! сфери. Усi зазначенi фактори ускладнюють поширення кредитних iнструментiв, але не виключають можливосп ''х упровадження. Щоб знизити ризики та пiдвищити привабливкть цих iнструментiв, необхiдно:
f налагодити сшвробкництво iз зарубiжними iнвестицiйними компаншми, мiжнародними фiнансовими органiзацiями та донорськими фондами з питань залучення «зеленого» фь нансування в Украшу; f проводити консультаци з банками, шститу-цiйними iнвесторами та фiнансовими регуляторами на нащональному рiвнi; f внести змiни в Закон Укра'ни «Про цiннi па-пери та фондовий ринок» у частинi запровадження рiзновиду «зелених» облiгацiй, «зелених» сертифшапв з чiтким порядком ''х емiсií.
Це дозволить реалiзувати Нацiональну страте-гiю розвитку Украши в енергетичнiй сферi, а також сприятиме сталому розвитку шновацшно-енерго-ефективно'' економiки Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гацька Л. П. «Зелеш» перспективи фшансового розвитку. 1нтернаука. Cepin: «EKOHOMi4Hi науки». 2017. № б. С. 20-23.
2. Sokolova T., Sushchenko O., Schwarze R. Roadmap for a Green Financial Policy in Ukraine under the EU Association Agreement. UFZ Discussion Papers. Helmholtz-Zentrum für Um-
weltforschung GmbH. 2019. No. 6. 93 p. URL: https://www.ufz.de/ export/data/global/232525_DP_2019_06_Sokolova_etal.pdf
3. Карлш М. Проблеми й перспективи використання «зелених» фшанав теритс^альними громадами: свiтовий досвщ та УкраТна. Економiчний часопис CxidHoeBpone^b^o нацонального yHiBepcumemy iMeHi Лей Укранки. 2018. № 1. С. 148-157.
DOI: https://doi.org/10.29038/2411 -4014-2018-01 -148-157
4. Курбатова T. O. Система TC^^i зеленими серти-ф^атами: перспективи для Украши. EKOHOMiка та держава. 2015. № 2. С. 131-135.
5. Фролов А., Гура К. Свтовий досвщ оргашзацп ринку зелених обл^ацм: практичн поради для УкраТни. ECOBUSINESS. Еколопя пщприемства. 28.10.2019. URL: http:// ecolog-ua.com/articles/svitovyy-dosvid-organizaciyi-rynku-zelenyh-obligaciy-praktychni-porady-dlya-ukrayiny
6. Beschloss А., Mashayekhi М. A Greener Future for Finance. Finance & Development. December 2019, Vol. 56, No. 4. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2019/12/green-bonds-offer-lessons-for-sustainable-finance-beschloss.htm
7. Barclays MSCI Green Bond Index: Bringing clarity to the green bond market through benchmark indices / Index Factsheet 2015. URL: https://www.msci.com/docu-ments/1296102/11926825/Bloomberg+Barclays+MSCI+U S+Aggregate+ESG+Choice+Bond+Index_Fact+Sheet.pdf/ bff9fd82-396d-ab79-3b7d-cfdecd5d3dea
8. Green bonds: The state of the market 2018 Climate Bonds Initiative. URL: https://www.climatebonds.net/files/re-ports/cbi_gbm_final_032019_web.pdf
9. «Зелеш» облоци можуть залучити $73 мiльярди швестицм в УкраТну. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2716283-zeleni-obligacii-mozut-zaluciti-73-milardi-investicij-v-ukrainu.html
10. Дорошенко В. М. Сучасн iнструменти забезпе-чення фшансування енергозбереження: «green finances».
Зб'рник наукових праць Черкаського державного техноло-гiчного ушверситету. Cepin «Економiчнi науки». 2018. Вип.50. С. 49-54.
REFERENCES
"Barclays MSCI Green Bond Index: Bringing clarity to the green bond market through benchmark indices". Index Factsheet 2015. https://www.msci.com/docu-ments/1296102/11926825/Bloomberg+Barclays+MSCI+U S+Aggregate+ESG+Choice+Bond+Index_Fact+Sheet.pdf/ bff9fd82-396d-ab79-3b7d-cfdecd5d3dea
Beschloss, A., and Mashayekhi, M. "A Greener Future for Finance". Finance & Development. December 2019. https:// www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2019/12/green-bonds-offer-lessons-for-sustainable-finance-beschloss.htm
Doroshenko, V. M. "Suchasni instrumenty zabezpech-ennia finansuvannia enerhozberezhennia: «green finances»" [Modern Energy Saving Financing Tools: Green Finances]. Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolo-hichnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 50 (2018): 49-54.
Frolov, A., and Hura, K."Svitovyi dosvid orhanizatsii rynku zele-nykh oblihatsii: praktychni porady dlia Ukrainy" [World experience in organizing green bonds market: practical advices for Ukraine]. ECOBUSINESS. Ekolohiia pidpryiemstva. 28.10.2019. http://ecolog-ua.com/articles/svitovyy-dosvid-organizaciyi-rynku-zelenyh-oblig-aciy-praktychni-porady-dlya-ukrayiny
"Green bonds: The state of the market 2018 Climate Bonds Initiative". https://www.climatebonds.net/files/reports/ cbi_gbm_final_032019_web.pdf
Hatska, L. P. "«Zeleni» perspektyvy finansovoho rozvytku" ["Green" Prospects for Financial Development]. Internauka. Seriia: «Ekonomichni nauky», no. 6 (2017): 20-23.
Karlin, M. "Problemy i perspektyvy vykorystannia «zele-nykh» finansiv terytorialnymy hromadamy: svitovyi dosvid ta Ukraina" [Problems and Prospects of Using «Green» Finance by Territorial Communities: World Experience and Ukraine]. Eko-nomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, no. 1 (2018): 148-157. DOI: https://doi.org/10.29038/2411 -4014-2018-01 -148-157
Kurbatova, T. O. "Systema torhivli zelenymy sertyfikata-my: perspektyvy dlia Ukrainy" [The Green Certificate Trading System: Prospects for Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, no. 2 (2015): 131-135.
Sokolova, T., Sushchenko, O., and Schwarze, R. "Roadmap for a Green Financial Policy in Ukraine under the EU Association Agreement". UFZ Discussion Papers. Helmholtz-Zentrum fur Umweltforschung GmbH. 2019. https://www.ufz.de/export/ data/global/232525_DP_2019_06_Sokolova_etal.pdf
"«Zeleni» oblihatsii mozhut zaluchyty $73 miliardy in-vestytsii v Ukrainu" [Green Bonds Can Attract $73 Billion in Investments in Ukraine]. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2716283-zeleni-obligacii-mozut-zaluciti-73-milardi-investicij-v-ukrainu.html
<
О ш
