CC BY
12
УДК 65.012.1:378.4
Л.В. Курносенко, A.B. Андронова
КРЕАТИВН1 ТЕХНОЛОГИ В ПЩГОТОВЦ1 ПРОЕКТНИХ МЕНЕДЖЕР1В
Сформульовано сутнють поняття креативних технолопй як багатофункцюнального явища, яке реал1зуеться комплексно через мету, засоби та методи навчання. Узагальнено принципи використання креативних технолопй. Дж. 5.
Сучасний ceiT ¡нтенсивно змЫюеться внаслщок освоювання нових сфер д1яльносл, вщкриття нових можливостей. rioniTMHHi й соц1ально-економ1чн1 проблеми на ecix р1внях ¡снування дедалi стають все складн'ниими. Отже й Тх розв'язання вимагае не абияких навичок, знань, пристосованосп та високого ступеня адаптивное^ до швидкоплинних нововведень. Це висувае бтьш висою вимоги та стандарти до сучасних спец1алют1в у р1зних галузях, а насамперед до нового поколшня управлтщв, бо процеси прийняття ршення здмснюються на кожному eTani управлЫня: коли треба сформулювати мету, розробити модель д1яльносп, оцЫити и процес або результат, зробити висновок про яюсн1 i юльюсы змжи об'екта, прогнозувати йога розвиток тощо.
Не випадково дослщники вщзначають, що сучасному менеджеру повинн1 бути притаманнк професмна осв1чеысть, стратепчне мислення, прагнення до ¡нновацш i комункативж якосп, людинознавча компетентнють, здатнють до рефлексивного керування, концептуальне вщношення до профеайноТ д1яльносп, усвщомлення своТх профеайно-особист1сних цтностей.
"Виршення глобапьних проблем сучасност1, подальший розвиток цив^заци т1сно пов'язаы з переосмисленням i змЫою poni, м1сця, функцм, цшей i завдань осв1ти в жигп сусптьства i кожноТ людини, формування нового поняття уыверсальноТ Midi осв1ти" [1]. Проведения реформування нацюнальних систем осв1ти в провщних державах св1ту розглядаеться Тх л ¡дерами як надмний вклад в забезпечення гарантованого розвитку особистосл i наци в цтому.
Враховуючи сучасний стан та проблеми, яю виникають в цм сфер1 у зв'язку з швидко зростаючими об'емами ¡нформаци, виникае питания, яким чином перетворити отримаы студентом знания в профеайы вмтня та навички, бо часу для викладення матер1алу завжди не вистачае, а профеайы якостч у студенев розвиваються повтьно. До то ж, дуже багато часу минае м1ж навчанням i практичним використанням знань, бтьшють з яких забуваеться. До того ж, не секрет, що не кожен досвщчений фах1вець може в доступжй форм1 викладати своТ знания слухачам, або, не кожен викладач, який володю педагопчним даром, може утриматися на вщповщному piBHi знань у своТ'й галузк
"Соц1ально-економ1чн1 потреби оточуючого середовища виступають як вимоги до системи осв1ти i в основному полягають у створены осв1тньо-виховних умов для забезпечення:
гармонмного становления i розвитку особиcTOdi як ¡ндивща i члена сусптьства;
профеайноТ' ocbith, що передбачае формування у особистосл вщповщних ринкових властивостей, яю забезпечують конкурентоспроможнють особистост1 на ринку прац1 i, таким чином, можливють и активно!' участ-i в соц1ально-економ1чн1й д1яльност1 сусптьства" [2].
На нашу думку, навчання управляв вимагае нових форм i п1дход1в, головною метою яких мае стати розвиток творчих зд1бностей сучасних менеджер1в, набуття ними особистоТ орюнтацн, соц1альноТ стмкосл i адаптацп до
зовжшжх фактор'щ. Формування гнучкоТ', творчоТ особистост'|, готовоТ до вир1шення складних проблем сучасносп, сприятиме впровадження технолопй креативного навчання.
Креативж технологи - це нестандарты пщходи до щей, Тхня генерац1я, методики стимулювання творчоТ уяви, що сприяють посиленню ефективносп прийнятих ркиень, яю розширюють рамки проектування, зокрема, допомагають суб'ектам проектування ставити ¡нновацмж, яюсж, ц1ннюн'| завдання '1 стимулюють прийняття масштабних творчих ршень; це ¡нновацмж модел1 навчання, спрямоваж на удосконалення умов ммособистюного спткування, тзнавально'Т сфери, яю використовують компоненти ствроб1тництва та д'тового стилю.
Креативж технологи передуам базуються на творчому пщход! особистостч менеджера до розв'язання гнучких ситуац'|йних проблем, яю вщображають сутнють ринковоУ економки, позбавленоТ' централюовано-планового регулювання 1 авторитаризму, жорсткоТ детерм1наци поведЫки.
ТермЫ "технолопя" виник у сфер1 промисловостк Енциклопедичний словник дае нам таке визначення: технолопя - "сукупжсть метода обробки, виготовлення, змЫи стану, властивостей, форми сировини, матер1алу, натвфабрикату, яю зд1йснюються в процеа виготовлення продукци"' [3]. 1ншими словами, технолопя це процес переробки вих'щного матер1алу з метою отримання "на виходГ продукту ¡з заздалегщь заданими властивостями. "Основними складовими будь-якого технолопчного процесу виступають: щеолопя процесу, яка вщображае основну мету, техн'мж характеристики засоб1в, яю використовуються при виконанж даного процесу та методика використання цих засоб1в або послщовнють д1й людини, яке керуе процесом" [4].
Розвиток ¡нформацмних технолопй отримання, обробки, збер1гання даних (¡нформацп) призв1в до появи I широкого використання термЫу "технолопя" в га луз 1 осв1ти, зокрема, ми чуемо про педагоп'чж технологи, освп"ж технологи, науков1 технолопТ, виховж технологи. Ч1ткого розподту м|'ж цими поняттями поки не встановлено.
Сутнють креативных технолопй навчання е багатофункцюнальним явищем, яке здмснюеться через:
а) мету, яка знаходиться в засвоенж певного обсягу навчального матер'|алу 1 засоб1в д'|й, яю необхщж слухачев1 для розвитку творчоТ особистосп I пщготовки до профеайноТ' д'1яльност1;
б) засоби навчання, котр1 здатж пщняти навчальний процес на принципово новий р1вень дидактичних можливостей як в навчанж, так I в задоволенж ¡ндивщуальних потреб кожноТ' особистосл, яю використовуються викпадачем для пщвищення ефективносп навчального процесу при оргажзаци засвоення нових знань: навчальж поабники, засоби наочносп, лабораторне обладнання, техжчж засоби, навчальж комп'ютерж програми;
в) методи навчання, яю передбачають наступний ланцюжок взаемопов'язаних д1й: проблемна лекц1я, самостийна робота студентського колективу, розподтеного на мал1 групи в прим1щенж, обладнаному необхщними джерелами 1 засобами ¡нформацп (лабораторп), самосгпйне виршення дослщницьких завдань, перев1рка придбаних знань та умЫь. Система завдань I ¡нструкци до Тх вир1шення розробляються викладачем з урахуванням необхщност1 надбання не ттьки ст'|йких знань, але й розвитку творчого потенц1алу кожного студента, набуття кожним з них досвщу ствпрац1 у колективи
Застосування креативных технолопй в навчанж передбачае використання саме активних метод!в проведения занять (обговорення проблеми, дискуая, метод проблемних запитань, метод анал1зу ситуаций, групов1 методи,
рольова гра, кейс-стадО, яю б могли вмщувати вщом! слухачам реальн1 проблеми. Активы групов1 методи навчання дозволяють слухачам неформально сгилкуватися, обмтюватися наявним професмним 1' життевим прикладом.
Г'рунтуючись на вивчених та опрацьованих матер1алах ми можемо видтити наступи принципи застосування креативних технолопй:
1. Принцип наочност/. Багатор1чний досвщ навчання 1 спещальн! психолого-педагопчн1 дослщження показали, що ефективнють навчання залежить вщ ступеня залучення до сприйняття вс!х оргаыв почугпв людини. Чим бтьш р!зноманггж почуттев! сприйняття навчального матер1алу, тим краще вш засвоюеться. Треба звернути увагу на те, що наочнють у дидактик розумкться бтьш широко, н!ж безпосередне зорове сприйняття. Вона мютить у соб1 й сприйняття через моторы, тактильы вщчуття. Саме це передбачаеться креативними технологами навчання.
2. Принцип мотивацп, полягае у формуванн! такоУ основи навчання, котра дае змогу працювати без зовжшн!х важел1в примусовосп. Навчання переходить ¡з ззовж керованого у мотивоване. Це зжмае отр, спричинений примусовютю, вивтьнен! сили спрямовуються на пщвищення якост1 осв1ти та практичних навичок. Мотивацмна основа створюеться на використанж р!зних видщ стимулювання, ¡, насамперед, психолопчних.
3. Принцип постшного тдвищення компетентности. Виконання будь-якого завдання потребуе розширення кола опанованих студентом питань. Тому креативж технологи створюють ситуацп додатковоТ ор!ентацп, коли виконання завдання потребуе додаткових знань ! вмть. Постмне пщвищення компетентное^ та квал1ф1каци слухача задовольняе потреби в його розвитку, в опануванж нових технолопй тощо.
4. Принцип спрямованоУ самоорганмацп фунтуеться на б!лыи повному використанж ¡нтелектуальних та морально-психолопчних резерв1в слухача. Це досягаеться завдяки передач! повноважень спрямування розвитку студента самому студентов!.
5. Принцип поточного саморегулювання. Використання креативних технолопй передбачае здмснення слухачем поточного самоконтролю та спрямування процесу навчання на отримання програмованого результату. Для саморегулювання використовуеться саморефлекая, тобто зворотжй зв'язок з самим собою ! наперед визначен! критерм, норми оц!нювання. Самоконтроль дас змогу усвщомити реалютичжсть вир!шення того чи ¡ншого завдання та ступ!нь власного впливу на процес виконання цього завдання.
Розумтня того, що мщно засвоен! знания е тим лопко-методолопчним ¡нструментом, за допомогою якого кер!вник проект!в ! програм зможе глибоко анал|'зувати оц|'нювати економмж процеси, вщшукувати оптимальн!' шляхи виходу ¡з складних ситуац!й, будувати управл!нську практику на основ! наукових рекомендац!й спонукало провщних фах!вц!в Одеського регюнального ¡нституту державного управл!ння УкраУнськоУ Академп державного управлЫня при Президентов! УкраУни на створення ! обладнання за сучасними стандартами мЬкнародноУ осв1ти двох лабораторм креативных технолопй. Саме за активно!' д!яльност'| декана факультету менеджменту професора, доктора техжчних наук Рибака А.1. слухач! провщного вузу п!вдня УкраУни з пщготовки кер!вник!в проеклв ! програм, першими серед слухач!в аналогичного напрямку навчання мають можпив!сть розвивати л характеристики сучасноУ управлнськоУ праць яю спор!днюють и з мистецтвом: уяву, здатнють передбачувати остаточний результат задумано!' справи, вм!ння отримувати ! ефективно використовувати необхщну ¡нформац!ю, ршучють оперативно приймати ч1тко визначен! неординарж, смшив1! одночасно всеб1чно вр1вноважен1 ршення.
На заняттях в лаборатори креативных технолопй вщбуваеться ¡нтелектуальний процес творения нових знань, йде творчий розвиток, слухач i набувають вмтня вщчувати i розвивати лопку дискусм. При обговорены ситуацмних задач тривае пошук компром1су, слухач1 вчаться точно i стисло формулювати cbo'í думки, класиф1кувати аргументи "за" i "проти", вщстоювати свою позищю у процеа обговорення, почувати себе розкуто, висловлюватись, не вдаючись до заздалепдь написаного тексту, вчаться краще розумгги аргументи опонента. Виршення дослщницьких завдань готуе майбутнього фах1вця до профестноТ д1яльност1, яка передбачае надбання досвщу конструктивного, плодотворного i дтового спткування у колективк Застосування креативных технолопй в ocbítí сприяе не ттьки розвитку ум'ння колективно приймати ршення, а й розвиваючи гнучкють, д1апектичнють мислення, д1яти результативно в нестандартних ситуациях.
Використання нових активних ocbíthíx технолопй веде до переосмислення poní викладача в аудитори, "який може керувати процесом самостмноТ роботи, тобто планувати, оргаызовувати Tí виконання, може обмежитися функцюю консультування - порадами, пщказками, рекомендац1ями, висновками з курсу, що вивчаеться. Деяю слухач1 хочуть бачити викладача в рол i арбпра, який не втручаеться в процес самостмних Ызнавальних дм, не висловлюе свое!' думки з приводу 'íx якост1 та ефективност!', а лише оцшюе íx i у pa3¡ потреби формулюе запитання, проблеми, акцентуе увагу на вщповщних думках слухач1в, яю стимулюють мислення, спонукають дмти самоспйних bhchobkíb" [5]. Bn6¡p рол i, яку може виконувати викладач, залежить вщ р1вня пщготовки слухача з дано!' дисциплин, етапу ¡ мети Tí вивчення, складносл матер1алу.
Викладач, опрацьовуючи велику ктькють новоТ ¡нформацп, анал1зуючи дмснють, науково TT обфунтовуючи, прогнозуючи розвиток Tieí чи ¡ншоТ' ситуацм, постшно прагне до самовдосконалення. Як сукупнють методю викладання креативы технологи не ттьки сприяють творчому розвитку студент! в, особистостей, яю навчаються, а й творчому розвитку викладача, дають останньому можливють вщмти вщ педагопчного традицюналюму, пов'язаного з сухютю, неемоцмнютю викладання матер1апу, в подальшому сприятимуть оновленню ¡нтелекту, свпчэвщчуття i цЫностей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Хохлова С.В. Лабораторно-бригадне навчання - зааб гумаызаци педагопчного процесу у вищ!й школ i. // Педагопчний альманах. Тирасполь. - 2002. - №2. - С.82-87.
2. Биков В.Ю., Биков В.В. ОцЫювання в систем! сертифжацп профеайноТ компетентности II УлравлЫня проектами та розвиток виробництва. - 2000. - №2(2). -С.10-18.
3. Советский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1981.
4. Смирнов С.А. Технолопя як 3aci6 навчання другого поколЫня. // Шюльы технологи. -М.: "Народна осв1та". - 2001. - №3. - С. 3-9.
5. Понедтко В. Викладач у дорослм аудиторм: вимоги та особливост! роботи. // Зб.наук.пр. УАДУ при Президентов! УкраТни. К. - 2000, вип.2, ч.4. - С.432-436.
Стаття над|йшла до редакцГм 11.11.2002 р.
