CC BY
22
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕС1ЙНОМУ НАВЧАНН1
Натал1я ОЛЕКС1В, Олег ГЕРАСИМЧУК
ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТ11НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В ЗАСОВАМИ ШТЕРН ET-ТЕХНОЛОГ1Й
У cmammi достджуетъся роль 1нтернет-техноаогш у процесс формування профеайноI компетентносгт шженер1в-педагог1в. Анатзуютъся аспекти використання цих технопогш у професШнш тдготовщ майбутшх фахлещв.
Розв иток Украши у III тисячо.штп визначаеться в контексп европейсько1 ¡нтефацн з opieHTauieio на побудову фомадянського суспшьства. Це вимагае шдвищення вимог до яюсного потенщалу працщннив, ям займаються генеруванням, розробкою i впровадженням нов их технолопчних щей, що, безперечно, ставить HOBi вимоги до професшноГ шдготовки фах1вщв, оскшьки саме зазначений фактор сприяе пфеходу до ¡нформацшного суспшьства, а отасе, й формуванню прюритепв розвитку дфжави.
Пщходи i практичш ди щодо розвитку системи освгга в Укра1ш базуються на концепцп створення умов для задоволення освггшх i професшних потреб особистосп з можливштю удосконалення здобутах знань, розвитком творчого потенщалу. Складннй i динашчний характер педагопчно! д1яльносп, зумовлений необхщшстю розробкн р1зних BapiaHTiB змкту осв1ти, використання можливостей сучасноГ дидактики в тдвищенш ефекгивносп ocßiTHix структур, науковому обгрунтуванш нових щей i технологш, визначають об'ективну необхщшстъ в удосконаленш системи професшно! шдготовки ¡нженфно-педагопчних кадрщ.
Сфед фактсрв, ям все бшьше впливають на розвиток системи формування професшних якостей фах1вня в сучасних умовах, чшьне \псце посщае процес ¡нформатизацн системи осшти. Hoßi ¡нформацшш технологи' все шнрше використовуються як суспшьний продукт, що забезпечуе ¡нтенсиф1кацш Bcix сфф екиношки, прискорення наукиво-техшчноi о професу, розвиток педагопчно1 науки, демократизащю суспшьства. 3 урахуванням цього постае необхщшстъ детального розгляду питань шформатазацп освгги та формування професшно! компетентносп ¡нженфно-педагопчних кадр ¡в. За таких умов, як зазначае Н. Г. Ничкало, noTpiöen новий пщхщ, згщно з яким осв1та в XXI ст. спрямовуеться на забезпечення непффвносп в ycix ланках навчання, створення необхщних умов для доступу кожноГ людини до оволодшня новими знаниями, щнностями, вщносинами, компетенцшми i вшннями [4, 42]. Заклади освгги в сучасних умовах покликаш виховувати особиспсть, котра здатна творчо ми слита та приймати нестандарт™ ршсння, здшснювати обробку шформацн [5].
Проблема формування професшно1 компетентносп cneiiia.nicTip, дослщжувалася багатьма впчизняними й заруб1жними науковцями. Так, В.А.Адольф, Т. Г. Браже, С. В. Будак, С. Г. Вершловський, М. Галагузова, О. В. Добудько, М. К. Кабардов, I. Б. Котов, В. Ю. Кричевський, В. I. Маслов, Т. В. Новикова, Р. В. Овчарова, Г. I. Саранцев, J1. Р. Соломко, В. Ю. Стрельников, Н. В. Харитонова, О. М. Шиян наголошують на необхщносп розробкн проблеми гадвищення професшно1 компетентносп вчителя в умовах багатор1внево1 профеайно1 ocbIth. iHuii дослщники (В. П. Беспалько, А. О. Вербицький, М. В. Кларш, Я. Л. Коломинський, Г. К. Селевко й ¡и.) пов'язують виршення проблеми профеайного розвитку з технолопчною оргашзащею навчання. У заруб1жнш педагог! щ питанию формування професшно I компетентносп викладача присвячеш робота Д. Бритела, С. Джимеза, Р. Кваснищ, В. Ландшеф, М. Леннона, П. Мфсера, М. Робшсона та ш.
Pi3Hi аспекти вировадження нових шформацшних технологш в освт розроблеш у
наукових працях В. I. Гриценко, М. I. Жалдака, Ю. I. Паныиина, Б. П. Патона, Т. I. Сергеево!, П. I. Шатрова, I. С. Цевенкова та ¡нших автор1в.
На основ1 атшзу i наукового узагальнення факпв i явищ. пов'язаних о впровадженням у процес формування профеайно! компетентносп майбугньх шженер1Е-педагогш та шформатизацп осв™, впявлеш тенденцп i законошрносп ¡хнього розвитку в техшчних ушвфситетах:
— удосконалення процесу навчання за рахунок використання формального представления профеайних знань викладач1в, що дае змогу рацюнально ¡нтегрувати елементи традицшних ocBiTHix методик до ¡нновацшно1 освггньо! технологи, яка забезпечуе ¡нднвщуальну в1ртуальну взаемод1ю студента та викладача;
— застосування шновацшних методик та елемент дистанцшно1 осв пи яи сирияють актив1заци, ¡ндивщуал1зацп навчально-шзнавальноГ д1яльносп i шдвшценню ефективносп осв1тнього процесу загалом;
— удосконалення моделей i метод1в автоматизованого навчання для гадготовки фах1вщв на основ! штелектуалгзацп навчального процесу i використання шформацшних техиолопй.
Мета crani полягае у визначенш cyri, структури i перспективних шля>ав формування шформацшноК компетентност1 ¡нженерно-педагопчних кадр1в засобами 1нтернет-технологш.
Стр1мкий розвиток мфежевих шформацшних техиолопй, OKpiM помггного зниження тимчасових i просторових бар'ерш в розповсюдженш ¡нформацп, вщкрив HOBi пфспективи у сфер1 освгги. Можна з упевнешстю ствфджувати, що в сучасному свт ¡снуе тенденщя злиття ocBiTHix та шформацшних техиолопй i формування на щй основ1 принципово нових ¡нтефованих техиолопй навчання, заснованих, зокрема, на 1нтфнет-технолопях.
В зв'язку з цим спостер1гаеться наступна тенденщя: зростання темтв старшня ¡нформацп в р1зних сферах людсько1 д1яльносп, а також збшьшення темтв ¡нтефацшних процес ¡в в багатьох галузях знань визначають необхщшсть формування готовност1 до набутгя, вщновлення i розширення знань , вщповщно - суттево змшюеться характф само! педагопчно! д1яльносп, що потребуе змшв професшнш компетентносп викладача.
Професшна компетентшсть - одна ¡з системоутворюючих якостей сучасного спещал1ста, до розумшня проблеми яко1 в умовах модершзацп освинього процесу ¡нтфес значно гадвшцився [8]. Зокрема, набувае актуальносп питания формування професшноК компетентносп майбутнк шжснсрщ-псдагопв засобами 1нтфнет-технологш on-line.
Дня завдань, пов'язаних з навчанням, використовуються два формата on-line-зв'язку: webinar (або on-line-се Mi нар) i webcast (веб-конффенщя). Розр1зняються вони ступеней i нтф актив но cii: у вебшар1, як i на звичайному ceMiHapi, е можлив1сть взаемод1яти з лектором -виконувати його завдання, вщповщати на його питания i задавати cboi. На веб-конференцп бшьшу частину часу говорить сгакф. ГПсля завфшення заходу залишаеться запис, який також можна використовувати в цшях навчання; фактично це готовий продукт.
Вебша - це «в1ртуальний» семшар, оргашзований за допомогою 1нтфнет-технолопй. BiH волод1е вс1ма пфев агами традицшного семшару, кр1м можливост1 «кулуарного» спшкування иж «в1дв1дувачами», а також «живого» спшкування mi ж ними i доповщачем [2]. Це, мабуть, едиш icTOTHi недол1ки вебшар1в. Пфеваг значно бшыне:
— витрати на орган ¡защю вебшар1в ¡стотно нижч1;
— висока доступшсть для «вщвщування» слухачами (не потр1бно купувати квитки на потяг або л1так);
— значна еконошя часу на оргашзащю;
— зручн1сть для «в1двщувач1в» (сприйняття ¡нформацп в звичнш обстановщ, без cropoHHix шум1в тощо);
— штфактивна взаемод1я mi ж: доповщачем i «вщвщувачами», а також «вщвщувачами» м1ж собою.
Враховуючи, що тема доповщ обговорюеться не тет-а-тет, а з ycieio фупою, вона здатна викликати чимало питань i думок, що дае бшын репрезентативний зворстний зв'язок з аудитор! ею.
Вебшари i веб-конференци вщносяться до типу синхронного навчання. Ми ¡нтефуемо под1бш засоби навчання i комушкаци з системами традицшного навчання та управлшня знаниями за необхщносп.
У ход1 проведения вебшар1в з предмета «Комп'кггфш технологи в професшному навчанш» у студент IV курсу спещальносп «Професшне навчання. Комп'ютфш технологи в управлшш та навчанш» ми набули досвщу, який трансформувався в наступи! поради з оргашзаци вебшар1в:
1. Заздалегщь спов1стпъ слухач1в про дату [ час вебшара.
Незважаючи на те, що вебшар набагато легший I швидший в оргашзаци, шж семшар, це не означае, що ¡нформувати слухач1в можна за день до цга поди.
2. Запуспть рекламну кампашю вебшара.
Нав1ть якщо ви плануете вебшар для своГх студенпв, яких не потр1бно пфеконувати у корисносп розгляду певно! теми, не вфто сквдати з рахунюв добру рекламу. Розкрийте головт пункта доповщей, ¡мена доповщач1в, 1 головний пщеумок вашого вебшфа, можливо до вас захоче приеднатися ¡нший експфтз питания. Це може допомогта провести заняття Ошьш ефекгавно.
3. Сплануйте слушний час для вебшара.
Якщо ви проводите практичне заняття у вигляд1 вебшара. то зрозумшо, що його проведения буде здшснюватися згщно з розкладом. Якщо ж розглядаеться позапланове питания, иайкращим в ар1антом е проведения опитуваиня з приводу найбшып слушного часу.
4. Виробггь метрику для вим1рювання ефективносп вебшара.
Напрнклад, розм1спть и'ятибальну шкалу ощнювання, де кожей слухач зможе залишити свш коментар щодо ефективносп вебшара.
5. Проведиь тестовий запуск вебшара.
Незважаючи на вщносну простоту в оргашзаци вебшар1в, необхщно запустити тестове «проведения» вебшара для перев1рки звуку, можливосп постановки питаньтощо.
6. Пщ час презентаци використовуйте менше тексту та бшыие фаф1чних зображень.
Пам'ятайте, що слухач сприймае шформащю з екрана; зокрема, вченими ф1зюлогами
доведено, що майже 95% шформацн людина отримуе за допомогою зорового аналгзатора [3]. Отже, чим наочшше представлений матер ¡ал, який вивчаеться, тим крагце вш запам'ятовуеться.
7. Пщготуйтеся до виступу.
Оскшьки живого контакту з пуб.шкою немае, звщен менше хвилювання ¡, як наслщок, недооцшювання сво1х сил в пщготовщ до вебшара. Причина криеться в впуальному контакт! «реальних доповщей», коли за допомогою жеспв, поз, м1мжи лектор (доповщач) змщуе акцент з безпосередньо словесно! шформаци на емоцшне забарвлення, шдкршлюючи и слайдами. У випадку з вебшаром, залишаеться тшьки голос 1 слайди, тож будь-яка запинка, невиразна фраза, плутанина вщразу впадае в в ¡ч1, а в1ршше в вуха. Пфеконаетеся, що доповщач ретельно гадготував свою промову, не зайвим буде текст перед очима гад час доповщь
8. Обер1ть пошчника.
В ход1 проведения вебшара у слухач1в можуть виникати питания, я и найчаепше задають чфез чат (под1бшсть мессенжфа). Зрозумшо, що доповщачу потр1бен помчник, який паралельно опрацьовуватиме повщомлення, кажучи в другий мжрофон «Прошу вибачення, у нас е питания по ходу цього слайду». Дал1 доповщач може спокшно вщпов1сти на питания, або сказати, що вщпов1сть теля презентаци.
Кр1м питань з теми, в деяких слухач1в можуть виникати техшчш ироблеми, напрнклад, ¡з звуком. Як правило, IX причина у невмшш знайти вщповщне налаштування в меню профами, що транслюе доповщь. Все це легко вир1шуеться пом1чником у «фоновому режимЬ> чфез «приватний» чат.
9. Провокуйте обговорення.
Дуже важливо провокувати обговорення, а враховуючи, що вебшар не зовйм звичний спос1б епшкування для бшьшосп студент, важливо пертдично нагадувати 1м, як ставити питания (техшчно), що ви завжди рад1 вщиовшти. Напрнклад, якщо в презентаци 25 слайд1в, то кожей п'ятий слайд можна емшиво нагадувати про питания. Також активно «розкручуйте» аудитор!ю на фшальне обговорення [1].
Пщ час проведения вебшара потр1бно слщувати наступним принципам:
1. Чико дотрнмуйтеся теми, робпъ презентащю простою 1 зрозумшою мовою.
2. Пам'ятайте, що теля того, як ви пом1няли слайд, пройде якийсь час, пфш шж вш помшяеться в учасниюв.
3. Дотримуйтеся графпсу, не затримуйте початок чфез тих, хто затзнився.
4. Стежте за д1алогом у чатт Потр1бно, щоб ва питания та обговорення були за темою. Можна зробити окремий чат для питань [ вщповщей. Яйцо дозволяе устаткування та програмне забезиечення, варто зробити також окремий чат для оргашзацшних I техшчних питань.
5. Обов'язково фобггь пщсумки [ розкажт про те, якотримати додатков1 матер1али. Подалыш нагш дослщження пфедбачають обфунтування таких положень:
- створення умов для свободи вибору темпу навчання, випфеджальноК самостшно1 робота, самоанатпзу навчальжн та шйбутньо1 професшно1 дшльносп. виявлення власних труднощв та помилок, ефекгивного формування професшних умнь I навичокзасобами ¡нгернет-технологщ
- вир1шення проблеми формування та розвитку активно[ особистосп, здатно! самоспйно робити виб1р, ставити й реал1зовувати мету, що виходить за меяа, визначеш стандартними традицшного навчання;
- врахування вщмшностей р1вшв початково! шдготовки ¡нженф1в-педагопв у галуз1 шформацшних технолопй, швидкосп сприйняття тазасвоення матф1алу студентами;
- гадвищення активносп та мотивацп навчання засобами 1нтфнет-технолопй студенпв ¡нженфно-педагопчного профшю.
Застосування 1нтернет-технологш у процес1 формування професшноГ шдготовки 1 нженер 1в-педагопе. спрямованих нарозвиток особистосп, зокрема на формування актавносп в навчальному процесс сприятаме щлкному розумшню особистосп студента, п гармоншному розвитку та дозволить ефективно сформувати належш знания та вмшня студент з ргзним р1внем зд1бносгей.
При впровадженш у навчально-виховний процес розглянугих нами за с об ¡в навчання плануеться врахування професшжн спрямованосп ВНЗ, надання процесу навчання здатносп адаптуватися до ¡ндивщуальносп кожного студента та ¡нтефацп шформацшних технолопй в систему вищоГ професшно! освгги.
Вищесказане дозволяе зробити наступний висновок: ¡нформацшш технологи здатш гумашзувата освггне сфедовище [ спонукають до иостшноГ самоосвгги для ефективного виршення проблем, яи охоплюють ва аспекти засвоення знань [ формування практачних умшь 1 навичок.
Л1ТЕРАТУРА
1. [Електроннийресурс], -http://www.prezentation.ru/articles/webinar_13_ll_06.html. (15.03.2009)
2. [Електронний ресурс]. — 1гНр::7угл1 .шп§й.ги/11 Ьгагу/агйс1 ееМ (1=7910. (29.03.2009)
3. ЬНрченко П., Геллер О. Запровадження шформацшних та мультнмедшних технолопй навчання у географ1чмй освт // Геофаф1яв шформацшному суспшьств1: 36. наук, праць. - К: Обрп, 1991. -Внп. 4.-С. 347-349.
4. Жалдак М. I., Морзе Н. В., О.шйник А. Г., Рамськнй В. С. Вплив ново! шформагцйно! технологи на зшст осени // Сучасна шфсрмащйна технопопя в навчальному процеа: 36. наук, праць. - К.: Знания, 1991.
5. ЕКамчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасш педагопчт технологи: Навч. поабник. - К. Просв1та, 2000. -368 с.
6. Ничкало Н. Г. Сучасш свгтов1 тенденцп, украшсьы реалп та перспективн наукового забезпечення яисно! освгти // Яюсна освгга в багатоетичному суспшьств1: Матераалн репонального семшару. -К.: Сфера, 2004. - С. 35^15.
7. Пометун О. I., Пироженко Л. В. Сучасний урок. 1нтерактнвш технологи навчання: Наук.-метод, поабник / За ред. О. I. Пометун. - К., 2004. -192 с.
Наталш ТИШКО
ПСИХОА1НГВ1СТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ АНГА0М0ВН01 К0МУН1КАТИВН01 КОМПЕТ ЕН ЦП СТУДЕНТ 1В ТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1ААЬНОСТЕЙ ЗАСОБАМИ 1НТ ЕН СИ ВН ОГО НАВЧАННЯ
У статт1 визначеш психотнгвгстичш передумови формування антомовног комушкативног компетенци у студент(в техшчних спещааьностей. Проанатзовано програму «АМПС» та узагалънено сучасш тдходи психологов ¡' психолгнгвгсгтв щодо висвтлено1 проблеми. Охарактеризовано складов1 мэвленневоТ д1яльност1 ¡' визначеш умови запуску мовленнсвого мехатзму.
