CC BY
10
УДК 338.1 JEL: F29
КРЕАТИВНА ЕКОНОМ1КА ЯК ОСНОВА ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КРА1Н АЗ1ЙСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОГО РЕГ1ОНУ
© 2020 ХАЛ1НА О. В.
УДК 338.1 JEL: F29
Халша О. В. Креативна eKOHOMiKa як основа eK0H0Mi4H0r0 розвитку краж Азшсько-Тихоокеанського perioHy
Головною умовою ямсного економмного зростання крали Аз/йсько-Тихоокеанського регону (АТР) е активний розвиток креативно} економши. Мета cmammi полягае у досл'джент сутностi креативно}економки, визначент класиф'жаци товар'в i послуг, як входять до ц1е{сфери, i головне - причин }} популяризаци в сучасному економiчному просторi. Для дотдження були обран таш представники АТР, як Сшапур, Пвденна Корея, Китай та 1нд'т, як своечасно в'Шйшли вд екстенсивно}модел'> економiчного розвитку та спрямували сво}виробнич потужностi на творчу д'тльшсть задля покращення синтезу технологй, мистецтва та культури в iнновацiйних формах б'внесу. Анал'вуючи вищеперел'менi азйськ кра}ни, були визначенi }х сильн сторони за такими напрямками: темпи приросту валового внутршнього продукту за паритетом кушвельно'} спроможнос-т'>, рейтинг iнновацiйних економш, експорт високотехнолог'мних товар'в. Господарювання Китаю характеризуеться cmрiмким нарощуванням об'ем'в виробництва, Пвденна Корея i Онгапур зор'кнтованi на яксть та новизну товару, 1нд'т ставить за мету розвивати експортний по-тенц'шл свое}держави. Водночас нами досл'джено актившсть залучення азйських кра}н у творчу д'тльтсть i виокремлено товари та послуги, за якими вонизаймають пров'дн позици. Таким чином, при визначеннi пр'юритетнихсфер економiчного розвитку азйських кра}н на першемщеви-ходить його iнновацiйна та креативна складовi. Устатт'1 визначено, що креативна економка епров'дною сферою економ'много та со^ального розвитку, яка сприяе комерцiалiзацi}талант'ю, штелектуально'}власностi та розвитку приватного тдприемництва на прикладi кра}н АТР. Кпючов'1 слова: креативна економка, економ'мний розвиток, кра}ни Азiйcько-Тихоокеанcького реглону, креативна шдустр'т, iнновацi}, соцокуль-турний аспект.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-57-62 Табл.: 2. Ббл.: 14.
Халша Ольга ВалерП'вна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри м'жнародно'} економши та свтового господарства, Хармвський нацо-
нальний утверситет iм. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна)
E-mail: olga.khalina@karazin.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3048-8249
УДК 338.1 JEL: F29
Халина О. В. Креативная экономика как основа экономического развития стран Азиатско-Тихоокеанского региона
Главным условием качественного экономического роста стран Азиатско-Тихоокеанского региона (АТР) является активное развитие креативной экономики. Цель статьи заключается в исследовании сущности креативной экономики, определении классификации товаров и услуг, входящих в данную сферу, и главное - причин ее популяризации в современном экономическом пространстве. Для исследования были выбраны такие представители АТР, как Сингапур, Южная Корея, Китай и Индия, которые своевременно отошли от экстенсивной модели экономического развития и направили свои производственные мощности на творческую деятельность для улучшения синтеза технологий, искусства и культуры в инновационных формах бизнеса. При анализе вышеперечисленных азиатских стран были определены их сильные стороны по следующим направлениям: темпы прироста валового внутреннего продукта по паритету покупательной способности, рейтинг инновационных экономик, экспорт высокотехнологичных товаров. Хозяйствование Китая характеризуется стремительным наращиванием объемов производства, Южная Корея и Сингапур сориентированы на качество и новизну товара, Индия ставит целью развивать экспортный потенциал своего государства. На ряду с этим нами исследована активность привлечения азиатских стран в творческую деятельность, и выделены товары и услуги, по которым они занимают ведущие позиции. Таким образом, при определении приоритетных сфер экономического развития азиатских стран на первое место выходит его инновационная и креативная составляющая. В статье определено, что креативная экономика является ведущей сферой экономического и социального развития, которая способствует коммерциализации талантов, интеллектуальной собственности и развитию частного предпринимательства на примере стран АТР.
Ключевые слова: креативная экономика, экономическое развитие, страны Азиатско-Тихоокеанского региона, креативная индустрия, инновации, социокультурный аспект. Табл.: 2. Библ.: 14.
Халина Ольга Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: olga.khalina@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3048-8249
UDC 338.1 JEL: F29
Khalina O. V. Creative Economy as the Basis for Economic Development in the Asia-Pacific Region
The main condition of qualitative economic growth of the countries of Asia-Pacific region (APR) is the active development of creative economy. The article is aimed at researching the essence of the creative economy, defining the classification of goods and services in this sphere, and most importantly - the reasons for its popularization in the modern economic space. For purposes of the research, the representatives of the APR, such as Singapore, South Korea, China and
India are chosen, which have timely passed from the extensive model of economic development and direct their production capacities toward creative activity to improve the synthesis of technology, art and culture in innovative business forms. Analyzing the above-mentioned Asian countries, the author defined strengths in the following directions: the growth rate of gross domestic product according to purchasing power parity, the rating of innovative economies, the exports of high-tech goods. China's economy is characterized by rapid buildup of production volumes, South Korea and Singapore are focused on the quality and novelty of the goods, India aims to develop the export potential of its State. At the same time, the article researches the activity of Asian countries engaging in creative activities and identifies the goods and services by which they occupy a leading position. Thus, in determining the priority spheres of economic development of Asian countries, the first place take the innovative and creative components. The article determines that the creative economy is a leading sphere of economic and social development that promotes the commercialization of talents, intellectual property and development of private entrepreneurship on the example of the Asia-Pacific countries.
Keywords: creative economy, economic development, countries of Asia-Pacific region, creative industry, innovations, socio-cultural aspect. Tabl.: 2. Bibl.: 14.
Khalina Olha V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: olga.khalina@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3048-8249
Азшсько-Тихоокеанський регюн (АТР) у су-часному глобалiзованому свт став зоною динамiчного eK0H0Mi4H0r0 розвитку. Швидке випередження кра!н АТР за темпами економiчного зростання та CTpiM^ шдвищення !х глобально! кон-курентоспроможносп наштовхуе на думку, що в най-ближчий час АТР може стати пров^дним центром свитого економiчного розвитку завдяки прюри-тетносп творчо! складово! (креативноси) в рiзних сферах економiчноI дiяльностi, результатом чого стае ушкальний синтез технологш, мистецтва та культури в шновацшних формах бiзнесу.
Засновниками теори креативно! економши вва-жаються Дж. Хокшс, Р. Флорида та Ч. Лендр1 Подаль-шими розробками в цьому напрямку науково! думки займались Дж. Поттс, Д. Тросбi та Дж. О'Коннор. Пи-тання, яю пов'язаш iз особливостями впливу креативно! економши на показники соцiально-економiчного розвитку, порушив у сво!х працях Р. Флорида. Вш за-пропонував глобальний шдекс креативносп як ш-тегральний показник, який базуеться на визначенш коефщенив технологи, таланту та толерантност [9]. Дж. Поттс був зосереджений на методах ощнювання впливу креативних i культурних шдустрш на зростання нащонально! економши.
Багато проблем i тенденцш, пов'язаних з креативною економшою, теоретичного та практичного значення висвплюють у сво!х роботах украшсьш та росшсьй вчеш-економкти: О. Бкокрилова, I. Дубша, А. Локалов, С. Киризюк, Т. Юзима, В. Чорна, А. Па-кулша, А. Степанов. Водночас очевидно, що дотепер не створено достатньо! бази впчизняних наукових досл^джень, як б щлком охоплювали весь спектр проблем i можливостей, пов'язаних iз розвитком креативно! економши в свитому господарствi та в Укра'М.
Мета стати полягае у досл^дженш сутносп креативно! економши, у визначенш класифшацИ то-варiв i послуг, якi входять до ще! сфери, i головне -причин Г! популяризацИ в сучасному економiчному просторi на прикладi кра!н АТР, де за И умов створю-
ються сучаснi економiчнi цiнностi. Грунтуючись на творчiх рурсах, знаннях i технологiчних iнновацiях, комерцiалiзуючи !х, креативна економша демонструе свiй потужний потенщал для якiсного економiчного розвитку кра!н Азiйсько-Тихоокеанського регiону.
Азiйсько-Тихоокеанський регiон включае до свого складу за рiзними джерелами в^д 44 до 53 кра-!н, у тому чи^ i вже наявнi центри сили - США та Японго. Перспектива перетворення Ази на глобальний економiчний центр зумовлена насамперед наяв-нiстю в ньому регiонального пганту ЯпонГ! та «нових iндустрiальних кра!н»: Китайсько! Народно! Респу-блiки, Швденно! Коре!, Сiнгапуру, 1ндГ!, Та!ланду й ш. Зазначенi кра!ни мають щорiчнi високi темпи зростання ВВП, i така особливiсть цього регюну формуе незламну тенденцiю до перетворення його на важли-вий центр свиово! економiки та полiтики, який може стати реальним конкурентом для бвроатлантичного регюну [1, с. 117-118].
Aналiз розвитку азшських кра!н на сучасному еташ дае змогу спостерНати якiсне еконо-мiчне зростання ^ якщо в найб1льш розвине-них кра!нах регiону така тенденцiя була характерна протягом останшх десятилiть, то в таких державах, як Сшгапур, Швденна Корея, Китай та Iндiя, цi яви-ща т1льки починають набирати силу. Наступш змiни, в першу чергу, пов'язаш зi спадом попиту на товари промислового виробництва, зростанням витрат на заробину плату та зниженням державних швестицш. Вказаш фактори зумовили появу тенденцiй переходу в^д екстенсивно! моделi зростання, яка обумовлена використанням дешево! робочо! сили i власних при-родних ресурав, до джерел зростання завдяки твор-чiй i iнновацiйнiй дiяльностi, знанням i ноу-хау [2, с. 51]. Це призвело до реально! можливосп для кра!н Азiйсько-Тихоокеанського регiону (АТР) стати центрами економiчного i технологiчного впливу [3, с. 18], а завдяки зростанню ролi креативно! економши ще й вирiшити не ткьки економiчнi, а й сощальш про-блеми на сучасному еташ.
В перше термш «креативна економша» був вка-
заний на сторiнках журналу «Business Week»
у 2000 рощ, а вже наступного року Джон Хо-кшс, член Консультащйно! Ради з креативно! еконо-мiки ООН, у сво!й працi «Креативна економiка: як пе-ретворити iде! на грошЬ> охарактеризував тенденцГ! цiе'! сфери у можливостях впливати на свиовий роз-виток. Закрiплення прiоритету розвитку креативних шдустрш вГд6улося завдяки ООН, яка у 2008 рощ опу-блшувала перший глобальний звГт по вищевказаному напрямку, а 2009 рГк вГдзначився роком креативностi та iнновацiй. Важливо зазначити, що саме на тлГ глобально! фiнансово! кризи поняття креативност стало новим поштовхом у розвитку свито! економiки, яка спрямована на: вГдродження або ребрендинг кра!н; висунення iдей екологiчного та сталого розвитку; розвинення окремих громад; шдвищення глобально! комушкативносп [4, с. 50-51].
Загалом сутшсть креативно! економiки зазнача-еться у системi специфiчних соцiально-економiчних вГдносин, якГ проявляються мГж економкою i твор-чим пГдходом до и вдосконалення. Все це призводить до формування нового креативного сектора постш-дустрiально'I економiки, яка заснована на викорис-таннi творчих ресурав [5, с. 2].
До категорш креативних ГндустрГй вГдносяться товари i послуги, якГ виробленi з використанням куль-турних та ГнновацГйних складових [6, с. 96-97]. Най-вГдомша класифГкацГя креативних ГндустрГй була роз-роблена ЮНКТАД (КонференцГя ООН з торпвлГ та розвитку), в якш видГляються чотири основнГ групи:
1. Культурна спадщина (культурнГ пам'ятки: бГ-блГотеки, музе!, мГсця розкопок; традицшна культура: ремесла, фестивалГ);
2. Мистецтво (виконавче мистецтво: драматич-не мистецтво, вокал; образотворче мисте-цтво: фотографГя, скульптура);
3. МедГа (аудГовГзуальнГ твори: телебачення, ра-дГомовлення; новГ медГа: вГдеоГгри, цифровий контент);
4. ФункцГональний креатив (дизайн: архпек-тура, ювелГрнГ вироби; креативнГ послуги: цифровГ й культурнГ послуги, реклама) [7, с. 69]. На сучасному еташ виокремлюють три найбГльшГ свГтовГ ринки за середньорГчним прибутком вГд креативно! шдустри: США -603 млрд дол., 6С - 709 млрд дол. та АТР -743 млрд дол. [8, с. 5].
Азшсько-Тихоокеанський регюн мае найбГль-ший прибуток вГд ще! дГяльностГ, а саме за такими статтями: вГдеоГгри (китайська компашя Tencent, ви-робник вГдеоГгор - 22,9 млрд дол. США); газети (япон-ська газета «Yomiuri Shimbun» - 10 млн екземплярГв у день); книжкова шдустрГя (ГндГйський книжковий ринок - десята позищя у свт за темпами зростання продажу книг).
Важливим тдтвердженням популяризацГ! креативно! економки став Глобальний рейтинг креатив-ностГ, який проводився 1нститутом Martin Prosperity за критерГями «3Т» (ТехнологГ!, Талант i Толерант-шсть). ВГн оцГнив розвиток креативностГ 139 кра!н як за окремими показниками, так i виводячи загальний 1ндекс глобально! творчостГ ТехнологГ! - швестици в науковГ дослГдження, к1лькГсть патентГв на душу на-селення. Талант - робоча сила i частка дорослих з ви-щою освГтою у креативному секторГ ТолерантнГсть -ставлення до етшчних i соцГальних меншин, а також до ГммГгранив. Тобто, якщо загалом кра!на базуеться на критерГях 3Т - це дае змогу ощнити и як розвине-ну сощально-економГчну державу, яка може займати провГдне мГсце у свГтовому господарствГ [9]. АналГз даних свГдчить про те, що до найбГльш креативних економж вГдносяться: США, кра!ни бвропейського Союзу, АвстралГя i Нова ЗеландГя, якГ займають ви-сокГ позицГ! як мГнГмум за двома критерГями Гз трьох. Доречним з цього перелшу виокремити азГйську кра!ну Сшгапур як потенцГйного лГдера АТР, який зГ 139 проаналГзованих кра!н зайняв 9-те мГсце за 1ндек-сом глобально! творчоси та продемонстрував зна-чний прорив у креативнГй економщ. За показником ТехнологГя i Талант економша СГнгапуру займае про-вГдш подГлки у цьому ранжируваннГ, але рГвень Толе-рантностГ виходить за межГ двадцятки, що наголошуе на прагненш вдосконалити економГчний розвиток завдяки наявносп творчого населення, але без по-кращення соцГальних можливостей. Така ж ситуащя спостерГгаеться в Кита! та 1нди, де за трепм критерГ-ем вони займають 96-те й 108-ме мГсце вГдповГдно зГ 139 кра!н, хоча за технолопчним потенцГалом це кра!-ни не з найпршим результатом за цим дослГдженням. ПГвденна Корея демонструе велику рГзницю мГж двома критерГями i тому займае 31-ше мГсце за 1ндексом глобально! творчостГ, хоча за показником ТехнологГя вона е першою i це ще раз шдкреслюе необхГднГсть у комплексному розвитку шновацшно! i соцГально! сфер задля забезпечення повнощнного економГчного зростання усього АТР.
За рейтингом загально! шлькосп вироблено! креативно! продукцГ! (ЗВКР) та об'емом ви-робництва креативних товарГв i послуг (ВКТП) у розвинених економках i кра!нах, що розвиваються, можна проаналГзувати сучасний стан розвитку твор-чо! дГяльностГ за окремими кра!нами. За загальною кГлькГстю вироблено! продукцГ! у вищевказаному сек-торГ одне Гз перших мГсць за цим рейтингом займае провГдна кра!на 6С - Велика БританГя, це пов'язано з !! активною дГяльшстю у креативнГй сферГ протягом двадцяти роив, у створеннГ агентств шдтримки для розвитку цього напрямку, а також у впровадженш ново! програми «Create UK - стратепя розвитку сектору до 2020 року». Тому для ниш зростаючих економк
важливо враховувати гноземний досвгд задля розши-рення власно! дiяльностi.
Найбiльш динамiчне зростання за двома рейтингами простежуеться в Кита! та Пгвденнш Коре!. За загальним виробництвом креативно! продукци,
Рейтинг по ЗВКР i ВКТП у розвинених економiках i
яка включае в себе: нематерiальнi активи, онлайн-творчiсть i креативнг товари та послуги, Китай за пе-рiод з 2013 р. до 2017 р. пгднявся на 70 подкок, а за конкретним об'емом виробництва продуктгв творчо! сфери - на 40. Це пов'язано iз щорiчним зб1льшенням
Таблиця 1
>аТнах, що розвиваються, за перюд 2013-2017 рр.
КраТни Нк
2013 2014 2015 2016 2017
ЗВКР ВКТП ЗВКР ВКТП ЗВКР ВКТП ЗВКР ВКТП ЗВКР ВКТП
Велика Бриташя 9 10 6 5 5 4 3 7 4 6
США 19 12 19 30 22 18 13 6 10 5
П1вденна Корея 54 44 35 43 28 49 21 50 15 35
Австралт 17 15 11 12 7 7 18 37 24 38
Китай 96 69 59 33 54 35 30 38 26 29
Сшгапур 40 24 32 31 32 30 33 25 32 16
Япошя 63 20 45 24 42 24 36 20 36 21
!нд1я 65 53 82 58 94 77 94 72 85 67
Джерело: складено автором на 0CH0Bi [10].
фiнансування Китаю у креативну сферу, особливо по-чинаючи з 2015 року у зв'язку з «п'ятирiчним планом розвитку» КНР до 2020 року, в якому креативна ш-дустрiя видкяеться одним iз ключових iнструментiв зростання кра!ни за економiчним потенцiалом [11]. За цим ранжируванням Швденна Корея покращила сво! позици на 39 i 9 подiлок вiдповiдно, це мае свое воображения в ке! розширення креативно! еконо-мiки на сучасному еташ, створюючи новi напрям-ки галузей i продуктiв (товарiв / послуг), якi змо-жуть забезпечити не ткьки нарощування експорту, а й створити яюсш робочi мiсця. Уряд Пiвденно! Коре! постшно працюе над створенням умов задля того, щоб кожна людина, яка володiе iдеею або ункальною технологiею, мала можливiсть створити нове шдпри-емство.
За останнi роки вже створено 17 шновацшних центрiв, призначення яких - стати креативними i тшно спiвпрацювати з вишами для покращен-ня економiчного стану держави у щлому. Конкретнi кроки зi створення креативно! економiки в Швденнш Коре! були остаточно сформульованi в «Трирiчному планi iнновацiйного розвитку» у 2015 р., i цей план передбачав три центральш завдання:
1. Створення мщно! економiчно'! структури (реформа державно! сфери; полшшення системи шдтримки як середнього, так i малого бiзне-су; реформа пенсшно! системи; реформа системи сощального забезпечення);
2. Формування динамiчно! шновацшно! еко-номiки (пiдтримка нових галузей; розвиток людського кашталу; активiзацiя використан-
ня угод по торгiвлi; створення шновацшних центрiв);
3. Створення балансу внутргшнього попиту та орiентацГ! на експорт (стабшзащя ринку не-рухомостг та оренди; розвиток галузей сфери послуг; розширення бази внутргшнього попиту). Всеохоплюючий характер плану мав за мету використати усг можливг напрямки i гнструменти для врегулювання всгх сфер господарства та вивести Пгвденну Корею на новий ргвень у планетарному масштабг [12, с. 149-150]..
Креативна економгка також знайшла свое вгдо-браження i у зовнгшнгй дгяльностг, це, в першу черту, стосуеться експорту креативних товаргв i послуг. Активне зростання участг АТР у креативнiй еконо-мгцг спостерiгаеться завдяки значно! частки творчо! продукци вгд загального об'ему експорту. Основними статтями креативного експорту товарiв виступають: художнг вироби; аудiовiзуальнi товари; дизайн; новг засоби масово! iнформацГ!; виконавче мистецтво; ви-давництво [10].
Виокремлення тако! сфери, як креативна еконо-мiка, та !"! окремих компонентiв формують новий еко-номгчний простгр, який зорiентований i на подоланнi попиту споживачiв, i на !х соцюкультурний розвиток. Тож доречним буде вказати переваги творчо! гндустрГ! як можливо! сфери для формування i становлення нового азгйського центру економгчного впливу: формування унгкальних конкурентних товаргв i послуг; пгдвищення привабливостг кра!н для проживання; висока частка шновацшно! продукци; розвиток ма-лих пгдприемств поруч зг зростанням гндивгдуально!
Таблиця 2
Експорт креативних TOBapiB у розвинених економшах i кражах, що розвиваються, за 2013-2017 рр.,
% вiд загального експорту
Краши Ик
2013 2014 2015 2016 2017
Китай 15,5 14,9 14 14,7 12,8
Снгапур 7 5,4 5 4,8 5,2
Велика Британия 5,3 2,9 2,8 2,9 3,6
П|вденна Корея 3,2 2,5 2,6 2,7 3,1
1нд1я 6 4,3 2,5 2,9 2,6
Япония 3,3 2,7 2,4 2,1 2,2
США 3,2 1,7 1,7 1,7 1,7
Австрал1я 0,8 0,6 0,6 0,7 0,8
Джерело: складено автором на ochobî [10].
зайнятосп; акумулювання творчого потенцiалу за-для забезпечення каттал1зацц pecypciB; покращення iмiджy як окремих cy6'eKTÎB, так i держави загалом; висока мобкьшсть та адаптившсть креативних ш-дyстрiИ [13, с. 74-75]. Bei вищезазначеш переваги стають визначним чинником у розвитку ще! галyзi для кожно! окремо! держави. У ц1лому розвиток креативно! економши вже мае незначний сощокультур-ниИ ефект, який забезпечуе комфортшсть i соцiальне зростання креативного сусшльства у кра!нах у всьому свт. Найвища частка креативного класу представлена у таких кра!нах: Сiнгапyрi - 52 %; Коре! - 47 %; Ав-стралИ - 45 %; Канадi - 43 %; США - 38 %; 1ндГ! - 30 %; Малайзи - 27 %;Фiлiппiнах - 22 %. Кожен регюн мае власний iмпyльс для розвитку вищевказано! сфери, яка вид1ляе специфiкy кожно! окремо! держави [8]. Що стосуеться АТР, то аналiз провiдних держав, як включенi до його складу, показав, що задля яшсно-го економiчного розвитку необхiдно значною мiрою зорiентyватися на креативну економiкy, враховуючи сощокультурний аспект, а саме:
1. Виокремити внутршш стратегiчнi цiлi (ство-рення стiИкого економiчного зростання кра-!ни; пiдвищення конкyрентоспроможностi; стимулювання розвитку культурного контенту (музики, фiльмiв тощо); пошук нових альтернативних джерел зростання економь ки; забезпечення робочими мшцями);
2. Виокремити новi напрямки (пошук ефектив-них форм сшвробпництва (ТНК, ушверсите-ти тощо); активiзацiя створення нових фiрм (з використанням людського кашталу, на-укоемних технологш та творчостi); видкен-ня креативносп як драйвера економiчного зростання);
3. Виокремити необхкш прiоритети (шдвищен-ня державно! шдтримки у створеннi благо-надiИного середовища для введення бiзнесy; забезпечення захисту прав креативно! дшль-
ностi; забезпечення фiнансовоï пiдтримки венчурного бiзнесy);
4. Виокремити зовнiшньоекономiчнi стратеги' (взаемовипдне спiвробiтництво у сферi креативно'' економки; укладання б1льш випдних угод [14, с. 22-23].
ВИСНОВКИ
Таким чином, можна дшти висновку, що креативна економка - це новий стушнь якiсного розвитку в умовах трансформащ! свитого господарства, а саме значний шновацшний перехiд до пiдвищення соцiального статусу суспкьства. Подальшi наyковi пошуки бажано спрямувати на систематизацш ви-мiрiв креативностi, якi склалися в крашах АТР i на-дали !м необхiдниИ базис для стрiмкого i яшсного економiчного розвитку, що допоможе впровадити необхкш змiни в економiчнiй полiтицi Укра'ни, зорь ентувати !"! на творчiсть та iнновацiИнiсть. Своечас-на креативiзацiя шляхом формування сприятливого економiчного середовища для синтезу штелектуаль-них i соцiокyльтyрних ресyрсiв дасть змогу населен-ню Укра!ни генерувати новi iде!, комерцiалiзyвати власнi творчi здiбностi у виглядi iнновацiИно! продукцГ!, що забезпечить сталий розвиток нащонально! економки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 1льницька У. 1нтеграц1йн1 процеси в Аз1атсько-Тихоокеанському рег!он1: особливосл, проблеми та тенденцп // 1Мжнародш штеграцшш процеси: ¡с-торичний досвщ, сучасн виклики та перспективи : матерши 1Мжнар. наук.-практ. конф. Льв1в : Сорока, 2015. С. 117-122.
2. Невская А. А. Страны Азии - новый центр развития креативных индустрий? Азиатско-Тихоокеанский регион: новый центр мировой политики и экономики? 2017. Вып. 17. С. 51-58. URL: https:// www.imemo.ru/files/File/ru/publ/2017/2017_008.pdf
<
OQ О
О <
О <
Q_
О <
со
3
Ё О X
8 ш
3. Халша О. В. Нер1вном1ршсть економ1чного розвит-ку кран св1ту як глобальна проблема сучасностг Б'знес 1нформ. 2018. № 5. C. 15-20.
4. Квима Т. О. Розвиток креативних шдустрш: свтовий досвщ i в1тчизнян1 реалп // Репозитарш Тернопть-ського Нацюнального Економ1чного Ушверсите-ту. 2017. С. 50-53. URL: http://dspace.tneu.edu.ua/ bitstream/316497/27913/1/50.PDF
5. Степанов А. А., Савина М. В. Креативная экономика: сущность и проблемы развития. Управление экономическими системами. 2013. Вып. 12 (60). С. 104-114. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/krea tivnaya-ekonomika-suschnost-i-problemy-razvitiya
6. Невская А. А. Экспорт продукции креативных инду-стрий: опыт ЕС, США и Китая. Международная жизнь. 2017. № 3. С. 96-106. URL: http://www.elibrary.az/ docs/jurnal/jrn2017_201.pdf
7. Киризюк С. В. Мжнародш та втизняш тенденцп розвитку креативно! економ^и розвитку. Економ'ч-н науки. 2014. Вип. 6 (1). С. 68-72. URL: http://www. ej.kherson.ua/journal/economic_06/17.pdf
8. Бюллетень о сфере образования 2017: Образование и креативная индустрия в зеркале международных и отечественных практик. № 13. 24 с. URL: http:// ac.gov.ru/files/publication/a/14525.pdf
9. Глобальный рейтинг креативности 2015. URL: https://www.culturepartnership.eu/article/global-creativity-index-2015
10. The World Bank Group. URL: https://www.worldbank. org
11. Креативные индустрии: экспортный потенциал и внешнеполитический имидж страны. URL: https:// finance.rambler.ru/economics/37004947-kreativnye-industrii-eksportnyy-potentsial-i-vneshnepoliticheskiy-imidzh-strany/
12. Кукла М. П. Политика по созданию креативной экономики в Южной Корее. Экономика иуправление. 2016. № 4 (15). С. 148-151. URL: https://cyberleninka. ru/article/v/politika-po-sozdaniyu-kreativnoy-ekono-miki-v-yuzhnoy-koree
13. Мокш А. I., Дацко О. I. Розвиток пщприемств креативного сектора економти у транскордонному простор!. Часопис економ'чних реформ. 2016. № 4. С. 71-78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Cher_2016_ 4_14
14. Данильченко А. В. Креативная экономика как высшая форма развития постиндустриального общества. Экономическая теория. 2017. № 6. С. 16-25. URL: https://rep.bntu.by/bitstream/handle/ data/39830/Kreativnaya_ehkonomika_kak_vyssha-ya_forma_razvitiya_postindustrialnogo_obshchestva. pdf?sequence=1&isAllowed=y
REFERENCES
"Biulleten o sfere obrazovaniya 2017: Obrazovaniye i kreativnaya industriya v zerkale mezhdunarodnykh i otechestvennykh praktik" [Education Bulletin 2017: Education and the Creative Industry in the Mirror of International and Domestic Practices]. http://ac.gov. ru/files/publication/a/14525.pdf
Danilchenko, A. V. "Kreativnaya ekonomika kak vysshaya forma razvitiya postindustrialnogo obshchestva" [Creative Economy as the Highest Form of Develop-
ment of Post-industrial Society]. Ekonomicheskaya teoriya. 2017. https://rep.bntu.by/bitstream/handle/ data/39830/Kreativnaya_ehkonomika_kak_vyssha-ya_forma_razvitiya_postindustrialnogo_obshchestva. pdf?sequence=1&isAllowed=y "Globalnyy reyting kreativnosti 2015" [Global Creativity Rating 2015]. https://www.culturepartnership.eu/ar-ticle/global-creativity-index-2015 Ilnytska, U. "Intehratsiini protsesy v Aziatsko-Tykhookean-skomu rehioni: osoblyvosti, problemy ta tendentsii" [Integration Processes in the Asia-Pacific Region: Features, Problems and Trends]. Mizhnarodni intehratsiini protsesy: istorychnyi dosvid, suchasni vyklyky ta perspek-tyvy. Lviv: Soroka, 2015. 117-122. "Kreativnyye industrii: eksportnyy potentsial i vneshnep-oliticheskiy imidzh strany" [Creative Industries: Export Potential and Foreign Policy Image of the Country]. https://finance.rambler.ru/economics/37004947-kreativnye-industrii-eksportnyy-potentsial-i-vneshne-politicheskiy-imidzh-strany/ Khalina, O. V. "Nerivnomirnist ekonomichnoho rozvytku krain svitu yak hlobalna problema suchasnosti" [The Uneven Economic Development of World Countries as a Global Problem of the Present]. Biznes Inform, no. 5 (2018): 15-20.
Kizyma, T. O. "Rozvytok kreatyvnykh industrii: svitovyi dosvid i vitchyzniani realii" [Development of Creative Industries: World Experience and Domestic Realities]. Repozytarii Ternopilskoho Natsionalnoho Ekonomichnoho Universytetu. 2017. http://dspace.tneu.edu.ua/ bitstream/316497/27913/1/50.PDF Kukla, M. P. "Politika po sozdaniyu kreativnoy ekonomiki v Yuzhnoy Koree" [Creative Economy Policy in South Korea]. Ekonomika i upravleniye. 2016. https://cyber-leninka.ru/article/v/politika-po-sozdaniyu-kreativnoy-ekonomiki-v-yuzhnoy-koree Kyryziuk, S. V. "Mizhnarodni ta vitchyzniani tendentsii rozvytku kreatyvnoi ekonomiky rozvytku" [International and Domestic Trends in the Development of Creative Development Economy]. Ekonomichni nauky. 2014. http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_06/17.pdf Mokii, A. I., and Datsko, O. I. "Rozvytok pidpryiemstv kreatyvnoho sektora ekonomiky u transkordonnomu prostori" [Development of Enterprises of the Creative Sector of the Economy in the Cross-border Space]. Chasopys ekonomichnykh reform. 2016. http://nbuv. gov.ua/UJRN/Cher_2016_4_14 Nevskaya, A. A. "Eksport produktsii kreativnykh industriy: opyt ES, SShA i Kitaya" [Creative Industries Exports: EU, US, and China Experience]. Mezhdunarodnaya zhizn. 2017. http://www.elibrary.az/docs/jurnal/ jrn2017_201.pdf Nevskaya, A. A. "Strany Azii - novyy tsentr razvitiya kreativnykh industriy?" [Asian Countries - a New Center for the Development of Creative Industries?]. Aziatsko-Tikhookeanskiy region: novyy tsentr mirovoy politiki i ekonomiki? 2017. https://www.imemo.ru/files/File/ru/ publ/2017/2017_008.pdf Stepanov, A. A., and Savina, M. V. "Kreativnaya ekonomika: sushchnost i problemy razvitiya" [Creative Economy: Essence and Problems of Development]. Upravleniye ekonomicheskimi sistemami. 2013. https://cyberlenin-ka.ru/article/n/kreativnaya-ekonomika-suschnost-i-problemy-razvitiya The World Bank Group. https://www.worldbank.org
