CC BY
28
УДК 330.3 JEL: F60; F62; Z10
КРЕАТИВНА ЕКОНОМ1КА: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРА1НИ В МЕЖАХ КРИЗОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
®2020 ГУДИМА Л. О.
УДК 330.3 JEL: F60; F62; Z10
Гудима Л. О. Креативна економюа: св^овий досвщ та виклики для УкраУни в межах кризових перетворень
Сьогодш iснуе потреба у формуванш нових теоретико-методологчних i практичних метод'в та nidxodiB до актив/зацИ й ефективного вико-ристання креативного людського потен^алу, що е важливим чинником стабтзаци та сталого розвитку сучасноi економки. З'ясовано, що креативний та 'штелектуальний людський потен^ал е основною рушшною силою формування новоi економки та визначальним чинником кон-курентоспроможностi на глобальномур/вн/. У статт'> креативну економку визначено якконцепцю пост'шдустр'шльноi економки, що заснована на формуванш системи соцiально-економiчниx в'дносин щодо виробництва, розпод'шу та споживання благ, якi використовують як фактори виробництва креативний потенц'шл, iнтелектуальнi ресурси, а також талант до генерування нових дей, завдяки чому створюеться 'шнова-цйний продукт або послуга. Також доведено ймовiрнiсть виходу креативно} економ'ши Украши на вищий ступш розвитку за умови об'еднання зусиль держави, тдприемств i сустльства, про що говорять висок позицИ Украши у глобальних рейтингах креативностi та iнновацiйностi. Проаналзовано креативний потен^ал кожного iз п'яти континент'ю свту та побудовано рейтинг креативнихшдустрш за р'внем до^дно^. Визначено креативш шдустри, якi займають найб'шьшу частку з прибутковостi (телебачення, образотворче мистецтво, газети i журнали), а також л'дер'в серед рег'юшв для б'шьшостi креативних шдустрш - США та Азю. Оцшено доюднкть креативних шдустрш в рзних регонах свту, за отриманими результатами зроблено висновок про переважання частки креативних шдустрш в Азiйсько-Тиxоокеанському регош (33%). niдкреслено важливкть тдтримки креативного б'знесу в перюд кризи, викликано} пандемiею COVID-19. На основi анал'ву проведеного опиту-вання власнит креативного б'внесу наведено рекомендацИ для уряду щодо надання можливостi креативним шдустр'тм компенсувати власш збитки та забезпечення сприятливихумов для в'дновлення }хньо}роботи.
Кпючов'1 слова: креативна економ'жа, креативш шдустри, креативний потенц'шл, глобальний рейтинг, доxiднiсть, креативний бiзнес, економiч-на криза.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-100-106 Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 13.
Гудима ЛЫя Олегiвна - магстр, кафедра мiжнародниx в'дносин, Ки/вський нацональний ушверситет культури i мистецтв (вул. Евгена Коно-вальця, 36, Ки/в, 01601, Украша) E-mail: liliyagudyma@ukr.net
УДК 330.3 JEL: F60; F62; Z10
Гудыма Л. О. Креативная экономика: мировой опыт и вызовы для Украины в пределах кризисных преобразований
Сегодня существует потребность в формировании новых теоретико-методологических и практических методов и подходов к активизации и эффективному использованию креативного человеческого потенциала, что является важным фактором стабилизации и устойчивого развития современной экономики. Выяснено, что креативный и интеллектуальный человеческий потенциал является основной движущей силой формирования новой экономики и определяющим фактором конкурентоспособности на глобальном уровне. В статье креативная экономика определена как концепция постиндустриальной экономики, которая основывается на формировании системы социально-экономических отношений относительно производства, распределения и потребления благ, которые используют в качестве факторов производства креативный потенциал, интеллектуальные ресурсы, а также талант к генерированию новых идей, благодаря чему создается инновационный продукт или услуга. Также доказана вероятность выхода креативной экономики Украины на высшую ступень развития при условии объединения усилий государства, предприятий и общества, о чем говорят высокие позиции Украины в глобальных рейтингах креативности и инновационности. Проанализирован креативный потенциал каждого из пяти континентов мира и построен рейтинг креативных индустрий по уровню доходности. Определены креативные индустрии, занимающие наибольшую долю по доходности (телевидение, изобразительное искусство, газеты и журналы), а также лидеры среди регионов для большинства креативных индустрий - США и Азия. Оценена доходность креативных индустрий в различных регионах мира, согласно полученным результатам сделан вывод о преобладании доли креативных индустрий в Азиатско-Тихоокеанском регионе (33%). Подчеркнута важность поддержки креативного бизнеса в период кризиса, вызванного пандемией COVID-19. На основании анализа проведенного опроса владельцев креативного бизнеса даны рекомендации для правительства по предоставлению возможности креативным индустриям компенсировать собственные убытки и по обеспечению благоприятных условий для восстановления их работы.
Ключевые слова: креативная экономика, креативные индустрии, глобальный рейтинг, доходность, креативный бизнес, экономический кризис. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 13.
Гудыма Лилия Олеговна - магистр, кафедра международных отношений, Киевский национальный университет культуры и искусств (ул. Евгения Коновальца, 36, Киев, 01601, Украина) E-mail: liliyagudyma@ukr.net
UDC 330.3 JEL: F60; F62; Z10
Hudyma L. O. Creative Economy: World Experience and Challenges for Ukraine within the Terms of Crisis Transformations
Today, there is a need for new theoretical-methodological and practical methods and approaches to activate and efficiently use creative human potential, which is an important factor in stabilizing and sustainable development of the modern economy. It is specified that creative and intellectual human potential is the main driver of formation of the new economy and a determining factor of competitiveness at the global level. In the article, the creative economy is defined as the conception of a post-industrial economy, which is based on the formation of a system of socio-economic relations regarding the production, distribution and
consumption of benefits, which use as factors the production creativity, intellectual resources, as well as a talent for generating new ideas, which creates an innovative product or service. Also proved is the probability of Ukraine's creative economy reaching the highest level of development, provided the efforts of the State, enterprises and society are combined, as evidenced by Ukraine's high position in the global rankings of creativity and innovation. The creative potential of each of the five continents of the world are analyzed and a rating of creative industries by the level of profitability is built up. Creative industries with the largest share of profitability (television, visual arts, newspapers and magazines) as well as regional leaders for most creative industries - the USA and Asia - are identified. The profitability of creative industries in different regions of the world is estimated and, according to the results obtained, the prevailing share of creative industries is observed in the Asia-Pacific region (33%). The importance of supporting creative businesses during the crisis caused by the COVID-19 pandemic is emphasized. Based on the analysis of the survey of creative business owners, recommendations are made for the government to enable creative industries to compensate for their own losses and to provide favorable conditions for the reactivation of their activities. Keywords: creative economy, creative industries, global rating, profitability, creative business, economic crisis. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Hudyma Liliia O. - Master, Department of International Relations, Kyiv National University of Culture and Arts (36 Yevhena Konovaltsia Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: liliyagudyma@ukr.net
Концепцш «креативно! економки» е домшую-чою глобалiзацiйною моделлю 21 столитя, що утворилася за рахунок процеав креативiзащ! та штелектуалiзащ! науково!, економiчноI, сощаль-но!, культурно! та шших галузей. Виникненню ново! парадигми мислення сприяли деяк передумови, таи як перетворення в розвитку цившзаци минулого столитя, процеси глобалiзащ!, а також формування ново! економки [1, с. 82].
На сьогодш визначальним чинником конкурен-тоспроможност на свитому рiвнi, а також каталiза-тором прогресу стае саме креатившсть, що е предметом досл^дження багатьох економкпв i розглядаеться як один iз напрямшв формування конкурентних пере-ваг кра!ни. У багатьох розвинутих кра!нах бвропи та Заходу саме штелектуальш ресурси та штелектуаль-на власшсть вважаються драйверами розвитку ново! економки, тобто у стратепчних прюритетах кра!ни враховуеться роль креативност та шновацш [2, с. 68].
Використання позитивного досв^ду пров^дних кра!н свиу для Укра!ни е необх^дним для шдтримки творчих шщатив з боку як шдприемств, так i держави з метою виходу на вищий рiвень розвитку креативних секторiв економки. Креативш шдустри можуть стати основними гравцями у процеа в^дновлення економь ки шсля кризових переворопв, отже, ^дея шдтримки культурних секторiв Укра!ни в перюд пандемГ! е актуальною та потребуе детального доЫдження.
Проблематикою виникнення та поширення креативних шдустрш у свиовому просторi займалися таи зарубiжнi вчеш, як С. Арiетi, Ф. Бiанчiнi, Х. Ве-керле, С. Гранд, С. Каншгхем, Ч. Лендр^ Р. Флорида, П. Хих i Дж. Хокшс. Серед укра!нських науковщв, що досл^джували розвиток творчих Шщатив i креативного потенщалу Укра!ни та свiту, можна видмити таких, як I. Вахович, О. Дорошенко, Д. Лук'яненко, Ю. Сиваш, О. Соснш, В. Чевганова, А. Чмут, О. Ястремська.
Метою статт е аналiз сучасних тенденцш креативних iндустрiй на глобальному рiвнi, оцiнка креативного потенщалу рiзних регiонiв свiту, мкця Укра!-ни у глобальних рейтингах, а також розгляд перспек-тиви в^дновлення креативного сектора економiки Укра!ни внаслiдок кризових трансформацiй.
Креативну економку слiд визначити як систему соцiально-економiчних вiдносин, що виникае в^днос-но виробництва, обмшу, розпод1лу та споживання, формуеться на неординарних iдеях, стратепях i кон-цепцiях, якi покликан вирiшувати питання, спираю-чись на новггш знання з використанням принципово нових ршень [3, с. 124].
Креативна економка мае ряд особливостей по-рiвняно з установленими економiчними засадами та передбачае використання знань як основний шстру-мент, а також шформащю як головний ресурс та, в^д-повiдно, продукт - як шновацш. Доктрина креативно! економки базуеться на поеднанш таких понять, як «економка знань», «шформацшна економiка» та «iнновацiйна економiка». Пров^дним ресурсом креативно! економiки е талант, який створюе новi моди-фiкованi концепти i трансформуе !х у економiчний потенцiал i продукщю. Таким чином, факторами ефективного розвитку креативно! економки можемо вважати таи: людський каштал, iнновацГ!, внутрiшнiй попит, рiвень iнвестування, творчий внесок суб'екпв ринку, а окрiм того, технолопчш, iнституцiйнi та ор-ганiзацiйнi реконструкцГ! та вдосконалення [4, с. 79].
Структура креативно! економки мае суттевi в^дмшност порiвняно з економiкою шдустрь ального сусп1льства, оск1льки до !"! складу вхо-дять такi галуз^ як новiтнi засоби масово! шформаци, дизайн, сценiчне мистецтво, пiднесення аудiовiзуаль-них процесiв, репродукування творiв мистецтва, ви-давнича справа. Вказанi сфери креативно! економки наразi розвиваються швидкими темпами та розгляда-ються як джерела надходження прибутку, що вносять велику частку в збмьшення ринку зайнятосп та за-безпечують приркт експортних надходжень. Попри те, що криза свтово! економiки вплинула на обсяги свито! торгiвлi, експорт продукцГ! креативних ш-дустрiй все ще мае тенденцiю до зростання. Креативна економка мае певнi, властивi !й особливостi, насамперед: систематичний шновацшний розвиток, iнвестування в новiтнi технологи та модершзоваш розробки, в людський каштал; вагомий вклад науки у
виробництво продукци; висока конкурентоздатшсть, складнiсть i мiжгалузевий характер виробництва; на-лежний рiвень професiйноi пiдготовки кадрiв; право-ве регулювання iнтелектуального капiталу [5, с. 638].
Досл^джуючи частку креативного сектора у ВВП кра!н Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), беруть до уваги таи креативш шдустри, як виробництво фiльмiв, музики, фотогра-фи, передач для радю та телебачення, архiтектура, реклама, дизайн, мистецтво та антикварiат. Внесок креативних шдустрш до ВВП кра!н ОЕСР складае в1д 2,8% у Франци до 5,8% у Великiй Британи. Зокрема, аналiзуючи внесок креативних шдустрш в економку Велико! Британи, враховують творчу зайняткть як у промисловост, так i у креативнiй шдустри. До того ж визначаеться штенсившсть творчост у певнiй д1яль-носй, наприклад у перекладацькiй дiяльностi творчу штенсившсть задiяно на рiвнi 82,2%, а в бiблiотечнiй роботi - 23,8% [6, с. 116].
У 2016 р. компашя Ernst&Young (БУ) здшснила дослiдження свiтових тенденцiй креативно! економки, на основi якого було представлено креативний потенщал кожного з п'яти континенпв свiту та побудовано рейтинг креативних шдустрш за рiвнем домдносй (табл. 1).
Загалом у 2015 р. зазначеш креативнi шдустри сформували дох1д у 2253 млрд дол., що охоплюе 3% св1тового ВВП. За даними табл. 1 можна прослдкува-ти, як1 серед креативних шдустрш займають найбкь-шу частку по прибутковост (телебачення - 477 млрд дол., або 21,2%; образотворче мистецтво - 391 млрд дол., або 17,4%; газети ! журнали - 354 млрд дол., або
15,7%). Останш позици серед даних креативних шдустрш 1з найнижчою прибутковктю займають музика та радю, що становлять 65 млрд дол. ! 46 млрд дол., або 2,9% ! 2% в1дпов1дно. Леерами серед регiонiв для бкь-шост креативних 1ндустр1й е США (частка дох1дност1 становить в1д 36% до 49%), а також Азш (40-53%).
Досить значущим моментом е зосередження рiзноманiтних вид1в креативних 1ндустр1й у великих мегаполках з високим р!внем культу-ки та технологiй. До глобальних центр!в креативно! економки в1дносять Мкан, Париж, Берлiн, Внутршнш Лондон, а також Барселону та Нью-Йорк. Невелик! мкта нечасто мають сприятлив! умови для розвитку будь-якого виду креативних шдустрш та р^дко створюють потенщал для розвитку внутрш-нього та зовншнього туризму. Зазначеш креативш центри акумулюють значний обсяг фшансових ре-сурав, що змщнюе економiчнi можливост1 кожного з них, зокрема професшна майстернiсть i креатившсть зумовлюе встановлення високо! ц1ни креативного продукту та, як насл^ок, приваблюе потенцшних клiентiв. Незважаючи на це, потужний процес росту креативно! економки у великих мегаполках спричи-нюе вкмшност в розвитку регiонiв, формуе елгтарш центри, що змушуе покидати невелик мiста креативних i талановитих ос16 [8, с. 201].
За даними дiаграми на рис. 1 спостеркаемо, що найбкьша частка, а саме: 743 млрд дол. (33%) нале-жить Азшсько-Тихоокеанському регюну. До тр1йки лiдерiв входять також бвропа (709 млрд дол.) i п1в-нiчна Америка (620 млрд дол.), що становить 31% та 28% в1дпов1дно.
Таблиця 1
Дохiднiсть креативних iндустрiй на свiтовому рiвнi
Креативна iндустрiя Дохщнкть, млрд дол. Частка по дохщносл, % Лщер серед репо-шв за дохщнктю Частка дохщносл регiону-лiдера, %
Телебачення 477 21,2 ^вшчна Америка 38
Образотворче мистецтво 391 17,4 Азiя 49
Газети та журнали 354 15,7 Азiя 40
Реклама 285 12,6 £вропа 50
Архгектура 222 9,9 Азiя 53
Книги 143 6,3 £вропа 37
Виконавчi види мистецтва 127 5,6 США 49
1гри 99 4,4 Азiя 47
Кiнематограф 77 3,4 США 37
Музика 65 2,9 США 36
Радiо 46 2 США 45
Усього 2253
Джерело: складено за даними [7].
124; 5%
58; 3%
743; 33%
620; 28%
709; 31%
□ ГМвычна Америка
■ £вропа
■ Азшсько-Тихоокеанський репон
□ Латинська Америка та Карибськ острови
■ Африка та Близький Cxifl
Рис. 1. Частка дохщносл креативних iндустрiй в рiзних
регiонах свiту, млрд дол. Джерело: складено на 0CH0Bi [7].
У2015 р. Martin Prosperity Institute склав рейтинг, за яким ощнюються даш щодо креативностi економiки та креативного класу окремих кра!н, а також регюшв [9]. Окрiм трьох базових показниюв економiчного розвитку (технологш, таланту та толе-рантностi), також було враховано рiвень iнвестування в науковi дослiдження та розробки, юльюсть винах1д-никiв i патентiв на душу населення, яккть освiти, результата соцюлопчних опитувань стосовно поваги до iммiгрантiв, расових та етшчних меншин [10].
На основi даного досл1дження перше мiсце за глобальним iндексом креативностi зайняла Австра-лiя, до трiйки лiдерiв також увшшли США та Нова Зеландiя. До топ-10 найкреативнiших кра!н свiту були включен такi кра!ни: Канада, Фiнляндiя, Данiя, Шве-ц1я, Сiнгапур, Iсландiя та Нiдерланди. Загалом зi 139 кра!н Украша опинилася на 45 мшщ, поряд 1з Еква-дором i Польщею. Довол1 високий показник Укра!на демонструе за шдексом таланту (24 м1сце), що по-яснюеться переважанням частки громадян з вищою осв1тою (фактор «р1вень осв1ти» - 11 м1сце) [9]. Не-втшним для Укра!ни е показник за шдексом толе-рантност - лише 105 м1сце, перш за все, через осо-бливосп укра!нсько! модел1 менеджменту, а точн1ше -переважання колектив1зму та велика владна дистан-ц1я, а також нав'язування певних моделей повед1нки, яка е стандартною для сустльства, а це, своею чертою, не властиво для творчого сустльства [3, с. 124].
У св1товому рейтингу за ккьшстю старташв Украша зайняла досить непогане 37 м1сце i нал1чуе 206 усшшних стартап1в, що вище за Гонконг, Естонш, Дан1ю та Швденну Корею, причому переважна к1ль-к1сть старташв належить до креативних шдустрш. Завдяки креативност1 Украша також зайняла 50 схо-динку в глобальному рейтингу шновацш [6, с. 118].
Сьогодш набувае масовост1 досить небезпечна ситуащя для св1тово! економши, спричинена викликами пандеми коронав1русу, що, в тому числ1, негативно позначаеться на д1яльност1 куль-турних сектор1в. Скасоваш через насл1дки поширен-ня пандеми та запровадження карантину концерти, кшопокази, вистави, публ1чш поди та культурш заходи призводять до падшня доход1в ус1х культурних шституцш i продуцент1в, як швестували свш час i ко-шти задля розвитку та доступност культури, яюсно оргашзованих культурних проектiв. З метою оцшки потенцiйних наслiдкiв пандеми для св1тово! креативно! економiки бвропейська мережа креативного б1з-несу сформувала опитування, за результатами якого мае бути розроблено рекомендаци щодо шдтримки креативних шдустрш в умовах кризово! ситуаци.
За результатами опитування 225 респонденпв було визначено, що 72% з них (163 в1дпов1д1) вважа-ють насл1дки COVID-19 найбiльш травматичними саме для креативного б1знесу, шж для шших сфер. Окр1м того, за перш! два тижш карантину спостерка-лося падшня продажiв для вс1х креативних шдустрш на р1вш близько 50%, а 38% в1д вах власник1в креативного б1знесу втратили б1льшу частину прибутку внасл1док оголошення карантину (близько 75%). На-томкть 8% учасник1в опитування в1дпов1ли, що запо-б1жш заходи у вигляд1 карантину жодним чином не вплинули на !хш доходи.
Значна частина респонденпв (27%) потребують спещальних програм шдтримки, адже не можуть перевести роботу в онлайн-режим. До того ж, опитаним респондентам найб1льшу шдтримку може надати пакет економ1чного стимулювання (57%) та податков1 п1льги (48%), що зможе шдвищити попит на !хш послу-ги. Деяк респонденти в1дзначили доц1льними для себе так заходи шдтримки, як часткове покриття видатк1в на оплату пращ (29%), грантове фшансування прямо! дшльносй (34%) та надання грант1в на д1джитал1зацш б1знесу (25%). Половина з ус1х опитаних (54% респон-дент1в) вказали на те, що трансформаци б1знес-проце-ав, як1 в1дбуваються в даний момент, залишаться для них актуальними i по завершенш карантину.
Отже, для виршення дано! проблеми дощльно було б запровадити таю заходи:
f розробка комплексних державних програм з метою зниження податкового навантаження на суб'екти господарювання у креативних ш-дустр1ях;
f створення пакета економ1чного стимулювання та шдтримки внутршнього споживання продукт1в та послуг на тдприемствах креативного сегмента; f формування антикризових програм з метою шдтримки шдприемств креативних сфер, що не мають можливост1 вести свою дшльшсть в онлайн-режим1;
+ надання рекомендацiй стосовно зменшення орендно! плати за комерцiйну нерухомiсть протягом карантину, наприклад визначення стандартно! методики розподку витрат, в1д-термшування платежiв та iнше [11].
Культурш шституцГ! Укра!ни, як i незалежш ви-робники, уже сьогодш опинилися на межi вичерпнос-т сво!х ресурав, що позбавляе можливост видачi за-робино! плати, фiнансування основних протиаварш-них i реставрацiйних роб1т, а також вирiшення таких нагальних проблем, як охорона державно! частини укра!нського музейного фонду. Така ситуацiя несе в соб1 чимало загроз, i це може призвести не ткьки до зупинки розвитку та замороження надбань останнк роюв, а й до значно серйознших проблем, а саме: за-непаду шституцшно! системи та втрати багатьох тала-новитих митщв i менеджерiв культури. У зв'язку з по-точним кризовим станом першочерговим завданням е перенаправлення видаткГв розвитку, передбачених на культуру, на шдтримку шституцш. Необхiдним е збереження робочих м1сць, а також забезпечення в1д-пов1дного р1вня безпеки шституцш, що може бути до-сягнуто за рахунок вГдмови в1д можливого зменшення видаткiв на оплату пращ. Для подолання ниншнього кризового стану принципово важливо залучитися шдтримкою Укра!нського культурного фонду та Укра-!нського шституту книги, ресурси та можливосп яких дозволять вирШити нагальш проблеми [12].
Kреативнi шдустри е чи не найвразлившим сектором економки шд час кризи, тому прюри-тетним завданням е повернення сприятливих умов для ведення креативного б1знесу. Саме креа-тивш шдустри здатш реставрувати економ1ку Укра!-ни шсля кризи та подолати и насл1дки завдяки вола-тильност1, гнучкост та в1дмови в1д матер1ального. Збагачуючи укра!нську культуру, креативн1 шдустри водночас роблять значний внесок в економку через створення додано! вартост та робочих мшць.
У культурному сектор! та креативнш шдустри нараз1 працюють близько 1 млн оаб. За шдсумками опитування, в1дбудеться катастроф1чне зниження !х доход1в на р1вш 50%. Фактично креативна шдустр1я складаеться з малого та середнього б1знесу, проте пе-реважна частина креативного сектора представлена мкрошдприемствами з1 штатом пращвнишв близько 10 оаб. Креативш мкрошдприемства е вкрай важли-вими для збереження сталост креативно! економки Г жодним чином не поступаються малому чи середньо-му б1знесу. Багато з них припинили свою д1яльшсть та перенести заходи у зв'язку з початком карантину. Як пропозицш щодо збереження !хньо! активносп може стати короткострокове фшансування проек-тно! д1яльност1 за допомогою грант1в.
За даними Державно! служби статистики Укра-!ни, креативний б1знес становить 9,5% в1д загально! ккькост шдприемств. Сукупш видатки на культуру
в УкраШ становлять 0,5% ВВП. При цьому прямий внесок культури в економку дор1внюе 4% в1д уае! додано! вартосп, що згенерована вама шдприемства-ми у 2019 р. До того ж, креативш шдустри показують найбГльший вГдсоток зростання в доданш вартость З вищевказаного можна зробити висновок про еко-ном1чну значущкть креативних шдустрш, що здатш реставрувати економку шсля кризи [13].
ВИСНОВКИ
Розвиток креативно! економки е складним 1 ба-гатоплановим процесом, що потребуе участ1 велико! ккькост регюшв, шдприемств 1 професюнал1в ще! шдустри. Разом !з тим реал1зацш ще! концепцГ! спри-яе виходу на новий р1вень сощально-економ1чного прогресу. Враховуючи позитивний шоземний досвГд, можна стверджувати про можливкть розвитку креативного простору в УкраШ за умов шдтримки та зацкавленост уряду 1 запровадження в1дпов1дних програм, що вГдкриватимуть нов1 можливосп для економ1чного зростання кра!ни. За даними глобаль-них дослГджень, частка креативних шдустрш е невеликою 1 становить близько 3-6% ВВП, проте деяк з креативних шдустрш демонструють досить в1дчутну частку прибутковост (телебачення, образотворче мистецтво, газети 1 журнали).
Пор1вняно з1 св1товими центрами креативно! економки креатившсть 1 креативний потенщал Укра-!ни потребують додатково! каштал1защ!, незважа-ючи на досить непогаш м1сця Укра!ни у глобальних рейтингах креативносп, шноващйност та рейтингу старташв. У зв'язку з виникненням кризових явищ, викликаних пандем1ею СОУШ-19, креативш шдустри призупинили свою дшльшсть, що призвело до серйозних загроз для всього креативного б1знесу. У ситуацГ!, що склалася, необходим е забезпечення належних умов для можливост повернення креативного б1знесу до нормал1зацГ! його д1яльност1. З метою шдтримки креативного б1знесу дощльним е впрова-дження комплексу заход1в, серед яких:
+ + + +
+
часткове покриття видаткгв на оплату пращ; фшансування за рахунок грант1в; розробка програм стосовно зменшення по-даткових внесюв;
розробка антикризових програм для шдпри-емств, що не можуть працювати в онлайн-ре-жим1;
зниження орендно! плати за комерцшну неру-хомшть на перюд карантину.
Отже, свковий досвГд шдтверджуе вагому роль креативного сектора економки, який може стати драйвером економ1чного зростання кра!ни, причому висок позицГ! Укра!ни в глобальному рейтингу креативносп вказують на можлившть активГзацГ! креативного потенщалу п1сля подолання кризи. ■
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Поснова Т. В., Химорода О. П., Тершак Н. А. Креативна економ1ка: сутшсть, особливост та передумови формування. 1нтернаука. Cepin «EKOHOMi4Hi науки». 2018. № 3. Т. 2. С. 81-87.
2. Ушкаренко Ю. В., Чмут А. В., Синякова К. М. Креативна економ^а: сутшсть поняття та значення для Украши в умовах европейсько! штеграцп. Економн ка i сусптьство. 2018. № 18. С. 67-72.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-18-10
3. Сотшкова Ю. В. Креативна економ1ка в УкраМ ре-альшсть чи перспектива? 1нфраструктура ринку. Cepin «Дeмогpафiя, економка праць со^альна еко-HOMiка i полтика». 2017. Вип. 3. С. 123-127. URL: http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/15935/1/Стаття_Сотшкова^
4. Пакулша А. А., Белоглазова К. В., Пакулша Г. С. Роз-виток креативно! економш в умовах протистояння глобально криз1. Приазовський eкономiчний всник. Cepin «Економка та уnpавлiння нацональним гос-подарством». 2019. № 3. С. 76-82. URL: http://pev. kpu.zp.ua/journals/2019/3_14_uk/15.pdf
5. Мержвинська А. М. Креативна економ1ка: особли-вост та тенденцп розвитку. Молодий вчений. 2019. № 2. С. 637-640.
DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-134
6. Чала Н. Д. Чи стануть креативш шдустрп драйверами економ1чного зростання в Укра!ш? Нау^Bi записки НаУКМА. Cepin «Економiчнi науки». 2018. Т. 3. Вип. 1. С. 116-119.
DOI: https://doi.org/10.18523/2519-4739312018150648
7. Cultural times. The first global map of cultural and creative industries. December, 2015.URL: https:// en.unesco.org/creativity/sites/creativity/files/cultur-al_times._the_first_global_map_of_cultural_and_cre-ative_industries.pdf
8. Мазуренко В. П., Котйка Д. В. Нацюнальш та гло-бальш вим1ри розвитку креативно! економ1ки. Молодий вчений. 2018. № 8. С. 200-205.
9. Florida R., Mellander Sh., King K. The Global Creativity Index 2015. URL: http://martinprosperity.org/media/ Global-Creativity-Index-2015.pdf
10. Глобальний шдекс креативности Укра!на стала 45-ю з1 139 кра!н // 5.ua: веб-сайт. URL: https://www.5.ua/ suspilstvo/hlobalnyi-indeks-kreatyvnosti-ukraina-stala-45iu-zi-139-krain-95726.html
11. Результати опитування про вплив COVID-19 на креативш та культурш шдустрп в Укра!ш. Льв1в, 2020. URL: https://ppv.net.ua/uploads/work_attachments/ Covid-19_Impact_on_Cultural_and_Creative_ Industries_in_Ukraine_PPV_2020_UA.pdf
12. Звернення до уряду кер1вниш культурних ¡нсти-туц|й / Мистецький арсенал: веб-сайт. URL: https:// artarsenal.in.ua/uk/povidomlennya/zvernennya-do-uryadu/
13. Ком1тет з питань гумаштарно! та шформацмно! по-л1тики розглянув низку штатив для економ1чно! пщтримки культури та креативних шдустрм // Верховна Рада Укра!ни. Новини. 08.04.2020. URL: https:// rada.gov.ua/news/Novyny/191802.html
Науковий кер1вник - Тимошенко О. В., доктор економiчних наук, доцент кафедри шдустрп моди Ки!вського нацiонального ушверситету культури i мистецтв
"Cultural times. The first global map of cultural and creative industries". December, 2015. https://en.unesco. org/creativity/sites/creativity/files/cultural_times._ the_first_global_map_of_cultural_and_creative_in-dustries.pdf
Chala, N. D. "Chy stanut kreatyvni industrii draiveramy ekonomichnoho zrostannia v Ukraini?" [Will Creative Industries Become Drivers of Economic Growth in Ukraine?]. Naukovi zapysky NaUKMA. Seriia «Ekonomi-chni nauky», vol. 3, no. 1 (2018): 116-119. DOI: https://doi.org/10.18523/2519-4739312018150648 Florida, R., Mellander, Sh., and King, K. "The Global Creativity Index 2015". http://martinprosperity.org/media/ Global-Creativity-Index-2015.pdf "Hlobalnyi indeks kreatyvnosti: Ukraina stala 45-iu zi 139 krain" [Global Creativity Index: Ukraine Ranks 45th out of 139 Countries]. 5.ua: veb-sait. https://www.5.ua/ suspilstvo/hlobalnyi-indeks-kreatyvnosti-ukraina-sta-la-45iu-zi-139-krain-95726.html "Komitet z pytan humanitarnoi ta informatsiinoi poli-tyky rozhlianuv nyzku initsiatyv dlia ekonomichnoi pidtrymky kultury ta kreatyvnykh industrii" [The Humanitarian and Information Policy Committee Has Considered a Number of Initiatives to Support Culture and the Creative Industries Economically]. Verkhovna Rada Ukrainy. Novyny. 08.04.2020. https://rada.gov. ua/news/Novyny/191802.html Mazurenko, V. P., and Kopiika, D. V. "Natsionalni ta hlobalni vymiry rozvytku kreatyvnoi ekonomiky" [National and Global Measures of the Development of Creative Economy]. Molodyi vchenyi, no. 8 (2018): 200-205. Merzhvynska, A. M. "Kreatyvna ekonomika: osoblyvosti ta tendentsii rozvytku" [Creative Economy: Features and Development Trends]. Molodyi vchenyi, no. 2 (2019): 637-640.
DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-134 Pakulina, A. A., Bielohlazova, K. V., and Pakulina, H. S. "Ro-zvytok kreatyvnoi ekonomiky v umovakh protystoi-annia hlobalnii kryzi" [Development of the Creative Economy in the Face of the Global Crisis]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk. Seriia «Ekonomika ta upravlin-nia natsionalnym hospodarstvom». 2019. http://pev. kpu.zp.ua/journals/2019/3_14_uk/15.pdf Posnova, T. V., Khymoroda, O. P., and Tershak, N. A. "Kreatyvna ekonomika: sutnist, osoblyvosti ta peredumovy for-muvannia" [Creative Economy: Nature, Features and Preconditions of Formation]. Internauka. Seriia «Eko-nomichni nauky», vol. 2, no. 3 (2018): 81-87. "Rezultaty opytuvannia pro vplyv COVID-19 na kreatyvni ta kulturni industrii v Ukraini" [The Results of a Survey on the Impact of COVID-19 on the Creative and Cultural Industries in Ukraine]. Lviv, 2020. https://ppv.net. ua/uploads/work_attachments/Covid-19_Impact_ on_Cultural_and_Creative_Industries_in_Ukraine_ PPV_2020_UA.pdf Sotnikova, Yu. V. "Kreatyvna ekonomika v Ukraini: real-nist chy perspektyva?" [Creative Economy in Ukraine: Reality or Perspective?]. Infrastruktura rynku. Seriia «Demohrafiia, ekonomika pratsi, sotsialna ekonomika i polityka». 2017. http://www.repository.hneu.edu. ua/jspui/bitstream/123456789/15935/1/CTaTTa_ C0THiK0Ba.pdf
"Zvernennia do uriadu kerivnykiv kulturnykh instytutsii" [Appeal to the Government of Heads of Cultural Institutions]. Mystetskyi arsenal: veb-sait. https://artarse-nal.in.ua/uk/povidomlennya/zvernennya-do-uryadu/ Ushkarenko, Yu. V., Chmut, A. V., and Syniakova, K. M. "Kreatyvna ekonomika: sutnist poniattia ta znachen-
nia dlia Ukrainy v umovakh yevropeiskoi intehratsii" [Creative Economy: The Essence of the Concept and the Significance for Ukraine Under the European Integration]. Ekonomika i suspilstvo, no. 18 (2018): 67-72.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-18-10
УДК 330.142 JEL: F02; O33
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАП1ТАЛ I ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАНН1 КОНКУРЕНТНО!
НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
®2020 НИКОНЧУК В. М.
УДК 330.142 JEL: F02; O33
Никончук В. М. 1нтелектуальний каштал i його роль у формуваннi конкурентно!' нацюнально!' економти
Метою cmammi е дослдження причинно-натдкових взаемозв'язмв розвитку ¡нтелектуального капталу та його впливу на системы! основи трансформацйних процеав у нацюнальнш економщ^ Розглянуто роль iнтелектуального капталу в нацюнальнш економц Украни. Вид'шено орган!зац!йну структуру управл'шня як фактор, що впливае на ефектившсть функцонування системи управл'шня штелектуальним капталом. Визначено диферен^ацю фактор'в зовншнього та внутршнього середовища. Проанал'вовано динам'шу поданих заявок i отриманих охоронних документ'^ за результатами науково-техтчних розробок, виконаних за рахунок загального та специального фонд'ю. Перспективою подальших дотджень у даному напрямi е вивчення моделi та структури управл'шня виробництвом, якi мають володти !нновацшною, конкурентною та тдприемницькою реак^ями й, у силу цього, тдпотдати вимогам ринку.
Ключов'! слова: штелектуальний каптал, мехашзм управлння штелектуальним капталом, фактори впливу, науков'> розробки, патенти, тех-нологчний процес.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-106-111 Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 11.
Никончук Вiкторiя Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, М'жнародний економ'шо-гумаштарний
ушверситет !м. академ'ша Степана Дем'янчука (вул. Академка Степана Дем'янчука, 4, Р'вне, 33027, Украна)
E-mail: nykonchuk_v_m@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4425-4283
УДК 330.142 JEL: F02; O33
Никончук В. Н. Интеллектуальный капитал и его роль в формировании конкурентной национальной экономики
Целью статьи является исследование причинно-следственных взаимосвязей развития интеллектуального капитала и его влияния на системные основы трансформационных процессов в национальной экономике. Рассмотрена роль интеллектуального капитала в национальной экономике Украины. Выделена организационная структура управления как фактор, влияющий на эффективность функционирования системы управления интеллектуальным капиталом. Определена дифференциация факторов внешней и внутренней среды. Проанализирована динамика поданных заявок и полученных охранных документов по результатам научно-технических разработок, выполненных за счет общего и специального фондов. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является изучение модели и структуры управления производством, которые должны владеть инновационной, конкурентной и предпринимательской реакциями и, в силу этого, отвечать требованиям рынка. Ключевые слова: интеллектуальный капитал, механизм управления интеллектуальным капиталом, факторы влияния, научные разработки, патенты, технологический процесс. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 11.
Никончук Виктория Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, Международный экономико-гуманитарный университет им. академика Степана Демьянчука (ул. Академика Степана Демьянчука, 4, Ровно, 33027, Украина) E-mail: nykonchuk_v_m@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4425-4283
UDC 330.142 JEL: F02; O33
Nykonchuk V. M. Intellectual Capital and Its Role in the Formation of a Competitive National Economy
The article is aimed at studying the causal interrelationships between the development of intellectual capital and its impact on the systemic foundations of transformational processes in the national economy. The role of intellectual capital in Ukraine's national economy is considered. The organizational management structure is allocated as a factor influencing the efficiency of the intellectual capital management system. The differentiation of the factors of the external and internal environment is defined. The dynamics of submitted applications and obtained security documents based on the results of scientific-technical developments, carried out at the expense of general and special funds, are analyzed. Prospect for further research in this direction is to study the model and structure of production management, which should be in the skills of innovation, competition and entrepreneurial responses and, as a result, meet the requirements of the market.
Keywords: intellectual capital, intellectual capital management mechanism, influence factors, scientific developments, patents, technical process. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 11.
