CC BY
28
Бударна Вiталiя Олексмвна,
здобувачка кафедри господарського права, Нац1ональний юридичний ун1верситет ¡меш Ярослава Мудрого, Украша, м. Харк1в e-mail: vitaliya.budarnayal@gmail.com ORCID 0000-0003-0952-3580
doi: 10.21564/2414-990x.142.140939
УДК 346.12
КРАУДФАНДИНГ ЯК МОДЕЛЬ 1НВЕСТУВАННЯ (ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
Дослгджено краудфандинг як тновацшну модель iнвестування. Виокремлено пгдкатегори краудфандингу, що можуть кнувати у системi цих вiдносин. Аргументовано, що така модель твестицшних вiдносин е доволi перспективною в УкраШ.
Ключовi слова: краудфандинг; швестуваншя; швестицшш ввдиосини; краудшвестинг.
Бударна В. А., соискательница кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : vitaliya.budarnaya1@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0952-3580
Краудфандинг как модель инвестирования (правовой аспект)
Исследуется краудфандинг как инновационная модель инвестирования. Выделяются подкатегории краудфандинга, которые могут существовать в системе этих отношений. Установлено, что такая модель инвестиционных отношений как краудфандинг является довольно перспективной для Украины.
Ключевые слова: краудфандинг; инвестирование; инвестиционные отношения; краудинвестинг.
Постановка проблемы. Останшм часом виникають нов1 форми правовщ-носин, що, втшюючи сутшсть та окрем1 риси швестицшних, тим не менш мають значну специфжу як форми, так i зм1сту, вщображаючи щнност та глобальш тенденцп децентралiзацií й поглиблення шформатизацп сусшльства. Одшею з таких вщносно нових (особливо для нащонально'1" практики) форм правовщно-син, що мають очевидний зв'язок iз iнвестуванням, виступають «краудфандинг» (crowdfunding), «краудшвестинг» (crowdinvesting) та iншi сумiжнi категорп [1; 2]. Вiдсутнiсть нормативно'1' уваги до цих категорiй зумовлюе актуальнiсть указано'1' проблематики, при цьому «доступшсть» тако'1' форми iнвестування становить складне завдання для моделювання швестицшно'!' полггики держави
в контекст досягнення балансу мiж надмiрною зарегульовашстю (що суперечи-тиме «духу» таких правовiдносин) та забезпеченням мтмальних гарантiй для сторш правовiдносин (у першу чергу - iнвесторiв).
Тож цiлком слушно Д. В. Задихайло порiвнюe господарсько-правову науку з шновацшною лабораторieю 3i створення нових засобiв та механiзмiв правового регулювання, компонування ix у новому складi запроваджуваних спецiальних режимiв господарювання, розширення та поглиблення сфери господарсько-пра-вового регулювання i пошуку нових форм iерарxiчноi розбудови внутрiшнього складу господарського законодавства та його джерел [3].
ÄHani3 остантх дослгджень i публжацш. Позаяк краудфандинг виник за межами Украши i е новим для наших реалш, до останнього часу у коло науко-вих защкавлень вiтчизняниx дослiдникiв це явище не потрапляло. Але активно вивчають краудфандинг такi зарубiжнi науковцi, як A. Dietrich, Kaltenbeck, L. Miceli, Howe, A. Parasuraman, Jeff, S. Amrein, A. Ordanini, M. Pizzetti та ш.
Метою cmammi е аналiз краудфандингових вiдносин як швестицшно'1" моделi залучення коштiв в економжу держави.
Виклад основного матерiалу. Така ввдносно нова форма iнвестування з'явилася у часи свггово'1" фшансово'1" кризи 2008 р. [4, с. 14] i як певний «само-регулятивний» iнструмент бере початок з бшьш широкого поняття так званого краудсорсингу (crowdsourcing), що визначае модель досягнення значимого результату сусшльними зусиллями. Актуалiзацiя такого тренду зумовлена поглибленням шформатизацп та дробленням капiталу внаслiдок економiчниx криз останнix рокiв. Так, вищевказаною дефiнiцiею вперше оперував Джеф Хоув у робот 2006 р. [5], визначивши ii поеднанням двох понять: «crowd» -буквально - натовп, сшльнота, та «outsourcing» (використання ресур^в), що вже використовуеться в нашш мовi як англiцизм i означае виконання певного завдання зовшшшми, третми суб'ектами. I таким чином дослвдник дiйшов до визначення основно'1' ще'1* краудсорсiнгу як надання доступу сшльнот викону-вати певнi завдання в рамках чггко визначено'1' системи (наприклад, термшв, умов участi, процедури). Таким чином, поглиблюючи наведену концепцiю, науковщ у складi поняття краудсорсингу виокремлюють: «спiльномудрiсть» (crowdwisdom) - використання штелектуальних здiбностей спiльноти задля вироблення ршень; «спiльнотворення» (crowdcreation) - використання ште-лектуального потенцiалу спiльноти для створення творчих (аудiовiзуальниx, документальних тощо) матерiалiв; «спiльноголосування» (crowdvoting) -використання узагальнених суджень та ощнок спiльноти як основи прийняття ршень та шструменту для прогнозування; безпосередньо «краудфандiнг» (crowdfunding) або спiльнофiнансування - як модель акумуляцп коштiв для найрiзноманiтнiшиx проектв [6, с. 3]. Усi назваш форми вiдносин пов'язуе спiльна характеристика, що i е основою ix «новiтньостi» - вони заснованi на комушкацп та реалiзацii за рахунок ресурсiв глобально1 мережi 1нтернет з вико-ристанням вiдповiдниx спецiально створених платформ.
Слщ зазначити, що активна еволющя краудфандингу та його поширення ставлять завдання i3 класифжацп форм та моделей, однак у наущ немае для цього единих критерпв та пiдходiв. Частково це пояснюеться вiдносною новизною феномену, але здебшьшого - складною внутршньою будовою та розмаТттям рiзновидiв i рiвнiв правовiдносин. Так, лунають пропозицп щодо проведення класифiкацiï за мотиващею iнвестора [7], за природою вигоди [8], за будовою самих правовщносин [9] тощо. Вважаемо, що практична дощльшсть детермiнуе необхiднiсть максимально узагальнено1 класифiкацiï, що дозволятиме осягнути всю варiативнiсть краудфандингу як концепцп, тому цiлком слушною виглядае думка професорiв А. Дiтриха та С. Амерш, що виокремлюють у системi краудфандингу такi пiдкатегорiï:
- винагородо-орieнтований краудфандинг - модель, що передбачае отри-мання iнвестором разово!" винагороди у виглядi матерiального об'екта, виконано1 роботи, надано1 послуги. Залежно ввд статусу iнвестора (комерцiйний суб'ект чи приватна особа) буде варшватися й мета (комерцшна/некомерцшна) швес-тування. Застосовуваним, як правило, цей рiзновид е у творчих, культурних, спортивних та шших правоввдносинах;
- BHecKo-opieHTOBaHm краудфандинг - рiзновид краудфандингу, що вза-галi не пов'язаний iз отриманням безпосередньо1 вигоди, а тому сощальш, куль-турнi, благодiйнi програми i нав^ь полiтичнi кампанп можуть бути об'ектами такого фшанансування;
- краудшвестинг - категорiя краудфандингу, що Грунтуеться не на отри-манш винагороди як кiнцевоï мети, а на здобутт частки або корпоративних прав у нерухомост чи юридичнш особi вiдповiдно. Залежно вiд наведеного видшяють комерцiйний краудiнвестинг та краудшвестинг нерухомость Комерцiйний крау-дiнвестинг дае швестору вiдповiднi корпоративнi права, при цьому, як правило, та ix частина, що стосуеться доступу до управлшня, суттево звужуеться задля достатньо1 свободи засновникiв вiдповiдноï юридично1 особи у свош дiяльностi. За другого пiдвиду iнвестори стають спiввласниками нерухомого майна, таким чином отримуючи вигоду вщ подальшого передання його у користування або вщ зростання його вартостц
- краудлендiнг - шдвид краудфандингу, що полягае у кредитуванш третix осiб за рахунок сшльно акумульованих коштiв (так зване однорангове кре-дитування [10]). 1нвестори в такому разi отримують вигоду у виглядi сплати вiдсоткiв за використання ïx коштiв. Залежно вiд суб'екта, що використовуе акумульоваш кошти, краудлендшг подiляеться на комерцiйний та споживчий;
- «борговий» краудфандинг - його сутшсть зводиться до того, що швес-тори спiльним коштом придбавають борги за виставленими, проте несплаченими рахунками, iз певною знижкою, фактично факторинг. При цьому винагорода полягае у рiзницi мiж сумою боргу за рахунком та сумою, фактично сплаченою за його викуп.
Як бачимо, розмаггтя моделей краудфандингу значне, проте узагальню-ючими характеристиками залишаються незмшш ознаки: 1) сшльшсть аку-
мулювання кош^в; 2) сшльшсть розподiлюваних вигод; 3) використання 1Т технологiй; 4) наявнiсть доволi усталено!" моделi зацiкавлених суб'eктiв: швес-тори, бенефщиари (боржники), посередники (вiдповiднi платформи).
Говорячи про перспектившсть краудфандингу як потенцшно1 швестицшно1 моделi, слiд вказати на його переваги. З практично!" точки зору так переваги можна розподшити на економiчнi та оргашзацшш, доцiльним також буде диверсифiкувати ïx за напрямом iнтересiв - ri, що мотивують iнвестора, i ri, що мотивують боржника у правоввдносинах. Так, економiчними перевагами для швестора слiд назвати: можливiсть в умовах обмежених фiнансiв долучи-тися до масштабного проекту iз значними перспективами, отримати продукт за зниженою вартктю, диверсифiкувати iнвестицiйнi ризики, i, зважаючи на переважно мiнiмальнi розмiри швестицшних внескiв, низька ризикованiсть операцп; економiчними перевагами боржника е гнучка та оперативна модель залучення коштiв, зниження витрат у зв'язку iз обслуговуванням боргу. Орга-нiзацiйними перевагами для швестора виступатимуть наявшсть активного контакту iз отримувачем iнвестицiï, здатшсть впливати на результат; для боржника (отримувача швестицш) - це здатшсть просувати проект, що не вкладаеться у рамки традицшного швестування, здатшсть продемонструвати ринку, що його продукт мае щльову аудиторш, можливiсть отримання вщповвдно1 позитивно! бiзнес-репутацiï.
Дивлячись на вггчизняну практику, беручи до уваги базисний норматив-ний акт - Закон Украши «Про iнвестицiйну дiяльнiсть» [11] можна конста-тувати, що за своею формою та метою краудфандинг не суперечить чиннш моделi державно! полiтики у сферi швестицш. Проте безумовною е необхщ-шсть нормативно! iндивiдуалiзацiï цiеï форми правоввдносин у першу чергу в контекст закрiплення належно! фiксацiï самих вщносин та вiдповiдниx прав i обов'язшв сторiн, а також встановлення належних гарантш, на чому наголо-шують бiльшiсть науковцiв [12], так само необхщною е актуалiзацiя арха!'чних норм. На наш погляд, нормативне врегулювання краудфандингу в Укра!ш мае виходити iз наступних наявних проблемних позицш, основнi серед яких: 1) регуляторш перепони, що стосуються неповно! вщповвдност визначення часток (як у майш, так i в розумiннi корпоративних прав) та моделi «народного» кредитування системi краудфандингових вiдносин; 2) швестицшш стереотипи - нормативна схильшсть до менш ризикових форм швестування, сподiвання iнвесторiв на державнi гаранты, упередженiсть у тому, що перспек-тивнi iдеï не можуть бути у ввдкритому доступi для швестування; малорозви-ненiсть венчурного ринку 3) шформацшш перепони - низька обiзнанiсть про краудфандингову модель як таку. Так само можна говорити i про перспективне пiдrрунтя в нашiй державi для поширення краудфандингу як швестицшно! концепцп, а саме: 1) схвальне сприйняття в мережi 1нтернет тренду краудфандингу; 2) зв'язок моделi iз iнновацiйною дiяльнiстю та шновацшною пол^и-кою держави; 3) потенцшна висока прибутковiсть; 4) вiдсутнiсть необхщност надактивно! ролi держави.
Символiчним виступае той факт, що по сут першим «краудфандинго-вим проектом» в свт за змютом правовщносин стало встановлення символу американсько1 державностi - стату1 Свободи [13], i при цьому свое сучасне законодавче закршлення краудфандинг вперше знайшов тiльки в 2012 р. саме в Сполучених Штатах, коли президент США шдписав закон JOBS Act [14]. Цей документ дозволив займатися швестицшною дiяльнiстю не тшьки квалiфiкова-ним швесторам, але й звичайним жителям США, визначаючи при цьому мак-симальну суму швестицп (компанп або фiзичнi особи, що володiють активами в розмiрi не менше мiльйона доларiв або доходи в розмiрi $ 200 тис. у рш. При цьому максимальна сума швестицш залежить вщ розмiру рiчного доходу i не може перевищувати 5 % вщ такого).
Зазначений документ став рекордним в юторп США за строком прийняття, був схвально прийнятий оглядачами та защкавленими суб'ектами [15], i його ще1 були шдхоплеш шшими державами, зокрема Великою Бриташею, Австра-лiею (обрали шлях мшмального врегулювання краудфандингу [16, с. 5]), Дашею, 1зра1лем та iн. Не дивлячись на прагнення до едност шд егiдою 6С, краши бвропи одначе мають суттевi вiдмiнностi в шдходах до врегулювання краудфандингу [17] вщ регулювання з вектором на усунення перепон до над-мiрноï зарегульованостi або неврегульованостi взагалi.
Висновки. Вщнаходження ефективних iнструментiв вiдновлення швесту-вання мае стати одним з ключових напрямiв формування та реалiзацiï швести-цiйноï полiтики держави. Вщтак пошук нових джерел iнвестицiйниx ресурсiв i засобiв та форм ïx акумуляцп й залучення до майново1 основи господарювання е проблемою i економiчноï, i господарсько-правово1 полiтики держави. Остання, за ствердженням Д. В. Задихайла, базуючись на положеннях конституцшного економiчного порядку, економiчноï полiтики держави та науково1 господар-сько-правово1 доктрини, зафжсована у змiстi державних програм економiчного розвитку як обов'язкова, структурна та шструментальна ïx складова е iмпера-тивною концептуальною позицiею держави щодо напрямiв та змiсту подаль-шого розвитку господарського законодавства, удосконалення практики його застосування, оптимiзацiï правового господарського порядку як такого [18]. Тож постшний пошук оптимально! моделi задiяння необхщних правових засобiв е головним завданням господарсько-правово1 полiтики держави, зокрема в швес-тицiйнiй сферi. Вважаемо, що щлком переконливо у ролi такого шструменту виглядае меxанiзм краудфандингового залучення швестицш. На нашу думку, враховуючи достатньою мiрою випробуваний шоземний досвщ, базиснi позицй" перспектив правового регулювання краудфандингу в УкраШ мають виходити з необхщност таких завдань:
1. Законодавчi акти в сферi швестицш задля усунення перепон у функщ-онуванш краудфандингу слiд привести у вщповщшсть до потреб, пов'язаних iз використанням сучасних комунiкацiйниx теxнологiй та штернет-сшльноти, зокрема, в контекстi створення реестрiв облiку зацiкавлениx осiб (у першу чергу посередниыв).
2. Нормативно врегулювати модель залучення «колективних» швестицш, не обмежуючи ïx юльюстю суб'екпв iнвестування, визначити мехашзм роз-криття iнформацiï защкавленими суб'ектами вiдносин краудфандингу. Ство-рити систему внутршнього контролю за використанням зiбраниx коштiв та реалiзацiею проекпв.
3. Законодавчо диференцiювати залучення кош^в на краудфандинговiй основi як мехашзм благодшницько1 допомоги та як мехашзм швестування. (Важливим е також i подальший розподш iнвестицiйного краудфандинга на комерцшний i такий, що здшснюеться задля отримання соцiального ефекту).
4. Установити податковi вiдраxування за втратами вщ краудфандингових iнвестицiй.
5. Удосконалити визначення та регулювання «народного» кредитування (краудлендингу) шляхом запозичення скандинавсько1 моделi «надавача пла-тiжниx послуг iз встановленими обмеженнями».
6. Урегулювати винагородо-орiентований краудфандинг за чинною нормативною моделлю операцш e-commerce та встановити спещальш правила щодо ПДВ для отримувачiв таких iнвестицiй.
7. Урегулювати внеско-орiентований краудфандинг на основi полегшеного доступу для суб'екпв та встановлення спещальних спрощених правил щодо здшснення внескiв до певного розмiру. Це сприятиме реалiзацiï суспiльно корисних програм та шновацшнш дiяльностi.
8. Стимулювати створення мюцевих та регiональниx швестицшних проек-тiв, оскiльки потенцiйнi швестори краудфандингово1 моделi набагато оxочiше даватимуть кошти на розвиток власного мкта чи области анiж на загальнодер-жавнi проекти.
9. Створити шститут професiйного посередника, який би забезпечував дотримання балансу iнтересiв мiж сторонами, здшснював аналiз ринку та самого проекту, перспектив його реалiзацiï.
10. Реалiзовувати краудфандинговi вiдносини за допомогою чинно!" моделi теxнопаркiв, оскiльки вони шдтримуються державою, контролюються нею, мають законодавчi гаранты та податковi шльги та бiльш високу вiрогiднiсть досягнення позитивного результату.
References:
1. Kammer, Anthony Crowdsourcing a Beer Company Buyout. June 10, 2011. URL: http://bit. ly/PnCgCj.
2. Kaltenbeck, Julia. (2011). Crowdfunding und Social Payments. URL: http://l3t.eu/oer/ images/crowdfunding.pdf.
3. Zadykhailo, D.V. (2012). Hospodarsko-pravove zabezpechennia ekonomichnoi polityky derzhavy. Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
4. Crowdfunding's Potential for the Developing World Information for Development Program. The World Bank. (2013). URL: https://www.infodev.org/infodev-files/wb_crowdfundingreport-v12. pdf.
5. Howe, Jeff. (2006). The Rise of Crowdsourcing. Wired magazine. Issue 14. URL: https://www. wired.com/2006/06/crowds/.
6. Andreas Dietrich, Simon Amrein. Crowdfunding Monitoring 2017 / Institute of Financial Services Zug IFZ.
7. Ordanini A., Miceli L., Pizzetti, M., Parasuraman, A. (2011). Crowd-funding: transforming customers into investors through innovative service platforms. Journal of Service Management. Vol. 22 (4). Emerald Group Publishing Limited.
8. Cumming, D.J., Leboeuf, G. and Schwienbacher, A. (2014). Crowdfunding Models: Keep-it-All vs. All-or-Nothing. Finance Meeting EUROFIDAI-AFFI Paper. Paris December.
9. Pekmezovic, A. and Walker, G. (2015). Crowdfunding: Solving the SME Funding Problem and Democratising Access to Capital. URL: http://works.bepress.com/context/alma_pekmezovic/ article/1000/type/native/viewcontent
10. The Economist Peer-to-peer lending: From the people, for the people. But will financial democracy work in a downturn? 9 May 2015. URL: www.economist.com/news/special-re-port/21650289-will-financial-democracy-work-downturn-people-people.
11. Pro investytsiinu diialnist: Zakon Ukrainy vid 18.09.1991 r. № 1560-XII. URL: http://zakon0. rada.gov. ua/laws/show/1560-12.
12. Pekmezovic, A. and Walker, G. (2015). Crowdfunding: Solving the SME Funding Problem and Democratising Access to Capital. URL: http://works.bepress.com/context/alma_pekmezovic/ article/1000/type/native/viewcontent.
13. Statue of Liberty URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Statue_of_Liberty
14. Jumpstart Our Business Startups (JOBS). URL: https://www.sec.gov/spotlight/jobs-act. shtml.
15. Barnett, Chance The Crowdfunder's Guide to General Solicitation And Title II Of The JOBS Act. September 23, 2013. URL: https://www.forbes.com/#369948712254.
16. David M. (2015). Freedman and Matthew R. Nutting. A Brief History of Crowdfunding. URL: http://www.freedman-chicago.com/ec4i/History-of-Crowdfunding.pdf.
17. Current State of Crowdfunding in Europe 2016. Crowdfunding Hub. 2016. URL: http:// www.sbs.ox.ac.uk/sites/default/files/Entrepreneurship_Centre/Docs/OxEPR2/current-state-crowdfunding-europe-2016.pdf.
18. Zadykhailo, D.V. (2013). Pravovi zasady formuvannia ta realizatsii ekonomichnoi polityky derzhavy. Extended abstract of doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Budarna V. О., Applicant at the Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : vitaliya.budarnaya1@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0952-3580
Сraudfanding as a model of investment (legal aspect)
In the article analyzed crowdfunding as an innovative investment model. Singled out the subcategories of the crowdfunding that can exist in the system of these relations. And as a conclusion, noted that such a model of investment relations as crowdfunding is quite promising today in Ukraine.
The socio-economic phenomenon of a special type of relations, known as crowdfunding, was researched. Certain types of crowdfunding have been identified and singled out, among which a number of features of investment-type relations are characteristic. It was concluded that the crowdfunding does not contradict the current model of investment policy of the state and the content of investment legislation of Ukraine. On this basis, it is argued that craftfunding requires a direct legal regulation in the current investment legislation of Ukraine. Attention was drawn to the need to delineate the crowdfunding, which has a philanthropic orientation from the investment landscape of the Crowdfunding.
The article points out the expediency of borrowing the Scandinavian model of crowdfunding and the need for the introduction of local and regional investment projects that would provide the most crowding-up mechanism for their investment.
Legislative differentiation of funds attraction on the kraudfanding basis as a mechanism of charity and as a mechanism of investment. (It is also important to further distribute investment custodian to commercial and one that is carried out for a social effect.)
Stimulate the creation of local and regional investment projects, as potential investors of the Crowdfunding model are much more willing to provide funds for the development of their own city or oblast than on national projects.
Creation of a professional intermediary institution, which would be designed to ensure the balance of interests between the parties, carried out an analysis of the market and the project itself, and the prospects for its implementation.
Realize crudfangdom relations with the help of the current model of technology parks, since they are supported by the state, controlled by it, have legislative guarantees and tax privileges and a higher probability of achieving a positive result.
Keywords: crowdfunding; investment; investment relations; crowdinvesting.
Hadiuwna do pedKomzii 02.06.2018 p.
